Опорний навчальний заклад
"Городницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Городницької селищної ради
Новоград-Волинського району Житомирської області."
Країна голосних звуків української мови.
Практичний посібник.
Городниця 2021 рік
Затверджено на засіданні педагогічної ради ОНЗ "Городницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів"
№ 10 від 26.11.20
Автор
Лісовська Марія Володимирівна
вчитель вищої кваліфікаційної категорії
звання "Старший вчитель"
ОНЗ "Городницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Городницька селищна рада
Новоград-Волинського району
Житомирської області"
Рецензенти
Тітарева Т. В. - заступник директора з навчально-виховної роботи
Потайчук Л. М. - голова методичного об'єднання вчителів початкових класів
Даний посібник створений відповідно до нової програми НУШ. Містить цікаві різноманітні завдання з "Української мови" для учнів 1 класу. Матеріали посібника призначені для організації роботи учнів на уроці та в позаурочний час. Тут пропонуються пізнавальні тексти для читання, загадки, кросворди, ребуси, чистомовки, ігри, які сприятимуть розвитку мовлення, збагаченню словникового запасу учня. Допоможуть розвивати уяву, логічне мислення, творчість, пам'ять. Завдання з даного посібника можуть використовувати як вчителі на уроках, так і батьки при вивченні даної теми.
Зміст
1. Картки "Звук і буква А"...........................................................7
2. Картки "Звук і буква Е"...........................................................14
3. Картки "Звук і буква И"...........................................................19
4. Картки "Звук і буква І".............................................................24
5. Картки "Звук і буква О"...........................................................29
6. Картки "Звук і буква У"...........................................................35
ПЕРЕДМОВА
Навчити усіх дітей читати так, щоб вони уміли читаючи думати, і думаючи читати. В. Сухомлинський.
Кожен випускник початкової школи має оволодіти читанням як предметом і як засобом до опанування інших предметів, тобто правильно читати будь-який текст.
Інтерес до навчання читанню потрібно викликати способом спонукання самої дитини працювати творчо, логічно, а головне - самостійно. Саме тому вчителю початкових класів необхідно мати в своєму арсеналі творчі вправи і завдання, за допомогою яких дитина швидше і якісніше оволодіє технікою читання.
Подані матеріали допоможуть розвитку мовленнєвих компетентностей, усвідомленого читання, зв’язного мовлення, збагачення словникового запасу та підвищення мотивації учнів. Ці ілюстровані картинки та цікаві завдання можна використовувати в букварний період в 1 класі при вивчені букв та в після букварний для закріплення знань та вмінь.
В українській мові шість голосних звуків. Вони
позначаються на письмі десятьма буквами.
Звуки: [а] [о] [у] [е] [и] [і]
Букви: а я о у ю е є и і ї
Голосні звуки
Утворюються за допомогою голосу, їх можна співати
Учу я звуки голосні
Чому так весело мені?
Бо вчу я звуки голосні.
Їх рівно шість. Я всі назву:
А, І та Е, О, И та У.
Гра “Упіймай звук”
А – в алфавіті – найперша! А яка ж то буква А?
А – в алфавіті – найлегша! Що нагадує вона?
А іще ця буква А Досить схожих є прикмет:
І дзвінка, і голосна. Мов шпаківня, мов намет,
Щоби Алла букви знала, Мов курінь, що на баштані,
А тоді – до школи йшла. Буква “А”здалася Тані.
А маленька наша Алла - А-а-а, засни, Андрійку,
Рушничок на річці прала. Прийшла нічка-чародійка.
Мама Аллі говорила: Ангели зайдуть до хати
Ти б його уже сушила! Нам Андрійка колихати.
Але Алла – тільки прала. -А-а-а, усім малятам
Як сушить – вона не знала. Час у ліжечка лягати.
Скоромовки
Мала Алла кашу мала. Присмалилась наша каша,
Алла Аню частувала, Почорніла наша каша.
Але Аня не хотіла, - Довго на вогні тримали -
Ананаси Аня їла. Ну й дісталось нам від мами.
Мовна загадка
З с сапаю, з ш вдягаю,
З л стрибаю, з п ховаю.
Загадки
Сам жовтенький, соковитий
Достигає серед літа.
Він у джемі, у варенні
І солодкий, і приємний.
