"ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ, ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ"

Лагута Оксана Петрівна,

заступник директора

з виховної роботи

Глухівської

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 6

Глухівської міської ради

Сумської області

 

 

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ, ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 

Анотація: Актуальність національно-патріотичного виховання молоді зумовлюється процесом формування в Україні громадянського суспільства, становлення єдиної нації. Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений, свідомий, високоосвічений громадянин-професіонал, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, патріотизм, виховна робота, здобувачі освіти,  цінності, державність, національні символи, напрями роботи з національно-патріотичного виховання, досвід.

Постановка проблеми.  Національно-патріотичне виховання дітей та молоді — це комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління.

Метою даної статті є виховання молодої людини - патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати та відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, носій української національної культури.

Аналіз наукових досліджень. Питання, пов’язані із національно-патріотичним вихованням молоді, досліджували наші українські науковці. Так, наприклад, у своїх працях М.Качура «Поняття «патріотизм» в українській науковій педагогічній думці», О.Коркішко «Патріотичне виховання: досвід сучасної школи», О.Сухомлинська «Патріотизм як цінність: погляд на історію і сьогодення» висвітлювали взаємозв’язок патріотичного, громадянського та національного виховання; О.Вишневський «Український виховний ідеал і національний характер (витоки, деформації і сучасні виклики)», М.Стельмахович «Теорія і практика українського національного виховання», М.Щербань «Патріотичне виховання – потреба чи вимога часу» розглядали національно-патріотичне виховання на традиціях українського народу. Науковці І.Бех та К.Чорна у своїй праці «Національна ідея в становленні громадянина-патріота України: (програмно-виховний контекст)» в основу патріотичного виховання ставлять національну сві- домість.

Виклад основного матеріалу.

Разом з благами життя, які ми передаємо молодому поколінню –

серед цих благ на першому місці стоїть щастя вільної, творчої праці, - треба передавати благодійне почуття болю, пережите

мільйонами борців  за свободу і незалежність нашої  Батьківщини,

коли вони йшли  на смерть за життя прийдешніх поколінь.

В.О.Сухомлинський

У сучасному світі багато уваги приділяється національній самосвідомості здобувачів освіти, згуртовується колектив за допомогою спільних справ, участі у заходах, зорієнтованих на патріотичне виховання, відродження культури, традицій, збереження мови, народу.  Сьогодні, у період воєнного стану,  постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, тому передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, з'явилася необхідність формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей. [4]

Відповідно Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18 травня 2019 року №286/2019, в Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави й суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність), формування в громадян почуття патріотизму, поваги до Конституції та законів України, соціальної активності й відповідальності за доручені державні й громадські справи, готовності до виконання обов'язку із захисту незалежності й територіальної цілісності України, сповідування європейських цінностей. [9]

Спробуємо розібрати словосполучення «національно-патріотичного виховання»:

-національне – плем’я, народ, тобто спільнота, у якій ми проживаємо і яка нас об’єднує;

-патріотичне – це про громадянську свідомість, людину, яка усвідомлює свої обов’язки та права в межах цієї держави;

-виховання – у широкому педагогічному розумінні слова – сукупність усіх впливів, направлених як на дитину, так і на дорослого. Виховання – це цілеспрямований і систематичний процес впливу вихователя на вихованців з метою привити їм якості, які цінуються людьми і суспільством.

Національно-патріотичне виховання в закладі освіти реалізується на різних етапах, забезпечує всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності.

Кожна перемога України, на жаль, омита кров’ю її рідних синів. З кінця 2013 року мільйони наших співвітчизників  вийшли на Майдани відстоювати євроінтеграцію, право на справедливість та чесність, нормальне життя кожного громадянина Батьківщини. Мирні акції  переросли у революцію Гідності.

Відстоюючи честь і волю своєї країни, у боротьбі загинули мужні, сильні духом, віддані високим ідеалам добра і справедливості, юнаки та чоловіки. Усе сталося раптово і країну охопив траур та сум… Герої Небесної cотні назавжди закарбовані в історії України,  у наших серцях. Тепер завдання кожного – не зганьбити і не зневажити жертовність славних українців, а своїми поглядами, учинками продовжити їхні починання.

