Козацько-селянські повстання 20–30-х років XVII ст.

Тема. Козацько-селянські повстання 20–30-х років XVII ст.

Мета: визначати причини повстань 20–30-х років XVII ст., а також розглянути хід національно-визвольних повстань під проводом Т. Трясила, І. Сулими, П. Павлюка, Я. Острянина, Д. Гуні, з’ясувати їх значення; на основі історичних джерел навчити учнів аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, порівнювати їх, визначати їх суть,

причини і значення, давати характеристику історичним особистостям; на прикладах героїчної боротьби повстанців виховувати в учнів почуття патріотизму та почуття гордості за український народ.

Основні поняття: «національно-визвольний рух», «Куруківська угода», «Ординація Війська Запорозького».

Обладнання: текстові та візуальні історичні джерела, портрети керівників національно-визвольних повстань.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати причини та наслідки повстань 2 0–30-х років XVII ст.,

• показувати на карті території, охоплені національно-визвольним рухом;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• називати імена визначних козацьких провідників;

• на основі історичних джерел аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, порівнювати їх, визначати їх суть, причини й значення, давати характеристику історичним особистостям.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. До складу якої держави входило більшість українських земель на початку XVII ст.?

2. Яку політику провадила Річ Посполита щодо українців?

3. Яким було становище українського козацтва на початку XVII ст.?

4. Назвіть основні ознаки соціально-економічного розвитку українських земель у складі Речі Посполитої на початку XVII ст.

5. Як розвиток господарства впливав на становище українського населення?

6. Що вам відомо про становище українських селян та міщан?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Робота з документами

Учитель пропонує учням опрацювати три документи, які допоможуть їм пригадати соціально-економічне й політичне становище українських земель на початку XVII ст. Клас поділяється на три групи. На виконання завдання дається час до 5 хв.

1-а група

Документ 1

«На початку 20-х років XVII ст. загострюються відносини козацтва з польськими властями. Відігравши вирішальну роль у Хотинській війні, в якій Польща здобула перемогу, козацтво зазнало поразки. За умовами миру, укладеного 1621 р., йому заборонялося судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Крім того, польський уряд не виплатив зароблених козаками грошей та скоротив реєстр. Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями. У відповідь на утиски з боку Польщі козацтво, демонструючи свою незалежність, активізувало втручання в турецько-татарські справи.

...Вони заявили: «Мир укладав король, а не ми!» Частина учасників Хотинської війни, яка змушена була повернутися в шляхетські маєтки, відмовилися від виконання феодальних повинностей. Особливого розмаху ці процеси набули на Київщині, де чимало місцевих жителів «покозачилися», тобто самовільно проголосили свою належність до козацького стану». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 140–141)

Завдання

1. Охарактеризуйте становище українського козацтва на початку XVII ст.

2. Чому в даний період зростало невдоволення козацтва?

3. Поясніть слова з документа: «Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями».

2-а група

Документ 2

«Домінуючі позиції в економіці посідали українські і польські магнати, які зосередили у своїх руках величезні масиви земель. Вони володіли десятками міст і містечок, тисячами сіл. Щоб збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на продаж, шляхта і магнати організовували фільварки. Вони відбирали у селян земельні наділи, позбавляли їх особистої свободи і змушували виконувати кілька днів на тиждень панщину. ...Міщани також виконували різні повинності на користь своїх власників, старост, воєвод. Багато міст мали привілеї на магдебурзьке право, але ...водночас православні міщани... зазнавали тяжких національно-релігійних та економічних утисків». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 58)

Завдання

1. Охарактеризуйте соціально-економічне становище українських селян та міщан на початку XVII ст.

2. Як українці висловлювали своє невдоволення таким становищем?

3-я група

Документ 3

«Істотно змінилися політичні позиції запорозьких козаків. Вони вже не замикалися на своїх вузькостанових проблемах. ...Козаки почали енергійно відстоювати інтереси православної церкви. Збагатився їхній політичний досвід. Козаки навіть домагалися права брати участь в обранні польського короля». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 59)

Завдання

1. Охарактеризуйте політичне становище України на початку XVII ст.

2. Як воно вплинуло на розгортання національно-визвольного руху?

3. Дайте визначення терміна «національно-визвольний рух».

Після роботи з документами учні доходять висновку, що соціально-економічне і політичне становище України на початку XVII ст. ускладнюється, зростає невдоволення українського населення, і це все впливає на розгортання національно-визвольного руху.

Національно-визвольний рух — масовий рух різних станів населення за політичну, соціальну і релігійну свободу всього народу.

На основі опрацьованого матеріалу визначають причини національно-визвольних повстань початку XVII ст. і складають схему.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь. У вересні 1625 р. польська влада відправила на Київщину 30-тисячне військо під командуванням Станіслава Конєцпольського, щоб приборкати непокірних козаків. Проти них виступило місцеве населення та запорожці під командуванням гетьмана Марка Жмайла.

Відбулася велика битва біля Курукового озера, але жодна зі сторін не досягла перемоги. Почалися переговори. У козацькому середовищі посилюється поміркована течія. Марка Жмайла було усунуто від гетьманства, і булаву було передано Михайлу Дорошенку, який підписав з Конєцпольським мирну Куруківську угоду.

Куруківська угода (1625)

Козацький реєстр був визначений у 6 тис. Ті, хто не увійшов до реєстру, мали повернутися до маєтків своїх власників. Тисяча реєстровців мали на Запорожжі перешкоджати втечам селян. Козаки мали відмовитися від морських походів, не підтримувати відносини з іншими державами, не втручатися в релігійні справи

Робота з документом

Документ 4

«Куруківська угода була компромісом між офіційною польською владою та верхівкою козацтва, але вона зовсім не задовольняла інтереси більшості повсталих, які мусили повертатися у кріпацтво. Саме тому вона прискорила остаточний поділ козацтва на дві групи: заможне реєстрове козацтво, яке дотримувалося поміркованої лінії та йшло на компроміси з урядом, і нереєстрове, яке посідало радикальну позицію».

(Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 141)

Запитання

Чи згодні ви з оцінкою Куруківської угоди, яка подається в цьому документі? Свою відповідь аргументуйте.

Робота в групах

Питання про національно-визвольні повстання доцільно буде опрацювати в групах шляхом поєднання роботи з довідковим матеріалом, роботи з підручником та з історичними джерелами. Групи треба створити за вибором учителя так, щоб у кожній групі був один сильний учень, який зміг би на даному етапі уроку виконати роль «учителя» для своєї групи. На виконання даного завдання учням надається час 5–6 хв., а потім групи презентують результати своєї роботи, а вчитель у разі необхідності доповнює їхні розповіді.

1-а група

Історична довідка

Тарас Федорович (Трясило)

• Обіймав посаду корсунського полковника, а з 1629 р. — козацький гетьман.

• Навесні 1630 р. очолив повстання проти польської влади на Київщині та Полтавщині.

• Завдав поразки польським військам під Корсунем і здобув Переяслав, який польські війська так і не змогли відбити у повстанців.

• 20 травня 1630 р. влаштував полякам «Тарасову ніч», знищивши велику кількість ворогів, причому багатьох представників найшляхетніших польських родів.

• Після укладення Переяславської угоди (29 травня 1630 р.), яка підтвердила умови Куруківської угоди і збільшила реєстр до 8 тис., Трясило з частиною козаків відійшов на Запорожжя, пізніше намагався організувати нове повстання проти Польщі.

Завдання

1. Охарактеризуйте повстання 1630 р. під керівництвом Тараса Трясила.

2. Якими були його наслідки?

3. Яку подію змалював Т. Г. Шевченко у своїй поемі?

4. Як ви вважаєте, чому Тарас Федорович отримав прізвисько Трясило?

2-а група

Історична довідка

Фортеця Кодак

• Її спорудження розпочалося після постанови польського уряду «Про припинення козацького свавілля».

• Вирішено було збудувати її на правому березі Дніпра поблизу Кодацького порогу.

• Фортеця мала б перешкоджати втікачам потрапити на Січ, а також перекрити постачання Запоріжжя продовольством і боєприпасами.

• Керував будівництвом французький військовий інженер Гійом де Боплан.

• Споруджена була за чотири місяці.

• У фортеці розмістився гарнізон з 200 німецьких найманців під керівництвом Жана Маріона.

Іван Сулима

• Народився на Чернігівщині в родині дрібного шляхтича.

• Гетьман нереєстрових козаків, брав участь у походах проти турків тататар.

• У 1635 р. очолив повстання козаків, з якими захопив і зруйнував фортецю Кодак.

• Схоплений поляками і разом з іншими учасниками повстання страчений.

Документ 6. Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю

(уривок з української народної думи)

Не схотіли пани-ляхи

Попустити й трохи,

Щоб їздили в Січ бурлаки

Та й через пороги.

Спорудили над Кодаком

Город-кріпосницю

Ще й прислали в Кодак військо,

Чужу-чужаницю.

Їде бурлак чи комашник

Порогом-водою,

Його лове чуже військо

Й оддає в неволю.

Зажурились запорожці,

Що нема їм волі

Ні на Дніпрі,

Ні на Росі,

Ні в чистому полі.

Обізвався серед Січі

Курінний Сулима:

«Гей, давайте, хлопці, зварим

Вражим ляхам пива!»

Добре Павлюк та Сулима

Ляхів частували –

Військо вибили дощенту,

Кодак зруйнували.

(Героїчний епос українського народу. — К.: Либідь, 1993. — С. 62)

Завдання

1. З якою метою була споруджена поляками фортеця Кодак?

2. Як ви ввважаєте, чому козакам вдалося зруйнувати цю неприступну фортецю?

3. Про що свідчить факт руйнації фортеці Кодак?

3-я група

Історична довідка

Павло Бут (Павлюк)

• Гетьман нереєстрового козацтва, очолив повстання 1637 р. Протии Польщі, закликав рішуче стати «за віру християнську і наші золоті вольності».

• Його сподвижниками були Карпо Скидан, Дмитро Гуня, Семен Биховець.

• На допомогу козакам виступили загони селян та міщан Подніпров’я і Лівобережжя, але ці загони діяли роз’єднано і мали погане озброєння.

• Після програної битви під Кумейками 6 грудня 1637 р. Повстанці потрапили в облогу, і Бут вимушений був піти на переговори, де був підступно схоплений і пізніше страчений у Варшаві.

«Ординація Війська Запорозького»

• Ухвалена польським сеймом у березні 1638 р.

• Козаки позбавлялися права обирати старшин, заборонялося козацьке судочинство.

• Реєстрове козацтво скорочувалося до 6 тис.

• Без дозволу урядового комісара під загрозою смерті ніхто на мав права йти на Січ.

• Козакам дозволялося жити тільки на території реєстрових полків.

• Два полки реєстрових козаків повинні постійно стояти на Запорожжі.

Запитання

1. Яким був склад учасників повстання 1637 р.?

2. Чому повстанці вимушені були піти на підписання мирної угоди?

3. Унаслідок яких подій польський уряд ухвалив «Ординацію Війська Запорозького»? Що вона передбачала? Спробуйте її порівняти з Куруківською угодою.

4-а група

Історична довідка

Яків Острянин (Остряниця, Іскра)

• Один із керівників повстання 1638 р. проти Польщі.

• У 1633 р. обраний полковником реєстрового козацтва, брав участь у війні з московським військом (1634) на Сіверщині.

• Після поразки Павлюка під Кумейками обраний нереєстровими козаками гетьманом, підняв козаків на повстання.

• Переміг польське військо у квітні 1638 р. під містом Говтвою, а у травні зазнав поразки під Лубнами.

• Разом із частиною козаків відступив на Слобідську Україну, оселився поблизу Чугуєва.

• Загинув під час козацьких заворушень.

Дмитро Гуня

• Козацький гетьман 1638 р.

• Після поразки Павлюка під Кумейками вдалим маневром врятував козацький загін від розгрому.

• Очолив повстання 1638 р. після того, як Остряниця пішов на Слобожанщину.

• Довго тримав оборону в урочищі Старці, але 7 серпня 1638 р. вимушений був скласти зброю.

Документ 7. Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю

(уривок з української народної думи)

Знайшов Павлюк побратима

Орла Остряницю,

Що не раз пускав із ляхів

Шляхетську кровицю.

То не хмари з буйним вітром

З Дніпра налягають –

То Павлюк та Остряниця

Ляхів обступають.

Силу ж панів перебила

Голота бурлацька,

Та не хтіла в одно стати

Старшина козацька.

Ой, превражні пани-ляхи,

Що ж ви наробили?

Скільки ж бідних запорожців

Ви з світу згубили!

(Героїчний епос українського народу. — К.: Либідь, 1993. — С. 63)

Завдання

1. Охарактеризуйте результати повстання 1637–1638 рр.

2. Про які суперечності між козацькою старшиною та «голотою бурлацькою» йдеться в думі?

3. Порівняйте козацько-селянські повстання 90-х рр. XVI ст. і повстання 30-х рр. XVII ст. Що вони мали спільного і чим різнилися?

Повстання – це збройний виступ різних верств населення проти існуючих порядків

1. Основні передумови повстань. Після Хотинської війни (1620-1621 pp.), яка принесла славу українським козакам, польський уряд не виконав даних козакам обіцянок, не виплатив їм належну платню, зменшив реєстр. Польський уряд прагнув перетворити козаків, яких не було в реєстрі, у залежних селян. Польська шляхта за підтримки уряду порушувала майнові права українських феодалів, у тому числі гетьманів, незаконно захоплювала їхні володіння.

Причини К.П. : Посилення польською шляхтою національного гніту; зростання соціальних суперечностей утисків козацтва і селян з боку польських панів; Релігійний наступ католицизму в Україні, обмеження та утиску православної віри.

 

Наслідки

Польські магнати та уряд Речі Посполитої жорстоко помстилися українському народові:

ліквідуючи повстання, каральні загони безжально винищували не тільки безпосередньо його учасників, але й мирне населення — жінок, дітей, старих. Козаки, міщани та селяни масово тікали на територію Росії, головним чином на Дон і Слобожанщину, де їх не могла дістати шляхта

козаки мусили передати полякам артилерію, корогви, булави, усі військові відзнаки

козацтво було позбавлене самоврядування. На чолі його відтепер стояв не виборний гетьман, а спеціальний комісар, призначений королем; полковниками могли бути лише польські офіцери

суворо обмежувалася територія розселення козацтва: той, хто спробував би без дозволу піти на Запорізьку Січ, мав бути скараним на смерть

козаки, не внесені до реєстру, оголошувалися кріпаками

посилилися феодальна експлуатація та національний гніт в Україні

зросли панщина, побори з городян, утиски православних

на Дніпрі була відбудована фортеця Кодак

в Україні тепер постійно перебувало велике польське військо

Особливості Наслідки Значення

Участь селян і міщан у повстаннях, масове покозачення населення. Боротьба за соціальне визволення.

Релігійні гасла. Національно-визвольна спрямованість. Боротьба за встановлення козацьких порядків  Поширення ідей національного визволення серед українського населення. Набуття досвіду визвольної боротьби. Наступ польської влади на права козаків, посилення утисків козацтва Повстання засвідчили, що козацтво є провідною верствою українського суспільства. У ході повстання вперше  звучать звернення до всього населення України із закликом підтримати козаків. Чітко визначалася мета Боротьби — визволення України з-під влади Речі Посполитої

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: визначити причини козацько-польських збройних конфліктів і повстань розкрити їх історичне значення та довести, вдосконалювати навички роботи з картою, історичною інформацією, визначати причинно-наслідкові зв'язки, визначати роль особи в історії; виховувати почуття поваги до історичного минулого українського народу.

Обладнання: підручник, карта, атлас, роздавальний матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть: називати причини козацько-селянських повстань 20-30-х років XVIIстоліття; визначати історичне значення повстань, їхні наслідки; показувати на карті території, охоплені повстаннями у 20-30-х pp. XVII ст.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Дидактична гра «Віднови втрачене»

Учитель пропонує учням речення, у яких пропущено термін, прізвище або дату тощо.

1. Перша згадка про українських козаків подана у «Хроніці Польщі» Мартина Бєльського під ... р.

2. Першою Січчю вважають фортецю, що була зведена на о. ... князем ... .

3. Центром реестрового козацтва було місто ... .

4. Низове козацтво проживало ... .

5. Перше козацьке повстання кінця XVIст. відбулося під керівництвом ... .

6. Керівником козацького повстання 1594-1596 pp. був ... .

7. Причинами козацьких повстань 90-х років XVIст. було ... .

8. «Добою героїчних походів» в історії козаччини називають період ... .

9. У битві під Хотином ... року польсько-козацьке військо здобуло перемогу над ... .

10. 1616 року запорожці захопили найбільший невільничий ринок у м.....

11. У боротьбі проти турків та татар особливо уславився запорозький ватажок ... .

12. Козацький гетьман упродовж 1600-1602 pp., який 25 років був невільником на турецькій галері ... .

Вправа «Мозковий штурм»

Назвіть факти, які свідчать, що запорозьке козацтво перетворилося на важливий чинник суспільного життя на українських землях.

Робота з документом

Французький історик де Бартенон, 1608 р.

«Ці люди виросли в труді, як скіфи; загартовані всілякими злигоднями, як гуни; здатні до війни, як готи, засмаглі на сонці, як індійці, і жорстокі, як сармати, леви у переслідуванні ворога, схожі на турків за підступністю, подібні до скіфів за люттю, вони християни за віросповіданням».

Запитання

1. Про кого, на вашу думку, йдеться в документі?

2. Про що свідчить це висловлювання?

Учитель. Таким чином, козацтво стало важливим чинником суспільного життя на українських землях, а також грізною політичною силою на арені світу, з якою рахувалися, якої боялися і до якої не раз зверталися по допомогу.

Робота в парах

Г. Боплан «Опис України»

«Селяни там надзвичайно бідні: вони мусять працювати по три дні на тиждень зі своїми кіньми на користь панові і давати йому, відповідно до належної їм землі, багато мір збіжжя, багато каплунів, курей, гусей і курчат на Великдень, Трійцю і Різдво; до того ж, возити дрова своїм панам і відбувати тисячу інших повинностей, які вони не повинні робити безоплатно. Вимагають від них пани грошову повинність, десятину баранів, поросят, меду, всяких плодів і за кожні три роки третього бика. Селяни примушені віддавати своєму панові все, що той хоче: тому не дивно, що ці нещасні, поневолені, поставлені в такі тяжкіумови, не можуть ніколи нічого зберегти. ... Поміщики їхні мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, а навіть і над їхнім життям. Така велика свобода польської шляхти (вона живе як в раю, а селяни — як у чистилищі), і тому, коли селянам трапляється потрапити в неволю до лихого пана, то становище їх гірше, ніж галерних невільників».

Завдання

1. Чому автор документа робить висновок, що становище селян було «гіршим, ніж галерних невільників»?

2. Яких утисків зазнавали українці, окрім соціально-економічного гноблення?

3. Зробіть передбачення, до чого могло призвести погіршення становища селян і козаків на початку XVIIст.

Вправа «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися»

Учитель. Отже, сьогодні на уроці ми ознайомимося з козацько-селянськими повстаннями 20-30-х pp. XVI1 ст.,які стали реакцією селян та козаків на суттєве погіршення свого становища.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Становище в Україні в 20-х pp. XVII ст.Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 року

Розповідь учителя, супроводжувана роботою з картою та заповненням таблиці У вересні 1625 р. великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський з 30-тисячним військом вирушив із Бара на Подніпров'я. Проти цього загону виступили козаки, очолювані Марком Жмайлом — козацьким гетьманом.

Марко Жмайло спромігся згуртувати навколо себе 20 тис. козаків. На південь від Крилова вони влаштували укріплений табір. Сили були нерівними. Наслідки бою можна було передбачити, хоча поляки так і не змогли здобути укріплених позицій запорожців. Зрештою, справу вирішив не бій, а суперечності серед козаків. Помірковані запорожці під проводом Михайла Дорошенка вступили в переговори з поляками, результатом яких стало підписання Куруківської угоди.

Дата повстання	Керівники	Причини	Основні події	Результати

Робота з документом

Із Куруківської угоди, укладеної між польськимгетьманом великим коронним С. Конецпольськимі гетьманом М. Дорошенком. 5 листопада 1625 р.

«Ми вважаємо справедливим, щоб військо запорозьке... мало голову або старшого, за прикладом давніх років, призначеного королем або гетьманами коронними його королівської милості.

Протягом 6 тижнів козаки мусять скласти правильні реєстри, які не перевищують 6 000 із зазначенням, скільки їх живе в кожному старостві.

Для війська запорозького ми призначаємо платню на рік 60 000 злотих польських, які вони будуть одержувати в місті його королівської милості Києві...

Із числа 6 000 козаків 1 000 або більше, на розсуд коронного гетьмана і з відома їхнього старшого, залежно від умов часу мусять перебувати на Низу за порогами і там виконувати свою службу... Решта, живучи по волостях, мусять йти в похід з наказу коронних гетьманів на допомогу регулярному війську... »

Завдання

1. Визначте основні положення угоди.

2. Відомо, що укладання Куруківської угоди було компромісом між Польщею та козаками. У чому ви вбачаєте компроміс з боку Польщі?

3. Як, на вашу думку, до цього документа поставились козаки? Які пункти угоди могли викликати незгоду козаків?

2. Повстання Тараса Федоровича (Трясила) 1630 року

Метод «Пошук інформації»

Самостійна робота з підручником за орієнтовним планом.

1. Що стало приводом до козацького повстання 1630 року?

2. Хто його очолював?

3. Яка подія дістала назву «Тарасова ніч»?

4. Якими були умови Переяславської угоди?

Завдання

1. Порівняйте зміст Куруківської та Переяславської угод. Яка з них більше відповідала інтересам козаків?

3. Повстання Івана Сулими 1635 року

Метод «Три речення»

Опрацювати текст підручника про повстання Івана Сулими і передати його зміст трьома реченнями.

Повідомлення учня

Історія життя Івана Сулими нагадує детективний роман. Він рано почав козакувати. Особливо його вабило море. Походи під проводом Самійла Кішки для Сулими стали морською академією. 1605 року він потрапив у полон. Майже 15 років плавав Іван на турецькій галері, але за слушної нагоди звільнився сам і своїх товаришів-невільників визволив. Вони узяли курс до берегів Італії. Обідрані, голодні запорожці справили надзвичайне враження на мешканців Рима. До того ж моряки вишикували на пристані 300 закутих у кайдани яничарів — лютих ворогів Венеції. Про це невдовзі дізнався сам Пана Римський. Він особисто познайомився із запорожцями. Захоплюючись мужністю козаків, Павло Vтепло вітав їх, дав козакам гроші для повернення додому. Л Сулимунагородив золотою медаллю зі своїм портретом — найвищою нагородою в Європі. Після повернення з полону С. Кішка неодноразово організовував успішні морські походи проти татар і турок. Тому після повстання 1635 року, коли козаки під проводом С. Кішки зруйнували щойно збудовану фортецю Кодак, славетного ватажка не без участі реєстровців було видано полякам. За вироком польського сейму Івана Сулиму було страчено у Варшаві.

4. Козацьке повстання 1637-1638 pp. Прийняття «Ординації Війська Запорозького»

Розповідь учителя, робота з картою та таблицею

Новим великим виступом стало повстання 1637-1638 pp., очолюване Павлом Бутом (Навлюком), Яковом Остряпином (Остряницею) і Дмитром Гунею. Поштовхом до повстання стала чергова «чистка» козацтва, здійснена польним гетьманомМиколою Потоцьким, унаслідок якої в реєстрі залишалися лише ті, за кого ручалися старости. У битвах підКумсйками (біля Черкас) і Боровицею (біля Чигирина) козаки зазнали поразки. Почалися переговори, у яких посередником виступив польський комісар Адам Кисіль. Він переконав реєстровців погодитися па умови поляків, запевняючи, що Павлюк не буде покараний. Проте його було страчено. Дмитру Гуні вдалося пробитися на Запоріжжя. Козаки змушені були дати розписку про свою покору.

Було складено «Ординацію Війська Запорозького», за яким:

• реєстр обмежили до 6 000;

• козакам заборонялося оселятися в містах, окрім прикордонних — Черкасах, Чигирині, Корсуні;

• козаків позбавили права обирати старшину.

Десятирічний період після придушення козацько-селянських повстань (1638-1648) поляки назвали добою «золотого спокою» на українських землях. Щоправда, спокій був примарним і нетривалим, бо насувалася грізна хмара Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Вправа «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися»

У чому полягало значення козацько-селянських повстань 20-30-х pp. XVIIст.?

1. Повстання сприяли накопиченню досвіду боротьби.

2. Козацтво перетворилося на велику силу, яка здатна була очолити боротьбу за національне визволення.

3. Повстання сприяєш формуванню національної свідомості українського народу, розумінню необхідності боротьби за національне визволення.

4. Висунуті гасла захисту православ'я, звільнення селян від панів і всієї України від польського панування забезпечили підтримку повстанців більшістю населення.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

1. Найбільше мене сьогодні вразило...

2. На сьогоднішньому уроці я вперше дізнався...

3. Я хотів би більше почути про...

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал підручника та конспект.

1-а група

Документ 1

«На початку 20-х років XVII ст. загострюються відносини козацтва з польськими властями. Відігравши вирішальну роль у Хотинській війні, в якій Польща здобула перемогу, козацтво зазнало поразки. За умовами миру, укладеного 1621 р., йому заборонялося судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Крім того, польський уряд не виплатив зароблених козаками грошей та скоротив реєстр. Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями. У відповідь на утиски з боку Польщі козацтво, демонструючи свою незалежність, активізувало втручання в турецько-татарські справи.

