Корекційно-розвиткове заняття «Розвиток мовлення». Часові поняття. Місяці. Дні тижня.

Про матеріал

Щоб учні краще запам'ятали дні тижня, місяці, пропоную яскравий матеріал для запам'ятовування та закріплення часових понять. Віршики та малюнки допоможуть школярам в успішному закріпленні назв місяців та днів тижня.

Перегляд файлу

Часові поняття: назва днів тижня та місяців

1. Повтори дні тижня:

- В тижні сім днів:

понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця, субота, неділя.

Прочитати вірш про дні тижня:

Понеділок, наче тато,
В нього різних справ багато,
Та дочки його й синки
Помагають залюбки.
Ось Вівторок – старший син.
Дуже працьовитий він.
З батьком в злагоді і згоді
І на полі, й на городі.
Середа, весела й мила,
Все попрала, все помила
І розвісила сушитись,
Щоб набралось сонця й вітру.
Син Четвер теж не ледачий,
Дуже спритний, роботящий.
З молотком він у дворі
Від зорі і до зорі.
П’ятниця біжить в садок
До малини, до грушок,
Повний кошик назбирає,
Всю родину пригощає.
А Субота куховарить,
І насмажить, і напарить,
Борщ, оладки, пампушки,
Із повидлом пиріжки.
А Неділя, наче мати,
Просить всіх відпочивати,
Приголубить, заспіває,
Гарну казку прочитає.

Постав дні тижня у відповідному порядку - від першого до сьомого:

Розташовуємо за порядком «Дні тижня»: дидактична гра для дошкільнят

Подивись на квіточку-семицвіточку і ще раз повтори дні тижня:

2. Повтори місяці:

- В році дванадцять місяців:

Місяць – відрізок часу, що прирівнюється до часу обертання Місяця навколо Землі. Такий поділ мав і має важливе значення для людства, а сам процес становлення календаря був доволі складним та кропітким.

Відомо, що назви місяців створювалися, коли на слов’янських землях панувало язичництво. Але в українську мову перейшли назви, не пов’язані з язичницькими богами, як у римлян чи арабів.

Українці пов’язували пори року з різними явищами природи чи господарською діяльністю. Зараз ви дізнаєтесь чому українські місяці мають саме такі назви!

- Прочитай вірші та інформацію про кожен місяць, і опиши картинки до них:

СІЧЕНЬ
Подивись: з початку року
На землі лежать сніги.
Скрізь, куди сягає око,
Кучугури навкруги.
Вітер снігом б'є в обличчя,
Засипає снігом дах,
І ведуть між себе січу
Хуртовини у степах.
Звір в цю січу попадеться —
Геть тікає ледь живий.
І по праву січнем зветься.

Місяць перший, зимовий. Назва СІЧЕНЬ походить від слова «січа». У цей час наші предки починали розчищати землю, щоб весною її засіяти. У них цей промисел називався січа.

ЛЮТИЙ
Другий місяць зветься Лютий,
А лютує він тому,
Що на світі довго бути
Не доводиться йому.

Хоче Лютий, щоб на світі
Панувала вік зима.
Та поволі сонце гріти
Починає крадькома.

Довші дні, коротші ночі.
Гульк — уже й струмок тече!
Лютий враз як зарегоче,
Знов морозом припече.

Та як здійме враз хуртечу,
Як засипле снігом дах!
Люди добре топлять печі,
Щоб не змерзнуть у хатах.

Та здаля вже крок по кроку
Йде весна, веселий час.
І, розгніваний, до строку
Лютий геть тіка від нас.

Назва ЛЮТИЙ закріпилася за другим місяцем у кінці минулого століття. Назва його пов’язана з лютими морозами та сніговіями, які панують саме у цей час.

Назва БЕРЕЗЕНЬ походить від назви промислу — березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). Цей місяць мав і інші назви, зокрема март.

БЕРЕЗЕНЬ
Трудився лютий до світанку
І заморозив геть струмок.
А березень підкрався ранком
І схрумкав нишком весь льодок.
Мороз і другу ніч старався —
Припорошив льодок сніжком.
Та знову березень сміявся:
Злизнув усе те язиком.

