Корикційно-розвивальна діяльність при організації індивідуального навчання

Про матеріал

В основі корекційно-розвивальної складової навчального процесу лежить вчення про пластичність вищої нервової діяльності та її значні компенсонторні можливості. Ось чому, при організації індивідуального навчання дітей з порушеннями нервової системи, органів чуттів застосовується система педагогічних засобів спрямованих на поліпшення та виправлення розвитку тих сторін особистості дитини, які безпосередньо або опосередковано впливають на ці порушення.Метою індивідуального навчання учнів природничих дисциплін є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства. Засоби досягнення цієї мети є добірка таких форм і методів роботи, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучали позашкільні інтереси і захоплення дітей до навчального процесу.

Перегляд файлу

Міністерство освіти та науки України

Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Управління освіти виконавчого комітету Шепетівської міської ради

Герасименко Олена Михайлівна

Корекційно-розвивальна діяльність при організації індивідуального навчання

на уроках природничих дисциплін

Курсова робота

Керівник: Качоровська Надія Василівна– директор Шепетівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа

І-ІІІст. – гімназія»

Шепетівка – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І

НАПРЯМКИ ТА ЗМІСТ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОЇ РОБОТИ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ ЗІ ЗНИЖЕНИМ СЛУХОМ……..…………………….……………………………………………………...6

РОЗДІЛ 2

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ………………………………………….10

РОЗДІЛ 3

НЕСТАНДАРТНИЙ УРОК ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ……12

3.1. Виховання критичного мислення учнів засобами інтеракції ….......14

3.2. Організація проектної діяльності учнів………………………,………...17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………….…...19

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………….………...21

Вступ

У кожної дитини є Сонце… Дозвольте йому світити.

У сучасній освіті існує чимало позитивних тенденцій, серед яких активний пошук методик та технологій, запровадження передового педагогічного досвіду, розробка інноваційних проектів направлених для створення кожній дитині у тому числі дітям з особливими потребами, умов для їх максимального самовизначення і самовияву. Особливе місце при цьому набуває корекційно-розвивальна робота з дітьми, що мають проблеми зі слухом.

Корекційно-розвивальна робота покликана виконувати важливі завдання спеціальної освіти:

попередження негативних особливостей розвитку;
подолання набутих негативних відхилень у розвитку;
вироблення оптимальних для дитини шляхів реалізації себе в майбутньому.

Від реалізації цих завдань залежить успішність перебігу компенсаторних процесів, якість навчання та рівень особистісного розвитку дітей.

Головна освітня парадигма сучасності – особистісно-орієнтована. Сутність її, при організації індивідуального навчання, розуміється через визначення особистісних проблем в компенсаторній сфері, психіки дитини, освітній сфері та накреслення шляхів їх ефективного розв’язання. Завдяки їй школа може випустити високодуховну, освічену особистість яка здатна досягнути успіху у житті. Умовою успіху при цьому є висока пізнавальна активність учнів як на уроках так і в позаурочний час.

Як видно із зазначеної схеми до учня як особистості є певні вимоги, що ставить перед нами школа та суспільство, і ці вимоги стосуються всіх дітей утому числі і з особливими потребами. Єдина вимога до вчителя, школи, адміністрації - створити для таких дітей умови в яких вони себе будуть відчувати комфортно. Одним із способів створення таких умов є організація індивідуального навчання із застосуванням педагогом методів активного навчання (інтерактивних методів) як складової частини сучасних інноваційних технологій, що широко впроваджуються в практику навчання дітей з особливими потребами. Саме використання інтеракцій дають змогу тому, хто навчається, розкритися як особистості. Активна розумова і практична діяльність тих, кого навчають у навчальному процесі є важливим чинником підвищення ефективності засвоєння і практичного опанування досліджуваного матеріалу.

Аналіз роботи свідчить, що при організації індивідуального навчання, саме завдяки впровадження в роботу інтеракцій вдалося досягти:

максимальної задіяності учня в процес навчання;
сформувати психологічний мікроклімат співробітництва, партнерства;
розвинути пізнавальну активність учня, критичне мислення, самостійність;
залучити до процесу розв’язання суспільних проблем через зміну особистісної поведінки, активної задіяності до спільної ;
належного рівня навчальних досягнень учня.

Такі підходи до навчання і виховання учнів направлені на забезпечення європейського рівня якості освіти, безконфліктне входження випускників шкіл у соціум, ефективну участь їх у розбудові сильної, незалежної України.

