Консультація для вчителів "Практичні поради вчителю щодо поліпшення педагогічної техніки"

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНІКИ Консультація для вчителів Презентацію підготувала практичний психолог Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №52 Шестакова Т.А.

Розвивайте в собі духовність, тому що духовність є головною загальною умовою розкриття інтуїтивних можливостей людини: чим вища духовність, тим яскравіше виражена її здатність до вищого пізнання; Виробляйте в собі прагнення до інтуїтивного пізнання, що буде сприяти гармонійним взаємовідносинам з учнями; Важливою умовою розвитку інтуїції є оволодіння людиною своїми пристрастями, емоціями, почуттями, думками, тобто досягнення стану внутрішньої тиші, безмовності; Розвивати у собі інтуїтивну впевненість, тобто – мати глибоку внутрішню віру у власні інтуїтивні можливості; Добрі справи, привітні слова, добра воля відносно усього і благі думки – найдіяльніші засоби педагогічної інтуїції; Виховуйте в собі розуміння того, що Ви є одночасно і жителем Землі, і Всесвіту, що багатократно збільшує можливості інтуїтивного передбачення.

Вчиться відчувати настрій іншої людини; Підбадьорюйте учня, якщо він зазнає невдачі; Ніколи не кривдіть співрозмовника та учнів; Щиро радійте успіхам своїх учнів; Співчувайте і співпереживайте учням і виробляйте в собі ці якості.

Завжди прислухайтеся до думки кожного учня; Проводьте виховну роботу з учнями щодо толерантного відношення до своїх товаришів і навколишніх; Забувайте про свої негаразди на роботі; Намагайтеся бути дипломатичним і морально не травмуйте учнів; Виробляйте в собі терпимість – одну з головних рис педагога.

Ознаки культури мовлення доречність виразність багатство точність чистота Різнома нітність Правиль ність ОСНОВНІ ОЗНАКИ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

Виробляйте в собі товариськість і дружнє відношення до навколишніх; Намагайтеся унісинити добропорядному товариству, в якому ви знаходитеся; Тренуйте в собі спокійний, врівноважений стан; Виробляйте впевненість в собі – одну з ключових рис комунікабельності, яка повинна бути притаманною вчителю.

Учіться витримувати дії сильних подразників; Тренуйте вміння концентрувати свою увагу; Будьте активним і бадьорим; Зберігайте високий емоційний тонус; Будьте здатними швидко відновлювати свої сили та володійте високою працездатністю.

Йдучи на заняття, «залишайте» всі неприємності поза аудиторією; Будьте цікавими для учнів, виразними у своїх проявах; Не віддаляйтесь на велику дистанцію від своїх учнів, розумійте і допомагайте їм; Озвучуйте на різних «мовах» зміст заняття; Старайтеся відчувати природу імпровізованості під час взаємодії з учнями.

1) Намагайтесь об’єктивно оцінювати ситуацію в аудиторії і приймати правильні рішення; 2) Розвивайте своє абстрактне мислення (наочно-образне) – об’ємне бачення ситуації в аудиторії; 3) Удосконалюйте своє словесно-логічне мислення – основу ефективної взаємодії з учнями; 4) Розширюйте навички практично-дійового мислення – підґрунтя оперативного і швидкого вирішення педагогічного завдання; 5) Тренуйтесь у об’єктивному вирішенні проблемних та конфліктних ситуацій, які виникають на занятті між учнями та Вами і учнями.

Потрібно поставити собі за мету: обов’язково запам’ятовувати ту або іншу інформацію; Для тренування пам’яті, концентруйте свою увагу на тому, що хочете запам’ятати. Розвитку уміння концентрувати увагу сприяє спостережливість; Дивіться на предмети, які навколо Вас «іншим поглядом», відмічайте ті риси, які Ви раніше не помічали; «Повторення – мати навчання». Це прислів’я узгоджується з законом повторення. Наприклад, для запам’ятання прочитаного рекомендується така схема повторення: перший раз – через 20 хв. після прочитання тексту, другий – через 24 год., третій – через тиждень; Розуміння того, що хочете запам’ятати полегшує запам’ятання. Для цього бажано використовувати ключові слова, схеми, малюнки, таблиці, різні орієнтири на вулиці, за містом, тощо.

