Сценарій до Дня Писемності

Сценарій до Дня писемності

Жвірко Н.Я

«Ну що б, здавалося, слова…Слова та голос — більш нічого,

А серце б’ється — ожива, як їх почує!»

 

                     Згорають очі слів, згорають слів повіки.

Та є слова, що рвуть байдужий рот.

Це наше слово. Жить йому повіки.

Народ всевічний. Слово — наш народ.

Ведуча:

Вже другий рік поспіль 27 жовтня в Україні відзначається День української писемності та мови, запроваджений у 1997 році Указом Президента. За церковним календарем по новому стилю 27 жовтня —  це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Ведучий:

Як відомо, Нестор-Літописець був священнослужителем Києво-Печерської Лаври та літописцем. Дослідники вважають, що саме з праці "Повість минулих літ" (початок 12 століття), автором якої він є, починається писемна українська мова.

Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова!

Ведуча:

 Василь Сухомлинський писав: «Мова – це віконця, через які людина бачить світ. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – велика моральна культура».

  Мова — це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.

Учень:

Бажаєм мові процвітати,

Народу -  щоб її не забував.

Усіх вітаємо зі святом.

Щиросердно зичимо добра.

І хай у світі різних мов багато,

 Та солов’їна  мова в нас одна!

 

Пісня:

1-й учень.

Люблю тебе, моя Вітчизно мила,

Твої поля і небо голубе,

Бо ти дала мені ,малому, крила.

То як же не любить мені тебе!

2-й учень.

Люблю тебе я, мила Україно!

І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я буду вчитись в школі на "відмінно",

Щоб мною ти пишатися могла!

3-й учень.

Люблю твої ліси, струмки, джерельця

І все-усе, що є в моїм краю!

Тепло долонь, і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю!

Ведучий.Кожен народ гордий із того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ – патріот своєї країни, він любить її, поважає її закон і бореться за її незалежність і волю, якщо того немає.

Ведуча. А ми, українці,  не так давно здобули свою незалежність, у 1991 р. Тепер у нас є свої держава, воля, своя мова. І знову негаразди. Не кращі часи нині в нашого народу, який бореться за возз’єднання своїх земель, відновлення кордонів. Але, поряд із боротьбою на воєнних дорогах, ми не забуваємо й про культурний фронт. І хоч як не глумились із нашої мови, принижували і забороняли, не хотіли слухати і чути її мелодику звучання, а сьогодні вона відроджується.

Ведучий. Бо й не замовкла в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її, як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата і мелодійна, наша українська мова!

 

1-й учень.

Велична, щедра і прекрасна мова.

Прозора й чиста, як гірська вода,

Це України мова барвінкова,

Така багата й вічно молода.

2-й учень.

Рідна мова, мов гірська вода,

Рідна мова вічно молода

Рідна мова, в серці з ранніх літ

Гордо лине мова у політ!

3-й учень.

Вона, як ніжна пісня колискова

Заходить в серце й думи з ранніх літ,

Це мова, наче пташка світанкова,

Що гордо лине у політ!.

 

Пісня:

 

Ведуча:  Пропонуємо вашій увазі сценку « На дискотеці»

— Прівєт, бейбі. Давайзнакомитись. Я — Дєня с пятой школи. А тебя как зовут? Можна тебя пригласить на танєц? Шчас такой музон класний будєт — полний отпад! То што, пайдьом попляшем?

— Вибачте, мені зовсім не хочеться танцювати. Не ображайтесь на мене. Я просто слухаю музику.

— Ти шо гоніш, дєтка? Какая музика? Погналі, слиш?

— Я ще раз у вас прошу вибачення, але я танцювати не хочу. Та й музика мені ця не до вподоби...

— Класний музон! А ти што, мєдляк ждьош? Тєбє  мєдляк нравиться шолі? Ну, ти дайош!

— Ні, вибачте, але я зовсім не хочу танцювати. До побачення. (Дівчина пішла.)

