КРАЄЗНАВСТВО І ТУРИЗМ В СИСТЕМІ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 Жилін Сергій Валерійович,

заступник директора з НВР, учитель географії

КЗ «ХЗОШ №106 ім. В.О.Кисіля»

тел. 093-360-39-48

КРАЄЗНАВСТВО І ТУРИЗМ В СИСТЕМІ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

      Вивчення рідного краю — важливий еле­мент навчально-виховного процесу в загально­освітніх навчальних закладах. Знання особли­востей історії, природи та господарства рідного краю дає можливість ефективніше формувати знання та уявлення про далекі країни.

      Головною метою краєзнавства є системати­зація інформації про окремі природні та істо­ричні пам'ятки, місця, події, явища. Краєзнавство використовує надбання географії, історії, мистецтва, релігії, етнографії, які разом дають змогу сформувати цілісне уявлення про визнач­ні місця та пам'ятки краю. Об'єктами краєзнав­чого вивчення є як природні особливості, так і ресурси певного краю, його історичний, соціа­льний, економічний, політичний і культурний розвиток. Зокрема географічне краєзнавство здійснює комплексне вивчення природних особливостей конкретної місцевості, поєднання природних компонентів на досліджуваній тери­торії, характерних для неї природних явищ та унікальних об'єктів.

      Основні методи досліджень — картографічний, спостереження, історичний, моделювання, ма­тематичний тощо. Під час краєзнавчих дослі­джень також проводять збирання та система­тизацію інформації про взаємозв'язок людини й суспільства з природним середовищем, збира­ють природні зразки (геологічні, ґрунтові, біо­логічні), предмети матеріальної культури та інші дані про рідний край. Саме тому краєзнавство пов'язане з багатьма галузями знань — біоло­гією та географією, історією та археологією, архітектурою та мистецтвом, економікою тощо.

       На території України туристично-краєзнавча робота активізувалась у 20-х роках ХХ століття. В цей час відкриваються гуртки, шкільні екскурсійні станції, товариства. З метою вивчення рідного краю велика увага приділялась організації та проведенню екскурсій.

      У середині ХХ століття регулярно виходить краєзнавчий збірник «Краєзнавство в школі», ініціаторами створення якого був професор О. Т. Діброва.

      Головне управління геодезії та картографії видає навчальні карти областей. Підвищенню ролі краєзнавства у навчальній і виховній роботі значно сприяв прийнятий у 1958 р. «Закон про зв'язок школи з життям». У 1960 р. школи переходять на нові програми з географії, які будувалися на краєзнавчій основі. До краєзнавчої роботи залучаються всі школи. Раніше вивчення свого краю здійснювалося переважно в гуртках та секціях котрі охоплювали невелику кількість учнів, то після прийняття закону ця робота стає масовою. Особливо масовими і популярними стали туристські походи по рідному краю, експедиції та різні екскурсії. На краєзнавчому принципі все більше будується навчально-виховна робота з географії в школі.

     У 1960-х роках до краєзнавчої роботи залучається численний загін істориків та географів, а також кращих краєзнавців України. З'являються праці М. Г. Русакова з методики краєзнавчих досліджень населених пунктів. У 70-х роках були опубліковані праці з методики організації краєзнавства М. Ю. Костриці, у 80-х роках — з методики організації туристично-краєзнавчої роботи М. П. Крачило.

З метою активізації краєзнавчої роботи в Україні Українським географічним товариством проводиться перша краєзнавча конференція (1992 р.) на державному рівні.

Обов'язкове використання у викладанні географії та інших шкільних предметів місцевого краєзнавчого матеріалу тісно пов'язує позапрограмне краєзнавство (туристично-краєзнавчу роботу) з навчальним краєзнавством, зміст і характер якого визначається навчальною програмою, затвердженою Міністерством освіти України у 1992 р.

Шкільний туризм та екскурсії—позапрограмне краєзнавство, завдання і зміст якого відповідні плану виховної роботи школи. Під час подорожей та експедицій учні збирають краєзнавчий матеріал, проводять різноманітні спостереження за місцевими явищами і об'єктами. Відвідування промислових і сільськогосподарських підприємств, будов, походи по рідному краю обов'язкові для учнів, передусім для старшокласників. Та навіть для 1 класу програма передбачає екскурсії за темами «Осінь» і «Весна», а також прогулянку довкола школи — збирання природних матеріалів, які можна було б використати на уроках праці, У початкових класах учитель вперше знайомить учнів з природою і життям людей рідного краю. Вони набувають знань для розуміння і засвоєння курсу природознавства .

Чим більше діти побачать своїми очима і глибше відчують, тим багатшими будуть їх географічні уявлення. Ось чому рекомендується в початкових класах частіше проводити екскурсії в природу і на виробництво.

      Програма з географії для 6—9 класів передбачає систематичне проведення як в урочний, так і в позаурочний час практичних робіт на природі, виконання яких забезпечує вироблення в учнів практичних умінь і навичок. На екскурсіях, які проводять згідно з вимогами програми в кожному класі, школярі здобувають конкретні знання про свій рідний край, відповідно накопичуючи краєзнавчий матеріал для кращого розуміння і засвоєння географічних закономірностей.

      Залежно від спрямованості, змісту й характеру пізнавальних операцій туристично-краєзнавчу роботу можна поділити на такі види: пізнавальна, дослідницька, практична (прикладна).

      Пізнавальна діяльність учнів пов'язана із спостереженням навколишнього середовища. Характерною особливістю цього виду туристично-краєзнавчої роботи є те, що в процесі її учні здобувають знання з безпосереднього оточення.

      Така діяльність розвиває інтерес дітей до туристично-краєзнавчої роботи, формує позитивне ставлення до різних сторін життя. Дослідницька діяльність передбачає не пасивне спостереження, а різноманітну активну роботу. Це науковий пошук, відкриття раніше невідомих фактів. У дослідницькій діяльності особливо яскраво виявляється активність учнів, вміння їх самостійно здобувати знання.

      Творчий пошук ведеться на високому рівні пізнавальної, практичної ініціативи, активності та емоційного настрою, що створює сприятливі передумови для розвитку високих моральних якостей особистості. Кожний учасник подорожі, експедиції або екскурсії під керівництвом учителя може проводити спостереження та елементарні наукові дослідження. Це підвищує увагу учнів до об'єктів дослідження, сприяє активізації розумової діяльності дітей.

      Практична (прикладна) діяльність виникає і розвивається під впливом цілеспрямованого дослідницького пошуку. Вона формує активне ставлення до навколишньої дійсності, перетворює здобуті в процесі пошуку знання на переконання, а здобуті результати ставить на службу практиці державного будівництва. В процесі практичної діяльності завдяки єдності емоційних і прикладних чинників інтенсивно формується світогляд.