ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ «ДИТИНА І НАВКОЛИШНІЙ СВІТ»
(до розділу «Цивільна оборона та надзвичайні ситуації»)
Тема. Тренінг «SOS!»
Мета: продовжувати вчити дітей негайно реагувати на надзвичайну ситуацію; вкарбувати в пам'ять дітей телефони екстреного виклику («01», «02», «03», «04»); формувати витримку та уміння мобілізуватися; виховувати дисциплінованість.
Вид діяльності: повторення телефонних номерів рятівних служб.
Обладнання: телефон, таблички з яскравими написами «101», «102», «103», «104».
Словничок: рятівник, екстрений виклик, служба порятунку.
Попередня робота: читання творів на протипожежну тематику (казка С. Маршака «Кицин дім»), про правоохоронців (С. Михалков «Дядько Степан — міліціонер»); проведення бесіди про призначення швидкої допомоги, газової служби; вивчення віршів про виклик рятівних служб.
Хід заняття
Вихователь. Діти, на ваших столах лежать картки з цифрами, призначені для виклику різних рятувальних служб, ви вже великі і добре знаєте, яка комбінація цифр потрібна в різних випадках. От зараз ми й перевіримо, як ви їх пам'ятаєте.
Деякі діти або вихователь читають віршики, а інші піднімають угору картки з відповідним набором цифр.
Пташеня мале літало,
Слоненяткові казало:
— В сірниках вогонь сховався,
Тож коробкою не бався...
А саме тихенько — чирк!
— Ой! Рятуйте! Цінь-цвіріньк!
Слон налив кругом води —
Врятувались від біди!
(Діти показують картку з цифрами «101».)
Зранку з дому всі розбіглись —
Мишеня одне лишилось.
Раптом чує — двері в хату
Намагаються зламати.
Мишеня за телефон
Та й побігло на балкон,
Тисне лапкою «102»:
— В дім по Світлій, 42
Лізуть злодії, то швидше
Відрядіть патруль найбільший!
(Діти показують картку з цифрами «102».)
Їжачок в куточку плаче.
— Чи що сталося, юначе?
— Ой, болить моє плече,
Дуже боляче пече!
Опік, бачиш, червоніє,
А терпіти я не вмію.
— Ось водичку холодненьку
Лий на опік помаленьку!
Якщо ж будуть пухирі —
Викликай мерщій...
(Діти показують картку з цифрами «103».)
Слон ввімкнув плиту й побіг
В двір до друзів з усіх ніг.
— Ой! Пливе із кухні газ,
Дайте швидше протигаз!
— Оце так! Біжи мерщій,
Вікна швидше скрізь відкрий.
Кран закрий, а сам втікай —
Навіть світло не вмикай!
(Діти показують картку з цифрами «104».)
Вихователь. Молодці, малята, всі відповіді правильні. Але під час біди людина розгублюється і забуває, за яким номером треба телефонувати: у декого розболиться живіт, і він замість швидкої від хвилювання викликає міліцію. Тому нині в нашій країні впроваджено єдиний номер служби порятунку — 01.
А ну кажіть, куди ми будемо телефонувати, якщо ключа згубили? (Нуль — один».)
А якщо кішка здерлася на дерево і злізти не може? («Нуль —один».)
А коли загубився в незнайомому місці? («Нуль — один».)
Так, малята, рятівники самі пришлють до вас ту службу, яка буде доречна у тому чи іншому випадку.
А тепер ми пограємо.
Гра «Телефон»
Діти набирають відповідні служби, називають адресу, прізвище та роблять виклик. Вихователь стежить за правильністю виконання дій.
Підсумок заняття:
У будь-якому випадку, якщо від розгубленості та стресу дитина забула, куди треба звертатися, можна зателефонувати до служби порятунку за єдиним номером «101».