— От, блін, кльова діваха, але шото ламаєтся. І чево?   

 

ВЕДУЧА. І справді, чого? А ви не здогадуєтесь? Хоча могло б бути інакше.

Сценка «На дискотеці — 2»

— Здрастуйте! Я Роман із п'ятої школи. Дозвольте запросити Вас до танцю.

— Будь ласка! Якраз звучить моя улюблена мелодія.

— Ви знаєте, наші смаки цілком збігаються, це так приємно. {Дівчина усміхнулась.)

— Перепрошую, у Вас, мабуть, таке ж чудове ім'я, як і Ваша добра усмішка? Як Вас звуть?

— Мене звуть Інною.

— Чудове ім'я і Вам дуже личить!

— Інно, а Ви не образитесь, якщо я запрошу Вас до наступного танцю?

— Ви, Романе , такий чемний хлопець, що Вам важко відмовити.

— Дякую.

ВЕДУЧА. Ось так з чемної мови, за якою чисті помисли, можливо, і зародиться

справжня дружба. А хто нехтує культурою рідної мови, потрапляє в жалюгідне

становище, хоча, на жаль, сам цього не усвідомлює

 

 

ВЕДУЧА

Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

ВЕДУЧИЙ

Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова – чудова, мелодійна, багата.

ВЕДУЧА

А давайте послухаємо декілька цікавих фактів про українську мову:

.«Цікаві факти»

1. Сучасна українська мова має  256 тисяч слів. Вона багата на синоніми: наприклад, слово горизонт має 12 синонімів.

2.Найдовше слово в українській мові.   31 літеру містить слово «рентгеноелектрокардіографічний». 

3. Найрідше вживана літера  в нашій мові – буква ф. Найбільша кількість слів починається буквою п.

4.В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов,іменник має 7 відмінків, останній з них – кличний.

5. Найдавніша згадка про те, що писемність існувала на території сучасної України ще до запровадження християнства, належить до 858 р. 

Ведуча. Мова — одне з багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

Ведучий. Народжується нове життя. Перші слова… Вони із матусиної колискової, бабусиної легенди. Саме вони відкривають дитині безмежний  світ зеленої діброви – мови. Отже, мова – спів, мова – казка. У мові – сиві віки і юний прийдешній день.

 

Пісня «Батьківська мова» (6кл.)

 

 

Ведучий:

Прислухаймося до нашої світлої мови, до її надзвичайно чистого і мелодійного звучання. Відчуваймо своїм серденьком її ніжність і ласку, осягнімо розумом її величезне, безцінне багатство. Припадімо вустами до дзвінкого і чистого мовного джерела, яке б’є з глибин рідної Землі. Вдумаймося в глибинний зміст кожного слова, давайте заставимо себе замислитись над складним історичним шляхом, який пройшла рідна мова і зрозуміймо її силу та невмирущість. Полюбімо всім серцем українську мову, розмовляймо нею правильно, вишукано, так, щоб кожному хотілося її знати. Ми живемо в Україні і наша мова — це дзеркало душі, її перлина, той неоціненний скарб, без якого людина не може прожити.

Ведуча:

А зараз інсценізація вірша «Якби тобі, доню...»

(Діалог матері та дочки. Обидві у вишиванках)

Мати:

Як би тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

Донька: Забувають діти мову матерів.

Глянь, від того болю світ аж посірів.

Стогне від розпуки зранена земля,

І сивіти стала матінка моя.

Мати: Доню моя, доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко.

Як би твої очі не манили зваби,

Не посмій вчинити Батьківщині зради.

Не посмій зламати гілку калинову –

Сиротою станеш, як забудеш мову.

Можеш призабути запах рути –м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати.

 

Можеш не впізнати голосу діброви,

Та не смій зректися маминої мови!

