Критерійний покер, "Шляхи впливу на мовленнєвий розвиток дитини"

Критерійний  покер

«Шляхи впливу на мовленнєвий розвиток дитини»

 Мета: удосконалювати ведення впорядкованої дискусії педагогами із

           суперечливих питань для вивчення впливу різних чинників позитивних і

           негативних  щодо мовленнєвого розвитку дошкільників .

За обраною темою під час попереднього «мозкового штурму» (робота в групах і запис ідей на робочих аркушах) було визначено позитивні і негативні чинники (критерії) впливу.

Позитивні чинники (критерії) впливу: 

• масові заходи,що проводять у дошкільному закладі, - свята ,розваги, театралізація;
• заняття та інша організована діяльність мовленнєвого змісту
• художня література;
• участь у театралізованих виставах, іграх – драматизація;
• перегляд театральних вистав, відвідування музеїв,виставок;
• вроджені здібності і нахили до мовленнєвої діяльності, риторичні здібності;
• використання можливостей відеопродукції та інтернету – віртуальні подорожі;
• краса природного середовища, хвилинки милування,споглядання, емоційне сприйняття;
• інформація відповідного змісту – про художні твори,їх авторів;
• гуртки мовленнєвого спрямування;
• спілкування в побуті;
• педагог як зразок  правильного мовлення, носій знань;
• заняття  - складання оповідань,казок,віршів;
• пізнавальні телепередачі, комп’ютерні ігри ;
• залучення дітей до облаштування середовища – оформлення  куточків, книжкових виставок ;
• вплив фольклору ;
• зразки оповідань, описових розповідей ;
• прилучення до історії та традицій народу – свята,розваги,інформація;
• мовленнєве досконале  предметне середовище

   дизайн,інтер’єр,іграшки,книжки;

• організація  мовленнєвого заняття;
• мовленнєва активність на занятті;
• ігрові прийомі навчання;
• зразок вихователя;
• закріплення мовленнєвих вмінь

Негативні чинники

• непрофесійне або байдуже ставлення педагогів до цього питання;
• ігнорування природних нахилів,здібностей дитини;
• брак позитивного прикладу з боку батьків;
• недостатня кваліфікованість педагогів;
• переобтяженість заняття наочністю;
• ігнорування краси української мови, вживання суржику, поганих слів;
• негативне оточення підлітків;
• некомфортні умови під час мовленнєвих занять;
• одноманітність видів діяльності на занятті;
• погана підготовка педагога до заняття;
• відсутність індивідуального підходу до дітей;
• наявність монологу а не розмови з дітьми на занятті;
• невпевненість вихователя ,занадто повільний або  занадто швидкий темп заняття.

Чинники (критерії) впливу друкують на окремих картках(одна картка – один чинник ). Оптимальна кількість чинників впливу до 20 ( і позитивних і негативних).

Ведучий пропонує педагогам об’єднатися у чотири групи .Дві групи опрацьовують позитивні чинники впливу, інші дві – негативні.

Учасники отримують :

• планшетку ,де визначено три поля –
  • перше – місця для 5 найважливіших чинників (критеріїв).Під час гри їх розміщують у певній ієрархічній послідовності (від одного до п’яти);
  • друге – для менш важливих чинників. Тут ієрархія не визначається;
  • третє – для тих чинників,які на думку команди , не є важливими порівняно з попередніми. Третє поле можна винести за межі планшетки;
• набір карток із написаними на них чинниками (критеріями).

За бажанням  кожен гравець може додати один чинник (критерій), скориставшись чистою карткою,на якій тезу записують від руки.

Ранжування чинників (критеріїв)

     Одна особа з команди роздає картки так, аби сторона із записом була повернута вниз. Учасники не повинні бачити ,що на них написано до моменту оголошення змісту картки.

      Перший учасник гри розкриває свою картку і голосно читає чинник . Після чого кладе картку на місце , яке обере сам. Необхідно ,аби записаний  на картці чинник добре бачили всі гравці. Після чого учасники гри по черзі перевертають свою картки ( по одній) і голосно читають ,записані на них чинники і кладуть на місця,які самі виберуть. Якщо на певному етапі хтось із учасників забажає покласти свою картку на місце,що вже зайняте, то починається дискусія. Адже він повинен провести переговори з власником попередньої картки щодо того,який критерій значніший і чому. Дискусія має спиратися на виважені аргументи, а не на силу емоцій.. Якщо двоє не можуть дійти згоди,то рішення ухвалює команда більшістю голосів.

Інший варіант роботи в групах.

  Картки розкриваються усі відразу і обговорення відбувається одночасно стосовно всіх запропонованих критеріїв. У такому варіанті дискусія є більш хаотичною, але не менш результативною

Перший етап завершується,коли всі учасники порозуміються щодо місця розташування карток на планшеті.

Потім у кожній групі обирають спікера,який виписує на окремому  аркуші перші п’ять аргументів  своєї групи.

Переговори спікерів

  Лідери груп сідають за окремими столами: за одним – представники двох груп,що працювали з позитивними чинниками,за другим –ті, що працювали з негативними чинниками. Спікери повинні домовитися між собою стосовно тих чинників,відносно яких їхні думки розійшлися, визначити по 5 найважливіших позитивних і негативних чинників (критеріїв)

    Результат переговорів презентують представники обох груп як остаточний.

Підбиття підсумків

   Спікери  визначають шляхи подальшої  діяльності педагогів, орієнтуючись на активізацію позитивних чинників та усунення (чи зменшення впливу) негативних  чинників. При цьому до роботи залучають усіх учасників гри.