Козацько-селянські повстання 20 – 30-х років ХVІІ ст. “Ординація Війська Запорозького”.

Козацько-селянські повстання 20 – 30-х років ХVІІ ст. “Ординація Війська Запорозького”.

Домашнє завдання. Опрацювати § 18, відео та презентацію по темі уроку. Поняття й дати вивчити. Доопрацювати таблицю в зошиті. Повторити §§ 12-19, підготуватися до тематичної семестрової роботи*** Творче завдання: Скласти історичний портрет ватажка повстань за особистим вибором (Картотека відомих людей). Роботу надати до 20.12.2024р.

1. Соціально-економічне та політичне становище України в 20 – 30-х роках ХVІІ ст.2. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р.3. Повстання 1630 р. під проводом Тараса Федоровича (Трясила).4. Повстання 1635 р. на чолі з Іваном Сулимою.5. Козацьке повстання 1637 – 1638 років.6. “Ординація Війська Запорозького”. План уроку :

Магнати Активне запровадження фільварків, що супроводжува-лося позбавлен ням селян землі. Швидке зростання землеволодіння в Україні. Змушені були виконувати різні повинності, зокрема й панщину.1629р. – єдиний загальнодержавний податок – подимне. Селяни Панщина визначалася особисто магнатами і часто перевищувала встановлені законом норми. Козаки Зазнавали постійних утисків з боку польської шляхти і перетворювали козаків на кріпаків. Козацький реєстр свідчив про формальне визнання козацьких прав, але не вирішував проблеми. Міщани Соціально-економічне та політичне становище України в 20 – 30-х роках ХVІІ ст. Посилилося насадження католицизму та унії. Здійснювалася політика полонізації українського народу.

Форми протесту:

Передумови повстань: Конфлікт з польською владою внаслідок порушення козаками умов Хотинського миру (поновлення морських походів і втручання у справи Кримського ханства). Рішення польської влади зменшити козацький реєстр із 40 до 3 тис. осіб та повернення усіх виключених із нього до попередніх господарів. Зіткнення інтересів козаків і польських землевласників у боротьбі за володіння південноукраїнськими землями, які намагалася привласнити шляхта.

Козацькі петиції 1621 і 1622 рр. Вимоги козаків: Зобов‘язувалися не нападати на володіння Османської імперії. Прохання зберегти давні вольності. Збільшити козацький реєстр. Збільшити і вчасно виплачувати платню. Надати право селитися і користуватися своїми правами як на королівських землях, так і при панських маєтках. Вільно найматися з відома короля на службу до сусідніх християнських монархів. Ліквідувати унію католицької і православної церков, узаконити православну церкву в Україні. Заборонити розміщення на постой королівських військ на території Київського воєводства. Сигізмунд ІІІ відмовився задовольнити вимоги козаків

Причини козацько-селянських повстань 20–30-х років ХVІІ ст. Релігійний наступ в Україні. Обмеження та утиски православної віри. Зростання соціальних суперечностей, утисків козацтва та селян польськими панами. Посилення польською шляхтою національного гноблення. РелігійніСоціальніНаціональні

Події козацьких повстань:{0505 E3 EF-67 EA-436 B-97 B2-0124 C06 EBD24}1625 р. Марко Жмайло. Охопило майже всю Наддніпрянщину. Польська влада намагалася силою ліквідувати «козацьку сваволю» в Україні.

Станіслав Конецпольський – польський шляхтич, воєначальник і державний діяч Речі Посполитої. Один з найкращих полководців Речі Посполитої.

Куруківська угода – мирна угода, підписана 26 жовтня 1625 р. в урочищі Ведмежа Лоза біля Курукового озера. Усі учасники повстання отримували амністію. Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 до 6 тис. осіб, із яких 1 тис. повинна була перебувати на Запорозькій Січі й не допускати туди втікачів із панських маєтків. Реєстровці зобов’язувалися не втручатися в релігійні справи в Україні, відмовитися від стосунків з іноземними державами і здійснення походів проти Кримського ханства та Османської імперії. Встановлювалася річна платня реєстровцям у сумі 60 тис. злотих та додаткові виплати старшині. Козаки, які залишалися поза реєстром, поверталися під владу панів. Старшина зобов’язувалася не приймати до реєстру виключених із нього і придушувати будь-яке «свавільство». Реєстровцям дозволялося селитися й володіти землею лише на «королівщинах» (державних землях). Ті, хто мешкав у панських маєтках, повинні були залишити їх протягом трьох місяців. За козаками зберігалося право обирати гетьмана, але затверджувати його мав король.