Букви всі - від А до Я,-
Як одна міцна сім’я.
Варто всіх у цій родині
Знати грамотній дитині.
Фрукт заморський – гордий пан:
Пишний чуб, цупкий жупан.
А як скинеш цей жупан,-
Смакотою вгостить пан.
Що за хатка-дивина?
З скла прозорого вона.
Табунцями, як у річці,
Рибки плещуться в водичці.
Білосніжні китиці
Серед листя світяться.
Їх духмяний запах, друзі,
Розливавсь по всій окрузі.
Чистомовка
А, а, а – болить в мене голова.
Ар, ар, ар – пішла баба на базар.
Ак, ак, ак – проповзав хробак.
Ан, ан, ан – гарний в Ані сарафан.
Кросворд “Ромашка”
1. Вдень мовчить, 2. На колір – сірувата,
Вночі гарчить, На вдачу – хитрувата.
Хто до господаря йде - “Кар-р-р”, - гукає,
Знати дає. (Собака) Курчат лякає. (Сорока)
3. Гострі зуби у кота, 4. У червоних чобітках,
Відкусив він їй хвоста. В білому халаті,
А вона йому на те: Навесні він прилетів
- Завтра хвіст мій відросте. (Ящірка) І сидить на хаті. (Лелека)
5. Має славу торохтійки 6. По пеньочку пострибаю -
І відомої злодійки. Вмить на друзки порубаю.
Там, де з’явиться, - умить (Сокира)
Тиша в зарості біжить. 7. Біле поле, чорне насіння;
Хто це? Що воно таке? Хто його вміє, той розуміє,
Хто скрекоче “скре-ке-ке”? (Сорока) Хто його знає, той позбирає.
(Книжка)
8. У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Заглядається у воду
На свою чудову вроду. (Калина)
Азбукварик і буква А
До Країни Вивчених Букв на уроках читання нас поведе розумний і дотепний, веселий і кмітливий Азбукварик.
Мабуть, ви, діти, хочете дізнатися, чому цього симпатичного хлопчика так незвично звуть – Азбукварик? Перша частина його ім’я – від матусі Азбуки, а друга – від татка Букваря. Ось і вийшло таке незвичне й лагідне ім’я – Азбукварик! Він завжди готовий прийти на допомогу, провести вас незнаними дорогами Країни Вивчених Букв. Він пропонуватиме цікаві завдання, розповіді та казки. Але найперше розповість про себе.
- Друзі! Я – Азбукварик. Моє ім’я починається з першої букви алфавіту – “А”. Перша вона, мабуть, тому, що вживається в дуже багатьох словах – і на початку, і в середині, і в кінці слів.
Погляньте на сторінки вашого букваря, озирніться навколо - у небі летить авіалайнер, можливо, він прямує до спекотної Африки. Де живуть папуги, жирафи, черепахи. По дорогах мчать автобуси й автомобілі; цвітуть абрикосові сади, на баштанах достигають соковиті кавуни. А в цирку, високо під куполом, як чарівний, прекрасний птах, виступає акробат; після дощу виблискує всіма кольорами веселка. Ви зауважили? – У кожному реченні є буква “А”.
Гра “Упіймай звук”
“Е-е! – сказала буква Е, - Страус ему – енергійний,
Звір мене не здожене!” Елегантний, емоційний.
І, махнувши нам рукою Етикету він охоче
Е – зробилося луною. Малюків навчити хоче:
“Е-е!” – гукаємо у ліс. – На екскурсії в савані
“Е-е!” – відгукується скрізь. Будьте чемні та охайні!
Скоромовки
Еге-ге та еге-ги Небом зоряну ракету
Понесеться навкруги. Мчать не коні, а ракети.
Невеличкі електрички У ракеті на кларнеті
Привітались, як сестрички. Грає місяць у кашкеті.
Загадки
1.Страус втік – не наздогнати, 2.По лижні ковзнули ніжки,
Може в лузі пошукати? Ми подумали – стоніжка,
Ні, в Австралії знайдемо, Та помітили , що ріжки
Бо ім’я у нього… (ему). Має дивна ця стоніжка,
Що вхопилися за дріт,
І мерщій помчали в світ.
(Електричка).
Чистомовки
Е, е, е – черепаха довго йде.
Ер, ер, ер – прийшла вже тепер.
