Критерії демократичної освіти та їх реалізація в освітньому процесі

      Сьогодні школа є не тільки частиною демократичного суспільства – школа має важливе значення для майбутнього, визначаючи якою буде демократія. Якщо ми хочемо, щоб усі в школі та спільноті були ефективними громадянами суспільства, демократичні цінності мають інтегруватися в кожний аспект шкільного життя та місцевого середовища.

       Як показав історичний досвід у багатьох країнах, культурні традиції, сприятливі для демократії, розвиваються повільно. Нації, що розбудовуються на поствоєнних просторах, стикаються з найсерйознішими проблемами відсутності демократичних культурних традицій. Модель демократичної системи може бути запозичена, але культурне коріння демократії не може – оскільки має безпосередньо походити від культурної спадщини суспільства.

   Головною метою демократичної освіти є виховання громадянина сучасного суспільства та його підготовка до життя та діяльності у демократичному суспільстві.

         Сьогодні сучасна школа повинна дати учням не тільки певні знання, уміння та навички, але й виховати соціально адаптовану та громадсько-орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно займе своє місце в житті. Саме в школі учням необхідно дати знання, що надалі дозволять їм орієнтуватися в безлічі співтовариств і робити правильний вибір, тому що вже в шкільному віці формується громадській світогляд дитини. Але лише знання теорії недостатньо для формування в учнів активної громадської позиції. Мікросередовище всередині школи необхідно сполучити з реальною дійсністю навколо школи.  Громадсько-активна школа не відгороджує учнів від реального життя, а включає це життя у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадського виховання не тільки учнів, але і всіх учасників освітнього процесу. У результаті йде комплексне, системне виховання громадянина не тільки в школі, але і поза її межами.

       Роль школи в процесі формування демократичного менталітету, безумовно, є центральною. Практично всі країни зі стійкими демократичними традиціями в тій або іншій формі використовують освітні установи для цілей демократичної освіти та навчання. У школі закладаються трудові навички, дитина вчиться соціальній взаємодії, тут у неї виробляються життєві цінності, формується уявлення про свою роль як особистості та громадянина. Для того, щоб навчання стало демократичним, не потрібно обмежуватися спеціальними заняттями та курсами, відведеними для цих цілей, а потрібно виробити загальну концепцію комплексного підходу до навчання, якою зможе користуватися кожен викладач, незалежно від предмета і вікової групи учнів, з яким він працює.

        Слід відзначити, що вислів «демократизація освіти» не має політичного підґрунтя. Це не політичний пристрій, а певні цінності (права людини як громадянина), властиві різним політичним системам.

     Демократизацію навчальної діяльності пропонується почати зі знайомства з принципами громадсько-орієнтованої освіти, що стали фундаментом моделі громадсько-активних шкіл. Потім дати можливість обговорити педагогам, як вони розуміють демократизацію школи, виділити і розглянути основні характеристики поняття «демократизація», познайомитися з реальним досвідом, а також побачити, які проблеми стоять перед школою в процесі демократизації і які можливі шляхи їхнього вирішення

      Щоб зрозуміти мету демократичного навчання, зробимо короткий екскурс в історію. Слово «демократія» у перекладі з грецького - «владу народу». Тобто народ і його право на участь у керуванні суспільством є головними елементами демократичної держави. Пізніше в це визначення ввійшли поняття соціальної рівності, толерантності, поваги прав кожної особистості.

      Стосовно демократичного навчання це означає, що процес навчання не потрібно обмежувати курсом лише правознавства і подібними дисциплінами, а додатково використовувати величезний потенціал уроків по природничо-наукових дисциплінах, тобто інтегрувати громадянську освіту та виховання в навчально-виховний процес. Також важлива атмосфера в класі, де вчитель поважає достоїнство та права кожного учня, де заохочується відповідальність, активність, прояв лідерських якостей.

    На будь-якому уроці потрібно використовувати інтерактивні методики викладання, а також упроваджувати їх у позаурочні заходи і діяльність органів шкільного самоврядування. Усе це спрямовано на те, щоб демократичне навчання розвивало критичне мислення, за допомогою якого майбутні громадяни будуть генерувати і реалізовувати ідеї, що роблять позитивний вплив на суспільство, вирішуючи різні проблеми і регулюючи конфліктні ситуації.

       Необхідно звернути увагу на стиль викладання в загальноосвітньому закладі. Традиційний для багатьох шкіл авторитарний стиль - серйозна проблема в демократизації навчального закладу. Він розвиває покірність авторитетові дорослих (надалі поширюється на авторитет будь-якого керівника), найчастіше супроводжується ворожістю до осіб, які дотримуються цього стилю. Ворожість, що придушується, надалі трансформується в різні комплекси: невпевненість у собі, низький суспільний статус і т.д.

     Отже, демократичне навчання, ставлячи своєю задачею виховання в учнів громадської активності та відповідальності, а не бездумної слухняності, повинне виключити авторитаризм як педагогічну умову. Будь-яка активна творча діяльність дитини на уроці повинна заохочуватися й аналізуватися з позиції поваги до його особистості та розуміння того, що учень має право на помилку.

       Оскільки школа є моделлю міні-суспільства, вона може навчити своїх учнів основним принципам демократичної культури, а саме – учні:

• можуть висловлювати свої інтереси і погляди з почуттям впевненості й самоповаги;
• ставляться один до одного із взаємною повагою, в тому числі емпатією, тобто бажанням і готовністю до співпереживання;
• можуть врегулювати конфлікт ненасильницькими засобами, тобто прислухаються один до одного, проводять переговори і приходять до компромісу;
• вчаться сприймати встановлену організаційну структуру, яка одночасно і захищає, й обмежує їх особисті права та свободи. Вони додають “м’які”, неформальні елементи політичної культури до “жорстоких”, формальних правил;
• розуміють політику як практичне зусилля, націлене на вирішення важливих проблем, що вимагають уваги;
• беруть участь у процесі виборів представників і в ухваленні рішення;
• приймають відповідальність за їх рішення і вибір;
• обізнані, що якщо рішення приймаються кимось іншим, то, ймовірно, результат буде незадовільним.

       Але демократії не можна навчити, якщо просто розповідати про це на уроках і додаткових заняттях. У характеристику демократичного уроку входить:

• активна участь кожного
• заохочення лідерства
• створення демократичної атмосфери
• багатобічний розвиток і виховання учня
• широке використання інтерактивних методів
• рівність можливостей, де кожен учень може одержати найвищу оцінку
• відкритість і співробітництво
• пріоритет самооцінки як умова успішного навчання
• критичне мислення
• гнучка структура уроку

Звідси видно, що важливим елементом демократизації школи є взаємозв`язок усіх учасників педагогічного процесу, особливо «учитель-учень», а також відношення і готовність кожного до демократичних перетворень у школі.

Ніжинська гімназія №3

Критерії демократичної освіти

та їх реалізація в освітньому процесі

                                                                                     Учитель англійської мови

                                                                                  Василенко І.К.