Круглий стіл "Алкоголь - міф та реальність"

Про матеріал
Реклама насаджує позитив щодо вживання спиртних напоїв і вкрай рідко демонструють зворотний бік цієї небезпечної „медалі". Тому важливо розвінчувати міфи - хибні уявлення про алкоголь і алкоголізм, що культивуються в суспільстві під впливом засобів масової інформації. Спробуємо розглянути найрозповсюдженіші з них.
Перегляд файлу

Тема: алкоголь – міфи та реальність.

Мета: пояснити учням згубну дію алкоголю на організм, розглянути міфи та реальні наслідки спиртного; розвинути увагу, мислення, вміння аналізувати та робити висновки; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.

Тип уроку:узагальнення знань.

Форма уроку: круглий стіл.

Обладнення: ноутбук, мультимедійна дошка, відеоролик «Вплив алкоголю на організм людини».

Хід уроку.

І.Організаційний етап.

Учні сідають колом. Привітання, повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності.

Реклама насаджує позитив щодо вживання спиртних напоїв і вкрай рідко демонструють зворотний бік цієї небезпечної „медалі". Тому важливо розвінчувати міфи - хибні уявлення про алкоголь і алкоголізм, що культивуються в суспільстві під впливом засобів масової інформації. Спробуємо розглянути найрозповсюдженіші з них.

ІІІ. Основна частина.

Міф перший: " Мій дідусь пив горілку, як воду, і прожив 100 років". Реальність: За даними ВООЗ, тривалість життя питущої людини на 15-17 років коротша за середню тривалість життя в цілому. Якщо ж порівняти цей показник із середньою тривалістю життя серед непитущих, то, природно, різниця буде ще більшою. Можна допустити, що в будь-якого правила є винятки. Приміром, відомі окремі випадки, коли людина, упавши з великої висоти, залишається живою і майже неушкодженою. Однак це не означає, що можна стрибати з п`ятого поверху без ризику для життя. Обговорення.

Міф другий: Помірні дози спиртного не шкодять здоров`ю. Реальність: Не існує такого органа в людському організмі, який би не руйнувався під впливом навіть невеликих доз алкоголю . Але найбільше страждає мозок: зміни, які відбуваються в ньому внаслідок дії алкоголю, - незворотні. І що вища концентрація спирту в крові, то більше клітин мозку гине. До того ж існує істотна різниця у впливі однієї й тієї ж дози на організм питущої людини і тієї, котра майже не вживає алкоголю. Так само, як невелика кількість цукру теж практично не шкідлива, але ж це не стосується хворих на цукровий діабет. Обговорення.

Міф третій: Горілка - найліпший засіб від застуди, грипу. Реальність: Учені Академії наук Франції спеціально перевіряли цю „народну ідею" і довели, що алкоголь аж ніяк не впливає ні на віруси грипу, ні на інші віруси, отож його не можна використовувати як лікувальний засіб. Навпаки, алкоголь ослаблює організм і лише ускладнює перебіг інфекційних хвороб. Відомий психіатр професор Сікорський ще наприкінці XIX століття помітив, що під час епідемії тифу в Києві питущі робітники занедужували в 4 рази частіше, аніж непитущі. Відомо також, що показник захворюваності на туберкульозом серед осіб, хворих на алкоголізм, значно вищий, аніж серед людей, які не зловживають алкоголем. Обговорення.

Міф четвертий: Алкоголь підвищує апетиту, поліпшує травлення, знеболює і зігріває на холоді. Реальність: Алкоголь лише створює ілюзію тепла, тому що судини шкіри при цьому розширюються і кров надходить до поверхні шкіри. Це призводить до почервоніння і підвищення температури шкіри. Але температура всього тіла фактично знижується за рахунок втрати поверхневого тепла. А шлунок - це той орган, який приймає удар алкоголю в першу чергу. Залози, розташовані в стінці шлунка, які виробляють шлунковий сік та ензими, необхідні для травлення їжі, під впливом алкоголю подразнюються, внаслідок чого спочатку виділяють багато слизу, а з часом атрофуются. Обговорення.

Міф п’ятий: П`ють усі - така в нас культурна традиція. Реальність: Споживання хмільних напоїв дійсно має давню історію , однак ніколи воно не досягало таких масштабів, як упродовж останніх двох-трьох століть, тому що досі спиртні напої виготовлялися кустарно і мали низьку концентрацію алкоголю. Наші предки здебільшого вживали „слабкі" напої на зразок браги, пива, медовухи тощо, та й далеко не кожен з них був настільки заможним, щоб дозволити собі напитися вдосталь. Фабричне виробництво чистого спирту і водночас споживання міцних напоїв „стартувало" лише на початку XIX століття. На „фініші" ми спостерігаємо стрімке поширення пияцтва в усьому світі, у тому числі й у нашій країні, і шалені прибутки алкогольного бізнесу. Варто переконати хворого на алкоголізм, що він даремно сподівається на ідеальну поведінку суспільства в цьому напрямі. Ліпше звернути увагу не на тих, хто „всі п`ють", а на бодай одного з нинішнього чи колишнього свого оточення, хто вперто дотримується тверезого способу життя (а в тому, що такі люди живуть поруч, зізнається більшість хворих, якщо добре подумати і бути відвертим передусім перед самим собою). Нереально очікувати, що оточуючі залишать звичку пиячити заради тебе, єдиного. Варто самому змінити спосіб життя на тверезий. Одужання без зміни власних звичок (а часто й оточення) неможливе! Обговорення.

Міф шостий: Алкоголь - стимулювальний засіб, його вживання „підвищує дух". Реальність: Алкоголь - це депресант. Він пригнічує діяльність головного і спинного мозку. Людям лише здається, що алкоголь їх звеселяє. Насправді вони просто намагаються втекти від проблем. За даними ВООЗ, самогубства серед питущих трапляються у 80 разів частіше, аніж серед прихильників тверезого способу життя. Це легко можна пояснити тими глибокими змінами, що відбуваються в мозку під впливом тривалого вживання спиртних напоїв. На питання "Що позитивне негативне дає вам алкоголь?" відповіді з акцентом на негативі дають самі ж хворі, не помічаючи, що суперечать самі собі. Обговорення.

Міф сьомий: Коли захочу, тоді й зупинюся. Не зупиняюся, бо так хочу. Реальність: Психологічна установка, що з власною проблемою алкоголізму людина може впоратися самотужки, дуже поширена. Алкоголь давно вже керує організмом - втрачається контроль над кількістю випитого, з`являються ранкові похмілля, а далі і тривалі запої, однак людина вперто переконана, що самостійно може зупинитися і не пити. Це самообман, тому що на даній стадії розвитку захворювання короткі перепочинки в алкогольному марафоні - це не досягнення сили волі хворого, який „не хоче пити", а лише тайм-аут отруєного організму, який вже „не може пити". Обговорення.

ІV. Узагальнення знань.

Перегляд відеоролика «Вплив алкоголю на організм».

V. Підсумок уроку.

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Розробки уроків
Додано
14 грудня 2019
Переглядів
552
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку