Круглий стіл "Толерантність - це"

КРУГЛИЙ СТІЛ

«ТОЛЕРАНТНІСТЬ – ЦЕ…»

Мета: показати значимість толерантності під час взаємодії з іншими, розширити знання учасників про компоненти толерантності, учити розуміти і поважати один одного, удосконалювати вміння толерантного спілкування.

Обладнання: аркуші А4, АЗ, ватман, маркери, стікери, ножиці, скотч, плакати «Толерантність», «Толерантна людина», аркуші з малюнками, картки для роботи в групах, картки із проблемними ситуаціями, матеріали для створення колажу.

Учасники: вчителі, учні 7 – 9 класів, батьки.

Хід роботи

Вчитель:

-  Кожна людина мусить взаємодіяти із представниками інших культур. На жаль, дух нетерпимості, ворожості до іншої культури, способу життя, інакших вірувань, переконань, звичок завжди існував та існує надалі. Життя в полікультурному соціумі — проблема кожної особистості, групи людей і певних інститутів влади. Основою такого існування є толерантність як універсальний принцип людської життєдіяльності. Багато країн світу, у тому числі Україна, можуть бути яскравими прикладами зіткнення народів, етносів, культур і цивілізацій. Варто зрозуміти, що людина є вільною у своїх проявах та дозволяє бути вільними людям навколо себе. 

Інформаційне повідомлення «Що таке толерантність?»

 Мета: зосередити увагу учасників на основних аспектах толерантності, дати об'єктивну інформацію.

- Інтерес до толерантності як однієї зі сторін людської психіки й соціального життя з'явився порівняно недавно. Термін «толерантність» виник у минулому тисячолітті. Сучасне поняття толерантності багато в чому пов'язане з діяльністю філософів XVI—XVII ст., які повстали проти «терпіння нетерпимості» і жорстких релігійних зіткнень. Послідовним критиком фанатизму й захисником толерантності був Вольтер. Англійський філософ Джон Локк уперше поставив питання про необхідність виховання толерантності в «Нарисах у терпимості 1667 року» й у «Листах про терпимість» 1685 року. Найважливішим результатом роздумів філософів того часу було визнання толерантності загальною цінністю й компонентом миру й розуміння між релігіями, народами й різними соціальними групами. Складність розуміння поняття «толерантність»» полягає в його різному значенні в різних мовах. Воно залежить від історичного досвіду народів.

Tolerance (англ.) — готовність і здатність бути терпимим, без протесту сприймати особистість.

Tolerance (франц.) — ставлення, яке припускає відмінну від твоєї думку та дії інших; повага до волі іншого, його способу мисленння, поведінки, політичних і релігійних поглядів.

Tolerance (іспан.) — здатність визнавати відмінний від власного світогляд. Kuan rong (китайськ.) — дозволяти приймати, бути до інших доброзичливими. Tasamul (арабськ.) — прощення, м'якість, милосердя, співчуття, доброзичливість, терпимість.

Перською — це терпіння, витривалість, готовність до примирення.

В українській мові існує два слова з подібним значенням: «толерантність» і «терпимість». Частіше вживають слово «терпимість». Воно означає здатність, уміння миритися з інакшою думкою. Останнім часом поняття «толерантність» стало міжнародним терміном. Воно має зміст, в основі якого — загальне значення цього слова в будьякій мові світу.

Отже, толерантність (від лат. tolerantia — стійкий, терпимий, що допускає відхилення) — особистісна риса людини, терпиме ставлення до чужої думки, релігії, поведінки, повага до гідності й прав інших людей; здатність поставити себе на місце іншої людини. Це повага, прийняття й правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження й способів прояву людської індивідуальності. Генеральна Конференція ЮНЕСКО оголосила 1995 рік роком толерантності й прийняла Декларацію принципів толерантності. 16 листопада названо Міжнародним днем толерантності. Толерантність вважається показником високого духовного й інтелектуального розвитку особистості.

Вправа «Асоціативний ряд «Толерантність».

Мета: розширити знання та уявлення учнів про толерантну поведінку. Здатність поводитися толерантно може стати особистісною рисою, а відтак — забезпечити успіх у спілкуванні.

- Толерантні люди більше знають про свої недоліки. Вони критично ставляться до себе і не звинувачують у своїх бідах інших. Вони не перекладають відповідальність на інших. Толерантна людина не розфарбовує світ двома кольорами — чорним і білим. Вона не акцентує увагу на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати та зрозуміти думки інших.

Вправа «Сортування» (за наданими картинками групи створюють колажі)).

1 гр. -  сортує хороші вчинки, 2 гр. – погані вчинки, 3 гр. – озвучує (добирає влучні репліки) погані вчинки.

  Презентація робіт з добором до них прислів’їв.

Вправа «Товариський суд».

Мета: тренувати учасників вирішувати конфліктні ситуації за принципом толерантності.

(Учасникам пропонуються проблемні ситуації для обговорення в групах. Група експертів відіграє роль товариського суду, який повинен винести «вирок» ситуації. Потім усі учасники заняття обговорюють, чи був цей «суд» толерантним, і чи можна бути толерантним у цій ситуації.)

