Конспект уроку "Україна на політичній карті Європи і світу. Політична карта світу, її елементи та процес формування. Державний лад"

 

 

 

 

 

Конспект уроку

з географії з теми :

«Україна на політичній карті Європи і світу. Політична карта світу, її елементи та процес формування. Державний лад: форми правління та адміністративно – територіальний устрій країн. Державний лад в Україні. Геополітика.»

 

 

Підготував вчитель географії:

Петченко Наталя Василівна

 

 

 

Тема уроку: Україна на політичній карті Європи і світу. Політична карта світу, її елементи та процес формування. Державний лад: форми правління та адміністративно – територіальний устрій країн. Державний лад в Україні. Геополітика.

Мета: актуалізувати й поглибити знання про поняття «політична карта», «держава», «країна», «залежна країна», «колонія про форми державного

правління та адміністративно-територіального устрою», «геополітика»; формувати знання про державний лад в Україні; етапи формування політичної карти світу; розвивати навички роботи з політичною картою світу, вміння розрізняти кількісні та якісні зміни на політичній карті світу. розвивати вміння оцінювати політико-географічне положення країн, користуючись політичною картою світу; розвивати уяву, пам’ять, вміння робити висновки, порівнювати; розвивати вміння працювати з  картою, складати схеми; виховувати патріотизм, почуття гордості за свою Батьківщину; виховувати в учнів самостійність, кмітливість, вміння висловлювати свою думку, відстоювати свою точку зору, бажання творчо працювати.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання уроку: політична карта світу, адміністративна карта України, атласи, географічний довідник, роздатковий матеріал.

І.Організація класу до уроку
- Привітання з учнями.
- Перевірка присутності учнів, наявності в них зошитів, підручників, атласів.
- Психологічна підготовка до уроку.

ІІ. Повідомлення теми уроку, постановка мети і завдань 1.Розповідь вчителя

- Верховна Рада України 24 серпня 1991 року проголосила незалежність України і утворення самостійної держави. Всі ми знаємо, що живемо на материку Євразія. Ми часто чули, що Україна лежить на перетині шляхів із заходу на схід, із варяг – у греки. Отже, яке положення України у світі ми ознайомимось на сьогоднішньому уроці. Дізнаємось про політичну карту світу, її елементи та процес формування. Державний лад: форми правління та адміністративно – територіальний устрій країн. Державний лад в Україні і що таке геополітика.

 Запишіть тему уроку: Україна на політичній карті Європи і світу. Політична карта світу, її елементи та процес формування. Державний лад: форми правління та адміністративно – територіальний устрій країн. Державний лад в Україні. Геополітика.

III. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

• Що відображено на політичній карті світу?
• Чим різняться між собою поняття «країна» і «держава»?
• Які періоди виділяють у формуванні політичної карти світу?
• Наведіть приклади кількісних і якісних змін, що відбулися на політичній карті світу останнім часом.
• Наведіть приклади політичних і військових конфліктів, які відбуваються в сучасному світі.

Прийом «Географічна розминка»
Не користуючись картою, назвіть:
• федеративні держави світу;
• найбільші за площею держави світу;
• країни з монархічною формою правління;
• пострадянські країни з перехідною економічною системою;
• приклади острівних, півострівних країн.

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

«Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням роздивитися політичну карту світу в атласах та

сформулювати визначення поняття «політична карта світу». Усі свої  ключові слова  учні записує на дошці. Коли ідеї вже не надходитимуть, вчитель пропонує  учням дати визначення,що з таке політична карта в вузькому та широкому розумінні. Вчитель допомагає.

Географічна карта Землі    країни   кордони   столиці   ….т.д

 

Політична карта

 

Вчитель.Політичну карту світу іноді образно називають «політичним портретом світу». Її «зовнішність» змінюється в часі внаслідок приєднання відкритих земель, територіального поділу чи об’єднання держав тощо. А для того щоб розкрити сутність цього портрета, потрібно дізнатися про суспільно-політичні характеристики держав, їх політичні та економічні системи, місце на політичній карті світу.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Політична карта світу

Ваше неоднозначне тлумачення є зрозумілим, оскільки у соціально-економічній географії поняття «політична карта світу» використовують у вузькому і широкому розуміннях. У вузькому розумінні політична карта світу — це географічна карта Землі, на якій відображені всі країни і держави світу, їх кордони і столи­ці, деякі інші географічні об’єкти, що мають важливе політичне значення (поселення, шляхи сполучення тощо). У широкому розу­мінні політичною картою називають сукупність різноманітних даних політичного змісту про країни і регіони світу. Якщо у пер­шому випадку поняття політичної карти відображає статичну (на конкретний момент часу) політико-територіальну модель світового простору, то широке значення цього поняття передбачає також врахування динамічних явищ і процесів, що мали місце чи відбува­ються зараз в окремих країнах або між ними.

