краса землі твоєї України

 

 

 

 

 

 КОНСПЕКТ

                       відкритого заняття 

 

 

 

 

 «КРАСА ЗЕМЛІ ТВОЄЇ , УКРАЇНО»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програмовий зміст: формувати у дітей усвідомлення про приналежність до народу України. Закріпити знання дітей про Батьківщину, яка називається Україною, народ-українців, українці розмовляють українською мовою.

    Продовжувати знайомити з колисковими піснями, українським одягом, народними іграми, лікарськими рослинами.

    Розвивати мову, пам'ять , інтерес до українських звичаїв, традицій.

    Виховувати гордість за себе, за свою країну, вміння бачити красу рідної землі.

Словник: Україна, українці, м'ята , мати-й-мачуха, календула, сорочка, стрічка, чоботи, спідниця, фартух.

Попередня робота: вивчення віршів, колискової, розглядання ляльок в національному одязі, ознайомлення з лікарськими рослинами.

Матеріал: колиска з лялькою, скриня, р/гра «Склади лікарську рослину», картинки лікарських рослин.

                                        Хід

Добрий день наші шановні гості, низький вам уклін. Сподіваємося, що сьогодні буде ясно в нашій залі. Ясно від ваших щирих посмішок, гарного настрою. Сьогодні ми відправимося в цікаву подорож.

1. Зупинка – віршована, знайомство з красою нашої землі.

-Скажіть , будь ласка, в якій державі ми живемо? Як називаються люди, які живуть в Україні? Пропоную виконати вправу «Чарівна кулька» (діти передають «чарівну кульку» та промовляють «я українець», «я українка».

-Діти, а якою мовою ми говоримо? Давайте послухаємо вірш про рідний край:

Дитина. Ми українці-хлопці та дівчата

               Рідний край наш – Україна

Дитина: Рідне небо, ясне сонце,

               місяць, зорі срібні.

               Рідний народ-українці, всі до нас подібні.

Дитина: Рідний народ шанувати і для нього жити.

               Присягаємо наш край рідний, над усе любити.

Дитина: Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна.

               Вітчизні хочу я своїй зрости достойним сином.

Я впевнена, що всі діти будуть вірними синами і дочками нашої країни.

2. Зупинка – Пісенна.

Колискові пісні мама співала їх кожному з вас, передавала в них любов і ніжність. Лагідність маминого голосу передавалась дитинці і вона ставала також лагідною, як квіточка, що тягнеться своїми пелюсточками до сонця.

-А ви знаєте, про що співається в колискових? (про котика, птахів, вовчика, природу, зорі, місяць).

        Пісня колискова

То найперша розмова, пахне вона м'ятою і літом,

Чебрецем і суничним цвітом.

Пісня в мандрівку нас закликає

Чуєте-ось колискова лунає.

(Звучить колискова)

Україна – наша друга матір. А до матері в нашому народі ставимося з великою пошаною. Дитячі сердечка завжди будуть зігрівати своїм теплом любих матусь.

3. Зупинка «Зелена аптека»

Куди ми підемо – чи то до лісу , чи на луки, поля, скрізь нас привітно зустрічають усмішки рідної землі – чарівні квіти. І всі вони лікарські. Лікарські рослини є тим місточком між людиною і природою, тією рятівною соломинкою, за яку хапається хворий.

-Одже «Назви рослину» (м'ята , подорожник, ромашка)

-Що вони лікують?

-А це календула. Погляньте, які листочки, квіточки. Вона лікує серце, печінку. Збирають квіточки календули, сушать, а потім заварюють лікувальний напій.

Гра «Склади лікарську рослину»

-Що ти склав?

-Рослини всі запам'ятали і хворіти не бажаєм.

     4. Зупинка «Ігрова»

Гра називається «Хто швидше складе стрічку»

(діти біжать до стільців де висять стрічки, складають та вертаються назад)

5. Зупинка «Бабусина скринька»

Завжди славились українські матері, бабусі вмінням вишивати. І їхні діти завжди були, немов польові квіточки-гарні та  веселі.

Давайте розглянемо одяг, який є в скрині.

-Що це? (сорочка, спідничка, фартушок, хустка, намисто, чобітки, віночок)

-Чого немає в нашому віночку? (стрічок)

-В народі є повір'я : стрічки бережуть наше волосся від чужих очей.

-Діти, а які є стрічки? (різнокольорові).

-Їх треба прив'язувати  до віночка у певному порядку. Ось послухайте, як одна дівчинка в'язала стрічки на віночку: сиділа дівчинка на галявині та й плела вінок, подивилася на землю – матінку та й пов'язала першу стрічку – коричневу.

-Що означає? (земля)

А потім пригріло сонечко. Посміхнулась дівчинка і прив'язала – яку стрічку? (жовту)

-Що означає? (сонце)

Гріло сонечко та й вибивалася із землі молода травичка, яку стрічку прив'яжемо? (зелену)

-А потім глянула дівчинка на небо, а воно блакитне, без хмарки і прив'язала блакитну стрічку.

-Що означає (небо)

-А тут почала в'янути без водички травинка. Набігли хмаринки і впали на землю перші краплинки – сині- сині. Що означає? (водичку)

-Зраділа дівчинка і пшеничка. Достигла пшеничка і зібрали люди урожай, напекли хліба. З'їла дівчинка хліба і прив'язала рожеву стрічку. Радісно стало людям у хаті. Стали вони багатими.

   Давайте одягнемо вінок ляльці і підемо у веселий танок.

Ось і завершується наша подорож.

6. Зупинка «Танцювальна»

Здавна жодне велике свято не обходилося без танцю. Всю душу вкладав в нього народ.

   Ось і ми одягнемо ляльці вінок і всі підем у веселий танок.

                      Танок «Ой, весела дівчина Оленка»

-Діти наша подорож закінчилася. Багато цікавого ви дізналися і розповіли про свій рідний край. Немає кращої землі, ніж наша Україна. Любимо землю її родючі поля і ріки, міста і села в квітучих вінках садів, мову, пісні і таночки.

А наш обов'язок , малята, з вами цю країну і її чарівність зберегти, щоб милуватися полями, лісами, бо більше ніде такого краю не знайти.

 

Добро хай панує у вашому домі,

і мир нехай буде завжди.

Здоров'я  міцного і щедрої долі,

Бажаєм на довгі роки.

 

Діти прощаються та виходять.