Країни Центральної та Східної Європи в другій половині 1950-х – першій половині 1960-х років

Країни Центральної та Східної Європи в другій половині 1950-х – першій половині 1960-х років Кризові явища; наростання внутрішньої нестабільності

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Опрацювати § 10 Продовжити таблицю «Країни Центрально-Східної Європи в другій половині 1950 — першій половині 1960-х рр.». Підготуйте проекти (на вибір): - «Празька весна» 1968 р.»; - «Угорська революція 1956 р.»

Завдання уроку сформувати уявлення про розвиток держав Центрально-Східної Європи у другій половині 1950-х —1960-х рр.; охарактеризувати діяльність політичних діячів східноєвропейських країн; проаналізувати розвиток економіки країн Центрально-Східної Європи у 1950-х —1960-х рр.; порівнювати між собою держави Центрально-Східної Європи в післявоєнні часи; створити умови для розуміння причин «Празької весни» та її історичне значення для становлення демократичного суспільства у державах Центрально-Східної Європи.

Опорні поняття та дати Поняття та назви: «Соціалізм з людським обличчям», «Празька весна» Основні дати та події: 1968 р. — «Празької весни».

Кризові явища 50-60-х років ХХ ст Причини: Екстенсивні методи виробництва, командно-адміністративні система, відсутність ринкових механізмів Падіння життєвого рівня населення на фоні успіхів країн Західної Європи Тоталітарний характер влади Авторитарний стиль відносин СРСР з соціалістичними країнами ХХ з'їзд КПРС, “відлига” в СРСР

Польща Травень 1953 – початок репресій проти католицької церкви. Загострення економічного становища населення Польщі. Червень 1956 – страйк в Познані. Придушення виступів за допомогою армії. До 1956 р. в країні сформувалася командно-адміністративна система управління економікою. Диктаторський режим Б. Берута призвів до посилення беззаконня, корупції, зловживань владою. Погіршувалися умови праці, різко зменшилася заробітна плата, зростали ціни. Це викликало невдоволення владою у різних прошарках населення, лунали вимоги демократизації польського суспільства.

Жовтень 1956 р. –Владислав Гомулка – перший секретар ЦК ПОРП “Польський шлях до соціалізму” Децентралізація управління Співіснування різних форм власності в с/г Розвиток дрібного виробництва і приватної роздрібної торгівлі Лібералізація Пом'якшення цензури, співробітництво з католицькою церквою 28 червня 1956 р. спалахнув страйк на заводі Цигельського, робітники висунули вимоги економічного характеру, підтримані й іншими підприємствами Познані. Робітники роззброїли охорону в'язниці, заволоділи зброєю, атакували приміщення суду, прокуратури, воєводського управління державної безпеки. Політбюро винесло рішення про застосування військ. Влада вчинила у місті криваву бойню.

Угорщина Генеральним секретарем УНР був Мятяш Ракоші. У перші роки свого правління він створив жорстокий режим культу особи, переслідував опонентів, застосовував тортури, репресії, розстріли. Після смерті Сталіна, на посаду прем'єр-міністра було рекомендовано Імре Надя. Під впливом ідей XX з'їзду КПРС в Угорщині пожвавився національно-демократичний рух. Населення вимагало негайно реабілітувати безвинно засуджених і страчених політичних і громадських діячів.

Угорська революція 1956 року Вимоги: - проведення вільних виборів, - звільнення політв'язнів, - багатопартійна система, - реформи у с/г, - утворення уряду на чолі з Імре Надем. 25.10.1956 – розстріл демонстрантів перед будинком парламенту. 28.10.1956 - вивід радянських військ з Будапешта, вихід Угорщини з ОВД. 04.11.1956р. – повторне введення радянських військ; утворення прорадянського уряду Я.Кадара, який звернувся по допомогу до СРСР. 04 – 11.11.1956 – бої на вулицях Будапешта Після придушення революції І.Надь та його прихильники були страчені (1989 р.- реабілітація)

«Праві політики нічого іншого від СРСР і не чекали. А для нас [лівих] це великий розлад» Жан-Поль Сартр Наслідки кривавих подій у Будапешті: масова еміграція угорців ( 200000 чол.); втрата престижу Радянського Союзу серед інтелектуалів Заходу, чимало з яких вийшли з комуністичних партій своїх країн, вражені наочним прикладом радянського імперіалізму. В сучасній Угорщині день, коли розпочалася революція, 23 жовтня, став державним святом.

Болгарія У 1950 році, після смерті Василя Коларова, Вилко Червенков став прем'єр-міністром та почав процес форсованої індустріалізації. У 1954 р. Червенкова було скинуто і призначено молодого Тодора Живкова (1954-1987 рр). Після смерті Сталіна в Болгарії почалось пом’якшення в внутрішній та зовнішній політиці. Тодор Живков проводив помірковану політику. У 1960-х роках проведені економічні реформи: Вільний продаж продукції; Розвиток туристичного напрямку; Створення виробничої бази цигарок та шоколаду. у 1962 році, Живков став і прем'єр-міністром, і партійним секретарем.

Румунія Наприкінці 50-х років почали погіршуватись відносини Румунії з СРСР через насадження системи господарювання встановленої РЕВ. Починає проявлятись нове покоління комуністів, що закликали до побудови «національного комунізму». Після смерті Г. Георгіу-Деж керівником партії і держави став Ніколас Чаушеску. У сфері зовнішньої політики він продовжив і розвинув лінію свого попередника: у конфліктах між СРСР і КНР, між арабами і Ізраїлем, Румунія зайняла нейтральну позицію. У 1968 році відмовилась взяти участь в збройній інтервенції країн ОВД в Чехословаччині.

У внутрішній політиці Н. Чаушеску спрямовував свою діяльність на «вдосконалення» політичної системи: тоталітаризму і особистої влади. Румунська Комуністична Партія (РКП) ставала «керівною силою» в державі. Держава стає Соціалістичною Республікою Румунія (СРР), а пост президента її у 1974 році посів Чаушеску. Починається епоха культу особи. Економіка у 1950-70-х р. розвивалась швидкими темпами. Розбудовано важку індустрію, металургію, нафтохімію.

Чехословаччина “Соціалізм з людським обличчям” багатопартійність, демократія; скорочення бюрократичного апарату; введення самоврядування; основи ринкової економіки; рівність чехів і словаків;федеративний устрій держави; співробітництво з усіма країнами 1968 р. - «Празька весна» - період політичної та культурної лібералізації Александр Дубчек

«Празька весна» - 1968 р. Вто́ргнення у Чехослова́ччину (Опера́ція «Дуна́й») (21 серпня — 11 вересня 1968) — вторгнення військ країн-членів Варшавського договору (окрім Румунії) до Чехословаччини з метою припинення реформ Празької весни та ліквідації загрози виходу ЧССР з соціалістичного табору. Генеральний секретар ООН У.Тан кваліфікував дії військ ОВД як акт агресії. Інтервенцію засудили керівники Китаю, Югославії, Румунії. Загострення міжнародних відносин.

Югославія 1946 р. – ФНРЮ Сербія (Воєводино, Косово) Хорватія Словенія Македонія Чорногорія Боснія і Герцеговіна 1948 р.-погіршення відносин з СРСР Югославія ж почала шукати нові методи «будівництва соціалізму». Їх заходи: •керівництво державними підприємствами передавалось трудовим колективам, які обирали робітничі ради; •використання ринкових регуляторів народного господарства; •відмова від примусової колективізації 1949р. •розширення повноважень парламенту; •принципи громадського самоврядування в районах, общинах.

У 1963 р. держава змінила назву на Соціалістичну Федеративну Республіку Югославія (СФРЮ).

Політичні кризи в НДР Після смерті Сталіна в НДР вибухнуло повстання проти прорадянського режиму. Причина: погіршення умов життя східних німців у порівнянні із життях німців у ФРН. Власними силами комуністи НДР виправити становище не могли. В Берлін були введені радянські війська, повстання було придушено

Продовжити заповнювати таблицю: «Країни Центрально-Східної Європи в другій половині 1950 — першій половині 1960-х рр.». Країна Керівник держави Особливості розвитку Польща Угорщина Болгарія Румунія Чехословаччина Югославія

ВИСНОВКИ: У другій половині 1950-1960-Х рр у країнах Центрально-Східної Європи, де встановилися комуністичні режими, виникли кризи Спроби модернізації існуючих моделей розвитку викликали активну протидію з боку керівництва СРСР і жорстко придушувалися Югославія, відмовившись від сталінської моделі соціалізму, реалізувала власну концепцію «самоврядного соціалізму.»

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Опрацювати § 10 Продовжити таблицю «Країни Центрально-Східної Європи в другій половині 1950 — першій половині 1960-х рр.». Підготуйте проекти (на вибір): - «Празька весна» 1968 р.»; - «Угорська революція 1956 р.»