Ем, ем, ем – ми з нею підем.
Ед, ед, ед – їсти будем мед.
Кросворд
1.Я червоний, я гіркий.
Відгадайте, хто такий.
2.Навесні веселить, влітку холодить,
Восени годує, взимку гріє.
3.Стоїть Устя серед поля, в чорні цятки біла льоля,
Довгі коси розпустила, їх заплести їй несила.
4.Народились – не вчились, а правдою живуть.
|
3 |
|
4 |
|
|
|
е |
|
е |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
е |
|
е |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1
Етажерка школяра Незнайки
Як і в кожного школяра, у Незнайки було своє робоче місце: стіл, настільна лампа і в куточку – етажерка. Однак етажеркою це звалище пошматованих зошитів, пошарпаних книжок, поламаних ручок та олівців, зліпків пластиліну назвати було важко. Усі ці речі дивились одна на одну з жалем, смутком і співчуттям.
Однієї ночі, коли Незнайко міцно заснув, хтось із них не витримав і, важко зітхнувши, промовив:
- Друзі! Скільки таке може тривати?
- У мене вже більше немає сил, - відгукнулася Зламана Лінійка.
- А мої аркуші вже так закрутилися та постаріли, що дожити мені до наступного року, мабуть, не доведеться, - прошепотіла Книжка Дитячих Казок. – Потрібно діяти… Утечімо від нього, а там уже будь що буде… Може, хоч згадає, що були такі.
- Е-е! Тим його не злякаєш. Він тільки цього й чекає, - промовила Етажерка. – Щоразу, коли він підходить до мене, я прошу: поскладай, прибери, підклей, та де-е там! А навчання! Сьогодні з письма знову схопив двійку, бо наробив помилок. І то яких… У словах “село”, “лелеки”, знову не написав “мою” букву “Е”. Ну як її не запам’ятаєш? Вона ж схожа на мене, Етажерку.
Гра “Упіймай звук”
И – великої немає, Заіскрились в лузі роси,
И – слова не починає. Заспівали в росах коси,
Виплив кит на середину, І синочкові не спиться,
Хвилям кит підставив спину. Коли в тата косовиця.
Через ниви і луги Хитрий лис прибіг у ліс,
Скаче коник – и-ги-ги! Ковбаси з села приніс.
Ич, який! Ич, який! Кит подумав, що він кіт -
І швидкий, і прудкий! Мишу ловить на обід.
Ти, гривастий, схаменися,
Відпочити зупинися.
Мовні загадки
Люблю зростати у воді, Улітку в затінку моїм
Зерно корисне я даю. Мене ти вихваляєш.
Читай з кінця мене – тоді Місцями букви поміняй -
Продуктом з молока стаю. І мною ліс спиляєш.
(Рис – сир) (Липа – пила)
Його ти ореш й засіваєш, Зерно він меле на муку,
Ростиш на ньому урожай. Відкинеш м – живе в ставку.
Та а на и як поміняєш, (Млин – лин)
Тоді на вудочку впіймаєш. (Лан – лин)
Кросворд
1.Сидять у коробці у купочці хлопці,
Хто хоче світити – готові служити.
Не чіпайте, діти, їх на забавки,
Бо можна згоріти. Що це?
2.Як навколо об’їси, серединки не проси.
Ми такі гостинці – дірка всерединці.
3.Цікава пташина у нас проживає.
Животик жовтенький ця пташечка має.
За море у теплі краї не літає,
А з нами зимує, для нас співає.
4.Дивний журавель стоїть, що нікуди не летить.
Можеш ти води напиться, називається…
|
4 |
|||||
|
3 |
|
|
|||
1 |
|
|
|
и |
|
и |
|
|
|
|
|||
2 |
|
|
|
и |
|
и |
|
|
|
|
|||
|
|
|||||
Про працьовиту букву “И”
Давним-давно блукали світом кружечки та палички. Зустрічаючись, вони об’єднувалися в букви і відтак оселялися в казковому місті, яким володіла прекрасна цариця на ім’я Грамота. Якось могутня володарка зауважила, що букв у місті стало багато і живуть вони у безладі, не маючи ані правил, ані законів. Тому й жодного слова скласти не могли.
Ось і вирішила Грамота створити окреме місто, де букви жили б за правилами, складались у склади й слова. Оселилися букви в охайному будинку з вивіскою “Каса для букв”, із затишними кімнатками-кишеньками.