РОЗДІЛ І

НАПРЯМКИ ТА ЗМІСТ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОЇ РОБОТИ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ ЗІ ЗНИЖЕНИМ СЛУХОМ

«Найглибшим принципом людської

натури є пристрасне бажання

отримати визнання своєї цінності»

У.Джеймс

Корекційна діяльність при організації індивідуального навчання пронизує всю діяльність шкіл для дітей зі зниженим слухом, здійснюється у процесі формування у дітей загальноосвітніх умінь і навичок. Вона ґрунтується на максимальному використанні збережених можливостей дитини. Важливе значення має корекційно-розвивальний вплив, який відбувається у позаурочний час, на різного роду позакласних заходах, у побуті дитини. В цьому відношенні неоціненний внесок вносить родина дитини батьки, брати та сестри, при умові налагоджених зв’язків між школою та родиною учнів.

У змісті корекційно-розвивальної роботи втілюються основні принципи спеціальної дидактики шкіл для дітей зі зниженим слухом: принципу колекційної спрямованості навчання, єдності процесу навчання основам наук і словесного мовлення, розвитку слухового сприйняття, інтенсифікації мовленнєвого спілкування. Зміст корекційно-розвивальної роботи визначається як специфікою основного сенсорного порушення так і наявністю вторинних порушень у пізнавальній, мовленнєвій та особистісній сферах.

Корекційно-розвивальна робота охоплює наступні напрямки:

І. Мовленнєвий;

ІІ. Пізнавальний;

ІІІ. Сенсорний;

ІV. Особистісний.

Змістовне наповнення кожного з названих напрямків не можна розглядати ізольовано, відірвано від інших напрямків, оскільки вони є взаємопов’язаними, взаємозумовленими. Так, наприклад, формування мотиваційного компоненту мовленнєвої діяльності однаковою мірою відноситься як до мовленнєвого так і до особистісного компонентів, опанування засобами активного пізнання довкілля впливає як на сенсорний, пізнавальний розвиток, так і складає передумови для удосконалення мовлення.

При роботі з дітьми, що мають знижений слух, як свідчить досвід моєї роботи, слід стимулювати таких учнів до мовленнєвого спілкування на уроці та в позаурочний час. Вчитель має звернутись до дітей з проханням висловити свою думку з того чи іншого питання. При цьому слід звертати увагу на вимову. Досить часто у дітей зі зниженим слухом є проблеми у висловлюваннях, закінченнях слів, речень. Саме тому практикую багаторазове повторення. Залежно від мовленнєвих можливостей та підготовки дітей, використовуються як словесні засоби, так і тактильне мовлення, мова жестів. При роботі з такими дітьми використовуються комплекс зорових та вібраційних відчуттів для розуміння зверненого мовлення.

З метою удосконалення навичок слухо-зоро-вібраційного сприймання зверненого мовлення використовуються видимі артикуляційні образи, доступні звукові сигнали. Забезпечується формування активного пізнання довкілля, формується наочно-образне підґрунтя для удосконалення мовлення та єдності між мовленнєвими одиницями та їх образними відповідниками. На протязі вивчення природознавства слід забезпечувати емоційний стан для розуміння сказаного. Слід практикувати використання різних джерел інформації для тлумачення незрозумілих слів.

З метою формування правильної звуковимови при звертанні до учня слід вимагати відповідь яку учень будує за допомогою конструкцій, використання знайомих слів, що використовувались протягом уроку, розкриття значення термінів, що вивчались. Для закріплення навичок правильного голосу утворення рекомендую дітям знаходити аграматизми у власному усному та писемному мовленні шляхом самоперевірки. На уроках природознавства намагаюсь розширити словниковий запас учнів.

З метою формування пізнавальної активності учнів при організації індивідуального навчання з дітьми, що мають слухові відхилення практикую оформлення схем-опор, які дозволяють відтворювати матеріал, формують алгоритмічне мислення. Використання схем-опор сприяє і розвитку всіх видів пам’яті та уваги. Адже дитина утримує в оперативній пам’яті той матеріал, який необхідний для здійснення всіх наступних операцій розумової та практичної діяльності. Слід використовувати ті прийоми, які допомагають запам’ятовувати та утримувати у пам’яті той матеріал, який вивчається, що забезпечує встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Саме завдяки такому підходу учні здатні на доступному їм рівні аналізувати матеріал, робити узагальнення, висловлювати власні судження.

