Контрольна робота з природознавства 4 клас

 

У нас здавна

Є традиція славна:

Воду брати з чистої криниці,

Муку з ярої пшениці.

Руками добрими замісити

І гостей на свято запросити!

Просимо на хліб, на сіль, на наше свято.

 

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!

 

Для людей відкрита

Хата наша біла.

Тільки б жодна кривда

В неї не забігла.

 

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по – правді,

Щоб жилось у мирі.

 

Мов на крилах диво – птиці,

На величній колісниці,

Синьоока, світлолиця

 Мчить краса Весна – дівиця.

Вся вона, як та царівна,

Пишна, гречна і чарівна,

 

Мов та річечка ступає,

Всіх, всіх, всіх з теплом вітає.

Ось іде весна степами,

Перелогами, горбами…

Де не ступить – з – під землі

Лізуть паростки малі.

 

Як опустить вниз правицю –

Зеленіє скрізь травиця.

Як лівицю підведе –

Всюди листя молоде.

 

На берізку гляне зблизька –

У сережках вся берізка.

До верби торкнеться – ба!

В білих котиках верба.

А підійме руки вгору

До блакитного простору –

 З кожним помахом руки

Линуть з вирію пташки.

 

І пахощі приємні ллються,

Змінилося довкіл усе!

Струмочки весело сміються:

Весна іде! Красу несе!

 

Подивіться, любі діти!

Сонечко, як сяє!

У Дніпрі веселочка
Воду позичає.

А над самою водою

Верба похилилась.

Аж по воді розіслала

Зеленії віти.

З тими вітами танцюють

Хрещенії діти.

 

Всі діти танцюють з гілочками і співають пісню « Веснянка  »

 

Після Різдва найбільшим християнським святом є Великдень. Цього дня воскрес Ісус Христос. До свята готувались заздалегідь.

Попередню неділю називають Вербною. Перші « котики »  верби – символ пробудження природи. Їх освячують у церкві.

 

Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку в неділю до церкви сходяться старі і малі, бо « бо гріх не піти до церкви, як святять вербу ». Гілки верби несуть додому.

 

Декілька гілок , не заносячи до хати, висаджували в землю, а решту несли до хати і ставили на покуті під святими образами. Свячену лозу дуже шанують, її закладають за образи.

 

Якщо у хаті заставали когось, що проспав заутреню,то « били » вербовою гілочкою, промовляючи:

•             Не я б'ю – верба б’є .

За тиждень Великдень.

Недалечко червоне яєчко.

 

Молоді хлопці та дівчата билися вербою, ще коло церкви і дорогою, коли йшли додому, примовляючи:

•             Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля!

 

Свячена верба користується великою пошаною серед народу і тому гріх ногами її топтати, залишки верби спалювали. А зараз давайте пограємо у гру « Вербич ».

Всі діти стають у коло У центрі – дитина , яка тримає вербову гілочку – « Вербич ».

Всі діти кажуть: « Вербич, Вербич, Весну поклич! ». Вербич відповідає: « Зараз покличу!». Всі діти : « І ми з тобою, побий нас вербою!». І обертаються спинами до Вербича. Вербич торкається до кожного гілочкою, промовляючи слова:

Не я б'ю – верба б’є.

За тиждень – Великдень.

Весна принесе золотого ключа,

А ви пошукайте собі Вербича.

Із закінченням слів , Вербич кладе гілочку в центрі кола, а сам стає разом з дітьми. Хто з дітей першим візьме гілочку, той стає Вербичем.

 

Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим, або Вербним. У ці дні очищають, прибирають усе в господарстві, в хаті, прикрашають хату витинанками, вирізаними з паперу, вивішують найкращі святкові рушники.

Найважливіший день Вербного тижня – четвер. Його називають Чистим. У Чистий четвер купають до схід сонця дітей, дівчата вмиваються в річках, озерах.

Ввечері йшли на службу у церкву, а повертаючись, намагалися донести додому палаючу страсну свічку. Полум’ям її випалювали в хаті на сволоці хреста, щоб всіляка нечисть хату обминала.

 

Вичищаєм двері хати,

Серце вичищаєм.

Від зневіри і гріхів,

Що за життя маєм.

У четвер страсний та чистий

Чистота скрізь сяє.

У вечірню годину

Свічка загоряє.

 

( Запалюємо свічку )

Танок

 

Наступний день тижня – Страсна п’ятниця. Ні шити, ні прясти у цей день не можна; також не можна рубати дрова або що – небудь тесати сокирою.  У п’ятницю печуть паски.

