Міністерство освіт і науки України

УО Краматорської міської ради

ММО вчителів філологічного циклу (українська мова і література, російська мова та література, зарубіжна література)

Краматорських загальноосвітніх шкіл

ТГ філологів (російська мова та література) м. Краматорська

«Впровадження сучасних коучинг технологій на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

 

КОУЧИНГ  ТЕХНОЛОГІЇ  НА УРОКАХ

             РОСІЙСЬКОЇ   МОВИ  ТА  ЛІТЕРАТУРИ,

ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 м. КРАМАТОРСЬК

 

УДК 796.01

 

УКЛАДАЧІ:

Кротова Н.М., керівник ТГ вчителів російської мови та літератури Краматорських загальноосвітніх шкіл. Впровадження сучасних коучинг технологій на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури.

 [методичний посібник]. – Краматорськ, 2020. –  148с.

 

 

РЕЦЕНЗЕНТ:

Кравцова Л.Ф., методист вищої кваліфікаційної категорії УО Краматорської міської ради Донецької області

 

 

 

 

В методичному посібнику подано матеріали про сучасний педагогічний коучинг як технологію професійного розвитку вчителя російської мови та літератури. Розкрито особливості застосування коучинг технології на уроках російської мови та літератури, зарубіждної літератури її значимість для формування самоосвітньої компетентності, спонукання до самонавчання та професійного саморозвитку. Методичний посібник рекомендований вчителям філологічного циклу та студентам під час впровадження Закону України «Про освіту», Концепції нової української школи.

Представлено матеріали, які розкривають історичні та сучасні особливості освіти України, висвітлюють необхідність впровадження сучасних коучинг технологій.

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендований до друку засіданням ММО вчителів філологічного курсу

м. Краматорська (протокол № 3 від 3 березня 2020 року)

 

 

 

 

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

на методичний посібник

     «Впровадження сучасних коучинг технологій

       на уроках російської мови та літератур, зарубіжної літературии»

для вчителів філологічного курсу та студентів

 

 

Розвиток соціальних процесів в українському суспільстві вимагає пошуку нових шляхів і засобів  ефективного навчання, виховання і розвитку підростаючих поколінь. Відбувається докорінна зміна всіх компонентів сучасної освіти у напрямку їх максимальної психологізації, а також зміна ролі вчителя, так само як і статусу учня, що з пасивного об’єкта педагогічних впливів перетворюється на активного суб’єкта самотворення. Якщо у знаннєцентричній освітній парадигмі, яка себе вичерпала, учитель був транслятором знань, то в сучасній розвивальній освітній парадигмі вчитель – транслятор своєї особистості, свого життєвого досвіду і мудрості. Учитель – організатор співдружності, консультант, який керує пошуковою роботою учнів, наставник, пропагандист ідеї саморозвитку особистості, зрештою, коуч, тренер з особистісного розвитку, як стверджується в Концепції нової української школи.

Щоб успішно здійснювати психолого-педагогічний супровід розвитку учнів (що передбачає педагогічну діагностику й індивідуальне консультування,  проектування ходу пізнавального й особистісного розвитку кожної дитини), педагог повинен оволодіти інноваційними освітніми технологіями,  які допоможуть сприйняти і втілити на практиці нові підходи у взаємодії з сучасними «нестандартними» дітьми.

Коучинг має всі ознаки педагогічної технології, оскільки є моделлю спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення освітнього процесу із забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя. Він може органічно увійти в структуру різноманітних форм організації навчальних занять, виховних справ та інших видів педагогічної взаємодії.

 Слово «коуч» угорського походження – від назви вантажного транспортного засобу (віз, карета) й етимологічно має значення «переносити людей із їх місця туди, де вони хочуть бути». Закріпилося в Англії у ХVІ ст. Пізніше (біля 1830 р.) словом «соасh» у сленговому англійському варіанті стали позначати інструктора в Оксфордському університеті, який допомагав студентові готуватися до екзамену. У 1861 р. англійське слово «коучинг» переходить у спортивну медицину. Дослівно слово «коучинг» («коуч») у перекладі з англійської означає – наставляти, тренувати, надихати. Отже,  «коучинг» – це тренерство.  Зараз термін «коучинг» уживають на означення широкого спектру діяльності, пов’язаної з інструктуванням, консультуванням і наставництвом. Сьогодні ця назва – данина традиції, її декілька разів – поки що безуспішно – намагалися змінити. Сучасний коучинг охоплює все більше компетентностей, його можна вважати напрямком когнітивної психології.

З вісімдесятих років ХХ століття коучинг став популярним у бізнесі. Його засновниками вважаються американські дослідники у галузі менеджменту, психології та спорту Т. Гелві, Т. Дж. Леонард, Дж. Уїтмор. Витоки коучингу – у спортивному тренерстві, позитивній, когнітивній, організаційній психології. На початку дев’яностих років ХХ століття у США коучинг сформувався як професія і був офіційно визнаним окремою професією у 2001 р. завдяки Міжнародній Федерації Коучів. Призначення цієї професії – сприяти людині в її розвитку, допомагати в досягненні життєвих цілей, максимальної самореалізації та успіху. В українську освітню систему поняття коучингу прийшло з американських та європейських джерел.

Існує низка переваг застосування коучингу у системі освіти. Перш за все, це формування активної творчої особистості, гармонійний розвиток якої вимірюється не кількістю засвоєних понять або загальним обсягом навчальної інформації, а її швидким і раціональним відбором та вмінням гнучко використовувати у майбутніх життєвих і професійних ситуаціях. Організація педагогічної взаємодії із залученням технік коучингу дозволить учням економно витрачати час, розумно організовувати життя, що сприятиме розвитку генетично закладених здатностей кожної людини; допоможе розібратися у власних здібностях і навчитися їх використовувати з максимальною для себе користю та перспективою.

Головна ідея коучингу – людиноцентризм, бачення в учнях (студентах, клієнтах, співробітниках) неповторних особистостей із їх цілями,  прагненнями, системою цінностей. Необхідне встановлення партнерських взаємостосунків між суб’єктами коучингової взаємодії. Коучинг допомагає прояснити ситуацію; сформулювати проблему; поставити цілі, визначити шляхи їх досягнення. Для успішного перебігу коучингу необхідна низка умов. У першу чергу, це взаємозв’язок, взаємоналаштованість тренера і групи (довіра до коуча-викладача, його уважність до потреб учнів). Важлива динаміка – здатність викладача-тренера бути гнучким, змінювати план заняття. Формується певна спільність:  створення навчального досвіду спільними зусиллями. Неабияке значення має спрямованість на результат – практичні досягнення, набуття швидких результатів учнями, усвідомлення ними власного прогресу.

Ставиться низка вимог до викладача-коуча. Коуч, тренер – це людина, яка має досвід, знання, високий рівень професіоналізму, прагнення допомогти учневі в опануванні знань. Він повинен володіти психологічним тактом, емпатією, комунікативними здібностями, мистецтвом ведення діалогу, здатністю до активного слухання, терпимістю й іншими якостями. Такий педагог не дає готових рекомендацій, не нав’язує своїх порад, не висловлює жорстких експертних оцінок, а допомагає учневі  самостійно знайти рішення важливих для неї проблем. Через делегування відповідальності учневі за свої власні рішення і їх виконання відбувається розвиток людини як пріоритетний напрям в освіті, розкривається творчий потенціал особистості, формуються життєві компетентності (уміння вчитися, інформаційна, комунікативна, здоров’язбережна, психологічна, компетентність самоосвіти та саморозвитку тощо). Учитель перестає бути центральною фігурою у навчально-виховному процесі, – він лише допомагає учневі здійснювати самоосвіту та самовиховання, усувати обмеження для досягнення значущих та стійких змін у становленні і розвитку особистості.

Стрижнева концепція нової моделі педагогічної взаємодії базується на тому, що при формуванні особистості не можна застосовувати насилля, якими б благими цілями воно не виправдовувалося. Адже відомо, що люди здатні змінюватися лише тоді, коли самі захочуть і будуть готові до цього. Діти успішно вчаться тоді, коли залучені у процес (мислення, творчості, будування планів на майбутнє, вчасного виконання поставлених завдань).

Учні часто обмежують свій потенціал рамками негативних переконань, нав’язаних їм із дитинства (батьками, учителями, оточенням) – про зовнішні або ситуаційні бар’єри. Викладач-коуч допомагає пережити ситуацію успіху, повірити у власні сили, позбутися деструктивних програм, замінити їх конструктивними позитивними переконаннями. Робота з особистісними обмеженнями включає постановку запитань і самостійний пошук відповідей на них: хто я? який я? чого я хочу? ким я хочу бути? яким я хочу бути? що мені заважає? як це подолати? як ми можемо вирішити цю проблему? чи є ще якісь варіанти? що може стати на заваді? які ресурси для досягнення мети? як можна оцінити отриманий  результат? як можна покращити цей результат? та ін. Як наслідок – здатність учня вибудувати низку власних позитивних переконань: Хочу! Можу! Вірю! Роблю! Отримую результат!

. Сучасні коучинг технології, що впроваджуються у процес навчання російської мови та літератури учнів основної школи мають усі ознаки інноваційності, а саме:

●       ефективність (об’єктивна можливість за допомогою нової програми, технології розв’язувати завдання навчання);

●       просторово-часова неідентичність (несхожість нової програми на інші);

●       актуальність (важливість розробленої програми, технології для певного часу);

●       стабільність (єдність, повторюваність основних елементів нового протягом певного проміжку часу);

●       оптимальність (найвища економічність та ефективність нової технології, програми);

●       змінюваність (нова технологія, що апробується в педагогічній діяльності, постійно допрацьовується, модифікується).

Творчий підхід групи вчителів російської мови та літератури під керівництвом Кротової Н.М., створення авторських програм, конспектів уроків, проведення майстер-класів, конкурсів тощо засвідчує, що даний методичний посібник  рекомендовано до видання та застосування у практичній діяльності, його можна рекомендувати до впровадження у навчальний процес на заняттях російської мови та літератури, а також як примірник для студентів ВУЗів.

 

 

РЕЦЕНЗЕНТ:

Кравцова Л.Ф., методист вищої кваліфікаційної категорії УО Краматорської міської ради Донецької області. Здійснює методичну роботу  з вчителями філологічного та суспільно-гуманітарного циклу (українська  мова і література, російська мова та література, зарубіжна література, іноземні мови, історія, правознавство, предмети морально та духовного спрямування).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА

 

 

ТВОЧА ГРУПА

«Впровадження сучасних коучинг технологій на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури»

 

Кротова Н.М., керівник ТГ вчителів російської мови та літератури Краматорських загальноосвітніх шкіл «Впровадження сучасних коучинг технологій на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури», учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

Петровська Н.В., учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

Папшева О.Ю., учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №26 Краматорської міської ради

 

Рябова М.Ю., учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №26 Краматорської міської ради

 

Захарцова О.Є., учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорського ліцею №35 ім. Валентина Шеймана Краматорської  міської ради

 

 

Коучинг - це розкриття потенціалу людини

з метою максимального підвищення його

ефективності. Коучинг не вчить,

а допомагає вчитися.

Тімоті Голві

 

Найважливішим завданням сучасної системи освіти є формування універсальних навчальних дій, що забезпечують школярам вміння вчитися, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.

Концепція розвитку універсальних навчальних дій розроблена на основі системно-діяльнісного підходу (Л.С.Виготський, А.Н. Леонтьєв, П.Я. Гальперін, Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, А.Г. Асмолов) групою авторів: А.Г. Асмоловим, Г.В. Бурменской, І.А. Володарської, О.А. Карабанова, Н.Г. Салминой і С.В. Молчановим під керівництвом А.Г. Асмолова.

Це нові цілі, новий зміст, нові технології і нові критерії професіоналізму педагога.

У вчителя, що реалізує основну освітню програму, стандарт передбачає наявність вміння «забезпечувати умови для успішної діяльності, позитивної мотивації, а також самомотівірованія навчаються», але найчастіше вчитель-предметник має недостатню компетентність у виборі мотивуючої технології.

Від випускника потрібні «вміння самостійно визначати цілі діяльності та складати плани діяльності; самостійно здійснювати, контролювати і коригувати діяльність; використовувати всі можливі ресурси для досягнення поставлених цілей і реалізації планів діяльності; вибирати успішні стратегії в різних ситуаціях; володіння навичками пізнавальної рефлексії як усвідомлення скоєних дій і розумових процесів, їх результатів і підстав, меж свого знання і незнання, нових пізнавальних завдань і засобів їх досягнення », але навчається залишається пасивним учасником освітнього процесу, не досягає успішності.

Таким чином, назрілі протиріччя зумовили природну потребу в змінах власної професійної парадигми. Пошук освітніх технологій, форм роботи і методичних прийомів, які б забезпечували мотивацію і формували метапредметні (регулятивні) універсальні навчальні дії на уроках російської мови, привів мене до технології коучингового підходу. Вона заснована на принципах партнерства, надихає на розкриття пізнавальної активності, творчих здібностей, нестандартного мислення, відповідальності за досягнуті результати. Все це сприяє реалізації особистісно-орієнтованого підходу в навчанні.

Успіх в сучасному світі багато в чому визначається здатністю людини організувати своє життя: визначити далеку і ближню перспективу, намітити план дій і, здійснивши його, оцінити, чи вдалося досягти поставлених цілей. Тому без системи мотивації до пізнання і вольової саморегуляції навчання не буде результативним. Це і зумовило актуальність обраної мною теми «коучинговий підхід на уроках російської мови та літератури».

Наша творча група хоче показати доцільність і ефективність застосування нестандартних коуч - технік на уроках російської мови та літератури з метою формування та виховання успішного учня. Вивчивши передовий педагогічний досвід в даній області, ми прийшли до висновку, що в методиці викладання російської мови та літератури технологія коучингового підходу знаходиться в процесі становлення. Тому вважаємо, що подальший розвиток і вдосконалення дасть можливість підвищити мотивацію, а отже, і якість навчання російській мові і літературі.

Мета творчої роботи нашої групи - впровадження та використання технології коучингового підходу для ефективного формування регулятивних УНД на уроках російської мови та літератури.

Для вирішення поставленої мети були висунуті наступні завдання:

1. Вивчити передовий педагогічний досвід з використання технології коучингового підходу на уроках російської мови та літератури

2. Адаптувати коучинговий підхід до умов своєї практичної діяльності

3. Розробити технологічну карту уроку з використанням коучингового підходу

4. Оцінити результати власного педагогічного досвіду

5. Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї

За задумом авторів Стандарту випускник повинен оволодіти такими видами регулятивних універсальних навчальних дій як цілепокладання, планування, прогнозування, контроль, корекція, оцінка, саморегуляція.

Для ефективного вирішення проблеми, пов'язаної з такою формою організації уроку, яка б забезпечувала формування в учнів регулятивних УУД на уроках російської мови та літератури, ми звернулися до популярного і нового на сьогоднішній день напрямку в сфері освіти - технології коучингу.

Фундаментом для застосування коуч-підходу в школі стали принципи коучингового підходу, сформульовані Мілтоном Еріксоном.

Особливістю коучингового підходу є діалогічний характер спілкування вчителя з учнями в форматі чотирьох етапів проектування і 4 питань планування та реалізації уроку.

1. Етап мотивації і постановки мети (етап натхнення)

2. Етап планування ефективних дій для досягнення мети

3. Етап реалізації плану (прихильність меті)

4 .Етап завершення (рефлексія)

Які ж інструменти вчителю дає технологія коучингу для формування регулятивних навчальних дій на уроці російської мови та літератури?

Інструменти коуч-технік досить різноманітні.

Ми використовуємо на своїх уроках відкриті питання, коуч-техніку «Зірка», «Колесо розвитку», шкалювання, «Лінія часу», вважаємо, що дані техніки, дозволяють вибудувати урок так, щоб він був націлений на формування метапредметних універсальних навчальних дій.

Для формування регулятивних універсальних навчальних дій як не можна краще підходить коуч-техніка «Зірка». Дану техніку можна використовувати як на окремому етапі уроку, так і на її основі побудувати весь урок.

У процесі коучингової взаємодії формулюються також такі позитивні установки: «Я живу «тут і зараз»; «Я бачу своє майбутнє»; «Я – зріла особистість»; «Я швидко розв’язую завдання, що стоять переді мною»; «Я поважаю і ціную себе та інших людей»; «Я знаю, як досягти своєї цілі»; «Я знаю, що мені робити, і роблю це»; «Я отримую задоволення від життя»; «Я реально оцінюю власні можливості і моделі поведінки»; «Я вмію визначати пріоритети»; «У групі всі – партнери» і подібні.

Отже, вихідними засадами коучингової взаємодії є: розкриття потенціалу, партнерство, результат. Критерій результативності – наявність в учня важливих для нього результатів, з урахуванням індивідуальних темпів і можливостей розвитку.

Ефективним особистісним трансформаціям передує певна підготовча робота, створення внутрішніх і зовнішніх передумов. Педагог створює умови для глибшого осмислення учнем своєї життєвої ситуації. Учень розуміє, що існує різниця між тим, ким він є, і тим, ким хотів би бути. Він відкритий до змін, готовий думати і діяти новим, незвичним для нього способом. Педагог здійснює системний супровід учня, унаслідок чого у дитини формується гнучкість, готовність до змін, здатність адекватно реагувати у критичних ситуаціях. Так твориться система осмисленої взаємодії учня з учителем, із самим собою, зі світом, що підвищує рівень його свідомості, відповідальності і мотивації.

Необхідне спеціальне навчання, глибока самоосвіта вчителя, що є передумовою успішної реалізації себе у ролі коуча, тренера з розвитку і гармонізації особистості. Педагог має бути готовим до коучингової взаємодії з учнями, до використання тренінгу як методу активного соціально-психологічного навчання, що відповідає вимогам сучасного життя і приваблює ефективністю, конфіденційністю, внутрішньою відкритістю, довірливою психологічною атмосферою, індивідуальною і груповою рефлексією.

Особливо ефективним є урок-тренінг особистісного зростання, у ході якого за допомогою спеціально підібраних вправ, коучингових технік і психологічних практик формуються навички самопізнання, спілкування, адекватна самооцінка, долаються упередження, стереотипи, обмеження, комплекси, вирішуються особистісні проблеми. Тренінг – гуманістичний та екологічний: він допомагає людині прийняти та полюбити себе, стати кращою версією самої себе, виключає примус, насильство, пригнічення особистості, що має місце в авторитарній педагогіці та її методах.

На тренінгу можна отримати знання й досвід, які неможливо передати словами. Він сприяє формуванню емоційного, тілесного, духовного й енергетичного інтелекту. У різних видах спеціально організованої тренінгової діяльності учасник тренінгу проходить через процес інсайтів, осяянь, йому відкривається доступ до раніше прихованої власної сили, до нових рівнів свободи вибору для творення здорового та щасливого майбутнього. Добрий тренінг – це шанс освоїти досі не задіяний духовний, творчий, енергетичний  потенціал, це вихід за раніше встановлені рамки власних можливостей, що веде до позитивних трансформацій, які не відбулися б самі по собі.

Урок-тренінг сьогодні – найефективніша модель включення особистості в міжособистісне спілкування і діяльність, спрямована на самопізнання, саморозвиток та самовдосконалення особистості, здатної до актуалізації власного потенціалу. Рекомендовано проводити з учнями тренінги особистісного зростання, тренінги розвитку комунікативної компетентності,  ораторського мистецтва, асертивної поведінки, адекватної стабільної самооцінки, розвитку здібностей, креативності, емоційного інтелекту, лідерського потенціалу, формування команди (колективу) та ін.

Педагог, який прагне до професійного розвитку та вдосконалення, повинен оволодіти технологією тренінгу та його інструментарієм.

Перспективним є проведення уроків-тренінгів у стилі коучинг. Чим відрізняється коучинговий тренінг від звичайного? По-перше, це позиція самого тренера – не вчитель, ментор, а коуч: кожному учаснику групи створює максимальні умови для поєднання того, що відбувається на тренінгу, зі своїм життєвим досвідом – за рахунок коучингових інструментів (технік, прийомів, вправ) і самого підходу до ведення уроку-тренінгу.

Очікування учасників тренінгу формуються не пасивно: що я очікую від тренінгу, тренера, а активно: який результат я хочу створити для себе (що я хочу дізнатися, осмислити, поглибити, прояснити, зрозуміти, усвідомити,  навчитися робити, які навички сформувати, які емоції і стани пережити, якого досвіду набути, які стимули відчути,  отримати поштовх, мотивацію, подолати бар’єри, зняти обмеження, позбутися комплексів, виробити нові стратегії тощо). Учень має розуміти, якого результату він хоче досягти на занятті. Для цього коуч-педагог ставить низку запитань: що б ти хотів зробити за цей час? що для тебе найбільш важливе? яка головна ціль заняття? яких проміжних цілей треба досягти? та ін.

Важливо, щоб учасник тренінгу взяв на себе відповідальність за результат. Тренер-коуч допомагає учасникам коучингової взаємодії зайняти активну творчу позицію і пов’язати їх особистий досвід, наміри, цілі, життєві завдання з тим, що буде відбуватися на тренінгу. Щоб тренінг був не інформаційним, а трансформаційним, тренер-педагог повинен мати глибинне розуміння психології дитини, щоб грамотно побудувати програму тренінгу у стилі коучинг. Для цього йому потрібне вміння перетворювати проблеми в цілі і конкретні завдання всередині тренінгу. Мета тренера-педагога – передати технології, мета учнів – навчитися, бути у стані щось робити. Бо часто буває так, що на тренінгу щось дізналися, але не відбулася трансформація, перехід на новий рівень навичок, і після тренінгу відбувається відхід назад. Тренер має розуміти як цілі і завдання для себе, так і ті результати, з якими повинні вийти учасники тренінгу. Необхідно прояснити критерії, за якими будете визначати досягнення результатів. Яку проблему ти будеш вирішувати для учасника тренінгу (управління емоціями, уміння розуміти потреби інших, розпізнавати свої емоції і вчасно на них реагувати тощо). «Добре спілкуватися» – неконкретний результат, який важко перевірити.

Коучинговий тренінг – це робота на результат, а не дія заради дії, не інформація заради корисності.  У процесі тренінгу коуч-тренер-педагог веде учнів сходинками до результату, контролює досягнення результату, дивиться, де потрібне втручання, коучингова інтервенція, щоб не залишити поза увагою, а залучити до коучингового процесу кожного учня, кожному допомогти прийти до того результату, який він запланував для себе і до якого готовий.

Коучингова діяльність учителя, викладача школи базується на певних принципах.  Суть принципу усвідомлення й відповідальності в тому, що викладач-коуч відповідає за організацію процесу, а учень – за результат.  Принцип єдності і взаємодії означає, що позитивні результати в одній сфері діяльності автоматично призводять до зрушень і в інших сферах: більш успішної соціальної адаптації, інтеграції в колектив. Принцип партнерства – основа комунікативного співробітництва, суб’єкт-суб’єктних взаємин, педагогіки життєтворчості.  Принцип ієрархічності розвитку засвідчує, що найбільш важливі проблеми не можуть бути вирішені на тому ж рівні мислення, на якому ми були, коли їх створювали. Принцип гнучкості передбачає, що разом з учителем-коучем учень виробляє індивідуальну освітню траєкторію, життєву стратегію, намічає шляхи особистісного зростання. Загальними принципами коучингової діяльності вважаються також комплексність, ефективність, простота, соціальне партнерство, об’єктивність. Принципами впливу на аудиторію є мотивованість, цілеспрямованість, усвідомлення, розподіл відповідальності. Викладач-коуч уміє інформувати клас, не нав’язуючи їй своєї думки. Коучинг – це конструктивний діалог тренера та групи.

Обов’язок коуча – знайти краще в особистості учня і відштовхуватися від цього. Обов’язок учня – виконати домовленість, взяти на себе відповідальність за вирішення завдання і досягнення бажаних результатів. Щоб задіяти особистісні якості учнів, про які вони, можливо, навіть не здогадувалися, не використовували їх для руху вперед,  коуч постійно поглиблює свої знання психології і можливостей людини, удосконалює уміння створювати умови для усвідомлення учасниками коучингової взаємодії сенсу свого існування, своїх цінностей та призначення в житті. Також викладач-коуч повинен уміти працювати з групою так, щоб пов’язувати в єдине ціле усіх, зберігаючи при цьому індивідуальність кожного. З цією метою він оволодіває знаннями з психології, теорії і практики управління, лідерства. Коуч постійно орієнтований на розвиток, лише так він спонукає до розвитку інших. Він комунікабельний, доступний, користується повагою та довірою, здатний бути у розпорядженні інших, коли це потрібно. Коуч-консультант здатний спростити навчання, але він не вирішує за тих, хто навчається, їхні проблеми.

Можна виділити такі головні функції коучингу: стимулювальна – активізація пізнання і самопізнання, і функція підтримки – психолого-педагогічний супровід, патронаж розвитку особистості.

Коучингова взаємодія має свої особливості та структуру. На початку коучингової діяльності ставляться завдання, встановлюються цілі заняття та правила взаємодії між учасниками освітнього процесу, створюється освітнє коуч-середовище. Спільними зусиллями досліджується проблема чи ситуація, з’ясовуються труднощі та перешкоди (внутрішні та зовнішні) на шляху до результату; аналізуються можливості для їх подолання. Далі ставляться конкретні завдання, визначаються оптимальні способи їх досягнення; вибирається конкретний варіант дій, складається план діяльності; укладається домовленість про терміни виконання взятих зобов’язань. Після цього відбувається партнерська взаємодія та взаємопідтримка; контроль за процесом втілення плану; підбиття підсумків, аналіз результатів діяльності.

Кожне наступне коучинг-заняття починається з рефлексії попереднього досвіду: що зроблено; що вдалося; що можна було б зробити ще краще. Після чого узгоджуються цілі та завдання поточного заняття; виконуються вправи, що мобілізують до активної діяльності, сприяють створенню сприятливої емоційної атмосфери. Зміст основної частини заняття визначається цілями і завданнями конкретної теми. Міні-лекції, презентації, робота в групах, різноманітні вправи, рольові ігри в різних варіантах і поєднаннях, дискусії, руханки, медитації, візуалізації, метафори, притчі, обговорення життєвих історій, інші можливі складові тренінгу сприяють досягненню поставлених цілей. Завершується заняття підведенням підсумків, обговоренням того, чи вдалося досягти поставлених завдань, чи справдилися очікування, що кожен із учнів виніс для себе з цього заняття, обговорюються перспективи наступної зустрічі.

 Отже, ключовими засадами коучингу є: партнерство, розкриття потенціалу, результат. Головний критерій результативності коучингу – поява у здобувача освіти, споживача освітніх послуг тих результатів, що є важливими саме для нього. Методи коучингу сприяють формуванню важливих життєвих навичок, серед яких: самоорганізація, самоменеджмент, уміння працювати в команді; навички спілкування, самопрезентації, усної та письмової презентації результатів роботи та ін.

Коучинг складається з певних методів і технік (бесіди, запитання, поставлені завдання, вправи), які дозволяють сформулювати очікуваний результат, окреслити можливості його досягнення. Головний інструмент коучингу – запитання, за допомогою яких людина може проаналізувати наявну ситуацію та знайти оптимальні рішення. Коучингові запитання схожі на сократівські. Як відомо, давньогрецький філософ Сократ ставив своїм учням запитання так, щоб вони самостійно дійшли важливих висновків.  Коучингові запитання стимулюють інтелектуальну діяльність, розвивають  інтуїцію, творчі  здібності, відповідальність.

Приклади таких запитань: А що буде, якщо …? Як ви можете вирішити питання просто зараз? В якій ситуації ви зараз перебуваєте? Якими ресурсами (можливостями) володієте? Чого ви боїтеся (що вас зупиняє)? Як ви будете діяти? Що ще ви можете зробити? Яке вирішення завдання для вас найбільш прийнятне? і под.

