Критичне мислення на уроках англійської мови

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

 

РОЗГЛЯНУТО   Радою районного(міського) методичного кабінету відділу (управління) освіти________________________________ районної (міської) державної адміністрації Протокол №___ від___________ Завідувач РМК (ММК)  _______  (підпис) _________________________ПІБ

СХВАЛЕНО   Вченою радою Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти  Протокол № ___від ________ р. ректор ХОІППО__________В.Берека

 

 

 

Критичне мислення

на уроках англійської мови

 

Методичний посібник

 

 

 

 

 

Автор-упорядник: Калінська Галина Вікторівна

вчитель англійської мови

 спеціаліст І кваліфікаційної категорії

навчально-виховного комплексу № 9 м. Хмельницького

 

 

 

 

 м. Хмельницький 

2018 рік

Автор-упорядник: Калінська Галина Вікторівна, вчитель англійської мови навчально-виховного комплексу № 9 м. Хмельницького, спеціаліст І кваліфікаційної категорії, педагогічний стаж 14 років.

 

 

 

 

 

Критичне мислення на уроках англійської мови

Навчально-виховний комплекс № 9 м. Хмельницького, galya.kvachenco@gmail.com, 0975627884

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У методичному посібнику розкрито поняття «критичне мислення», описані основні етапи уроку за технологією критичного мислення, наведені приклади елементів критичного мислення, що можна використовувати на уроках англійської мови, зокрема, а також наведено приклад уроку з використанням елементів технології.  Призначено для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів та студентів педагогічних закладів.

 

 

Розглянуто та затверджено на науково-методичній раді НВК №9 м. Хмельницького протокол № 2 від 04.01.2018

 

Зміст

 

1. Вступ…………………………………………………………………………….4

2. Що таке критичне мислення?.............................................................................5

3. Структура уроку за технологією критичного мислення……………………..8

4. Елементи критичного мислення на уроках англійської мови……………...11

5. Урок англійської мови з використанням елементів критичного мислення…………………………………………………………………………16

6. Список використаної літератури……………………………………………..20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Сучасна освіта України орієнтуючись на всі нормативні документи і акти є орієнтованою на особистість учня. Багато педагогів розуміють, як важливо залучати учнів до процесу навчання, для того, щоб навчання було активним. Якщо ми навчаємо учнів, заохочуючи їх задавати питання й шукати відповіді, застосовувати отримані знання для розв’язання завдань і проблем, а також слухати один одного й обговорювати ідеї чемно й конструктивно, то навички, що вони отримають у такому навчанні знадобляться їм у житті.

Видатному американському мислителю Д. Дьюї належить твердження про те, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не у тому, щоб просто надавати інформацію учням, а у тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення. Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним, а отже першочерговим є розвиток тих умінь і навичок мислення, що дають змогу адекватно оцінювати нові обставини й формувати стратегію подолання проблем, які можуть виникнути.

Таким чином, розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного вирішення проблем, значна частина яких не передбачувана. У цьому сенсі життєва  необхідність критичного мислення для вітчизняної освітньої системи очевидна. Тільки таким шляхом ми можемо думати про розвиток відповідно до вимог світового інформаційного суспільства та просуватись далі у напрямі демократії.

Сьогодні критичне мислення закріпилось у школах, причому для учнів загальноосвітніх закладів найбільш ефективним є безумовно імплементація критичного мислення у традиційні шкільні дисципліни. У рамках такого підходу сформувались моделі та пропозиції, що дозволяють поставити критичне мислення у центр навчального процесу. Вони містять зокрема рекомендації до навчальних програм різних рівнів. Зрозуміло, що навчальна програма з кожного предмету має свої особливості, пов’язані зі специфікою предмету, так само як є різними підручники, засоби навчання, вчителі, інтереси, здібності різних учнів. Однак існують навчальні процеси, що обумовлені внутрішньо притаманними будь-якій програмі можливостями, вони пов’язують шкільні предмети з розвитком мислення і з життям поза школою, підвищуючи таким чином рівень критичної рефлексії. Коли такий підхід моделюється і реалізується вчителем-професіоналом, ми маємо початок школи дійсно орієнтованої на розвиток дитини [2].

 

Що таке критичне мислення?

Зазвичай ми ставимося до процесу мислення так, ніби це щось саме собою зрозуміле та природнє – як дихати чи кліпати очима. При цьому більшість з нас майже не використовують можливості, які закладені в цій дивовижній людській здатності. Насправді ж мислення можна і навіть необхідно постійно вдосконалювати/тренувати, так як тренуються, наприклад, спортсмени чи музиканти. Бо людина – єдина істота в світі, яка може мислити критично. І саме школа – це ідеальне середовище для навчання та розвитку такого мислення.

Що ж таке критичне мислення? Це процес аналізу, синтезування й обґрунтовування оцінки достовірності/цінності інформації; властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини і альтернативи; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі. Його не варто плутати з:

 простим запам’ятовуванням (пам’ять комп’ютера набагато ширша, ніж наша, але це не значить, що комп’ютер може мислити).

 розумінням складних ідей (коли ми працюємо над розумінням чужої ідеї наше власне мислення пасивне – ми лише сприймаємо те, що створив хтось інший).

 творчим/інтуїтивним мисленням (мозок творця працює несвідомо – у цьому й головна відмінність). Важливі ключові характеристики, які має критичне мислення:

 Свободу та самостійність (здатність висловити ідею незалежно від інших).

 Інформація для нього – відправна, а не кінцева точка для розвитку (щоб народити зважену думку потрібно опрацювати величезну кількість матеріалів).

 Починається з постановки питань та проблем, які потрібно вирішити (перший крок до того, аби навчити учнів критичному мисленню полягає в тому, щоб допомогти їм розгледіти безкінечну кількість питань навколо).

 Використовує переконливу аргументацію (коли людина знаходить власне вирішення і підкріплює його розумними доказами).

 Є соціальним процесом (будь-яка думка перевіряється і відточується тоді, коли ми ділимося нею з іншими; коли ми сперечаємось, обговорюємо, заперечуємо і обмінюємося думками з іншими – ми поглиблюємо свою позицію).

На шляху до розвитку критичного мислення потрібно пройти 6 послідовних кроків:

1. Нерефлексивний мислитель – ще не усвідомлює «недорозвиненість» свого мислення.

2. Спантеличений мислитель – усвідомив, що має проблеми зі своїм мисленням.

3. Мислитель-початківець – намагається удосконалюватися, але без регулярної практики.

4. Практикуючий мислитель – визнає необхідність регулярної практики.

5. Просунутий мислитель – росте у процесі своєї регулярної практики.

6. Майстер мислення – усвідомлене і проникливе мислення стає візитівкою людини.

Але для чого потрібно розвивати критичне мислення? Що воно дає людині:

1. Відчуття свободи власної волі.

2. Розширення горизонтів (бачення світу стає ширшим, глибшим, цікавішим).

3. Можливість знаходити та приймати певні важливі істини для себе.

4. Глибоке розуміння себе, своїх цінностей та потреб.

5. Сміливість приймати рішення.

6. Гнучкість та краща адаптація до змін.

7. Врівноваженість та спокій (людина, яка мислить критично, має більше шансів зрозуміти свої потреби та робити те, що не суперечать її внутрішнім переконанням, а відповідно – менше жаліти та розчаровуватися у зробленому).

8. Здатність протистояти інформаційному тиску – не брати на віру все, що читаєш, а перевіряти, аналізувати й приймати зважені рішення.

9. Вміння знаходити та знешкоджувати маніпуляції.

10. Толерантність до думок іншого.

11. Екологічне ставлення до членів колективу/групи, але водночас вміння орієнтуватися в першу чергу на свої власні цінності і не піддаватися тиску певних групових норм.

Також важливо стимулювати та схвально оцінювати всі прояви критичного мислення в учнях. Можна пояснити, з чого складається таке мислення і чим воно відрізняється від звичайного, скориставшись цією таблицею:

Критичне мислення	Звичайне мислення
чіткість	нечіткість
точність	неточність
конкретність	невизначеність
ретельність	похибки
значимість	не значимість
узгодженість (послідовність)	неузгодженість (непослідовність)
глибина (фундаментальність)	поверховість
повнота	неповнота
значущість	тривіальність (банальність)
чесність (неупередженість)	пристрасність (упередженість)
адекватність (щодо цілі)	не адекватність (щодо цілі)
оцінююче судження	здогадки
зважене судження	імпульсивне віддавання переваги
класифікація	просте групування
припущення	вірування
логічне формулювання висновків	формування висновків
розуміння принципів	об’єднання понять за асоціацією

 

Всі ми знаємо, що діти – допитливі від природи та прагнуть пізнавати світ. Вони здатні висувати дуже багато оригінальних ідей. Тому головне завдання вчителя на уроці чи у проектній роботі – бути в першу чергу помічником, що стимулює учнів до пошуку інформації, пізнанню та осмисленню нового, генеруванню власних ідей [4].

 

 

Структура уроку за технологією критичного мислення.

 Застосування технології критичного мислення на уроках англійської мови дає можливість створити сприятливі умови для активізації і розвитку мислення школярів.

   Критичне мислення – це самостійне мислення, в якому початковим етапом є інформація. Вона починається з запитання , будується на базі ствердження. Ця технологія дає можливість визначати і ставити особливу мету, підтримати активність на уроці, викликати продуктивну дискусію, сприяє тому, щоб учні самостійно могли будувати і ставити запитання, допомагає висловлювати власну думку, підтримує мотивацію до читання, виховує повагу до думки іншого. [5]

    Сучасний урок, зокрема урок з використанням технології розвитку в учнів критичного мислення, відповідно до останніх психологічних досліджень, завжди будується за таким алгоритмом.

Вступна частина або виклик.

Кожен урок розпочинається з етапу актуалізації, під час якої учитель пропонує учням завдання, що сприяє тому, щоб вони освіжили у пам’яті наявні знання, вміння, роздумували і ставили запитання з теми, яку починають вивчати.

На етапі актуалізації учні разом з учителем:

– освіжають раніше набуті знання, уявлення, уміння;

– проводять інвентаризацію цих знань (у тому числі, помилок);

– зосереджують увагу на темі;

– створюють контекст для сприйняття нових ідей;

Створивши фундамент для побудови нових знань, умінь і стосунків, вчитель оголошує тему уроку і його передбачувані результати, прагнучи до того, щоб школярі усвідомили свої власні цілі навчання. Вступна частина, як правило займає 5-7 хвилин уроку.

Основна частина або осмислення

Після такого початку уроку вчитель організовує активну діяльність учнів з дослідження, осмислення матеріалу, пошуку відповідей на раніше поставлені питання, постановці нових питань і пошуку відповідей на них. Першим з підетапів тут буде етап «активного експериментування». Учитель пропонує учням виконати завдання, пов’язане із застосуванням знань і умінь, якими вони повинні оволодіти на уроці. Мета цього фрагмента уроку — визначення учнями свого рівня володіння цими знаннями (вміннями) до початку спеціального навчання. Потім учням пропонується «порція» теоретичних знань і вправи на оволодіння цими знаннями та відпрацювання вміння вже цілеспрямовано й у правильній формі.

Ми виходимо з того, що засвоєння завжди передбачає наявність кількох «хвиль». Потрібні кілька «підходів» учнів до одного й того ж змісту, щоб дати їм можливість «розжувати» його. До того ж, такі підходи повинні бути різноманітними, такими, що не повторюють початковий етап сприйняття. Наприклад, у математиці це засвоєння теорії, потім виконання вправ і прикладів, які поступово ускладнюються. Кожен спосіб опрацювання матеріалу учнями формує їхнє розуміння змісту. Іноді сам спосіб є більш важливим, ніж зміст інформації. Тільки таким чином ми можемо забезпечити розумовий розвиток учня. Коли навчання пасивне, учень «існує» у цьому процесі без питань, без інтересу, без зацікавленості в його результатах. Коли навчання активне, учень постійно знаходиться в стані пошуку, він хоче отримати відповідь на питання, має потребу в інформації, щоб вирішити проблему або міркує разом з іншими над способом виконання завдання.

Таким чином, на цьому етапі учні за допомогою вчителя:

– порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити;

– експериментують, пробують зробити на практиці що-небудь з того, чому вчаться, виходячи з наявних уявлень, знань, умінь, незалежно від того, чи є вони достатніми;

– аналізують отриманий досвід;

– переглядають свої очікування і висловлюють нові;

– виявляють головне, осмислюють теоретичні ідеї, концепції;

– відстежують хід власних думок;

– роблять умовиводи про матеріал;

– пов’язують зміст уроку з особистим досвідом;

– задаються питаннями про зміст уроку;

– відпрацьовують вміння і стратегії мислення;

Це основний етап уроку, на який відводиться до 30-35 хвилин (з 45-хвилинного уроку).