Реалізація сенсорного напрямку індивідуального навчання забезпечується належним чином організованим зоровим сприйняттям, що забезпечує свідоме сприйняття і усвідомлення різної інформації, зокрема зверненого мовлення. Практикую власноруч зроблені таблиці, муляжі, ребуси які дозволяють усвідомлено сприймати та правильно інтерпретувати знайомі артикуляційні образи. Використовуючи компенсаторні зорові механізми, діти застосовують специфічні комунікативні засоби (жестову мову, дактилювання) у міжособистісному спілкуванні, під час репрезентації знань, якщо мають трудності у словесному оформленні думок.

Організація індивідуального навчання передбачає і розвиток тактильних відчуттів, формування компенсаторних навичок отримання інформації через смак, запах, доступний звук, зір, тактильні враження. Можливо це при організації практичних та лабораторних досліджень. Саме тому при складання календарного плану вчитель має передбачати проведення таких занять.

При організації корекційно-розвивальної роботи окремо слід зупинитись на особистісному напрямку, адже від грамотної його реалізації залежить ефективність усіх інших напрямків роботи. Особистісний напрямок включає в себе розвиток цілеспрямованості, самоконтролю, розвиток вольової сфери, формування впевненості у собі, усвідомлення своєї неповторності, своєрідності, особистісної цінності. При реалізації цього напрямку діти виявляють цілеспрямованість в отриманні знань, володіють і користуються навичками плануючого, операційного, заключного самоконтролю, виявляють наполегливість і вольові якості для досягнення як найближчої, так і віддаленої у часі стратегічної мети.

Реалізація усіх вказаних напрямків корекційно-розвивальної діяльності при організації індивідуального навчання дозволить дитині усвідомити себе як представника своєрідної, яскравої і талановитої спільноти людей з порушенням слуху, водночас відчути себе повноцінним громадянином в соціальному середовищі чуючих, усвідомити, що спільноти людей з порушеним слухом та людей із збереженим слухом не є відокремленими, замкненими, а навпаки, складають спільне єдине громадянське демократичне суспільство із загальними для всіх моральними цінностями. Такі діти знають своє місце і роль у побудові толерантного суспільства без будь-яких кордонів, спричинених нерозумінням, недооцінкою між людьми з різним станом слуху.

РОЗДІЛ 2

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

« Педагогічна теорія –

абстракція. Її практичне

застосування – завжди велике

мистецтво»

І. Підласий

Оптимальним для розвитку конкурентної спроможної особистості є діалогічне педагогічне середовище, у якому особистість визначається цінною, вільною і шанованою.

Розвитковий навчальний процес індивідуального навчання слід розглядати в контексті спілкування його учасників, а саме вчителя і учня що має особливі потреби, тобто це і передбачає запровадження інтеракції (від англ. «інтер» - взаємний, «акт» - дія). Інтерактивний означає здатний взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад з комп’ютером) чи ким-небудь (іншою людиною). Тому інтерактивне навчання як форма інноваційного індивідуального навчання – це перш за все діалогічне навчання в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.

При запровадженні інновацій мають забезпечуватись психолого-педагогічні позиції освітньої технології та відповідність наступним принципам:

Принципу інтегративності. Зміст навчального матеріалу, форма в якій його пропонують учням мають бути такими, щоб формувати цілісне бачення світу і розуміння місця і ролі людини в ньому.

Так уроки природознавства в 5 класі мають напрямок інтегрованості не тільки з біологією, хімією, математикою, фізикою, астрономією, а й з українською мовою, літературою. Більшість уроків проходять з використанням авторських віршів, міні-поем, загадок, прислів’їв.

Наступний принцип – гуманітаризації. Учень – не безпристрасний сторонній спостерігач, а особистість, котра зацікавлено вивчає світ «зсередини» й усвідомлює себе частиною цього світу. Навчальна інформація має бути «пристрасно пережитою» учнями, світоглядні висновки – стати їхніми особистісними відкриттями. Допомагає в цьому проведення лабораторних робіт, уроків-практикумів. Так, при проведенні уроку природознавства в 6 класі при вивченні теми «Штучні екосистеми. Сад. Город» урок був проведений з ученицею на шкільному подвір’ї. Перед ученицею було поставлено завдання розглянути штучну екосистему – шкільний фруктовий сад, клумбу, з’ясувати видовий склад рослин, внести свої рекомендації по їх удосконаленню. Ця методика сприяла розвитку навичок: навичок розв’язування проблем, відпрацювання різних варіантів поведінки в проблемних ситуаціях, вихованню розуміння позиції інших людей при складанні зелених архетиктурних систем.

