Контрольна робота №1 Аудіювання

Про матеріал
Контрольна робота№1 Аудіювання з літературного читання для 4 класу. Завдання розробленні до тексту " Без дозволу говорити не можна" В.Сухомлинський.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

 

                              

                                      Контрольна робота № 1 Аудіювання

                                      з літературного читання

                                      учня ( учениці)  4-го класу

                                      (назва навчального закладу)

                                       _____________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

___________________________________________________________

За текстом В.Сухомлинського «Говорити без дозволу не можна»

  1. Де відбуваються події?

а) на подвір’ї;

б) у класі;

в) вдома.

2. Який Василько?

а) жвавий, рухливий, дуже балакучий;

б) жвавий, сором’язливий, мовчазний;

в) рухливий, дисциплінований, непосидючий.

3. За що поставила вчителька Василька біля дошки?

А) за те, що побачив метелика;

Б) за те, що побачив щоденник;

В) за те, що без дозволу говорити не можна.

4. Що лежало на колодязі?

а) щоденник;

б) зошит;

в) кошеня.

5. Чому Василько плакав?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

 

6. Визнач головну думку твору.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Встанови послідовність подій у творі В.Сухомлинського «Говорити без дозволу не можна».

   Якось на уроці арифметики.

  - Он на колодязі чийсь щоденник лежить...

  - Коли треба тобі щось сказати — підніми руку.

  За хвилину Василько повертається до класу з кошеням.

  Наступного дня посеред уроку письма.

8. Яку пораду можна дати Василькові?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

                                                                                                           ОЦІНКА ______

             ГОВОРИТИ БЕЗ ДОЗВОЛУ НЕ МОЖНА

  Є в першому класі жвавий, рухливий, дуже балакучий хлопчик Василько. 

Часто він не може стримати свого хвилювання або цікавості й вихоплюється говорити.

  Учителька терпляче йому пояснює:

— Коли треба тобі щось сказати — підніми руку. Як дозволю — встань і говори.

  Василько добре це розуміє, та одразу ж забуває, як тільки щось його хвилює.

  Якось на уроці арифметики вчителька пояснювала приклад.  Аж тут чується схвильований голос Василька:

— Маріє Іванівно, дивіться, який метелик сів на шибку!

  Усі діти повертаються до вікна. На шибці сидить великий барвистий метелик. 

  Діти забули про приклад і розглядають метелика. Марія Іванівна тяжко зітхає, й, насупивши брови, суворо каже Василькові:

— Ти розумієш, що говорити без дозволу не можна?

  Василько добре розуміє, але не може стримати своєї думки, своїх почуттів. Вони рвуться в слово.

  Наступного дня посеред уроку письма, коли всі зосереджено працювали й у класі запанувала тиша, діти аж здригнулися від тривожного Василькового шепоту:

— Маріє Іванівно, он на колодязі чийсь щоденник лежить...

— Ой, нещастя моє, — подумала вчителька, — як він побачив той щоденник аж на колодязі?” 

  А вголос вона сказала:

— Іди, Васильку, до дошки, постій трохи, тоді знатимеш, що без дозволу говорити не можна.

  Василько став біля дошки. А в його очах були й подив, і сором. Похилив голову й простояв так до дзвінка.

  Через день учителька пояснювала на дошці, як складати із букв нове слово.

Закінчивши пояснення, Марія Іванівна глянула на клас.

  Василько сидить, піднявши руку, й благаючими очима дивиться на вчительку.

— Чому ти плачеш, Васильку?

— Бо говорити ж не дозволяється.

— Кажи мерщій, у чому річ, — стурбувалася вчителька.

Василько повертає голову до вікна й схвильовано каже:

— Кошеня ж... Кошенятко он яке маленьке посеред двору. Наїжачилося, страшно бідному, а собака стоїть перед ним, ось-ось кинеться на кошенятко.

— Біжи, прожени собаку... — каже вчителька.

За хвилину Василько повертається до класу з кошеням. (294 сл.) В.Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
19 жовтня 2020
Переглядів
586
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку