Консультація на тему : « Використання інноваційних технологій за методикою С.Н. Лисенкової «

Про матеріал
На освоєння теми одним дітям потрібно п'ять уроків, іншим – п'ятдесят. Поволі, наперед підбираючись до майбутньої складної теми, С.Н. Лисенкова дає всім дітям необхідний час для дозрівання думки. При цьому сильні діти дістають можливість відповідати на питання, які ще не вивчалися в класі, користуватися інтуїцією, здогадкою, і тому вони швидко розвиваються і не скучають серед більш слабких дітей, не відволікають від роботи, як це часто трапляється.
Перегляд файлу

 

Консультація на тему : « Використання інноваційних технологій за методикою С.Н. Лисенкової «

     На освоєння теми одним дітям потрібно п'ять уроків, іншим – п'ятдесят. Поволі, наперед підбираючись до майбутньої складної теми, С.Н.  Лисенкова дає всім дітям необхідний час для дозрівання думки. При цьому сильні діти дістають можливість відповідати на питання, які ще не вивчалися в класі, користуватися інтуїцією, здогадкою, і тому вони швидко розвиваються і не скучають серед більш слабких дітей, не відволікають від роботи, як це часто трапляється.

    Чи можна закінчити з шестирічками програму початкової школи за три роки замість чотирьох? А з семирічками – за два замість трьох?

    Досвідчені вчителі і батьки гірко усміхнуться: кому це треба? По вісім уроків в день, нічого, окрім школи і непомірної домашньої роботи для дітей? А ті, кому вдалося побачити це близько, просто обуряться: “бачили б ви цих учнів: спочатку відбирають самих здатних і здорових, а потім і у них починаються від перевантажень носові кровотечі, непритомність. При цьому тих, хто не справляється, доводиться відсівати, переводити в звичайні класи, де проходять програму в загальному темпі”.

    Можливо, хтось і називає це випередженням, але зараз йдеться не про ці амбітні досліди, а про реальне педагогічне відкриття народного вчителя Софії Миколаївни Лисенкової. Повністю воно називається так: перспективно-випереджаюче навчання з використанням опорних схем при управлінні учбовим процесом, що коментується, а коротко – по ключовому, помітному навіть непрофесіоналу результату – випередження.

   Випередження Лисенкової – це не гонка вперед будь-якими засобами. Це не шість годин на тему замість відведених за програмою восьми, а якраз навпаки: значне збільшення часу на проходження кожної складної теми!

   Випередження Лисенкової – це не клас вундеркіндів, а найзвичайніші діти звичайної школи без жодного відбору і відсіву. Софія Миколаївна уміє учити бути успішне всіх, а класи корекції вважає злочином проти дітей.

Випередження Лисенкової – це не завантажені шкільними уроками і домашніми завданнями з ранку до вечора учні. Це навчання, при якому діти, за словами самої Софії Миколаївни, можуть і повинні користуватися всіма благами життя в столиці – музеями, театрами, спортивними секціями, музичною і художньою освітою – і просто гуляти. У Лисенкової строге правило: друга половина дня належить дітям, і школа не повинна на неї робити замах.

Але як?

Найзабавніше заняття – управляти своїм часом!

                    Прийоми навчання, що використовуються  С.Н Лисенковою

   Завдяки перспективному навчанню вдається значно заощадити час. В результаті створюється загальне випередження в проходженні програмного матеріалу. Чітко вимальовувалися основні етапи роботи по важкій темі.

Перший етап - перспективна підготовка: повільне послідовне знайомство з новими поняттями, розкриття теми. Йде активний розвиток доказової мови з використанням опор. Виконуються практичні роботи, що коментується при управлінні. При відповідях враховується бажання дітей. Активні у відповідях на цьому етапі, як правило, сильні учні.

Другий етап - робота по підручнику: уточнення понять і узагальнення матеріалу. Школярі вже свідомо орієнтуються в схемі-узагальненні, володіють доказами, справляються з самостійними завданнями в школі і удома. Задається домашнє завдання по важкій темі на достатньо підготовленому матеріалі. Саме на цьому етапі відбувається випередження, оскільки в перспективний період багато завдань на сторінках підручника вже виконано.

Третій етап - використовування заощадженого часу (випередження, що утворилося). Схеми відходятьь, формується навик шіидкості. На цьому етапі народжується нова перспектива, не стикаючись вже ні з якими труднощами.

Контрольні роботи по темі проводяться в програмні терміни (вчасно!) на фоні глибоко, всесторонньо вивченого матеріалу. І головне, ні на одному етапі немає напруги в роботі вчителя і учнів. З першої до останньої хвилини уроку діти активні: з опорними схемами і без них, усно і письмово, під управлінням і самостійно. Кожному учню посильне питання, доступне завдання (але не нижче за вимоги програми!). Так здійснюється диференційований підхід у нас на уроках. І всі 45 хвилин дотримуємо основний принцип - робити все обгрунтовано, аргументовано. «доводжу, згадую правило, перевіряю», - звучить голос відповідаючого. Ні кроку без думки!

