Урок "Передумови, причини і початок Національно-визвольної війни середини XVII ст. ."

 

Тема.  Передумови, причини і початок Національно-визвольної війни сере­дини  XVII ст. .

Мета: визначити причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування, дати характеристику історичної постаті Богдана Хмельницького та його сподвижників; розвивати в учнів уміння аналізувати та порівнювати історичні події, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їх роль в історичному процесі; на прикладах героїчної історії українського народу виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Основні поняття: «Національно-визвольна війна».

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

Обладнання:   підручник, атлас з історії України, 8 клас, картки, ілюстративний матеріал, дидактичний матеріал для груп, презентація «Сподвижники Богдана Хмельницького», портрет Богдана Хмельницького, історичні джерела, музичні записи.

Історичні постаті: Б.Хмельницький, Іван Богун, Кіндрат Бурляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий, Філон Джеджалій, Максим Кри­воніс, Іван Виговський, Антон Жданович, Федір Вишняк, Богдан Топига, Сава Москаленко.

 

• застосовувати та пояснювати на прикладах термін «Національно-визвольна війна»;
• визначати причини та передумови Національно-визвольної війни;
• розповідати про життя Б.Хмельницького до початку війни;
• називати однодумців (сподвижників) Б.Хмельницького;
• аналізувати початок національно-визвольної війни, супроводжуючи розповідь показом  на карті;
• визначати місце історичних діячів та їхню роль в історичному процесі;
• висловлювати та аргументувати власну точку зору.

Педагогічні прийоми та методи навчання: евристична бесіда, «мозковий штурм», «незакінчене речення», театралізований момент, хронологічна задача, декламація вірша, «викинь зайве»,метод проблемного навчання, групова робота, робота з картою, робота з документами, робота з ілюстраціями.

Міжпредметні зв’язки: українська література, географія, математика, інформатика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Взаємне привітання та організація уваги учнів.

-                     Доброго дня! Я бачу, що ви в чудовому настрої, а настрою чудового не буває забагато, то ж поверніться один до одного і щиро усміхніться. Молодці!

-                     Перш ніж почати роботу, хочу пригадати слова американського підприємця Генріха Форда: «Зібратися разом – це початок, триматися разом – це процес, працювати разом – це успіх. Я бажаю, щоб ми з вами, працюючи разом на уроці досягти максимального успіху».

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІВЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя: Напевне, якщо запитати з чим у вас асоціюється Японія, то ви скажите з сакурою, самураями, Нідерланди – з тюльпанами, Єгипет – з пірамідами, Індія – поділ на варни та касти, так для більшості іноземців Україна асоціюється з козаками, з Богданом Хмельницьким. Тому ми зобов’язані добре вивчити історію українського козацтва та видатних діячів. І коли нас хтось запитає, ми не опускали очі від сорому, що не знаємо, а навпаки відповідали з гордо піднятою головою!

 

ІІІ.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

             На попередніх уроках ви вивчили тему «Українські землі наприкінці ХVІ - у першій половині ХVІІ століття».  Перш ніж перейти до вивчення нової теми, нам необхідно пригадати попередній матеріал.

Про які події йдеться…

Була Варна здавна славна.

Славнішії козаченьки,

 Що тої Варни дістали

І в ній турків забрали   (морські походи козаків на початку ХVІІ ст. під керівництвом Петра Сагайдачного )

 

Про кого з козацьких ватажків йдеться у творі Т.Шевченка

«…Лягло сонце за горою,

Зірки засіяли,

А козаки, як та хмара,

Ляхів обступали.

Як став місяць серед неба, ревнула гармата;

Прокинулись, ляшки-панки –

Нікуди втікати!

Прокинулись ляшки-панки, та й не повставали:

Зійшло сонце – ляшки-панки

Покотом лежали»    (Тарас Трясило, поема про повстанців «Тарасова ніч»)

Бесіда

1. Між якими державами були розділені українські землі на початку ХVІІ ст.? (Більшість земель - Річ Посполита, утворена у 1569 р.; Північна Буковина – Молдавія (васал Османської імперії), Закарпаття –Австрія)
2. Яким був політичний статус українських земель за умовами Люблінської унії? (Погодились на інкорпорацію, тобто включення українських земель до складу Польської держави. Українські землі були поділені на 6 воєводств – Руське, Белзьке, Подільське, Київське, Волинське, Брацлавське).
3. Які суспільно-політичні зміни відбулися в українських землях після 1569 року?

