ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ «ДИТИНА І НАВКОЛИШНІЙ СВІТ» (до розділу «Цивільна оборона та надзвичайні ситуації»)

ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ «ДИТИНА І НАВКОЛИШНІЙ СВІТ»

(до розділу «Цивільна оборона та надзвичайні ситуації»)

Тема. Тренінг «SOS!»

Мета: продовжувати вчити дітей негайно реагувати на надзви­чайну ситуацію; вкарбувати в пам'ять дітей телефони екстреного виклику («01», «02», «03», «04»); формувати витримку та уміння мобілізуватися; виховувати дисциплінованість.

Вид діяльності: повторення телефонних номерів рятівних служб.

Обладнання: телефон, таблички з яскравими написами «101», «102», «103», «104».

Словничок: рятівник, екстрений виклик, служба порятунку.

Попередня робота: читання творів на протипожежну тематику (казка С. Маршака «Кицин дім»), про правоохоронців (С. Михалков «Дядько Степан — міліціонер»); проведення бесіди про при­значення швидкої допомоги, газової служби; вивчення віршів про виклик рятівних служб.

Хід заняття

Вихователь. Діти, на ваших столах лежать картки з цифрами, призначені для виклику різних рятувальних служб, ви вже великі і доб­ре знаєте, яка комбінація цифр потрібна в різних випадках. От зараз ми й перевіримо, як ви їх пам'ятаєте.

Деякі діти або вихователь читають віршики, а інші піднімають угору картки з відповідним набором цифр.

Пташеня мале літало,

Слоненяткові казало:

— В сірниках вогонь сховався,

Тож коробкою не бався...

А саме тихенько — чирк!

— Ой! Рятуйте! Цінь-цвіріньк!

Слон налив кругом води —

Врятувались від біди!

(Діти показують картку з цифрами «101».)

Зранку з дому всі розбіглись —

Мишеня одне лишилось.

Раптом чує — двері в хату

Намагаються зламати.

Мишеня за телефон

Та й побігло на балкон,

Тисне лапкою «102»:

— В дім по Світлій, 42

Лізуть злодії, то швидше

Відрядіть патруль найбільший!

(Діти показують картку з цифрами «102».)

Їжачок в куточку плаче.

— Чи що сталося, юначе?

— Ой, болить моє плече,

Дуже боляче пече!

Опік, бачиш, червоніє,

А терпіти я не вмію.

— Ось водичку холодненьку

Лий на опік помаленьку!

Якщо ж будуть пухирі —

Викликай мерщій...

(Діти показують картку з цифрами «103».)

Слон ввімкнув плиту й побіг

В двір до друзів з усіх ніг.

— Ой! Пливе із кухні газ,

Дайте швидше протигаз!

— Оце так! Біжи мерщій,

Вікна швидше скрізь відкрий.

Кран закрий, а сам втікай —

Навіть світло не вмикай!

(Діти показують картку з цифрами «104».)

Вихователь. Молодці, малята, всі відповіді правильні. Але під час біди людина розгублюється і забуває, за яким номером треба телефонувати: у декого розболиться живіт, і він замість швидкої від хвилювання викликає міліцію. Тому нині в нашій країні впроваджено єдиний номер служби порятунку — 01.

А ну кажіть, куди ми будемо телефонувати, якщо ключа згубили? (Нуль — один».)

А якщо кішка здерлася на дерево і злізти не може? («Нуль —один».)

А коли загубився в незнайомому місці? («Нуль — один».)

Так, малята, рятівники самі пришлють до вас ту службу, яка буде доречна у тому чи іншому випадку.

А тепер ми пограємо.

Гра «Телефон»

Діти набирають відповідні служби, називають адресу, прізвище та роблять виклик. Вихователь стежить за правильністю виконання дій.

Підсумок заняття:

У будь-якому випадку, якщо від розгубленості та стресу дитина за­була, куди треба звертатися, можна зателефонувати до служби порятунку за єдиним номером «101».