    Діти-дошкільнята мають велику нагоду вирішувати "нові" задачі, яким їх не навчали, оскільки можуть знаходити їх в житті, особливо в той період, коли дорослі ще не можуть давати їм пояснення (оскільки діти не уміють ще говорити). Вони мають цього і достатньо вільного часу, а тому ранній розквіт їх творчих здібностей зустрічається нерідко. Та варто їм піти в школу і почати систематичне навчання, як кількість "нових" задач різко скорочується. В школі жодному вчителю не прийде в голову думка дати задачу, не пояснивши заздалегідь, як її вирішувати. Значить, в школі дитина майже не зустріне задач, здатних просунути її в розвитку творчих здібностей, а вільного часу у неї стає все менше і менше, поки до старших класів його зовсім не залишається. Значить, надходження в школу і перемикання на посилене формування виконавських здібностей неминуче приводить не тільки до зупинки, але і до згасання творчих здібностей, що яскраво спалахнули. Проблемне навчання, яке сприяє в якійсь мірі розвитку творчих здібностей учнів, тільки починає розроблятися, і його значення в школі поки мало відчутно.

А як пояснити численні факти, коли молодші по віку діти обганяють в розвитку своїх старших братів і сестер, або що виходить, якщо діти різного віку потрапляють в однакові умови? Якщо умови сприятливі для розвитку - молодші виграють більше старших. Окрім віку, на весь хід розвитку впливає ще і напруженість діяльності, а це вже продукт захопленості самої дитини.

Суть проблемного навчання в тому, що викладач навідними питаннями допомагає учню самостійно розв'язати проблему, зробити деякий висновок і т.п., а не дати в готовому вигляді. Але кожного разу викладач, знаючи результат, підводить до нього учня. Ніякої закономірності в постановці питань немає. А задача полягає в тому, щоб дитині дати метод, за допомогою якого вона може прийти до результату, якого і вчитель не знає. Вчителі такого не можуть, а у нас є апарат, за допомогою якого це можна зробити, - ТРІЗ. Зокрема, методика вирішення дослідницьких задач. Яка б не була дослідницька задача, питання, які необхідно задати для вирішення, однакові. Цим питанням і треба навчити дитину. Інакше проблемне навчання перетворюється на метод проб і помилок.

Вивчивши досвід педагогів-новаторів, можна прийти до висновку, що кожний з них використовує якийсь прийом винахідництва, вони дають учням творчі задачі.

С.Н.  Лисенкова використовує два прийоми:

  • Перший - узгодження ритміки, він дозволяє їй вести весь клас в одному режимі.
  • Другий - принцип попередньої дії. Важкий матеріал, замість того, щоб потім проходити його багатократно з неуспішними учнями, вона по частинах дає наперед, коли ж приходить час вивчення цього матеріалу він вже знайомий дітям, його треба тільки звести в систему.

Важко працювати з шестирічками. Не "беріть їх, Софія Миколаївна, з ними стрибати треба, грати", - відмовляли мене молоді вчителі, коли я набирала свій перший клас шестирічок. А в листах учителі писали про ті ж труднощі: "розсипається урок, не складається спілкування", не "уміють працювати з підручником", "як випереджати програму, коли навіть паличка із закругленням внизу не виходить", "що головне на перших порах", чи "щоб стежити за каліграфією, чи обходити для цього клас?"»

Крім того необхідно згадати ще один дуже важливий прийом навчання, що використовується  Лисенковою. Це управління.

Управління - це така організація навчальної діяльності, коли кожний учень - вчитель. Учить не тільки вчитель, учить учень, коли він думає вголос і веде за собою весь клас. Кожний учень може бути в ролі ведучого. Це помітили і наші гості - студенти. Дивуються: "як добре говорять діти!".

Діти приймають те, що розуміють. Методичний прийом стає рушійною силою уроку. За короткий період букваря для різних груп дітей, різних програм (1-3, 1-4) однаково доступно стає таке важке завдання - набрати в касі або написати за ведучим речення: "Юлькою кішку звати мою". При цьому ведучий відчуває: весь клас підкоряється його управлінню, він вчитель, від нього одного залежить робота всіх. Значить, треба говорити голосно, чітко, ясно, щоб всім було зрозуміло. В результаті у дітей хороша дикція, розвинена, виразна мова.

Зрозуміла, а отже, прийнята дітьми структура складу стала структурою кожного кроку управління. І виселила всі труднощі букваря, що мали місце.

А паличка із закругленням внизу обов'язково вийде. Так вона просто відпрацюється разом з іншими елементами в слові - через декілька уроків.

«Мені підручник потрібен як текст»

Bірно підмічено, що "ми –країна крайнощів». Вчора - "учити всіх і учити добре". Сьогодні - нестримне розділення дітей майже у всіх школах. Відбір і відсів по теорії на благо дітей: "коректувати, вирівнювати, оточувати увагою". На ділі: цей клас на показ, а цей - на викид! Результат цих дисертацій у всіх на виду. Два мільйони дітей, що відстали від навчання. Зі всіма витікаючими наслідками. Ми їх теж нерідко бачимо. Виглядають з камер малолітні злочинці, малолітні бомжі дають інтерв'ю з вулиць, навіть столичних.