• Конфлікт з польською владою унаслідок порушення козаками умов Хотинського миру 1621 р. – поновлення морських походів козаками і втручання у справи Кримського ханства.
• Рішення польської влади зменшити козацький реєстр із 40 до 3 тис. осіб та повернення усіх виключених із нього до попередніх господарств.
• Зіткнення інтересів козаків і польських землевласників у боротьбі за володіння південноукраїнськими землями, які намагалася привласнити шляхта.
• Рішуча відмова Сигізмунда ІІІ задовольнити вимоги козаків про збільшення козацького реєстру, збільшення і вчасної виплати платні, ліквідувати унію католицької і православної церков, узаконити православну церкву в Україні.
• Швидке визрівання конфлікту між шляхтою і селянством через закріпачення селян, збільшення панщини та податків (третій Литовський статут 1588 р.).
• Наступ на православну віру українців, українську культуру та мову шляхом ополячення української шляхти.
• Втрата Україно державності, яка в обмеженому вигляді зберігалась у ВКЛ).

4. Чи були спроби національної боротьби українського народу наприкінці ХVІ- на початку ХVІІ ст.. на території України?  (Національно-визвольні повстання мали місце в кінці 16 ст. під проводом Криштофора Косинського початок осені 1591 р., Северина Наливайка навесні 1595 р., більш підготовленими,  організованими і займали більшу територію повстання під проводом Марка Жмайла 1625 р., Тараса Федоровича 1630 р., Івана Сулими 1635 р., Павла Павлюка 1637 (Бут).
5. Що передбачала «Ординація Війська Запорізького реєстрового…», підписана козацькою старшиною піля поразки повстання 1638 р. на чолі з Я. Острянином, Д. Гунею та К. Скиданом? (За «Ординацією…» реєстр складав 6 тис. козаків, придушувалися будь-які прояви покозачення, реєстровці не мали права обирати гетьмана і старшину, на Запоріжжі перебували польські залоги, заборонялось здійснювати військові походи проти Османської імперії, козаків зобов'язали сплачувати податки). 
6. Яким було значення козацьких повстань кінця ХVІ- початку ХVІІ ст.? (Козаки здобули величезний воєнний досвід, засвідчили підтримку козацтва більшості українського населення. Але: повстання зазнали поразки через стихійність, брак належної організованості та згуртованості)

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

• Діти, як ви гадаєте, яка тема нашого уроку?

Так, сьогодні на уроці ми розглянемо одну із найгероїчніших сторінок українського козацтва – боротьбу за національне визволення від Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького.

Учні записують тему уроку на дошці «Передумови, причини і початок Національно-визвольної війни сере­дини  XVII ст. .»

План.

1. Причини, передумови та привід Національно-визвольної війни.

2. Б. Хмельницький та його сподвижники.

3. Підготовка до початку війни.

Спільно з учнями формулюються очікувані результати уроку відповідно до плану.

Які  ж результати ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? (визначати причини та передумови Національно-визвольної війни; складати історичний портрет Богдана Хмельницького та сподвижників Богдана Хмельницького; визначати місце історичних діячів та їхню роль в історичному процесі; охарактеризувати заходи, які вживав Богдан Хмельницький для підготовки до війни; висловлювати та аргументувати власну точку зору; оволодіти новим життєвим досвідом; розуміти історичне минуле та сучасність для прогнозування майбутнього).

Постановка питання уроку:

                 Чи відбулась би національно-визвольна війна без Б. Хмельницького?

Відповідь на це питання ви зможете дати в кінці уроку.

V.  СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Причини, передумови та привід Національно-визвольної війни.

Розповідь учителя

Найважливішою подією української історії XVII ст. стала Націо­нально-визвольна війна українського народу, що була обумовлена загостренням суперечностей у різних сферах розвитку суспільства, які спричинили передумови початку війни.

Вибух Національно-визвольної війни 1648 р. накопичував енергію з часу ук­ладення Люблінської унії 1569 р. Вона надала Польщі широкі можливості еко­номічного та воєнного зміцнення за рахунок використання природних багатств України та експлуатації населення. Українському народові унія принесла лише різке посилення феодального визиску, національне й релігійне приниження, наступ на народну культуру й самобутність.

• Учні, давайте спробуємо дати визначення поняттю – національно-визвольна війна

Робота з термінами та поняттями (запис до зошита)

Національно-визвольна боротьба — рух поневолених народів за повалення чужоземного панування, ліквідацію національного й ко­лоніального гноблення, завоювання національної незалежності.

Зараз пригадаємо, що таке передумови, привід та причини війни

Передумови - встановити умови, що уможливили здійснення повстання (поширення ідей чи настроїв у суспільстві; чи існувала сила або особа, яка б могла очолити повстання; становище груп, верств населення).

Причини – встановити, що відбулося в житті повсталих соціальних груп і верств незадовго до виступу; що могло викликати незадоволення до такої межі, що довелося взятися за зброю для зміни існуючих порядків.

Привід – подія, яка спровокувала початок війни.

Отже, визначимо передумови, причини та привід Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, працюючи в групах з джерелами інформації.

Робота в групах (звучить музика)

Учитель об'єднує учнів у 4 групи. Дає завдання, яке групи  за короткий час (3-5 хв.) повинні викона­ти та представити результати роботи своєї роботи.

Завдання усім групам: Опрацювавши джерела, скласти таблицю.

 

 

 

 

 

Причини	Передумови
1. Посилення католицизму на українських землях та загострення національних та релігійних утисків українського населення під владою Польщі.	1. Поширення ідей боротьби за національну незалежність і особисту свободу людини.
2. Засилля в Україні польських магнатів і шляхти. Посилення     соціально-економічного гніту селян, міщан, козаків.	2. Початок формування української нації.
3.Нехтування польською владою станових інтересів українського козацтва.	3. Перетворення       козацтва на провідну політичну силу українського суспільства.

 

1. Група. «Передумови національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.».

Формування української ранньоновітньої нації, яка в межах Речі Посполитої фактично не мала шансів на повноцінний розвиток.

Перетворення українського козацтва на провідну політичну силу, яка внаслідок загострення протиріч між інтересами Укра­їни і великодержавними амбі­ціями Польщі відігравала роль суспільної загрози.

Поширення в Україні ідей бо­ротьби за національну незалеж­ність і особисту свободу людини, що набули в цей час поширення в Європі.

2. Група. «Причини  національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.».

Посилення соціально-економічного гноблення селян, міщан, козаків. Незадоволення різних верств населення України швидким зростанням у країні земельних володінь польських магнатів та шляхти.

Посилення національно-релігійного гніту внаслідок відверто дискримі­наційної політики (політика, спрямована на обмеження чогось) Речі Посполитої: утиски православної церкви, усунен­ня українців від участі в міському самоврядуванні, обмеження щодо ук­раїнської мови і освіти тощо.

Перетворення репресивної політики польської влади на «зразок» у бороть­бі українців за свої станові інтереси: орієнтація на силові засоби захисту своїх прав. Прагнення народу помститися шляхті за наругу над ним.

Слабкість вищої державної влади Речі Посполитої (короля й сейму), які навіть за наявності бажання не мали достатніх повноважень і авторитету, щоб контролювати дії польських магнатів і шляхти в Україні.

3. Група. «Привід до початку  національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.».

Приводом до початку повстання, що переросло в Національно-виз­вольну війну, стала особиста кривда, заподіяна Богдану Хмельницькому чи­гиринським підстаростою Данієлем Чаплинським. Зі своїми слугами він пограбував та зруйнував родинний хутір Богдана Хмельницького Суботів, захопив його дружину та жорстоко побив малолітнього сина.

Звернення Богдана Хмельницького до суду й навіть до короля з вимогами по­карати нападника не мали результатів. Не знайшовши справедливості, він приєднується до козацької старшини, яка таємно обговорювала план збройного повстання проти польської влади в Україні. Протягом вересня 1647 р. Хмельницький розробив план виступу проти Речі Посполитої.

4. Група. «Б. Хмельницький про основну причину Національно-визвольної війни»

Робота з історичним документом

Б. Хмельницький про основну причину Національно-визвольної війни

Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною проти ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й доми, не те, що позбав­ляли їх земної батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ.