Політична карта є об’єктом вивчення політичної географії, яка є галуззю економічної і соціальної географії, що пов’язана з політо­логією.

На сучасній політичній карті світу близько 230 країн і терито­рій, з них — 193 держави.

Завдання. Клас ділиться на 4 групи. Кожна група отримує роздатковий матеріал. Завдання кожної із них виокремити найголовніше і доповісти іншим. Робота триває 5 -7 хв.

1 група « Основні елементи політичної карти світу»

Основними елементами політичної карти світу є територія, кра­їна, держава. Територія — це частина земної поверхні, що має певні просто­рові межі та географічне положення. Згідно з нормами міжнарод­ного права на Землі виділяють території трьох видів:• території держав;• залежні країни і території;• води відкритого моря (акваторія) і територія Антарктиди.

2 група Визначте різницю понять «країна» та «дер­жава».

У суспільно-географічному сенсі країна означає певну (окрему) частину земної поверхні з постійним населенням, природними й антропогенними ресурсами, яка обмежена політичними межами (кордоном). З погляду міжнародного права країна може мати державний суверенітет (незалежність) або бути залежною. У пер­шому випадку країна виступає державою. Таким чином, держа­ва — це суверенне політико-територіальне утворення, незалежна країна з публічною політичною владою, що здійснюється через сис­тему спеціальних органів і установ. Кожна держава є країною, тоді як не кожна політико-географічна країна є державою.

3 група  Суть державного сувере­нітету.

Суверенітет держави полягає в її праві на власний розсуд ви­рішувати свої внутрішні і зовнішні справи без втручання інших держав і без порушення прав інших держав. Територія держави (державна територія) — це певна частина земної поверхні, що пе­ребуває під суверенітетом даної держави і обмежена з усіх сторін кордоном.

До складу державної території входять:

• суходіл (материковий і/чи острівний);

• внутрішні води — ріки, озера, водосховища, канали в межах суходолу, а також деякі морські води (акваторії портів, води бухт, заток, проток, морів, береги яких повністю належать да­ній державі);

• територіальні води — смуга вод в океанах, морях, затоках, про­токах завширшки до 12 морських миль від берегової лінії мате­рика і островів, а також від лінії, що є межею внутрішніх мор­ських вод (конкретна ширина територіальних вод визначається відповідними угодами);

• надра суходолу і шельфу під внутрішніми морськими і терито­ріальними водами разом із наявними в них мінеральними ре­сурсами;

• повітряний простір над суходолом, внутрішніми і територіаль­ними водами;

• так звані умовні території — морські судна і літаки, окремі тех­нічні споруди під прапором даної держави, що перебувають за її межами і дотримуються законодавства країни перебування, по­сольства даної держави в інших країнах.

Державний кордон відділяє територію держави від територій сусідніх країн і від вод відкритого моря, що знаходиться за межами територіальних вод у напрямку моря чи океану. Особливий статус у ньому має економічна зона держави — морський район, що при­лягає до її територіальних вод і поширюється на відстань до 200 морських миль від берегової лінії або ж до межі континенталь­ного шельфу у тих місцях, де він (шельф) перевищує 200-мильну ширину. В економічній зоні прибережна держава має виняткове право на розвідування, експлуатацію і збереження природних ре­сурсів (мінеральних і біологічних), що є на дні, в його надрах, у са­мій воді, а також на управління цими ресурсами. У даний час май­же всі країни світу встановили свої економічні зони, які охоплюють загалом 40 % Світового океану.

Залежні країни і території перебувають під політичною і вій­ськовою владою держав. Вони поділяються на колонії (зараз у між­народній практиці вживають поняття «володіння», «залежні тери­торії» тощо), які не мають політичної і економічної самостійності, протекторати, що мають відносну внутрішню незалежність,і підопічні території, які тимчасово передано ООН під контроль не­залежних держав унаслідок виникнення певних політичних умов.

На сучасній політичній карті світу існує кілька десятків воло­дінь і залежних територій, більшість з яких є залишками колиш­ніх колоніальних імперій великих держав. Площа суходолу, за­йнята ними, постійно зменшується, за окремими винятками це невеликі острівні території в Океанії і Карибському басейні.

