Консультація для педагогів "Iндивідуальна програма розвитку — від А до Я"

Iндивідуальна програма розвитку — від А до Я

1. Актуальний рівень розвитку дитини з ООП
2. Додаткові освітні послуги від спеціалістів
3. Перспективні цілі та короткострокові завдання

Щоб розвиток, навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами (ООП) були ефективними, учасники команди психолого-педагогічного супроводу (КППС) в закладі дошкільної освіти застовувують технологію індивідуального планування. Вони розробляють та реалізують індивідуальну програму розвитку дитини з ООП з урахуванням її визначених особливостей та потреб.

Індивідуальна програма розвитку (ІПР) —

документ, який забезпечує індивідуалізацію навчання та виховання дитини з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання.  Закон України «Про освіту»

Аби розробити та ефективно реалізувати індивідуальну програму розвитку дитини з ООП, учасники команди психолого-педагогічного супроводу:

• визначають сильні сторони і потреби дитини;
• планують послуги, які надаватимуть;
• уточнюють інформацію про індивідуальні особливості дитини;
• визначають необхідні адаптації/модифікації;
• окреслюють цілі та завдання в роботі з дитиною;
• обговорюють стратегії освітньої діяльності.

Які складові та зміст ІПР (3місяці —строк, на який визначають перспективні цілі, формують завдання, планують роботу з дитиною)

Після зарахування дитини з ООП до закладу дошкільної освіти створіть команду психолого-педагогічного супроводу. Її склад затверджує директор закладу. Учасники КППС — батьки дитини або особи, які їх замінюють, вихователь-методист, вихователі інклюзивної групи, асистент вихователя, практичний психолог, спеціальний педагог, медична сестра та інші фахівці. КППС розробляє та реалізує індивідуальну програму розвитку дитини з ООП. Батьків обов’язково залучіть до розроблення й обговорення ІПР. Так вони отримають інформацію про потенційні можливості дитини та динаміку її розвитку. А також це дасть змогу врегулювати низку суперечливих питань, які можуть виникати між батьками та педагогами під час освітнього процесу.

Учасники КППС складають ІПР впродовж двох тижнів від початку освітнього процесу відповідно до:

• висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру;
• індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності);
• результатів психологічно-педагогічного вивчення дитини.

ІПР погоджують батьки та затверджує директор закладу дошкільної освіти.

На загальнодержавному рівні немає єдиної форми розроблення ІПР для дітей дошкільного віку. Однак її обов’язкові складові визначені відповідно до міжнародного та вітчизняного досвіду.

ІПР дитини з ООП містить такі розділи:

• загальна інформація про дитину;
• актуальний рівень розвитку дитини;
• додаткові освітні послуги;
• адаптації та модифікації/пристосування;
• перспективні цілі та завдання.

Загальна інформація про дитину з ООП міститься у висновку фахівців ІРЦ. Це зокрема:

• ім’я та прізвище дитини;
• дата її народження;
• телефони батьків або осіб, які їх замінюють;
• адреса проживання дитини;
• проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби).

А також слід зазначити дату зарахування дитини до закладу дошкільної освіти. За необхідності загальну інформацію про дитину з ООП можна уточнити у батьків або осіб, що їх замінюють.

Чому важливо з’ясувати актуальний рівень розвитку

Педагоги ознайомлюються з висновком фахівців ІРЦ про особливості розвитку дитини, її сильні сторони та труднощі, а також із рекомендаціями щодо врахування і задоволення особливих потреб у процесі навчання та розвитку. Інформація про актуальний рівень розвитку розкриває всі особливі потреби дитини на цьому етапі розвитку та надає змогу учасникам КППС прогнозувати роботу в найближчій зоні розвитку дитини з ООП. Ця інформація є підгрунтям для подальшого розроблення цілей та завдань навчання й розвитку дитини з ООП.

Учасники КППС додатково вивчають можливості та потреби дитини з моменту її зарахування до закладу дошкільної освіти, зокрема:

• аналізують інформацію про дитину;
• спостерігають за ігровою діяльністю;
• оцінюють знання, вміння і навички.

За потреби проведіть фокусовані спостереження, які дають змогу педагогам та іншим фахівцям:

• встановити, як дитина —
  – реагує на усні повідомлення,
  – справляється з новими завданнями,
  – виявляє інтерес до запропонованого виду діяльності та якого саме,
  – взаємодіє з іншими дітьми,
  – організовує свій час,
  – реагує на слухові, візуальні, мовні стимули;
• визначити вплив на розвиток і навчання дитини, таких чинників, як —
  – фізичне середовище: світло й темрява, температура, колір, тощо,
  – час доби, коли вона залучена в роботу,
  – повсякденні заняття, режим дня;
• побачити та проаналізувати —
  – реакцію дитини на зміну поведінки,
  – взаємодію з іншими дітьми,
  – відгук на звернення педагога та інших працівників закладу дошкільної освіти, які їй допомагають.

Ретельний аналіз виявлених на початковому етапі роботи психофізіологічних особливостей, актуального рівня розвитку, потенційних можливостей дитини з особливими освітніми потребами є основою для розроблення цілей і завдань при роботі з нею.

Комплексне вивчення проводьте тричі на рік: на початку, всередині і на завершення навчального року. Це дасть змогу відстежувати динаміку розвитку дитини і вчасно вносити корективи в освітній процес.

Кожен учасник КППС дитини з ООП вивчає сферу її розвитку відповідно до своєї компетенції і фіксує результати, які потім обговорюють на спільному засіданні.

