КПР з теми " Дієприкметник як особлива фома дієслова " за ГР1, ГР3, ГР 4.

Комплексна підсумкова робота з теми « Дієприкметник» за трьома  групами результатів

ГР 1. Усна взаємодія . Аудіювання тексту.  12б.                                                       

                                                         Знахар     

                                                          7 клас

     Рука змерзла й боліла нестерпно. Боліла рука, боліла душа, боліла надія, маленька, зовсім крихітна, що гнала Миколу до цього далекого, чужого хутора за багато кілометрів від дому.

  Голий степ, розмита негодою дорога, дрібний пекучий дощ романтичними не здавалися. Лише он ті маленькі вогники загубленого серед степів, забутого Богом і людьми поселення трохи гріли душу, примушували іти швидше.

  Уже вкотре, як страшний сон, згадував свої митарства по довгих коридорах обласних і столичних лікарень, та вирок лікарів був одностайним: рука працювати не буде.

  Хутірець, що виринув разом з темним осіннім вечором жив своїм тихим, непримітним життям. Потрібну оселю знайшов швидко. Хриплим голосом заспівала хвіртка, невдоволена тим, що хтось чужий посмів потривожити її спокій цієї вечірньої години.

  Поріг переступив, немов у інший світ. В обличчя війнуло міцним ароматом літа. Було напівтемно. В грубці тріскотіли дрова, вогонь освітлював постать кремезного сивого чоловіка, якого чомусь не хотілося називати дідом. Справжня чоловіча врода, колишня сила ще вимальовувалися на його суворому обличчі.

    Привіталися.

   - Болить?- запитав старий так, ніби давно чекав цього вечірнього гостя.

   -Болить.

   - То сідай, грійся.

   Микола поставив валізу. Сів ближче до вогню, розтирав хвору руку. Солодка втома обнімала його тіло. Господар нічого не питав .Мовчав і гість.

   У Миколи було таке відчуття, ніби іще хтось, третій, знаходиться в цій кімнаті й тепер спостерігає за ними з темноти.

   Підвів очі. Прямо перед собою побачив портрет вродливої молодої  жінки з ясними сонячними очима, глибокими і мудрими, як вічність.

   Мимоволі замилувався на цю світлу вроду.

  - Це моя дружина,Еліза,- вгадав старий його німе питання.

  - Еліза…Дивне для наших країн ім'я.

  - Вона німкеня. Давно вже померла, ще молодою.

   Старий замовк, і Микола не наважувався більше нічого питати.

   Порушив тишу чайник. Заспівав нетерпляче голосно, ніби боявся, що його не почують і віддадуть на поталу вогню.

   Чай пили довго. Гість виймав із валізи пакунки й пакуночки з їжею, що їх турботлива дружина приготувала в дорогу, пригощав старого.

    Сон навалився на Миколу якось несподівано, ніби виринув з-за темного комина.

   Ліг на розстелене ліжко і вже крізь сон чув, як старий щось ворожить над його рукою: щось говорить стиха, чимось витирає. Миколі здалося , що він не заснув, а провалився прямо у глибоку темну яму.

   Коли розплющив очі,  був білий день. Якусь мить не міг збагнути, де він, що було з ним учора, але це тривало тільки мить. Пригадав усе й відразу. Здивувався, що вперше за багато ночей спокійно спав і не чув, що болить рука. А зараз було таке відчуття, ніби її, руки, не було зовсім. Мимоволі глянув, подумки присоромив сам себе. Злякався!Тільки тепер обвів очима хату. Так от чому ввесь час здавалося, що пахне літом! Усі стіни були обвішані пучками трав і навіть сволочки не гуляли.

   Та коли побачив білосніжну постіль, на якій спав, здивувався ще більше.  Згадав, як Поліна завжди «мучиться», щоб постільне було чисте та біле, скільки клопоту це їй завдає.

   Зайшов старий. Поставив на лаву відро.

   - Ну що, хлопче, поживеш у мене пару днів,чи як?

   - Поживу, коли треба,- сказав Микола.

    Ну то й добре. Будемо щось робити з твоєю правицею. А зараз ось іди, попий молочка. Козине молоко - то теж здоров'я.

   Так само ще в дитинстві говорив йому батько, та й молоко від кози теж, здається, пив останній раз у дитинстві.

   Осінній день згорів, як свіча, швидко, коротко. Знову, як і вчора, тріскотіли у грубці дрова, шипів невгамовний чайник, а старий читав тільки йому видиму книгу вогню(594 сл.)

 Тест

1.Миколу до далекого  чужого хутора за багато кілометрів від дому вела:

а) надія, маленька, зовсім крихітна;

б) безнадія;

в) віра у краще життя.

2.Гріли душу і примушували іти швидше:

а) вогник у степу і світло у сільських оселях;

б) маленькі вогники загубленого серед степів, забутого Богом і людьми поселення;

в) вогники у вікнах близького села.

3.Потрібну оселю Микола знайшов:

а) не дуже швидко;

б) якось дуже швидко;

в) швидко.

4.Вогонь із грубки освітлював постать:

а) Кремезного чоловіка, якого чомусь хотілося називати дідусем;

б) високого сивочолого чоловіка, що, сидячи на канапі, докурював люльку;

в) кремезного сивого чоловіка, якого чомусь не хотілося називати дідом.

5.У Миколи було таке відчуття, що:

а) ніби хтось за ним спостерігає із сусідньої кімнати;

б) ніби іще хтось, третій, знаходиться у цій кімнаті, й тепер спостерігає за ними з темноти;

в) ніби хтось третій спостерігає за ними, ховаючись у темному кутку кімнати.

6.Перед собою гість побачив портрет:

а) молодої жінки з голубими, як небо, очима;

б) прекрасної ,як квітка, жінки з ясними сонячними очима;

в) портрет вродливої молодої жінки з ясними сонячними очима, глибокими і мудрими, як вічність.

7.Дружина знахаря Еліза за походженням була:

а) австрійкою;

б) німкенею;

в) росіянкою.

8.Гість виймав із валізи:

а) пакунки й пакуночки з їжею, що їх турботлива дружина приготувала в дорогу;

б) великий пакунок з їжею, який купив у магазині дорогою до хутора;

в) пакунок з їжею, який приготував сам.

9.Сон навалився на гостя якось несподівано:

а) ніби виринув із темного закутка;

б) ніби виринув з-за темного комина;

в) ніби виринув із сусідньої кімнати.

10.Миколі здавалося, що він не заснув, а:

а) покотився вниз прямо в урвище;

б) підлетів високо- високо, аж до хмар;

в) провалився прямо в глибоку темну яму.

11.Усі стіни у хаті знахаря було обвішані:

а) пучками трав;

б) пахучими віночками із квітів;

в) пучками квітів.

12.Осінній день згорів, як свіча, а старий читав тільки  йому видиму:

а) божественну книгу;

б) книгу зцілень;

в) книгу вогню

ГР 3. Письмова взаємодія. Скласти та записати текст – опис в художньому стилі ( 8-10 речень)   на тему « Зимовий день» , використавши  щонайменше  три дієприкметникові звороти. 12б.

ГР 4.   Дослідження мовлення.  12б.

1. Прочитати  речення. Виконати завдання 1, 2.

1.Дорога в’ється , немов зелений пояс , загублений між хлібами в ромашках і волошках. 2. Степ тільки -но прокинувся і вмивається охолодженими краплями, зараз от – от зійде сонце і вишитими рушниками витре вологу з чола степу. 3.  Гляне тоді степ міріадами золотих очей у блакитне небо.  4. А поки що він напівсонний, ледь ворушиться колосистими віями…5. Ось схопився зі свого гнізда, звитого прямо на землі, жайворонок, злетів над нивами і потяг срібну струну в небо( За І. Цюпою).             

1.Два дієприкметники є у реченні

А першому

Б  другому

В четвертому

Г п’ятому

2.Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А першому В четвертому

Б третьому Г п’ятому

3.Дієприкметниковий зворот є в реченні

А У ліс не з’їздеш, то на печі змерзнеш.

Б Пожовклим листям шелестить у селі надвечір’я.

В На місці зрубаного минулої зими дуба виріс новий.

4. Активними є обидва дієприкметники в рядку

А дозрілий, стрижений

Б критий , спечений

В палаючий, лежачий

Г посивілий,  вивчений

5. Прочитайте речення, у якому пропущено розділові знаки.

Мрію про зиму(1)  опушені білим хутром (2) берези й осики(3) клени і ялини(4)граби і дуби.

Кому треба поставити на місці всіх цифр , ОКРІМ: А1,  Б2 , В3,  Г4

6. Потрібно відредагувати речення.

А Подорожні вийшли на дорогу, засипану снігом.

Б Дівчинка, написавша оповідання ,стала  переможцем  конкурсу.

В На стіні висів плакат , намальований до свята.

7. РАЗОМ треба писати  НЕ з  дієприкметником у реченні

А Побачили (не) зарослі чагарниками береги.

Б Потягли ( не) прив’язаний звечора човен.

В На столі лежала ( не) надіслана маленька листівка.

Г Занесли до хліва ( не) висушене вчасно сіно.

8. Активним є дієприкметник у словосполученні:

А розбита склянка                        В розквітле дерево

Б зрубане дерево                          Г скошена конюшина

9. Прочитати речення , у яких пропущено слова .

 1. Повітря, …на ароматах горобини й мокрого листя, приємно дурманить голову(Є. Шморгун). 2. Твоє ім’я, нащадками …, засяє сонцем в голубій імлі ( Г.Шепітько). 3. Минають дні , минає літо, настала осінь, шелестить …листя ( Т.Шевченко).

Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків:

А настояне, зігріте, пожовкле

Б зігріте, настояне , пожовкле

Б настояне, пожовкле, зігріте

10.У реченні « Ученому – світ, а невченому – тьма» виділене слово є :

А підметом                                  В означенням

Б додатком                                  Г обставиною

11.У реченні « Теплом дихала настояна на квітах і травах земля» виділене слово є

А додатком                        В присудком

Б означенням                    Г підметом

12. РАЗОМ  треба писати  НЕ з дієприкметником у реченні

А Ми підійшли до (не)затопленої восени місцини.

Б Через степ пролягла ніким ( не)міряна дорога.

В Звуки долітали через (не) зачинене кухонне вікно.

Г На землю посипалися (не) зірвані вчора яблука.