Технологія коучингу є перспективним, результативним, тонким інструментом розвитку особистості. Це спосіб трансформації, стимулювання гнучкості мислення людини. Сенс коучингу – пропозиція стати ефективнішим, змінити підхід до навчання, праці, самого життя. Для викладачів, тренерів коучинг дає простір для експериментування із новими навчальними стратегіями.

У контексті загальної середньої і вищої освіти, післядипломної педагогічної освіти, освіти дорослих формат коучингової взаємодії може бути як індивідуальним (у формі індивідуальних бесід), так і груповим (проведення навчальних занять із використанням специфічних інструментів коучингу).

Використання коучингу як технології особистісно-розвивального навчання є доречним у підготовці та підвищенні кваліфікації педагогів. Адже коучингова діяльність як окремий різновид суспільної практики потребує спеціального навчання. Цілеспрямоване формування коучингової компетентності педагогів є запорукою ефективнішого виконання ними своїх професійних обов’язків. Оволодіння коучинговим інструментарієм – суттєвий чинник підвищення рівня кваліфікації сучасного фахівця у царині допомагаючих професій. Коучинг допомагає розвивати уявлення про себе як суб’єкта професійної діяльності, формувати потребу в особистісному і професійному самовдосконаленні протягом усього життя.

 Що необхідно перш за все знати і вміти педагогу-коучу?

1.   Вміти створити довірливе спілкування і вести за собою інших. Вміти будувати рапорт (емпатійні, довірливі взаємини) у будь-яких ситуаціях спілкування: створювати безпечну і довірливу атмосферу, у якій співрозмовник відкритий до співробітництва і готовий іти за вами.
2.   Чути те, що приховане за словами, у глибині тієї історії, яку розповідає співрозмовник. Адже мовлення – відображення нашого мислення: «Заговори – і я тебе побачу» (Сократ). Тому коуч зауважує інтонації, слова, які повторюються, мову тіла, структуру мовлення співрозмовника. Усе це – повідомлення із підсвідомості, які говорять набагато більше про ситуацію людини, ніж та історія, яку він розповідає про себе, свою проблему.
3.   Скеровувати на пошук нових можливостей за допомогою «правильних» запитань. Коучинг – це мистецтво задавати питання. Як вважав Сократ, правильно поставлене запитання – половина відповіді. Кожне задане питання запускає пошук інформації у підсвідомості. Система вдало підібраних запитань породжує усвідомлення, осяяння, мотивацію і рішучість. Тому «правильні» запитання спонукають дитину шукати нові можливості, а не виправдовувати власну бездіяльність. (Приклад «правильного» запитання: «Як ти міг би закінчити свою роботу вчасно?» – замість «неправильного»: «Чому ти завжди робиш роботу із запізненням?»).
4.   Допомагати жити і діяти у згоді зі своїм вищим наміром. Вищий намір або головне запитання – «Для чого це мені потрібно?» – найважливіший елемент у досягненні цілей. Саме намір визначає, на що ми витрачаємо свій дорогоцінний час. Життя у згоді зі своїм вищим наміром – це шлях самореалізації.
5.   Розпізнавати програми мислення й поведінки і вміти їх змінювати. Мета-програми, переконання, внутрішні стратегії, провідні потреби, стани – це наші внутрішні програми, що впливають на наші дії чи бездіяльність.
6.   Розглядати будь-яку ситуацію (у сім’ї, в класі, в особистому житті) як результат взаємодії усіх елементів системи.
7.   Бути майстром трансформації, росту і лідерства – для себе і для інших.

Ми володіємо різними видами інтелекту.

Мисленнєвий інтелект (IQ) – жвавість розуму, здатність мислити, яка включає в себе сукупність функцій: аналіз, синтез, узагальнення,   порівняння, абстрагування, утворення понять, прогнозування, судження, умовивід, дедукція, індукція, аналогія, бачення, групування, систематизація, послідовність, системність, ідея, гіпотеза, концепція, теорія, імітація і т. ін. Гнучкість, швидкість, еластичність ментальних реакцій.

Емоційний інтелект (EI) – здатність людини усвідомлювати емоції; чуттєво сприймати обстановку і впливати на неї; інтуїтивно розуміти те, чого хочуть і чого потребують  інші люди (бажання, наміри, емоції); розпізнавати їх сильні і слабкі сторони; контролювати емоції, керувати стресовими станами; уміти залишатися «чарівними і привабливими». Уміння «демонструвати» себе, діяти нестандартно. Гнучкість у стосунках і в емоційних реакціях.

Духовний  інтелект (SQ) – здатність людини чинити мудро, бути співчутливою і милосердною. Відкритість серця світові. Уміння прощати – великодушність! Здатність «не помічати» поганих вчинків, низьких думок, людських слабкостей і пороків. Здатність приймати всіх і кожного. Здійснювати сильні (позамежні) вчинки, ігноруючи й контролюючи реакції рептильного мозку, а отже, всупереч смерті. Готовність віддати життя за інших людей і, при цьому, готовність іти проти всіх. Уміння безкорисливо вирішувати питання інших, ігноруючи своє еґо. Це те, що безпосередньо визначає гармонійну особистісну цілісність вашого внутрішнього світоустрою. Те, наскільки ваші вчинки відповідають вашим особистісним цінностям, цілям, бажанням і переконанням. Сильні і шляхетні реакції.

Тілесний інтелект (BQ) – це ваше тіло. Хтось народжується з тонкою кісткою, хтось – з крупною. Хтось високий і блакитноокий, хтось низький на зріст і чорноокий. Хтось швидкий і холеричний, хтось повільний і флегматичний. Також  люди відрізняються здібностями розрізняти кольори, звуки і смаки; здатністю відчувати своє тіло: утримувати баланс, відчувати температуру і час, тримати удар (больова чутливість). І ще дуже багато чинників, які визначають BQ. Фізичний інтелект суттєво впливає на розвиток особистості і формування характеру. Фізичний інтелект демонструється гнучкістю і швидкістю фізичних реакцій.

Енергетичний  інтелект (EQ) – це здатність експлуатувати свою енергію (швидкість, поповнення, економія, здатність ділитися, пуста трата). Взагалі кожна людина народжується з приблизно однаковим енергетичним ресурсом. Але залежно від темпераменту, характеру особистості, умов середовища (умов життя) – розтрачає свій потенціал по-різному. Енергетичний інтелект визначає режим витрачання енергії і швидкість життєвого укладу.

Робота вчителя-коуча з усіма видами інтелекту дитини сприяє формуванню гармонійної, всебічно розвиненої особистості. 

Коучинг – це новаторський, незвичний тип педагогічного співробітництва, взаємин між учителем і учнями. Це особливе підтримуюче ставлення до людини, згідно з яким вона сама вирішує проблеми, сама досягає своєї мети, реалізуючи власні здібності і можливості. Це також і вид індивідуальної підтримки особистості, що має на меті підвищення персональної ефективності; засіб сприяння особистості у пошуку виходу з будь-якої складної для неї ситуації; технологія розвитку, яка робить можливим переміщення із зони проблеми у зону її ефективного вирішення. З огляду на це, активне впровадження коучинг-підходу в сучасній школі може забезпечити значне підвищення рівня продуктивності, екологічності освітнього процесу, допоможе створити сприятливе для розвитку особистості комфортне, гуманістичне, здоров’язбережне освітнє середовище.

Коуч-техніка дозволяє поетапно вибудувати «дорожню карту» учня, який визначає для себе план свого уроку, де прописує цілі, результат, оцінює ресурси, можливості, технології і приходить до цінностей, тобто по суті виходить на особисте відкриття. При цьому від вчителя-коуча потрібно тільки вміння ставити відкриті питання і забезпечити оптимальну психологічну середу, при необхідності надати педагогічну підтримку.

Переваги даної техніки очевидні:

•         в учнів свій «Маршрутний лист» проходження програмного матеріалу;

•         вихід на регулятивні УНД;

•         досвід використання лінгвістичних термінів, понять, визначень, їх грамотного усного та письмового викладу;

•         можливість в перспективі використання дитиною даного алгоритму для вирішення життєвих завдань, втілення планів та досягнення заповітних цілей.

За допомогою таких технік коучингового підходу, як «Колесо розвитку» та «Кроки успіху», учні спочатку визначають ступінь пізнання запропонованого матеріалу, а потім розробляють для себе маршрут просування до мети, усвідомлено аналізуючи свої дії.

Щоб чітко спланувати свою роботу, ми користуємося «Шкалою задоволеності» просуванням до мети від 1 до 10, яка дозволяє виявити прогалини і сформованість універсальних навчальних дій (УНД) з певної теми.

Такий інструмент коучингу, як «Лінія часу», виявився дуже продуктивним для учнів в досягненні бажаного ними результату навчання. Залежно від здібностей і можливостей кожен учень вибудовує індивідуальну траєкторію, плануючи свій процес навчання. Ця техніка допомагає розставити пріоритети і розподілити час роботи над блоком тем.

Що стосується форм організації навчальної діяльності, то НАМИ застосовується:

•         групове навчання з використанням диференційованого або фронтального підходів;

•         індивідуальні сесії при роботі зі слабими дітьми або обдарованими учнями

Зрозуміло, що метапредметні УНД за допомогою коуч-технік реалізуються не тільки в урочної формі організації навчальної діяльності, а й знаходять своє втілення і в виховній роботі з учнями та їх батьками. При цьому велике значення надаю інтерактивності процесу. Свію творчу роботу ми позиціонуємо як методичну майданчик для самоосвіти і саморозвитку, а практичну частину як інтерактивну для роботи з учнями та їх батьками.

На сьогоднішній день можна констатувати проміжні результати роботи:

1. Підвищення рівня навченості наших учнів

2. Спостерігається позитивна динаміка сформованості регулятивних УНД

3. Учні мають навички самостійної пізнавальної активності

4. Учні демонструють здатність самостійно приймати рішення

 Робота по впровадженню коучингового підходу в викладання російської мови та літератури як умова формування метапредметних результатів учнів, безумовно, буде продовжена. Подальші перспективи по даному напрямку наступні:

• продовжити роботу зі створення системи використання коучингового підходу на уроках російської мови та літератури

• підготовка учнів до участі в різних конкурсах інтелектуальної, творчої спрямованості

Коучинговий підхід дозволяє створити таке освітній простір, яке здатне забезпечити розвиток внутрішнього діяльнісного потенціалу учня, здібностей, необхідних для нестандартних навчальних дій, що забезпечують успіх у навчанні; здатності бути автором, творцем, активним творцем свого життя; вміння ставити цілі і шукати способи їх досягнення; потреб до вільного вибору і відповідальності за результати такого вибору, а також створення умов для максимально можливого використання учнями своїх здібностей; забезпечити огородження від негативного впливу на дитину з різноманітними задатками «звичайних» реакцій дітей; постійне стимулювання позитивного прояву здібностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 

ТВОЧА ГРУПА

«Впровадження сучасних коучинг технологій на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури»

 

Кротова Н.М., керівник ТГ вчителів російської мови та літератури Краматорських загальноосвітніх шкіл «Впровадження сучасних коучинг технологій на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури», учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

 

Что такое современный урок? Важнее содержание или форма проведения урока? Что придает современность уроку? Чем сегодняшний урок отличается от урока вчерашнего?

Я думаю, что нет такого учителя, который бы не задумывался над вопросами: «Как сделать урок интересным, ярким? Как увлечь учеников своим предметом? Как создать на уроке ситуацию успеха для каждого ученика?». Каждый современный учитель мечтает, чтобы на его уроке ребята работали добровольно, с интересом, творчески. Именно интерес является основным стимулом деятельности ребенка, его обучения, развития.

Сегодня основная цель обучения  –  это не только накопление учеником определённой суммы знаний, умений, навыков, но и подготовка школьника как самостоятельного субъекта образовательной деятельности. В основе современного образования лежит активность и учителя, и, что не менее важно, ученика. Именно этой цели - воспитанию творческой, активной личности, умеющей учиться, совершенствоваться самостоятельно, и подчиняются основные задачи современного образования.

Инновационный подход к обучению позволяет так организовать учебный процесс, что ребёнку урок и в радость, и приносит пользу, не превращаясь просто в забаву или игру. И, может быть, именно на таком уроке, как говорил Цицерон, «зажгутся глаза слушающего о глаза говорящего».

Согласно толковому словарю, технология – «это совокупность приемов, применяемых в каком-либо деле, мастерстве, искусстве». Вадим Макаревич Монахов считает, что педагогическая технология - это продуманная во всех деталях модель совместной педагогической деятельности по проектированию, организации и проведению учебного процесса с безусловным обеспечением комфортных условий для учащихся и учителя.

    «Инновация» как педагогический критерий встречается часто и сводится, как правило, к понятию «новшество», «новизна». Между тем, инновация в точном переводе с латинского языка обозначает не «новое», а «в новое».

Актуальность инновационного обучения состоит в следующем:

В основе инновационного обучения лежат технологии развивающего обучения; проблемного обучения; развития критического мышления; дифференцированного подхода к обучению; создание ситуации успеха на уроке.

Основными принципами инновационного обучения являются:

На уроках русского языка и литературы успешно такие приемы  инновационных технологий и сами технологии:

Говоря о современном уроке, мы не должны забывать об информационных и коммуникационных технологиях.  Управление обучением с помощью компьютера приводит к повышению эффективности усвоения, активизации мыслительной деятельности учащихся. Информационные технологии значительно расширяют возможности предъявления учебной информации. Я применяю компьютер и средства мультимедиа на уроках, во-первых, для того, чтобы решать специальные практические задачи, записанные в программе по русскому языку и литературе:

Во-вторых, при организации самостоятельной работы учащихся по формированию основополагающих знаний школьного курса, по коррекции и учету знаний учащихся используется обучение и тестирование с помощью компьютера.

В-третьих, применение информационных технологий позволяет формировать ключевые компетенции учащихся.

Большой интерес и внимание сейчас привлекают возможности участия в  Интернет-олимпиадах, телекоммуникационных проектах. Использование технологий Интернет сделало возможным построение сетевых образовательных программ для школьников, в которых информационные и телекоммуникационные технологии выступают как инновационные интерактивные средства обучения.

Одним из перспективных направлений развития дистанционного образования является взаимопроникновение идей информационных технологий и передовых педагогических идей и подходов. Новые информационные технологии воздействуют на все компоненты системы обучения: цели, содержание, методы и организационные формы обучения, средства обучения, что позволяет решать сложные и актуальные задачи педагогики. Помимо овладения навыками и знаниями по предмету, учебными целями в дистанционном обучении являются формирование творческой личности, развитие личностных механизмов адаптации к условиям быстро меняющегося мира, способностей к постоянному развитию и самосовершенствованию, готовности и способности осваивать новые области профессиональной деятельности.

Коучинг (англ. coaching) — метод консалтинга и тренинга, в процессе которого человек, называющийся «коуч», помогает обучающемуся достичь некой жизненной или профессиональной цели.

Согласно более узкому определению, коучинг — это процесс выявления целей человека и выработки оптимальных путей их достижения.

Коучинг – инновационная технология поддержки в обучении и индивидуально-личностном развитии учащихся сказала В.Г.Гульчевская. Коуч (партнер, фасилитатор, сопровождающий) не дает указаний, не советует, не консультирует, не решает чужие проблемы. Он актуализирует посредством открытых вопросов, обращенных к внутренним ресурсам личности, субъектную активность в достижении успеха и сопровождает человека в долговременном индивидуально-личностном развитии. Умение задавать эффективные вопросы, которые помогают людям открыться, думать о себе – одна из важнейших компетентностей коуча. Используя сильные вопросы, коуч в совместной интенсивной работе подводит человека к тому, чтобы он сам нашёл ответы и принял на себя ответственность за принятые решения, направляет внимание на будущее, а не на прошлое, на поиск решений, а не на застревание на проблемах.

Стимулируя рефлексию обучающихся по осмыслению своих образовательных и жизненных потребностей, целей, своих потенциальных возможностей и индивидуальных особенностей, создает условия для самостоятельной успешной, компетентностной деятельности, для проектирования индивидуального образовательного маршрута, для индивидуально-личностного саморазвития.

Осознавая различия в позициях наставника, тьютора и коуча, учитель при этом должен понимать, что эти различия не означают их антагонистического противопоставления. Один и тот же учитель в одних ситуациях, например,  при овладении обучающимися базовыми умениями и навыками, будет наиболее эффективен как наставник, в других, например,  при выборе и построении учеником индивидуальной образовательной программы тьютором, а  при его выборе профиля обучения и постановке образовательных или жизненных целей – коучем.

Особенностью коучингового подхода в реализации этих технологий является диалогический характер общения учителя с учащимися в формате четырех этапов проектирования 4 вопросов планирования и реализации урока.

Лэпбук тематическая или интерактивная папка, то есть самодельная бумажная книжка с кармашками, дверками, окошками, подвижными деталями, с помощью которой ребенок в игровой форме запоминает или закрепляет пройденный материал.

Проведя аналогию с отечественным образованием, то лэпбук это по сути финальный этап проектной деятельности. Получается изначально лэпбук– это продукт ребенка, отражение полученных им знаний.

В чем же преимущество обучения с лэпбуком?

Во-первых, прививает детям любовь к обучению; во-вторых, разнообразно преподносит  даже самую скучную тему и расширите кругозор, обогащает активный словарь и уточните имеющийся предметный словарь; в-третьих, учит  структурировать сложную информацию; в-четвертых, развивает  креативность и творческое мышление.

Развитию ребенка способствуют и нетрадиционные уроки, которые позволяют повысить интерес ученика как к предмету, так и к обучения в целом. Этому способствует создание на нестандартных уроках условий для мобилизации творческих резервов и учителя, и ученика.

Большое значение для раскрытия творческого потенциала ученика имеют и нетрадиционные формы домашнего задания, которые призваны, с одной стороны, закреплять знания, умения и навыки, полученные на уроке, а с другой стороны, позволяют ребёнку проявить самостоятельность, самому найти решение нестандартного вопроса, задания.

Типы домашнего задания:

Такие домашние задания помогают избегать однообразия, рутины в обучении. Ребёнок может почувствовать себя и в роли автора, и в роли иллюстратора, и в роли учителя. Необычные задания активизируют мышление, заставляют ребёнка обобщать, систематизировать материал по теме.

Говорить о современном уроке можно много. Как не потеряться в целом океане технологий, методик, приемов? Как это совместить в рамках одного урока?

Ответ простнужен  – адаптивный урок.

Адаптивный урок – сочетание элементов различных технологий, создающих комфортную среду урока.

Применяя различные технологии на уроках, мы добиваемся успеха: результаты обучения становятся выше. Мы чувствуем себя более уверенно, так как владеем современными методиками.

 

 

КОУЧИНГ   ЗАНЯТИЕ

Приемы  развития  критического  мышления

 

Учение без мысли - напрасный труд.

Конфуций

ТЕМА:  Приемы  развития  критического  мышления

ЦЕЛЬ: Определить понятие "критическое мышление", научиться создавать условия для формирования навыков мыслительной деятельности учащихся; овладеть приемами и техниками для развития критического мышления школьников

 

ЗАДАЧИ:

1. Выявить уровень знаний учителей по данной проблеме.
2. Рассмотреть различные подходы к формированию критического мышления учителя и учеников.
3. Обосновать необходимость развития критического мышления для учителей и для учеников.
4. Научить различным приемам развития критического мышления, которые можно использовать на различных этапах урока.

Ожидаемый результат: 

Знания учителей о различных приемах и техниках развития критического мышления; умение  применять их на различных этапах урока.

Критерии оценки:

Рефлексия по методу «Незаконченное предложение…»

Продукты деятельности учителей: постеры  с примерами использования различных приемов и стратегий КМ (ромашка Блума, «ЗУХ»,  «Отсюда – сюда», синквейн, кластеры – гроздья…)

Подходы к проведению занятия: 

Коллаборативное обучение, основанное на активном включении каждого учителя в решение проблемы и достижение результата

Ход занятия: 

1 этап  Релаксация -видеоролик  «Как это напоминает учительницу»

 ВЫЗОВ

1. Вводная часть.  (2-3 минуты) Круг знакомств. Кидая друг другу шарик знакомств, учителя называют свою школу и имя..
2. Деление на группы. Я предлагаю нарисовать учителям  ту или иную фигуру, которая больше по душе. Учителя рассаживаются по группам в определенном  порядке (в соответствии  с геометрической фигурой). Я зачитываю психогеометрический тест.
3.  Определение целей и задач сессии
4. Слово коуча о стратегиях и приемах развития критического мышления.

Выбор темы для меня был непростым. Мне хотелось, чтобы учителя, посетившие коучинг, что-то могли взять для себя. Поэтому я выбрала тему «Приемы развития критического мышления».

Сегодня мы познакомимся с приемами  и стратегиями, которые позволяют эффективно развивать умение школьников работать с любыми видами информации, преобразовывать полученную информацию, делать выводы.

Задание 1. Мозговой штурм. (2-3 минуты)  Составить предложение из ключевых слов. Подумайте и ответьте на вопросы:

-   Что такое  мышление?

- Что такое критическое мышление?  Отличительные особенности критичности мысли.  (Используя ключевые слова, определяющие понятие «мышление» и «критическое», дайте определение понятия «Критическое мышление»)

Критическое мышление-умение задавать вопросы и отвечать на них, преобразовывать информацию, находить аргументы, принимать решения, действовать в меняющихся условиях. Применяя стратегию «Наборщик», составляем предложение.

Каждая группа выдвигает свои версии.  Активное обсуждение.

2 этап Осмысление

Задание 3.  Применить один из приемов развития критического мышления. 

В качестве материала (информации) предложена русская народная сказка «Колобок». Время на подготовку задания 7-10 минут. Затем каждая группа выбирает спикера, который будет представлять работу группы. Время на презентацию работы группы – 1 минута. За временем следит тайм-менеджер.

Задание №2:  Прием «Тонкие и толстые вопросы»

В составе группы  придумайте вопросы к сказке «Колобок», соответствующие каждому уровню мышления, начиная от простого к сложному, используя таблицу – подсказку (вопросы – простые, уточняющие, интерпретирующие, оценочные, творческие, практические)

- Какие вопросы вам было легко сформулировать?

-  Какие вопросы вызвали трудности и почему?

-  Обсудите в группе, какие вопросы могут оказаться самыми сложными для учащихся,  почему?

-  Какую роль в обучении играют вопросы высокого и низкого уровней?

-  Когда их использование на уроке обосновано и эффективно?

Тонкие вопросы:

Кто…?Что…? Когда…? Как звать…? Было ли…?  Верно ли…? 

Мог ли…?

Толстые вопросы:

Дайте 3 объяснения, почему…?

Объясните, почему…?

Почему, вы думаете…?

В чем различие…?

Предположите, что будет, если…?

Согласны ли вы…?

 

 

Урок-исследование с использовантем  технологии  проблемного  обучения,  коучинг ового  подхода

 

«Буквы  ё-о  после  шипящих  в  корне»  в  5  классе

 

 

Цели:

●       образовательная: познакомить  учащихся  5-го  класса  с  правописанием  букв  ё-о  после  шипящих  в  корне; отработать  умения  и  навыки  правописания  слов  на  данное  правило;

●       воспитательная:  воспитывать  любовь  и  интерес  к  русскому  языку, литературе;

●       развивающая: развивать  у учащихся  умения  искать  нужную  информацию  по  заданной  теме  в  словарях, извлекать  нужную  информацию, обосновывать  суждения, давать  определения, приводить  доказательства.

Оборудование: компьютер, интерактивная  доска,  раздаточный  материал, таблица  по  теме.

                                                      Ход  урока

1.Организационный  момент

 

 Учитель.  Ребята, у нас есть 40  минут,  что  вы  хотите  прояснить  для  себя  по  теме  урока   « Буквы  ё-о  после  шипящих  в  корне»?   Давайте  заполним  лист  ожидания      (ученики вносят  свои  предложения): узнать,  когда  пишется  буква Ё  или  О  после  шипящих  в  корне; в каких  словах; в какой  позиции  они  находятся   и  т.д.

 После  перечисленных  предложений  учащихся  и  записи  их  на  листе  ожидания  учитель  говорит:

-    Как  вы  узнаете,  что  достигли  результата? Почему  для  вас  это  важно?  Какой  выбор  стоит  перед  вами? Как  вы  можете  этого   достичь?   Что  самого  важного   будет  в  решении  вашей  задачи  по  данной  теме?  Что  будет  самым  наилучшим  результатом  к  концу  урока? 

(Ответы учеников)

Учитель: Ребята, кот Матроскин из мультфильма «Лето  в  Простоквашино»  написал  письмо  дяде Фёдору, послушайте  его  содержание (письмо  проецируется  на  интерактивную  доску). Текст  письма  читает  ученик.

                                            Дядя  Фёдор! 

        Мы  живём  хорошо. Хозяйство  наше  постепенно  растёт.

Прилетел  рой  пчЁ/Ол.  У  коровы  появился  красивый  чЁ/Орный  телёнок. ЖЁ/Олтые  цыплята  уже  подросли.

        Ждём  в  гости. Твои  кот Матроскин  и  Шарик.

 

-    Ребята, Матроскину  нужна  ваша  помощь. Он  не  знает, какую  букву  нужно  писать  в  словах  ПЧЁЛ,  ЧЁРНЫЙ, ЖЁЛТЫЕ.   Я  очень  хотела  бы  узнать,  могли  бы  вы ему   помочь  найти  правильное  решение  этой  проблемы.    Если   взять  шкалу  от  1  до 

10, мне  интересно,  на  какой  цифре  вы  сейчас  находитесь  по  решению  этой  задачи?

                                                                                                           10

-    На  цифре  6 (ответ учащихся)                                                             9                                                 

                                                                                                                                       8    

 А на  цифре  10  что  для  вас  будет  самым  важным?                           7                                           

-    Хорошо  усвоить  данную  тему  урока.                                                      6                              

                                                                                                                           5                              

                                                                                                                          

-    А  что  нужно  сделать,  чтобы  подняться  на  цифру  7?

                                                                                                                         1

 

 

 

- Нужно  выписать  слова, - говорят  учащиеся,  -    ПЧЁЛ,  ЧЁРНЫЙ, ЖЁЛТЫЙ  и  подобрать  к  ним  проверочные:

пчёл-пчелиный

   чёрный-чернеть     

   жёлтый – желтеть.

-Ребята, скажите  пожалуйста,  какой  звук  слышится?

-    [ о].

-В какой  морфеме  орфограммы?

-    В корне.

-    Находится  орфограмма  под  ударением  или  нет?

-    Под  ударением.

-    Дети, мне  очень  любопытно, какой  вывод  вы  можете  сделать  из  вышепредложенных  ваших  ответов?

-    Во  многих  корнях  слов  под  ударением  после  шипящих  произносится  О, а  пишется  Е(Ё),  если  это  О  чередуется  с  Е  в  родственных  словах,  например:   жёны (ср.женщины),  шёл (ср.шедший), щёлка (щель), шёпот (ср.шепчет).

-    А теперь, ребята,  прочитайте  это  правило  в  учебнике (один  ученик  читает) и  рассмотрите  таблицу, на  которой  графически  обозначено  правило, о  котором  идёт  речь  на  уроке. Как видите, вы абсолютно  правильно  определили, какую  букву  нужно  писать  в  корне  после  шипящих – Ё или О.   Но мне хотелось бы  знать,  все  ли  вы  поняли  эту  тему  хорошо.  Мне интересно,  а  что  нужно  сделать,  чтобы  подняться  на  цифру  8  по  шкале  от  1  до  10?

-    Потренироваться  писать  правильно  эти  слова.

-    А ещё?

-    Поработать  с  учебником.

-    А что  ещё?

- Поработать  в  группах.

(Класс  делится  на  три  группы - по рядам -  и  выполняет  задания, которые  уже  лежат  на  партах. 

 

1-я  группа. Задание: исправьте ошибки в  лингвистической  задаче,  которую  решал Шарик.  

1)  В магазине  продавали  лёгкие  продукты.

2)  Смех  и  уважение  ветеранам  Великой  Отечественной  войны.

3)  На дубе  растут  яблоки.

Слова  для  справок:  лёгкие – деш…вые,  смех – поч…т,  яблоки – ж…луди.

 

Группа № 2.  Задание: проверить    слова,  написанные  Петей  Ошибкиным.

Шопот,  пришол,  расчёт,  шорох,  чолка,  крыжовник, решётка.  Правильное  решение:  шёпот,  пришёл,  расчёт,  шорох, чёлка,  крыжовник,  решётка.

 

Группа № 3. Задание: замените  прилагательные  в  данных  словосочетаниях  антонимичными:

Мягкие  подушки  -       (жёсткие…)

Лёгкий  рюкзак      -      (тяжёлый …)

Мягкий  хлеб        -        (чёрствый …)

Белое  платье     -         ( чёрное …)

(Ребята  выполняют  эти  задания,  защищают  их   на  интерактивной  доске).

 

-  Дети,  какие  следующие  шаги   вы  можете  сделать,  чтобы  подняться  ещё  на  одну  ступеньку  выше  по  шкале – на  цифру  9?

-  Поработать  со  словарями.

-  На  четырёх  партах  лежат  словари  и  карточки  с  заданиями.  Мне   интересно  знать, как  вы  справитесь  с  заданиями, написанными  на  карточках.

 

Задание № 1. Найдите  в  толковом  словаре  определение  данных  слов:

Жонглёр,  жокей, капюшон,  трущоба,  шоссе,  щёголь,  шорник,  жёлоб,  бечева,  челн,  чечётка,  жёрнов,  чопорный,  диск-жокей.

 

Задание № 2.  Со  словами  чёрный,  чёрт,  щёлкать  найдите  как  можно  больше  фразеологизмов (устойчивых  выражений)  в  словаре  фразеологизмов.  Прочитайте, выпишите  на  рабочий  лист, объясните  их  значения.

 

Пока  ребята  работают  со  словарями,  остальная  часть  класса  выполняет   устные  задания, расположенные  на  интерактивной  доске.

 

1. Подберите  слова  с  буквой  Ё или О  и  после  шипящих  в  корне  по  соответствующим  значениям:
   1. Плод   дуба    –   ЖЁЛУДЬ
   2. Небольшая  лодка,  выдолбленная  из  цельного  куска  дерева   – ЧЕЛНОК
   3. Тот, кто  любит  нарядно, изысканно  одеваться   –   ЩЁГОЛЬ
   4. Танец  с  частым, дробным  пристукиванием – ЧЕЧЁТКА.
   5. Тонкая  верёвка – БЕЧЁВКА.
   6. Опущенная  на  лоб  и  ровно  подстриженная  прядь  волос   –  ЧЁЛКА.
2. Сделайте  слова  «ласковыми»:

Щель  -  щёлка  - щёлочка …

Пчела  -пчёлка

Жердь  -  жёрдочка

Шерсть  - шёрсточка

                Черта - чёрточка

Щека  - щёчка.

 

-                       Ребята,  почтальон  Печкин  принёс  почту  в  дом № 10, где  живёт  дядя  Фёдор  со  своими  родителями, заметили  ли  вы, что  какой-то  хулиган  снял  таблички  с  подъездов,  и  теперь  слова  не  могут  найти  свои  квартиры. Попробуйте помочь  ему   развесить  таблички  и  проводить каждое  слово  до  нужного  его  подъезда и  квартиры.

Крыж…вник,  ш…в,  ч…порный,  трущ…ба,  бесш…рстный,  сильный  ож…г,  обж…ра,  ч…рт,  ш…рох,  ч…рствый,  ж…лудь,  диск-ж…кей,  деш…вый,  ж…лтый,  реш…тка,  ш…лк,  ш…рник,  ш…рты,  ж…рнов,  расч…ска.  (Ученики  выполняют  это  задание).

 

ПОДЪЕЗД № 1                      Ё                              ПОДЪЕЗД № 2                      О

Кв.№ 1.                                                                    КВ.№ 1.

КВ.№ 2.                                                                   КВ.№ 2.

КВ. № 3.                                                                   КВ.№ 3.

КВ.№ 4.   И  так  10  квартир 

по  количеству  слов.                  

В этой  группе 11  слов.

-                        

-                       Ребята,  скажите,  пожалуйста,  а  как  вы  можете  продвинуться  ещё  дальше,  на  цифру 10?

-                       Написать  какую-то  творческую  работу  с  использованием  слов  на  изученное  правило.

-        Итак, я  предлагаю  вам  написать  письмо-ответ коту  Матроскину  от  дяди Фёдора, включив  туда  слова  на  изученное  правило ( 5-8 предложений).

 

Затем  лучшие  работы  зачитываются  на  уроке. 

 

(В конце  урока  творческие  работы  учащиеся  сдают  учителю  для  оценивания  и  проверки  знаний  по  усвоению  нового  материала  по  теме  урока).

 

-                       Ребята, я  предлагаю  вам  обратиться  к  листу  ожидания.

-                       Всё  ли,  что  вы  отметили  в  начале  урока, изучили  в  течение  урока?  (Один  ученик  маркером  ставит  галочки  выполненных  вопросов). Практически,  всё  было  выполнено.

Подведение  итогов.

-                       Ребята,  что  было  для  вас  самым  ценным, полезным  на  этом  уроке?               

(Ученики  подводят  итоги  урока)

 

             Учитель:  Ребята, я  благодарю  вас  за  такой большой  проделанный  вами   путь  по  решению  проблемы, которая  была  поставлена  перед  вами  в  начале  урока. Вы успешно с этой задачей  справились, выполнив  различные  практические  задания  по  теме  урока « Буквы ё-о после  шипящих  в  корне  слова».  Мне  интересно  будет  посмотреть, как  вы  выполните  домашнее  задание  на  данную  тему:  выучить  правило, составить  словарь  из  словарных  слов (10 слов)  и  составить  словосочетания, или сочинить  стихотворение, использовав  слова  на  изученное  правило (каждый  ученик  выбирает  задание  по   душе).

 

 

Петровська Н.В., учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

 

Новые стандарты и форматы работы не спешат приходить в наши школы – педагоги привыкли видеть себя в старых схемах. Выбор всегда делает учитель, он отвечает за результат ученика, в этом его социальная миссия. Однако параллельно с консервативными установками стали заявлять о себе новые образовательные стратегии, обеспечивающие вовлеченность ученика в процесс своего образования.

Из нового, применяемого нами на практике: метод конкретных ситуаций (кейс-студии), обучение действием, модульное обучение, дебаты и управленческие поединки.

Коучинг –это умение личности, создавая осознанность и ответственность в другом человеке, способствовать его движению к решению личных и профессиональных задач.

Основой взаимодействия в коучинге является уважение и принятие человека, а главным инструментом являются открытые стимулирующие осознанности вопросы, которые не содержат критики, оценок и советов.

Взаимодействуя таким образом, коуч способствует росту и развитию личности. Ключевые установки и ценности коучинга (англ. coaching – обучение, тренировки) нам знакомы, они естественным образом включаются в любое учебное занятие: развитие навыков целеполагания и проектирования, разработка гипотез и продвижение проектов, опора на творческую инициативу, позитивную мотивацию, желание пробовать, ошибаться, идти дальше. Что важно – они близки к форматам личностного развития, причем не только наших учеников, но и самих учителей. За счет глубокой включенности во взаимодействие учитель тоже получает стимул для изменения качества своей жизни.

Итак, представьте, что вы коуч. Перечислю пять установок коуча: «Со всеми моими учениками все ОК»; «Каждый из них способен сделать для себя наилучший выбор»; «Изменения не только возможны, но и неизбежны»; «У каждого ребенка есть все ресурсы для того, чтобы достичь желаемого»; «Любое намерение ребенка основано на позитивном стремлении для себя». Как видим, в педагогичности установок не приходится сомневаться.

Но, как свидетельствует практика, именно этот, самый важный ресурс обновления образования, не в полной мере соответствует сути происходящих изменений. Традиционная позиция учителя-ментора до сих пор доминирует в образовательном процессе. Даже тогда, когда он применяет инновационные, личностно-ориентированные технологии, формально соблюдая технологическую последовательность педагогических процедур, во взаимодействии с учащимися он занимает прежнюю позицию.

В формулировании целей урока продолжают доминировать глаголы: дать, рассказать, показать, объяснить, поставить ученика в ситуацию субъекта, оценить, проверить и т.д. Квалификационное требование к умению учителя привлечь учащихся к постановке целей урока чаще всего реализуется посредством задания учителем типового алгоритма, в соответствии с которым дети формулируют цель. Учитель таким образом нацеливает ученика на деятельность и результаты урока, а не спрашивает у него, чего тот ждет от урока, какую цель ставит перед собой. Учащиеся об этом и не задумываются, и не умеют это делать. Даже если учитель даст им образец формулирования цели, то для ученика она останется формальной, так как это не его цель, а учителя.

И в сугубо личностно-развивающей технологии проектного обучения учитель сам задает тему проекта, распределяет задания, дает указания по выполнению каждого этапа проектирования и каждого действия в нем, сам оценивает качество выполнения проекта и выставляет отметку. И таким образом из технологии выхолащивается ее развивающая, личностно-ориентированная сущность: технология инновационная, а суть остается традиционной.

Вместе с тем отечественные и зарубежные исследования о психолого-педагогических механизмах развития личности свидетельствуют, что оно не может осуществляться только за счет интериоризации внешних действий во внутренний план, что источник и движущие силы развития и личностного роста находятся в самом человеке. Необходимо рефлексивное обращение человека к своей внутренней сущности, к познанию себя, своих потребностей, способностей, жизненных целей, индивидуальных особенностей и к сознательному соотнесению их с возможностью и необходимостью реализовать себя в тех ролях, которые под воздействием социума представляют для него актуальную ценность.

Поэтому главная задача обучения состоит в том, чтобы помочь ребенку понять себя, разобраться в своих проблемах и мобилизовать свои внутренние силы и возможности для их решения и саморазвития.

Основоположник гуманистической педагогики К.Роджерс, основываясь на собственном педагогическом опыте, выделил условия личностно-ориентированного (значимого) учения, заложив, таким образом, идеи современного коучингового подхода в образовании:

  

Урок є встановлювана учителем форма організації навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні шкільного предмета, зокрема російської мови.

Одним з перших урок як форму навчання в практику ввів німецький педагог І. Ф. Гербарт (1776-1841). Їм також були розроблені перші методичні рекомендації для вчителів - шаблони, в яких вказувалися всі етапи уроку, дослівно містилося все те, що повинен говорити на уроці вчитель. У XVIII ст. це стало відкриттям, проте з часом подібний підхід піддався критиці, оскільки приводив до втрати багатьма вчителями творчого підходу при підготовці до уроків.

Як показує досвід, незважаючи на відмінності шкільних систем, у різних країнах світу зберігаються загальні уявлення про форми навчання: урок був і залишається традиційною і стійкою формою навчання, оскільки має цілий ряд переваг. При загальне навчання дана форма є економічно вигідною на відміну від форми індивідуального навчання за підтримки домашніх вчителів. Вона дозволяє встановити класно-урочну систему навчання при розподілі занять із предметів і по класах. Це дає, у свою чергу, можливість визначити обсяг навчального навантаження по днях, тижнях, місяцях, чвертям і т.д. з навчального предмету, вибудувати ступінчастий навчальний процес у міру переходу учнів з одного класу в інший і т.д.

Урок складається з певних відносно самостійних етапів, кожен з яких має свої цілі і завдання, зміст, форми, результати. Етапи можуть виступати в різних поєднаннях, що і визначає структуру уроку в цілому.

Під структурою уроку розуміється склад, певна послідовність, а також взаємозв'язок етапів уроку. При роботі з молодшими школярами вчителю доводиться частіше комбінувати різні види навчальної діяльності, тому структура уроку російської мови в початковій школі буває, як правило, більш складною, ніж в середній.

Різноманітність структур уроків визначає різноманіття їх (уроків) типів. Облік провідною дидактичної мети дозволяє виділяти такі твані уроків:

●                засвоєння нових знань;

●                закріплення знань, умінь і навичок;

●                узагальнення та систематизації знань;

●                перевірки знань, умінь і навичок (контрольний урок);

●                роботи над помилками;

●                комбінований, або змішаний.

Урок засвоєння нових знань передбачає вивчення нової теми. Учитель при побудові даного уроку повинен, орієнтуючись на вимоги до результатів освоєння програми з російської мови для початкової школи, визначити обсяг знань (необхідний і достатній). Наприклад, обсяг знань по темі "Правопис ненаголошених закінчень іменників" включає в себе більше 25 елементів. Облік обсягу знань і вікових особливостей учнів дозволяє судити про доступність їм знань, реалізації в навчальному процесі принципу доступності. Раніше засвоєні знання затребувані на етан уроку "Актуалізація рапсі отриманих знань", нові знання мають місце на етапі уроку "Пояснення нового матеріалу".

На уроці закріплення знань, умінь і навичок учні не засвоюють нових знань, а вчаться застосовувати вже здобуті на практиці. Спочатку має місце репродуктивна діяльність учнів при зовнішній опорі, з підказкою, потім поступово школярі переходять до здійснення діяльності без підказки. Надалі учні можуть застосувати отримані знання в нових для них ситуаціях. На уроках даного типу вчитель, орієнтуючись на вимоги до знань, нарощує в учнів швидкість виконання навчальних завдань при використанні отриманих знань, підвищує рівень міцності і осмисленості знань учнів. Крім того, на цих уроках повинні постійно підвищуватися рівень складності завдань, ступінь активності і самостійності учнів.

Урок узагальнення та систематизації знань проводиться в кінці вивчення теми чи розділу навчального курсу. На даному уроці вчителю надається можливість об'єднати віддалені один від одного в програмі теми, зв'язати знання в систему, що дозволяє досягти осмисленості. На уроках цього типу підвищується ступінь складності завдань.

Урок перевірки знань, умінь і навичок проводиться в кінці вивчення теми, коли учні навчилися застосовувати отримані знання без зовнішньої опори, підказки. Досвід показує, що проводити такий урок без засвоєння учнями знань недоцільно, оскільки це може спричинити за собою появу помилок, недоліків. Цей тип уроку нерідко проводиться як фрагмент уроку (20-25 хв) в усній і письмовій формах.

Урок роботи над помилками проводиться після перевірки контрольних робіт (диктанту, викладу та ін.) У міру накопичення відомостей про типові помилки учнів. Нерідко урок цього типу також може проводитися як фрагмент уроку (20-25 хв).

Комбінований урок отримав свою назву і широке поширення в кінці 50-х рр. XX ст. У структурі комбінованого уроку поєднуються такі етапи, як засвоєння нових знань, повторення, закріплення, перевірка знань та ін.

В даний час широке застосування в школі отримали так звані нестандартні уроки - дидактична казка, мозковий штурм, інсценізація з музичним супроводом, урок-дослідження, ігрові уроки та ін.

Вимоги до уроку російської мови. Кожному типу уроків притаманні свої дидактичні можливості, до них пред'являються дидактичні вимоги: науковість; послідовність; системність; доступність; опора па актуальні інтереси дитини; зв'язок з життям; чітке формулювання цілей і завдань навчання розвитку, виховання; визначення місця уроків російської мови в загальній системі уроків.

До психологічним вимогам відносяться врахування вікових особливостей молодших школярів і психічного розвитку кожної дитини.

Методичні вимоги: лінгвістична грамотність; вивчення різних сторін мови у взаємозв'язку; поєднання мовної роботи з розвитком мислення і мовлення учнів; мотивація нових знань; підвищення усвідомленості формованих умінь і навичок на уроці російської мови; виховання інтересу до досліджуваного предмета та ін.

З урахуванням названих вимог вчитель веде роботу над уроком російської мови. Ця робота включає два основних етапи: попередній і безпосередній. У завдання попередньої підготовки вчителя до уроку входить: вивчення спеціальної психолого-педагогічної та Лингвометодические літератури; ознайомлення з вимогами до результатів освоєння навчальної програми з російської мови; виявлення можливостей підручника і додаткових навчальних посібників; визначення місця даного уроку в системі навчання учнів російській мові, тематичному плануванні. Можливо і ознайомлення з програмами і підручниками по суміжних предметів та ін. Завдання, які стоять на етапі безпосередній підготовки до уроку, різноманітні: конкретизація тематичного планування стосовно до того чи іншого уроку; складання плану-конспекту уроку; підготовка організаційних і технічних умов для його проведення.

В даний час підготовка вчителя до уроку, написання плану-конспекту розглядається як моделювання уроку, тобто створення його моделі.

У порівнянні з багатою і насиченою педагогічної дійсністю, яка постає на уроці, модель є її більш спрощеним аналогом. У самому загальному плані під моделлю уроку розуміється спеціально створена структура уроку для відтворення в спрощеній і наочній формі окремих його характеристик. При побудові моделі уроку доводиться свідомо відволікатися від деяких його конкретних властивостей. Інакше сказати, модель уроку, будучи спрощеним аналогом уроку як педагогічної дійсності, ніколи не може досягти повної ступеня складності останнього. При побудові моделі вдаються до відомим спрощень, мета яких полягає в прагненні відобразити не весь об'єкт, а з достатньою повнотою охарактеризувати деякі його аспекти. Завдання полягає в тому, щоб шляхом запровадження ряду спрощуючих припущень виділити найважливіші для вчителя властивості уроку.

Ю. К. Бабанський перераховує функції моделі: допомагати вчителю систематизувати знання про урок і визначити шлях цілісного опису уроку; визначати компоненти, складові структуру уроку; схематично і точно визначати зв'язки всередині модельованого уроку; породжувати питання, на які слід шукати відповіді.

Робота вчителя над моделлю уроку є захоплюючим заняттям, її можна порівняти з працею письменника, який спочатку накидає загальний план, а потім ретельно продумує, скрупульозно описує всі леті.ni свого твору.

Модель уроку російської мови складається довільно, однак повинна містити обов'язкові компоненти. Такими є: дата проведення уроку; тема; мета і завдання (навчальна, розвиваюча, що виховує); етапи; розподіл часу (хронометрирование) етапів уроку; обладнання. Модель уроку повинна також відображати відбір навчального змісту; логіку подачі навчального матеріалу (в логіці розвитку учня при збереженні логіки науки); технологію навчання (вибір методів і способів навчання, організаційних форм навчання, етапів навчальної роботи).

Модель уроку визначає її етапи:

1) організаційний етап (передбачає постановку цілей і завдань уроку);

2) етап актуалізація раніше отриманих знань;

3) етап засвоєння нових знань;

4) етап розвитку умінь і навичок на основі отриманих знань (вправи);

5) етап узагальнення, систематизації знань та ін .;

6) етап підведення підсумків (фіксується досягнення цілей уроку, оцінюється робота учнів, учителем здійснюється самооцінка результатів професійної діяльності).

Обов'язковими етапами всіх типів уроків є організаційний етап і етап підведення підсумків уроку. Домашнє завдання розглядається як продовження уроку. З урахуванням можливостей його виконання молодшими школярами домашнє завдання дається в межах: для першого класу - до 1 год, для другого - до 1,5 год, для третього і четвертого класів - до 2 ч.

При оцінці уроку, в першу чергу, враховуються досягнення мети, вирішення всіх завдань уроку, раціональний відбір змісту, вибір і реалізація методів, форм, засобів навчання, психологічна та емоційна атмосфера на уроці. Оцінюючи уроки російської мови в початковій школі, слід зазначити, що вони мають свою специфіку. По-перше, уроки російської мови в силу специфіки предмета створюють моральну духовну атмосферу, завдяки цьому дитина освоює багатющий досвід національної культури, дозріває як особистість. По-друге, уроки російської мови найтіснішим чином пов'язані з уроками літературного читання, ці уроки збагачують, доповнюють один одного, зливаються в єдиному процесі засвоєння мови та розвитку мовлення учнів. По-третє, уроки російської мови, поряд з уроками читання, мають явно виражену когнітивно-комунікативну спрямованість. По-четверте, вміння, отримані на уроках російської мови, набувають метапредметний характер. По-п'яте, уроки російської мови мають більш складну структуру, більшу різноманітність видів, що вимагає від учителя високого педагогічної майстерності. Це пояснюється тим, що на уроках російської мови при виконанні навчальних завдань учневі доводиться звертатися одночасно до знань різних тем і різних розділів курсу.

Правильне визначення цілей і завдань уроку в загальній системі навчання російській мові, розробка адекватної структури, дотримання вимог до нього - ось шлях підвищення якості початкового філологічної освіти.

Задание  №1:  Прием «Кластер»

 

КЛАСТЕР- выделение смысловых единиц текста и графическое оформление в определенном порядке в виде грозди.

Гроздья – графический прием в систематизации материала.

 

 

 

В работе над кластерами необходимо соблюдать следующие правила:

•         Надо  записывать все, что приходит на ум. Дать волю воображению и интуиции;

•         Продолжать работу, пока не кончится время или идеи не иссякнут;

•         Постараться построить как можно больше связей.

Советы учителю:

•         Записывайте все идеи учащихся.

•         Не судите о качестве идей (не комментируйте) .

•         Не обращайте внимания на орфографию и другие факторы, сдерживающие письмо.

•         Не переставайте писать, пока  не  закончится отведенное время. При необходимости можно помочь учащимся, задавая им  наводящие вопросы.

•         Постарайтесь  построить как  можно больше связей. Не ограничивайте количество идей, их поток и связи между ними.

•         Помните о том, что групповое составление кластера – это  стержень для идей группы.

 

Выступление спикеров групп. Защита флипчарта  в течение 1 минуты.

Вывод о необходимости и эффективности применения различных приемов и стратегий развития  критического мышления на различных этапах урока.

 

Задание  №2:  Прием «Отсюда – сюда»

 

По мере прочтения сказки «Колобок» проследить алгоритм действий главного героя и составить  схему, иллюстрирующую содержание рассказа.

Рефлексия «Синквейн» на «Колобок

3 ФОТО

1 фото сколько морд лошадиных на рисунке?

2 фото  сколько лиц на дереве?

3 фото сколько голов звериных и птичьих на картине?

 

Задание 2. Заполнение «Трехбортного журнала  Знал. Хочу знать. Узнал» 

 

Знал	Узнал	Хочу знать

 

 

Методика «Незаконченное предложение…»

Рефлексия тренинга  «Развитие критического мышления»

1. Мы только что закончили семинар, который в целом был ____________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Как мне кажется, нам удалось приобрести____________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Особенно интересным было ________________________________________

__________________________________________________________________

4.  Я первым делом ____________________________________________________________________________________________________________________________________

5. В заключение я хотел бы сказать организаторам

__________________________________________________________________

 

Кожен пропрацював у школі хоча б кілька років задає собі питання: «Чому в наш час, в століття комп'ютерних технологій та їх широкого застосування в освітньому процесі, діти ставляться до навчання байдуже?» Постійно чуються скарги і репліки про те, що у школярів немає мотивації до навчання.

Я спробувала глибше розібратися в цьому питанні і в даний момент своєї педагогічної діяльності працюю над проблемою розвитку навчальної мотивації на уроках російської мови. Вивченням цієї проблеми я займаюся третій рік і можу сказати, що в даний час у мотивація учнів до навчання не тільки слабко виражена, але і продовжує падати з кожним роком. Причин цьому безліч. Зниження мотивації пояснюється перевантаженістю програм, відірваністю досліджуваного матеріалу від життя, від потреб учнів. При вивченні мотивації постає питання, що є її рушійною силою, що, в свою чергу, формує її. Ця проблема актуальна не тільки для шкільного віку, але і для інших періодів життя людини. Як формується мотивація у людей? Як вона змінюється і від чого ці зміни залежать?

Мотиви визначаються переконаннями, ідеалами, установками, потребами, інтересами. Всі ці психічні освіти взаємопов'язані і впливають один на одного.

Завдання педагога - діагностувати мотивацію дітей та у разі необхідності направляти її в потрібне русло. Це сприятиме формуванню соціально успішного життєвого стилю учня. Тому роботу по цій проблемі я почала з діагностичних досліджень потреб та мотивів навчання. Використовувала наступні діагностики: «Вивчення навчальної мотивації і ставлення до навчальних предметів», «Мотиви навчальної діяльності», «Мотивація успіху і боязнь невдачі», «Діагностування самооцінки школяра в навчальній діяльності», «Вивчення рівня самооцінки учня». Вивчила особистісну і ситуативну тривожність учнів.

Використовуючи дані діагностики, на кожному уроці я намагаюся впливати на мотивацію учня. Технологія розвитку мотивації навчання в сучасній школі будується на розвитку мотиву досягнення. Ця технологія включає в себе не тільки створення особливої навчальної програми, але і особливий стиль взаємодії вчителя і учня на уроці. По суті, всю роботу вчителя з формування мотивації досягнення можна звести до таких моментів:

Яким чином я це здійснюю? При розвитку мотиву досягнення орієнтую учнів на самооцінку діяльності. Проводжу індивідуальні бесіди для обговорення досягнень і невдач, цікавлюся ставленням учня до процесу і результату своєї діяльності.

Учні приходять до школи з різним рівнем розвитку мотиву досягнення. Для «сильних» учнів готую додаткові завдання. Учням, які прагнуть до уникнення невдач (що виявлено за допомогою діагностики), даю завдання, огороджувальні від публічного засудження.

На початку вивчення теми повідомляю про те, чому діти повинні навчитися і які форми роботи і перевірки знань можуть бути використані. Діти мають можливість самі обрати варіант роботи.

Пропоную всім учням вибрати прийнятний для них рівень складності завдань, а обдарованим і погано встигає - розробити індивідуальні плани навчання. Допомагаю ставити перед собою реальні цілі. Раджу записувати ці цілі в зошит і відзначати, де і як вони будуть працювати над досягненням цих цілей, що їм для цього знадобиться. Веду зошит індивідуальних досягнень. Кожен учень веде Портфоліо, де фіксуються його успіхи і досягнення.

Допомагаю учням побачити зв'язок між їх зусиллями і результатами праці. Після виконання завдання прошу розповісти, що було особливо важко і як вони з цим впоралися. Обговорюю причини не тільки невдач, але і успіхів.

Намагаюся створити ситуацію успіху на уроці (атмосфера довіри, звернення по імені, доброзичливий візуальний контакт, постійно прояв інтересу до учня, співпереживання йому). Допомагаю учневі зняти почуття страху, не боюся авансувати учня, називаючи його достоїнства, так як авансування у присутності колективу мобілізує активність дитини, і він докладає максимум зусиль, щоб виправдати цю характеристику. Намагаюся зробити ситуацію успіху досяжною, вибираючи такі завдання, при виконанні яких учні частіше досягають успіхів, ніж невдач.

Наведу ряд конкретних вправ і педагогічних прийомів, що дозволяють формувати і розвивати мотивацію.

1. Метафори - притчі.

Метафори цінні тим, що кожен для себе бере з їх змісту те, що необхідно, розуміє її по-своєму. Колективно метафори не розбираємо. Мені здається, хлопці цінують мою віру в їхню мудрість.

Наприклад. Одного разу йшов по лісі мудрець. І побачив він лісоруба, пилившего величезне дерево старої тупою пилкою. Було ясно, що працює той вже давно, сильно втомився, а результат був дуже невеликий. «Що ти робиш?» - запитав мудрець. «Не бачиш, я працюю!» - сердито відповів лісоруб. «Якщо ти заточишь свій інструмент, справа піде набагато швидше», - порадив мудрець. «не заважай мені, мені ніколи, мені працювати треба!» - відповів упертий.

2. Підлітки в силу своїх вікових особливостей починають серйозно цікавитися своїми інтелектуальними можливостями, резервами пам'яті, уваги. Пропоную їм на уроці поговорити, наприклад, про властивості пам'яті і на прикладах досліджуваної лексики, орфографії і пунктуації ми вчимося ефективним прийомам запам'ятовування. Особливо це доречно при підготовці до написання контрольного словникового диктанту.

3. Одна з складових мотивації - вміння ставити мету, визначати зону найближчого розвитку, розуміти, навіщо потрібно писати грамотно. На початку року я прошу хлопців відповісти на ряд питань:

А. На що був схожий минулий навчальний рік?

На що ти хочеш, щоб він був схожий в цьому році?

Що тобі потрібно зробити для цього?

Яка допомога потрібна?

 

Б. Яку позначку ти хотів би мати з предмета?

Що тобі потрібно зробити, щоб це було так?

Чия допомога і в якій формі тобі потрібна?

Як ти зрозумієш, що результат досягнуто?

 

Ст. Записати не менше шести відповідей на питання:

- Чого не трапиться, якщо я буду писати грамотно?

- Чого не трапиться, якщо я не буду писати грамотно?

- Що станеться, якщо я буду писати грамотно?

- Що станеться, якщо я не буду писати грамотно?

Ці опитувальники проводжу на початку року і в кінці. Іноді передбачувані підсумкові оцінки хлопці виставляють олівцем відразу в щоденник. Деяких це стимулює.

4. Безумовно, звільнення від домашнього завдання, заліку та інших форм контролю - сильний мотивуючий дію. Завчасно повідомляю про критерії оцінювання результатів вивчення теми і обговорюю, що потрібно зробити, щоб звільнити себе від «тяжкого випробування». Наприклад, від домашнього завдання учень звільняється, якщо отримав три «п'ятірки» підряд з попереднім домашнім робіт, а від заліку, якщо отримав «зараховано» за 90% вивченого матеріалу даної теми.

5. Кредит довіри.

У деяких випадках ставлю позначку «в кредит». Це шанс для учня проявити себе і довести свою спроможність. Для мене важливо дати зрозуміти, що я вірю в нього, що є всі можливості для досягнення успіху, необхідно тільки щось зробити по-іншому, намагатися трохи більше.

6. Вправи на розвиток візуального, аудіального та кінестетичного сприйняття. Підбираю їх залежно від майбутнього уроку, вправи.

Вправи типу «що ти бачив, чув, відчував, коли їхав до школи, під час прогулянки по осінньому парку, коли виконувала домашнє завдання з російської мови і т.д.

7. На початку уроку:

- Сядьте ті, хто задоволений своєю домашньою роботою.

- А що тебе засмутило? Чим ти незадоволений?

- Підніміть праву руку ті, хто хоче сьогодні писати без помилок.

- Підніміть ліву руку ті, хто хоче сьогодні відповідати біля дошки.

8. Оратор.

За одну хвилину переконайте свого співрозмовника в тому, що вивчення цієї теми просто необхідно.

9. Автор.

- Якщо б ви були автором підручника, як би ви виклали учням цю тему?

10. Фантазер.

На дошці записана тема уроку. Назвати 5 способів застосування знань, умінь, навичок з цієї теми в житті.

11. Дуже важливо не тільки записати на дошці тему уроку, але й викликати у дітей емоційний відгук, ставлення до цієї теми. Роблю це через визнання особистості підлітка, спираюся на його життєвий досвід.

- Що ви вже знаєте з цієї теми?

- Підберіть слова на цю тему.

- Ось бачите! У вашій пам'яті це зберігається! Значить, це потрібно!

12. Профі.

Виходячи з особливостей майбутньої професії, відповісти на питання, навіщо потрібно вивчення цієї теми.

Я вважаю, що стратегія вчителя-коуча, створює активну пізнавальну атмосферу, полягає не тільки у використанні нових технологій навчання, але і в переорієнтації свідомості учня: вчення з щоденної примусової обов'язки має стати частиною загального знайомства з навколишнім світом. Саме тоді пізнання і будь-яка діяльність, пов'язана з ним, виростають в людську потребу в постійній самоосвіті та самовдосконаленні. Вчення із захопленням - щасливе життя. Такий закон!

 

 

Папшева О.Ю., учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №26 Краматорської міської ради

 

 

Коуч (партнер, фасилитатор, сопровождающий) не дает указаний, не советует, не консультирует, не решает чужие проблемы. Он актуализирует посредством открытых вопросов, обращенных к внутренним ресурсам личности, субъектную активность в достижении успеха и сопровождает человека в долговременном индивидуально-личностном развитии.

Умение задавать эффективные вопросы, которые помогают людям открыться, думать о себе – одна из важнейших компетентностей коуча. Используя сильные вопросы, коуч в совместной интенсивной работе подводит человека к тому, чтобы он сам нашёл ответы и принял на себя ответственность за принятые решения, направляет внимание на будущее, а не на прошлое, на поиск решений, а не на застревание на проблемах.

Стимулируя рефлексию обучающихся по осмыслению своих образовательных и жизненных потребностей, целей, своих потенциальных возможностей и индивидуальных особенностей, создает условия для самостоятельной успешной, компетентностной деятельности, для проектирования индивидуального образовательного маршрута, для индивидуально-личностного саморазвития.

Осознавая различия в позициях наставника, тьютора и коуча, учитель при этом должен понимать, что эти различия не означают их антагонистического противопоставления. Один и тот же учитель в одних ситуациях, например, при овладении обучающимися базовыми умениями и навыками, будет наиболее эффективен как наставник, в других, например, при выборе и построении учеником индивидуальной образовательной программы тьютором, а при его выборе профиля обучения и постановке образовательных или жизненных целей – коучем.

Технологично эти признаки проявляются в образовательном процессе посредством:

Эти приемы аксиологической направленности встраиваются в любую педагогическую (образовательную) технологию личностно-ориентированного обучения (имитационно-ситуативную, разноуровневую, персонифици-рованную, модульную, проектную, сотрудничества в команде и др.). Особенностью же коучингового подхода в реализации этих технологий является:

1. Этап мотивации и постановки цели (этап вдохновения).

Учитель-коуч помогает учащимся вдохновиться собственным видением привлекательного будущего учебного результата (к концу урока, изучения темы, к завершению учебного года, школы и т.д.);

Примеры вопросов:

— Каким ты видишь идеального ученика, на которого ты хотел бы быть похожим?

— Представь теперь, что ты стал таким, как он. Каким ты теперь видишь себя в конце сегодняшнего урока? …

— Каким теперь видят тебя твои одноклассники? Родители?

— Насколько ты будешь теперь удовлетворен собой? Отметь степень своей удовлетворенности на шкале от 1 до 10.

(Примечание: при фронтальной работе с классом обращение с вопросом во всех предыдущих примерах и последующих следует начинать: «Каким каждый из вас видит…?» вместо обезличенного: «Каким вы видите…?» Когда ученик сам будет ставить перед собой эти вопросы, то в них он будет обращаться к своему «Я»)

Далее учитель помогает ученику осознать и сформулировать свои собственные цели  в формате SMART («Умные» цели в формате конечного результата: конкретные, измеримые, достижимые, значимые и экологичные, определенные во времени)

Когда цель будет учеником точно определена в деталях, тогда ее можно обсуждать, мысленно просматривать разные варианты ее достижения. Вопросы формулируются только в позитиве, направлены на проверку зоны контроля и экологичности.

Примерные вопросы:

— Чего ты хочешь достичь при изучении данной темы к концу этого урока?

— Насколько от тебя зависит достижение поставленной цели?

— В чем конкретно заключается твоя цель?

— Если бы на этом уроке ты мог получить то, что хотел, то что бы это было?

— Как ты узнаешь, что достиг цели?

— Насколько от тебя зависит достижение цели?

— Какие конкретные шаги ты должен предпринять для достижения цели?

— Есть ли у тебя все необходимые ресурсы для достижения цели? Если нет, то какие ресурсы нужно привлечь для достижения цели?

— Реально ли достичь цели за отведенное время? Если нет, то …?

— Почему эта цель важна для тебя?

— Какие конкретные преимущества этой цели для тебя (класса, школы, семьи, друзей)?

— Насколько достижение этой цели соответствует и взаимодействует с требованиями нового образовательного стандарта, данной школы, учителя, родителей; с видением своей миссии, мировоззрением и другими «высокими» целями?

— Каковы возможные осложнения и последствия при недостижении цели?

— К какому времени реалистично или необходимо достичь цели?

— Какое влияние это окажет на твою жизнь?

— Как сочетаются твои результаты и результаты других людей?

2. Этап планирования эффективных действий для достижения цели.

Примерные вопросы:

— Как ты можешь достичь цели?»;

— Итак, в соответствии с поставленными целями, какие действия ты готов совершить прямо сейчас? На этом уроке? На этой неделе? И т.д.

— Что конкретно будешь делать? Какой будет самый первый шаг? Самый простой? Самый рациональный? Самый эффективный?

— Какой будет следующий шаг? А дальше? А еще?

— Как, каким способом ты предполагаешь это делать? Как ты узнаешь, что таким способом будет достигнут ожидаемый результат? А какие способы можно использовать еще?

Взгляд на способы деятельности из будущего:

— Представь, что у тебя уже есть то, чего ты хотел. Каким был предыдущий шаг, который привел тебя к цели? А предшествующий данному?

— Если бы ты уже обладал всей необходимой информацией, то каковы были бы твои действия?

— Если бы ты был на месте учителя (руководителя ОУ, родителя, эксперта и т.д.), то какие действия ты бы предпринял?

3. Этап реализации плана (приверженность цели)

Используются известные педагогические технологии развивающего и личностно-ориентированного образования, но на основе коучингового взаимодействия учителя и учащихся.

Примерные вопросы:

— Почему эта цель важна для тебя?

— Как ты можешь пойти дальше?

— Где ты сейчас находишься по шкале от 1 до 10? Опиши, пожалуйста, подробней.

— А если сдвинуться на один балл выше – в чем будет разница? Что будет по-другому?

— А если еще на один балл?

И так, пока не дойдете до 10. В итоге – пошаговый план достижения 10, опираясь на текущую ситуацию.

4. Этап завершения (рефлексия)

—  Как ты поймешь, что достиг цели?

—  Какие самые важные вехи ты замечаешь?

—  Когда это происходило? Сколько времени занимала каждая задача?

—  Как эти задачи были взаимосвязаны?

— Какие самые первые, самые легкие шаги потребовались, чтобы начать двигаться к результату?

Создание доверительных отношений посредством применения техник: присоединения (проявлением интереса, повтором слов и фраз, позой, взглядом); тоны голоса; глубинное слушание.

Техники коуча крупным планом

Многие приемы коучинга близки педагогике.
Открытые вопросы

 Не навязчиво выясняющие «да или нет», а провоцирующие на размышления, дискуссии и звучащие в нас потом еще много часов и дней. Вопросы, которые продвигают.

Колесо баланса

 На занятиях оно может покатить нас в разные стороны. Как глубоко мы готовы продвинуться в разных направлениях? Новая тема – отлично, но давайте прикинем, что, как будем изучать, что можно обсудить сейчас, а что оставить на потом или для самостоятельной работы. Для составления колеса баланса нарисуем окружность (на доске, флипчарте, на листе бумаги) и разделим ее на 8–10 равных частей. Эти части могут заполняться самым разным содержанием (разделы в изучении темы, элементы занятия, этапы проекта, главные герои романа и т.д.). Визуализация позволяет выделить главное, найти правильное соотношение, составить план, оценить себя.

Оценочная шкала

В сочетании с колесом баланса она творит чудеса и позволяет проводить мгновенный анализ готовности к той или иной работе, выбору нового направления. Работает, проверено на себе.
Для определения важности (роли, очередности, уровня освоения) разных сегментов на колесе используем 10 – балльную шкалу, где 0 означает наименьшую важность, стартовый уровень, а 10 – максимальную значимость или первоочередность. Оцениваем каждый сегмент не по стандартным требованиям, а исходя из личного либо коллективного мнения и ситуации занятия.

Размечаем шкалу от 0 (в центре круга) до 10 (на его границе), затем указываем «цену» каждого сектора. Чтобы колесо баланса было более понятным, можно применять цветовую разметку. Далее – анализируем полученные результаты: над чем стоит поработать, с чего начать, от чего отказаться и пр. Конечно, шкалирование для измерения и сопоставления проектных шагов, оценки своих достижений, вклада в командную работу и многого другого могут применяться и без колеса.

Пирамида логических уровней

В эту конструкцию укладывается работа по освоению любого материала. Снизу вверх. Кто, когда и с кем? Что делал, будет делать? Как именно? Почему и зачем? Какова моя роль в этом процессе? Для кого и для чего я буду ее выполнять? Итак, на вершине оказывается тот самый личностный смысл, который иногда так трудно пристегнуть к уроку формально-назидательными способами. Этот метод незаменим для проектирования совместных дел, обсуждения планов на будущее и для мини-форсайтов.

Каждый уровень связан с другими и влияет на них с разной степенью интенсивности – в зависимости от близости к вершине пирамиды. От окружения к идентичности и смыслам, миссии. По такой пирамиде можно «разложить» и проанализировать любую деятельность, проделать это для любой позиции и социальной роли не только от своего имени, но и от лица исторической личности, литературного героя, товарища по команде. Прием позволяет лучше осознать действия, установки, понять смысл.

Включение творческого разума

«Три стула», «Три шляпы» и особенно «Стол менторов» – об этих приемах учителям говорить не надо, все знают: они отлично работают с тупиками типа «мы не подготовились», «не поняли темы» и т.п. Используются самые разные подходы: предложить выбрать «особые» шляпы или стулья, предложить всему классу пригласить авторитетных экспертов, которые и отыщут выход из положения.

Сейчас возьмем за основу упражнение «Стол менторов». Допустим, у нас есть пока не решенный, но важный вопрос (проблема). Сформулируем его – запишем. А теперь пригласим экспертов (менторов) – тех, кто мог бы помочь нам с поисками ответа. Кстати, это совсем не обязательно должны быть ученые или преподаватели; подойдут и вымышленные персонажи, и давно почившие императоры или военачальники, и даже явления природы.
Эксперты «появляются» – с ними общаются группы учащихся или представители класса. На подготовку ответов могут понадобиться время и специальные источники. Каждому из приглашенных задается ранее поставленный вопрос – и они отвечают, исходя из возможностей и особенностей персонажа. Им могут быть заданы уточняющие вопросы.
На прощание каждый «высокий гость» дарит классу или команде особый подарок. Что это за подарок, каким он может быть? Ученики воображают и описывают его – с упором на важность подарка для решения проблемы. Потом обязательно благодарят экспертов за помощь.

Линия времени. Учит каждого управлять временем урока и личным временем. Именно так можно устанавливать трафик для разных групп детей – готовить задания на фиксированное время выполнения, организуя урок или целый модуль как согласованную работу в офисе. Линия времени – это удобный визуальный образ для прорисовки целей и определения шагов их реализации. Возьмите какой-нибудь образовательный проект. Представьте себе, каким он будет через месяц, что изменится, какие результаты будут достигнуты? Нарисуйте схематически линию времени. Что будет происходить с вами, вокруг вас, вокруг этого проекта? Как можно нагляднее представьте это. А теперь посмотрите на эту точку – «плюс месяц», мысленно пройдите весь путь до нее и назад и сформулируйте, что вы сделали для того, чтобы добиться этих результатов. Теперь загляните в более отдаленное будущее (на 3, 4, 6 месяцев вперед). Опишите, какой результат хотелось бы иметь к тому времени. Что вы уже сделали для того, чтобы добиться этого результата? Эта техника помогает целостно и эффективно планировать будущее, помня как о краткосрочных, так и долгосрочных целях.

Стейкхолдеры. Технология, которая позволяет «отойти подальше» и увидеть объективный ракурс проблемы за счет привлечения мнения заинтересованных лиц. Как отразится твое решение на ближнем и дальнем окружении? На что повлияет, что изменит в планетарном масштабе (а вдруг)?

В приведенных выше способах актуализации субъектной позиции обучающихся в образовательном процессе на основе коучингового подхода предметом ценностного для личности осмысления являлось изучаемое предметное и метапредметное содержание и приобретаемые при этом новые смыслы, как когнитивная и компетентностная основа творческого потенциала личности. При этом важно, чтобы и смысловая ценность самой субъектной творческой деятельности была предметом ценностного осмысления обучающихся с позиций значимости для личностного саморазвития и успешной самореализации.

 

Прием «Баба яга»

Баба-яга –в переводе с древнерусского «ягать» значит ругаться, изображается она в виде лохматой, плохо одетой женщины. Как вы думаете всегда ли Баба-яга была такой, если нет то как дошла до жизни такой. Предлагается каждой группе написать на карточке действия, которые способствуют превращению в Бабу –ягу, а на другой-выходу из этого состояния. Затем предлагается исправить портрет Бабы –яги на основе этих рекомендации. Работа демонстрируется, объясняется, как они видят ситуацию. Итог-самая красивая новая Баба-яга

 

«Переполох на заднем дворе»

Позднем, позднем  вечером волк пробрался на задний двор. Осмотрелся. Куры сидели на жердочке, и все о чем-то беседовали. Поросята лежали в углу и звонко похрюкивали. Коровки жевали сено и обсуждали события прошлого дня. Лошадки поддерживали их разговор. И тут волку так захотелось присоединиться к их разговору, что он не выдержал и рассказал анекдот. Куры, гуси, поросята, коровки, лошадки услышали его, испугались и громко закричали. Волк обидился, взвыл и убежал восвояси.

 

Прием «Импровизированная цель»

В течении минуты молча подумать о том, что может быть для них важной личной целью обучения и работы. Я хочу вместе с вами создать совместную карту для дальнейшей работы. Каждый участник может подойти и написать свою цель(помня, что должна получится карта) Тот кто пишет, может думать вслух и сообщать остальным участникам свои размышления, желания, опасения. Можно оформлять(стрелки, кружочки...)

 

Прием «Мое мнение».

 Прошу выразить свое мнение о сегоднешнем занятии. Перед вами стикеры двух видов. Одно с изображением шкатулки с драгоценностями (много полезного, интерсно, применю в работе), на другом изображено сито(замечания). Выбор прошу прокомментировать на стикерах.Выбранные рисунки сложить в корзину

 

 

Коуч-сессия «Интерактивные формы и методы

на уроках русского языка»

План проведения

1. Мотивационно-целевой этап.

● Эмоциональный настрой.

● Командообразование.

● Мозговой штурм.

● Целеполагание.

2. Деятельностно-обобщающий этап.

● Стратегический прием модуля НП, КМ “Прочитай – напиши – запомни”

● Взаимооценка при работе в группе

● Виды рефлексивной техники: “Рефлексивная мишень”, “Острова”

3. Рефлексивно-оценочный этап.

● Разминка для улучшения мыслительной деятельности.

● Обратная связь.

● Рефлексия

Ход и содержание

Коллеги, перед началом нашей работы я хотела бы задать вам задачу:

Весной 1952 г. Алекс Осборн, предприниматель и директор страховой компании (которая пятью годами позже разорилась) штата Иллинойс США. Собрал почти всех жителей города возле своего вновь построенного, три месяца тому назад, деревянного двухэтажного коттеджа. Облил коттедж бензином и поджег его.

Вопрос: Зачем он это сделал? С какой целью он это сделал?

Рассматриваются варианты, даются ответы и расшифровываются выводы предложенные участниками мастер-класса (3-5 минут).

Дается ответ: Алекс Осборн, предприниматель и изобретатель, в последние годы жизни был журналистом. А дом он свой поджег для презентации средства пропитки дерева, не дающего ему загореться (Незагорайки), которым и был обработан дом.

Задаются вопросы (время обсуждения 5-7 минут):

1.           При обсуждении данной задачи какие методы мы использовали?
2.           Были ли наши выводы верными относительно идеи автора и почему?
3.           Каким образом Мы пытались найти решение на поставленную задачу?

Рассматривая данную задачу Мы погрузились в метод решения проектных задач, первым из них стал метод “мозгового штурма”, предложенный американским предпринимателем и изобретателем Алексом Осборном (1888-1966). Заметив, что одни изобретатели более склонны к генерированию идей, а другие - к их критическому анализу, А. Осборн предложил поручать поиск решений технических задач коллективу, состоящему из групп таких “генераторов” и “экспертов”.

Мы с Вами, уважаемые коллеги, объединяем в себе эти качества. Мы занимаемся постановкой целей и задач постоянно, ищем пути их достижения. Кроме того мы учим этому и наших подопечных.

Так что же такое ЦЕЛЬ?

Цель — это осознанное, выраженное в словах предвосхищение будущего результата педагогической деятельности. Цель также понимают и как формальное описание конечного состояния, задаваемого любой системе.

Целеполагание - процесс постановки целей.

Методика постановки SMART-целей - пожалуй самая известная в целеполагании. Давайте разберемся, в чем она заключается, какие есть способы ее применения, а также в каких случаях и каким людям она подходит.

Но сначала немного истории. В переводе с английского “smart” означает “умный” с оттенком “хитрый”, “смекалистый”. В нашем случае это слово является аббревиатурой, которую ввел Питер Друкер в 1954 г. SMART содержит в себе 5 критериев постановки целей: Specific - конкретная; Measurable - измеримая; Achievable - достижимая;Realistiс - реалистичная; Timed - определенная по времени.

1 задание – чтобы вспомнить

Читаем в группах стихотворение, узнаем, о какой части речи идет речь, находим глаголы, доказываем, что это глаголы

Интересная часть речи
В русском языке живёт.
Кто что делает, расскажет:
Чертит, пишет иль поёт,
Вышивает или пашет,
Или забивает гол,
Варит, жарит, моет, чистит –
Всё расскажет нам … (Глагол)

На доске рисуется мишень, которая делится на сектора. В каждом из секторов записываются параметры - вопросы рефлексии состоявшейся деятельности. Например, оценка содержания, оценка форм и методов проведения урока, оценка деятельности педагога, оценка своей деятельности. Участник ставит метки в сектора соответственно оценке результата: чем ближе к центру мишени, тем ближе к десятке, на краях мишени оценка ближе к нулю. Затем проводят её краткий анализ.

На доске или у каждого ученика карта настроения. Поставьте знак v, на каком изостровов вы сегодня пребывали: остров Страха, Познания, Уверенности, Скуки, Мечты, Будущего, Радости.

Итог коучинга. Я призываю Вас позаботиться о себе при реализации профессиональных целей задач, о том МАСТЕРЕ, которым Вы станете завтра. Через месяц, через год или большее время. Но обязательно станете, при желании и старании!

 

 

Рябова М.Ю., учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №26 Краматорської міської ради

 

Тема. Рюноске Акутогава «Павутинка». Майстер японської новели

Втілення ідеї  моральної справедливості у новелі

Філософський зміст твору,  підтекст

Мета : навчальна :

⮚     ознайомити учнів з життям і творчістю Рюноске Акутагави;

⮚     зацікавити ними;

⮚     розширити знання про притчу та новелу як літературні жанри;

⮚     допомогти зрозуміти суть символічних образів у творі, роль деталей, сенс фіналу;

⮚     формувати навички аналізу літературного твору;

⮚     розкрити  філософський  зміст твору;

 розвивальна:

⮚     розвивати навички виразного читання, переказу, аналізу прозових літературних творів, висловлення своїх міркувань з приводу прочитаного, визначення прихованого повчального змісту, виділення фантастичних елементів;

⮚     розвивати образне,асоціативне та критичне мислення,творчу уяву;

⮚     розвивати мовлення, вміння доводити свою точку зору;

⮚     розвивати вміння мріяти і фантазувати;

⮚     розвивати емоційний інтелект;  

виховна :

⮚     формувати провідну  думку про вищу моральну справедливість як плату за свої вчинки;

⮚     виховувати читацьку культуру;

⮚     виховувати толерантне відношення до людей, гуманістичне світобачення, доброту, готовність допомогти ближньому.

                         

  Працюючи над темою, ви

 

дізнаєтесь про:	навчитеся	зрозумієте
●       життя та творчість Рюноске Акутогава ●       особливості світосприйняття письменника ●       символічні образи у творі ●       роль деталей ●       сенс фіналу ●       загальну характеристику буддизму ●       малюнки(ілюстрації) сучасного японського художника Мідзуно Пурін за мотивами новели «Павутинка»	●       давати визначення жанру новели, виявляти  її характерні ознаки ●       розрізняти  за змістом різновиди новел (психологічну, філософську, фантастичну  та ін.) ●       виразно читати  й переказувати (близько до тексту) новелу ●       виявляти у новелах зарубіжних митців основні проблеми (моральні, філософські та ін.), їх художнє втілення в подіях, образах, символах, назвах та інших компонентах твору ●       характеризувати образи персонажів новел у їхніх стосунках, динаміці, виявляти ключові риси персонажів, їх моральні якості ●       розмірковувати над фіналом твору, давати цому (фіналу) власне тлумачення ●       розкривати підтекст окремих епізодів твору	●       справедливість як плату за свої вчинки ●       толерантне відношення до людей ●       красу слова японського класичного твору

 

Юні відкривачі нового!

 

 Мені запам’ятався цікавий вислів: «Шукай друзів, розмова з якими варта була би читання хорошої книги, і книг, читання яких варте було би розмови з філософом». І сьогодні в нас саме така книга – книга, яка здатна схвилювати, заставити задуматися  і осмислити сенс життя взагалі. Це новела  японського письменника, що жив у кінці XIX - на початку XX ст., Рюноске Акутагави «Павутинка». Перша зустріч із митцем може стати початком тривалого діалогу з ним протягом життя. Його твори не можна читати швидко й голосно, вони потребують душевного спокою, тривалих роздумів. А ще — занурення у власне «я». Завдяки цим творам ми можемо побачити себе зовсім іншими. Японія  ─ країна з давньою культурою, що цікавить нас, дивує і захоплює. Вона виділяється своїм колоритом, багатовіковими традиціями та унікальними символами, з деякими ви познайомтеся. Я сподіваюсь,що ви  зрозумієте, який насправді зміст криється у такому невеликому тексті і заради чого його варто прочитати.

Пропонуємо наступний маршрут подорожі світом Рюноске Акутогава

1. Ознайомтеся  з біографією поета та складіть асоціативний портрет Рюноске Акутагави.
2. Напишіть літературний диктант.
3. Працюємо з текстом новели «Павутинка» і заповнюємо «Дерево передбачень».
4. Отримайте консультацію архіваріуса. Виконайте завдання – заповніть таблиці.
5. Складаємо характеристику героїв, працюємо з символами.
6. Виконайте тестові завдання з перевірки рівня навчальної компетентності.
7. Виконайте  творчі завдання.

 

Не заблукати на маршруті Вам допоможуть умовні позначки:

прочитай;

зверни увагу;

 

 поміркуй  та виконай завдання;

 

переглянь

 

Як бачите, маршрутом передбачені зупинки  для виконання завдань. Вони необхідні для того, щоб пересвідчитись у правильності навчального руху темою, дізнатися про результат та динаміку позитивних зрушень у якості Ваших знань та рівні навчальної компетентності. Безперечно, як і будь-який маршрут, він передбачає зміни та пропуски етапів, які виявляться складними чи нецікавими. Але все ж таки сподіваємось на Ваше успішне долання усього шляху та отримання  позитивних емоцій від пропонованої історико-літературної подорожі.

Дидактична гра «Правда – неправда» або «Так – ні»

за біографією Рюноске Акутагави

Перед вами твердження, яке може бути правильним або неправильним.

Якщо воно правильне, учні ставлять «+», а якщо ні, то « -».

1.      В Японії щорічною премією імені Акутагава Рюноске нагороджують кращих письменників. (Так)
2.      Акутагава Рюноске народився в Токіо. (Так)
3.      Це сталося вранці 1 березня 1892 року, у годину Дракона дня Дракона місяці Дракона. (Так)
4.      Його назвали Рюноске: смисловий ієрогліф імені - "рю" означає "тигр". (Ні)
5.      Акутагава – це прізвище батька. (Ні)
6.      У 1913 році Акутагава вступив в Токійський університет відділення японської літератури. (Ні)
7.      Улюблений письменник Акутагави -  Нацуме Сосекі. (Так)
8.      Людська психологія стала центральним об'єктом письменницького інтересу Акутагава Рюноске, а мистецтво - сенсом його життя. (Так)
9.      9.Новели про парадокси психології - "Ворота Расемон", "Ніс", "Бататовая каша" - не принесли Акутагаві популярність. (Ні)
10. Ставши літературним метром, Акутагава Рюноске не виходив з  свого кабінеу. (Ні)
11. Займався вихованням своїх трьох синів. (Ні)
12. Емоційно відреагував на великий землетрус, який спустошив в 1923 році п'ять префектур Японії, серед них і столичну. (Ні)
13. "Зубчасті колеса" і "Життя ідіота", вважаються вершиною його творчості  і всієї довоєнної японської літератури. (Так)
14. До кінця свого життя Рюноске Акутагава  вірив у Бога. (Ні)

 

Літературний диктант

 

1. Однією з характерних ознак японської культури є ….
2. Неперевершеним майстром «оповідання завбільшки з……» є Рюноске Акутагава.

     3.На відміну від християнства, у буддизмі муки…..

    4. За які гріхи Кандата опинився у пеклі?

    5. Які добрі справи є на його рахунку?

    6. Яке пояснення цього вчинку?

    7. Як ми називаємо вчинки, де проглядається співчуття, розуміння інших?

   8. А як у тексті говориться про Кандату, з ким порівнюється?

   9. Яке спасіння пропонує Будда Кандаті?

  10. Коли Кандата отримав надію на спасіння?

  11. В чому особливість цієї павутинки?

  12. Зверніть увагу на побудову тексту. Яку особливість помітили?

 

 

●       Ключі

1. мінімалізм
2. долоню
3. не вічні, завжди є можливість припинити страждання
4. убивав, грабував, підпалював
5. тільки одна: не задавив павучка у лісі
6. «Ні, він хоч і маленький, а, що не кажи, живе створіння. Шкода вбивати його даремно»
7. гуманними, що означає по – справжньому людськими
8. порівнюється із здихаючою жабою
9. павутинку райського павучка
10. коли підвів голову і почав углядатися в темряву, що нависла над Озером крові, тобто, коли поглядом звернувся до високого – до неба, шукаючи там надію
11.  з’єднує  світи - рай і пекло, інакше - гіперпростір, вона здатна витримати неймовірну вагу – Кандату і тисячі грішників
12. текст має 3 частини (триєдинство?), 1 і 3  розповідають про Будду і про рай, 2 - про Кандату і про пекло.

 

Читаємо текст і заповнюємо «Дерево передбачень»

 

1.  «А в раю тоді був ранок…» Про що піде розмова в цьому творі? (свої передбачення напишіть у Дереві передбачень на нижній гілці №1)

 

 

 

 

 

 

Дерево передбачень

2 .Одного дня самотній Будда знічев'я походжав берегом озера Лотосів. Білосніжні, як перли, квіти на воді із своїх золотистих тичинок ненастанно ширили навкруги невимовно приємні пахощі. Ураю був ранок.

Будда пройшов понад озером, потім став і крізь листя лотосів, що вкривали поверхню води, подивився вниз. Під озером було пекло, атому крізь прозору, як кришталь, товщу води, наче в стереоскопі, ясно прозирала ріка Сандзунокава й Шпиляста гора. Погляд Будди привернув чоловік на ім'я Кандата, що разом з іншими грішниками, яких аж кишіло, мучився в пеклі. Той Кандата, великий лиходій, за життя вбивав людей, підпалював їхні оселі й учинив чимало інших злочинів. А добро зробив лише один раз.

Напишіть ваше друге передбачення: Що доброго міг зробить Кандата та як це пов’язано з назвою притчі? №2

2. Якось, мандруючи густим лісом, він побачив, як через стежку повзе павучок. Кандата підняв було вже ногу, готуючись його роздушити, та враз передумав: «Ні, не треба. Хоч воно й мале, але теж, напевне, хоче жити. Тож шкода безпричинно вкорочувати йому віку».

 

Напишіть ваше передбачення: Що, по-вашому, зробить Будда? №3

(Споглядаючи пекло, Будда згадав, як Кандата врятував життя павукові, й вирішив віддячити йому за добро — при нагоді помогти вибратися з пекла. На щастя, поблизу над зеленим, як малахіт, листям лотосу райський павук плів свою чарівну сріблясту нитку. Будда взяв павутинку і мимо сніжно-білих, як перлина, квітів швидко спустив її далеко-далеко вниз, до самого пекла.)

4. Там, на дні пекла, у Кривавому озері борсався Кандата. Хоч куди глянь, всюди тьма кромішня, і тільки коли-не-коли в тій темряві зблисне вістря Шпилястої гори. Чи може бути щось страхітливіше? Навколо тихо, як у могилі, лише іноді чути тихі зітхання грішників — виснажені пекельними муками, вони навіть не можуть плакати вголос. Тож і Кандата, задихаючись у Кривавому озері, звивався, корчився, як жаба перед смертю.

Та якось ненароком він звів очі вгору: з далекого неба над Кривавим озером у пітьмі, немов боячись людського ока, повисла блискуча сріблиста павутинка.

Напишіть ваше передбачення: Що зробить Кандата з павутинкою? №4

5.Вздрівши над головою павутинку, Кандата на радощах аж сплеснув у долоні: вчепившись за неї, напевне, можна далеко полізти, навіть з пекла вибратися. Якщо все піде на лад, то і в раю можна опинитися. А тоді вже не доведеться страждати на Шпилястій горі і потопати в Кривавому озері.Отак розмірковуючи, Кандата мерщій учепився обома руками за павутинку і відчайдушно почав дертися вгору. Ясна річ, такому лиходієві, як Кандата, до цього не треба було звикати. Та хоч як він силкувався, а догори піднятися було не легко — рай і пекло відділяла не одна тисяча рі[22]. Зіп'явшись трохи, Кандата втомився і навіть не міг був рукою ворухнути. Що ж тут удієш? Вирішивши перепочити, Кандата повис на павутинці й зиркнув униз.

Після цього раптом обов’язково повинно щось таке статися. Що, по-вашому, відбудеться далі? Напишіть вашу відповідь на дереві передбачень. №5

6.А все-таки його зусилля не пропали марно: Криваве озеро, що в ньому він потопав, за такий короткий час зникло в пітьмі, а страшна своїм тьмяним блиском Шпиляста гора вже опинилася під ногами. Якщо так і далі, то скоро і з пекла, напевне, видобудусь. Обхопивши руками павутинку, Кандата зраділим, як ніколи, голосом прокричав: «Наша взяла! Наша взяла!» Та нараз він схаменувся — слідом за ним, як мурашня, по павутинці вгору п'ялася сила-силенна грішників. Спостерігши таке видовище, Кандата, зляканий чи, може, приголомшений, на якусь хвилю розгублено роззявив рота і кліпав очима. Тонка павутинка, що ледве витримувала його одного, напевне увірветься під тягарем такої безлічі людей. Якщо вона десь посередині обірветься, то марно він дряпався вгору — однаково полетить сторчака назад у пекло. О, це жахливо! А тим часом тисячі й тисячі грішників видиралися з темряви над Кривавим озером і один за одним піднімалися блискучою павутинкою вгору. Треба негайно щось придумати, інакше павутинка увірветься. І Кандата щосили закричав: «Гей, грішники! Це моя павутинка. Хто вам дозволив чіплятися за неї? Ану, спускайтеся вниз!»

Та що ж сталося? Запишемо  на  дереві передбачень. №6

(Але тої ж миті павутинка зненацька розірвалася саме над Кандатою і він, закрутившись дзиґою, швидко зник у темряві. В імлистому просторі, виблискуючи, лише висіла тоненька райська павутинка)

7.Стоячи на березі озера Лотосів, Будда від початку до кінця стежив за цією сценою. А як Кандата каменем упав у Криваве озеро, обличчя Будди посмутніло і він пустився йти далі.

Чому у Будди посмутніло обличчя? №7

(Мабуть, жалюгідним здався йому Кандата, який намагався тільки сам вилізти з пекла, але був заслужено покараний за своє черстве серце і знову опинився в безодні.

А лотосу до всього байдуже. Його білий, як перлина, цвіт похитував вінчиками коло ніг Будди, а золотисті тичинки сповнювали повітря невимовно приємними пахощами. У раю бралося до полудня)

8. Як би Ви закінчили новелу? №8

9. На вашу думку, справедливий фінал? №9

                          Консультація архіваріуса

Кожний милосердний вчинок  - 

це щабель сходів, що ведуть до  небес.

                                            Генрі Бічер,

американський проповідник,

публіцист.

1.Японські письменники часто використовують образ Будди у своїх творах. З’являється він і у новелі Акутагави Рюноксе «Павутинка».

      Найдавнішою релігією японців,як ми вже знаємо з 6 класу, був синтоїзм («шлях богів»), основна мета якого ─  виконання волі предків у сім’ї.

У ІV ст. в Японії поширився буддизм, який вчить людину відповідати за власні вчинки. Будда  ─ головний  символ    буддизму, легендарний індійський духовний учитель (Сіддхартха Гаутама). Він має різні зображення та  інтерпретації. Часто сидить на троні з гігантських квітів лотоса.

       У сучасній Японії синтоїзм та буддизм мирно співіснують. Будду шанують і зараз, свято зберігають давні храми, збудовані на його честь. Тільки в Кіото є більше 1600 буддійських та 600 синтоїстських  споруд.

З історією виникнення одної з трьох світових релігій , про чотири благородні істини буддизму, про  восьмеричний шлях позбавлення від страждань можна познайомитися,прочитавши статтю « Буддизм та його основні поняття» на сайті

http://ru.osvita.ua/vnz/reports/relig/21281/

Переглянути презентацію на тему «Буддизм» можна на сайті

http://svitppt.com.ua/religieznavstvo/buddizm.html

Познайомтеся з інформацією про символи буддизму

http://faqukr.ru/duhovnij-rozvitok/79786-simvoli-buddizmu-ta-ih-znachennja.html

3. Виконайте завдання

 

Провести словникову роботу. Розкрити символічний зміст образів твору: лотос, ріка, гора, озеро, павутинка.

Лотос ─ священна квітка, пов’язана з буддизмом, символізує досконалість, мудрість, духовну чистоту, прагнення до моральної  довершеності.

Річка Сандзунокава ─ у буддійській релігії річка, через яку переплавляються душі померлих на той світ.

Шпиляста гора - гора в пеклі.

Рі ─ японська міра довжини.

Стереоскоп – оптичний прилад для перегляду «обємних» фотографій.

Словом "біоскоп" переведено японське слово; це коробка, в один кінець вузької частини якої вставлялись картинки, що оберталися на стрижні; в другому кінці коробки було віконце, в яке дивились на  картинки, що рухались (ми це називаємо  калейдоскопом)

⮚   Ви вже знаєте, що епіграф виражає основну думку твору, його суть.

Як ви зрозуміли, по які сходи говорить Генрі Бічер? («Сходи», «небеса» ─ це поняття в даному вислові вжиті у переносному значенні.

          «Небеса» − символ довершеного, справедливого, духовно чистого існування. Тільки добрі вчинки, милосердя, порядність допоможуть нам  досягти  такого життя)

⮚   Квітка лотоса є символом святого співчуття і любові. А ці два почуття входять в чотири незмірності і допомагають знайти шлях до душі Бодхисаттви. Білий лотос символізує святість і духовну чистоту. Рожевий - вважається знаком Спасителя, тобто самого Будди.

⮚   Своїм корінням лотос йде в мул, його стебло проходить через товщу води, а пелюстки піднімаються над нею. Вони відкриті сонцю і чисті. У свідомості просвітленого немає забруднень. Три кореневих отрути не здатні отруїти розум святого, подібно до того, як брудна вода не може втриматися на чистих пелюстках лотоса.

⮚   Символіка павутини двозначна: вона може означати як рай (центр Творіння, його початок), так і сіті Сатани. Широко поширені  асоціації паука з  вдачею, багатством або дощем; павук, що спускається згори на павутині, - емблема божественних дарів.

⮚   ПАВУК у буддизмі - символ, що асоціюється з "ниткою людської долі". У Індії павутина - символ "майа" ("ілюзії"), пов'язаний з крихкістю і фатальністю людського існування.

4.Зверніться до словника літературознавчих термінів

*Словник літературознавчих термінів

Притча — короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей буття.

Нове́ла (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.

Сюжéт (фр. sujet — тема, предмет від лат. subjectum — підмет, суб'єкт) —це подiя чи система подiй, у яких розкриваються характери, що розв'язують суперечностi мiж ними.

Основні елементи сюжету: експозицiя, зав'язка, розвиток дiї,кульмінація,ретардація (спад дії), розв'язка, пролог, епілог. Детальніше дивись http://www.ukrlit.vn.ua/dovidnik_zno/62.html

З історією жанру новели, характерними його ознаками  можна ознайомитися https://uk.wikipedia.org/wiki/Новела

Підтекст −  прихований зміст тексту.

Інтерпретація − тлумачення (іноді різне) літературного твору.

Філософські твори − твори, в яких є роздуми про життя.

5.Виконайте завдання

1. Заповніть таблицю

Риси притчі	Риси новели

 

Риси притчі	Риси новели
1. Засуджується зло і звеличується добро,  новела сприймається як повчальна, тому  можна назвати її притчею.	1.Твір короткий за обсягом.
2. Є повчання в алегоричній формі. (Рай. Пекло. Павутинка з грішниками)	2. Має одного головного героя − Кандату.
3. Кожна притча має підтекст (головна думка:тільки добрі справи допоможуть досягти гармонії із собою, жити в добрі і злагоді зі світом;   людина  несе відповідальність за кожний свій вчинок)	3. Розповідається про два епізоди з його життя.
4. З притчею пов’язана інтерпретація ─ тлумачення, пояснення  літературного твору. Особливо, коли це твір філософський.	4. Сюжет твору напружений: читач весь час очікує, чи дістанеться Кандата раю.
	5. Неочікуваний фінал.

 

Висновок: Зображуючи алегоричні, символічні явища, письменник заставляє задуматися над  реальними проблемами.

6. Визначте елементи сюжету. Заповніть таблицю, використовуючи цитати  з  тексту.

Експозиція
Зав’язка
Розвиток дії
Кульмінація
Розв’язка

 

Приблизна відповідь:

Експозиція	І частина. «У раю був ранок». «Погляд Будди привернув чоловік на ім’я Кандата».
Зав’язка	І частина. «Будда …вирішив віддячити йому за добро». «Будда … спустив її (павутинку)  далеко-далеко вниз, до самого пекла.»
Розвиток дії	ІІ частина. «Кандата … корчився, як жаба перед смертю» * «Кандата мерщій  учепився обома руками за павутинку…» * «… по павутинці вгору п’ялася сила- силенна грішників.»
Кульмінація	ІІ частина. «Це моя павутинка.»
Розв’язка	ІІІ частина. «Кандата каменем упав у Криваве озеро». «…обличчя Будди посмутніло…». «А лотосу до всього байдуже.»

 

7. Щоб пересвідчитись у тому, наскільки ви обізнані у порушуваних питаннях теорії літератури  та творчого доробку Акутагави, заповніть лакуни (пропуски) у наданому тексті. Для зручності перевірки біля кожного пропуску у дужках стоїть його порядковий номер . Кожна правильна відповідь дозволяє отримати 1 бал.

Характерними рисами новелістики Р. Акутаґави є:

1.      характер творів…….(1) (загальнолюдські питання — добро і зло, життя і смерть, справедливість і несправедливість, удосконалення людського «я» тощо);
2.      відображення специфіки ……..(2)буття — релігії, культури, історії;
3.      широта змісту й можливість його тлумачення……(3);
4.      поєднання…….та……..(4);
5.      занурення в глибини людської…….(5).

 Основний сюжет у творах митця розгортається в…….(6). Письменник показує, як внутрішнє «я» переживає глибокий біль і навіть муки в процесі пошуку себе, тому людина і світ у його творчості постають нерідко сумними й трагічними. Новели Р. Акутаґави, у тому числі «Павутинку», можна назвати………….(7).

Ключі

1 філософський

2. національного

3. по-різному

4. вигадки та реальності

5. психології

6. душі особистості

7. філософсько-психологічними

1. Розкриваємо значення просторових характеристик.
                    Дія відбувається вранці, в райськом саду та в пеклі.
    Що може символізувати ранок? Складаємо гроно (прийом «гранування»)

(Пригадаємо: метод "Гронування"- це сплітання словникових павутинок до того чи іншого слова. Письмовий вид діяльності, що допомагає учневі зрозуміти поняття і зв’язки, які складніше усвідомити під час застосування традиційних методів навчання)

РАНОК
- початок нового
- надія
- схід сонця
- зміна ночі на день, ( темряви на світло)
- переродження душі
- зміна старого на нове
- ранок вечора мудріше
- зміна черного на біле

ПОЛУДЕНЬ
- сонце в зениті
- піде час до закату
- початок підведення підсумків

- …….

2. Складаємо характеристику Кандати на основі тексту,записуємо характеристику персонажу навпроти раю та навпроти пекла, тобто порівнюємо її в різних просторових місцях. 

рай	пекло
не здатний до співчуття егоїст жорстокий злий великий лиходій	не здатний до співчуття егоїст жорстокий злий

 

Робимо висновок, що він не змінився. Виникає  питання: «Чому?»,

«Чому так вчинив Кандата на порозі вибору?»
 Виділяємо версії учнів: наприклад, було сказано, що він не змінився, хоч і настав ранок; що в таких умовах не може відбутися переродження душі.

Ви  згодні з цим?

(Рюноске Акутагава був учнем відомого японського письменника Нацуме Совекі. Тому в навелах Акутагави, як і в творах його учителя, показано егоїзм як гостру проблему в цілому в суспільстві, як «державний егоїзм Японії».)

3.Дискусія на тему «Чи може відбутись переродження душі в пеклі?»
Оформлюємо висновки  в картку аргументів.

 

Картка аргументів

Автор	Аргументи	«За» чи «Проти»

 

В ході ведення діалога повинні  з’явитися слідуючі думки:
- переродження душі в умовах пекла відбутися не  може;
- саме в таких умовах людина захоче змінитися, тому що він сам страждає;
- за злочин повинна бути  кара
- павука врятував – від павучка була павутинка, тобто добро повертається добром.
 

4.Образ  Будди. Хто такий Будда. Яка його місія?
БУДДА (- Бог, - дає життя, - вершить суд, карає, - дає можливість виправитись, - надає допомогу, - неземна людина)
Тільки за одну добру справу Будда хоче полегшити долю грішника.

«Обличчя Будди посмутніло і він пустився далі», тому що його надії розбиті.

Рай – це і життя. Це життя, тобто рай на землі, ми робимо своїми руками, вчинками. 

  5.Символи

Коментарі. В Японії явища природи здавна мають прихований зміст. Наприклад, журавлик — символ процвітання, удачі й довголіття; птахи й метелики — символ любовних почуттів і щастя; апельсин — продовження роду; вишня — ніжності й неповторності життя; бамбук — стійкості й мужності. Лотос уважається в Японії священною квіткою, пов’язаною з буддизмом. Лотос символізує саме вчення Будди, утілюючи досконалість, мудрість, духовну чистоту, прагнення до моральної довершеності й просвітлення. Ця квітка нагадує про те, що в якому б середовищі не народилася людина й де б не перебувала, вона здатна досягти високого ідеалу. Адже лотос починає зростання на дні озера в бруді й воді. Він повільно росте вгору, а коли виходить на поверхню озера, перетворюється на чудову квітку.

Тому ще одне символічне значення лотоса — це перемога краси й чистоти над брудом життя. Та чи кожен може здобути цю перемогу?

На початку твору біля ніг Будди стеляться лотоси, в кінці  вони також є. Це випадково, чи має якесь значення?

Символ лотоса

⮚     Творчої сили

⮚     Чистоти

⮚     Чудесного народження

⮚     Духовного просвітлення

⮚     Співчуття

⮚     Смерті і воскресіння).

⮚     Лотос насамперед є символом світового дерева, що зв’язує 3 рівні світобудови, оскільки його корінь знаходиться в намулі, стебло – у воді, а листя і квіти – зернені до неба.

То чому «лотоси залишилися байдужими»?

(У них корені – у пеклі(???), тому їм істина про неможливість спасіння Кандати була відома давно).

- Чи завжди лотоси залишаються байдужими? (Ні, вони стеляться біля ніг Будди, розливаючи «незбагненно солодкі пахощі», А в кінці твору –«невимовно солодкі пахощі». Отже, вони – як вищі судді).

- Чи можна говорити про те, що лотоси – також герої новели? (Ні, але вони важливі для кращого розуміння тексту. Знаючи символіку лотоса, краще розумієш, чому героям уготовано саме таке майбутнє.

Павутина

⮚     - символ сходження: гора, драбина, дерево, хрест, ліана.

⮚     Нитка, якою Великий Ткач або Велика Мати зв’язують чи прив’язують людей до павутини життя (минуле, теперішнє, майбутнє)

⮚     Спіраль - творіння і розвиток.

⮚     Символ людської тлінності.

Додаткова інформація. Про символ павутини

Источник: http://www.symbolarium.ru/index.php/%D0%9F%D0%B0%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0

Додадкова інформація. Р.Акутагава та Ф.Достоєвський.

"Павутина" ("Kumo - no ito", 1918) - розповідь про те, як Будда дав можливість врятуватися з пекла страшному грішникові, лиходієві і вбивці, оскільки той одного разу вчинив добру справу - пощадив павука. Лиходій Кандата майже вибрався з пекла по спущеній з неба срібній павутині, але тут побачив, що за ним лізуть вгору інші грішники. Він став проганяти їх, і павутина лопнула. Такой буддійської легенди немає - її придумав сам Акутагава. Японські літературознавці і наш дослідник В.С. Гривнин вважають, що ця новела навіяна епізодом з "Братів Карамазовых" (частина III, глава 3) - "хорошою байкою" Грушеньки про цибулинку, яку одна злющая-презлющая баба подала одного разу жебрачці. Цю-то маленьку цибулинку і протягнув бабі ангел-хранитель, щоб витягнути її з пекельного полум'я. Дослідники вважають, що не лише сюжет, але і система образів, і ідею про те, що егоїзм - страшне зло і що, поки людина схильна до цього зла, він приречений на вічне пекло, японський письменник запозичив у росіянина.

Акутагава не лише преклонявся перед Достоєвським, але і намагався використати досягнення російського класика у своїй власній творчості. Причому це було не механічне запозичення, а глибоке проникнення в ідеї Достоєвського.

 

Тестпакет для перевірки рівня набутої компетентності

 

Оберіть одну правильну відповідь (6*1=6б.)

1.Ідеєю новели Акутагава «Павутинка» є:

А. уславлення сміливості, рішучості та відважності;

Б.  необхідність наполегливо йти до поставленої мети;

В.  утвердження торжества моральної справедливості;

Г. засудження жорстокості та обману.

2. В українському фольклорі знайдіть прислів’я, співзвучне з доброю справою Кандата, яка дає надію на порятунок:

А.  Утопаючий за соломинку хватається;

Б.   Баба з воза - кобилі легше;

В.  Біда біду тягне;

Г. Високо літає, та низько сідає.

3. Співзвучним головній думці новели Акутагава «Павутинка» є прислів’я:

А. сім раз відмір, а раз - відріж.

Б.  любиш кататися, люби і санчата возити.

В. поспішиш – людей насмішиш.

Г. скільки вовка не годуй, а він усе в ліс дивиться.

4. Акутагава – майстер якого жанру:

А. роману;

Б. хайку;

В. притчі;

Г. новели

5. Вкажіть, який твір Акутагава з’явився українською мовою в 1969 р.:

А. «Мандарини».

Б. «Павутинка».

В. «Усмішка богів».

Г.   «Расьомон».

6. Якому  видатному перекладачеві належить найбільше перекладів творів Акутагава на українську мову:

А. Геннадій Турков

Б. Івана Дзюба.

В. Василь Бойко.

 

Встановіть відповідність (3*1=3б.)

7. Встановіть відповідність між цитатаю та художнім засобом:

1 Епітети                  А. «крізь прозору, як кришталь, товщу води,

                                    наче в   стереоскопі, ясно прозирала ріка»

2 Порівняння     Б. «закрутившись дзигою, швидко зник у темряві»

3 Метафори             В. «над зеленим, як малахіт, листям; …білий,

                                         як перлина, цвіт»

4 уособлення       Г «Срібляста нитка;  блискуча срібляста павутинка; 

                                        тьмяний блиск;  золотисті тичинки.

                                    Д ««А лотосу до всього байдуже.»

8. Встановіть відповідність між символом та його значенням:

1. Білий лотос         А. довершеного, справедливого, духовно чистого

                                       існування

2.Павутина               Б. перемога краси й чистоти над брудом життя

3.Рожевий лотос      В. Символ людської тлінності

4.  Небеса                  Г. знак Спасителя, тобто самого Будди.

9. Утворіть логічні пари між назвами художніх прийомів та прикладами їх використання в тексті:

1. «Корчився, як жаба перед смертю»                       А. епітет

2. «сніжно-білі квіти»                                                  Б. порівняння

3. «Кандата каменем упав у озеро»                            В. антитеза

4. «рай і пекло»                                                             Г. гіпербола

                                                                                        Д. Метафора

Відновіть логічну послідовність (2*2=4б.)

10. Відновіть логічну послідовність ключових подій життя Акутагави:

1.      Акутагава отримує посаду викладача англійської мови у Військово-морській школі;

б) Його другом, письменником і видавцем Кикуті Каном була заснована премія імені Акутагава Рюноске, якої раз на рік удостоюються молоді літератори Японії донині;

в) Вирішивши вивчати англійську літературу, поступив в Перший коледж на літературне відділення;

г) Акутагава стає неперевершеним майстром короткого о   повідання.

 

11. Відновіть сюжетну лінію новели «Павутинка»:

а) «Будда … спустив її (павутинку) далеко-далеко вниз, до самого пекла»;

б) «А лотосу до всього байдуже»;

в) «Це моя павутинка»;

г) «У раю був ранок»;

д ) «… по павутинці вгору п’ялася сила- силенна грішників»

 

Завершіть незакінчені речення (5*3=15б)

13. Притча −  ………………….(твір, який містить повчання в алегоричній формі.)

14. Підтекст − ……………………………..(прихований зміст тексту.)

 15. Інтерпретація −  ………………………(тлумачення (іноді  різне)  літературного твору.)

16. Філософські твори  −  …………………….(твори, в яких є роздуми про життя.)

17. Характерними рисами новелістики Р. Акутаґави є..

 

Ключі

1В

2А

3.Г

4.Г

5.А

6.Б

7.  1-Г, 2-АВ, 3-Б, 4-Д

8. 1-Б, 2-В, 3-Г, 4-А

9.1-Б, 2-А, 3-Д, 4-В

10. 1в) 2а) 3г) 4б)

11. 1г) 2а) 3д) 4в) 5б)

13. Притча − твір, який містить повчання в алегоричній формі.

14. Підтекст − прихований зміст тексту.

15.Інтерпретація − тлумачення (іноді різне) літературного твору.

16.Філософські твори − твори, в яких є роздуми про життя.

17. 1) характер творів філософський (загальнолюдські питання — добро і зло, життя і смерть, справедливість і несправедливість, удосконалення людського «я» тощо);

2) відображення специфіки національногобуття — релігії, культури, історії;

3) широта змісту й можливість його тлумачення по-різному;

4) поєднання вигадки та реальності;

 5) занурення в глибини людської психології;

Основний сюжет у творах митця розгортається в душі особистості. Письменник показує, як внутрішнє «я» переживає глибокий біль і навіть муки в процесі пошуку себе, тому людина і світ у його творчості постають нерідко сумними й трагічними. Новели Р. Акутаґави, у тому числі «Павутинку», можна назвати філософсько-психологічними.

 

Творчі завдання

1.Перечитайте хайку Акутагава Рюноскэ із книги "Собрание хайку Текодо"

http://readli.net/iz-knigi-sobranie-hayku-tekodo/

http://lib.ru/INOFANT/RUNOSKE/akutagava_haiku.txt

Напишіть власні хайку (хоку) або танка, використав японські образи та символи новели «Павутинка» та дотримуючись правил складання японських віршів. Детальніше на сайті  https://uk.wikipedia.org/wiki/Хайку

 

 

2.Пергляньте кіно шедевр А.Куросави «Расьомон» та створіть буктрейлер «Павутинка»

http://films.imhonet.ru/element/194515/movie-online/#play

3.Передивиться ІЛЮСТРАЦІЇ ДО НОВЕЛИ «Павутинка» http://zarlit.com/textbook/7klas_1/29.html

 Завдання художникам-ілюстраторам:оберіть подію новели,яка вас більш зацікавила; поясніть,які риси характеру головного героя ви будете відображати; дайте назви малюнкам.

4.Познайомтеся з цитатами та афоризмами Акутагава Рюноске.

 Напишіть невеличкий твір-роздум,взявши один із афоризмів за епіграф.

1. Наша любов до природи пояснюється, між іншим, і тим, що природа не відчуває до нас ні ненависті, ні заздрощів.
2. Істинно, людське життя щезає за мить, як росинка, як блискавка.
3. Свобода подібна до гірського повітря. Слабкі його не переносять.
4. Щоб зробити життя щасливим, треба любити повсякденні дрібниці.
5. Життя подібне до коробки сирників. Ставитися до них серйозно – дурниця. Ставитися несерйозно – небезпечно.
6. Захищати себе важче, ніж захищати стороннього.
7. Назвати тирана тираном завжди було небезпечно. Але сьогодні не менш небезпечно назвати раба рабом.
8. Ідіот переконаний, що все, окрім нього, ідіоти.
9. Наймудріший спосіб життя полягає в тому, щоб, зневажаючи устої і звичаї свого часу, проте ні в якому разі їх не порушувати.
10. Совість не з'являється з віком, подібно до нашої бороди. Щоб набути совісті, треба певне виховання. (Слова пігмея).
11. Сильний боїться не ворога, а друга. Він безперестанку долає ворога, але, як слабка дитина, відчуває страх ненароком поранити друга. Слабкий боїться не друга, а ворога. Тому йому всюди ввижаються вороги. (Слова пігмея).
12. …він роздумував про те, чи завжди ті, хто любить один одного, один одного мучать
13. Оцінка літературного твору є співпраця між художником і критиком. Іншими словами, розбираючи чужий твір, критик усього лише намагається створити своє власне.
14. Словам в літературному творі має бути надана краса більша, ніж та,  яку вони мають в словнику.
15.  Доля неизбежнее, ніж випадковість. "Доля поміщена в характер", - ці слова народилися зовсім не даремно.
16.  Рай - щось подібне до розкішного універмагу, що одночасно змахує на замок феодальних часів.

 5. Прочитайте Суфійську притчу «Вставай!». Чим ця притча співзвучна притчі «Павутинка»? Що означає слово «Вставай» в даній притчі?
Один учень спитав свого наставника-суфію:
— Учителю, що б ти сказав, якби взнав про моє падіння?
— Вставай!
— А в наступний раз?
— Знову вставай!
— І скольки це може продовжуватися —  падати  та підійматися?
— Падай и підіймайся, поки  живий! Адже ті, хто впав і не піднявся, мертві!

6. Складіть синквейни до образів новели «Павутинка», користуючись пам’яткою:

Правила написання сенкана(синквейна).

На першому рядку записується одне слово - іменник, це є тема сенкана (синквейна).
На другому рядку - 2 прикметника, що розкривають дану тему.
На третьому - 3 дієслова, що описують дії, що розкривають тему.
На четвертому рядку розміщується ціла фраза, речення, що складається з декількох слів, за допомогою якого людина характеризує тему в цілому, висловлює своє відношення до неї. Таким реченням може бути крилатий вираз, цитата, прислів’я чи приказка або створена самою людиною фраза у контексті з темою.

П’ятий рядок - це слово-резюме, яке виконує інтерпретацію теми, висловлює до неї особисте ставлення.

Схема написання сенкану (синквейна)
Перший рядок - Хто? Що? (1 іменник)
Другий рядок - Який? (2 прикметника)
Третій рядок - Що робить? (3 дієслова)
Четвертий рядок - Що автор думає про тему? (фраза з 4х слів)
П’ятий рядок - Хто? Що? (нове звучання теми, 1 іменник)

 

 

Захарцова О.Є., учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорського ліцею №35 ім. Валентина Шеймана Краматорської  міської ради

 

 

 «КАК ПРЕОДОЛЕТЬ ПОСЛЕДНИЙ ДЮЙМ

К ПОЗНАНИЮ СЕРДЦА БЛИЖНЕГО»

(индивидуальный образовательный маршрут по рассказу

Джеймса Олдриджа «Последний дюйм»)

Современный мир столкнулся еще с одной проблемой – это нехватка взаимопонимания и общения. Человеческий разум покорил природу, космос, но как преодолеть страшную пропасть отчуждения между людьми?  Отец и сын в рассказе только лишь в критической ситуации начали разрушать стену обособленности и эгоизма. Неужели только увидев перед собой грань между жизнью и смертью, человек способен преодолеть «последний дюйм» познания сердца ближнего?

Этот рассказ не о Бене и Дэви – в героях можно увидеть нас, обычных учеников седьмого класса.

Учись на чужих ошибках,  выполнив предложенные задания,  чтобы меньше ошибаться самому.

Задание 1. Учимся работать с лексикой художественного произведения.

По содержанию рассказа раскрой  значения ключевых слов и понятий. Сделай вывод о том, помогли ли тебе эти понятия расширить кругозор.

Понятие	Его значение
Фут
43
10
Амино
«Остер»
Дюйм
Название бухты
Хамсин
Адреналин
«Виллис»

 

Задание 2. Учимся соотносить понятие и содержание произведения.

Экспозиция Завязка Развитие действия Кульминация Развязка Сюжет Композиция

А. Ранение Бена. Неимоверные усилия, чтобы выжить. Б. Успешное приземление на аэродроме Каира; начало новых, действительно родственных отношений. В. Полет в бухту, подготовка к съемке, спуск под воду; Г. Рассказ автора о событиях, которые предшествовали полету в бухту; Д. Бен вынужден взять сына  с собой в экспедицию Е. Это построение литературного произведения, расположение всех его частей в определенной последовательности и взаимосвязи. Ж. Совокупность действий, событий, в которых раскрывается основное содержание художественного произведения.

Ключ: 1Г; 2В; 3Д; 4А; 5Б; 6Ж; 7Е

 

Задание 3. Учимся объяснять замысел автора.

В первом и последнем описании полета автор повторяет одну фразу о шести дюймах (15 см), которых необходимо придерживаться, чтобы не разбиться во время посадки. Какая разница в значении этого образа-символа, если первое описание в начале произведения начинается с повторения слов «хорошо», а во время роковой посадки события развиваются на грани человеческих возможностей?

Дайте развернутый ответ по данному началу.

В начале рассказа отец, уверенный в своих силах, объясняет сыну технику пилотажа во время посадки. Здесь шесть дюймов – обычный технический термин, которым Бен даже хвалится, так как научился точно держать необходимую для посадки высоту.

Когда Дэви посадил самолет на взлетную полосу, шесть дюймов – это та высота …

Задание 4. Развиваем умение аргументировать.

Выбери наиболее точные, на твой взгляд, варианты толкования названия произведения «Последний дюйм».  Аргументируй свой выбор.

⮚     Необходимость борьбы человека до «последнего дюйма».

⮚     «Последний дюйм» - это опасность, которую мы должны преодолеть.

⮚     Окружающий нас мир измеряется грубо – в футах, масштабы человеческой души – только в дюймах.

⮚     Не все так важно, как тот «последний дюйм», от котрого зависит жизнь или смерть человека.

⮚     Необходимость преодоления «последнего дюйма», который разделяет людей.

⮚     В каждом деле, для того, чтобы оно счастливо завершилось, нужно уловить «последний дюйм».

Задание 5. Развиваем ассоциативное мышление.

⮚     Выпиши цитаты, чтобы понять обычный ли человек Бен, отец Дэви. Запиши выводы.

Задание 6. Учимся философски осмысливать психологические явления.

⮚     Представь себя на месте отца и дай ответ на вопрос: Почему он научился в жизни многому, но не постиг науку, как понять своего сына? Запиши небольшое сочинение-рассуждение.

 

Задание 7. Развиваем умения отстаивать свое мнение.

Пронумеруй по степени важности вопросы в таблице «Проблемы «отцов и детей» в рассказе «Последний дюйм»». Учитывая это, прокомментируй  две первые позиции.

№	Вопрос
1	Страшнее всего повседневное равнодушие, нежелание углубляться во внутренний мир родного человека (идет от сердца)
2	Профессиональная загруженность отца (внешне)
3	Все зависит от родителей – у них большой жизненный опыт (мудрость)
4	Ребенок должен уважать родителей и пытаться понять их духовные запросы (неполноценность материнской любви)
5	«Героическая» профессия отца обусловила его поведение в семье с позиции силы и авторитарности (внешнее и внутренне психологическое)
6	Нехватка элементарного живого общения (недостаток нынешнего общества)
7	«Недолюбленность»  Дэви со стороны родителей порождает в нем замкнутость, инфантилизм, робость (неосознанный детский эгоизм)

 

 

Задание 9. Учимся перевоплощаться.

От имени Дэви запиши рассказ о полете от первого лица. Обрати внимание на опасность хвастовства и важность сдержанности и незначительных, на первый взгляд, мелочей. Передай эти сложные моменты в своем рассказе.

Задание 10. Развиваем творческое воображение.

В последних строках абзаца, где описана посадка самолета, читаем: «Он вдруг понял, что выжил - он очень боялся умреть и совсем не хотел сдаваться». Этими словами можно было бы закончить рассказ. Как ты думаешь, почему автор его продолжил?

Ответ дай в форме письма, написаного от имени Джеймса Олдриджа и адресованного читателям.

 

Урок по русскому языку с применением коучингового подхода

«Это вездесущее, удивительное и интересное… местоимение»

(Урок-обобщение по русскому языку в 6 классе

по теме «Местоимение», 2 часа)

 

Цели урока: 

●       обобщить, систематизировать и расширить знания по теме «Местоимение»;

●       способствовать развитию познавательной активности, формированию информационной культуры, формированию коммуникативной культуры;

●       воспитанию командного духа;

●       воспитанию активной жизненной позиции при

анализе  лингвистического события.

 

Оргмомент (создание позитивного настроя)

 

Встаем в круг (по кругу):

– Я,

– ты,

– он,

– она –

 

Учитель:

– Вместе

 

Все:

– целая страна,

– Вместе

 

Все:

 – дружная семья,

 – В слове МЫ

 

Все:

– сто тысяч Я.

 

Спасибо, друзья! Садитесь! Сегодня у нас урок, который мы, как всегда, проведем вместе, как одна большая дружная семья. Но урок не совсем обычный: вы привыкли, что Я в нашей дружной семье – большая мама! А представьте, что вы остались … одни дома…  То есть вам придется «ВМЕСТО МЕНЯ» здесь хозяйничать… «ВМЕСТО МЕНЯ»… Кто угадает мое «второе имя»? (стадия вызова).

- Вы - местоимение! Слово «местоимение» латинского происхождения: «ПРОМЕН», что в переводе обозначает «ВМЕСТО МЕНЯ».

- Правильно! А как вы думаете, зачем мы изучаем эту часть речи? Что было бы, если местоимения исчезли из нашей речи?

(ответы учащихся)

- «По благороднейшем даровании, которым человек прочих животных превосходит, то есть правителе наших действий – разуме, первейшее есть слово, данное ему для сообщения с другими своих мыслей», – писал М. В. Ломоносов в наставлении «первом» «Российской грамматики». Наставление же пятое посвящено вспомогательным или служебным частям речи, местоимениям в частности: «Множество понятий и поощрение к скорому и краткому их сообщению привело человека «нечувствительно к способам, как бы слово свое сократить и выключить скучные повторения одного речение». И то, что местоимение, пожалуй, самая нескучная часть речи, мы сегодня попробуем доказать. Сегодня мы будем создавать свои учебники по русскому языку, точнее их отдельные параграфы по разделу «Местоимение». А поможет нам стратегия творчества Уолта Диснея. Поскольку по соотношению с другими частями речи выделяют следующие группы местоимений: местоимения-существительные; местоимения-прилагательные; местоимения-числительные; местоимения-наречия, делимся на 4 команды. Выбираем темы, стол и флип-чарт (Все участники разбиваются на команды, выбирают темы.  Для каждой команды выделяется отдельный стол с крупно написанной темой: «Местоимения-существительные», «Местоимения-прилагательные» и др., выбирают руководителя группы, который должен принимая участие в командном обсуждении, внимательно слушать и наблюдать, консолидировать получаемую информацию, чтобы на следующем этапе в максимально компактной и понятной форме рассказать следующей команде, что здесь было наработано)

Ваша задача с помощью мозгового штурма, в команде, создать проект параграфа учебника. На 1 этапе вы все работаете в комнатах Мечтателей, Генераторов идей. Ваши задачи - найти как можно больше идей, как можно достичь состояния максимальной удовлетворенности решением данной задачи (как если бы по шкале от 1 до 10 это было на 10). Напоминаю, что любая критика запрещена, и желательно использовать позитивные формулировки. Все идеи записываются на лист флип-чарта и затем вывешиваются около стола. У вас – 10 минут.

Работают в группах.

ПАМЯТКА

Вы – Мечтатели!  Вы создаете образ будущего учебника, а именно темы «Местоимение», настолько яркий и привлекательный, чтобы он мог действительно заинтересовать учеников. Бросьте взгляд в будущее. Пусть Ваше видение развернется перед Вами панорамой восхитительных возможностей. Чего Вы хотите? Увидьте это, как наяву, и опишите…

Как Вы узнаете, что цель достигнута?

Найдите как можно больше  идей, примеров, ситуаций  о практическом применении  этого учебника в данной области на «10».

- Теперь меняемся столами. Остаются только руководители, чтобы объяснить, что наработала предыдущая группа. Теперь вы – Реалисты, задача которых – выписать, какие конкретные шаги надо делать для реализации идей Мечтателей. Руководитель группы делает для новой команды вводную презентацию – какие идеи были предложены Мечтателями, при необходимости, поясняет и комментирует, что именно имелось в виду в той или иной формулировке. Реалисты, опираясь на описанные идеи, конкретизируют и детализируют идеи, переводя их на уровень реальных действий и записывая на отдельном листе флип-чарта. У вас – 10 минут.

Работают в группах.

ПАМЯТКА

Вы – Реалисты! Вы разрабатывает программу, последовательность шагов к достижению цели. Определяете наиболее интересные идеи и по каждой идее находите наилучшие пути достижения «10». Определяете временные рамки.

·       Какие идеи Вы видите наиболее важными с точки зрения конкретной реализации и соотношения эффективности и затрат?

·       Какие будут этапы достижения этой цели? Если пройтись по ним?

·       Сколько времени необходимо на каждый этап? Когда его необходимо сделать?

·       Представьте свои действия, как если бы вы это делали прямо сейчас

·       Какие еще ресурсы Вам необходимы для этих шагов?

- И наконец, вы – Критики! Вам надо оценить риски, выбрать наиболее важное. Снова меняемся столами. Руководитель группы делает сводную презентацию наработок как Мечтателей, так и Реалистов. Вы можете использовать лист, созданный Реалистами, добавляя туда свои комментарии, или создать новый, оформив в виде таблицы: «Наиболее важное (интересное) - действие (что делаем)– риски (чем рискуем)– ресурсы (что можем использовать)». У вас – 10 минут.

Работают в группах.

ПАМЯТКА

Вы – Критики! Вы оцениваете план реализации с точки зрения рисков. Задаете открытые вопросы Реалистам на прояснение плана.

·  Что может пойти не так?

·  Что может помешать?  Почему кто-то может быть против этой идеи?

·  На кого повлияют Ваши действия?

·  Какие могут быть негативные последствия и как их не допустить?

Что изменить в плане?- Наконец я, как Уолт Дисней, слушаю вас всех, но после того как вы соедините результаты трех этапов мозгового штурма и озвучите конкретные шаги по реализации предложенных проектов, со сроками и ответственными, подведете итоги всей нашей сессии. Опять меняемся столами и через 10 минут, основная задача Руководителя группы – максимально полно и лаконично донести до новой команды наработки предыдущих трех команд. Теперь вы – Интеграторы, собиратели, которые анализируют сделанные Критиками комментариями, при необходимости переформулируют действия, предложенные Реалистами, сопоставляют с изначальными идеями Мечтателей и заданной темой и на основании всего этого создают окончательный лист с конкретными прописанными по срокам шагами. Это конкретный план действий, рекомендуемый к реализации. И каждый из членов команды понимает, что он «подписывается» под его выполнением.

ПАМЯТКА

Вы – Интеграторы! Вы собираете все сделанное, подводите итоги.  Создаете окончательный вариант действия и, выбрав двух представителей от команды, выступаете, презентуете проект.

Отчет команд.

Рефлексия (что удалось, что нет, что узнали нового, поняли…)

- Таким образом, поработав в командах, мы создали несколько вариантов конкретных планов действий по достижению наилучшего результата – нашего учебника русского языка в части раздела «Местоимение», а их авторы вдохновлены на претворение планов в жизнь. Теперь остается только действовать. Знаете, в некоторых говорах Архангельской области есть своего рода глагол-местоимение тогодить (или тогоделать). Он как бы «склеен» из двух частей: глагола делать (в слове тогодить он сжался) и местоимения тот в соответствующем роде, числе, падеже. Перевести этот глагол можно примерно так – «делать то», то есть вообще делать, без указания на конкретный характер действия. Словом тогодить и образующимися от него при помощи приставок словами натогодить, притогодить и др. можно заменить любой глагол, обозначить любое действие. Натогодить кучу дров – наколоть, а натогодить пирогов – напечь. Вы видите, что в подобных глаголах приставки важнее, чем корень: корень обозначает любое действие, а его направленность подсказывает приставка. Так вот дома вам надо натогодить параграф учебника по русскому языку по теме «Местоимение» - работаем в группе! Итак, домашнее задание – взять на себя ответственность за исполнение решений и создать параграф учебника в группе!

Коучинговый подход позволяет создать такое образовательное пространство, которое способно обеспечить развитие внутреннего деятельностного потенциала ученика, способностей, необходимых для нестандартных учебных действий, обеспечивающих успех в учебе; способности быть автором, творцом, активным созидателем своей жизни; умения ставить цели и искать способы их достижения; потребностей к свободному выбору и ответственности за результаты такого выбора, а также создание условий для максимально возможного использования обучающимися своих способностей; обеспечить ограждение от негативного влияния на ребенка с разнообразными задатками «обычных» реакций детей; постоянное стимулирование позитивного проявления способностей.

ВИСНОВКИ

 

Наша творча група  зробила висновок, що коучинг особисто для нас не просто технологія, а новий погляд на освітній процес. Це спільне досягнення, адже він не вчить, а допомагає вчитися. І сприяє розкриттю внутрішнього потенціалу не тільки дитини, але і самого вчителя.

Отже, по-перше, потреба у використанні коучингового підходу в сучасній школі досить очевидна, особливо на вищому щаблі освіти, тому що саме старшокласники вже готові ставити перед собою цілі, здатні оцінити їх значимість для себе і свого подальшого життя, але не знають як з цими цілями працювати і не знайомі з ефективними інструментами для їх досягнення.

По-друге коучинговий підхід максимально відповідає концепції особистісно-орієнтованої освіти (по крайней мере, нам поки невідома найбільш особистісно-орієнтована і конкретна освітня технологія), а коучингові навички органічно вбудовуються в профіль компетенцій сучасного вчителя.

 

Висновки експертної творчої групи

Є одна якість, яким потрібно володіти,

щоб перемагати, і це визначеність мети,

знання, чого людина хоче,

і пекуче бажання досягти цього.

Наполеон Хілл

 

На протязі 2019-2020 року експертна творча група проводила експертизу дослідження та робила висновки по роботі ТГ вчителів російської мови та літератури «Впровадження сучасних коучниг технологій на уроках російської мови та літератури»

Впровадження коучинг технологій на уроках російської мови та літератури:

1. Технологія коучингу забезпечує удосконалення готовності педагога до роботи з учнями та надає методи і навички, використання яких дозволить в конкретній ситуації самостійно знаходити потрібні, раціональні рішення, обирати оптимальні для дитини педагогічні технології.
2. Технологія коучингу забезпечує високий рівень готовності, оскільки надійно адаптує особистість учителя-філолога до особливостей роботи з учнями.
3. Коучинг – технологія формування не лише поточного рівня готовності педагогів до роботи, а й «перспективної готовності», оскільки вона спрямована на мобілізацію внутрішніх ресурсів педагога, розвиває його навички роботи з різними видами обдарувань, сприяє освоєнню інноваційних технологій навчання і виховання школярів, отримання результату через високу мотивацію до роботи, вивільнення креативних ресурсів та підвищення відповідальності за результат.
4. Особливістю коучингу як технології формування готовності педагогів-філологів до   роботи    з    учнями    є   можливість використання  елементів коучингу в якості педагогічної технології навчання і виховання дітей.
5. Впровадження технології коучингу може бути використане як універсальний інструмент удосконалення професійної кваліфікації педагога.

Методи, які використовуються у педагогічному коучингу є активними. Це дискусія і проектування; організація рефлексивної діяльності; створення сприятливої психологічної атмосфери; діагностування особистісних якостей, самостійна творча робота. Вони дозволяють ефективно організувати процес обговорення того чи іншого теоретичного аспекту в рамках теми і створюють умови для розвитку індивідуальних знань, умінь і навичок.

А також вкрай необхідні у формуванні професійної компетентності, зокрема: 

●       самоорганізація;

●       самоменеджмент;

●       аналіз та оцінювання власної навчальної та практичної діяльності, збору та аналізу інформації;

●       отримання нового знання; 

●       уміння і навички роботи в команді;

●       організації діяльності команди, співпраця, конструктивна участь у роботі команди і прийняття командного рішення; 

●       уміння і навички спілкування, сприйняття інформації, постановка питань, аргументація;

●       усна і письмова презентація результатів роботи. 

Якщо ви досить добре володієте комп'ютерними технологіями, постійно використовуєте їх на своїх уроках, якщо ви готові до співпраці, то технологія менторинг і коучингу розроблена спеціально для вас.

Сучасна ж школа заявляє, що їй потрібен профессіонально¬ компетентний, самостійно мисляча педагог, психічно і технологічно здатний до реалізації гуманістичних цінностей на практиці, до осмисленого включенню в інноваційні процеси.

З метою вирішення цього стратегічного завдання необхідно приступити до створення гнучкої і мобільної системи наставництва, здатної оптимізувати процес професійного становлення молодого вчителя, сформувати у нього мотивації до самовдосконалення, саморозвитку, самореалізації. У цій системі відображена життєва необхідність молодого фахівця отримати підтримку досвідченого педагога-наставника, який готовий надати йому практичну і теоретичну допомогу і підвищити його професійну компетентність.

Завдання наставника - допомогти молодому вчителю реалізувати себе, розвинути особистісні якості, комунікативні та управлінські вміння.

Шановні вчителі російської мови і літератури!

Молоді фахівці, які потребують методичної допомоги!

Педагоги, вже вибудували власну педагогічну траєкторію на основі набутого за роки вчительської діяльності досвіду!

Педагоги, що володіють індивідуальним стилем викладання і забезпечують високий рівень якості освіти! Ми, працюючи над цим посібником, хотіли показати:

 Коучинг - наука перемагати!

Основний інструмент коучингу - це відкриті питання, які творять чудеса, стимулюють активність, розвивають, допомагають розібратися в собі, перемикають думка з проблеми на її рішення, розкривають творчий потенціал, сприймають проблему, як зухвалий виклик або як можливість що-небудь змінити, допомагають просунутися від скарг на проблеми до їх вирішення, підвищують мотивацію і ефективність кожної людини, допомагають відчувати себе сильним і конструктивним.

Коучинговий підхід - інноваційна методологія реалізації особистісно орієнтованої освіти в умовах запровадження нових стандартів.

Необхідно активно і системно впроваджувати в освітній процес шкіл коучінговоий підходу як позитивний стиль узгодженої взаємодії і підтримки між усіма суб'єктами освітнього процесу - управлінської команди, педагогів, учнів та їх батьків.

Методистам ширше використовувати коучинг як стиль діяльності і взаємодії всіх учасників освітнього процесу і структурних підрозділів шкіл, а також як технологію не тільки викладання, а й самостійної навчальної діяльності школярів; використовувати діагностичні можливості коучингу у виявленні індивідуальних особливостей учнів і в розвитку їх індивідуальності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

 

Коучинг «Формування життєвих компетентностей

 на уроках російської мови та літератури, зарубіжної літератури»

 

Мета:

●       презентувати засади освітньої коучингової технології;

●       сприяти формуванню вмінь і навичок застосування коучингу;

●       активізувати ресурси для формування життєвих компетентностей на уроках російської мови й літератури;

●       створення атмосфери співробітництва для обміну методичними знахідками

 

Перебіг

 

І. Мотивація

Учитель – це професіонал, якому суспільство довірило створення свого майбутнього. І тому йому відповідати за завтрашній день. Чи має право сьогоднішній педагог послуговуватися вчорашніми методами, прийомами, технологіями?

У відповідь лунає одностайне «Ні!!!!»

Нині перед учителем постала відповідальна місія – створення такої навчальної траєкторії, яка дозволить сформувати активного здобувача освіти.

Сучасний учень може знаходити знання всюди: у підручнику, в Інтернеті тощо. Може здатися, що тепер роль учителя нівелюється. Тому педагогу не можна спочивати на лаврах минулих досягнень. Він просто зобов’язаний підкорювати вершини інноваційних технологій.

 

ІІ. Презентація

 З історії виникнення коучингу

 На початку XXI ст. у світі з’явилася ще одна професія – коуч. Слово «коуч» має  угорське  походження  й  закріпилося  в  Англії  в  XVI столітті. Тоді воно означало віз, карету. Це є символічним для застосування коучингової технології в школі, бо можна провести аналогію: коучинг – це те,  що  швидко доставляє до мети й допомагає рухатися.

Коучинг (англ. Coaching) — процес, під час якого людина або група людей навчаються й одержують навички, необхідні для їхньої підтримки.

Призначення коучингової технології — сприяти людині в досягненні її життєвих цілей, розвитку та успіху.

Дослівний  переклад  слова  «коучинг»  –  «тренерство».  

Коуч – це   тренер, здатний зробити злюдини  чемпіона,  тобто  мова  йде  про  виховання переможців.

Термін «коучинг» використовується  на  означення  будь-якої  діяльності, пов’язаної  з  наставництвом,  інструктуванням  і консультуванням.      

Цілі коучингу в освіті:

●       розкриття внутрішнього потенціалу особистості;

●       розвиток особистості через делегування відповідальності;

●       досягнення високого рівня відповідальності та її усвідомлення у всіх учасників коучингу.

Для досягнення поставлених цілей вирішуються наступні завдання:

●       здійснюється діагностика й моніторинг освітнього процесу, що дозволяє враховувати й прогнозувати зміни, які відбуваються в результаті застосування інноваційних програм і технологій;

●       створюються умови, спрямовані на ефективну організацію процесу пошуку учнем шляхів досягнення важливих для нього цілей і вибору оптимального темпу просування;

●       освоюються інноваційні методики й технології;

●       визначаються ключові моменти коучингу

Перші сім кроків у коучинговій діяльності:

●       встановлення партнерських взаємостосунків;

●       спільне визначення завдань для досягнення конкретної мети;

●       дослідження поточної ситуації чи проблеми;

●       визначення внутрішніх і зовнішніх перешкод  на  шляху до результату;

●       вироблення й аналіз можливостей для подолання труднощів у вирішенні проблеми;

●       вибір конкретного варіанту дій і складання плану дій;

●       домовленість про те, що конкретно повинно бути зроблено та в які терміни.