 

Як тільки господині посадять паски у піч, вони йдуть на город і садять розсаду – « щоб капуста була здорова, як паска ». Поки паска не посвячена, її їсти не можна – гріх !

 

За народним календарем у Страсну п’ятницю не можна співати. Хто співає у Страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати.

 

Наступний день тижня – Великодня субота. У суботу, напередодні Великодня, жіноцтво готувало писанки та крашанки. Писанки переважно виготовляли дівчата.

 

Ось і субота надходить,

Печемо ми паски,

Білий хліб, пухкий, духмяний

З Божої ласки.

 

Печуть матуся велику паску,

Бо великодній надходить час.

А діти просять: « Зробіть нам ласку –

Спечіть маленьку паску для нас! ».

 

 

Маленьку паску спекла матуся.

Яка ж гарненька, хоч і мала!

В кошик поклала її Ганнуся

І посвятити у церкву пішла.

 

Пасок великих кругом багато,

Одна маленька – найкраща від усіх!

Маленька паска у велике свято –

То радість дітям, веселий сміх.

 

Гра « Дістань писанку »

Кілька дівчаток беруть по невеличкому шматочку паски і піднімають високо над головою. Стільки ж хлопчиків сідлають своїх коней. Кожний скаче до своєї дівчинки і підстрибує намагаючись дістати паску. Діставши з’їдає. 

 

    Смачна, пухкенька наша паска. Печуть її тільки на Великдень. І писанки, і крашанки готують, щоб подарувати своїм рідним і друзям саме на це свято.

   Раніше писанки розписували тільки дівчатка й жінки. Дівчатка дарували їм хлопцям.

 

Задзвонив воскресний дзвін,

І розкрились квіти –

Йде народ з усіх сторін –

Як же не радіти,

Що Христос Воскрес для нас,

Сонце засіяло. Що настав весняний час,

Зла – зими не стало.

 

Великий день!

Великий день!

Веснянеє свято –

Радіють діти на землі,

І неня, і тато.

 

Великий день!

Великий день!

Який Великдень на землі!

Багато радості  й пісень

Приніс нам янгол на крилі.

 

Веснянку діти хороводять –

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Сьогодні й сонце не заходить,

А сяє й сяє із небес.

 

Радість з неба ся являє,

Паска красна день вітає!

Радуйтеся щиро нині –

Бог дав щастя всій родині,

Бог дав щастя всій родині,

Бог дав радість нам з небес.

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

 

Пісня « Славний день Христа »

 

•             Христос Воскрес!
•             Воістину Воскрес!
•             Як ви гарно співаєте, аж за душу бере.
•             А ось ми веселі музики!
•             Якщо так, то заграйте, а ми послухаємо.

 

________________Гра на інструментах________________________

 

Символ паски, початком усього живого у Воскресіння Христове стало яйце. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. За легендою, найперше яйце мало в середині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Життя, яке зберігалось в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкаралупку яйця покривали фарбою, різноманітними малюнками – символами.

 

    Ще про крашанки мама розповідала мені таку легенду. Коли Ісус Христос ішов на Голгофу, то його мати – Марія принесла на сніданок яєчок. Коли Ісуса розіп”яли, вона поклала їх під хрестом. Кров Його стікла на них, і вони стали червоними. Вона забрала їх, коли Ісуса зняли з хреста. А в неділю вранці, дізнавшись, що Ісус Христос воскрес, вона давала кожному червоне яйце зі словами: „ Христос воскрес! „

 

    А ми знаємо ось таку легенду.

Коли Ісус Христос воскрес, то перелякані воїни, які охороняли його тіло, побігли сповістити своєму сотнику про це диво. Сотник у цей час снідав, перед ним лежали варені яйця. Коли воїни сповістили йому, що Ісус воскрес із мертвих, він дуже розлютився і закричав на них: „ Як з мертвого може статися живе? Це все одно, якби ці білі яйця враз стали червоними! „

 

    І сталося диво: яйця на тарілці почервоніли. Приголомшений сотник промовив: „ Вірю вам , що той замучений воскрес і що він був Бог. А на спомин візьміть собі по одному чнрвоному яйцю. Вони вас врятували від покарання! „

Раніше крашанки фарбували лише у червоний колір, тому що він символізував кров Христа, яка пролилася на хресті. Пізніше почали фарбувати їх в інші кольори, які також мають символічне значення.

 

Червоне яйце – означає радість життя, любов до молодих, надію на одруження.