Заключна частина або рефлексія.

До кінця уроку, коли учні зрозуміли його ідеї й виконали вправи для формування умінь, слід перейти до наступного етапу. Необхідно, щоб учні подумали про те, що вони дізналися, чому навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їх бачення і як вони можуть це використовувати. Цей третій етап уроку — етап рефлексивної діяльності школярів, найважливіша фаза для розвитку критичного мислення, яке рефлективне за своєю природою.

На цьому етапі учні разом з учителем:

– узагальнюють основні ідеї;

– інтерпретують ці ідеї;

– обмінюються думками;

– висловлюють особисте ставлення;

– апробують ці ідеї;

– оцінюють набуті знання;

– ставлять перед собою додаткові запитання; [3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Елементи технології критичного мислення на уроках англійської мови.

1. «Знаю - хочу знати - взнав». Учням задаються питання для самостійного осмислення за обраною темою. Наприклад, при вивченні письменника: Що ви знаєте про цього письменника? Які твори він написав? Які особливості його творів? Що ви взнали нового з його творів/з його біографії? Що вам би хотілося ще взнати з цієї теми? Відповіді записуються кожним учнем в колонки «Знаю» і «Хочу знати» у таблицю: Знаю Хочу знати Взнав Остання колонка може заповнюватися вже після наступного етапу – осмислення. Або можна одразу влаштувати обговорення в парах/трійках/командах. Потім учні заповнюють останню колонку таблиці. Після чого йде спільне обговорення того, чи співпали колонки 2 і 3. Колонка «Хочу знати» дає поштовх до подальшого пошуку нової інформації самостійно – до наступного заняття.

2. Прогнозування за ілюстрацією. Вчитель має показати ілюстрацію до теми обговорення. Діти мають зробити свої припущення щодо теми та що вони знають з цього приводу. Вчитель може задати такі питання: як ви думаєте, що тут зображено? До чого це відноситься (в повсякденному житті, чи до якої галузі/сфери науки тощо)? Яка тема нашого обговорення? Що ви чули про це?

3. Асоціація. Застосовується для визначення теми уроку, розвиває уяву та інтуїцію. Учні мають висловити свої здогадки/асоціації про тему, завдання для вивчення теми, ціль вивчення цієї теми. Обговорення має відштовхуватися від якогось узагальнюючого слова, наприклад, «smog/смог» (для теми «Забруднення навколишнього середовища» з англійської мови).

4. Кошик ідей. Щодо техніки «кошику ідей» – її ціллю є здебільшого зацікавлення дітей. Вчитель задає питання про те, що учні знають про певну тему/проблему. Кожен учень записує те, що згадає (на це виділяється 2 хв.). Далі учні обмінюються інформацією в командах – записують нові ідеї, якщо такі в когось з’являться. Потім по колу кожна команда називає якийсь із записаних фактів і всі разом складають єдиний список ідей у вигляді тез – в один «кошик» (можна взяти реальний кошик і складати туди папірці з ідеями, або ж намалювати його на плакаті і приліплювати туди стікери). Головний принцип, полягає в тому, що записуються усі ідеї, навіть помилкові. Наприкінці заняття вчитель може виправити недостовірні тези і вписати туди разом з дітьми нову правдиву інформацію. [4]

5. Кола по воді

Цей прийом є універсальним засобом активізувати знання учнів та їх мовленнєву активність на стадії виклику. Опорним словом до цього прийому може стати досліджуване поняття, явище. Воно записується в стовпчик і на кожну букву підбираються іменники (дієслова, прикметники, стійкі словосполучення) до досліджуваної темі. По суті це невелике дослідження, яке може початися в класі і мати продовження вдома.