При запровадженні інтеракцій, з метою активізації пізнавальної діяльності учнів, має забезпечуватись, в першу чергу, дотримання принципу науковості. У процесі вивчення того чи іншого кола уявлень (понять) вчитель у порядку далекої пропедевтики виходить вперед на уявлення, які підлягають вивченню пізніше, й водночас повертається до уявлень розглянутих раніше, з тим щоб засвоїти їх на більш глибшому рівні. Таки уроки вимагають від вчителя і учнів ґрунтовної підготовки.

У навчальному процесі з метою дотримання психолого-педагогічних позицій має забезпечуватись і дотримання принципу диференціації. Рівень подання навчального матеріалу має бути однаковий для всіх учнів та вищий за рівень відтворення, а рівень відтворення має враховувати індивідуальні характеристики учнів.

Навчально-виховний процес побудований за такими принципами сприятиме прогресивному психічному розвитку учнів, забезпечує індивідуалізацію навчання, допомагає дітям осмислити теми курсів, адаптуватись до навчання в старшій школі за лекційно-семінарською системою.

РОЗДІЛ 3

НЕСТАНДАРТНИЙ УРОК ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

«Найкраща порада, яку можна дати, якщо Ви хочете спонукати кого-небудь до активної дії – розбудіть в ньому яке-небудь бажання. Хто здатний це зробити – за того весь світ»

Г.Оверстрит

Метою індивідуального навчання учнів природничих дисциплін є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства.

Засоби досягнення цієї мети є добірка таких форм і методів роботи, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучали позашкільні інтереси і захоплення дітей до навчального процесу.

Саме нестандартні уроки підвищують зацікавленість учнів до предмета, розвивають їх творчість, навчають працювати з різними джерелами знань, у якійсь мірі знімають перевантаження учнів домашніми завданнями, розширюють кругозір, сприяють соціалізації.

Нестандартні уроки, породжені власне педагогічною практикою. Ці уроки характерні своїми особливостями – оригінальністю задуму, сюжету, структури, що дозволяє говорити про такі уроки як нетрадиційні, творчі, авторські.

Враховуючи, що учні 5 класів вперше пізнають світ фізики, хімії, астрономії вчитель зацікавлює їх проводячи уроки-подорожі, уроки-дослідження, урок-практикум. На таких уроках вчитель запроваджує елементи інтеракції – ефективні методи навчання.

«Мозковий штурм».
«Броунівський рух».
«Мікрофон».
«Коло знань».
«Прес-метод».
«Займи позицію».

З метою створення ситуацій успіху, при організації індивідуального навчання слід передбачити запровадження наступних прийомів:

Емоційне поглажування;
Еврика;
Обмін ролями;
Нависла помилка;
Навіювання.

Все це дозволяє розкрити приховані здібності учнів, пробудити творчість дитини, бажання навчатись.

Елементи нестандартності мають бути присутні на кожному уроці педагога, який працює з дитиною у якої особливі потреби, адже вчитель, що організовує свідомо нестандартну ситуацію на уроці, є господарем становища, режисером великої п’єси під назвою – урок.

Нестандартні підходи до організації індивідуального навчання дозволяють вийти далеко за межі підручника. Учні отримують інформацію з різних джерел, телебачення, енциклопедії, довідники. Створити належну матеріальну базу – необхідна умова для проведення будь-якого уроку. Тому обов’язково слід передбачати роботу в комп’ютерному класі, чи з комп’ютером під час вивчення природознавства.

Підвищенню пізнавального інтересу учнів сприяє широке застосування інформаційних технологій. Застосовуючи їх вирішую і ряд психолого-педагогічних проблем, пов’язаних із розвитком особистості учня та підвищенням ефективності процесу навчання.

Так на уроках природознавства використовую розроблений мною електронний посібник, що містить матеріали опитування по всім темам природознавства 5-6 класів, що дозволяє об’єктивно, швидко оцінити учня.

3.1. Виховання критичного

мислення учнів засобами інтеракції

Творчості, як і будь-якої

діяльності треба вчити

П.Альтшулер

Критичне мислення це стійка психічна здатність особистості за допомогою якої людина не тільки піддає сумніву будь-які судження, що виникають, а й оцінює правильність суджень, особистих думок, здійснює вибір конкуруючих між собою точок зору (мотивів).