{ED083 AE6-46 FA-4 A59-8 FB0-9 F97 EB10719 F}1630 р. Тарас Федорович (Трясило)Перший великий збройний виступ козаків, який мав національно-визвольну спрямованість: «боротьба за віру» і проти польсько-шляхетського панування. Центральною подією стала так звана «Тарасова ніч». Травневої ночі невеликий козацький загін непомітно проник у ту частину польського табору, де розташовувався штаб Конецпольського, і повністю винищив його охорону — «Золоту роту» зі 150 молодих шляхтичів із найзнатніших родів.

Обізвавсь Тарас Трясило. Віру рятовати,Обізвався орел сизий,Та й дав ляхам знати!"Тарасова ніч"Т. Г. Шевченко1838

Переяславська угода 1630 р. Реєстр збільшувався із 6 до 8 тисяч. Залишалися в силі статті Куруківської угоди. Козаки не підлягали покаранню за свій виступ. Прагнучи приборкати Запорозьку Січ, сейм Речі Посполитої у лютому 1635 р. ухвалив постанову «Про припинення козацького свавілля». Відповідно до постанови на правому березі Дніпра напроти першого (Кодацького) порога мали збудувати фортецю. 1633 р. – визнання владою Речі Посполитої ієрархії православної церкви, прийняття «Статей для заспокоєння народу руського»

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1635 р.Іван Сулима. Спроба запорожців ударемнити намагання польської влади ізолювати Запорозьку Січ від решти українських земель. В середині серпня 1635 р. вночі загін козаків, очолюваний Іваном Сулимою, захопив Кодак і знищив залогу коронного війська.

Іван Сулима увійшов в історію українського козацтва як єдиний з ватажків, кого Папа Римський удостоїв аудієнції та нагородив золотою папською медаллю. Рейд до Азова і розгром флоту надзвичайно вразили і турків, і поляків. Усім стало ясно, що Україна має ще одного талановитого полководця-мореплавця, і, поки він стоятиме на чолі козацтва, спокою жодній із сусідніх імперій не буде. А щоб ніхто в цьому не сумнівався, Іван Сулима вирішив зруйнувати польську фортецю Кодак. Перед Кодаком був штурм Акермана. Потім козацький флот Сулими досяг Кілії та Ізмаїла. Тобто козацький гетьман нагнав страху туркам по всьому Північному Причорномор'ю. Будь-який човен, що мав необережність вигулькнути поблизу Кодака, міг дістати постріл із кількох гармат. Поляки не дозволяли навіть рибу ловити поблизу фортеці і практично перетнули основний шлях, що ним Січ підтримувала зв'язок із Черкащиною та Київщиною. Маючи під своїм проводом тисячу досвідчених козаків, він уночі наблизився до Кодака. Його розвідники без найменшого шелесту познімали вартових. Обвідний рів козаки теж тихо-тихесенько позакидали в потрібних місцях в'язками хмизу. Одне слово, поки поляки отямились та вийшли на стіни, щоб боронити фортецю, козаки вже були там. Увесь гарнізон у нічному бою поліг. Полковник-артилерист здався в полон, але Сулима не захотів ні помилувати його, ні тримати в живих, щоб згодом віддати полякам за викуп... Фортецю ж наказав спалити і зрівняти з землею - щоб і знаку не було, де вона стояла.

{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}1637-1638 Павло Бут, Яків Острянин, Дмитро Гуня. Викликане спробами польської влади «очистити» реєстр Війська Запорозького від бунтівників.

“Ординація Війська Запорозького реєстрового” (1638)Реєстр - 6 тисяч козаків. Реєстровці позбавлені самоврядування. На Січі перебувала польська залога. Заборонялися козакам морські походи. Обмежена територія розселення козаків. Нереєстрові козаки мали стати кріпаками“Десятиліття золотого спокою”(1638 – 1648)заборона одруження із козаками ;заборона міщанам і селянам вступати до лав козаків (конфіскація майна)полки по черзі мали нести службу на Запорізькі Січі.

Наслідки повстань: Повстання засвідчили, що козацтво було провідною верствою українського суспільства. Козаки користувалися підтримкою всього населення. З кожним роком повстання ставало більш організованим й цілеспрямованим. Козаки звернулися із зверненням до населення за підтримкою. Заклики мали чітку мету: визволення від національного, соціального і релігійного гніту. Поміркуйте над проблемним питанням:"Чи розв’язали козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. найважливіші проблеми тогочасного українського суспільства ?"