Котрольна робота № 2. Читання мовчки За Борисом Комаром Загублені рукавички

________________________________________________________________

Котрольна робота № 2.  Читання  мовчки

За Борисом Комаром Загублені рукавички
 

1. Прочитай текст
   Товаришів у мене багато — у школі, в нашому класі й у сусідських дворах. Але найбільше дружу з Ігорем. Ми живемо в одному будинку й навчаємося в одному класі, і сидимо за однією партою.
   Яка в нас дружба — судіть з такої пригоди.  Коли похолодало й випав сніг, Ігореві, щоб не мерзли руки, купили зелені вовняні рукавички, м’якенькі й теплі-теплі.
   Я теж захотів такі самі. Мама купила й мені.
   Одного разу на великій перерві ми кидалися сніжками. Як подзвонили на урок, припинили гру, вбігли в клас, глянули — а в нас обох немає по рукавичці. У мене лівої, в Ігоря — правої.
   Наступної перерви майже всім класом шукали. Перерили в шкільному дворі геть увесь сніг і не знайшли.
— Ну, де вона пропала? — сумував Ігор. — Тепер удома будуть лаяти….
— І мене лаятимуть…. — журився я.
   Після того вже й учителів мало слухали на уроках. Все думали про загублені рукавички і про те, як пояснити вдома, де вони поділися.
   “А що, як віддати йому свою рукавичку? — раптом подумав я. — У нього ж права, в мене — ліва. Якраз і буде пара!..”
   Авжеж, так і зроблю — віддам свою. Тоді вдома не узнають, що він загубив, і не лаятимуть. Але якщо вже віддавати Ігореві свою рукавичку, то треба, щоб і він про це не знав!..
   Так і зробив. Наприкінці останнього уроку засунув тихцем рукавичку в Ігорів ранець, глибоко, на саме дно.
   Однак вийшло непередбачене, довелося самому дивуватися. Коли я вдома виклав на стіл зі свого ранця книжки та зошити, то разом з ними витягнув і зелену вовняну рукавичку. Спершу подумав, що ми з Ігорем переплутали ранці. Таке вже не раз було, бо вони однакові. Щоб остаточно переконатися в тому, подивився на зошити. Ні, зошити мої. Значить, не переплутали. А як же тоді в мій ранець потрапила оця рукавичка? Адже я добре пам’ятаю, що засовував її не у свій, а в Ігорів.
  Стривай, стривай, рукавичка ж із правої руки! Тепер усе ясно… виявляється, Ігор теж хотів мене виручити й засунув у мій ранець свою рукавичку. От сміхота, от комедія!..
   Хапаю рукавичку і мерщій до Ігоря. Тільки відчинив двері, відчиняються навпроти і його. Я тримаю зелену вовняну рукавичку, і у нього в руці така ж…                                                                                      (355 слів)

2. Виконай завдання
 

1. Визнач жанр твору.
А казка
Б оповідання
В легенда

2. У якому реченні описано пригоду, що сталася з персонажами твору?
А “Ми живемо в одному будинку й навчаємося в одному класі, і сидимо за однією партою”.
Б “Як подзвонили на урок, припинили гру, вбігли в клас, глянули, а в нас обох немає по рукавичці”.
В “Все думали про загублені рукавички і про те, як пояснити вдома, де вони поділися”.

3. Чому головний персонаж твору хотів тихцем підкласти товаришу свою річ?

а) Так було цікавіше;

б) бо товариш міг і не взяти;

в) соромився друзів.

4. Яка головна думка твору?

а) Справжня дружба;

б) пропажа знайшлася;

в) не треба бути роззявами.

5. Розташуй пункти плану твору в правильній послідовності.
      __  А Пошуки рукавичок.
      __  Б Як виручити друга?
      __  В Купили рукавички.
      __  Г Що знайшли хлопці в своїх ранцях?
      __  Ґ Зустріч хлопців на сходовому майданчику
      __  Д Загубили по рукавичці.

6. Випиши з тексту опис рукавичок

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________