Круглий стіл на тему «Оцінювання учнів з особливими потребами»

Круглий стіл на тему «Оцінювання учнів з особливими потребами»Підготувала асистент вчителя ЗЗСО №243 м. Києва Данько І. О.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти визначає: Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13.04.2011 № 329 Ці Критерії реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий. Зауважте! Рівні навчальних досягнень — однакові для всіх учнів. Критерії оцінювання для учнів з типовим та порушеним психофізичним розвитком — різні.

При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;якість знань;сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези;самостійність оцінних суджень

Кравець Н. П., канд. пед. наук, доцент кафедри психокорекційної педагогіки ФСІО НПУ ім. М. П. Драгоманова визначила Загальну характеристику рівнів навчальних досягненьучнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}I – початковий. II – середній. III – достатній. Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно впізнає (показує або називає) предмет вивчення. За повної підтримки вчителя намагається виконати елементарні практичні дії, переважно пасивного характеру. Ставлення до навчання байдуже. Потребує значної постійної допомоги, повної підтримки та супроводу з боку вчителя. Учень (учениця) за допомогою учителя частково розпізнає об’єкт вивчення. Виконує окремі дії предметно-практичного змісту на рівні копіювання способу виконання. Виявляє епізодичний інтерес до навчання, має байдуже або слабковиразне позитивне ставлення до навчально-практичної діяльності. Потребує схвалення, постійної допомоги, супроводу, контролю та стимулювання. Учень (учениця) має уявлення про об’єкт вивчення. З використанням наочності відтворює основні змістові елементи навчального матеріалу. Матеріал в основному розуміє, але пояснити, виокремити в ньому суттєве та другорядне може не завжди. За наслідуванням і словесною інструкцією епізодично виконує прості завдання предметно-практичного змісту. Потребує стимуляції та постійної допомоги .

В оцінюванні навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами (ООП) насамперед звертайте увагу на ключові аспекти: оцінювання учня з ООП не залежить від того, чи працює з учителем асистент, адже за навчання всіх учнів і оцінювання їхніх навчальних досягнень відповідає вчитель. якщо учень з ООП увесь час працює з класом на початковому рівні, то це свідчить про недоліки в організації інклюзивного навчання, а саме: навчальна програма не відповідає нозології і, відповідно, освітнім потребам. на уроці не реалізована корекційна складова, індивідуальний підхід до учня не застосовують.

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо. Портфоліо — це накопичувальна система оцінювання, що передбачає: *формування уміння учнів ставити цілі, *планувати і організовувати власну навчальну діяльність; *накопичувати різні види робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; *підвищення ролі самооцінки.

вимоги до оцінювання учнів з ООП є іншимиоскільки слід ураховувати:*можливості дітей *психофізичні особливості, адже: для кожної категорії дітей з психофізичними порушеннями мають бути свої критерії оцінювання навчальних досягнень програма кожного навчального предмета для певної нозології містить конкретні вимоги щодо навчальних досягнень учнів відповідно до обсягу і характеру матеріалу для кожного класу, можливостей. Найбільшими є відмінності в критеріях оцінювання учнів з інтелектуальними порушеннями, складними порушеннями розвитку, оскільки навчальні програми для цих дітей є специфічними. Проте і для них слід використовувати 12-бальне оцінювання.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 588: Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним навчальною програмою. Система оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами повинна бути стимулюючою. Державна підсумкова атестація дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію.

Як оцінювати дітей з ООП стимулююче, якщо однокласники будуть незадоволені. Потрібно вибудувати взаємодію між учнями правильно. За роки навчання в школі учні повинні розуміти, що дитині з ООП потрібно більше уваги й допомоги. Коли ми говоримо, що оцінювання має бути мотивувальним, то не йдеться виключно про завищення оцінок. Адже ми бачимо, що дитина докладала зусиль, але її особливості не дають їй зробити краще: тоді є сенс трохи завищити оцінку, щоби підтримати в навчанні. Це індивідуальний процес. Крім того, зараз учитель не повинен розголошувати інформацію про оцінки нікому, крім батьків дитини.

Батьки мають розуміти реальну картину. Потрібно говорити з батьками, що дитина програму не тягне (чи навпаки), що ми пройшли стільки тем за місяць, ось загальний результат класу, а ось – вашої дитини. Вона не розуміє програми. Ми можемо створити певні критерії оцінювання, але ви маєте прийняти, що навряд чи в 9 класі дитина впорається з ДПА.