Особливості розумової діяльності учнів, при вивченні природничих дисциплін, зумовлюються характером завдань, що стоять перед ними в процесі пізнання основ наук, соціальної діяльності, самопізнанні, взаємодії з іншими людьми.

Сучасність пропонує різні шляхи та підходи як найефективніший вчити мислити критично: 1) аналізувати свої враження; 2) розв’язувати проблеми; 3) проводити спостереження; 4) приймати участь у дебатах тощо.

Мій досвід роботи з питання виховання критичного мислення учнів, дозволяє стверджувати, що великий вплив на особистість мають комунікації, думки та уявлення інших людей, діалог та інше.

Процес критичного мислення містить ряд компонентів: когнітивний, операціональний і мотиваційний.

Когнітивний – це система засвоєних особистістю на рівні переконань «соціальних знань»; понять, правил, оцінок, норм, цінностей, через внесення до них нової невідомої раніше інформації відбувається залучення учнів у процес критичного мислення, формується індивідуальний досвід такої діяльності.

Мотиваційний – це особистісний сенс, вкладений особистістю у використання не способу критичного мислення.

Операціональний – це інтелектуальні функції, що лежать в основі мислення, тобто сукупність узагальнених раціональних прийомів мисленнєвої діяльності: прийоми фактичного оцінного аналізу ситуації та соціальних явищ, а також прийоми вибору способів впливу на ситуацію.

Одним із основних методів формування критичного мислення є метод «Дискусія». Цю інтеракцію рекомендую застосовувати при проведенні індивідуальних уроків біології в школі ІІ та ІІІ ступенів. Так під час вивчення теми біології курсу ХІ класу «Історичний розвиток організмів» пропоную учням дібрати аргументи на підтвердження та спростування різних гіпотез походження життя.

Вдало використовуються під час дискусій елемент інтеракції «Займи позицію». Так при вивченні хімії при розгляді теми: «Застосування спиртів. Фізіологічна дія на організм» вчитель може запропонувати учням висловити своє бачення проблем виробництва спирту в контексті здорового способу життя.

Методично грамотно організовані дискусії, диспути, дебати сприяють:

- розширенню загальнокультурного рівню:

збагачення знань природознавчої галузі;
розвиток інтересу до навчання;
формування мотивації навчання;
формування інтересу до регулярного читання наукової, науково-популярної художньої літератури.

- розвитку інтелектуальних здібностей:

формуванню критичного мислення, уміння встановлювати логічні зв’язки між явищами;
уміння аналізувати різні ідеї і події, робити обґрунтовані висновки, вибудовувати ланцюжок доказів;
уміння розрізняти факти і точки зору, виявляти помилки, фальсифікації і стереотипи, аналізувати отриману інформацію;
здатності концентруватися на суті проблем.

- розвиток дослідницьких і організаторських навичок.

- формуванню громадських позицій.

Розвитку критичного мислення сприяє і метод інтерв’ю, який вчитель може впроваджувати на підсумкових етапах уроку в 5-6 класах при вивченні природознавства. Так учням пропонується уявити себе науковцем певної галузі, чи кореспондентом різних телепередач, журналів.

Задаючи питання і відповідаючи на них учні узагальнюють вивчений матеріал нестандартно, що сприяє їх кращому засвоєнню.

3.2. Організація проектної діяльності учнів.

Знаходь час для навчання. Це - умова успіху.

Знаходь час для відпочинку. Це – умова здоров’я.

Знаходь час для мрії. Це – музика душі.

Знаходь час для роздумів. Це – джерело творчості.

Знаходь час для читання. Це – основа знань.

Знаходь час для гри. Це – секрет молодості.

Знаходь час для спілкування. Це – істина радість

життя.

Порада

Активізація пізнавальної діяльності учнів при вивченні природничих дисциплін сприяє організація проектної діяльності учнів. При створенні проектів учні опрацьовують різні джерела знань, що поглиблює їх знання з предмета, фантазують при складанні проекту, що сприяє реалізації особистості, та розвиває етичні смаки, добирають форму захисту, що сприяє розвитку їх комунікативних здібностей.

При організації індивідуального навчання учні створюють індивідуальні проекти. Результатом створення індивідуальних проектів можуть стати пошукові та науково-дослідницькі проекти учнів, які мають належні визнання на різноманітних конкурсах.

Навички проектної діяльності вчитель з індивідуального навчання починає формувати уже при вивченні курсу природознавство. Так при вивченні теми «Небесні тіла» в 5 класі рекомендую учням розробити проект на вибір з теми – планети земної групи; планети гіганти; Земля – колиска життя. В проектах рекомендую представляти малюнки, вірші, наукові дані про планети.

