Консультація для батьків "Як допомогти дитині вирішити проблеми?"

                    Як допомогти дитині вирішити проблеми?

Період юності, найболісніший у житті, супроводжується швидкими фізіологічними й емоційними змінами.

Тринадцять і чотирнадцять років — найважчі двадцять чотири місяці в житті. Саме в цей час невпевненість у собі   і й відчуття неповноцінності досягає піку при максимально­му тиску соціальної середовища.

Самооцінка підлітка майже повністю залежить від схва­лення чи несхвалення групи однолітків. Батькам необхідно зберігати контакт з підлітком у ці складні роки. Особливо це важливо тоді, коли, здавалося б, мила й щаслива дитина буквально на очах перетворюється на дратівливого чотир­надцятирічного анархіста. Взаємними образами та криками нічого не добитися. Одна з головних помилок батьків — це безкінечні словесні баталії з дітьми, що призводять лише до стресів та втрати взаєморозуміння. Тож не сперечайтесь з вашими дітьми. Не робіть їх об'єктом постійних загроз, несправедливих звинувачень і образ, а головне, не дошку­ляйте їм постійними причіпками. Діти, що вступили у під­літковий вік, особливо не переносять цього, обираючи для себе характерний спосіб захисту: стають наче глухими. Найкращий спосіб погіршити стосунки з донькою або си­ном — ходити за ними по п'ятах, повторюючи одні й ті самі зауваження з регулярністю годинникової зозулі.

Батьківський гнів не виправляє підлітків. Необхідно, використовуючи обставини, якими б вони не були, вплива­ти на їх поведінку, поєднуючи її із закликами до любові, співпраці та взаємним поступкам. Не зовсім великий арсе­нал — але це все, чим ми озброєні.

Важлива підготовка дітей до складнощів, які очікують їх у перехідному віці. Нам не вдається достатньо підготува­ти їх до тиску соціального середовища,  до фізіологічних змін, що чекають на них з переходом у статеву зрілість. Замість цьо­го ми відпускаємо їх, необізнаних, небезпечним шляхом.

Ми маємо поставити перед собою мету: допомогти на­шим дітям уникнути зустрічі з «вовками», які можуть їх проковтнути. Присвятіть дитині хоча б день, вийдіть разом із нею на прогулянку, змініть обстановку і поговоріть про все, що може очікувати на неї в недалекому майбутньому. Такі бесіди особливо корисні перед початком статевого дозрівання, до них необхідно готуватися, адже вам буде по­трібно зачепити гострі теми підліткового віку.

Найбільш поширена помилка батьків 14—15-річних ді­тей — це відмова визнавати їхню незалежність та зрілість. Нам хочеться притиснути до себе улюблене дитя, не дивлячись на те, що воно рветься на волю. Ми намагаємось приймати за них рішення, дбайливо прикривати їх крила­ми і перешкоджати найменшій можливості падіння. Але, вчиняючи так, ми підштовхуємо підлітків на один із хиб­них шляхів: або пасивно сприймати наш захист, залишаю­чись до зрілого віку залежними від батьків «дітьми», або постати у великому обуренні, відвертаючи будь-яке наше втручання у своє життя. У першому випадку діти можуть стати моральними каліками, а в другому — перетворитися на розлючених людей, готових у будь-яких невдачах звинувачувати всіх підряд, відмовляючись від родинних зв'язків, що насправді так потрібні кожному з нас.