Хоч на річках льоди кололись —
Зима трусила ще сніги.
То лютий з березнем боролись,
Боролись, наче вороги.
Зима ще злиться, бідолаха,
А вже весна бере своє.
І березень бурульки з даху,
Немов цукерочки жує!

КВІТЕНЬ носить свою назву з XVI століття. Саме в цей час природа «прокидається» від сну, починається пора цвітіння рослин. В ужитку були й інші назви, які використовувалися у народі: апріль, лукавець, цвітень та ін.

КВІТЕНЬ

Місяць квітень йшов з базару,
Ніс дарунок для весни:
Кошик гарних,
Різнобарвних
Квітів ніжно-запашних.
Ось підходить він до лісу, -
Путь нелегка навесні. –
Кошик з квітами повісив,
Сам спочити сів на пні.
А в цей час вітрець повіяв,
Геть всі квіти розтрусив.
Місяць скрикнув: - Лиходію,
Що ж оце ти наробив!
Ой, гультяю і ледащо!
Шкоду робиш ти завжди,
Порозносив квіти кращі
У гаї, луки, сади… -
Вітерець травицю топче:
- Квіти ці не пропадуть,
Не журися, любий хлопче,
Всюди хай вони цвітуть. –
І з тих пір, коли все квітне,
Журавлі в наш край пливуть,
Того хлопця люди квітнем,
Квітнем місяцем зовуть!

ТРАВЕНЬ — останній місяць весни. До цього він звався май — на честь давньоримської богині природи і землі Майї.

ТРАВЕНЬ
Я травень — сонця помічник,
Я в сонця — сонячний двірник:
Щоденно вранці на зорі
Його стрічаю у дворі,
Кажу до нього: — В добрий час,
Ласкаво просимо до нас.

Я травень — місяць-килимар,
Я ще вигадник і штукар:
Луги вкриваю килимами,
Дружу з бездомними птахами
І в килимах отих густих
Ліплю будиночки для них.

Я травень — місяць-золотар,
Позолочу старий амбар,
Нехай на сонці золотіє
Старий амбар, і двір, і дім.
Нехай старий світ молодіє
Під диво-пензликом моїм.

ЧЕРВЕНЬ походить від слова «червець». Саме в цей час з’являється дуже цінна комаха — червець. З неї раніше виготовлювали червоний барвник для тканин.

ЧЕРВЕНЬ

Ходить літо
Білим світом
Від двора і до двора,
А за літом —
Червень слідом
Спілі ягоди збира.
І солодкі, і червоні
Обриває тут і там,
Не сороці, не вороні —
Куштувать дає шпакам.
— Ну, які вони? — питає.—
Чи сподобались, чи ні?
І збирає-вибирає
Найспіліші та смачні
У найбільший козубок
Для малят, для пташок,
Запашні та соковиті —
Щедрим сонечком налиті.

ЛИПЕНЬ — назва цього місяця має дуже давню історію. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає цвітіння липи та збори цілющого липового меду.

ЛИПЕНЬ
Місяць липень —

середина літа.
Сяють дні промінням золотим,
Медоносна липа вся у цвіті,
І повітря пахне цвітом тим.
Спіє жито на колгоспнім полі,
Коник у траві не замовка.
Радості тепер в дітей доволі:
Кличе їх і поле, і ріка.
Добре сіно у лугах згрібати
Чи носити воду косарям.
Праці є приємної багато
Загорілим молодим рукам.

СЕРПЕНЬ — від слова серп – знаряддя, за допомогою якого раніше жали зернові культури.

СЕРПЕНЬ
Йшли з серпами в поле жниці
У далекій давнині:
Вже покошена пшениця,
Треба жати ячмені.

Сонце жниць пекло нестерпно,
Руку муляли серпи.
Клав у копи місяць Серпень
Потом зрошені снопи.