В 6 класі при вивченні теми природні та штучні екосистеми учні створюють проекти доповнені фото та відео матеріалами. Озвучення кадрів, коментування проблем, що висвітлюються, дозволяють учням самовиразитись.

У старших класах при вивченні курсів хімії, біології робота за проектною технологією значно ускладнюється. При створенні таких проектів учні користуються можливостями комп’ютера, залучають для представлення сучасну техніку.

Організація проектної діяльності учнів при вивченні природничих дисциплін сприяє розвитку у дітей:

уміння по-новому поглянути на проблему;
прагненню використання нетрадиційних способів розв’язку проблем;
здатності бачити щось нове, незвичайне в звичайних явищах;
гнучкості і продуктивності мислення;
швидкості реакцій;
здатності цінувати креативність;

Захист проектів забезпечує активізацію:

уміння висловлюватись;

- навичок публічного виступу;

уміння чітко виражати свої думки усно, письмово, алгоритмічно;
прагнення використовувати свої знання в суспільному житті.

Отже використання проектних технологій при організації індивідуального навчання дозволяє планувати напрямки та зміст і передбачати результати корекційно-розвивальної роботи у школі ІІ –ІІІ ступенів при роботі з дітьми зі зниженим слухом

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України « Про освіту», «Про загальну середню освіту» ст. 31.
Державна національна програма «Освіта України ХХІ століття» (1993р.).
Національна доктрина розвитку освіти;
Концепція розвитку інклюзивної освіти;
Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1392.
Постанова Кабінету Міністрів України від20 квітня 2011р. №462.
Офіційний вісник України 2011р. №33 ст. 1378.
Бабанский Ю. К. Проблема повышения эффективности педагогических исследований (дидактический аспект). – М.: Педагогика, 1982. – 192с.
Беспалько В.П. Основи теории педагогических систем. – Воронеж: Воронежский университет, 1977. – 240 с.
Бондар С. Компетентність особистості – інтегрований компонент навчальних досягнень учнів //Біологія і хімі в школі. – 2003. -№2.-с.8-9.
Булах І. Є. Комп’ютерна діагностика навчальної успішності. – К.: ЦКМ МОЗ України, УДМУ. – 1995. -221с.
Булах І. Є. Поняття якості освіти // Система моніторингу та оцінювання якості освіти/ Під ред.. І. Булах. – К., 2001. – с.8-12
Бухлова Н.В. Формування здатності особистості до самонавчання //Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2002.-№1-с. 47-49.
Бухлова Н.В. Організація самостійної діяльності учнів. –Х.: ВГ Основа,2003. – 64 с. (Серія «Бібліотека журналу «Управління школою»)
Карсак К. До пошуків нової парадигми освіти // Директор школи. – 2000. - №29-32. с. 1-7.
Мартиненко М.И. Cовременные уроки и пути его организации. – М., 1975.
Організація навчально-виховного процесу в сучасній школі: Навч.-метод. Посібник для вчителів, керівників навчальних закладів, слухачів ІПО / М. В. Гадецький, Т.М. Хлебнікова. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2003.
Педагогіка /Під ред.. Ю.К. Бабанского. – М., 1988.
Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.- метод. Посібник – К: А.С.К., 2004.
Шарко В.Д. Сучасний урок фізики:технологічний аспект: Посібник для вчителів і студентів.-К.,2005.
Родыгина И.В. Создание условий для самореализации одаренных учащихся в процессе обучения химии// Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2002.-№1.- с. 60-61.
Інтернет –сайти:

- http: //bcshool 12.at. ua

- http: // osvita.ua

- http: //school 140.edu.kh. ua

Додатки

ТЕМА: ВОДА – НАЙПОШИРЕНІША РЕЧОВИНА НА ЗЕМЛІ. ЗДАТНІСТЬ ВОДИ РОЗЧИНЯТИ ІНШІ РЕЧОВИНИ.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №2 Вивчення розчинності речовин.

МЕТА: формувати уявлення про значення води та розчинів у природі і житті

людини; вчити готувати розчини; формувати навички безпечного

користування нагрівальними приладами.

Розвивати мислення, пам'ять, увагу.

Виховувати творчу особистість, експериментатора, винахідника.