ВЕДУЧА

Сьогодні зі щирими словами ми звертаємось до Господа, щоб він оберігав нашу

мову, нашу батьківщину, наш народ. Щоб нарешті на нашій землі не завтра, а вже сьогодні запанував мир і спокій, щоб матері не оплакували синів, які гинуть на своїй же землі. Щоб наші вороги усвідомили, що ми єдиний народ, що Україна – сильна, єдина, нерозділена – від Заходу до Сходу, від Півдня до Півночі, і нікому ніколи не вдасться поставити її на коліна.

ВЕДУЧИЙ. Ми свято віримо в те, що не зміліє ріка нашої мови ніколи, слово рідне заграє новими гранями краси і довершеності!

Пісня: ( Розкажу про Україну, 5 клас)

Інсценізація гуморесок П. Глазового « Кухлик»

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші — не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: — Покажіть

Кухлик той, що скраю.

Продавщиця: — Што? Чєво?

Я не панімаю.

— Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

— Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови:

— В Україні живете

Й не знаєте мови...

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

— У мєня єсть свой язик,

Ні к чєму мне мова.

І сказав їй мудрий дід:

— Цим пишатися не слід,

Бо така сама біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика —

І не знає мови!

 

1-й учень. 

Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій!

2-й учень.

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

3-й учень.

У ній стільки слів,

що й не збагнути!

І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути

Ти зможеш просто безліч знань.

 

Ведуча:

А зараз до вашої уваги конкурс «Вгадай слово» Для цього нам потрібно

4 гравців. ( Запрошуємо до участі у грі вчителів …….)

 Ви отримуєте по 2 літери, ми прикріплюємо їх на спину і попереду. Букви у вас різні. Ознайомтесь з ними і будьте уважні.  Вам задаватимуться питання, ви маєте відгадати це слово. Логічно, що воно буде складатися з 4 букв і буде містити саме ті літери, які є у вас. Ви маєте скласти це слово .

(Конкурс)

Ведуча  Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними  вільнолюбними  предками. Що може бути дорожчим для людини, як рідне слово?

 

Учні:

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

 

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей...

О Боже мій, Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

 

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

 

ВЕДУЧИЙ. Є в нашій мові те, що не вмирає —

Тепло любові, пам'яті, надій.

Із гумором співдружна Україна,

Так сміємось на здоров'ячко у ній.

 

Ведуча: А зараз до вашої уваги 

Сценка Як бабця соцмережі підкорювала

(діалог бабусі й онучки)

Музика 1

Бабуся сидить із ноутбуком за столом, в окулярах, з бігудями на голові, у фартусі

 

Бабуся:

Страшна сила оцей інтернет! До того вже захопилася, що ледь варення на плиті не збігло! Чи можна ж відірватися від співу гурту «КАЛУШ»? Я як почую їхні пісні, як побачу красунчиків на екрані – прямо млію!!!..

Музика 2 (одягає рожеву панамку, руки підіймає, сидячи пританцьовує)

Фу! Що воно смердить? Господи, вже другий чайник, мабуть, згорів!!!

(біжить до кухні; до кімнати заходить онука)

 

Онучка:

Ба-а-а! Ба-а-а! Де це вони є? (підходить до ноутбука)

Опа! Чи бабця вміє мій ноут вмикати??? Чудасія! (заглядає в комп’ютер)

Та тут цілий іконостас кумирів!!! Та ще й яких! Переможців «Євробачення»! (сміється)

Уявляю, які вони тут «дискарі» влаштовують із сусідкою Дмитрівною!!!

Прямо фан-клуб!

(заходить бабуся)

Бабуся:

Оксаночко, ти вже вдома? А чому так рано вас відпустили зі школи? Я ще й обід не зварила!

 

Онучка:

Та нас на «дистанційну» перевели! На два тижні! Так що «лафа»!!!

 

Бабуся:

А що то воно таке?

Онучка:

Та це коли ми за «ноутами» сидимо і навчаємося на відстані у «неті»! І кайфуємо!