4 група Цікаві факти

Власниками володінь і територій в наш час є 11 держав. Най­більшими метрополіями за кількістю володінь залишаються Вели­кобританія і Франція, найбільшими ж територіями володіють Да­нія і Марокко (майже не заселені простори льодовикової Гренландії та пустельної Сахари відповідно).

Особливий територіальний статус має Антарктида — нейтраль­на демілітаризована територія. Формально всі держави світу мають право проводити на ній мирні наукові дослідження. Однак фактич­но вся територія Антарктиди розділена деякими державами на так звані «зони впливу».

Водами відкритого моря мають право користуватися всі народи і держави, в тому числі й внутрішньоконтинентальні.

2. Періоди формування політичної карти світу

Головною особливістю політичної карти є динамічність (здат­ність постійно змінюватися). Зміни на політичній карті поділяють на кількісні і якісні. Кількісні зміни відбуваються внаслідок при­єднання відкритих земель, територіального поділу у зв’язку з воєн­ними діями, об’єднанням чи розпадом держав, купівлею або обмі­ном певних територій, збільшенням чи зменшенням площ суходолу морських держав. Якісні зміни зумовлюються розвитком певної суспільно-економічної формації, прийняттям нової форми держав­ного устрою, набуттям державного суверенітету, створенням між­державних союзів і організацій тощо. У розвитку політичної карти світу виділяють певні періоди та етапи.

 Завдання. Ознайомтеся зі змістом таблиці «Періоди та етапи формування політичної карти світу». Поставте позначки на полях: «+», якщо наведені факти вам відомі, «–», якщо відомості є нови­ми для вас. Роздається кожному учневі.

Періоди та етапи формування політичної карти світу

Періоди формування	Держави. Зміни на політичній карті світу
І. Стародавній(рабовласницький, ІV тис. до н.е. – V ст. н.е.)	Виникнення перших могутніх держав. Єгипет, Вавилон,Карфаген, Кріт, Греція, Рим,Персія, Китай, Індія
ІІ. Середньовічний(феодальний, V–XV ст.)	З багатьох дрібних феодальних держав формувалися могутні імперії, постійно змінювались кордони. Впливові країни того часу: Київська Русь, Візантія, Англія, Іспанія, Франція, Арабський халіфат та ін.
ІІІ. Новий(капіталістичний, ХVІ ст. – початок ХХ ст.)	Відбулися великі географічні відкриття, тривало загарбання колоній, на політичній арені з’являються потужні Османська, Австро-Угорська, Російська імперії. Формується світовий ринок і завершується поділ світу між капіталістичними країнами. На політичній карті 55 держав
ІV. Новітній(початок ХХ ст. – наші часи) 1-й етап (1917–1939 рр.)	Розпад Османської, Російської і Австро-Угорської імперій, поява нових держав — Австрії, Чехословаччини, Угорщини, Польщі, Фінляндії тощо. За результатами Першої світової війни змінилися кордони держав, що існували, і їх колоніальних володінь: німецькі колонії були перерозподілені між Великою Британією, Францією, Бельгією і Японією. Почалися визвольні рухи в колоніальних країнах і формування соціалістичного табору. Утворення Радянського Союзу в 1922 р.

 

Періоди формування	Держави. Зміни на політичній карті світу
2-й етап (1939 – кінець 80 р. ХХ ст.)	На початку другої світової війни налічувалося 70 суверенних держав, у 1947 році — 81 держава. 1948 р. — створено державу Ізраїль. У 1949-му з’явилися ФРН і НДР. До 1959 р. склався світовий соціалістичний табір: НДР, Польща, Чехословаччина, Румунія, Угорщина, Болгарія, Югославія, Албанія, Китай, Північна Корея. Колоніальні системи США, Великобританії та Франції були зруйновані. У 60–70-ті рр. політичну незалежність здобули близько 100 колишніх колоній в Азії, Африці і Латинській Америці
3-й етап (з кінця 1980-х рр.)	Крах світової соціалістичної системи (соціалістичний устрій досі певною мірою зберігають Китай, Північна Корея, В’єтнам, Куба, Лаос). Возз’єднання НДР і ФРН, об’єднання ЄАР і НДРЄ. Розпад СРСР, поділ Чехословаччини на Чехію і Словаччину, Ефіопії — на Ефіопію і Еритрею, Югославії — на 6 держав (Боснія і Герцеговина, Хорватія, Македонія, Словенія, Сербія, Чорногорія

 

3. Державний устрій країн світу

Під державним устроєм розуміють форми правління й адміністративно-територіального поділу. Основні форми державного правління у світі — це республіка і монархія.

