КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПИХОВАТЕЛІВ: «Модульна організація навчально-пізнавальної діяльності старших дошкільників »

Про матеріал
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПИХОВАТЕЛІВ: «Модульна організація навчально-пізнавальної діяльності старших дошкільників »
Перегляд файлу

Чернігівський навчальний заклад №42 «Русалонька»

Чернігівської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПИХОВАТЕЛІВ:

«Модульна організація навчально-пізнавальної діяльності

старших дошкільників »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                  Вихователь-методист

                                                                  Найдьон Н. В.

 

 

 

Цілісні формування уявлень дітей про об’єкти довкілля забезпечує зокрема модульна форма організації освітнього процесу.

Модуль – частина освітнього курсу, орієнтована на досягнення низки пов’язаних між собою завдань, з терміном реалізації від кількох годин до кількох тижнів.

          Змістовно – пізнавальні модулі доцільно створювати за тематичним принципом. Темою кожного модуля є певний матеріал (речовина) та його властивості. Перші заняття, що входять  до модуля, розроблені за діяльнісним підходом і передбачають ознайомлення дітей з історичними властивостями  речовини. Після кожного заняття дітям пропонують практичні завдання, що реалізують компетентнісний підхід. Завершується модуль інтегрованим заняттям.

         Кожне заняття модуля включає кілька взаємопов’язаних етапів.

 Перший етап – мотивація діяльності. Педагог пропонує дітям суперечливу інформацію. Для цього можна використати ігрову або практичну ситуацію.

 Другий етап – постановка проблеми, розв’язання якої потребує використання нового знання. Навчальну проблему слід формулювати за типом навчальних ситуацій, які виникають у діяльності дітей – грі, праці. Така форма, з одного боку, активізує наочно – образне мислення дитини в силу своєї життєвості, практичної спрямованості, а з іншого – полегшує включення усвідомлених при її розв’язанні загальних понять у контекст будь-якого стихійного розмірковування про явища, які дитина спостерігає.

 Третій етап – предметно-перетворювальна діяльність дітей, спрямована на «відкриття» ними нового знання. Вихованці на конкретному матеріалі опановують новій спосіб дії, нове знання (істотну властивість об’єкта). Важливо об’єктивувати кожну  операцію, з якої проявляється властивість речовини, зокрема світлонепроникність: «1. Освітлення предмета як умова його сприйняття зором. 2. Закривання предмета різними матеріалами. 3. Спрямування потоку світла на матеріал, яким закритий предмет. 4. Виявлення відсутності сприйняття зором предмета крізь матеріал, на який спрямоване світло». З цією метою педагог ставить серію послідовних запитань.

 У ході заняття важливо звертати особливу увагу на те, щоб запитання для дітей складали єдине ціле. були взаемопов’язані та розкривали зв’язки навчального матеріалу. Після серії запитань варто дати дітям зразок нового способу дій і кілька разів повторити висновки

 Четвертий етап – узагальнення знання на основі відтворення нового способу дій  у типових ситуаціях. Педагог керує пізнавальною діяльністю вихованців та разом з ними формулює висновок.

 П’ятий етап – фіксація нового знання за допомогою знаків. На цьому етапі діти створюють схему перебігу процесу, який вивчається, відтворюючи за допомогою знаків кожну операцію.

 Шостий етап – підсумково-рефлексивний. На цьому етапі вихователь активізує у мовленні дітей нове знання, організовує аналіз спільної діяльності.

 Зміст занять може бути різним. Однак структура залишається сталою. Така організація освітнього процесу забезпечує формування у малят не лише узагальнених уявлень про фізичні явища та властивості речовин, а й у розумових операціях, які реалізовуватимуться при дослідженні інших явищ, а також сприяє розвитку логічного мислення загалом.

 Ефективність ознайомлення дошкільнят з істотними властивостями об’єктів довкілля залежить від умов організації навчально-пізнавальної діяльності. Тому варто дотримуватись таких правил щодо створення відповідних умов.

         • Правильний вибір речовини (матеріалу), на прикладі якої розгортатиметься пізнавальна діяльність.

 • Демонстративність прояву властивості.

• Створення безпечних умов для дитини.

• Трансформація наукового поняття в узагальнене уявлення.

Внаслідок вибудованої педагогом навчально-пізнавальної діяльності, адаптованої до вікових можливостей дитини, та трансформації наукових знань в узагальнені процесуальні уявлення,вихованець засвоює дидактично змодельовану систему предметно-перетворювальних дій, тобто предметний спосіб мислення й наукове знання як його результат.

• Уповільнення процесу, який вивчається.

• Організація співпраці педагога і дитини. (Спільного розв’язання

педагогом і дитиною. Таким ефективним методом є розумовий діалог).

• Створення мікропроб лем (самостійне розв’язання дитиною

мікропроблем).

• Використання метафор, порівнянь.

• Репетиція дослідів.

• Організація самостійної предметно-перетворювальної діяльності

дітей.

• Актуалізація життєвого досвіду дітей.

       Саме така організація навчально-пізнавальної діяльності старших дошкільнят, забезпечить успішне формування фізичних уявлень і наукових понять про навколишній світ.

doc
Додано
29 жовтня
Переглядів
32
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку