Консультація для батьків на тему: «ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА З ІНШИМИ ФАХІВЦЯМИ».

 Консультація  для батьків на тему:

 «ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК  ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА З  ІНШИМИ ФАХІВЦЯМИ».

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА З ІНШИМИ ФАХІВЦЯМИ В СИСТЕМІ КОРЕКЦІЙНО-ВІДНОВЛЮВАНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ, ЩО МАЮТЬ МОВЛЕННЄВІ ПОРУШЕННЯ.

Важливим показником  інтелектуального розвитку 5-річної дитини є її мовлення. Цьому  питанню, пише Алла Богуш (доктор пед.наук та професор у журналі «Дошкільне виховання»№7 2013р.)  була присвячена одна з дискусійних секцій Всеукраїнської конференції. Учасники наголосили на головній проблемі – зниження мовленнєвого розвитку малят: якщо раніше у дітей-логопатів частіше діагностували ФФНМ, то нині майже у всіх – ЗНМ, багато сучасних п’ятирічок не вміють будувати діалог, спілкуються окремими словами. Висновок невтішний: 85% дітей 5 років володіють мовленням на рівні 3-річних. Виходячи з цього, слід, що діти з порушеннями мовного розвитку повинні бути забезпечені спеціальними умовами для виховання і навчання в дошкільних освітніх установах. Тому для роботи  в даний час є корекційні програми  - "Корекційне навчання розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ" - Трофименко Л.І. та "Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із ФФНМ" - Ю.В. Рібцун. Автори цих програм говорять про те, що найважливішим завдання ДНЗ є  підвищення ефективності корекційно-розвивальної роботи та створення команди співробітництва. Саме про це і буде сьогодні мова. Щоб корекційна робота була ефективною потрібно у закладі створити команду в яку увійшли вчитель-логопед, практичний психолог, вихователі, музичні керівники, інструктори з фізичної культури.

 При цьому вирішуються такі завдання:

• Своєчасно виявляти дітей з мовними порушеннями;

• Вибудовувати механізм взаємодії між спеціалістами:

-вчитель-логопед - практичний-психолог;

-вчитель-логопед - вихователь;

-вчитель-логопед - інструктор з фізичної культури;

-вчитель-логопед - музичний керівник.

• Здійснювати тісну взаємодію з батьками;

• Коригувати і попереджати мовні порушення у всіх видах діяльності.

    Взаємодія в роботі починається з психолого-медико-педагогічного обстеження, яке проводиться логопедом спільно з психологом ЗДО. Завдання обстеження - визначити рівень загального і мовного розвитку кожної дитини. Результати даного обстеження показують, що поряд з різними відхиленнями у фонетиці, лексиці і граматиці у більшості дітей порушені в тій чи іншій мірі психічні процеси пам'яті, уваги, мислення, навички конструктивної діяльності і т.п. Тому, найбільш тісний зв'язок в умовах логопедичної роботи здійснюється між логопедом і психологом, який, в першу чергу, проводить корекційну роботу з формування психічних процесів, стимулює мовну активність і комунікативні навички у дітей з  мовними порушеннями.  

  На протязі  навчальний року в ЗДО вчитель-логопед на своїх заняттях проводить роботу по виправленням  порушень звуковимови  та  вирішувує  такі завдання як:

- розвиток артикуляційної моторики;

- розвиток дрібної моторики і координації рухів;

- формування фонематичного слуху, навичок звукового аналізу та синтезу;

- збагачення словникового запасу;

- формування граматичного ладу мовлення;

- формування зв'язного мовлення відповідно до вікової норми.

Цілком очевидно, що рішення такого комплексу завдань можливе тільки при тісній взаємодії з батьками.   Діти з вадами мовлення часто соматично ослаблені, фізично виснажені, швидко стомлюються. Негативно позначається на здоров'ї довге перебування дітей в сидячому положенні. Тому необхідно приділяти серйозну увагу фізичній культурі, закріплюючи за допомогою рухливих ігор різної складності, індивідуальних занять моторні навички, підвищуючи активність, розвиваючи наслідуваність, формуючи ігрові навички, удосконалюючи просодичні компоненти мови. Шляхи  вирішення корекційно-мовних завдань з інструктором  фізичної культури - це використання їм на заняттях логоритмічних і кінезіологічна вправ та пальчикової гімнастики.

Музичні керівники мають використовувати у різних частинах своїх заняттях логоритмічні вправи з метою формування слухо-зорово-рухової координації. Коли діти розспівують на музичних заняттях складові ланцюжки, вони розвивають фонематичний слух, дикцію, висоту і силу голосу. У піснях, музичних іграх працюють над музично-ритмічним малюнком, що в свою чергу впливає на розвиток сукцесивних здібностей, наявність яких необхідна для попередження порушень читання і письма під час навчання в школі.

  Ще один з найважливіших напрямків в корекційно-розвивальної діяльності логопеда ЗДО є робота з батьками,  тому, що першочерговий вплив на мовленнєвий розвиток надає сім'я (батьки дитини). Незаперечна важливість залучення батьків до активної участі в корекційному процесі з подолання мовного дефекту у дитини, оскільки це багато в чому полегшує роботу фахівця і прискорює успіхи дитини. Спочатку батьки певною мірою звикають до вимови своїх дітей і не помічають в ній недоліків, а тому і не допомагають їм засвоювати правильну мову. Логопед роз'яснює батькам, як важливо правильно формувати мову дітей і показує їм в чому полягає логопедична робота, підкреслюючи корисність розумних вимог до дитини і необхідність закріплення досягнутого в дитячому садку. Тому повинні бути  зошити взаємодії, у яких батьки можуть брати завдання для індивідуальної роботи з дітьми, які мають мовні порушення, Робота батьків  з метою допомоги  логопеду стає спрямованою, конкретною і дієвою. Спираючись на завдання в зошиті з індивідуальної роботи, батьки можуть будувати свої заняття вдома з урахуванням мовних проблем своєї дитини. Спільна робота батьків і логопеда показала, що тісна співпраця   корекційного впливу на мову дітей в логопедичній роботі, допомагає у якнайшвидшому вирішенні завдань корекції мовних порушень.

Погоджений підхід до загального і мовному виховання дітей при організації ігор, занять, оздоровчих заходів та інших видів діяльності, вироблення єдиних педагогічних установок по відношенню до дітей з мовними порушеннями, спільні бесіди з підведенням підсумків корекційно-розвивальної роботи та визначенням перспектив подальшої діяльності, участь у консиліумах ЗДО стають основою взаємодії.

      Таким чином, взаємодія фахівців дозволяє залучати у сферу корекційно-мовленнєвої роботи більш широке коло дітей, повніше використовувати резерви корекційно-педагогічного впливу, підвищити ефективність логопедичної роботи, збільшити відсоток дітей, випущених з грамотною мовою і правильною вимовою, підвищити якість освітнього процесу.