Кросенс до твору Зузака "Крадіжка книжок"

Кросенс до твору Маркуса Зузака «Крадійка книжок»

Структура кроссенса:

1. Нацистська Німеччина .

«Спершу кольори. Потім люди. Так я зазвичай бачу світ. Чи, принаймні, намагаюся.»

«Згадуючи її, я бачу довгий перелік кольорів, та найбільше врізалися в

Пам’ять ті три кольори, у яких вона постала переді мною наживо.»

2. Залізниця. Смерть братика.

«Тепер потяг плентався засніженою дорогою. А тоді спіткнувся і зупинився. Вони зійшли на перон — тіло хлопчика на маминих руках. Вони стояли.»

3. Небесна вулиця

«— Майже приїхали. — Чиновниця з державного управління опіки, пані Гайнріх, обернулася до дівчинки й усміхнулася. — Dein neues Haus. Твій новий дім.»

«Губерманни жили в одному з маленьких коробкоподібних будинків на Небесній вулиці.» ««Himmel — Небеса. Той, хто вибрав назву для Небесної вулиці, безперечно мав здорове почуття гумору. Не скажу, що там було пекло на землі. Ні. Проте там не було й раю».)»

6. Руді Штайнер

«Як я вже казав, будинок по сусідству від Хуберманів орендувала сім’я Штайнерів. У них було шестеро дітей. Один із них, сумнозвісний Руді, незабаром стане найкращим другом Лізель, а пізніше і співучасником, а інколи й підбурювачем її злочинів. Вони познайомилися на вулиці.»

«ГІРШИМ ЗА ХЛОПЦЯ, ЯКИЙ ВАС НЕНАВИДИТЬ, може бути хіба хлопець, який вас любить.»

9. Джессі Овенс

«Був 1936 рік. Олімпійські ігри. Ігри Гітлера. Джессі Овенс щойно закінчив естафету 4х100 метрів і виграв свою четверту золоту медаль. По всьому світу гомоніли про те, що він неповноцінна людина, бо темношкірий, і саме тому Гітлер відмовився потиснути йому руку. Та навіть найзатятіші расисти Німеччини захоплювалися досягненнями Овенса, і слава про його перемоги просочилася крізь шпарини. Але ніхто не захоплювався ним так, як Руді Штайнер»

8.Перша книга

«ПОСІБНИК ГРОБАРЯ . Дванадцятикрокова інструкція з Успішного копання могил. Видана Баварською асоціацією кладовищ»

7. Макс Ванденбург

Коли Лізель озиралася на події свого життя, ті вечори у вітальні були одними з найяскравіших її спогадів. Вона бачила, як полум’я танцювало на його обличчя кольору яєчних шкаралуп і навіть відчувала людський присмак його слів. Страва його виживання подавалася шматок за шматком, ніби Макс відрізав їх від себе і підносив їм на тарілці.

4.Оповідач – Смерть

«Я просто вихвалявся.Я зовсім не страшний.Я зовсім не злий.Я – підсумок.»

5.Маркус Френк Зузак «Крадійка книжок»