Крилаті вислови Г.С. Сковороди як зерна мудрості.

Крилаті вислови Григорія Сковороди як зерна мудрості»

                                                                                     Підготувала

Козаренко Ольга Валеріївна

учитель англійської мови

Крилаті вислови Григорія Сковороди  як зерна мудрості. ( Г.С. Сковорода і сьогодення)

Мабуть на сьогоднішній день немає  жодної людини в нашій країні хто б не був знайомий з постаттю Григорія Савича.  Адже для цього не обов’язково бути філологом чи учнем, який готується до здачі ЗНО, варто лишень глянути на найбільшу грошову банкноту України і все стане на свої місця…

( Опис банкноти номіналом 500 гривень: «Ліворуч від центру лицьового боку банкноти розміщено портрет Григорія Сковороди, який виконано фарбою темно-коричневого кольору. Біля портрету, внизу праворуч, – напис зеленого кольору “Григорій Сковорода” та роки життя митця. Праворуч від портрета, вздовж верхнього краю банкноти, розміщено зображення малого Державного Герба України та темно-коричневий напис “Україна”. Фон центральної частини банкноти утворює зображення фонтану з написом “Неравное всем равенство” - авторського малюнку Григорія Сковороди до твору “Ознаки деяких спорідненостей” з діалогу “Розмова, названа Алфавіт, або Буквар миру”. Дизайн лицьового боку банкноти доповнюють захисні гільйошні та антисканерні сітки. Фон центральної частини зворотного боку банкноти утворює зображення будівлі Києво-Могилянської академії, колір якого переходить від зеленого до синього. Зліва від будівлі розміщено графічне зображення авторського малюнку Григорія Сковороди до його творів (“Піфагоровий трикутник” у який Г.Сковорода вкладав глибокий символіко-філософський зміст).»)

 Мене завжди цікавило, чому саме його було зображено на цій банкноті і коли я вирішила глибше познайомитись з ним, то була вражена.  Поклавши руку на серце мушу зізнатись, що особисто мене не дуже цікавлять біографії та дати народження та смерті  відомих постатей.  Мене приваблює щось глибше, духовніше, щось, що залишається після людини назавжди, що примусить наступні покоління задуматись, а можливо, навіть, змінити власний світогляд і погляди на життя.  Це все було в Г. Сковороді. І  хоча зрозуміти його дуже важко, та з впевненістю можна стверджувати, що Сковорода бентежить уми своєю глибиною та незбагненністю.

Зараз його творчість привертає дедалі більше уваги. Після стількох сторіч вона й досі залишається «не розгаданою». І я гадаю, що доречним буде назвати його погляди англійським словосполученням “ food for thought” що є дуже актуальним сьогодні. (хочу пояснити: нещодавно я була на курсах підвищення кваліфікації де нам наголошували, що приділяючи більше уваги розвитку комунікативних здібностей учнів варто сіяти на уроках зерно, з якого проросте тема для розмірковування, ситуація для обговорення, вміння розвивати яку є особливо цінним при роботі з учнівською молоддю в наші дні). А знайомлячись з поглядами Сковороди ми можемо знайти силу силенну цих тем.

Ми ж бачимо, що він не сприймав офіціозу і відмовлявся від кар’єри цінуючи особисту свободу, навіть ціною матеріального збитку. Він казав: «Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити». І якими б щасливими могли б бути українці, аби кожна впливова привладна людина в нашій країні трималася б такого ж берега. Та, на жаль, це не завжди так!

І тому можливо саме через це, і через те,  що Сковорода був містиком і погромником матеріалізму він і є таким цікавим і таким начасним в нашу хаотичну і опановану темними силами добу. Є актуальним, бо в нього знаходимо ясні відповіді на проблеми нашого часу, - культурного і політичного характеру.

І, навіть, дивлячись на його малюнок на банкноті, про який ми сьогодні говорили помічаємо, що за словами «Неоднакова всім  рівність» криється не тільки офіційним зміст, а й прихований.

Офіційний зміст:

«Бог подібний до багатого водограю, що наповнює різні посудини, відповідно до їхнього об’єму. Над водограєм напис: «Неоднакова всім рівність». Ллються з різних рурок різні струмені в різні посудини. Менша посудина має менше, але тим однакова вона з більшою, що так само повна. Бо що є дурніше, як рівна рівність, яку дурні у світ ввести марно хочуть? Яке бо дурне те, що супротивне блаженній природі?»

Григорій Сковорода є автором багатьох афоризмів, які посіяли глибокий зміст в свідомості людства. Тематика їх різноманітна! Серед його афоризмів були і про науку, і про працю, і про дружбу та любов, і про життя та щастя, і про час, мову, честь, здоровий спосіб життя, тощо…

Найбільше мені подобаються афоризми про щастя. Ось вдумайтесь лишень:

«Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то на мою думку, ти щасливий.»

«Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь й завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва – відхили лише вхід у душу свою».

« Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись».

Коли я почула про конференцію, присвячену пам'яті Григорія Савича, то зрозуміла, що не можу не прийняти в ній участі. Адже це людина, про яку цікаво знати і хочеться говорити. Тому, я мала нагоду розповісти про те, що саме найближче мені в його творчості. Розповісти про зерно, яке пророщуємо ми зараз, зерно, посіяне ним колись, зерно, яке зветься ЗЕРНОМ МУДРОСТІ, яке збереглося у його крилатих фразах, висловах та цитатах.

Адже він як і ми зараз, закликав вчитись на чужих помилках. Він казав: «Коли повз тебе проходить п’яний, ти так думай: Бог дав тобі видовище, щоб ти на чужому прикладі усвідомив, яке велике зло пияцтво – біжи від нього!»

None is so deaf as those who won’t hear.

Яким повчальним було його славетне гасло «Пізнай себе!», яке він пояснював такими словами: « З жаби ніколи не вийде соловій, ані з вола. Ні з черепахи чи гадини – орел. Ні з труса – воєначальник, ні з злодія – суддя, ні з черевоугодника і грошолюба – чернець. Пізнай свою породу: Чи ти є кінь? Вози їздця! Чи ти віл? Носи ярем! Чи ти є хорт? Лови зайця! Все добре на своїм місці!»

The cobbler must stick to his last. Всяк сверчок знай свой шесток.

А ці слова Сковороди звучать так, ніби їх написано нині!

«Матеріялістична цивілізація обернула людей або в скотів, або в звірів, не знаючих внутрішньої дисципліни, совісти чи божественного слова. Там, де нема дисципліни внутрішньої, - неминуче приходить дисципліна зовнішня, палка диктатура.»

Все своє життя Сковорода вів пошуки людського щастя. Він казав : «Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.» Або..

Love me, love my dog.

«Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне…»

No sweet without sweat. Не вкусив горького, не видать и сладкого.

Хіба це не повчально і не варте визнання?

І на останок, щоб остаточно довести, що його вислови дійсно є зерном мудрості, хотілося б звернути вашу увагу на такий факт. Всі ми з вами з самого дитинства виховувались на народній мудрості. Адже скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість у прислів’я та приказки, які передавались нам від  покоління до покоління. І розвиваючи тему Сковороди, не можна не відмітити, якими переплетеними є його вислови з народною мудрістю. Тому, готуючись до цієї конференції, я вибрала ряд його влучних висловів та афоризмів і підібрала до них близькі за значенням приклади з народної мудрості. А будучи учителем іноземної мови, ще й їх відповідники англійською та російською мовами, які можна використовувати на уроках.

1. «Що вподобав, на те й перетворився». ( З ким поведешся того й наберешся)

He should have a long spoon that sups with the devil. Связался с чертом, пеняй на себя.

2. «Не за обличчя судіть, а за серце». Чи «Людина дивиться на лице, а Бог на серце». ( Зустрічають по одязі, а проводжають по розуму) чи… (З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем).

Great boast and small roast.

3. «Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?» ( Що занадто, то не здраво) Enough is as good as a feast.
4. «Мудрець мусить і з гною вибирати золото» ( Не все те золото, що блищить) All is not gold that glitters.
5. «Горіх без зерна ніщо, а людина без серця» або « «Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру»( Не місце красить людину, а людина місце) It is not the gay coat that makes the gentleman. Не одежда красит человека.
6. «Старша людина – неоціненний скарб» (Шануй учителя, як свого родителя) (Чого в молодості навчився, то на старість як знайдеш) ( Як голова сивіє, то чоловік мудріє) Live and learn.
7. «З усіх утрат втрата часу найтяжча» (Бережи честь змолоду) чи ( дознавайся світа, поки служать літа) Last time is never found again. Every dog has his day. Time and tide wait for no man.
8. « Людина може добре лише ту роботу робити, до якої сотворена своїм Творцем. Це так само, як в звіринім царстві. Солодка є праця, коли вона «природна», відповідає природі, натурі, вдачі того, хто нею займається» 

( Не берися не за своє діло) (Коли не пиріг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися) Everything is good in its season. The tree is known by its fruit, the gold by its touch, the sun by the fire.

9. «Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене». (Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться) (Вірний приятель – то найбільший скарб), (Не всяка стежечка без спориша, не в кожної людини добра душа). He who pleased everybody died before he was born. На всех не угодишь. Calamity is man’s true touch stone. Человек познается в беде.
10. «Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших?» (Хто людям добра бажає, той і собі має), ( Добра роби, добре й буде). It is an ill wind that blows nobody good. Нет худа без добра.

Сковорода вчить більше! Стверджує, що вся наша цивілізація іде до гибелі, бо пішла фальшивою, неправою путтю: До опанування матерії, до культу її, добробуту, тілесних вимог, — забуваючи про плекання духа, про ушляхетнення душі. Пише він: „Я не раз дивуюся, що ми в просторонних справах занадто цікаві, добачливі й проникливі: Змірили море, землю, повітря, небо, вдерлися в надра землі, шукаючи металів, розмежували планети, дошукалися на місяці гір, і рік, і садів, знайшли світів незчислиме множество, будуємо дивовижні машини, засипаємо безодні..., що день — то нові досвіди і подивугідні винаходи. Боже мій! Чого лиш ми не вміємо! Але при всім отім бракує нам щось велике".

Тож я вважаю, що сьогоднішня конференція кожному із нас піде на користь, адже після неї кожному буде про що подумати і як каже народна мудрість «Бо не на користь книжки читать, коли лише вершки хапать».

Література

1. Билыч Т. А. Г. С. Сковорода — выдающийся украинский философ XVIII века. — Киев, 1953.
2.   ↑ Шевчук В. Пiзанний и непiзанний Сфiнкс. Григорiй Сковорода сучасними очима. К., 2008. — С. 79.
3.   Н.Афанасьева Oral speech practice –Proverbs and sayings. – Higher school publishing house. 1976.

              http://izbornyk.org.ua/skovoroda/skov.htm      https://uk.wikipedia.org/wiki/500_%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C

https://www.ar25.org/article/aforyzmy-grygoriya-skovorody.html

http://galinfo.com.ua/news/detalnyy_opys_banknoty_nominalom_500_gryven_zrazka_2006_roku_11463.html