Кримські гори - Чарівним раєм, природним музеєм, перлиною на березі Чорного моря називають Кримські гори та південний берег Криму. Це улюблені місця відпочинку багатьох громадян на

Тема уроку: Кримські гори. Загальна характеристика гірської країни.  

Мета уроку:

сформувати знання про особливості географічного положення Кримських гір та їх природних умов, надати учням систему знань про особливості розподілу висотних поясів ландшафтів гірського Криму;

продовжити формування вмінь учнів визначати відмінності природи у фізико – географічних областях Кримських гір; удосконалити навички роботи, щодо складання порівняльної характеристики фізико – географічних областей Кримських гір;

закріпити практичні навички роботи з тематичними картами атласу.

Обладнання: фізична карта України, атласи, робочі зошити з вкладками карт, комп’ютерна презентація.

Тип уроку: комбінований.

                                       Перебіг  Уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Перевірка домашнього завдання.

1. У межах яких фізико – географічних країн і природніх зон розташована територія України?
2. Поясніть чинники виділення кожної з природних областей Українських Карпат.
3. Які характерні риси клімату Українських Карпат?
4. Які природоохоронні об’єкти створено в Українських Карпатах.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Темою нашого сьогоднішнього уроку є: Кримські гори. Загальна характеристика гірської країни за типовим планом.

Мета нашого уроку: сформувати знання про особливості географічного положення кримських гір та їх природних умов, надати учням систему знань про особливості розподілу висотних поясів ландшафтів гірського Криму; удосконалити навички роботи, щодо складання порівняльної характеристики фізико – географічних областей Кримських гір; закріпити практичні навички роботи з тематичними картами атласу.

Ніщо так не допомагає повторювати географію, як виверження вулканів і землетруси.

                    (Дон-Амінадо)

Чарівним раєм, природним музеєм, перлиною на березі Чорного моря називають Кримські гори та південний берег Криму. Це улюблені місця відпочинку багатьох громадян нашої країни. Крим – дивовижний куточок, де поєднані курортні умови, унікальні природні комплекси та старовинна історія. Крим його гори і море – це наше багатство, яке потребує турботи, а для цього слід знати, як його охороняти.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Згадавши свій практичний досвід у складанні характеристики Карпат, охарактеризуємо географічне положення Кримських гір.

Географічне положення. Кримська гірська фізико-географічна країна простягається смугою завширшки 50 км на півдні Кримського півострова від м. Севастополя до м. Феодосії на 180 км. За особливостями формування і будови, різновидами ландшафтів та їх мальовничістю Гірський Крим – надзвичайно оригінальне утворення, яке виділяється на тлі більш-менш одноманітних сусідів – рівнинного сухостепового Криму на півночі та Чорного моря на півдні.

Геологічна будова.  Кримські гори суттєво відрізняються від Карпат. У тектонічному відношенні Кримські гори – це велика складка, південне крило якої занурюється в море. Підняття й складчасті рухи проходили там вже у мезозойську еру, але головні гороутворюючі процеси відбувалися впродовж кайнозойської. Тоді ж південна частина Гірського Криму опустилася в Чорноморську западину по лінії розлому. Так утворився крутий схил – Південний берег Криму.

Крім поздовжніх розломів, з’являлися й поперечні, проявлявся магматизм. В одних випадках діяли вулкани, свідченням чого є скам’янілий згаслий вулкан – масив Карадаг. В інших випадках магма застигала в тріщинах земної кори, не прориваючись на поверхню. З часом зовнішні сили (вивітрювання, морські хвилі) зруйнували породи, що вкривали масиви магми, тому нині вони виступають на денну поверхню у вигляді окремих гір – Аюдаг, Кастель. Тектонічні процеси в Кримських горах не припиняються й досі, про що свідчать землетруси.

Кримські гори – це здебільшого складчасто - брилові гори. Вони складені осадовими породами (пісковиками, глинистими сланцями, вапняками), а в окремих місцях – породами вулканічного походження.

Гірський масив Карадаг – згаслий вулкан юрського періоду, з якого лава виливалася двічі. Його називають музеєм мінералів просто неба: там знайдено більше ста мінералів та їх різновидів, зокрема й напівкоштовні сердолік, халцедон, агат, яшму.

Візиткою Південного берега Криму є гора Аюдаг (Ведмідь-гора), що знаходиться на 572 м над рівнем моря. Вона утворена із застиглої магми. Магматична порода сіро-зелений габро-діабаз твердіший за граніт. Він є цінним облицювальним матеріалом.

Рельєф. Кримські гори утворені трьома паралельними пасмами – Зовнішнім, Внутрішнім і Головним, які змінюють одне одного з півночі на південь. Зовнішнє і Внутрішнє пасма є куестами – видовженими припіднятими формами рельєфу несиметричної будови: їхній північний схил пологий (відповідає нахилу залягання пластів порід), а південний – крутий (утворився внаслідок “підрізання” пластів водотоками вздовж ліній розломів). Зовнішнє пасмо найнижче (до 400 м). У північному напрямку воно поступово переходить у рівнину. Внутрішнє пасмо вище (до 700 м). Зовнішні процеси створили там чудернацькі форми. Головне пасмо здіймається до 1 500 м. Там розташована і найвища вершина Кримських гір – г. Роман-Кош (1 545 м). Головне пасмо розділене тектонічними розломами та ерозійними процесами на масиви з плоскими поверхнями – яйли (Бабуган - Яйла,  Нікітська, Чатир-Даг, Ай-Петринська, Ялтинська, Карабі -Яйла). У Кримських горах багато водно-ерозійних і карстових форм рельєфу. На плато Чатир-Даг, наприклад, налічується, понад 1 000 карстових вирв, 135 печер, шахт, криниць.

Південні й південно-східні схили Головного пасма, що стрімко обриваються до Чорного моря, називаються Південний берег Криму. Це вузька (від 1 до 12 км) смуга узбережжя, на якій скелі подекуди підходять до морів. Фізико-географічне районування

Клімат. Клімат Гірського Криму, як і клімат рівнинної частини півострова, помірно континентальний. Однак між ними є суттєва різниця. Кількість опадів в горах зростає в два рази і становить в середньому 600 мм за рік, а на високих вершинах – до 1 000 мм за рік. Літо в горах прохолодне: середні температури липня становлять лише +15°С. Зима багатосніжна з середніми температурами січня –4°С. У Кримських горах нерідко випадає град, а навесні з найвищих гір сходять снігові лавини, які іноді завдають значної шкоди.

Натомість клімат Південного берега Криму найтепліший в Україні і нагадує субтропічний середземноморський (це так звані “північні субтропіки”). На нього впливають циклони взимку й підвищений атмосферний тиск улітку. Мають значення також близькість незамерзаючого Чорного моря і гори, які захищають узбережжя від північних вітрів. На Південному березі Криму цілорічно додатні середні температури: у січні від +5°С на заході до +1°С на сході, в липні – близько +24°С. Опади, які приносять середземноморські циклони, здебільшого випадають взимку у вигляді дощу. Літо жарке й сухе, однак спека не виснажлива: освіжають морські бризи.

Південний берег Криму.

Внутрішні води. У Кримських горах беруть початок всі річки, які протікають на Кримському півострові. Більшість з них короткі і впадають у Чорне море (Альма, Кача, Чорна). Найдовша річка – Салгир несе води до Азовського моря. Влітку у пониззі вона пересихає. У горах річки часто мають неширокі каньйоноподібні долини. Живляться вони здебільшого дощовими водами, а ті, що починаються на північних схилах головного пасма, ще й талими сніговими. У верхів’ях деяких річок споруджено водосховища, вода з яких використовується на потреби населенням. У горах багато джерел.

Найглибшим каньйоном в Україні є Великий каньйон у Криму. Це гігантська розколина на північних схилах Ай - Петринської яйли, у вапнякову товщу якої упродовж тисячоліть вгризалася річка Аузун -Узень. При довжині понад 3 км і ширині, що місцями не перевищує 3 м, глибина каньйону сягає 320 м.

Найбільшим водоспадом в Україні є водоспад Учансу на однойменній річці. Вода падає майже прямовисно з уступу з висоти 98,5 м.

Висотна поясність. У Кримських горах спостерігається висотна поясність ґрунтово-рослинного покриву. У передгір’ях панує степова рослинність з типчаком і ковилою, а трохи вище (від 500 м) – лісостепова. Там на дерново-карбонатних ґрунтах ростуть дубові гаї з дуба скельного, пухнастого і звичайного з домішкою клена, бука і граба. Поширені зарості чагарників. На схилах гір на висоті 700 – 1 300 м лежить гірсько-лісовий пояс, де на бурих лісових ґрунтах ростуть широколисті ліси з бука, граба, клена, ясена, липи, сосни. На вершинах-яйлах поширені гірсько-лучні ґрунти. Там розкинулися гірські луки, на яких ростуть альпійська фіалка, звіробій, типчак. На південному схилі Головного пасма висотна поясність рослинності також виражена досить яскраво, хоча він і не має суцільного ґрунтового покриву, тому що переривається скелями й осипищами.

На Південному березі Криму сформувалися коричневі ґрунти. На них поширені чагарникові зарості дуба пухнастого, граба східного і ялівцю, субтропічна вічнозелена садово-паркова рослинність (кипарис, лавр, мирт, магнолія) і плодові дерева (абрикоси, персики, мигдаль, хурма, інжир). До висоти 500 м ростуть сухолюбні дубово-ялівцеві ліси і шибляк – густі колючі зарості теплолюбних середземноморських видів (дуба пухнастого і скельного, суничне дерево, фісташка, грабинник). Вище до висоти 900 м лежить пояс кримської сосни і дуба, а ще вище (до 1 300 м) у лісах переважає кримський бук.

Тваринний світ різноманітний. У лісах живуть козуля, олень, муфлон, лисиця, борсук, заєць, куниця, білка. Гніздується багато птахів – сойка, чайка,

гриф чорний, змієїд, сапсан.

Охорона природи. Для охорони довкілля створено низку природоохоронних об’єктів. У Кримському природному заповіднику охороняються найцінніші в Криму ліси – дубові, букові, з кримської сосни, а також реліктові угруповання тиса ягідного і ялівцю високого. Унікальні природні комплекси вулканічного масиву юрського періоду та морського узбережжя оберігаються в Карадазькому заповіднику. Його вважають одним з найбільш екзотичних куточків Криму, оригінальні форми рельєфу та пейзажі якого можуть посперечатися з найвідомішим в світі Єллоустоунським парком у США. Науковці заповідника ведуть постійні спостереження за морськими, степовими і лісовими екосистемами.

Багато природоохоронних територій створено біля м. Ялти. Ялтинський гірсько-лісовий заповідник – найбагатший за видовим складом рослин (1 367 видів, з яких 138 є рідкісними і зникаючими). У заповіднику „Мис Мартьян” охороняють реліктовий середземноморський ліс з ялівцю, дуба пухнастого, сосни кримської, фісташки. Нікітський ботанічний сад – один з найстаріших в світі (заснований у 1811 р.). Там зібрано  унікальну колекцію субтропічних рослин з усіх куточків нашої планети (пальми, метасеквоя, туя, кедр, бамбук та ін.). Вони розсаджені у пейзажному стилі, що робить сад мальовничим.

Ялтинський гірсько-лісовий заповідник.

На жаль, останніми роками у спекотні літні сезони на південному схилі Головного пасма не раз виникали тривалі пожежі, внаслідок яких згоріло багато реліктових лісів і чагарників, у тому числі й на заповідних територіях.

Мальовничі ландшафти Гірського Криму, сухий теплий клімат та морська вода роблять цей регіон одним із найкращих курортних районів України.

V. Закріпленя нових знань і умінь учнів.

Завдання: За допомогою тексту підручника та карт заповніть схему і після цього дайте оцінку рекреаційним – туристичним ресурсам Криму.

VІ. Підсумок уроку.

Кримські гори – це складчасто-брилові гори, утворені трьома паралельними пасмами (Зовнішнім, Внутрішнім і Головним), в яких добре виражена висотна поясність природних умов.

На Південному березі Криму, що утворився в результаті опускання по лінії розлому частини складчастої споруди в Чорноморську западину, сформувалися природні умови середземноморського типу.

Гірський Крим та ПБК багатопрофільні рекреаційні ресурси. Клімат Кримських гір помірно континентальний зі значною кількістю опадів, ПБК має риси клімату північних субтропіків.

Кримські гори мають багатий природно – заповідний фонд та велике рекреаційне значення.

 VІІ. Домашнє завдання

 Опрацювати § 40 – 41.

Виконати завдання 4 – 5 (практична робота №6) із зошитів для практичних робіт ст. 24 – Позначте 25.