Кроссенс захоплює як Кубик Рубика: склавши одну сторону, хочеться скласти всі!

Кроссенс захоплює як Кубик Рубика: склавши одну сторону, хочеться скласти всі!

 

Слово «кроссенс» означає  «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови  означає  «перетин слів».

Ця унікальна ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленко. Кроссенс уперше був надрукований у 2002 році у журналі «Наука і життя». Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Він являє собою асоціативний ланцюжок, замкнутий у стандартне поле із дев’яти квадратів-картинок (як  у грі «Хрестики-нулики»). 

Зображення розташовують так, що кожна  картинка має зв'язок із попередньою і наступною,  а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс – знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.

Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5.  Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в  кроссенсі.  Але зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).

Рис.1. Різновиди розшифрування крос сенсу: по спіралі; зв'язок з головним поняттям; по периметру і по хресту.

 

Таким чином, кроссенс є сукупністю дванадцяти (за числом сусідніх пар) асоціативних головоломок.  Відповідь не завжди є однозначною, але в більшості випадків ті, хто відгадують, знаходять однаковий ланцюжок асоціацій.

Якщо образи на зображеннях прості і логічні, то для розгадки кроссенсу треба лише знання фактів. У такому разі правильна відповідь одна і тематика конкретна.

При створенні кроссенсу  можна скористатися таким  алгоритмом:

1. Визначити тематику(загальну ідею).
2. Вибрати  8-9 елементів (образів), що мають відношення до теми.
3. Найти зв'язок  між елементами.
4. Визначити послідовність елементів за типом зв'язку «хрест» і «основа».
5. Сконцентрувати значення в одному елементі (центр – 5-й квадрат).
6. Виділити  відмінні риси, особливості кожного елемента.
7. Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи).
8. Замінити вибрані прямі  елементи (образи) і асоціації непрямими,  символічними картинками.
9. Побудова асоціативного зв’язку між образами елементів.

Для полегшення створення  кроссенсу зручно спочатку кожен квадрат заповнити словом (словосполученням) із вибраної теми (рис.1), а потім замінити його асоціативною картинкою.

 

Біблія – книга життя	Планета Земля	Африканський континент-колиска людства
Сучасний світ, сучасні технології	Сучасна людина	Океан, який омиває Африку
Люди на планеті Земля	1859 рік,  праця Ч. Дарвіна «Походження видів»	Кругосвітня потодорож Чарльза Дарвіна на кораблі «Бігль»

 

Рис. 2. Схема кроссенсу «Еволюція людини»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3. Кроссенс «Еволюція людина»

Відповідь: 1 – 2  -   Біблія – книга життя – планета Земля – все живе живе на ній 2 – 3 – Планета Земля – Африканський континент – вважають батьківщиною людства 3 – 6 – Африка – океан – омиває африканський континент 6 – 9 – океан -  корабель «Бігль» - кругосвітня подорож. 9– 8 – Кругосвітня потодорож Чарльза Дарвіна на кораблі «Бігль», як результат праця «Походження видів». 8 – 7 – природні і соціальні фактори впливають на розвиток людини 7 – 4 – крім природних і соціальних факторів на розвиток людини  впливають сучасні технології.  4 – 5 – Сучасна людина.

 

Оскільки основне значення кроссенсу – це певна загадка, ребус, головоломка, тому він є гарною формою  нетрадиційної перевірки знань із теми.

Застосування крос сенсу  на уроці різноманітне, його можна використати:

1. при формулюванні  теми і мети уроку;
2. при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
3. при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
4. при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як  рефлексію;
5. урок можна повністю побудувати в формі  кроссенсу, тобто дев'ять  елементів кроссенсу можуть представляти собою структуру уроку;
6. кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.

             

Для вчителя кроссенс

• це  спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми);
• це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям;
• це можливість встановити  міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.

 Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями  вивченої теми. Разом із тим кроссенс сприяє розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви;  прояву нестандартного мислення і креативності;

розвиває можливість самовираження.

Рис. 4. Функції кроссенсу

 

Під час  розгадування кроссенсу розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення  предмету.

Тому кроссенс – головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку  логічного і творчого мислення учнів.

Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як:

• робота в малих групах;
• робота в парах;
• «мозковий штурм»;
• «коло ідей»;
• «мікрофон.

 

Кроссенс захоплює як Кубик Рубика: склавши одну сторону, хочеться скласти всі!!!

 

Розглянемо один і той самий кроссенс, але в різних варіаціях.

1. Необхідно розв’язати кроссенс. Відповідь: Клітина.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: 1 – 2  -   Роберт Гук відкрив мікроскоп. 2 – 3 – Під мікроскопом він розглядав кору дуба. 3 – 6 – Він побачив комірки, які назвав «клітинами». Вони були оточені клітинними стінками. 6 – 9 – Директор керує підприємством. 9– 8 – Так ядро керує клітино. 8 – 7 – 1839 рік опублікована клітинна теорія М.Шлейдена і Т.Шванна 7 – 4 – Всі живі організми складаються з клітин. 4 – 5 – клітина – структурна одиниця життя.

 

Моє ноу-хау з кроссенсом. Дітям роздаю набір картинок  і пропоную скласти з них  кроссенс і дати йому назву. Картинок більше дванадцяти,  тому у дітей є вибір. При цьому клас ділю на малі групи по 3 – 4 учні. Це одночасно  і  творче завдання , і дидактична гра, яка дітям дуже подобається.

18 картинок, з яких можна скласти  щонайменше  п’ять кроссенсів: «Клітина», «Мікроскоп», «Тварина», «Рослина», «Клітинна теорія» (Додаток А).

 

Список використаних джерел

 

http://nataboyko.blogspot.com/2018/03/blog-post_50.html#more

https://www.nkj.ru/archive/articles/5105/

https://infourok.ru/tehnologiya-krossens-na-urokah-himii-3747162.html

https://multiurok.ru/files/metod-krossens.html

http://www.myshared.ru/slide/765510

https://uk.wikipedia.org/wiki/4

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Набір картинок для складання кроcсенсу

 

1839