 

Бабуся:

Так ти так і кажи: дистанційне навчання через інтернет за ноутбуками! І вам це подобається!!! А то язика можна зламати!

 

Онучка:

Ба, скажіть чесно: а навіщо Вам чіпати мій комп’ютер? Яку «інфу» Ви там шукаєте?

Бабуся:

Переклади, будь ласка!

 

Онучка:

Ну яку інформацію?

 

Бабуся:

Розумієш, Дмитрівна он давним-давно і в Фейсбуці, і в Інстаграмі, і навіть ТікТок дивиться! А я ледь навчилася твій ноутбук вмикати!

 

Онучка:

Ба, сорі, а Вам не пізно? Це дійсно жиза?

(бабуся підняла окуляри й дивиться питально на онуку)

Онучка:

Я сказала: пробачте, а для Вас це дійсно життєво необхідно?

Бабуся:

Ну а як! Нікого ж на вулиці з онуками не побачиш! Усі сидять в інтернеті!

Онучка:

Ізі! Ну добре, говорю! Сідайте біля мене! Почнемо з ФБ – з Фейсбуку… Який Вам нікнейм придумати?

Бабуся:

Нік-що?

Онучка:

Та ім’я яке? Ось у Вашої Дмитрівни – Клеопатра, наприклад, а в Семенівни – Оля Прикольна…

 

Бабуся:

Господи! Та пиши просто: Юлія Вишенька, хай буде по-справжньому!

Музика 3

Онучка:

Добре-добре, не буду Вас бомбити, а то не скажете, хто у Вас краш!!!

Бабуся:

Що-о-о?

Онучка:

Та не злитиму Вас, а то не признаєтеся, хто є об’єктом Вашої симпатії!

(бабуся зашарілася, почала поспіхом знімати з голови бігуді)

Бабуся:

Звісно, Олександрович, сусід зліва… Ой, що це я так розбалакалася!!!

Онучка:

Ба! А давайте йому меседж, у «лічку» напишемо!!! Ну повідомлення таке особисте! Ваш сусід тут записаний як Мачо! У друзі я вже його додала Вам!

Музика 3

 Бабуся:

Та якось воно… Ну добре! Давай!

(онука пише й потім голосно читає)

Онучка:

Усе досить просто «Друже! Справді, Ви не розуміте? Досить уникати один одного! Зустріньмося!»

Музика 3

Бабуся:

Онуцю! А він точно правильно все зрозуміє? Та й не личить жінці першою призначати побачення!

 

Онучка:

У якому столітті Ви живете, ба? Ваші слова – «зашквар»!!! Тобто вони не модні вже!!! Зараз фемінізм, емансипація!!!

Музика 3

Бабуся:

Що, відповідь надійшла? Читай!!!

Онучка:

Ауф! Бейба! Класний варік – у парку! Гарантую ульотний вайб!!! Ха-ха-ха! Це дідові, мабуть, онук Ярик допомагав писати!!! Ба, перекладаю: «Добре! Красунечко! Гарний варіант – у парку! Буде чудова атмосфера»

 

Бабуся:

Так мені тоді вже час збиратися! Там у холодильнику борщик, розігрієш собі, пообідаєш!!! А я вже побіжу!!!

 

Онучка:

Ба, а Вам дійсно вже час «чилити», тобто відпочивати!!! Ви в мене «кльова» - сучасна бабуська!!! (обіймає бабцю, та виходить, причепурена, з сумочкою на вулицю)

Музика 4

 Заходить Ярослав

фяЯрик:

Оце ти, мала, гарно придумала – як наших предків від комп’ютерів відірвати! А словечка які повишукувала! Де ти тільки їх знайшла?

 

Оксана:

Та неважко було їх шукати – слова оті чудернацькі! Так спілкуються в Інстаграмі наші однолітки! Не всі, звичайно, але трапляються рідкісні «екземпляри»!

 

Ярик:

А взагалі – і без цих «крашів», «бейбів», «челів» можна й обійтися нам!

