Постмодерні́зм — світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття XX століття приходить на зміну модернізму. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних. Вперше термін «постмодернізм» згадується у 1917 році в роботі німецького філософа Рудольфа Панвінца «Криза європейської культури», але поширився він лише наприкінці 1960-х років спершу для означення стильових тенденцій в архітектурі, спрямованих проти безликої стандартизації, а пізніше – у літературі, малярстві та музиці.
Характерні риси посмодернізму:близькість та зрощення різних художніх напрямків;анархічний стиль, безкінечна багатоманітність, еклектизм, колаж, суб’єктивний монтаж.орієнтування постмодерної культури на «масу» та «еліту» як суспільні прошарки;істотна впливовість мистецтва на політику, інформатику, релігію як поза художні сфери людської діяльності;плюралізм стилю;широка цитація у творіннях постмодерну мистецьких творів попередніх епох;іронізація художніх традицій минулої культури;використаний ігровий прийом у створенні мистецьких творів.
Мілан Кундера (нар. 1929 р.) Всесвітньо відомий чесько-французький письменник, народився в м. Брно (Чехословаччина, тепер Чехія).Із середини 1950-х років стає знаменитістю: пише літературні статті, які бурхливо обговорюються, захищає авангардну поезію. У 1982 р. Кундера закінчив свій найвідоміший роман «Нестерпна легкість буття» про трагічну долю подружжя чехів, яке в 1968 р., рятуючись від радянської окупації, емігрувало до Швейцарії. У 1988 р. за цим романом Ф. Кауфман зняв фільм, і письменник здобув світову славу.
Річард Девід Бах (нар. 1936 р.) Американський письменник, філософ, публіцист, народився в м. Оук-Парку, штат Іллінойс. Найвідоміший твір письменника повість-притча «Чайка на ймення Джонатан Лівінгстон» (1970) про чайку, що вчилася літати й по-справжньому жити, оволодівала нелегким мистецтвом самовдосконалення та самопожертви.
Пауло Коельо (нар. 1947 р.) Відомий бразильський письменник і поет. Опублікував романи, коментовані антології, збірники коротких розповідей-притч. Прославився після видання роману «Алхімік» (1988), який довго залишався в першій десятці бестселерів. Це книжка про пошук сенсу життя, про труднощі, що виникають у житті людини, яка замислюється про своє призначення. Роман учить тому, що ніколи не треба впадати у відчай, потрібно дослухатися до свого внутрішнього голосу та вірити в себе.
Італо Кальвіно (1923-1985) іІталійський письменник, критик. Широке коло інтересів письменника обумовили своєрідність його творів, одним з яких є відомий роман «Якщо мандрівець однієї зимової ночі...» (1979). Головна тема твору роль літератури в житті людства і відмінності в її сприйнятті різними людьми. Книжка насичена алюзіями, як і належить твору літератури постмодернізму.
Харукі Муракамі (нар. 1949 р.) Популярний японський письменник і перекладач, народився в м. Кіото, колишній столиці Японії. З-поміж відомих творів Харукі Муракамі можна виокремити містичнийроман «Хроніки Механічного Птаха» (1995). Головний герой твору — людина, яка залишилася наодинці із собою і шукає сенсу життя.
Януш Леон Вишневський (нар. 1954 р.) Один із найпопулярніших письменників сучасної Польщі. Літературну славу приніс роман «Самотність у мережі» (2001), який розповідає про історію віртуального кохання. Книгу екранізовано в 2006 році, причому в одній із епізодичних ролей знявся сам Вишневський.
Милорад Павич. Милора́д Па́вич (1929 – 2009)Письменника вважають одним з найяскравіших представників постмодернізму і магічного реалізму XX століття. Його найбільш відомий роман «Хозарський словник», який Павич видав 1984 року, приніс авторові всесвітню славу. Серед інших його творів — «Пейзаж, намальований чаєм», «Ящик для письмового приладдя», «Зоряна мантія» та інші. Свою останню книгу, «Мушка», письменник видав у 2009 році.
Патрік Зюскінд (26 березня 1949) Німецький письменник і кіносценарист. Успіх прийшов після виходу його першого твору «Контрабас». Найвідоміший твір Зюскінда «Запахи» (1985) перекладено 46 мовами, в тому числі і на латину, і продано близько 15 мільйонів екземплярів. У 2006 році роман було екранізовано німецьким режисером Томом Тиквером. Фільм називається «Парфумер: Історія одного вбивці».