Що таке додаткові освітні послуги

Ефективність освітнього процесу значною мірою залежить від додаткових послуг. Ці послуги реалізують під час корекційно-розвиткових занять. Відповідно до виявлених потреб дитини у структурі ІПР зазначте:

• розклад занять із додатковими фахівцями — вчителем-дефектологом, спеціальним педагогом, практичним психологом тощо;
• кількість занять з дитиною;
• місце та тривалість занять у режимі дня.

В індивідуальній програмі розвитку дитини з ООП передбачте від 3 до 8 годин корекційно-розвиткових занять на тиждень. Кількість і тривалість занять має відповідати віку дитини та враховувати індивідуальні особливості її навчально-пізнавальної діяльності. Розподіліть заняття відповідно до вимог гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності (наказ МОН від 20.04.2015 № 446).

Які види адаптації та модифікації застосовувати

Під час складання індивідуальної програми розвитку проаналізуйте, які адаптації та модифікації слід розробити. Продумайте, як облаштувати середовище, які дібрати дидактичні матеріали, іграшки та обладнання. Визначте належні методи і прийоми освітньої роботи відповідно до сенсорних та інших потреб дитини.

Адаптації. Адаптації змінюють характер навчання, не змінюючи при цьому навчальний зміст та понятійну складність навчальних матеріалів/завдань, зокрема:

• пристосуйте середовище — збільшіть інтенсивність освітлення в групових кімнатах, де є діти з порушеннями зору; зменшіть рівень шуму в групі, де навчається слабочуюча дитина, забезпечте її слуховим апаратом;
• адаптуйте освітні підходи — використовуйте навчальні завдання різного рівня складності, збільшіть час на виконання завдань, змініть темп занять, чергуйте види діяльності;
• адаптуйте матеріали —дидактичні ігри, посібники, наочні та інші матеріали.

Модифікації. Модифікація трансформує характер подачі матеріалу за допомогою зміни змісту або концептуальної складності освітнього завдання, прийнятного для конкретної дитини з ООП.

Як правильно визначати цілі та завдання в ІПР

Узагальніть оцінки сильних сторін і труднощів дитини, актуального рівня її знань, умінь і навичок. Обговоріть результати вивчення можливостей та складнощів дитини, які виникають у процесі взаємодії з оточенням. Після обговорення сформулюйте перспективні цілі в різних сферах розвитку дитини. Конкретизуйте завдання на найближчі три місяці, сплануйте на цей період роботу з дитиною.

Ціль —це індивідуальний очікуваний результат у засвоєнні знань, формуванні умінь і навичок, поведінки дитини, тощо. Для ефективності планування діяльності на рік обирають три цілі стосовно тих сфер, у розвитку яких дитина потребує допомоги.Цілі мають бути конкретними, вимірюваними, досяжними, доцільними (актуальними для дитини) та визначеними у часі.

Визначте, які саме цілі актуальні для дитини з ООП. При цьому врахуйте ієрархію цілей*:

* Створення індивідуальної програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами: методичний посібник/За заг.ред. Н.Софій — К. : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2015. — 66 с.

• безпека (коли дитина завдає шкоду собі або іншим);
• соціальний розвиток;
• комунікативні навички;
• поведінка;
• навички самостійності;
• навчально-пізнавальні навички.

Якщо дитина непосидюча, не використовує мовлення для комунікації, не помічає однолітків, а інколи ще й б’є себе, то пріоритетною метою визначте подолання звички бити себе. Якщо в дитини не розвинені навчально-пізнавальні навички, не сформовані соціальні функції, то пріоритет надайте її соціальному розвитку**.

** Технології психолого-педагогічного супроводу дітей з аутизмом в освітньому просторі: навчально-методичний посібник / Уклад. Т. Скрипник. — Харків : Факт, 2015. — 40 с.

Завдання. Аби досягти індивідуальних очікуваних результатів, цілі розкривають через послідовність менших елементів або кроків, які називають короткостроковими завданнями.

Завдання —

поетапні кроки, контрольні показники, спрямовані на реалізацію річних цілей. Реалізація завдань зрештою має призвести до повного досягнення індивідуальних очікуваних результатів.

Щоб правильно сформулювати завдання, скористайтеся алгоритмом:

• визначте головні складові в досягненні індивідуального очікуваного результату;
• ранжуйте ці складові в певній послідовності;
• опишіть, як саме дитина з ООП демонструватиме володіння навичками, формування яких ви передбачили як короткострокові завдання;
• встановіть термін, до якого вона має засвоїти ці навички;
• визначте умови, за яких дитина має демонструвати відповідну поведінку;
• вкажіть критерії, за якими можна оцінити досягнення навчальної мети, передбаченої цим короткостроковим завданням.

Короткострокові завдання або поетапні контрольні показники дають змогу педагогам та батькам відстежувати успіхи дитини. Якщо певних очікуваних результатів не досягнуто або, навпаки, досягнуто швидше передбаченого строку, то впродовж навчального року перегляньте індивідуальну програму розвитку в цій частині.

Чітко сформульовані перспективні цілі та короткострокові завдання дадуть змогу команді психолого-педагогічного супроводу визначити успіхи дитини з ООП у кожній сфері розвитку, побачити конкретний результат та ефективно планувати подальшу роботу.

ЦЕ ВАЖЛИВО!

Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-III визначає право дітей з особливими освітніми потребами здобувати освіту в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти. При комплектуванні інклюзивної групи необхідно дотримуватися норм, визначених вимогою статті 14 цього Закону: в інклюзивних групах — не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами.

Дитина має право відвідувати заклад освіти за місцем свого проживання без будь-яких дозволів і направлень. Адже постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 530 внесено зміни до Положення про дошкільний навчальний заклад, у якому визначено, що прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснює керівник протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.