Наприклад,тема уроку: “Пори року. Погода”/“Speaking about seasons and the weather”.

windy

winter

warm

autumn

hot

summer

rainy [1]

6. Правильно/неправильно. Вчитель задає класу заздалегідь продумані питання за темою заняття. Всі питання починаються з «А правда, що…?». Відповідь може бути тільки «так чи ні». 6. Товсі/тонкі питання. Вчитель влаштовує опитування за певною тематикою (питання готуються заздалегідь). «Тонкі» питання передбачають відповідь лише «так чи ні» і починаються, наприклад, так: хто …? Що…? Чи правда, що…? Чи правильно твердження, що…? Чи можливо, що…? Чи згідні ви з…? Як звати…? Яку назву має…? «Товсті» питання вимагають розгорнутої відповіді – з аналізом, синтезом, порівнянням, оцінкою. Наприклад: дайте три пояснення, чому…? Поясніть, чому…? Чому ви вважаєте, що…? В чому різниця між…? Як можна узагальнити наступні поняття…? Що буде, якщо…?

7. Дерево припущень. Підходить для тем, що містять елемент прогнозування, або обговорень щодо розвитку якогось явища у майбутньому. Учні озвучують свої ідеї та спільно створюють «дерево передбачень», де стовбур – задана тема, гілки – передбачення (я думаю, що …; ймовірно, що буде так…), а листя – аргументи на користь тверджень.

8. Алфавіт. Учні отримують завдання написати якнайбільше фактів про тему навчання, при цьому кожне слово- факт має починатися з літер алфавіту. Наприклад, вивчення теми «Сім’я », учням потрібно англійською мовою написати назви членів родини в алфавітному порядку.

9. Технологія «6 капелюхів». Може застосовуватися і на етапі виклику, але вже містить певні елементи осмислення та навіть рефлексії. Учні діляться на команди (або це можуть бути окремі ролі для 1 людини), кожна з яких отримує свого «капелюха». Колір капелюха вказує на тип завдання: Білий капелюх – розкажіть про тему лише у фактах і цифрах. Жовтий капелюх – подумайте, чому … (далі йде якесь питання, що стосується фундаментальних основ теми, яку досліджує клас). Чорний капелюх – доведіть, що … (в рамках теми). Червоний капелюх – подумайте, який емоційний стан може викликати в нас ця тема (або якийсь її ключовий елемент). Зелений капелюх – подумайте, як використати тему/її елементи, щоб це зробило наше життя радіснішим?/ які позитивні моменти має ця тема? Синій капелюх – узагальніть висловлювання всіх попередніх груп- капелюхів/підсумуйте, що корисного та нового ми взнали в результаті цього завдання.

10. Зигзаг. Ця технологія допомагає учням детально осмислити тему та розвинути навички колективного критичного аналізу. Етапи заняття:

 Учні діляться на робочі групи по 4-6 осіб. Перед кожною командою ставиться задача – спільно створити узагальнюючий текст за темою заняття в певному стилі (стиль – есе, лист другу, тези до конференції, стаття в профільний журнал, вірш тощо – можна визначити шляхом жеребкування).

 Кожна робоча група спільно визначає ключові ідеї майбутнього тексту (опорні слова/ план/ схема). Можна використовувати тут якусь з технологій етапу «виклику».

 Після цього кожен член команди отримує якусь експертну роль (можна порахуватися на перший-четвертий в кожній команді. Кожен номер символізує якусь експертну роль). Далі однакові номери з усіх команд сідають працювати в новій, експертній групі – так утворюються 4-6 експертних груп, які працюють за 4-6 напрямками.

 Після такої співпраці, експерти повертаються до своїх команд, які були визначені на початку заняття. І вже там створюють спільний узагальнюючий текст у визначеному стилі. При цьому кожен з експертів спершу має донести іншим членам команди результат роботи експертної групи – для того, щоб усі напрямки теми стали відомі кожному і були враховані при написанні тексту.

 Після написання тексту, кожна команда зачитує його перед усією аудиторією. [4]

11.  Стратегія «Jigsaws» (Мозаїка)

- Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.

- Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.

- Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.

- Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.

Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому. - Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.

- Перевірка засвоєння змісту вцілому всіма учнями.

Метою даного прийому є вивчення та систематизація великого за обсягом матеріалу. Для цього потрібно спочатку розбити текст на смислові уривки для взаємонавчання. Кількість уривків повинна збігатися з кількістю членів груп. Наприклад, якщо текст розбитий на 5 смислових уривків, то в групах (назвемо їх умовно робочими) - 5 осіб.

