Виступ «Практичні роботи на місцевості як один із шляхів організації науково – дослідницької діяльності школярів»

Письмечівський заклад загальної середньої освіти І – ІІ ступенів

Солонянської районної ради Дніпропетровської області

Виступ на тему:

«Практичні роботи на місцевості

як один із шляхів організації

науково – дослідницької діяльності школярів»

Вчитель географії: Приймак О.М.

  Основною організаційною формою роботи в сучасній школі є урок. Під час уроку вчитель має виконати закладені програмою вимоги. У програмі «Географія(рівень стандарту)» для учнів 6-11 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів Міністерства освіти і науки серед головних завдань шкільної географічної освіти виділено такі:

1. Формування картографічної грамотності й культури;

2. Формування вмінь практично застосовувати набуті географічні знання, користуватися джерелами географічної інформації, самостійно шукати й аналізувати її.

3. Розвивати навички співпраці під час виконання практичних робіт та екскурсій;

4. Створення умов до самореалізації своїх здібностей, інтересів та життєвих планів засобами географії.

  Найважливішу роль у розв’язанні цих завдань відграють практичні методи навчання. Їхня суть полягає в постановці перед учнями навчального завдання й організації їх навчальної діяльності. Складовою частиною практичних методів навчання є програмні практичні роботи. Але використання вчителем запропонованих практичних робіт на місцевості робить шкільну географію більш доступною, значно посилює зацікавленість нею. Вони розглядаються як особлива форма організації навчальної діяльності школярів, спрямована на конкретизацію, застосування, поглиблення й закріплення теоретичних знань, набуття нових з одночасним формуванням, розвитком і закріпленням необхідних умінь і навичок.

Практичні роботи на місцевості – дослідження учнями географічних об’єктів, які вивчалися на уроках географії. Таким чином забезпечується впровадження краєзнавчого підходу в навчанні географії, що дозволяє перевести кінцеву мету діяльності учнів із засвоєння інформації про певні географічні об’єкти на дослідження цих об’єктів. У результаті сформованість фізико – географічних понять перетворюється із мети на засіб, за допомогою якого учень пізнає оточуючий світ, тобто її знання стають компетентнісними. У кожному завданні, яке виконують учні, закладено необхідність розуміння певного фізико – географічного поняття або його формулювання на основі власного досвіду.

Під час науково – дослідницької роботи школярі мають можливість доказати, що їхній край – це прекрасна маленька часточка України, в якій, як у краплині води, відбиваються всі глобальні процеси.

Місцем проведення таких практичних робіт є територія Письмечівської сільської ради та його населення, річка Камишувата Сура, ставки села Письмечеве, рослинний та тваринний світ нашої місцевості.

Хочу поділитися своїм маленьким досвідом з колегами – географами.

Перша робота, яка несла більш історико - краєзнавчий характер (топоніміка), ніж географічний, називається «Історія села в легендах, назвах…». Велика робота була пророблена в науково – дослідницькій роботі «Населення Письмечівської сільської ради», де учням прийшлось співпрацювати із населенням, працівниками Письмечівської с/р, Ігуменом Матфеєм, працівником Безбородьківського БК. Багато уваги приділено вивченню водойм своєї місцевості. І почали ми з вивчення річки. І етап – формування уявлень про характерні ознаки рівнинної річки, розглядалась характеристика річки за планом. ІІ етап дав багатий матеріал для показу учням конкретних об’єктів забруднення людиною та їх негативного впливу на природу рідного краю, це з’ясування видового складу рослинного та тваринного світу водойми. Наступний етап роботи – визначення ширини й глибини річки. За наявністю моста ці вимірювання не викликали в учнів особливих забруднень. Глибину виміряли з моста мотузкою з вантажем. Змочена частина мотузки показувала глибину в даному місці (виміряли   ?). так зробили кілька промірів на різній відстані від берега, найбільший результат – глибина річки. Ширину річки вимірювали шнуром (був міст), але в цьому випадку познайомила з іншими способами, наприклад, кроками. Слідуючий етап – вимірювання швидкості течії річки. Це завдання виконувалось командами на ділянках, заздалегідь установленні створи. У кожній команді були два спостерігачі: один був біля верхнього створу, другий – біля нижнього, які фіксували час проходження кожного кораблика через створ. Далі з’ясовували господарське використання річки та її долини: систематичні спостереження за коливанням рівня, якістю і температурою води, льодовим покривом.

З великим ентузіазмом учні розкопували, чистили джерело поблизу с. Безбородькове. Місце, де забило джерело, обклали камінням, стінки джерела закріпили сухими гілками. Нехай відроджено одно джерело, але реальний вклад у справу збереження природи рідного краю та екологічного виховання нашої молоді.

Під час екскурсії на схилі пагорба учні повторюють матеріал про гірські породи своєї місцевості і проводиться практична робота з вивчення будови ґрунтового профілю. Така робота була проведена на луках і в лісопосадці. Але торкнулись труднощів: дітям важко було виконувати роботи з риття ями. Намагалися визначати механічний склад ґрунту, забарвлення, розвиток кореневої системи рослин, будову ґрунтового профілю на різній глибині від поверхні.

У співпраці з вчителем біології Пивоваровою Л.М. вивчалися й досліджувалися рослини навесні, первоцвітами, на балці «Криничувата», яка получила статус місцевого мікрозаказника.

А також були досконало досліджені тварини рідного краю. Результат - оформлення роботи в двох частинах «Тварини рідного краю».  

Останньою роботою була «Поганої погоди не буває», де учні вчились спостерігати за погодою, кліматом у своїй місцевості, народними прикметами, за змінами в природі, вчились обробляти матеріали та складати графік температури, діаграму хмарності й опадів, рози вітрів, опис погоди.

Запропоновані приклади практичних робіт на місцевості з географії є важливим засобом реалізації краєзнавчого принципу викладання географії та елементом особистісно орієнтованого підходу до навчально – виховного процесу. Така робота вносить своєрідну родзинку в шкільне життя, здружує учнівський колектив, формує позитивні риси громадян нашої держави, викликає інтерес до здорового способу життя, підвищує рівень моральних і духовних потреб особистості. Таке спілкування вчителя та учнів підтверджує, що найкращим вихователем людини є природа, а найкращим вихователем патріота – рідний край.

Література:

1. Науково – методичний журнал «Географія».  Екскурсія «Вивчення водойм своєї місцевості». №9, 2007 р.
2. Науково – методичний журнал «Географія».  Літня практика з географії. №9, 2008 р.
3. Науково – методичний журнал «Географія».  Краєзнавство у змісті шкільних курсів географії. №19, 2009 р.
4. http://elhow.ru/ucheba/fizika/chemu-ravna-skorost-techenija-reki?utm_source=users&utm_medium=ct&utm_campaign=ct