  Основна  особливість  і  відмінність коучингу  –  сприяння   тому,  щоб 

людина  сама  навчилася,  а  не навчити  її.

 Основні ідеї освітнього коучингу:

●       розвиток  людини  як  пріоритетний  напрям  в  освіті;

●       розкриття потенціалу людини для максимального  його використання;

●       допомога людині розвивати компетенції й усунути  обмеження для досягнення особистісно значущих та стійких  змін у професійній та особистій сферах життя;

●       допомога  людині  вчитися. 

Складові  коучингу - партнерство, розкриття потенціалу, результат.

Мотивуючий  імпульс,  що  спонукає  суб’єктів  працювати в системі

«коучинг», – це потреба в змінах.

Отже, освітній коучинг зорієнтований на майбутнє та сфокусований на вирішенні конкретних питань.

ІІІ. Коучинг

1. Об’єднання в групи.

- Учасники складають навпіл аркуш паперу, а потім створюють силует людини, відриваючи руками зайве. Розгортають фігурку, на голові пишуть своє ім’я та по батькові. На серці буде напис «Я Учитель». На руках і ногах – 4 ознаки педагогічної діяльності.

- Кожен учасник представляє себе, продовжуючи речення: «Я Учитель…» (4 ознаки)

- Відбувається розподіл по групах.

2. Постановка проблеми. Презентація «Формування життєвих компетентно стей на уроках російської мови та літератури»

Ми виховуємо учня не як носія знань,

а як людину, яка має жити в суспільстві

 і приносити йому користь.

В. Сухомлинський

Компетентна особистість

●       приймає відповідальні рішення;

●       критично мислить;

●       творчо вирішує проблеми;

●       самореалізується.

Компетентність – специфічна здатність, яка дає змогу активно розв’язувати проблеми, що виникають у реальних ситуаціях життя.

Основні види компетентностей, яких потребує життя:

●       соціальна;

●       полікультурна;

●       комунікативна;

●       інформаційна;

●       творча діяльність;

●       саморозвиток та самоосвіта

Основні вміння сучасного випускника школи:

●       організовувати власне навчання;

●       презентувати  власну  думку  й  уважно  ставитися  до  поглядів  інших

людей;

●       досконало володіти рідною мовою;

●       уміти виступати публічно;

●       розв’язувати проблеми творчо;

●       уміти передбачати труднощі й шукати шляхи їх розв’язання;

●       адаптуватись до життєвих ситуацій, які постійно змінюються;

●       віднаходити інформацію з різних джерел;

●       мислити критично й творчо;

●       бути комунікабельним у різних соціальних групах.

Завдання вчителя:

●       розвиток творчої особистості дитини;

●       створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;

●       досягнення певного стандарту освіти;

●       формування позитивної мотивації учнів до пізнавальної діяльності;

●       формування потреби самопізнання, самореалізації та самовдосконалення.

Життєві компетентності – це знання, уміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального життєвого

проекту.

3. Інструктаж.

Обладнання. На столі є вазочка з обчищеними грецькими горіхами. Учасникам пропонується під час роботи ласувати горіхами, бо саме цей продукт сприяє активізації розумової діяльності. Також на столі є ватман, кольорові олівці, фломастери та різноманітні малюнки, ножиці, клей.

Розподіл обов’язків. Обирається керівник групи, який повинен брати участь у командному обговоренні, уважно слухати й спостерігати, консолідувати отриману інформацію, щоб на наступному етапі в максимально компактній та зрозумілій формі розповісти  наступній команді, що тут було напрацьовано.

Завдання. За допомогою мозкового штурму в команді створити проект параграфа методичного посібника «Формування життєвих компетентностей на уроках російської мови та літератури». Він повинен бути проілюстрований.

4. Виконання роботи.

На І етапі ви всі працюють як Генератори ідей. Завдання – запропонувати якомога більше ідей. Увага! Будь-яка критика заборонена, Усі ідеї записуються на ватмані. У вас – 7 хвилин.

Працюють у група

 

 

ПАМ’ЯТКА

 

Ви – Генератори ідей!  Ви створюєте параграф для майбутнього методичного посібника «Формування життєвих компетентностей на уроках російської мови й літератури» настільки креативний і привабливий, щоб він міг дійсно зацікавити вчителів. Нехай Ваші пропозиції стануть панорамою захопливих можливостей.

Як Ви дізнаєтеся, що досягли мети?

Знайдіть якомога більше ідей, прикладів, ситуацій  практичного застосування  цього посібника

- ІІ етап. Теперь міняємося місцями. Залишаються тільки керівники, щоб пояснити, що напрацювала попередня група. Тепер Ви – Реалісти, Ваше завдання – виписати, які конкретні кроки потрібні для реалізації ідей Генераторів. Керівник групи проводить для нової команди вступну презентацію – які ідеї були запропоновані Генераторами, за необхідності пояснює й коментує. Реалісти конкретизують і деталізують ідеї, переводячи їх на рівень реальних дій і записуючи на окремому ватмані. У вас – 7 хвилин.

Працюють у групах.

ПАМ’ЯТКА

 

Ви – Реалісти! Ви створюєте програму, визначаєте послідовність кроків для досягнення мети. Вибираєте найбільш цікаві  ідеї та для кожної

знаходите найбільш вдалий шлях реалізації.

·                 Які ідеї Ви вважаєте найбільш важливими з точки зору конкретної

реалізації й співвідношення ефективності та можливостей?

·                 На скільки етапів буде розбито реалізацію ідеї?

·                 Скільки часу необхідно для кожного етапу?

·                 Презентуйте свої дії, ніби Ви це виконуєте прямо зараз.

·                 Які ще ресурси Вам необхідні для цих кроків?

- ІІІ етап. І нарешті, Ви – Критики! Вам необхідно оцінити ризики, вибрати

найбільш важливе. Знову міняємося місцями. Керівник групи представляє спільну презентацію наробок як Генераторів, так і Реалістів. Вы можете використати лист, створений Реалістами, додавши туди свої коментарі, або створити новий, оформивши у вигляді таблиці: «Найбільш важливе (цікаве) - дія (что здійснюємо)– ризики (чим ризикуємо)– ресурси (що можемо використати)». У вас – 7 хвилин.

Працюють у групах.

ПАМ’ЯТКА

 

Ви – Критики! Ви даєте оцінку плану реалізації з точки зору ризиків. Задаєте запитання Реалістам щодо пояснення плану.

·                 Що може відбутися не за планом?

·                 Что може стати на заваді?  Чому хтось може бути проти цієї ідеї?

·                 На кого матимуть вплив Ваші дії?

·                 Які можуть бути негативні наслідки і як їх усунути?

Що змінити в плані?

-  ІV етап. Знову міняємося місцями й через 7 хвилин основне завдання керівника групи – максимально зрозуміло й лаконічно донести до нової команди наробки попередніх трьох команд. Тепер Ви – Інтегратори, які аналізують зроблені Критиками коментарі, за необхідності переформульовують дії, запропоновані Реалістами, співставляють із початковими ідеями Генераторів і заданою темою та на підставі всього цього створюють завершальний лист із конкретними прописаними кроками. Це конкретний план дій, рекомендований для реалізації. І кожен член команди розуміє, що він «ставить підпис» під його виконанням.

 

ПАМ’ЯТКА

Ви – Інтегратори! Ви збираєте все зроблене, підбиваєте підсумки.  Створюєте остаточний варіант дій і, вибравши двох представників від команди, виступаєте, презентуєте проект.

5. Звіт команд.

Висновок. Отже, попрацювавши в командах, ми створили декілька варіантів конкретних планів дій для досягнення найкращого результату – нашого методичного посібника «Формування життєвих компетентностей на уроках російської мови та літератури». Тепер залишається тільки діяти.

Дякую за роботу!

 

ІV. Рефлексія

1. Під час заняття я зрозуміла, що…

2. Найбільш корисним для меня було…

3. Я не змогла бути більш розкутою, бо…

4. На занятті в мене вийшло…

5. На занятті в мене не вийшло…

На зворотньому боці своєї фігурки напишіть побажання й подаруйте

учаснику нашого заняття, з яким би вам хотілося працювати в новій школі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

 

План коучинг-сессии на тему «Развитие навыков критического мышления на уроках русского языка и литературы»

 

Цель занятия: Определить понятие «критическое мышление», научиться создавать условия для формирования навыков мыслительной деятельности учащихся; овладеть приемами и методами обучения для развития критического мышления школьников.

Основная цель преподавания сделать так, чтобы обучение для ребёнка не было нудным и формальным занятием, а также набраться знаний и опыта, чтобы в дальнейшем выбрать то, что по душе и возможностям.

Для начала зададимся вопросом - Коучинг.

Что это? Коучинг, как сам по себе -это процесс, направленный на достижение целей в различных областях жизни. Коучинг — это особый диалог, содействующий достижению целей и личной эффективности. Он не предполагает директив, оценок и поучений. Он строится на вопросах, открытии новых возможностей подопечного и мотивировании на успех. Коучинг направлен на раскрытие «спящего» внутреннего потенциала, приведение в действие системы мотивации каждого отдельно взятого человека.

Коучинг

Что это? Коучинг – новая методика, созданная на стыке психологии, менеджмента, философии и логики, используемая для повышения эффективности и раскрытия потенциала человека, для решения его личных и деловых задач. Он распространён во всех экономически развитых странах и особенно широко использован в сфере управления человеческими ресурсами. Человеческие ресурсы в педагогике – это ученики и их родители. Коучинг – это педагогическая поддержка ребенка, нацеливание его на конкретный результат. Коучинг – это процесс выявления целей человека и выработки оптимальных путей их достижения.

Коучинг в образовании

Задачи коучинга:

 Помочь ребенку понять себя, разобраться в своих проблемах и мобилизовать свои внутренние силы и возможности для их решения и саморазвития. Стимулирование самообучения, чтобы в процессе деятельности ученик смог сам находить и получать необходимые знания.

Цель коучинга в обучении и воспитании — помогать учащимся учиться активно и сознательно, поддерживать их намерение самостоятельно приобретать знания, способствовать тому, чтобы они могли максимально использовать свой потенциал, развивать навыки, лучше выполнять свои учебные обязанности и в итоге - достигать желаемых результатов. При использовании методологии коучинга в процессе обучения роль педагога значительно обогащается. Это не только функция передачи знаний и обучения навыкам, но еще и реализация функции стимула интереса к обучению.

Условия личностно-ориентированного (значимого) учения:

●       наполненность содержания обучения жизненными проблемами учащихся, создание ситуаций учения, в которых бы обучающиеся могли взаимодействовать с важными для них лично проблемами и вопросами, которые они хотели бы разрешить;

●       принятие учителем учащегося таким, каков он есть, и понимание его чувств. К.Роджерс (создатель коучинга) подчеркивает необходимость теплого принятия, безусловного позитивного отношения учителя к ученику;

●       недирективная, диалогичная позиция учителя к источникам и способам получения знаний;

●       необходимость учителя опираться на самоактуализирующуюся тенденцию своих учащихся.

Процесс коучинга

Этапы: постановка цели, осознание ее реальности, анализ необходимых составляющих успеха, имеющихся возможностей, определение путей достижения цели, выбор стратегии действий, направленных на достижение цели, мониторинг достижения цели и анализ результатов.

Суть работы этого метода основывается на принципах:

Со всеми все хорошо (не бывает плохих детей).

У человека есть все ресурсы для достижения цели (осознание своих безграничных возможностей).

Все намерения позитивны (ничего не делается просто так, то есть даже ребенок, который шалит, просто хочет привлечь ваше внимание и почувствовать себя значимым).

Мы делаем наилучший выбор для себя. Изменения возможны и даже неизбежны. В коучинге мы воспитываем успешного ребенка - лидера, которому не все равно на происходящее с ним и вокруг него.

Коучинг как технология систематичен, беспристрастен, направлен, ориентирован на личность.

Основные техники коучинга

Беседа посредством открытых и «сильных» вопросов.

Лестница вопросов по логическим уровням и лестница (пирамида, спираль) достижений.

Тоны голоса.

Метод глубинного слушания.

Индивидуальные и групповые коуч-сессии.

Партнерское сотрудничество.

Колесо жизненного баланса.

Шкалирование.

Линии времени.

Метод планирования Гантта.

Стратегия творчества У.Диснея.

Мозговой штурм WORLD CAFE

Элементы тренинга

Техника постановки целей (модель SMART).

 

Шкалирование

Шкалирование – графический метод представления ситуации. Инструмент позволяет на основе визуального представления ситуации увидеть собственные зоны развития. Такое представление помогает осознать уровень «приближения» ситуации к максимально приемлемой в данный момент времени. Можно начертить шкалу от 0 до 10 (где 10 – это оценка «отлично», а 0 – это двойка) и поспросить ребенка указать где сейчас он на этой шкале. Например, он ощущает себя в середине шкалы, так как он знает больше чем на «два», но и до «пятерки» еще далеко. Но ситуации могут быть и не такими масштабными: например, мальчика, который постоянно болтает, можно попросить нарисовать шкалу тишины.

Колесо «жизненного баланса» для учеников

Ситуация: нам необходимо привести детей к мысли, что учатся они для себя, замотивировать их на учёбу.

Решение:

Каждый из вас видит себя в будущем успешным человеком?

А что значит быть успешным? (выводим на то, что нужна хорошая, интересная профессия, в которой можно расти)

А, что человек этой профессии должен знать и уметь?

Какие школьные предметы помогут вам этому научиться?

Давайте, мы с вами нарисуем «Волшебное колесо», которое подскажет нам, куда нужно приложить усилия, чтобы потом быть успешным…

Рисуем «колесо баланса» со школьными предметами, заполняем его по ощущениям детей. Дальше смотрим, на что надо обратить внимание, почему. Выясняем, какие ресурсы нам для этого необходимы.

— Как ты можешь достичь цели?

— Итак, в соответствии с поставленными целями, какие действия ты готов совершить прямо сейчас? Сегодня? На этой неделе? И т.д.

— Что конкретно будешь делать? Какой будет самый первый шаг? Самый простой? Самый рациональный? Самый эффективный?

— Какой будет следующий шаг? А дальше? А еще?

— Как, каким способом ты предполагаешь это делать? Как ты узнаешь, что таким способом будет достигнут ожидаемый результат? А какие способы можно использовать еще?

Таким образом, дети определяют свою цель, способы реализации цели, учатся контролировать время, берут на себя ответственность.

Для наглядности давайте составим своё «колесо жизненного баланса» Нарисуйте круг и разбейте его на 8 секторов, границы проградуируйте от 0 (центр круга) до 10 (на окружности) Далее назовите каждую из областей: финансы, условия жизни, личностный рост, здоровье, семья, отношения, отдых, карьера. Далее необходимо оценить каждую сферу по десятибалльной шкале: в каждом секторе ставится соответствующая отметка – насколько вы удовлетворены данной сферой вашей жизни. 0 – полный ужас, 10 – идеал. Теперь закрасим колесо от центра круга до метки.

Теперь посмотрите на ваше «колесо жизненного баланса» и определите области, наиболее нуждающихся в развитии. (Напоминаю, что это могут быть как области с наименьшими оценками, так и области со сравнительно высокими баллами, но более приоритетными в развитии на сегодняшний день. Также подумайте, продвижение каких сфер может одновременно способствовать росту остальных.) Теперь продумайте и запишите цели, достижение которых повысит результаты нужных секторов. Теперь составляем план достижения целей, указывая:

●       время, необходимое для выполнения намеченного,

●       ресурсы, которые могут понадобиться (где и каким образом их по получить?),

●       мотивацию,

●       точку отсчета, т.е. какого числа начнете действовать.

(Хорошо бы сделать 1-й шаг уже сегодня :)

Пример: «колесо жизненного баланса»

Беседа посредством открытых и «сильных» вопросов

Ситуация: тема занятия «Военные профессии»

Нам необходимо, чтобы были заинтересованы не только мальчики, но и девочки.

Решение: в начале занятия мы задаём ряд вопросов, направленных на то, чтобы девочки не отвергли эту тему сразу, а задумались над её важностью.

А как каждый из вас думает, есть ли среди военных женщины?

А в каких военных профессиях они встречаются?

У кого-нибудь из вас бабушки воевали были на фронте?

Кем они были? Гордитесь ли вы ими?

Хотите ли узнать об их службе побольше?

Как вы думаете, какими качествами должен обладать военный? И мужчина, и женщина?

А вы обладаете этими качествами?

Где каждый из вас сейчас находится по шкале от 1 до 10?

Опишите, пожалуйста, подробней.

А если сдвинуться на один балл выше – в чем будет разница?

Что будет по-другому?

Что нужно, чтобы развивать эти качества в себе?

Давайте примерим на себя роли военных профессий и посмотрим…

Обсуждение в Кафе одним взглядом (алгоритм работы)

Организация групповой работы по методу «Мировое кафе» отличается от других технологий групповой работы внешне: в помещении («кафе») стоят столики, покрытые большими листами бумаги, позволяющими писать на них, делать пометки, рисовать, чертить (т.е. фиксировать информацию). Задача педагога - ставит вопрос или тему на раунды обсуждения, соблюдать тайминг и инструктировать участников. «хозяин стола» постоянно сидит за столиком, его основная задача – информировать новых участников обсуждения с результатами работы предыдущей группы и фиксировать новые идеи, презентовать результаты работы групп. Участники - «гости» через определенные промежутки времени перемещаются за другой стол для обсуждения другого вопроса - делятся (объединяются) в группы; записывают, зарисовывают и набрасывают ключевые идеи на скатертях или делают заметки на стикерах; становятся путешественниками или «послами понимания, значений и смысла» (путешественники переносят идеи, темы или вопросы в свои новые разговоры); новые участники дополняют список своими идеями (для наглядности новые идеи записывают маркером другого цвета, возможно, в другом секторе листа); возвращаются за свои столы и подводят итоги обсуждения, систематизируют идеи, делают выводы и представляют их наглядно на скатерти.

Итог

В процессе коучинга школьники не только преодолевают неуверенность в себе, чувство неопределенности, но и развивают в себе такое качество, как ответственность, так как они осознанно и самостоятельно разрабатывают свои профессиональные цели и пути их достижения, а, следовательно, принимают на себя ответственность за будущие и настоящие действия. Самомотивация делает занятия более интересными и насыщенными. Ребёнок может осознанно выбирать себе дополнительные занятия по душе, развивать свой потенциал.

Коучинг – это технология, требующая большого опыта и серьезного подхода со стороны педагога, это целая система поддержки ребенка. Не играйте детскими нервами!!!

Уважаемые коллеги! Ответьте, пожалуйста, себе на несколько вопросов: Заинтересовала ли меня данная тема?

Возможно ли применение этой технологии в моей практике?

Смогу ли я сделать этот шаг?

Если на эти вопросы вы ответили «да», значит моя работа не пропала даром.

 

 

 

 

ДОДАТОК  3

 

 

Мастер-класс.  Тема «Коучинг в образовании»

 

Уважаемые коллеги! Известный итальянский ученый и писатель Умберто Эко всегда утверждал, что настоящее счастье состоит в стремлении к познанию. Мы выбрали такую замечательную профессию, которая позволяет нам постоянно чему-то учиться. 

Для начала я прошу вас представить себе такую картинку: в комнате стоит пианино, накрытое скатертью. На скатерти – вазы с фруктами, сладостями, напитки… Люди смотрят и восхищаются: «Какой прекрасный фуршетный столик!» И никто не догадывается, что под ним скрыт удивительный инструмент и что прикосновения умелых рук могут извлекать из него восхитительные, чарующие звуки…  - Что для вас означает этот образ?  

- Какое толкование вы дали бы ему?

(В случае «пробуксовки»: давайте попробуем посмотреть на это с учетом специфики нашей профессии)

Я полагаю, что с помощью этой метафоры можно описать тех учеников, чьи способности, таланты, в силу разных причин, остаются нераскрытыми. И наша задача – помочь каждому ученику максимально реализовать себя, определить свой индивидуальный маршрут развития. 

Сегодня я хочу показать вам технологию, позволяющую нам помочь ребенку создавать мир своей мечты, прожить свою жизнь с наилучшими результатами. Эта технология называется коучинг.

Скажите, пожалуйста, кто-нибудь из вас что-то знает об этой технологии? 

 (да/ нет; если да – замечательно, я попрошу Вас помогать мне сегодня; нет – замечательно, я постараюсь сделать нашу работу увлекательной и полезной).

Перед вами листы, я прошу вас, не переворачивая,  написать на листах ответы на такие вопросы:

1. Что вы ждете от работы секции в течение ближайших 15 минут?
2. Что будет для вас наилучшим результатом?

(пишут; прочитайте, пожалуйста; Спасибо. Спасибо)

А моя задача – показать возможности и преимущества данной технологии в работе учителя. 

Отметьте, пожалуйста, по шкале от 1 до 10, на какой цифре вы находитесь сейчас в данной теме. Что вы отметили? А вы? Спасибо. (если 0 – нет, это не 0, вы ведь уже же слышали термин, знаете, что это технология, которую можно использовать в образовательном процессе, а значит, не 0, а 1).                                                                                   

3 мин

Итак, коучинг. Существует множество определений данного понятия, потому что это активно развивающаяся, топовая на сегодняшний день технология. Я предлагаю вам такую дефиницию: коучинг - это раскрытие потенциала человека с целью максимального повышения его эффективности. 

Почему именно коучинг, возможно, спросите вы. Суть коучингового подхода состоит в актуализации внутренних ресурсов и субъектной позиции личности. Цель коуча – помогать человеку расти как личности. А миссия учителя сегодня и современной школы в целом? Вы правы, та же, то есть коучинг соответствует принципам личностноориентированного обучения и воспитания и вполне коррелирует со стандартом

«Педагога», который ждет нас в самом ближайшем будущем.

А теперь я прошу вас встать. Встаньте, пожалуйста, ровно, руки в стороны. Повернитесь вправо до упора, так, чтобы вы почувствовали: все, больше не получается, и запомните, куда показывают пальцы левой руки. Запомнили? Повернитесь через левое плечо, отметьте глазами точку, которую запомнили, и посмотрите на 20 см дальше. Теперь прицельтесь – и снова попробуйте дотянуться. Получается? То же можно сделать и с левой рукой. Спасибо. 

Знаете, что это?

Это коучинг в метафоре физического упражнения.  Тело тоже отзывается на эти приемы. (Если положительная реакция - да, мне тоже очень нравится; если отрицательная – спасибо). Мы можем помочь ребенку увидеть зону ближайшего развития, по Занкову, и заглянуть за ее границы. Аналогичный пример – с финишной ленточкой. Спортсмены знают…

Давайте вернемся к нашей шкале. Как вы думаете, вы продвинулись в постижении смысла коучинга? На какой цифре вы сейчас? (Если 1-2-3 – я думаю, можно поставить отметку выше.  Но сначала посмотрите, пожалуйста, на модель урока в коучинговом формате: 

(На слайде): 

1. этап – Вдохновение – притча, афоризм, эпиграф, загадка и т.п. 4 вопроса планирования
2. этап – Цели урока – создание проблемной ситуации, шкала ясности
3. этап – Тело урока -  практическая работа в группах, исследование, «мировое кафе», первичный контроль по шкале ясности
4. этап – домашнее задание – разноуровневое д.з., «китайское меню» 5 этап – рефлексия – возврат к целям урока и шкале ясности, ценность урока для каждого.

Как видите, метафора, над которой мы размышляли, открытые вопросы, на которые вы отвечали в начале секции, лист ожидания, который вы заполнили, шкала от 1 до 10 – это инструменты, которые используются на уроках в формате коучинга. 

А сейчас проиллюстрирую применение отдельных инструментов коучинга на своих уроках. При изучении темы «Правописание производных предлогов» в 7 классе на каждом этапе урока учитель-коуч помогает учащимся планировать  свои действия, распределять ресурсы и самостоятельно получать новые знания по теме урока. 

Начинаем урок с 4 вопросов планирования в формате конечного результата - Чему вы хотели бы научиться сегодня?

●       Как вы поймете, что достигли цели?

●       Почему эта цель важна для вас?

●       Какие шаги вы предпримете для достижения цели? 

 

Что дают эти открытые вопросы (напомню, об умении задавать сильные открытые вопросы я говорила в лекции)? (свой вариант ответа - позволяют создать внутреннюю мотивацию, а нам известно, что успешной учебная и воспитательная работа может быть при условии не внешней, а именно внутренней мотивации)  

 (существуют закрытые, альтернативные, открытые, позитивные, множественность. наводящие, направленные в будущее – по шкале открытости вопросов)

Одним из мощных инструментов самооценки и развития является в коучинге метод шкалирования. «Шкала дает возможность количественно измерить собственное развитие. Это помогает превращать ценности в навыки» (Мэрлин Аткинсон).

Шкала всегда имеет название: уверенности, состояния, готовности, компетенции, чаще всего используют шкалу ясности. Как мы назовем нашу шкалу? (шкала ясности) – напишите, пожалуйста, в своих листах. 

Итак, логика работы со шкалой: 

1. называем шкалу
2. определяем, что такое 10, как вы поймете, что вы на 10
3. определяем, где находимся сейчас, например, на 5 – что есть сейчас на пятерку
4. прописываем дальнейшие шаги с конкретными сроками: что изменится, когда мы окажемся на 6? На 7? 

Где можно использовать эту технику? (От изучения конкретной темы – определяем с детьми: «Как вы считаете, где мы находимся в этой теме?» - до подготовки к сочинению; индивидуальные и на весь класс, долгосрочные и на каждый день; а также в самокоучинге – шкала готовности к открытому уроку, эмоциональные и логические).

Можем спросить детей, что им кажется важным, – у них всегда масса идей.

Шкала позволяет непрерывно измерять степень приближения к цели.

Таким образом, ученики активно участвуют в процессе целеполагания, планирования, саморегуляции.

Еще одна техника коучинга – Колесо развития - может быть использована на серии уроков по теме, например, на уроках русского языка при изучении темы «Причастие» в 6 классе. В учебнике русского языка под ред. Разумовской этой теме посвящены 6 параграфов, я разделила тему на 8 подтем. Рисуем колесо и делим его на 8 секторов. Рядом с каждым сектором надписываем тему и номер параграфа, определяем, что такое «10», где находимся сейчас, куда хотим продвинуться в конце урока, в конце изучения темы. 

Полагаю, каждый учитель без труда составит такое колесо применительно к своему предмету.

Такое колесо развития, или колесо жизненного баланса, можно использовать в самокоучинге, если на каждом из секторов надписать важные для вас сферы жизни. Посмотрите, пожалуйста, на ваших листах. Назовите, какие сферы для вас важны? Здоровье, Семья. Работа, Отдых, Финансы, Отношения, Друзья и т.д.  Напишите.  Далее определяем, что для вас 10 в каждой из областей и где вы хотите находиться. Здесь важно использовать линию времени - определить, где хочу находиться, например, через полгода или год, может, какая-то знаковая дата. Затем отмечаем, где вы находитесь сейчас, насколько удовлетворены собой в этой сфере. 

Каковы возможности этой технологии? 

А в чем смысл метафоры колеса? 

 Давайте соединим точки, что мы получим? Какая фигура получается? Если колесо неровное, оно будет двигаться плохо. А если везде, например, 1 или 2, колесо поедет? Да, но очень медленно. 

Затем мы определяем, какая область будет запускающей, то есть  где повышение на 1 балл приведет к развитию остальных областей? Это надо попытаться определить интуитивно. Какой самый первый, самый легкий шаг можно сделать, чтобы запустить колесо? Причем, в течение 72 часов. Почему? (по горячим следам, пока есть желание)

Такое же колесо можно составить вместе с детьми, например, класс мечты- элемент командного коучинга. (показать).

Итак, этот инструмент позволяет четко определить цель: куда нужно двигаться, чтобы приблизить свою жизнь к идеалу. 