А відпалі від вибраної професії вчителі! До речі, класи для вигнаних цю проблему усугубляли. Новачку і карти в зуби. Старожили не піддадуться, їм відберуть краще.

Ну а так звані класи "на показ"? Сьогодні таких багато. Що тут? Нові підручники, нові експерименти. Від них не відмовишся, їх спускають зверху. Та і для школи принадно: розряд обіцяють підвищити і престижно. Але раз "узявся за гуж, не говори, що не дуж". Треба здобувати результат. Будь-якими способами. Звідси відбір. Цього ще мало. Практично немає чистоти експерименту. Пристосовуються колеги. Починають за замовленням, продовжують по накатаному.

Ось лист. Зовсім свіжий: "в школі дуже важко, оскільки заважають працювати, допомагає Господь і Ваше Слово. Дотепер всі кричать про розвиваючі програми, а працюємо з вашими опорами, порадами".

Коротше, методи тих, кого називали новаторами, стали "бульдозерами" бізнес-підручників. Скажу про свій сумний "досвід". В кожному підручнику, що виходить сьогодні, для початкової школи цілі "шматки" "з Лисенкової".

Вивчення напам'ять поетичних творів

за опорними малюнками

Педагогічна  цінність методики:

   - Активізує розумову діяльність;

   - розвиває мовлення, увагу, пам’ять, мислення;

   - удосконалює ритміко – інтонаційну складову мовлення;

   - сприяє естетичному вихованню дошкільників;

   - прищеплює  інтерес до поетичного слова;

   - формує  навички сприйняття тексту;

   - встановлює  партнерські стосунки;

   - виховує бажання досконало опанувати рідну мову

Методичні рекомендації до  заучування віршів за опорними малюнками

- Підібрати твір та ілюстративний матеріал до вірша;

  •         провести підготовчу роботу (спостереження, розгляд ілюстрацій, милування природою, психологічні етюди і т.д.);
  •         зашифрувати кожен рядок вірша умовними схематичними позначеннями або малюнками;

- прочитати вірш  напам'ять емоційно та виразно;

- пояснити значення нових  слів та образних висловів;

- прочитати вірш вдруге, виставляючи малюнки (схеми) на певні слова і за текстом;

Методичні рекомендації до  заучування віршів за опорними малюнками

  •        Провести асоціацію між малюнком (схемою) та словами у  тексті вірша;
  •        Прочитати вірш втретє, показуючи на кожну картинку;
  •        Запропонувати дітям:
    •        розказати вірш  за малюнком разом з вихователем;
    •        самостійно пригадати рядок вірша, по черзі показуючи на кожен малюнок (схему);
    •        прочитати вірш самостійно, використовуючи послідовність малюнків (схем).

Принципи роботи з опорними малюнками

Ефективність і успішність:

 - активізація різних  видів аналізаторів (зорового, мовно-слухового, мовно-слухового);

-  доступність матеріалу;

-  показаний алгоритм вивчення вірша;

-  швидше запам'ятовується  текст;

- слугує підказкою (низький та середній рівень розвитку);

- виявляється засобом самоконтролю та самооцінки (достатній та високий рівень  розвитку)

Поради  педагогам:

- Обирати невеликі віршовані тексти;

- використовувати яскравий та естетично оформлений наочний матеріал;

 - враховувати індивідуальні особливості дітей;

 - заучувати вірш повністю;

 - великі за розміром вірші вивчати протягом двох занять;

 - спонукати дітей вправно керувати силою голосу, темпом  і  тембром мовлення;

- використовувати невербальні засоби мови-міміку та жести;

- не вимагати від дітей повного запам'ятовування на одному занятті;

- не заучувати текст вірша хором;

- повторювати вірш у вільний від заняття час;

  •         змінювати форму повторювання (читання вірша за ролями, по частинах;  

- промовляння тексту вірша голосно, тихо і т.д.;

  •         створювати “атмосферу поезії” в дитсадку (на прогулянці,  в повсякденному спілкуванні, на природі);
  •         спонукати дітей до самостійного створення схем-моделей та малюнків

Показники:

Успішного  розвитку  дітей

  •        виявляють бажання слухати поетичні твори;
  •        уважно і зацікавлено слухають поетичний твір;
  •        розуміють зміст прочитаного твору;
  •        розглядають ілюстрації до поетичного твору;
  •        відповідають на запитання за змістом твору;
  •        виявляють інтерес до художніх образів твору;
  •        прагнуть дізнатися значення нових слів;
  •        вирізняють в тексті образні вирази;
  •        визначають основну змістовну лінію твору;
  •        виразно читають з пам'яті поетичні твори;
  •        висловлюють свої ставлення до персонажів твору;
  •        вивчають вірші напам'ять, прагнучи до виразної та емоційної декламації;
  •        відтворюють зміст поетичних творів в самостійній діяльності;
  •        виявляють інтерес до книги.

 

 

 

docx
Додано
19 січня 2020
Переглядів
1600
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку