Синтаксис простого речення
1. Лише словосполучення в рядку
А цукерки "Білочка", мама й тато, любий друг, все затихло
Б лити як з відра, йшов дощ, лапатий сніг, дуже холодно
В плисти брасом, читати книжку, голосно співати, святкова сукня
Г переходити дорогу, суровий міліціонер, на дорозі, пішоходи й водії
Д на дворі тепло, вікно запотіло, холодна роса, тривалі заморозки
2. Непоширеним є речення
А На моїх очах перші сніги зійшли.
Б Річка звалася Леглич.
В Нема гори без долини.
Г Мама з донькою закінчили прибиратися.
Д Не все пробачить можна і забути.
3. Речення зі складеним іменним присудком
А Ввечері обов`язково будь вдома.
Б Добре діло роби сміло.
В Ми хочемо поїхати відпочивати в Крим.
Г Чисте не боїться ні блискавки, ні грому.
Д Ніч здавалася днем.
4. Неузгоджене означення є в реченні
А Сонячний серпанок покриває дерева.
Б Вода в ріці сурмила срібно-срібно.
В Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг.
Г Віділлються вовкові овечі сльози.
Д Схід сонця я вийшов зустріти у поле.
5. Прямий додаток наявний у реченні
А На небі сонце – серед нив я.
Б Від козаччини до Чорнобиля усе українське життя стає епосом.
В Весна – художник дуже знаменитий.
Г Нашу індивідуальність створює історична пам`ять.
Д Сірий кіт на призьбі біля хати тихенько спить.
6. Тире між підметом і присудком слід ставити в реченні
А Небо як склепіння матове. Г Бук, як відомо, міцне дерево.
Б Місто маленьке, обивательське. Д Чиста вода як сльоза.
В Ти серце, сповнене любові…
7. Однорідними обставини є в реченні
А Роман усівся в садку під шовковицею.
Б Високо-високо залетіло вгору в дні свої останні бабине літо.
В Падають зорі в долоні і падає сон на траву.
Г Вночі в лісі хлопцям стало страшно.
Д Млостиво, гарячо-духмяно дихає тамариск.
8. Звертання є в реченні
А Христя прохала батька привезти з міста гостинця – хоч перстень, хоч сережки, хоч стьожку яку-небудь.
Б Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди.
В Неподалік дзьобаті крани – як велетенські журавлі.
Г Весіль і побратань посол єдиний, із давнини він зветься "хліб і сіль".
Д Щезай в пожежах самоспалень, в гірких руїнах власних попелищ.
9. Речення з відокремленим означенням
А Отаман дуже полюбив Миколу; настановив його за крилаша, себто за свого помічника.
Б На світі усе знайдеш,крім рідної матері
В Зовні спокійний, він жив усі ці місяці якоюсь внутрішньою тривогою
Г На яблуні переливчасто заспівала іволга і, війнувши пір'ям,перелетіла на друге дерево.
Д Тимчасом надійшов голова,привітний червонощокий чоловік.
10. Обставина, виражена дієприслівником або дієприслівниковим зворотом, не відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Кайдаш пішов на греблю не знаючи для чого.
Б Куди ти йдеш не спитавшись?
В Білий ніздрюватий деревій пахне густо і владно пробиваючи сумовиті повіви прив'ялих трав і квітів.
Г Похлипавши гармошка починає снувати й прясти розлогу мелодію.
Д Всі мовчать і насупившись сидять.
11. Ускладнене відокремленою уточнювальною прикладкою речення
А То хліб. Домашній добрий хліб. Хмільний. Гарячий. Щойно з печі.
Б Земля оновлена! І люди не ті, що ти, Тарасе, знав…
В Дружба – безмежна, як море.
Г Люди – солдати, матроси, цивільні – потоком вливались в одні двері.
Д Дивлюся на квітучу яблуньку, а бачу сухі дерева.
12.Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.
Б Довженко-оповідач, здається мені, перевершував Довженка-художника.
В Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний.
Г Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.
Д Звикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.