Скликала якось цариця букви, щоб створити з них Азбуку, тобто дати кожній ім’я, розселити їх у Касі в певній послідовності.
Букви дуже хвилювалися, адже в кожної з них були іменини. Зустріч уже добігала кінця, коли до Каси забігли дві палички, збиті навкоси планочкою. Вони так поспішали, що аж захекались і від хвилювання почали икати.
- Ич, які! – здивувалася Грамота.
- И… и… и, - тільки й чулося від паличок.
- Хто ви? Хочете бути буквою?
- Так. Але ми… ми… хотіли всім друзям-буквам зробити сюрприз – підмести, помити кишеньки, поставити квіти… Почали навіть кликала нас на зустріч… І ось запізнилися, пробачте, будь ласка.
- Ну що ж… У нас насправді немає букви “И”. Але запам’ятайте: дисципліну порушувати не можна в жодному разі. Уявіть лишень, що потрібно написати слово, а ви забули про це й запізнилися… Отож я все-таки покараю вас: слів ви не починатимете, роботи й так вам вистачить…
- Ит!.. – розгублено вигукнула буква “И”.
У касі запала тиша… Усім було жаль працьовиту, але недисципліновану подругу. “И” так засумувала, що сувора Грамота змилостивилася:
- Утім, іноді ти, буква “И”, починатимеш слова, але їх буде лише п’ять. Дозволяю слово гикавка вимовляти іноді як икавка, слово гикати – як икати, слово гикання – як икання, слово ет – як ит, слово ач – як ич.
Так дві збиті палички стали називати буквою “И”, що позначає звук [и].
Гра ” Упіймай звук ”
Міниться, іскриться іній: Індик в миску воду лив.
Він ліловий, білий, синій. Індик шию довго мив.
Всім малює в подарунок Індичатко помагало –
Дивовижний візерунок: Індика за хвіст тримало,
Цвіт акації, нарцисів, І гусак почав сваритись:
Ніжних лілій та ірисів. – Індики, а годі митись!
Івась хотів прогнать індика – і сам утік від нього з криком.
Скоромовки
Біля моря долілиць Ішов індик з індичкою,
Спину гріє хлопчик Гриць. Ішов понад водичкою,
Перележав, перегрів! А за ними – індичатка…
Горе Грицю – підгорів. Починаймо все спочатку.
Мовні загадки
На мені молотять хліб, Утекла від кішки мишка.
Віють, сушать кілька діб, “Де сховалась?” – плаче кішка.
А якщо з кінця читати, Як першу букву поміняти -
Будуть миші утікати. На лижах з неї можна мчати.
(Тік – кіт) (Нірка – гірка)
З у – це хліб, що кожен знає. З и частина я доби,
З і – по дереву стрибає. З п я грію щозими,
(Булка – білка) З р предметом стану я.
Ось вам загадка моя.
З и – я плаваю у морі, (Ніч – піч – річ)
З і – ловлю мишей в коморі.
(Кит – кіт)
Де б не був, воно зі мною. Подарунків так багато,
Я ношу його з собою, Всі вітають мого брата:
Знаю, що мене гукають, І знайомі, і родина,
Коли його називають. (Ім’я) Бо у брата … (іменини).
Гра “Знайди літеру”
- Ой, лишенько! - кричать слова.
Сховалась літера одна.
Без неї жити ми не можем.
Хто ж відшукати допоможе?
Іриси
Земля прокидалася після зимового сну, і маленька Іруся вийшла на подвір’я зустрічати весну та погрітися в променях ласкавого сонечка. У квітнику вже розтанув сніг, і поблизу низенького парканчика із землі пробивалися блідо-зелені гостренькі плескаті смужечки. Іруся розглядала їх і дивувалася, як ці маленькі рослинки не бояться холоду й уперто пробиваються з-під землі.
Дівчинка Іруся почала щодня приходити до своїх квіточок, поливала їх. Від мами вона дізналася, що в народі ці квіти називають “півниками”. Мабуть, за те, що півники, як справжні горласті птахи, будять усі рослини від зимового сну ”, - міркувала Іруся.
Згодом зацвіли перші квіти. Дівчинка милувалася ними. Квітки мали яскраве забарвлення пелюсток і ніжний аромат. Вона почала приглядатися до них і помітила, що іриси дійсно схожі на півників. Їхні листочки нагадували крильця та хвостики цих домашніх птахів. Ірусі здавалося, що іриси все розуміють і вміють розмовляти. І ось одного разу квіти справді промовили:
- Люба дівчинко, у тебе добре, чуйне серце. Ти доглядаєш за нами, піклуєшся. А ім’я твоє дуже подібне на наше: Іруся – Іриси. Так-так, друга наша назва саме така – іриси, що грецькою мовою означає “веселка”. Чому веселка? Про це розповідає стародавня легенда.
Якось світлого травневого ранку нахилилася веселка до річки, щоб води напитись. Аж тут чує – соловейко на калині співає. Заслухалася, замріялася, та й не зчулась, як загубила трохи своїх кольорів. Упали ті кольори на землю і перетворилися на квіти. Тому – то веселка в травні завжди над квітниками повисає – півників-ірисів вишукує.
- Ось так, Іруся… Ми заговорили з тобою, бо ти нам дуже подобаєшся. А ще ми допоможемо тобі запам’ятати букву “І”. Вона позначає перший звук у твоєму імені, а ще трішечки схожа на нас, така ж струнка й висока!
Гра “Упіймай звук”
Буква “О” така от кругла, Осел по вулиці гаса -
Хто не бачив, подивись: Осла ужалила оса.
Наче сонце, наче бублик, Ой, боляче! Отож, малята,
Мов обручик, - хоч котись! Осу і вам не слід чіпати.
Оленя одне блукало, На городі у Оленки
Оленя когось шукало. Огірочки – отакенькі.
Оля Олю запитала: Поховались в холодочку
- От кого воно шукало? Оксамитових листочків.
Оля Олі скаже прямо: Огірочки просять дощик
Оленя шукало маму! Принести водиці горщик.
Скоромовки
Ворона сороці намисто купила, Гавкав у дворі пушок,
В намисті сорока бусинки лічила. Не на кицю – на сніжок,
Ото для сороки настала морока. Бо сніжок холодним пухом
Не може бусинки злічити сорока. Впав на носик і на вухо.
Скоро, скоро мовить Ганка Мовить Вовка скоромовки,
Скоромовки – спотиканки, Скоромовки не про вовка,
Слово в слово слова ловко А промовка та про вовка,
Скоро мовить скоромовки. Скоромовки мовить Вовка.
Чистомовки
О-о-о – любить киця молочко.
Ор-ор-ор – виріс в лісі мухомор.
Ок-ок-ок – на городі огірок.
Ол-ол-ол – поспішаєм на футбол.
Мовні загадки
З к –в дівчат на голові, З с упертим я буваю,
З р – виблискую в траві. З р я високо літаю.
(Коса – роса) (Осел – орел)
Вона відома всім давно -
Магічну цифру кожен знає.
Та лиш змінити і на о,
Вмить в річці рибка пропливає. (Сім – сом)
Загадки
Вудки лиш позакидали,
Щось одразу упіймали.
Рибонька нівроку,
Ну а зветься …
Стали гості на поріг -
Відразу на носа - плиг.
І не просять пригощати,
Дай газету почитати.
Що засмаглі має щічки.
На кущах біля стежини
Зріють ягідки …
В променях купався,
Силоньки набрався.
Хоч за вікном не дідусь,
Та козацький має вус.
Понад хмарами літає,
Пильно здобич виглядає.
Як побачить її – вмить
Камінець униз летить.
Довкола пеньочків
Вмостились грибочки.
Більші та маленькі,
А звуться …
Прийшла дівчина до хати,
Узялась хазяйнувати:
Вправно скриню відімкнула,
В жовту свитку ліс вдягнула.
Гра “Знайди літеру”
- Ой, лишенько! – кричать слова.
Сховалась літера одна.
Без неї жити ми не можем.
Хто ж відшукати допоможе?
Оленчина мрія
Одного разу дядечко Остап подарував Оленці два квитки до цирку, який гастролював у їхньому місті. Оленка дуже зраділа, адже жодного разу циркової вистави не бачила. І ось настав той день, коли Оленка одягла оксамитову сукню і з мамою пішла на циркову виставу.
Дівчинка на арені побачила клоунів, кумедних ведмежат, довговухого віслюка, величезного слона, який ставав на одне коліно й вітався з глядачами, помахуючи довгим хоботом.
Аж ось на арену, схожу на коло, вийшла гімнастка. Розмальовані клоуни кидали їй обручі, а вона так швидко та вправно крутила їх на шиї, руках, талії і навіть на ногах, що Оленці захотілося й собі попробувати побавитися з обручем. Здавалося, це так просто! Мама побачила захоплений погляд донечки й пообіцяла купити дівчинці обруч.
Оленка враз уявила, як одного дня і вона отак на арені. А глядачі плескатимуть у долоні й даруватимуть багато квітів.
Наступного дня мама принесла Оленці великий оранжевий обруч. Дівчинка зраділа й одразу взялася крутити його навколо себе. Проте обруч чомусь не був такий слухняний, як у гімнастки в цирку.
Оленка засмутилася, сіла на підлогу й раптом почула: ”О- о –о! Не сумуй, подружко! Щоб стати гімнасткою й виступати в цирку, потрібно багато працювати, тренуватися щодня. І я, Фея гімнастики, допоможу тобі…” Дівчинка здивовано озирнулася – навколо не було нікого. Лише обруч стояв коло стіни. Раптом він ожив і покотився, а з нього всміхалася привітна дівчинка-гімнастка: “Уставай, Оленко, будемо тренуватися. У нас із тобою все вийде…”
Ось така історія трапилася з малою Оленкою.
А ми, діти, зауважимо, що й обруч, й арена цирку нагадують букву “О”, яку ми сьогодні вивчаємо.
Гра “Упіймай звук”
Усміхалася Устинка: У долині жив удав.
- Я – маленька українка, Удавав, що він все знав.
Я удосвіта вставала Удавав, що все умів.
Та узори вишивала. У траві хвостом вертів.
Уквітчала я хустинку У ріку лише дивився -
Цвітом маку та барвінку. Удавав, що вже умився.
Скажи, горобчику, Посадив Петрусь вербичку
Чому ти так боїшся букви У? Зелененьку, невеличку,
- Тобі зізнаюся я, татку, Щоб над стежкою росла,
Ця буква схожа на рогатку. Кучерявою була.
Скоромовки
Уранці Уляна Уласа Курочко – куріпко,
Ураз умивать узялася. Не клюй проса, крупки.
Улас утікав, ухилявся: Туркала куріпка
Учора уже умивався. Та й клювала крупку.
Загадки
Якщо вчасно засівати,
Нивку вправно доглядати,
Восени лише встигай
Весь зібрати …
Насушили ми шипшини,
Липи цвіт, суниць, малини.
Розігріли самовар,
Пити будемо …
Хто вродлива ця панянка,
Що сорочка вишиванка?
-А я дівчина Устинка,
Я маленька …
Ось до класу всіх скликає
Голосистий цей дзвінок.
І ми радо поспішаєм
Не в садок, а на …
Кросворд
1.Від землі і аж до даху 4.Він живе у норах, друже,
Уродилась черепаха. Хоч на білку схожа дуже:
Сів на неї зверху Юра. В смужку спинка і бочок.
Як же з’їхати без страху Звуть його … (бурундучок).
З отакої черепахи?
Ох, висока … (кучугура)
2.На городі молода 5.У Австралії, дитино,
Пишні коси розпліта, Чудернацька є тварина,
У зеленії хустинки І куди б не йшла гуляти -
Золоті хова зернинки. З нею в сумочці малята.
(Кукурудза) (Кенгуру)
3.Росте вона додолу головою,
Росте вона холодною зимою.
А тільки сонечко засяє –
Вона заплаче і вмирає.
(Бурулька)
|
|
|
5 |
|
|
|||
|
||||||||
|
||||||||
3 |
|
4 |
|
|||||
|
у |
|
у |
|
у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
У |
|
у |
|
у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|||||||
|
|
|
||||||
|
|
|||||||
1
2
Про доброго Умивальника, Мікробика та Бацилку.
Стояв спекотний літній день. Хотілося пити, а ще більше – скупатися в прохолодній воді. Для старенького Умивальника це була гаряча пора. Його металева ніжка раз за разом підстрибувала, пропускаючи крізь себе прохолодний водоспад. Треба було помити чиїсь брудні руки, сполоснути огірки.