Ситуація 1. В одному зі старших класів школи, де навчаються представники різних національностей, склалася конфліктна ситуація: побилися хлопчики. Причиною бійки стало й «національне питання». Дорослі — педагоги й батьки — зайняли різні позиції щодо учасників і причин інциденту. Оскільки конфлікт набув розголосу, й батьки «потерпілого» хлопчика вважають себе і свою дитину скривдженими, вони подали до суду для компенсації фізичного й морального збитку. Яке рішення прийняв товариський суд?

Ситуація 2. В одній із загальноосвітніх шкіл спалахнув конфлікт через те, що класним керівником 9-го класу було призначено викладача, члена «Свідків Єгови». Учитель на належному рівні проводив уроки, ніколи не вів релігійної пропаганди. І хоча жодних інших претензій до вчителя не було, батьки вимагали від адміністрації «захистити» їхніх дітей від «сектанта». Яке рішення прийняв би товариський суд?

 Ситуація 3. У дитячому оздоровчому таборі проходила зміна для дітей-інвалідів «Повір у себе!». Поруч, у цьому ж таборі, відбувалися заняття школи для обдарованих дітей. Одну з «обдарованих» дівчаток батьки забрали з табору, висуваючи претензії керівництву табору за те, що дівчинка одержала психологічну травму, оскільки щодня бачила хворих дітей. Вони вимагали покарати винних, які не вжили заходів для того, щоб захистити групи дітей одну від іншої, і навіть не повідомили батьків про таке «небезпечне» сусідство. Яке рішення прийняв товариський суд?

Вправа «Мозковий штурм».

- Чому така проблема існує?

- Чому в нашому житті важко бути толерантним?

- Які інструменти можете порадити щодо виховання толерантності?

Вправа «6 добрих слів».

(Кожна група на долоньках записує слова, які характеризують толерантність).

Вправа «Планета толерантності» (колективне вироблення правил толерантності).

• Ставтесь один до одного з повагою.
• Захищайте свої права, не порушуючи прав інших людей.
• Пам'ятайте, що кожна людина має право на вибір.
• Ставтесь до людини так, як хочете щоб ставились до вас.
• Дотримуйтесь норм етикету при спілкуванні з іншими.
• Взаємна повага.
• Повне розуміння і терпимість один до одного.
• Умій слухати співбесідника.

Вправа «Толерантність – це…». «Асоціативний кущ».

Мета: перейти від аналізу  причин явища до узагальнення розуміння цього поняття.

( На кольорових стрічках учасники записують значення цього слова).

Вправа – батл «Два світи».

Мета: узагальнити уявлення учасників про толерантність і толерантну поведінку, підвести до висновку про необхідність жити за принципами толерантності.

- Сьогодні кожна група має чудову нагоду — створити свій світ — «Світ толерантності» і «Світ інтолерантності». Звертаючи увагу на риси свого характеру і свої бажання, учасникам пропонується створити колаж свого світу, країни й назвати його. Протягом 10 хв група працює над створенням колажу. Потім представник від групи представляє колективну роботу.

Висновок: порівнявши два протилежні світи, ми наочно бачимо, що людина, яка живе у світі добра, взаєморозуміння, терпимості з людьми інакших релігій, націй, культур, почувається особистістю, яка може розкрити всі свої найкращі риси, бути корисною своєму народу, оточенню. Людина, яка живе в толерантному світі, по-справжньому щаслива і дарує це щастя, любов людям довкола.

Рефлексія.

 Вправа «Толерантна людина – це…»

(На сердечках групи записують риси толерантної людини).

Вправа «Символ толерантності».

(Кожна група створює значок – символ толерантності і презентує його).   

Вчитель читає «Притчу про цвяхи».

Жив собі хлопчик із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами й велів по одному забивати їх у паркан щоразу, коли хлопчик втратить терпець і з кимось посвариться. У перший день хлопчик забив 37 цвяхів. Згодом він навчився володіти собою, і кількість цвяхів щодня зменшувалася. Хлопчик зрозумів, що легше навчитися опановувати себе, ніж забивати цвяхи. Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька й сказав йому про це. Тоді батько велів синові витягати із паркана по одному цвяху тими днями, коли він не втратить самоконтролю, і ні з ким не посвариться. Минали дні, і згодом син зміг сказати батькові, що у паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів сина до паркана і сказав: «Ти добре поводишся, але подивися, скільки дірок залишилося... Паркан ніколи не буде таким, як колись». Коли ви з кимось сваритесь і говорите щось неприємне, ви залишаєте по собі такі ж рани, як ці дірки від цвяхів. І рани зостаються, попри те, скільки разів потім ви попросите пробачення. Словесні рани завдають такого ж болю, як і фізичні. Не залишайте на своєму шляху цих дірок. Не забивайте цвяхи ворожнечі, нерозуміння і жорстокості в душі людей. Будьте толерантними!

Учасникам круглого столу роздається пам’ятка « Квітка толерантності».