Запитання  до  документа

1. У чому Б. Хмельницький убачав основну причину війни ук­раїнців із поляками?
2. Наведіть приклади боротьби українців за православну віру                                            в першій половині XVII ст. .

 (Діяльність митрополита Петра Могили – за його наказом православним повернуто Софіївський собор та значне число монастирів та церков, захоплених раніше уніатами, повстання 20-30-років: 1625 р. – під проводом Марка Жмайла, Тараса Федоровича (Трясила) - 1630-1631 рр., Івана Сулими  - 1635 р., Павло Павлюк, Дмитро Гуня, Яків Острянин – 1637-1638 рр..).

Ми визначили передумови, причини та привід Національно-визвольної війни. Наступним кроком є визначення рушійних сил та характеру Національно-визвольної війни.

Метод «Мозковий штурм»

1. Що таке рушійні сили? (Це соціальні верстви і групи, які брали участь у повстанні чи війні).
2. Назвіть рушійні сили Національно-визвольної війни (Козацтво, селяни, міщани, вихідці з дрібної української православної шляхти, представники православного духівництва)
3. Який характер мала війна? (Національно-визвольний, релігійний, антифеодальний)
4. Яка ж була мета повстання? (Знищити польське панування, створити Українську державу, ліквідувати кріпацтво)

Розповідь учителя.

У цей час надзвичайно ускладнилася ситуація в соціально-еконо­мічній сфері. Унаслідок зростання в Україні землеволодінь польської шляхти селяни втрачали землю і ставали кріпаками. Значно погір­шилося також становище міщанства й реєстрових козаків. Критич­ним було становище в національно-релігійній сфері. Усіляко обме­жувалися можливості українців уживати рідну мову. Один за одним в Україні з'являлися католицькі костьоли, монастирі та єзуїтські колегіуми. Незважаючи на проголошувану владою свободу віроспові­дання, не припинялися утиски православних. У тогочасній Україні саме релігійні утиски були чинником, що об'єднував представників різних верств у їхніх протестах проти польської влади.

2. Б. Хмельницький та його сподвижники.

Розповідь учителя.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. тривала з лютого 1648 р. до серпня 1657 р. (існують й інші періодизації війни; деякі історики називають її революцією, що тривала до 1676 р.). Вона мала національно-визвольний, релігійний та соціальний характер. Її рушійною силою були козаки, міщани, селяни, православне духівництво, частина дрібної української шлях­ти. Очолював їх Б. Хмельницький.

(стук в двері, до дошки виходить Богдан Хмельницький. Звучить козацький марш.)

Театралізований момент. Сприйняття матеріалу від особи – головного історичного героя.

Я, Богдан (Зиновій) Хмельницький, гетьман України, тво­рець Української козацької держави. Народився 6 січня 1595 року в хуторі Суботів. Походжу із дрібної української шляхти. Освіту здобув в одній із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії. Із юнацьких років перебував на військовій службі. У 1620 р. разом із батьком брав участь у поході польського війська до Молдови проти турок. У битві під Цецорою батько загинув, а я потрапив до турецького полону, із якого мене викупили запорожці. Повернувшись, вступив до реєстрового коза­цького війська, згодом став писарем. Брав участь у походах проти Кримсько­го ханства, а в часи повстань 30-х рр. XVII ст. виступав на боці козаків.

У січні 1648 р. очолив Національно-визвольну війну. Під час національно-визвольних змагань проявив себе як досвідчений полководець, талановитий дипломат і видатний державний діяч. Осмислюючи досвід визвольної бороть­би, сформулював ідею створення незалежної Української держави в її етніч­них межах і розпочав її реалізацію. Домігся визнання Української козацької держави як суб'єкта міжнародного права. Помер у Чигирині 1657 році й похований у рідному хуторі Суботів в Іллінській церкві.