 

Оксана і Ярик разом: Бо яка чудова наша рідна українська мова!!!

Музика 5

Пісня на мелодію «Rampampam» Minelli (ремікс)

Цей молодіжний сленг, рам-пам-пам,

Постійно додає усім проблем, рам-пам-пам,

Які ж слова є в мові золоті, рам-пам-пам,

Вони найважливіші у житті, житті, житті, житті …

 

Ми вивчимо всі наші слов…ники,

Ми прочитаємо усі… казки,

Оплески - чудові, а-а!

Нашій рідній мові, а-а!

Дарує мова нам усім знання,

Це знаємо і ти, і я-а…  а-а,

Скарбом для людини…  а-а,

Є мова України… а-а!

 

За милозвучний спів, рам-пам-пам,

За неповторність ідеальних слів, рам-пам-пам,

За мудрість і за вічність наших мрій, рам-пам-пам,

Ми дякуємо мові, тільки їй, лиш їй одній, одній…

 

За милозвучний спів, рам-пам-пам,

За неповторність ідеальних слів, рам-пам-пам,

За мудрість і за вічність наших мрій, рам-пам-пам,

Ми дякуємо мові, тільки їй, лиш їй одній, одній…

 

ПРОГРАШ (великий, там підспівка)

 

Шануйте і любіть, рам-пам-пам,

Ви мову України бережіть, рам-пам-пам,

Вона живе у серці сотні літ, рам-пам-пам,

Це те, по чому знає нас весь світ, весь світ, весь світ, весь світ…

 

Шануйте і любіть, рам-пам-пам,

Ви мову України бережіть, рам-пам-пам,

Вона живе у серці сотні літ, рам-пам-пам,

Це те, по чому знає нас весь світ, весь світ, весь світ, весь світ…

 

ПРОГРАШ (великий, там підспівка)

 

Здоров’я вам усім, рам-пам-пам,

Щоб мирне небо і в достатку дім, рам-пам-пам,

Для мови щоб знаходили ви час, рам-пам-пам,

Ми дуже-дуже-дуже просим вас! Ми просим-просим вас!..

Ми закликаєм вас!

 

 

 

ВЕДУЧА. Ми свято віримо в те, що не зміліє ріка нашої мови ніколи, слово рідне заграє новими гранями краси і довершеності!

1

А рідна мова — найсильніша зброя,

Осічки не дає вона в бою.

І гідно виступить в нерівному двобою

Та честь і славу захистить свою.

2

І як би не казились московіти,

А українською до них заговори,

І оніміють, наче сталактити,

Усе в них піде дриґом догори.

3

Бо в мові — сила! Мова — код народу!

В ній єдність наша, розум, мудрість — все!

Вона дає нам волю і свободу,

І до вершин найвищих піднесе.

4

То ж мови не цурайтеся, шануйте!

Ми українці, поки мова є.

І перед окупантом не плазуйте,

Тримайтеся й боріться за своє!

 

 Ведучий:  Ось і підійшло до завершення наше свято.  І хотілося б, щоб від сьогоднішнього дня ви залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови, щоб ви завжди пам'ятали, про те багатство, яке є у кожного з нас, і багатство це - наша рідна мова.

 

 

То ж вивчайте рідну мову

Вже тепер з маленьких літ.

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ!

Хай лунає мова в світі

Повна сили і тепла,

Не цурайтесь мови, діти,

Не забудьте джерела 

 

(Всі учасники шикуються зі свічками)

Молитва за мову

– Боже милосердний, що на небі,

Українську мову збережи.

– Всім, хто має в серці віру в Тебе,

Об’єднатись в слові поможи.

– Уклади в уста мого народу

Незнищенні істини прості,

– Щоб ніколи рабству на догоду

Не збивався з істини путі.

– Дай нам милосердя і терпіння,

– До байдужості не доведи!

– Від змертвіння і від запустіння

Усі: Отче, збережи і захисти!

 

Пісня: Молитва за Україну.