ОБЛАДНАННЯ: Цукор, питна сода, вода, крохмаль, лимонна кислота, олія, хімічні склянки, спиртівка, приладдя. комп'ютер, диск з фільмом «Жива вода».

ТИП УРОКУ: Формування нових знань, урок-практикум.

ХІД УРОКУ:

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Вітання вчителя. Оголошення, що допуском до уроку є «Пароль» - ключове слово по темі способи розділення сумішей. Чисті речовини та суміші. Учень сідае.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

На дошці записано епіграф до уроку слова Антуана де Се'нт – Екзюпері:

«. .. Вода! В тобі немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуєшся не знаючи, що ти таке, Не можна сказати, що ти потрібна для життя, ти саме життя, Ти наповнюєш нас радістю яку не пояснити нашими почуттями, з тобою повертаються сили з якими ми вже розпрощались, Ти найбільше багатство на світі.»

Вчитель запитує:

Про яку речовину можна так сказати?
Які властивості води згадані в цих словах?

Про роль води у природі ти дізнаєшся після перегляду фрагменту фільму про воду. (5 хв.) Поки триває перегляд фільму ти маэш зробити короткий запис властивостей води та її відсотковий склад на планеті.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Вчитель запитує учня:

Чому можливе життя на Землі?
Якої речовини на нашій планеті найбільше?
Скільки за % води в живих організмах? Давай оформимо наступну діаграму

В даній діаграмі видно склад води в живих організмах, та які все ж таки властивості води? Давай спочатку заслухаємо вірш про воду.

Вона і лід, вона і пара.

Бува рухлива і рідка.

Ні «Ніскафе», ні «Ліптон» навіть,

Не варті будуть і гроша

Без неї – Феї із ковша. . .

Вона розчинить сіль і цукор,

І в борщ, і в суп її додай,

Та вже не зможеш повернути,

Коли розлив її у чай. . .

Втамує спрагу, заспокоїть

Або, як кажуть, зніме стрес. . .

Вона потрібна всім навколо,

Не дивлячись на наш прогрес. . .

Відома всім уже давно

Її Величність Аш два О.

Ти вже багато дізналась (дызнався) про воду, давай оформимо наступну схему «Властивості води».

Наведи приклади відомих тобі розчинів з іншими речовинами. Давай перевіримо як вода здатна розчиняти різні речовин.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №2 «ВИВЧЕННЯ РОЗЧИННОСТІ РЕЧОВИН»

МЕТА: розширення уявлень учня про фізичні властивості води та речовин (розчинні чи нерозчинні); формування вмінь виявляти об'єктивні зв'язки та взаємозумовленість явищ (залежність розчинності речовин від різноманітних факторів); формування спеціальних навичок (користування нагрівальним приладами, хімічним посудом).

МАТЕРІАЛИ ТА РЕАКТИВИ: цукор, цукрова пудра, цукор рафінад, сода питна, крохмаль, вода, лимонна кислота, олія, хімічний посуд, спиртівка.

ХІД РОБОТИ

Сьогоднішній урок це урок-практикум, для того щоб ти отримала (отримав) задоволення від власних досліджень, спостережень необхідно повторити правила техніки безпеки.

Небезпека чатує нас скрізь,

Тому друже уважно дивись.

Що до чого додати,

Як скоріше змішати…

Не квапливо до справи берись.

І на користь свою потрудись. . .

Слово вчителя хай пролунає:

Скляний посуд загрозу ховає

Коли вдариш - вона оживає,

Одяг свій від забруднень ховай

Робиш щось, то не поспішай!

Будь уважним до друзів до школи

І в халепу не втрапиш ніколи

Робота виконується під керівництвом вчителя.

ДОСЛІД 1 . РОЗЧИННІСТЬ РІЗНИХ РЕЧОВИН У ВОДІ. Учень пробує розчинити у воді речовини видані для досліду. Вчитель звертає увагу на економне використання речовин. Оформлення схеми:

ДОСЛІД 2. ЗАЛЕЖНІСТЬ РОЗЧИННОСТІ РЕЧОВИН ВІД ТЕМПЕРАТУРИ. Учень робить висновок, що є речовини які краще розчиняються у холодній вод (сіль), але більшість речовин краще розчиняється у гарячій воді.

ДОСЛІД 3. ЗАЛЕЖНІСТЬ РОЗЧИННОСТІ РЕЧОВИН ВІД СТУПЕНЯ ПОДРІБНЕНОСТІ.

Учню пропонується перевірити розчинність у воді цукру різного ступеня подрібненості (пудра, рафінад, пісок). Учень після спостережень та дослідів роблять висновок.