Запитання до Богдана Хмельницького

Робота з підручником на с. 107

Періодизація Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

 

Період	Зміст
1648— 1649 рр.	Наростання визвольної боротьби. Визнання урядом Речі Поспо­литої певної самостійності за Україною
1650— 1653 рр.	Тривала й виснажлива боротьба між; козацтвом і поляками не принесла успіху жодній зі сторін
1654 —1655 рр.	Надання Московською державою військової допомоги Україні. Успішне завершення україно-московськими військами літньо-осінньої кампанії 1655 р. в Україні
1656— 1657 рр.	Укладення Україною військового союзу зі Швецією та Трансіль­ванією. Спільні дії козацтва зі шведською та трансільванською армією проти Польщі

Розповідь учителя

Створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боро­лася за визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх сподвижників. Серед них були представники різних станів— козацтва, української шляхти, міщан. У роки війни вони стали тала­новитими воєначальниками, будівничими держави, дипломатами.

 

Презентація «Сподвижники Богдана Хмельницького».

Розповідь учителя.

Соратники Б. Хмельницького мали відмінні погляди з багатьох пи­тань. Одні з них були досить поміркованими, інші — налаштованими радикально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї боротьби за визволення України.

3. Підготовка до початку війни.

Декламація вірша учнем (під мелодію).

 

Яна ЯКОВЕНКО

В сиву-сиву давнину

Козаки йшли на війну,

Бо на рідну Україну

Сунулися без упину

Ляхи, турки та татари,

Москалі та яничари.

Щоб палить сади і хати,

Щоб людей в неволю гнати.

Козаки скликають раду :

- Не буде ворогу пощади !

Вірні коні рвуться в битву,

Крешуть іскри з-під копита.

За чарівний спів дівочий,

За спокійні дні та ночі –

Шаблі весело дзвенять,

Вражі голови летять.

І на морі, і в степах

Наганяли вони страх,

Бо найкращі вояки –

Запорозькі козаки !

І не буде переводу

Українському народу

Доки із глибин сторіч

Долина козацький клич.

Розповідь учителя

Приводом до війни стала особиста кривда, завдана Б. Хмельницькому польським шляхтичем Д. Чаплинським, який пограбував його маєток у Суботові, викрав його дружину та жорстоко побив його сина Тимоша. Розгніваний Б. Хмельницького спробував знайти захисту у короля, та ледь уникнув арешту. Тоді він вирушив на Січ, де у січні 1648 року загальна козацька рада обрала його гетьманом.

Повстання вирішили розпочати в листопаді 1648 р. захопленням Трахтемирова, де перебував урядовий комісар реєстрового козацтва Яцек Шемберк. Домовилися також направити послів до кримського хана й турецького султана, щоб заручитися їх підтримкою.

Однак плани повстанців було видано полякам. Хмельницького за­арештували й кинули до в'язниці в Чигирині. Звідти він утік завдя­ки допомозі чигиринського полковника Станіслава Кричевського та своїх друзів і подався на Запорожжя.

 

Повідомлення учня

 «Заходи Богдана Хмельницького по підготовці збройного виступу»

На початку січня 1648 р. Хмельницький із загоном прибічників прибув на Запорожжя й розташувався неподалік Січі. Порозумівшись із козаками, що перебували в залозі на Січі, 25 січня 1648 р. він без бою оволодів нею. При цьому значна частина реєстровців вирішила підтримати повстанців: Ці події вважаються датою початку Націо­нально-визвольної війни. Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Б. Хмельницького було обрано гетьманом Війська Запорозького.

Новообраний гетьман Б. Хмельницький звернувся з універсалами до українського народу, де закликав усіх небайдужих до долі своєї Вітчизни вступати до козацького війська для боротьби проти поль­ського панування. Розіслав універсали до українського народу із закликами вступати до лав козацького війська.

Налагодив виробництво пороху, організував закупівлю зброї та боєприпасів.

Досяг домовленостей про перехід реєстровців на бік повстанців.

Вів переговори з Туреччиною та Кримським ханством протягом лютого 1948 р. –оскільки у козаків недостатньо було власної кінноти. В результаті посольство гетьмана в березні 1648 р. ук­лало договір про воєнно-політичний союз із кримським ханом Іслам-Гіреєм III. Відповідно до нього, на допомогу козакам хан надсилав 6 тис. татарських кіннотників.

Здійснені заходи дозволили гетьману на кінець квітня 1648 р. зібрати 5 тис. козаків та 6 тис. татар. Проти них виступило польське військо, очолюване коронним гетьманом Миколою Потоцьким, що налічувало близько 18 тис. вояків, із яких 6 тис. становили реєстрові козаки.

