Кроссенс. Тема: "Місячна соната" Л.Бетховена

Кроссенс (від англ. cross – перехрестя, sens – смисл, тож кросенс – перехрестя значень, понять) – це візуальний асоціативний ланцюжок, який складається з 9 зображень, кожен з яких пов’язаний з попереднім і наступним зображенням, що в результаті з різних сторін розкриває певне поняття, явище або факт.

Зв’язок може бути як поверхневий, так і змістовний. Але в будь-якому випадку це прекрасне завдання для розвитку логічного і творчого мислення. Кроссенс потрібно читати зліва направо і зверху вниз.

Алгоритм створення кроссенса:

1. Визначити тему, загальну ідею.

2. Виокремити дев’ять елементів, що стосуються ідеї (теми).

3. Знайти зв’язки між елементами, визначити послідовність.

4. Концентрація змісту в одному елементі (центральному).

5. Виокремити відмінні риси, особливості кожного елементу.

6. Підібрати зображення, що ілюструють елементи.

7. Замінити прямі образи і асоціації символічними.

8. Побудувати асоціативні зв’язки між образами елементів.

Для полегшення процесу створення кроссенса спочатку потрібно заповнити словами кожен квадрат, а потім замінити їх образами. Оскільки у цьому завданні велика роль суб’єктивного сприйняття образів і зображень, то можливі свої варіанти зв’язків, за умови, що учень обгрунтує свою версію.

Прийом «кроссенс» відповідає наступним принципам:

• науковість: має наукове обґрунтування;
• ефективність: дає гарантовані результати вже з перших днів його застосування;
• гуманність: покращує якість освіти і полегшує процес навчання;
• універсальність: можна використовувати при викладанні будь-яких предметів, для навчання дітей із різним рівнем розвитку;
• креативність: спрямований на розвиток неординарного творчого мислення.

А це означає, що прийом «кроссенс» допомагає формувати всі види універсальних навчальних дій.

Проблема, з якою часто зустрічаються автори кроссенсів, - це трактування зображень, які можуть бути не зовсім зрозумілі або досить загадкові. У такому випадку дається коротка текстова підказка – хто чи що зображено на кожному малюнку, а завдання – знайти зв’язки між сусідніми зображеннями або дати назву кроссенсу, знайшовши єдину нитку асоціацій.

Кроссенс може бути використаний на будь-якому етапі уроку. У цьому випадку асоціативна головоломка буде мати конкретну методичну мету:

I. Перевірка домашнього завдання (використовуючи кроссенс розповісти матеріал минулого уроку).

II. Формулювання теми уроку, постановка мети уроку (знайти зв’язок між зображеннями і визначити тему уроку, визначити, що повинні зробити на уроці).

III. Розкриття інформаційного блоку теми, пошук проблеми (причини, риси, наслідки чогось в образах і символах).

IV. Узагальнення матеріалу (кроссенс складається із зображень, котрі демонструвались учителем на різних етапах уроку, учні за ними узагальнюють матеріал і роблять висновок).

V. Організація роботи в групах (скласти кроссенс на задану тему із запропонованих зображень, порівняти кроссенси груп).

VI. Творче домашнє завдання (скласти кроссенс у друкованому чи електронному варіанті на задану тему, за змістом твору, за художнім образом).

VII. Структура уроку або декількох уроків з теми (дев’ять елементів кроссенса можуть включати в собі послідовне відображення структури уроку з темою (метою, проблемою посередині).

Створювати кроссенси – одне задоволення. Діти швидко запам’ятовують матеріал, розвивають логічне і творче мислення. Як будь-яке творче завдання, кроссенси підвищують ініціативність, креативність і розвивають уяву, комунікативні вміння, навички роботи з інформацією. Також головоломка має і величезний виховний потенціал. Вона може бути складена і за темою виховної години, святкового заходу, ювілейної дати.

Джерело: https://koliganka.jimdofree.com/%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8/%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%81/