ДОСЛІД 4. ЗАЛЕЖНІСТЬ РОЗЧИННОСТІ РЕЧОВИН ВІД ПЕРЕМІШУВАННЯ.

Учень виконує дослід перемішуючи цукор скляною паличкою. Формування висновку.

ЗАКРІПЛЕННЯ ПІДСУМОК. УЗАГАЛЬНЕННЯ.

Чого ми сьогодні навчились на уроці?
Як ці навички знадобляться тобі у повсякденному житті?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати §6-8 достатній рівень – повідомлення про способи розчинення плям на одязі; високий рівень – повідомлення про способи очищення вод світового океану.

ТЕМА: ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3 Розділення сумішей (відстоювання, випаровування, фільтрування). Очищення забрудненої кухонної солі.

МЕТА: Формування спеціальних практичних навичок: користування нагрівальним приладом, фільтром, хімічним посудом; формування вмінь використовувати отримані знання на практиці. Розвивати увагу, спостережливість, пам'ять, логіку. Виховувати охайність, економність, відповідальність.

ОБЛАДНАННЯ: кухонна сіль, пісок, вода, склянка, фільтрувальний папір, лійка, склянка, паличка для перемішування, спиртівка, порцеляновий посуд.

ТИП УРОКУ: Урок – практикум.

ХІД УРОКУ:

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Вітання вчителя.

Дуже швидко, непомітно

час пройшов

І тиждень вмить

пролетів, вдаль відлетів.

Та сьогодні ми зустрілись,

Думаю тобі хотілось

Щось новеньке дослідити,

Віднайти і зрозуміти.. .

Як очистити пісок,

Сіль від цукру відділити

Суміш вчасно розділити

І тому на наш урок ти отримуєш квиток.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Для того щоб отримати пропуск тобі необхідно дати відповіді на тестові завдання. Кожне завдання оцінено 2 балами. Учень виконують його в зошиті.

Чисті речовини відрізняються від сумішей тим що:

а) не мають постійного складу;

б) мають постійний склад;

в) їх можна розділити фізичним способом.

2. Суміш двох речовин, одна з яких є розчинною, а друга – нерозчинною у воді, можна розділити за допомогою:

а) випаровуванням;

б) зливанням з осаду (декантацією);

в) фільтруванням;

г) відстоюванням.

3. Фільтруванням можна розділити суміші, що складаються:

а) з рідин, не розчинних одна в одній;

б) з рідини й не розчинної в ній речовин;

в) з рідини та розчинної в ній твердої речовин.

4. Відстоювання застосовують для розділення сумішей речовин із водою в тих випадках, коли не розчинні у воді речовини відрізняються від неї:

а) температурою кипіння;

б) густиною;

в) масовою часткою в суміші.

5. Приготувати однорідну суміш із води, солі, й бензину:

а) не можна, оскільки бензин не розчиняється у воді;

б) не можна; оскільки сіль не розчиняється у бензині;

в) можна оскільки бензин розчиняється у воді;

г) не можна, оскільки сіль розчиняється, а бензин не розчиняється у воді.

6. Суміш піску, солі, залізних ошурок можна розділити шляхом:

а) використання магніту;

б) розчиненням солі у воді з подальшим випаровуванням води;

в) фільтруванням;

г) використанням всіх зазначених способів.

Відповіді: 1 – б; 2 –а, г; 3 – б; 4 – б; 5 – г; 6 – г. Самоперевірка за листками відповідями.

Вчитель :

А тепер прошу записати тему уроку в зошит з практичних робіт. Адже сьогодні ми виконаємо практичну роботу.

ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА ДЛЯ УЧНІВ

МЕТА РОБОТИ: вчитися працювати із лабораторним приладдям, проводити досліди; навчитись на практиці розділяти однорідні суміші від неоднорідних

ОБЛАДНАННЯ: забруднена кухонна сіль, фільтрувальний папір, лійка, хімічна склянка, штатив, скляна паличка, порцелянова чашка, сухий спирт.

ОСНОВНІ ЕТАПИ:

Приготування розчину;
Фільтрування;
Випаровування;
Формування висновків;
Оформлення записів в зошит практикум.

Перед початком роботи вчитель звертає увагу на дотримання учнем правил техніки безпеки, особливості поводження зі скляним посудом, нагрівальними приладами. Після цього разом із дитиною обговорює план проведення роботи, демонструє основні дії.