Гуркотять в степах комбайни,-
Наших нив не вижне серп!
Тільки місяць урожайний
Зветься Серпнем дотепер.

ВЕРЕСЕНЬ — перший осінній місяць. Його назва прийшла з Полісся. Цю назву пов’язують з рослиною верес, яка особливо пишно цвіте у вересні. Також у цьому місяці люди збирали вересовий мед та виноград.

ВЕРЕСЕНЬ
Вересень спішить у гості
Та веде з собою осінь.
І везуть вони в візку
Ось компанію яку:
Черевань гарбуз сидить,
Про щось з перцем гомонить,
І пузаті капустинки,
Наче баби у хустинках,
Жовті дині і квасоля,
І картопля прямо з поля,
І веселі три морквини,
В купі суконь цибулину,
І червоний бурячок,
Щоб варити борщичок.

ЖОВТЕНЬ — час, коли починає жовтіти листя. Ця назва вживається ще з часів Київської Русі.

ЖОВТЕНЬ
Ходить жовтень по стежині,
Розсипає жовті дні.
Спить росинка на жоржині
Й усміхається ві сні.

Жовта сукня на калині
І червоні китички,
Підпалили небо синє
Тополині свічечки.

Жовтень в росянім намисті
Розгубив свої сліди,
В гості клени жовтолисті
Позбігались до води.

Срібна сіла павутинка
На калинові кущі,
З вітром грається хмаринка
Й забавляються дощі.

Назва ЛИСТОПАД походить із західноукраїнських земель та пов’язана з опаданням листя з дерев у цей час.

ЛИСТОПАД
Листопад. Холодний вітер
Загойдав деревам віти,
День короткий, сонце низько,
І зима уже так близько.
Он безлистий гай сумує,
Щебет птахів він не чує.
І застигло в тузі поле,
Переоране і голе.
Горобина — у намисті,
Під ногами — килим з листя,
Небом сунуть хмари грізні —
Хазяйнує осінь пізня...

ГРУДЕНЬ — від слова «груддя». Після осінніх дощів мокра земля замерзає. Їздити такими дорогами доволі важко, ґрунт стає горбистим. В давньоруські часи цей місяць називали студень.

ГРУДЕНЬ
Уночі мороз поволі
Інеєм упав на шлях...
Спотикається на полі
Місяць грудень по грудках.

І тому такий він гнівний,
Дружить з вітром крижаним.
А хуртеча рівно-рівно
Засипає слід за ним.

Сипле сніг, мов стеле килим,
Щоб за груднем із дібров
Тим рипучим снігом білим
Рік Новий до нас ішов.

Обои новый год зима на рабочий стол. Картинки обои новый год зима

- Отже, у році дванадцять місяців. Назви їх.

3. Прочитай загадки і відгадати їх:

Дивний гість прийшов на ґанок,

Ще й замовив на сніданок

Темряви і трохи ночі.

Як поїв – розплющив очі.

(День)

Що біжить без опочину,

Не стає ні на хвилину.

Не старіє, не вмирає,

А все нищить, забирає?

(Час)

Що може в один і той же час

Стояти, висіти, ходити, лежати

І казати правду?

(Годинник)

Рота не маю, а сказати знаю: коли лягти, коли встати, коли днину починати.
(Годинник)

Який годинник

Не має стрілок?
(Сонячний)

Летить над світом чорна птиця.

Усім на світі добре спиться.
(Ніч)

Сім братів, літами всі рівні, а іменами різні. Відгадай, – хто ми?
(Дні тижня)

Що за люди?

Їх перерахував -

Рік пропав.

Роки йдуть,

А вони не ростуть.

Як тих братців звуть?

(Місяці).

Дати відповіді на питання:

Який буває час доби? (Підказка: Час доби – ранок, день, вечір, ніч).
Скажи, який зараз час доби?

- Котра зараз година? Подивись на годинник.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Писаренко Надія Вікторівна

Пов’язані теми

Логопедія, Матеріали до уроків

Додано

16 березня 2025

Переглядів

1182

Оцінка розробки

Відгуки відсутні