Козацькому роду нема переводу

Про матеріал

Розвиток навичок самовдосконалення тіла і духу на прикладах епохи Запорізької Січі, знайомство учнів з національними традиціями, піснями, стравами; виховання поваги до історичної спадщини нашого народу, шанобливого ставлення до запорожців, спонукання до наслідування їх кращих рис характеру: любові до Батьківщини, сміливості, добродушності, безкорисливості, товариськості, бажання завжди прийти на допомогу. Обладнання: національні костюми, спортінвентар, українські страви.

Перегляд файлу

Козацькому

роду нема переводу

Мета заходу: Розвиток навичок самовдосконалення тіла і духу на прикладах епохи Запорізької Січі, знайомство учнів з національними традиціями, піснями, стравами; виховання поваги до історичної спадщини нашого народу, шанобливого ставлення до запорожців, спонукання до наслідування їх кращих рис характеру: любові до Батьківщини, сміливості, добродушності, безкорисливості, товариськості, бажання завжди прийти на допомогу.

Обладнання: національні костюми, спортінвентар, українські страви.

Література:

Позакласний час № 23-24 2001 р. “Козацькими стежками”.

Позакласний час № 2-3 січень 2001 р. “Козацькі забави”.

Позакласний час № 1 січень 2000 р. “Козацькі забави”.

Розкажіть онуку № 27-28 липень 2001 р. “Україна – славетний край козацький”.

Сценарій свята “Козацькому роду нема переводу”.

“Вертикаль” № 2 1997 р. “Козацькі забави”.

Хід виховного заходу.

"Так ось вона. Січ!

Ось те, гніздо, звідки вилітають

усі ті горді й дужі, як леви!

Ось звідки розливається воля

і козацтво на всю Україну"

М.В.Гоголь. "Тарас Бульба"

(Учасники в українських костюмах виходять на сцену. Звучить козацький марш.)

1-й учень.

Ми любимо сонце і квіти,

І сонце нам шле свій привіт,

Ми роду козацького діти.

Землі української цвіт.

2-й учень.

В яку б не пішли ми дорогу, −

Ти, пісне, над нами злітай!

Крокуючи гордо і в ногу,

Ми славимо рідний наш край.

3-й учень.

Наш приятель − сміливий вітер,

Відвага − це наш заповіт,

Ми роду козацького діти,

Землі української цвіт.

4-й учень.

Живуть в нас батьків заповіти; −

Свободи палкий оксамит,

Ми роду козацького діти,

Землі української цвіт.

5-й учень. А звідки ж виникло козацтво та де вони селилися?

1-й учень. Українське козацтво − видатне явище в європейській історії. Слово «козак» тюркського походження, у перекладі воно означає «вільна людина». Унікальність українського козацтва полягає в тому, що воно стало окремим суспільним станом із визначеними правами й мало свою територію, незалежну від державної адміністрації.

2-й учень. Козаки селилися в безмежному українському степу понад Дніпром. Унікальною особливістю Дніпра були його знамениті пороги. Пасма кам'яних скель, що стирчали з води на висоту 5 м і майже суцільною масою перекривали річку. Порогів було 9, які вилися лише вузенькими бурхливими проходами, які були дуже небезпечні; особливо влітку та восени при низькій воді.

3-й учень. Життя козаків було опорядковане. Козаки кожного дня за загальним сигналом вставали до схід сонця та йшли на річку купатися, не зважаючи на пору року. Після цього сідали за стіл у курені снідати. Кожен носив свою ложку у халяві чобота. На сніданок подавалася соломаха, − житнє борошно, зварене у воді й засмажене олією.

4-й учень. Після сніданку всі йшли на заутреню молитву до січової церкви (звучить запис молитви), прали одяг, лагодили зброю, човни, укріплення. Козаки вправлялися верхи на конях, змагалися в стрільбі, фехтуванні, доланню рівчаків та перешкод − билися на шаблях "до першої крові". Часто змагалися цілими куренями. Потім бралися кожен до свого діла: хто латав, хто прав свій одяг чи лагодив зброю, інші поралися біля човнів та коней, займалися господарством.

І зараз ми пропонуємо позмагатися «козакам».

1. Хто швидше перекотить бочку з одного місця на інше.

2. Долання рівчаків (рівчаки намалювати).

3. Бій з мішками.

4-й учень. У січовій школі молодих козаків навчали письму, церковному читанню, хоровому співу, музиці, танцям (звучить пісня "Козацькому роду нема переводу" ).

Зараз ми і подивимось, чи зможуть наші хлопці станцювати гопака. (Звучить гопак.)

А заспівати гарну українську пісню? (Беруть участь усі бажаючі.)

1-й учень. У великій шані в козаків перебувало побратимство. Кожен козак віддавав своє життя за волю родичів і побратимів. На знак побратимства вони мінялися хрестами з тіла, а все інше було спільне. Вони дарували один одному коней, зброю. В боях билися поруч й рятували один одного або захищали своїм тілом. Побратимство надавало великої сили. Воно було однією з таємних причин їх непереможності.

2-й учень. Повернувшись з походу, козаки ділили здобич. Потім починали гуляти. У пияцтві та гулянні вони старалися перевершити один одного. Але вживати спиртне під час військових походів було заборонено. За пияцтво, як і за зраду, передбачалася смертна кара. У жодній армії світу не було таких вимог.

3-й учень. Виганяючи ворога з рідного краю, козаки брали чимало хлопців із собою на Січ і віддавали в науку до куренів. Коли хлопчикові виповнювалося 14 років, той козак, що привіз його, брав свого вихованця, щоб той чистив зброю, порався біля коня, всіляко допомагав у походах.

4-й учень. За злочини покарання і страти призначалися різні. Застосовувалися: прив’язання до гармати за зневагу до начальства, за грошовий борг; шмагання нагаєм за злодійство. Найпопулярнішою стратою було забивання киями. Також використовували шибениці. Найстрашнішим було закопування злочинця живим у землю.

5-й учень. Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом козаки йшли обідати. На обід подавалися тетеря − зварене пшоно або житнє борошно на квасі, варена або печена риба, мед, пиво, галушки, юшка з риби, що називається щербою, куліш із салом, баранина, дичина. Після обіду співали пісні, думи, слухали розповіді і гру кобзарів.

1-й учень. А зараз козаки нас почастують козацькими стравами, то ж давайте спробуємо їх. (Ведучі пригощають гостей варениками.)

2-й учень. Ну що, смачно пообідали? Тепер можна і силою помірятися.

Зараз ми дізнаємося, у кого найсильніша рука (учасники змагань, не відриваючи ліктя, намагаються нахилити і притиснути руку суперника до поверхні столу).

3-й учень. Силу ми вашу побачили, а зараз перевіримо ваші знання з історії козацтва.

Бліц - опитування "Козацьке слово"

1) Дерев'яна палиця з кулею вгорі, яка може бути оздоблена коштовним металом та камінням; ознака влади (булава).

2) Перший Помічник кошового, перекладач (писар):

3) Верхній одяг козаків (жупан).

4) Різновид тканин (китайка).

5) Пасма волосся на голові в козака (оселедець).

6) Приміщення, де жили козаки, військова одиниця (курінь).

4-й учень. Ну що, хлопці! Добре ви попрацювали. Приймаємо вас у «козаки»!

А ви знаєте, між іншим, щоб вступити до Запорізької Січі, треба було виконати певні умови:

козак повинен був бути вільним (неодруженим);
добре розмовляти «малороссийской речью» (українською);
сповідувати православну віру;
пройти повну військову підготовку;

Прийнятим козакам давали нове прізвище.

А на останок згадаємо народні прислів'я та приказки.

1. Рідний край − земний рай.

2. Свій край, як рай, а чужа країна, мов домовина.

3. Кожному мила своя сторона.

4. За рідний край, хоч помирай.

Козацтво оспівували видатні письменники в своїх творах:

М.В. Гоголь ( «Тарас Бульба»)
Т.Г. Шевченко («Гайдамаки»)
І.П. Котляревський («Енеїда»)
І. Нечуй-Левицький («Запорожці») та інші.

Художники:

І. Ю. Рєпін, О. Новицький, В. Сєров, А. Ждаха.

Композитори:

М. Лисенко (опера «Тарас Бульба», опера-сатира «Енеїда»);

К. Данькевич (опера «Богдан Хмельницький»)

5-й учень. Після сьогоднішнього виховного заходу в нас залишається світла пам'ять про славні подвиги наших предків-запорожців. Отож, пам’ятайте, дорогі діти, що ви є нащадками славних українських козаків.

То ж любіть Україну, шануйте її народ. Хай кожен з вас своїми добрими справами і вчинками доведе, що козацькому роду нема переводу!

( Звучить пісня «Доки буде Україна»).