Цей прийом застосовується і на текстах меншого обсягу. У цьому випадку текст вивчається усіма учнями, принцип поділу на групи - запитання до даного тексту, їх кількість повинна збігатися з кількістю учасників групи. В експертні групи збираються фахівці з одного питання: для більш детального його вивчення, обміну думками, підготовки докладного відповіді на запитання, обговорення форми його подання. Повернувшись в робочі групи, експерти послідовно подають варіанти відповідей на свої питання. [1]

12. Fishbone (Рибна кістка). Свою назву цей інструмент дістав через те, що його візуальне вираження нагадує рибну кістку. Він дозволяє учням «розбити» загальну проблемну тему на низку причин та аргументів. Застосування цього прийому допоможе учням зрозуміти важливість аргументації, а також те, що кожна проблема – багатогранна, може мати кілька причин, що впливають одна на одну. «Fishbone» є дуже дієвим інструментом у застосуванні до соціальних тем, на зразок «Environmental problems in Ukraine». Порядок роботи:  Після спільного обговорення проблемної теми під модерацією вчителя учні записують її чітке формулювання в полі «Проблема».  Після аналізу інмформації за темою (з текстових матеріалів, фільмів тощо) учні виділяють причини та аргументи, що їх підтверджують. Часто причин знаходиться більше, ніж аргументів. У такому випадку варто пояснити дітям, що це – нормально, адже бувають ситуації, коли причини ще не мають логічного пояснення і залишаються у якості припущень.  Шляхом аналізу «причин-аргументів» діти формулюють висновок, який записується в останній частині малюнку.

13. INSERT/ІНСЕРТ. (інтерактивна система запису для ефективного читання і розмірковування) Це технологія дає можливість дитині глибше осмислити запропонований для опрацювання текст. Учні читають текст і ставлять відповідні позначки біля окремих слів/фраз:

 + Я це знав

 - Я це не знав/ Я думав інакше

 ? Це мене здивувало

 ! Я хотів би дізнатися про це детальніше.

 Далі учні заповнюють таблицю, куди вписують фрази/слова/речення, що їх зачепили, – у відповідну колонку + – ? ! [4]

14.Творча форма рефлексії – Синквейн.

Синквейн - це вірш, який вимагає синтезу інформації і матеріалу в стислих виразах. Слово синквейн походить від французького, яке означає «п'ять». Таким чином, синквейн - це вірш, що складається з п'яти рядків.

Правила написання синквейну:

В першій сходинці тема називається одним словом (зазвичай іменником).

Другий рядок - це опис теми в двох словах (двома прикметниками ).

Третій рядок - це опис дії в рамках цієї теми трьома словами (дієслова).

Четвертий рядок - фраза з чотирьох слів, що показує відношення до теми (почуття однією фразою).

Останній рядок - це синонім з одного слова, який повторює суть теми.

Camel

Kind and big

Help, carry, eat

Ship of the desert

A strong animal

Тема для синквейна обирається спільна для всіх учнів за матеріалами прочитаного або прослуханого тексту для подальшого обговорення складеного “резюме”. Метою синквейна є розвиток умінь вчитуватися, вслухуватися, виділяти головне, визначати власну позицію до отриманої інформації. Синквейн підштовхує учнів до розмірковувань та критичного аналізу теми. Вірші, складені в парах, можна представити на обговорення класу. [1]

Отже, використання вчителем елементів критичного мислення на уроках англійської мови не лише урізноманітнює навчальний процес, а й спонукає учнів до активної діяльності, що забезпечує краще розуміння та осмислене запам’ятовування інформації. 

 

 

 

Урок англійської мови з використанням елементів критичного мислення.

Тема: Свята. Різдво

Мета: освітня: формувати вміння застосовувати отримані знання на

                        практиці, повторити та систематизувати вивчений лексичний

                       та граматичний матеріал з теми «Свята. Різдво»,

                        удосконалювати вміння учнів уживати граматичні структури в

                       усному діалогічному та монологічному мовленні,

                       удосконалювати навички читання.

        розвивальна: розвивати увагу, мислення, швидкість мовленнєвої

                       реакції, мовленнєві навички, фонематичний слух,

                       навички читання та письма;

         виховна: виховувати почуття товариськості, взаємодопомоги, культуру

                       спілкування.

         практична: вправлятися у вживанні лексичних одиниць та граматичних

                       конструкцій теми «Свята. Різдво»

Обладнання: малюнки, ноутбук,  магнітофон, аудіо та відео диски

Тип уроку: Урок узагальнення й систематизації знань

 

Хід уроку

1. Організація класу. Привітання

- Good morning, pupils.