...Вони заявили: «Мир укладав король, а не ми!» Частина учасників Хотинської війни, яка змушена була повернутися в шляхетські маєтки, відмовилися від виконання феодальних повинностей. Особливого розмаху ці процеси набули на Київщині, де чимало місцевих жителів «покозачилися», тобто самовільно проголосили свою належність до козацького стану». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 140–141)

Завдання

1. Охарактеризуйте становище українського козацтва на початку XVII ст.

2. Чому в даний період зростало невдоволення козацтва?

3. Поясніть слова з документа: «Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями».

 

1-а група

Історична довідка

Тарас Федорович (Трясило)

• Обіймав посаду корсунського полковника, а з 1629 р. — козацький гетьман.

• Навесні 1630 р. очолив повстання проти польської влади на Київщині та Полтавщині.

• Завдав поразки польським військам під Корсунем і здобув Переяслав, який польські війська так і не змогли відбити у повстанців.

• 20 травня 1630 р. влаштував полякам «Тарасову ніч», знищивши велику кількість ворогів, причому багатьох представників найшляхетніших польських родів.

• Після укладення Переяславської угоди (29 травня 1630 р.), яка підтвердила умови Куруківської угоди і збільшила реєстр до 8 тис., Трясило з частиною козаків відійшов на Запорожжя, пізніше намагався організувати нове повстання проти Польщі.

 

Завдання

1. Охарактеризуйте повстання 1630 р. під керівництвом Тараса Трясила.

2. Якими були його наслідки?

3. Яку подію змалював Т. Г. Шевченко у своїй поемі?

4. Як ви вважаєте, чому Тарас Федорович отримав прізвисько Трясило?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2-а група

Документ 2

«Домінуючі позиції в економіці посідали українські і польські магнати, які зосередили у своїх руках величезні масиви земель. Вони володіли десятками міст і містечок, тисячами сіл. Щоб збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на продаж, шляхта і магнати організовували фільварки. Вони відбирали у селян земельні наділи, позбавляли їх особистої свободи і змушували виконувати кілька днів на тиждень панщину. ...Міщани також виконували різні повинності на користь своїх власників, старост, воєвод. Багато міст мали привілеї на магдебурзьке право, але ...водночас православні міщани... зазнавали тяжких національно-релігійних та економічних утисків». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 58)

Завдання

1. Охарактеризуйте соціально-економічне становище українських селян та міщан на початку XVII ст.

2. Як українці висловлювали своє невдоволення таким становищем?

 

2-а група

Історична довідка

Фортеця Кодак

• Її спорудження розпочалося після постанови польського уряду «Про припинення козацького свавілля».

• Вирішено було збудувати її на правому березі Дніпра поблизу Кодацького порогу.

• Фортеця мала б перешкоджати втікачам потрапити на Січ, а також перекрити постачання Запоріжжя продовольством і боєприпасами.

• Керував будівництвом французький військовий інженер Гійом де Боплан.

• Споруджена була за чотири місяці.

• У фортеці розмістився гарнізон з 200 німецьких найманців під керівництвом Жана Маріона.

Іван Сулима

• Народився на Чернігівщині в родині дрібного шляхтича.

• Гетьман нереєстрових козаків, брав участь у походах проти турків тататар.

• У 1635 р. очолив повстання козаків, з якими захопив і зруйнував фортецю Кодак.

• Схоплений поляками і разом з іншими учасниками повстання страчений.

Документ 6. Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю

(уривок з української народної думи)

Не схотіли пани-ляхи

Попустити й трохи,

Щоб їздили в Січ бурлаки

Та й через пороги.

Спорудили над Кодаком

Город-кріпосницю

Ще й прислали в Кодак військо,

Чужу-чужаницю.

Їде бурлак чи комашник

Порогом-водою,

Його лове чуже військо

Й оддає в неволю.

Зажурились запорожці,

Що нема їм волі

Ні на Дніпрі,

Ні на Росі,

Ні в чистому полі.

Обізвався серед Січі

Курінний Сулима:

«Гей, давайте, хлопці, зварим

Вражим ляхам пива!»