 

Блакитне яйце – небо, повітря, здоров’я.

 

Жовте яйце - означає місяць і зорі, у господарстві – врожай.

 

Зелене – відкриття природи, багатство і плодоріддя землі, врожай.

 

Чорне з білим – поминання душ померлих, подяка за охорону від злих сил.

 

Крапанка – розмальовується воском чи фарбою, які кладуть краплинами. Крапанки характерні для Західної України.

 

Орнамент на дряпанці видряпується гострим предметом.

 

Мальованка розмальовується пензликом.

 

Писанка – це яйце, розмальоване за допомогою писака ( маленької трубочки ), в якого заливається розтоплений віск. Цим воском наносять візерунки, потім кладуть у найсвітлішу фарбу, знов малюють, але інший візерунок, і кладуть трохи в темнішу фарбу, далі – ще темнішу.

 

Потім писанку підігрівають. І з тієї хвилини, як на яйце нанесено весь візерунок, воно перестає бути простим яйцем, а стає святковою писанкою.

 

А зараз ви подивитися, які є знаки і символи писанок і що вони означають.

----------------   зірка знак сонця, символи життя.

 

----------------   хрест – символ всесвіту 4 сторін світу.

 

---------------   кривульки

 

--------------    вічність сонця, - безкінечник нитка життя.

 

--------------    крапочки – небесні світила, сльози матері Ісуса

 

--------------   рослини – юність, здоров’я, краса, буяння природи.

 

-------------   пшеничні колоски, зерно – символ врожаю

 

-------------    гілка – символ добрих справ

 

-------------     дубовий листок – божа справедливість, сила рідної землі.

 

------------      півень – охоронець добра і зла

 

-----------       риба – символ води, життя, щастя, здоров’я.

 

Йде Великдень, йде дівчата!

Будем писанки писати.

Писаночок – крашаночок.

Напишемо аж сім коробочок.

 

Ми сьогодні ніч не спали,

Бо писанки малювали,

Подивіться, які файні,

В них життя нового тайна.

 

Я писанка – красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я,

Їх слав'ячи в віках!

 

Мене кладуть на свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі.

 

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає!

 

В цій писанці вкраїнській

Душевна глибина,

Живе блакить барвінка

Й хода весни красна.

 

Яєчко розмальоване, барвисте,

Ним тішеться і старець, і дитя.

Творіння рук людських святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

 

Тут кожна лінія з небес промінчиком

Окреслює хвалу і славу Богу.

Христос воскрес! Воістину воскрес,

До вічності вказавши нам дорогу!

 

Пісня « Писанка »

 

А тепер  давайте розкажемо повір’я, які ми знаємо про писанки.

 

1.         Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.

 

2.         З писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській сім'ї .

 

3.         Освячену писанку з давніх – давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі.

 

4.         Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.

 

5.         Дівчата вмивалися водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум’яними. 

 

6.         Писанки клали в землю, щоб родилося жито, пшениця.

 

7.         Під поріг стайні клали теж писанки, щоб добре велося худобі.

 

8.         Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та дітей.

 

Бережімо писанку , вона є нашим символом і оберегом від зла .

Настає Великодня ніч : земля відккривається і можна знайти скарби. Цілу нічгорять вогні . Адже Бог роздає щастя тільки тим, хто не спить. У церкві відбувається урочистий ритуал – святкова служба. Святять паску і крашанки.

 

Повернувшись додому із свяченою паскою , тричі промовляють : „Свята паска у хату , вся нечисть із хати”.

Покуштуйте святу паску.

Буде в домі радість , ласка ,

І достаток , і добро,

Хай відступить всяке зло .

 

 

А тепер трішки відпочинемо і пограємося.

 

1.         Гра « Хто перший »

 

2.         Гра « Битки ».

 

Була ще одна гра – магічна гра з писанкою. Весною, перед тим, як мати засівати і засаджувати землю, жінка – мати брала писанку, качала її по землі й промовляла:

Сійся, родися,

Жито – пшениця!

Жито – пшениця!

Всяка пашниця!

 

На завершення послухайте легенду.

Доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться.

Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай зникне, тоді зло знищить світ. Людська любов перемагає найбільше зло. Сподіваюся, що це світле свято допомогло вам оцінити скарби нашого талановитого українського народу.

 

Паску святити несемо

Віра в серцях оживає

Все на рушник ми кладемо,

Щастя усім бажаєм.

 

Пісня « Христос Воскрес »