- Good morning, teacher.

- Say “Hello” to our guests.

So, let’s start our lesson with the “Hello song”

Every day I go to school

I meet my friends and we all say

“Hello! Hello! How are you?”

I’m good! I’m Great!

How about you?

2. Введення в іншомовну атмосферу.

2.1.Фонетична розминка (Учні розповідають вірш (пошепки, гучніше, дуже гучно))                                         Winter is snowing

Winter is frosty

 Let’s ski and skate

Winter is great

2.2. Мовленнєва розминка

Вправа «Мікрофон»

Look at the window, please! What is the weather like today?

2.3. Перевірка Д/З. Учні зачитують розповіді про зиму. (3 учні)

3. Повідомлення теми і мети уроку. Основна частина уроку.

Today we are going to talk about …. I think you will tell me when you decode the model. Вправа «Decode the model»  «Кодування»

3	8	18	9	19	20	13	1	19
c	h	r	i	s	t	m	a	s

Сьогодні ми узагальнимо знання з теми «Свята. Різдво» Повторимо вивчені слова та фрази, ….

What do you think about, when you hear Christmas?

Вправа «Асоціативний кущ»

                                                                   Christmas

You know, yesterday I received the letter from Santa Claus, but the sentences are in a mess. Help me, please, put them in order. You can find these sentences in your classroom. So let’s divide into Writers and Runners. Writers raise your hand, so the rest are Runners.   

Вправа “Jigsaw reading”  (Учні діляться на пари, один бігає по класу і читає речення, диктує їх своєму напарнику, а той записує, потім учні ставлять речення по порядку.)

Hello children!

It is winter. It is frosty. It is snowing. Christmas is coming. It is a great holiday. Help me, please.

Yours,

Santa.

Let’s read and translate the letter.

Will we help Santa? OK. So today you are small Elves. Put your hats on your head.

The first task is: listen to the text and then say the statesman is true or false.

I can see the Christmas Tree.

It is big and green.

The Christmas Tree is nice. I like it.

True or False.

1. I can see the Santa Claus.

2. The Christmas Tree is big and yellow.

3. It is nice.

4. I do not like it!

Well done!

And now as real elves you should “Prepare the Santa’s bag” Робота в зошиті

Учні добирають числівник до іменника, складають у намальований мішок і записують словосполучення утворюючи множину іменника.

I can see fifteen dolls. I can see sixteen bells.

Фізкультхвилинка “I’m a dancing Christmas Tree”

The second task is “Make up a story”

With the letter I received a book. But I couldn’t read it, because there are only pictures and a few words. Let’s make a story.

Учні за малюнками складають історію про Різдво (побудувати речення)

Christmas is coming. Children are writing a letter to Santa. The boy is decorating the Christmas Tree. The girl is making a Christmas card. Look! Santa is putting presents under the Christmas Tree. Children are singing Christmas carols.

The third task is “Make a list of actions”

Write, please what do you usually do at Christmas or in winter.

OK, put your ideas in the basket. And now act out the dialogue.

Вправа «Кошик ідей». (Учні пишуть свої думки на аркушах і кидають їх у кошик, потім називають їх і ми заповнюємо намальований на дошці кошик. Потім учням пропонується розіграти діалог з цими словами, але дії учні витягують з кошика.)

- Hi, girls! Let’s play snowballs.

- Oh, no! I don’t like it.

- Well, let’s make a snowman.

- OK!

4. Заключна частина уроку.

To sum up our lesson, let’s read the rhyme. (PB p. 69, ex 8.)

Well, we have done all the tasks and as a result Santa gives you some presents.

And now let’s write your home task. Learn the rhyme

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Павлюк Людмила http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/49741/

2. Пометун Олена http://www.criticalthinking.expert/book-criticalthinking/FREE_tehnolog%D1%96%D1%97_rozvitku_kritichnogo_mislennja_uchn%D1%96v.pdf

3. http://www.criticalthinking.expert/instrumenty/struktura-interaktivnogo-uroku-z-rozvitku-kritichnogo-mislennya/

4. http://etwinning.com.ua/content/files/659841.pdf

5.http://school309.klasna.com/ru/article/tekhnologiyi-rozvitku-kritichnogo-mislennya-na-uro-4.html