На последнем этапе урока мы возвращаемся к колесу развития или к шкале от 1 до 10.  - Уважаемые коллеги, отметьте, пожалуйста, где вы сейчас находитесь на шкале. Если тема вас заинтересовала, то что можно сделать, чтобы продвинуться еще дальше? 

(Можно использовать технику «Поддерживающая среда»)

Посмотрите в лист ожидания. 

Все ли ожидания реализовались?

Если нет, то что можно сделать для их исполнения? 

Рекомендуем вам сайт «Коучинг в образовании» 

Благодарю вас за работу, мне было интересно с вами.

А что для вас было наиболее ценным? 

Что вы возьмете в свою копилку?

Что дает коучинговый подход? Чем он может быть полезен? (свои варианты ответов) 

Если мы хотим, чтобы учащийся был познавательно активным, необходимо предоставить ему возможность стать субъектом своего образования, чтобы он ставил цели и планировал пути их достижения, то есть осуществлял действия целеполагания, планирования, контроля и оценивания. На мой взгляд, техники коучинга максимально способствуют воплощению этой идеи на каждом уроке, а также в воспитательной работе, в работе с родителями, в создании индивидуальной образовательной траектории учащихся.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 4

Коучинг как продуктивное условие для формирования субъекта деятельности на уроках русского языка, литературы,

зарубежной литературы и во внеурочное время

 

Занятие 1. Коучинг как инновационная технология повышения профессионального мастерства современного педагога-словесника

 

ТЕОРЕТИКУМ

 • Коучинг – это искусство создания среды (с помощью беседы и поведения), которая облегчает движение человека к желаемым целям и  приносит удовлетворение.

• Коучинг – это процесс создания коучером условий для всестороннего развития личности.

• Коучинг – это искусство содействовать повышению результативности, обучению и развитию другого человека. (Майлз Дауни (англ. Myles Downey), «Эффективный Коучинг»)

• Коучинг – это продолжающиеся отношения, которые помогают людям получить исключительные результаты в их жизни, карьере, в общественных делах. С помощью коучинга человек расширяет сферу познания, повышает эффективность и качество своей жизни.

• Коучинг – это система реализации совместного социального, личностного и творческого потенциала участников процесса развития с целью получения максимально возможного эффективного результата.

Радикальные изменения, происходящие в современном образовательном пространстве, затрагивают и условия социальной жизни человека. В настоящее время явно наметился переход от строго регламентированной жизни всего общества и отдельно взятого человека к выстраиванию гибких взаимоотношений. В этой связи общество диктует системе образования запрос на развитие свободной, ответственной, коммуникативно активной личности, осознающей право выбора и умеющей этот выбор совершать, действуя сознательно и ответственно.

Актуальность обусловлена тем, что качество модернизации современного   образования во многом зависит от характера протекания инновационных процессов и определяется особенностями вводимых новшеств, инновационным потенциалом среды и педагогического коллектива.  В качестве одного из таких процессов  выступает коучинг, создающий условия для формирования субъекта деятельности, способного к реализации своих потенциальных возможностей, самостоятельному принятию ответственных решений в различных ситуациях жизненного выбора, прогнозируя их возможные последствия.  В последнее время много пишут и говорят о коучинге в бизнесе и психологии. Однако феномен «коучинг» в образовании является принципиально новым направлением в педагогической науке и практике, в основе которого лежит постановка и максимально быстрое достижение целей путем мобилизации внутреннего потенциала, освоения передовых стратегий получения результата; развитие и совершенствование необходимых способностей и навыков.

Четыре базовые этапы коучинга: постановка цели, проверка реальности, выстраивание путей достижения и, собственно, достижения (он еще называется этапом воли).

Отличие коучинга от всех видов консультирования – ставка на реализацию потенциала самой личности.

Виды коучинга

По сфере применения, выделяют карьерный коучинг, бизнес-коучинг, коучинг личной эффективности, лайф-коучинг. Карьерным коучингом последнее время называют карьерное консультирование, включающий в себя оценку профессиональных возможностей, оценку компетенций, консультирование по карьерному планированию, выбор пути развития, сопровождение в поиске работы и другие связанные вопросы. Ярким представителем этого современного направления является Clever. Выделяют также индивидуальный коучинг, корпоративный (групповой) коучинг. По формату отличаются очный (личный коучинг, фото-коучинг) и заочный (интернет-коучинг, телефонный коучинг) виды коучинга.

История

Основатели концепции:

В. Тимоти Голуэй (W. Timothy Gallwey) – автор концепции внутренней игры, которая лежит в основе коучинга. Впервые концепция изложена в книге «Внутренняя игра в теннис» (The Inner Game of Tennis), изданной в 1974.

Джон Уитмор (John Whitmore) – автор книги «Коучинг высокой эффективности», изданной в 1992г. Развил идеи Голуэй в применении к бизнесу и менеджменту.

Томас Дж. Леонард (Thomas J. Leonard) – основатель Университета коучей (Coach University – www.coachu.com), Международной Федерации коучей, Международной ассоциации сертифицированных коучей (International Association of Certified Coaches – IAC) и проекта Coachville.com.

 

Термины, используемые в коучинге

• Коуч (англ. Coach) – специалист, тренер, проводит тренировки.

• Клиент – человек или организация, заказывает услуги тренировки рис или навыков. В терминологии, используемой британскими тренерами, человека, получает услугу коучинга, также называют игроком.

• Сессия – особым образом структурированная беседа тренера с клиентом / игроком.

• Формат коучинга – это способ взаимодействия между клиентом и тренером в процессе коучингсесии, а также средство такого взаимодействия

 

История возникновения коучинга

В общем коучинг как метод возник в Калифорнии. Понятие "коуч" появилось еще в конце XIX века, так стали называть профессиональных тренеров в групповых и одиночных видах спорта. В 50-е годы прошлого века этот термин окончательно закрепился в теннисе и гольфе. Именно тогда распространилось мнение о том, что выигрыш – не всегда дело техники. Успех часто зависит от внутренней, ментальной, подготовки игрока, от его нацеленности на победу. Фактически коучами стали первые тренеры, которые обратили внимание на "работу в голове спортсмена".

Том Гэлвей, калифорнийский тренер по теннису, в конце 60-х годов придумал новый вид подготовки спортсменов и назвал его "the inner game" - "внутренняя игра". В результате появились его первые курсы: "Внутренняя игра в гольф», «Внутренняя игра в теннис" и т. Д. Гэлвей сформулировал свою главную идею коротко и ясно: противник, который находится в собственной голове, куда более опаснее того, который по ту сторону сетки. По сути, эта мысль и легла в основу теории коучинга. А потом многие руководители компаний, любители поиграть в теннис и гольф, поняли, что идеи Гелвея могут быть полезны им в бизнесе.

В 80-е годы коучинг начал свое путешествие в Европу и обосновался сначала в Большой Британии. В этой стране существуют две организации, которые занимаются данным вопросом: Ассоциация профессиональных наблюдателей и коучей (APECS) и Европейский совет по коучингу и наставничества (EMCC). В Великобритании государство даже финансировало разработку стандартов и правил коучинга. В этой стране для того, чтобы стать коучем, человек должен выдержать проверку на компетентность.

На сегодняшний день наибольшее распространение коучинг получил в США и Японии. Там вопрос ставится так: успешный предприниматель не может существовать без наставника.

Всемирные корпорации, такие как Siemens, Boeing, Motorola, широко используют услуги коучей, ведь, по оценке института Гелопа, эффект применения коучинга в компании в 6 раз превышает затраты на него. С другой стороны, он сегодня выступает просто элементом «правильного» бизнеса. Если некоторое время назад был бум тренерства, то теперь те же фирмы предлагают свои услуги на рынке коучинга, поменяв, по сути, только название.

В связи с популярностью коучинга открываются институты по подготовке специалистов в этой области. В Германии такое обучение стоит от 5 до 15 тыс. Евро, причем его предлагают более 300 организаций, каждая из которых выдает своим выпускникам дипломы и сертификаты. Например, во Франции и Англии существует только два профессиональных объединения коучей.

Этапы и содержание коучинга

Ключевым элементом в коучинге является осознание, которое становится результатом усиления внимания, концентрации и четкости. Осознание – это способность отбирать и ясно воспринимать относящиеся к делу факты и информацию, определяя их важность. Ответственность – еще одна ключевая концепция и цель коучинга.

 

НАСТАВНИЧЕСТВО

Наставничество – это форма индивидуального обучения и воспитания молодого специалиста более опытным педагогом в его профессиональном становлении и развитии. При осуществлении наставничества особое внимание уделяется формированию практических умений и навыков подопечных педагогов. Наставничество может быть коллективным, когда за одним наставником закрепляется несколько молодых специалистов/ педагогов, и индивидуальным (шефство).

Наставничество – это модель профессиональных отношений, предполагающее партнерство между опытным и молодым учителем, между учителем и учащимся, между учителем и школьным администратором в процессе адаптации к новым условиям меняющегося образовательного пространства. Эта модель начинает наиболее продуктивно работать тогда, когда учитель осознает необходимость постоянного профессионального роста наряду с важностью развития межличностных профессиональных отношений.

В основу модели положен конструктивный подход к процессу познания, который понимается как процесс постоянного анализа личного опыта специалиста и адаптации его к постоянно меняющейся реальности, что является неотъемлемой и необходимой составной частью профессионального самосовершенствования.

Модель наставничества уделяет большое внимание межличностным навыкам общения, позволяет улучшить психологический климат в педагогических коллективах. Возникающие в результате этого качественно иные отношения внутри коллектива позволяют учителям более полно реализовать свои творческие возможности.

Организация наставничества

1. Кандидатура наставника рекомендуется на заседании методического объединения из числа наиболее опытных педагогов, согласовывается с заместителем директора по учебно-воспитательной работе и утверждается приказом директора школы.
2. Для мотивации работы наставника производится оплата из фонда заработной платы.
3. Составляется план работы наставника с молодым специалистом.
4. Составляется план работы молодого специалиста по профессиональному развитию.
5. Составляются критерии эффективности наставничества.
6. При необходимости создается Совет наставников.
7. Со стороны администрации и Совета наставников осуществляется контроль за работой наставников.

 

Какой смысл мы вкладываем в понятия «лидерство», «наставничество» и «мониторинг»?

В рамках педагогического менеджмента мы выделили три взаимосвязанных ключевых понятия: «лидерство», «наставничество» и «мониторинг», включив их в название каждого из разделов книги.

Лидерство – это один из механизмов интеграции групповой деятельности, когда индивид играет роль лидера, т.е. объединяет, направляет действия всей группы, которая, в свою очередь, ожидает, принимает и поддерживает его действия. В данном руководстве мы используем понятие «лидерство» как «руководство учебно-воспитательным процессом обучения учеников».

В качестве лидеров могут выступать различные участники образовательного процесса (школьная администрация, руководители ШМО, наставники, а также учителя и ученики). В условиях реформирования школьного образования лидер стремится обеспечить организацию совместной коллективной деятельности людей для наиболее быстрого и успешного достижения общей цели. В этом разделе представлены инструменты для улучшения процессов управления школой.

Наставничество является одной из форм передачи педагогического опыта, в ходе которой начинающий или нуждающийся в поддержке педагог практически осваивает методические приемы под непосредственным руководством педагога-мастера. В данном разделе предложены инструменты в поддержку, как начинающих учителей, так и педагогов, которые нуждаются в наставническом сопровождении. В нашем руководстве наставничество (насаатчылык, менторинг) в отличие от традиционного подхода «опытный учитель – молодой учитель (выпускник вуза)» мы рассматриваем и современный подход в наставничестве как «взаимное партнерство обучения, в котором люди оказывают содействие друг другу в профессиональном и личном развитии через тренинги, моделирование ролей, консультирование, совместное использование знания и обеспечение эмоциональной поддержки». Кроме того наставничество означает отношение, а не просто процедуру или деятельность, где один человек профессионально оказывает содействие в развитии другого.

Мониторинг – это система сбора, обработки, хранения и распространения информации об образовательной системе или отдельных ее элементах, ориентированная на информационное обеспечение управления, позволяющая судить о состоянии объекта в любой момент времени и дающая прогноз его развития. В переводе на русский язык мониторинг: а) наставление, рекомендация, совет; б) контролирование, слежение. Иначе говоря, мониторинг – это отслеживание несовпадений между теорией и практикой, между замыслом и выполнением, планом и реальностью. Мониторинг – основа любой контрольной системы. Это процесс наблюдения за происходящим и сравнение с заданным стандартом (оценка).

Мониторинг может существенно повлиять на эффективность исполнения стратегий, повысить качество разработки программ, отследить эффективность различных мер по выполнению конкретных целей программ, улучшить взаимодействие участников процесса, в том числе улучшить внутренний менеджмент организации и др. В этом разделе представлены инструменты для процессов улучшения качества обучения.

 

Справка

Понятие «коучинг» пока нечасто применяется в наших школах, однако оно заслуживает особого внимания как интересная форма поддержки в международном опыте, и мы надеемся, что педагогические коллективы школ обратят внимание на эту технологию лидерства. Название этой технологии происходит от английского слова «coach» – карета, повозка.

А для чего нужны кареты? Для того чтобы перемещаться из одной области в другую. Как и куда можно переместить коучинг – процесс, направленный на достижение целей в различных областях жизни, метод активизации человека и система взаимодействия с коучем (руководитель, наставник и др.), самим собой и миром одновременно? Он перемещает человека из зоны проблемы в зону эффективного решения, оттуда, где человек находится сейчас, туда, где бы он хотел находиться.

Основа коучинга – партнерство, раскрытие потенциала, результаты. Опираясь на эту систему, руководитель повышает уровень мотивации и ответственности как у себя самого, так и у своих сотрудников. Сам процесс коучинга включает в себя три этапа: видение, ответственность, эффективное общение. Сильных лидеров объединяет то, что они способны создавать мощное видение, включающее общую цель и ценности, и следовать ему, несмотря на трудности и препятствия. Благодаря этому возникает эффективная модель коммуникации и в отдельных случаях отпадает необходимость постоянного контроля. Коуч – это руководитель, выступающий в роли тренера, наставника, фасилитатора и партнера другого человека, который является по отношению к нему агентом изменений. Он помогает человеку расти профессионально.

Коучинг включает в себя активное слушание (Умение понимать не только то, что сказано, но и то, что не говорится), умение задавать сильные вопросы (такие, благодаря которым человек открывает новые возможности и находит альтернативные решения) и обратную связь (Мониторинг воплощения видения на практике). В процессе работы коуч вместе со своим подопечным ставит цель и создает план, направленный в будущее. Он помогает человеку прояснить ценности и намерения, которые развивают новые способности и навыки.

Стратегическое планирование – это процесс формулировки целей, выбора стратегии их достижения и определения программных мер, связанных с решением некоторой обозначенной проблемы. Стратегическое планирование представляет собой набор действий и решений, которые ведут к разработке специфических стратегий, предназначенных для того, чтобы помочь организации достичь своих целей2. Стратегический подход характеризуют следующие понятия: видение, миссия, цель, задача, стратегия, программа.

Видение – это картина того, о чем можно мечтать, состояние, которое может быть достигнуто при благоприятных условиях.

Миссия – это основная общая цель организации, ее предназначение. Цель – это желаемое состояние некоторого объекта в определенный момент времени в будущем. Выбор цели определяется общезначимой проблемой, решение которой возможно в течение длительного срока.

Задача – это промежуточная цель, которая необходима для достижения более общей цели к определенному моменту времени в пределах периода стратегического планирования.

Стратегия – это пути и способы достижения целей. Она определяет, как будет осуществляться достижение цели, предполагает выбор среди альтернативных путей, разработку и осуществление программы.

Программа – это пакет различных мероприятий, разработанных в соответствии с избранной стратегией и увязанных по срокам, ресурсам и исполнителям, реализация которых обеспечивает достижение стратегических целей.

Стратегическое планирование, в отличие от долгосрочного планирования, направлено главным образом, не на то, как все организовать через 2–3 года, оно направлено на поиск новых инициатив и направлений, на то, чтобы соответствовать изменениям во внешнем окружении, чтобы изобрести способы преодоления препятствий и противоречий.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 5

 

Коучинговый подход на уроках русского языка с целью формирования регулятивных УУД
Личный коучинг	Личный коучинг — термин, обычно используемый в области бизнеса, управления, построения жизни или карьеры. Коучинг выделился из организационной психологии в конце 1980-х гг. как самостоятельное направление.
Виды коучинга	Карьерный коучинг в последнее время называют карьерное консультирование, включающее в себя оценку профессиональных возможностей, оценку компетенций, консультирование по карьерному планированию, выбор пути развития, сопровождение в поиске работы и т. п., связанные вопросы.
Коучинг в психологии	Коучинг – новое направление психологического консультирования, использующее современные психотехнологии, ориентированные на эффективное достижение намеченных целей. Хотя на самом деле коучинг нечто большее, чем консультирование.
Содержание коучинга	Ключевым элементом в коучинге является осознание, которое становится результатом усиления внимания, концентрации и чёткости. Осознание — это способность отбирать и ясно воспринимать относящиеся к делу факты и информацию, определяя их важность. Ответственность — ещё одна ключевая концепция и цель коучинга.
Основоположники коучинга	Тимоти Голви (англ. W. Timothy Gallwey) — автор концепции внутренней игры, лежащей в основе коучинга. Впервые концепция изложена в книге «Внутренняя игра в теннис» (The Inner Game of Tennis), изданной в 1974 г. Суть концепции Голви состоит в том, что внутренний «противник в голове» спортсмена гораздо опаснее реального соперника. Голви утверждает, что если коуч поможет игроку устранить (смягчить) внутренние препятствия, это позволит игроку научиться самому добиваться эффективности, и потребность в технических советах тренера отпадет.
Что такое коучинг в образовательном процессе	Коучинг.  Это понятие появилось в русском языке сравнительно недавно — в сер. 1990-х гг.
Техника «3-D» (техника трех измерений)	Даже в том случае, когда некая организация использует адекватные методологии обучения для развития своего персонала, технические сложности все равно продолжают возникать. Например, иногда люди обращаются за помощью к коучу в неподходящее время. Большинство менеджеров испытывают все больший временной прессинг, и для многих из них на самом деле очень трудно так перестроить свои приоритеты, чтобы удовлетворить вновь возникшие потребности какого-либо члена их команды.
Коучинг в обучении	Среди наиболее распространенных ситуаций, с которыми может столкнуться коуч, выделяются следующие: ·  Коучинг неопытного ученика или помощь в развитии нового навыка. · Необходимость выделить время для помощи кому-либо в разрешении проблемы, когда коуч находится в условиях давления тяжелой рабочей нагрузки. · Коучинг опытного и способного ученика, обладающего временем и мотивацией для улучшения своего мастерства и компетентности.
Коучинг в обучении: практические методы и техники.	Коучинг  -  это  индивидуальная  тренировка человека для достижения  значимых для него  целей, повышения   эффективности планирования,   мобилизации внутреннего потенциала, развития необходимых способностей и навыков, освоения передовых стратегий получения результата. Эта  методика  предназначена для расширения возможностей людей, осознавших потребность в  изменениях  и  ставящих  перед  собой  задачи    профессионального и личностного роста.
Алгоритм коучинга «Схема SMART»	Расстановка целей: 1. В каком направлении вы хотели бы поработать, что достичь? 2. На какие результаты вы рассчитываете? 3. На сколько далеко  и как детально вы хотите продвинуться в ходе  нашей беседы?

 

 

 

 

 

Алгоритм коучинга «Схема SMART»

 

 

Расстановка целей

Обследование  реальности

1. В каком направлении вы хотели бы поработать, что достичь? 2. На какие результаты вы рассчитываете? 3. На сколько далеко  и как детально вы хотите продвинуться в ходе  нашей беседы? 4.Какова ваша долгосрочная цель в рассматриваемом  контексте.  За  какие сроки вы хотите ее достичь? 5. Какие промежуточные задачи  можно определить  и  какие  сроки  для  их  достижения?

1. В чем состоит текущая ситуация, если подумать (рассмотреть ее)  о  ней более детально?  2. Каковы ваши опасения, связанные с ней и насколько они сильны?  3. Кто еще, кроме вас, может повлиять на ситуацию (дело, направление)?  4. Кто знает о вашем желании что-то сделать в рассматриваемом направлении?  5. В какой мере вы лично контролируете результат и до какой степени?  6. Кто еще контролирует результат?  7. Какие действия вы предпринимали  в направленном действии?  8. Что не позволило вам сделать больше?  9. Какие препятствия потребуется преодолеть для достижения цели? 10.Внутренние  препятствия  или  сопротивление  имеются  в  связи  с намеченными планами? 11. Какие результаты у вас уже есть  (мастерство, время, энтузиазм, деньги,  поддержка и т. д.? 12. Какие ресурсы вам могут еще понадобиться? 13. Каковы их источники?

 

Список возможностей

 

1. Каковы все различные способы, с помощью которых вы можете достичь цели?

2. Составьте список всех альтернатив, дающих полное или частичное решение?

3. Что еще можно было бы сделать?

4. Что вы могли бы сделать, если  бы….  (были  начальником,  были  деньги, больше времени…)?

5. Что вы могли бы  сделать,  если  начать  с  «чистого  листа»,  с  новой  командой?

 6. Хотели бы вы  услышать, дополнить мои предложения?

 7.  Каковы  достоинства  и  недостатки  каждой  из  внесенных   в   список     возможностей?

 8. Какая из возможностей даст лучший результат?

 9. Какое из рассматриваемых решений наиболее близко и приятно  вам,  какое из них принесет большее удовлетворение?

 

 

 

Что надо сделать

 

 1. Что вы собираетесь делать, (какие возможности выбираете)?

 2. В какой степени выбранные варианты  обеспечат  достижение  поставленных     целей?

 3. Каковы ваши критерии и способы измерения успеха?

 4. Когда точно вы намерены начинать и заканчивать каждый пункт плана?

 5. Имеются ли внутренние и внешние факторы, противодействующие  выполнению

    намеченных шагов?

 6. Что вы будите делать, что бы устранить действие этих факторов?

 7. Кто должен знать о ваших планах?

 8. Какая и от кого вам необходима поддержка?

 9. Что и когда вы будите делать, чтобы получить нужную поддержку?

10. Что я смогу сделать, что бы поддержать вас?

11.Как   вы  можете  оценить  свою  уверенность  в  выполнении  намеченных     действий (по шкале от «1 до 10»?

12. Что препятствует оценке «10»?

13. Что вы можете предпринять или изменить, что бы  приблизиться  к  оценке  «10»?

14. Есть ли что – то еще, что вы хотели бы обсудить

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ
 

 

1. Богосвятська А. М. Сучасний педагог – тренер з розвитку і гармонізації особистості. Посібник для вчителя-практика / А. М. Богосвятська, Л. Г. Кудрик. – Львів: КЗ ЛОР «ЛОІППО», 2017. – 76 с.

2. Власова О. І. Педагогічна психологія: Навч. посібник / О. І. Власова. – Київ: Либідь, 2015. – 400 с.

3. Концепція нової української школи [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita-2/nova-ukrajinska-shkola/

4. Кудрик Л.Г. Казка мого життя: коучингові техніки і психологічні практики для зміни життєвого сценарію: практичний посібник для психологів, педагогів, коучів і тренерів / Л.Г.Кудрик, А.В.Бешлей, У.Р.Мельник. – Львів, 2019. – 176 с.

5. Чернова Т. Формування коучингової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання у ВНЗ// Четвертий український педагогічний конгрес. Збірник наукових праць конгресу. – Львів: Сполом, 2014. – C. 166-172.

6. Аткинсон, М. Пошаговая система коучинга: Наука и искусство коучинга [Текст]: [пер. с англ.] /Мэрилин Аткинсон, Рае Т. Чойс. – К.: Изд-во Companion Group. –2009. – 256 с.

7. Гульчевская, В.Г. Субъективные факторы эффективности освоения педагогами образовательных технологий в процессе повышения квалификации [Текст]: Монография /В.Г.Гульчевская, Е.Е.Алимова. – Изд-во ГБОУ ДПО РО РИПК и ППРО, 2012. – 132 с.

8. Давыдов, О.И. Использование коучинг-сессий при аттестации педагогических кадров ДОУ [Текст]/О.И.Давыдов, Л.Г.Богословец //Управление ДОУ. – 2007. – № 2.

9. Парслоу, Э. Коучинг в обучении: практические методы и техники [Текст] /Э.Парслоу, М.Рэй.  – СПб.: Питер, 2003. – 204 с. (Серия «Практическая психология»).

10. Хамери, Дэвид. Как помочь ребенку добиться успеха? [Текст]: [пер. с англ.] /Дэвид Хамери (Серия «Вы и ваш ребенок»). – СПб.: 2018. – 160 с.

11. Даниленко Л.І. Теоретико-методичні засади управління інноваційною

діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах освіти: автореф. дис. д-ра

пед.наук: 13.00.01/ Лідія Іванівна Даниленко; [Ін-т педагогіки АПН України].-К., 2015. 43с.

12. Сидоренко В.В. Положення «Про педагогічний коучинг у системі

післядипломної освіти»/ Вікторія Вікторівна Сидоренко. – Донецьк: Витоки,

2014. -–63с.

13. Сидоренко В.В. Розвиток педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури в системі післядипломної освіти: монографія/ Вікторія Вікторівна Сидоренко. – Донецьк: Каштан, 2012. – 492с.

14. Сидоренко В.В. Організаційні та науково-методичні засади реалізації технології педагогічного коучингу в системі післядипломної освіти/

В.В.Сидоренко. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім.Гр.Сковороди». - Дод.4 до Вип.31, ТІІ (10). –Тем.вип. «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання» (з нагоди 100-річчя урочистого відкриття Г.І.Челпановим 1-го Психологічного інституту). – К.: Гнозис, 2014. – С.300-306.

15. Зырянова, Н.М. Коучинг в обучении подростков. //Вестник практической психологии образования. – 2014. – № 1. – С. 46–49.

16. Парслоу, Э. Рэй М. Коучинг в обучении: практические методы и техники. – СПб., 2013. – 204с.

17. Аткинсон М. Жизнь в потоке. Коучинг. – Пер. с англ.-М.: Альпина Паблишер, 2013. – 330с.

18.Уитмор Дж. Коучинг высокой эффективности. Международная  академия  корпоративного управления и бизнеса,  – 2015

19.Голви  Т.Максимальная  самореализация:  Работа  как  внутренняя  игра  /  Т.  Голви  –  [пер.  с англ.].  – М.:  Альпина  Бизнес  Букс,  –  2017\

19.Дмитриева  Е.Н.  Возможности  использования  методов  и  приемов  коучинга  в  профессионально-личностном становлении студентов / Дмитриева Е.Н., Тренькаева Н.А // Вестник ТГУ. Философия. Социология. Политология. – 2018. – № 3(4). – С. 144-147

20.Кови  С. Р.  Семь  навыков  высокоэффективных людей: Мощные инструменты развития личности / Р. Кови Стивен. – М. : Альпина Бизнес Букс, – 2016

21.Дауни М. Эффективный коучинг: Уроки коуча для коучей / М. Дауни –  [пер. с англ.]. – М. : Издательство  «Добрая  книга»,  –  2018

22.Ненашев Д.В. Коучинг как технология развития эмоциональной компетентности / Д. В. Ненашев // Вопросы современной науки и практики. Университет им. В. И. Вернадского.− 2019. − № 20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальне видання

 

 

 

 

 

Кротова Наталія Михайлівна, Кравцова Лариса Федорівна,

Петровська Неллі Вікторівна, Папшева Ольга Юріївна,

Рябова Марина Юріївна, Захарцова Ольга Євгенівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ КОУЧИНГ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ

 ТА ЛІТЕРАТУРИ, ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Методичний посібник

 

 

 

 

 

 Підписано до друку 03.03.2020.  Формат 21х29,7 1/16. Гарнітура Times.

 Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 15. Тираж 10 пр.

 

 

Друкарня ПП «Чернятіна Т.  і  Ко»

84320, Україна, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40А

 Тел.: 0626462897