Ось підбігла маленька Уляночка, аби погратися з водичкою. Вона стукнула по металевій ніжці Умивальника, але з нього побігло декілька краплин, і … вода зникла.
- Ху-у… - цього разу пронесло, - обізвався ледь чутний голосок.
- Нам просто пощастило, що в Умивальнику закінчилася вода, - доповнив інший голос. – А так… хтозна, чи залишилися б живими.
Це розмовляли між собою давні друзі: Мікробик і Бацилка. Вони ще зранку примостилися на брудненьких ручках Улянки, коли вона гралася в піску. Для Мікробика та Бацилки такі руки – справжня знахідка. Перед тим дівчинка їла цукерку, і її пальці аж липли один до одного.
- Це саме те, що нам потрібно, - радів Мікробик. – Ось тепер ми заживемо… Ще трохи – і ми в теплому, вогкому, приємному животику. А там! Там ніяка вода, тим паче мило, нас не дістануть. І живи! Розкошуй! Поки люди з’ясують, у чому річ (а дівчинка ж захворіє – не їстиме, змарніє), ми зберемо добрий гурт наших прихильників. Тоді побачимо, чия переможе.
Тим часом дівчинка вже несла до рота яблучко. Воно, звісно, було немите. Її мама саме йшла до Умивальника, щоб помити руки, - вона щойно працювала на грядці. Умивальник голосно й лунко задзвенів своїм порожнім нутром, ніби б’ючи на сполох. Він добре знав, чим усе може закінчитися.
- Уляночко, яблуко слід помити, та й поглянь, які в тебе руки брудні!
Мама підхопила відро з водою й налила в Умивальник. Він весело зашумів – небезпека позаду.
І ось знову, весело подзвонюючи, підстрибнула його металева ніжка.
Мікробик і Бацилка голосно закричали, але в шумовинні води, що лилася з Умивальника, їх не було чути. Вони ще чіплялися до рук, але коли в хід пішло мило – усе закінчилося дуже швидко. Старий Умивальник був задоволений, що відвернув лихо.
А першокласникам він стане у пригоді – вони краще запам’ятають звук [у] і букву “У”, схожу на умивальник.
Вправи зі звуконаслідування
О-о-о – одне яєчко
Знесла курочка гарненька.
Знайшла дівчинка одненька –
О-о-о - одне яєчко.
А-а-а – яблучка два.
Два яблучка червоненькі
Несе донечка до неньки.
А-а-а - яблучка два.
И-и-и - хлопчики три
В калюжу упали
І всі разом кричали.
И-и-и – тих хлопчиків три.
І-і-і – лошачки малі.
Є у них чотири ніжки.
І-і-і - лошачки малі.
У-у-у – песик на шнурку,
Цуценяток п’ять кудлатих
Полягало біля хати.
У-у-у – песик на шнурку.
Е-е-е – де ти, мамо, де?
Нема мами, пішла в поле,
Там бур’ян на ниві поле.
ВИСНОВОК
Читання – основа опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам`ять, уява, слухові та звукові аналізатори. Дітям непросто поєднувати водночас зорове сприйняття букв і вимову звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати ставлення до нього. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст. Швидко втомлюється. Тому розвиток техніки читання та розуміння прочитаного пов`язані і мають здійснюватися одночасно.
Користь застосування ігор на уроках читання, як і на інших загальновизнана. Вони сприяють розвитку в дітей спостережливості, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнення. Гра знімає нервове перевантаження, допомагає вчителю естетично оформити навчальний матеріал, а дітям - емоційно сприйняти його. Завдяки грі вдається залучити дітей до систематичної розумової праці, дати змогу дитині перевірити свої знання, повірити в свої сили.
Список використаних джерел
1. Державний стандарт початкової загальної освіти. Київ, 2019.
2. Велика дитяча енциклопедія школяра. - К.: Махаон. Україна. 2012.
3. Зайцева В. Ю. Ігровий калейдоскоп. / В. Ю. Зайцева - Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. - 64 с.
4. Афанасьєва В. Х. Картки для читання. "Ранок" 2005 р.
5. Казки, оповідання, скоромовки. "Ранок" 2005 р.
6. Яцук Т. І. Читаємо швидко. "Торсінг плюс" 2012 р.
1