1) Формувати з учнів активних суб’єктів навчання. Для цього потрібно викликати активність самих учнів, допомогти їм скоригувати свою діяльність (пошукові завдання, евристичні бесіди, створення проблемних ситуацій тощо); 2) Організовувати навчання таким чином, щоб забезпечувалася потреба дитини у реалізації себе як індивідуальності: стимулювання учнів до вільного висловлення своїх думок щодо начального матеріалу, захищати власну позицію тощо; 3) Мотивувати тему заняття для створення в учнів позитивних установок для свідомого засвоєння навчального матеріалу; 4) Постійно слідкувати за своєю мімікою і пантомімікою (невербальна комунікація), мовою (невербальна комунікація) та діями з предметами (авербальна комунікація).

1) Виробляйте у собі звичку читати за обличчям учня його настрій, проблеми; 2) Важливе значення має слух вчителя, завдяки якому за інтонацією голосу учня Ви повинні чути його проблеми, розрізняти успіхи і невдачі; 3) Найбільш оптимальний і сприйнятливий тембр (окраса звуку) голосу вчителя для учнів – низький, який найкраще сприймається дітьми. Найбільш несприйнятливий – високий верескливий. Тому потрібно свідомо підходити до викорінення неприємних відтінків (гнусавість, крикливість); 4) Не переохолоджуйте і не перенапружуйте голосові зв’язки, щоб уникнути їх захворювання; 5) Чим виразніша мова, тим вона здоровіша, тому що, наприклад, монотонна мова втомлює м’язи голосового апарату, оскільки працює тільки одна група м’язів; 6) Вдихання пилу крейди шкідливе, тому ганчірка повинна бути вологою; 7) Не можна швидко ходити в холодні дні після голосової роботи, оскільки за інтенсивного руху дихання прискорюється і більше холодного повітря попадає у дихальні шляхи.

1. Бути життєрадісним і оптимістичним. 2. Любити своїх учнів, любити і знати свій предмет. 3. Підтримувати свій високий емоційний тон та стимулювати його в учнів. 4. Мати почуття гумору і бути прикладом для учнів. 5. Головна вимога підготовки і проведення уроку: самому вчителю повинно бути цікаво на уроці, тоді і учням теж буде цікаво. 6. Нестандартний початок уроку, створення проблемних ситуацій. 7. Перевірку, вивчення і закріплення навчального матеріалу насичувати цікавими фактами, проблемними ситуаціями. Це буде стимулювати активність учнів, їх увагу, творчі можливості, викликати ефект парадоксальності та здивування.

1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант). 2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж). 3. Якщо в тебе з’явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам. 4. Учителю, вітайся з дітьми - це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій. 5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам’ятайте: думати про себе – ваш головний обов’язок. 6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання:”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”.

Література 1. Арват Ф.С. та ін. Культура спілкування: Навч.-метод.посібник. − К.: ІЗМН, 1997. 2. Калошин В.Ф., Гоменюк Д.В., Сушенцева Л.Л. Педагогічні засади розвитку творчості в учнів навчальних закладів ПТО- К.: Київська Русь, 2008. 3. Калошин В.Ф., Безносюк О.О., Горбатюк О.М., П’янковський Г.В. Основи автодидактики (психолого-педагогічний аспект). – К.: ВГІ НАОУ, 2003. Парад методичних порад: Методичний збірник. – К.: НМК ПТО м. Києва, 2008. 11. Педагогічна майстерність: Підручник /І.А.Зязюн та ін. − К.: Вища шк., 1997. 12. Підласний І.П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти. – К.: Вид. дім «Слово», 2006. 13. Цимбалюк І.М. Підвищення професійної кваліфікації. – К.: Професіонал, 2004. 14. Як стати майстерним педагогом: Навчально-методичний посібник /Кол. автор.: Ковальчук В.І., Сергеєва Л.М. та інш. – К.: Тов. «Етіс плюс», 2007.