 

Завдання учням

1. Назвати столицю гетьманської України (Чигирин).
2. Користуючись картою атласу, скажіть, звідки рушили козацькі війська у 1648 році на Чигирині та назвати місця битв у 1648 році. (з Микитинської Січі на Жовті Води до Чигирина, а потім Корсунь, Пилявці).
3. З якого міста розпочали дії польські війська  у 1648 році? (м. Бар, на Подільщині).

Хронологічна задача

1.Скільки років минуло від обрання гетьманом  Богдана Хмельницького?

2016-1648 =368 років

2. Скільки років минуло від взяття фортеці Кафи до початку ННВ?

1648-1616=32 роки

 

Робота з історичним документом на с. 109 підручника

Із листа коронного гетьмана Миколи Потоцького королю Владиславу IV про ситуацію в Україні (березень 1648 р.)

Згубне полум'я так розгорілося, що не було жодного села, жодного міста, у якому б не лунали заклики до сваволі й де б не чинилися замахи на життя й майно своїх панів... Козацькі старшини бажають також самостійно воло­дарювати в Україні, укладати угоди з іноземцями і сторонніми господарями і робити все, що лише завгодно їх волі й бажанню.

Спочатку піднялось 500 бунтівників — сама по собі це — жалюгідна сила, але проти них слід рушити цілу армію, бо ці 500 підняли бунт у змові зі всіма козаць­кими полками і зі всією Україною. За короткий час повстанців збільшилося до З тис. Але боронь Боже, щоб він (Хмельницький) пішов із ними в Україну. Тоді б ці 3 тис. швидко зросли б до 100 тис. і нам вистачило б діла з цими.

Запитання  до  документа

1.    Які факти наводить автор документа?
2.    Яку інформацію можна отримати на підставі їх аналізу?

Розповідь вчителя

На відміну від козацьких виступів попередніх років, у 1648 р. бо­ротьба проти польського шляхетського панування в Україні набувала великого розмаху і ставала всенародною.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА ВМІЬ УЧНІВ

Закінчіть речення:

1). Національно – визвольна війна – це…

2). Гетьман, який очолив НВВ - …

3)  Приводом до НВВ послужив…

3). Соратника Б. Хмельницького у НВВ були…

4). Гетьманом Б. Хмельницький став у… (січні 1948 р.)

5) Релігія, яку сповідували козаки…

Викинь зайве:

1). М. Кривоніс, Ф. Жеджалій, І. Богун, Владислав IV.

2). Селяни, козаки, магнати, православна шляхта.

3). Фільварок, панщина, мануфактура, кріпацтво.

4). Лютеранство, православ’я, католицизм, уніатство.

Прийом «Незакінчене речення»

• Сьогодні на уроці я зрозумів…
• Сьогодні на уроці я дізнався про …
• Мене дуже зацікавило …

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. ОЦІНЮВАННЯ.

       Відповідь на проблемне питання уроку.

Чи відбулась би національно-визвольна війна без Б. Хмельницького?

Україна, натерпівшись польського панування, стримувала свій гнів протягом доби «золотого спокою». Але достатньо було невеликого поштовху, появи  людини, що спромоглася б стати організатором боротьби, щоб український народ піднявся на війну. І така людина на Україні була – Богдан Хмельницький.

Завдяки  Б. Хмельницького національно-визвольна боротьба переросла у війну. Сам перебіг Національно-визвольної війни  і її наслідки для українського народу ви вивчатимете на наступних уроках.

На кінець 40-х рр. XVII ст. політика, здійснювана Річчю Поспо­литою на українських землях, призвела до появи великої кількості незадоволених серед різних верств суспільства. Це створило переду­мови до початку національно-визвольної боротьби.

Б. Хмельницький став лідером повстанців і разом зі своїми спод­вижниками згуртував український народ для боротьби за свої права та свободи.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. розпочалася після оволодіння військами Б. Хмельницького Запорозької Січі.            

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.    Опрацювати параграф підручника.
2. Підготувати письмову відповідь на запитання: «Б. Хмельницький та його соратни­ки і противники».