Корекційно-розвиткове заняття «Розвиток мовлення». Часові поняття. Місяці. Дні тижня.
Про матеріал
Щоб учні краще запам'ятали дні тижня, місяці, пропоную яскравий матеріал для запам'ятовування та закріплення часових понять. Віршики та малюнки допоможуть школярам в успішному закріпленні назв місяців та днів тижня.Часові поняття: назва днів тижня та місяців
1. Повтори дні тижня:
- В тижні сім днів:
понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця, субота, неділя.
Прочитати вірш про дні тижня:
Понеділок, наче тато,
В нього різних справ багато,
Та дочки його й синки
Помагають залюбки.
Ось Вівторок – старший син.
Дуже працьовитий він.
З батьком в злагоді і згоді
І на полі, й на городі.
Середа, весела й мила,
Все попрала, все помила
І розвісила сушитись,
Щоб набралось сонця й вітру.
Син Четвер теж не ледачий,
Дуже спритний, роботящий.
З молотком він у дворі
Від зорі і до зорі.
П’ятниця біжить в садок
До малини, до грушок,
Повний кошик назбирає,
Всю родину пригощає.
А Субота куховарить,
І насмажить, і напарить,
Борщ, оладки, пампушки,
Із повидлом пиріжки.
А Неділя, наче мати,
Просить всіх відпочивати,
Приголубить, заспіває,
Гарну казку прочитає.
Постав дні тижня у відповідному порядку - від першого до сьомого:
Подивись на квіточку-семицвіточку і ще раз повтори дні тижня:
2. Повтори місяці:
- В році дванадцять місяців:
Місяць – відрізок часу, що прирівнюється до часу обертання Місяця навколо Землі. Такий поділ мав і має важливе значення для людства, а сам процес становлення календаря був доволі складним та кропітким.
Відомо, що назви місяців створювалися, коли на слов’янських землях панувало язичництво. Але в українську мову перейшли назви, не пов’язані з язичницькими богами, як у римлян чи арабів.
Українці пов’язували пори року з різними явищами природи чи господарською діяльністю. Зараз ви дізнаєтесь чому українські місяці мають саме такі назви!

- Прочитай вірші та інформацію про кожен місяць, і опиши картинки до них:
|
СІЧЕНЬ
|
|
Місяць перший, зимовий. Назва СІЧЕНЬ походить від слова «січа». У цей час наші предки починали розчищати землю, щоб весною її засіяти. У них цей промисел називався січа.
|
ЛЮТИЙ
Хоче Лютий, щоб на світі
Довші дні, коротші ночі.
Та як здійме враз хуртечу,
Та здаля вже крок по кроку |
|
Назва ЛЮТИЙ закріпилася за другим місяцем у кінці минулого століття. Назва його пов’язана з лютими морозами та сніговіями, які панують саме у цей час.
Назва БЕРЕЗЕНЬ походить від назви промислу — березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). Цей місяць мав і інші назви, зокрема март.
|
БЕРЕЗЕНЬ
Хоч на річках льоди кололись —
|
|
КВІТЕНЬ носить свою назву з XVI століття. Саме в цей час природа «прокидається» від сну, починається пора цвітіння рослин. В ужитку були й інші назви, які використовувалися у народі: апріль, лукавець, цвітень та ін.
КВІТЕНЬ
|
Місяць квітень йшов з базару, |
|
ТРАВЕНЬ — останній місяць весни. До цього він звався май — на честь давньоримської богині природи і землі Майї.
|
ТРАВЕНЬ
Я травень — місяць-килимар,
Я травень — місяць-золотар,
|
|
ЧЕРВЕНЬ походить від слова «червець». Саме в цей час з’являється дуже цінна комаха — червець. З неї раніше виготовлювали червоний барвник для тканин.
|
ЧЕРВЕНЬ
Ходить літо |
|
ЛИПЕНЬ — назва цього місяця має дуже давню історію. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає цвітіння липи та збори цілющого липового меду.
|
ЛИПЕНЬ
середина літа. |
|
СЕРПЕНЬ — від слова серп – знаряддя, за допомогою якого раніше жали зернові культури.
|
СЕРПЕНЬ
Сонце жниць пекло нестерпно,
Гуркотять в степах комбайни,-
|
|
ВЕРЕСЕНЬ — перший осінній місяць. Його назва прийшла з Полісся. Цю назву пов’язують з рослиною верес, яка особливо пишно цвіте у вересні. Також у цьому місяці люди збирали вересовий мед та виноград.
|
ВЕРЕСЕНЬ |
|
ЖОВТЕНЬ — час, коли починає жовтіти листя. Ця назва вживається ще з часів Київської Русі.
|
ЖОВТЕНЬ
Жовта сукня на калині
Жовтень в росянім намисті
Срібна сіла павутинка |
|
Назва ЛИСТОПАД походить із західноукраїнських земель та пов’язана з опаданням листя з дерев у цей час.
|
ЛИСТОПАД |
|
ГРУДЕНЬ — від слова «груддя». Після осінніх дощів мокра земля замерзає. Їздити такими дорогами доволі важко, ґрунт стає горбистим. В давньоруські часи цей місяць називали студень.
|
ГРУДЕНЬ
І тому такий він гнівний,
Сипле сніг, мов стеле килим,
|
|
- Отже, у році дванадцять місяців. Назви їх.
3. Прочитай загадки і відгадати їх:
Дивний гість прийшов на ґанок,
Ще й замовив на сніданок
Темряви і трохи ночі.
Як поїв – розплющив очі.
(День)
Що біжить без опочину,
Не стає ні на хвилину.
Не старіє, не вмирає,
А все нищить, забирає?
(Час)
Що може в один і той же час
Стояти, висіти, ходити, лежати
І казати правду?
(Годинник)
Рота не маю, а сказати знаю: коли лягти, коли встати, коли днину починати.
(Годинник)
Який годинник
Не має стрілок?
(Сонячний)
Летить над світом чорна птиця.
Усім на світі добре спиться.
(Ніч)
Сім братів, літами всі рівні, а іменами різні. Відгадай, – хто ми?
(Дні тижня)
Що за люди?
Їх перерахував -
Рік пропав.
Роки йдуть,
А вони не ростуть.
Як тих братців звуть?
(Місяці).
Дати відповіді на питання:
- Який буває час доби? (Підказка: Час доби – ранок, день, вечір, ніч).
- Скажи, який зараз час доби?
- Котра зараз година? Подивись на годинник.