"Кременець - окраса Тернопільшини".Це додатковий матеріал рубрики "Цікаво знати" до уроку " Наш рідний край у 17-18 ст". Його варто подавати на розсуд вчителя під час уроку вивчення нового матеріалу або розповіді вчителя на тему.
Остапчук Павло.
Кременець – окраса Тернопільщини.
Кременець на Тернопільщині – це невелике, затишне і дуже зелене місто.
Воно витягнулося між Кременецьких гір уздовж центральної вулиці, а тому чи не всі визначні пам’ятки тут поруч: будинки-близнюки, найстаріший в Україні ботанічний сад, від якого свою історію веде Єзуїтський колегіум.
Зведення колегіуму в Кременці було розпочато монахами-єзуїтами в 1731 році і тривало 12 років. Гроші на будівництво пожертвував єзуїтам князь Михайло Сервацій Вишневецький.
Перших учнів він прийняв в 1743 році. Але рівно через 30 років, в 1773 році, буллою Папи римського Климента XIV, Орден єзуїтів був скасований, монахи пішли з Кременця і колегіум перестав функціонувати. У 1814 році Орден буде відновлений, але в Кременець монахи-єзуїти більше не повернуться.
Далі на базі єзуїтського колегіуму була утворена Вища гімназія, а через деякий час вона була перейменована в ліцей зі збереженням старої університетської програми навчання.
Але, як і колегіум, ліцей у Кременці проіснував недовго. У 1830-31 роках сталося перше польське повстання, активну участь в якому брали і студенти Кременецького ліцею.
Після придушення повстання і роки серйозних розглядів, щоб уникнути повторних інцидентів, Кременецький ліцей було вирішено закрити.
За радянських часів в приміщеннях колишнього єзуїтського колегіуму було педагогічне училище, не так давно реорганізоване в ВНЗ – Кременецька гуманітарно-педагогічна академія ім. Шевченко.
Кам’яний Кременецький замок виник на місці давньоруського городища в XII ст. на вершині Замкової гори.
У XV ст., за наказом Великого князя Литовського Вітовта, його укріпили оборонними стінами. Розквіт Кременецького замку пов’язаний з ім’ям неаполітанської принцеси Бони Сфорца.
На території замку розміщувалися казарми, пороховий льох, облоговий колодязь (80 м) і палац, який Бона перетворила в розкішну резиденцію.
У 1648 році Кременецький замок був узятий штурмом і повністю зруйнований козацьким загоном М. Кривоноса. Збереглися вежа з воротами і оборонні стіни.
Екскурсії проводять співробітники Кременецько-Почаївського державного історико-культурного заповідника.
«Близнята» — пам'ятка житлового будівництва по вулиці Медовій, 1-3 у Кременці на Волині, збудована у XVIII столітті. Перебудовувалася. Пам'ятка архітектури національного значення (охоронні номери 671/1, 671/2).
Поєднує в собі два будинки, накриті двоспадовими дахами, що мають спільну внутрішню стіну. Співвідношення довшої і коротшої сторін обидвох будинків (10×20 м) дорівнює структурі українських кам'яниць16-17 століть.
Нині — двоповерховий будинок. Перекриття у пивницях склепінчасте, планування залишилося колишнє. Помешкання неодноразово переплановувалися. Первісний декор екстер'єру повністю не зберігся. Нині кути будинку прикрашено рустуванням, щипці увінчано бароковими вазонами, вікна — замками. Південний ріг будинку підтримує контрфорс.
Кременецькі «Близнята» |