Завдання . (Робота в групах) Назвіть головні ознаки республіки та монархії. Використовуючи карти атласу,  виберіть із даного переліку країни, які є республіками або монархіями. Вчитель роздає теоретичний матеріал та назви країн  кожній групі. ( Італія, США, Бразилія, Оман, Бутан,  Індія, Швейцарія, Франція, Велика Британія, Японія,  Португалія, Ірландія)

Республіка — форма правління, за якої всі вищі органи влади обираються населенням або спеціальною виборчою колегією. Залежно від розподілу повноважень глави республіки і парламенту розрізняють парламентські (Німеччина), президентські (Мексика) і змішані (Польща) республіки. Більшість сучасних держав є республіками.

Монархія — форма правління, за якої верховна державна влада належить монарху (королю, князю, шаху, еміру) та передається спадково. Якщо влада монарха не обмежена, монархію називають абсолютною (ОАЕ), якщо обмежена — конституційною (більшість сучасних монархій: Швеція та ін.). Якщо монарх одночасно є главою церкви, то форма правління в державі називається теократичною монархію (Ватикан, Саудівська Аравія). У сучасному світі нараховується близько 30 монархій.

Завдання. Згадайте основні форми територіального устрою країн. Наведіть приклади країн, які є унітарними або федеративними.

(На політичній карті світу, стікерами різного кольору учень з кожної групи позначає приклади деяких країн які є унітарними та федеративними колеги йому допомагають) 

За адміністративно-територіальним устроєм більшість держав світу є унітарними. На всій їх території функціонують єдині закони і органи влади (Франція,  Ізраїль).

Федеративна держава — форма державного устрою, за якої територія країни має у своєму складі відносно самостійні утворення (Росія, Німеччина, США, Канада, Мексика, Аргентина, Австралія, Південна Африка, Нігерія, Індія, ОАЕ та ін.). Якщо федерація має тимчасовий характер та створюється з метою досягнення спільних інтересів федеральних одиниць, то таке об’єднання називається конфедерацією (наприклад, Швейцарія з 1291 р. до 1818 р.).

Україна є федеративною чи унітарною державою?

Робота з картою
- Розгляньте політичну карту Європи і скажіть:
- В якій частині Європи розміщена Україна?
- Порівняйте її площу з площами інших країн Європи.
-  Визначте з якими країнами межує Україна.
- Якими морями омивається територія України?
- Які країни є морськими сусідами?
- Яке значення має для України вихід до Чорного моря?
- З якою країною наша країна має найдовший кордон?
- З якою – найкоротший?

4.  Повідомлення учнів щодо «Становлення Української держави. Державний лад в Україні», Геополітика.»

VI.Закріплення нових знань і вмінь учнів

Висловіть свої міркування:

1 група

1. Чому, на ваш погляд, на Землі досі існують колонії?
2. Яка форма правління — республіканська чи монархічна — ефективніша?

 

2 група

3. Чому, на ваш погляд, республіканська форма правління домінує в сучасному світі?

3 група

4. Якою державою легше керувати — унітарною чи федеративною?
5. Яка економічна система — планова, чи ринкова — є більш прогресивною?

4 група

6. Назвіть сферу геополітичних інтересів нашої країни.
7. Недоліки геополітичного положення України.

VII. Підсумок уроку
- Отже, яку тему ми сьогодні вивчили?
- Що нового ви дізналися?
- Чи є всі передумови для того, щоб Україна зайняла належне місце у світовому економічному співтоваристві?
- Оцінювання учнів за роботу на уроці

VIII. Домашнє завдання

1. Позначити на контурній карті федеративні держави та їх столиці. Позначити з якими країнами межує територія України та їх столиці.
2.  Пригадайте, із лідерами яких держав зустрічалися перші особи держави (президент, прем’єр-міністр, Голова Верховної Ради) останнім часом.
   Які питання обговорювалися? Із лідерами яких країн контакти на вищому
   рівні проходять найчастіше? Чим би ви це пояснили?
3.  Використовуючи  додаткові  джерела  інформації,  з’ясуйте,  яке  рішення  прийняв  міжнародний  суд  щодо  розподілу  континентального
   шельфу та морських економічних зон між Україною і Румунією.