Добре Павлюк та Сулима

Ляхів частували –

Військо вибили дощенту,

Кодак зруйнували.

(Героїчний епос українського народу. — К.: Либідь, 1993. — С. 62)

Завдання

1. З якою метою була споруджена поляками фортеця Кодак?

2. Як ви ввважаєте, чому козакам вдалося зруйнувати цю неприступну фортецю?

3. Про що свідчить факт руйнації фортеці Кодак?

 

3-я група

Документ 3

«Істотно змінилися політичні позиції запорозьких козаків. Вони вже не замикалися на своїх вузькостанових проблемах. ...Козаки почали енергійно відстоювати інтереси православної церкви. Збагатився їхній політичний досвід. Козаки навіть домагалися права брати участь в обранні польського короля». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 59)

Завдання

1. Охарактеризуйте політичне становище України на початку XVII ст.

2. Як воно вплинуло на розгортання національно-визвольного руху?

3. Дайте визначення терміна «національно-визвольний рух».

 

3-я група

Історична довідка

Павло Бут (Павлюк)

• Гетьман нереєстрового козацтва, очолив повстання 1637 р. Протии Польщі, закликав рішуче стати «за віру християнську і наші золоті вольності».

• Його сподвижниками були Карпо Скидан, Дмитро Гуня, Семен Биховець.

• На допомогу козакам виступили загони селян та міщан Подніпров’я і Лівобережжя, але ці загони діяли роз’єднано і мали погане озброєння.

• Після програної битви під Кумейками 6 грудня 1637 р. Повстанці потрапили в облогу, і Бут вимушений був піти на переговори, де був підступно схоплений і пізніше страчений у Варшаві.

«Ординація Війська Запорозького»

• Ухвалена польським сеймом у березні 1638 р.

• Козаки позбавлялися права обирати старшин, заборонялося козацьке судочинство.

• Реєстрове козацтво скорочувалося до 6 тис.

• Без дозволу урядового комісара під загрозою смерті ніхто на мав права йти на Січ.

• Козакам дозволялося жити тільки на території реєстрових полків.

• Два полки реєстрових козаків повинні постійно стояти на Запорожжі.

Запитання

1. Яким був склад учасників повстання 1637 р.?

2. Чому повстанці вимушені були піти на підписання мирної угоди?

3. Унаслідок яких подій польський уряд ухвалив «Ординацію Війська Запорозького»? Що вона передбачала? Спробуйте її порівняти з Куруківською угодою.

4-а група

Історична довідка

Яків Острянин (Остряниця, Іскра)

• Один із керівників повстання 1638 р. проти Польщі.

• У 1633 р. обраний полковником реєстрового козацтва, брав участь у війні з московським військом (1634) на Сіверщині.

• Після поразки Павлюка під Кумейками обраний нереєстровими козаками гетьманом, підняв козаків на повстання.

• Переміг польське військо у квітні 1638 р. під містом Говтвою, а у травні зазнав поразки під Лубнами.

• Разом із частиною козаків відступив на Слобідську Україну, оселився поблизу Чугуєва.

• Загинув під час козацьких заворушень.

Дмитро Гуня

• Козацький гетьман 1638 р.

• Після поразки Павлюка під Кумейками вдалим маневром врятував козацький загін від розгрому.

• Очолив повстання 1638 р. після того, як Остряниця пішов на Слобожанщину.

• Довго тримав оборону в урочищі Старці, але 7 серпня 1638 р. вимушений був скласти зброю.

Документ 7. Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю

(уривок з української народної думи)

Знайшов Павлюк побратима

Орла Остряницю,

Що не раз пускав із ляхів

Шляхетську кровицю.

То не хмари з буйним вітром

З Дніпра налягають –

То Павлюк та Остряниця

Ляхів обступають.

Силу ж панів перебила

Голота бурлацька,

Та не хтіла в одно стати

Старшина козацька.

Ой, превражні пани-ляхи,

Що ж ви наробили?

Скільки ж бідних запорожців

Ви з світу згубили!

(Героїчний епос українського народу. — К.: Либідь, 1993. — С. 63)

Завдання

1. Охарактеризуйте результати повстання 1637–1638 рр.

2. Про які суперечності між козацькою старшиною та «голотою бурлацькою» йдеться в думі?

3. Порівняйте козацько-селянські повстання 90-х рр. XVI ст. і повстання 30-х рр. XVII ст. Що вони мали спільного і чим різнилися?