Необхідно розуміти, що серед усіх напрямів виховання лише національно-патріотичне на сьогодні є найважливішою складовою національної безпеки України. Ключовими моментами виховної роботи мають бути історичні аспекти становлення державності, героїка визвольних рухів, славні традиції козацтва, а особливо – дружин княжої епохи, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії, ураховуючи регіональний аспект.

Сучасне покоління повинно усвідомлювати, що тільки всебічно освічена, вихована, національно орієнтована людина-громадянин здатна зберегти свою національну ідентичність та забезпечити благополуччя не лише своєї сім’ї, але й цілої країни. Економіка повинна фактично трансформуватися в педагогіку або принаймні навчитися вирішувати педагогічні завдання в процесі виробництва.

Патріотизм (від грецького “патріс”) – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу. Але в умовах українських реалій, коли багато речей викликають у суспільстві негативне ставлення, виховувати справжніх патріотів дуже складно.  Патріот має формуватися на всіх етапах свого розвитку - і в дитячому садку, і в школі, і в університеті, і на виробництві. Лише за таких умов можливий ривок вперед.

У молодшому шкільному віці у дитини формується здатність пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого об’єднання; як учня, жителя міста чи села; виховується любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи; до рідного слова та державної мови, побуту, традицій, культурних особливостей як рідного, так й інших етносів українського народу.

У підлітковому віці виховується духовно-осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до своєї сім'ї, народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.

Як казав В.О. Сухомлинський: «Дитина уважно слухатиме батька й матір, слово «Батьківщина» набуватиме в її думках і почуттях конкретного характеру, викликатиме живі образи. Звичайно і в садочку та школі дитина почує багато з того, що можуть сказати її батьки. Та коли вікно в світ відчинятимуть не тільки педагоги, а й найближчі люди, то почуття патріотизму формуватиметься в дитини на особливо міцній основі».

Тому у старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до своєї країни є відповідальність і дієвість. Старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити на своїй землі, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження; працювати на її благо, захищати її; поважати Конституцію України і дотримуватися Законів;   володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

Сучасний зміст виховання дітей та учнівської молоді в Україні - це науково обґрунтована система загальнокультурних і громадянських цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, праці, мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загальновизнаними цінностями і якостями та самореалізації його сутнісних сил. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення.

Глухівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Глухівської міської ради Сумської області створює всі необхідні організаційні, методичні умови, які забезпечують реалізацію національної складової виховання.   Основним напрямком з виховної роботи у закладі освіти стало національно-патріотичне виховання молоді, превентивне та сімейне виховання, а у практику виховної роботи були введені нові нормативні документи, спрямовані на захист прав дітей шкільного віку, на безпеку їх життєдіяльності та вшанування традицій боротьби за соборність і незалежність України, а саме: Указ Президента України «Про Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року» «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація» від 9 лютого 2016 року № 42/2016. [8]

Закладом освіти розроблені заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти до 2025 року (наказ по закладу освіти від 22 серпня №152-ОД) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2020 №932. [6]

Напрямами роботи  Глухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 з національно-патріотичного виховання є:

− формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;

− виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;

− формування поваги до Конституції України, державної символіки: Герба, прапора, Гімну України;

− збереження і продовження українських культурно-історичних традицій;

− виховання шанобливого ставлення до української мови, історії;

− формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;

− формування соціальної активності;

− виховання правової культури особистості;

− формування й розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;

− формування у здобувачів освіти  потреби до праці як першої життєвої необхідності, високої цінності й головного способу досягнення життєвого успіху;

− сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я.

Символіка кожного народу є втіленням його боротьби за самовизначення.  Національні символи постають унаслідок історичного та культурного розвитку народу і пов’язані з його духовністю, готовністю до здійснення своїх національних завдань. Тому належну увагу приділяємо популяризації державних символів України. [4]

У закладі оформлено куточок державної символіки, де школярі мають змогу ознайомитися з державними символами України – Гербом, Гімном, Прапором. Такі ж куточки є в кожному класі. Педагогічними  працівниками проводиться  роз’яснювальна робота серед здобувачів освіти, виховні заходи, бесіди, уроки історії, які присвячені висвітленню історії формування державних символів України, їх значення і використання в різні історичні періоди, шанобливому ставленню до них; виховують у школярів повагу до державних символів, розвивають в них свідомість справжніх громадян і патріотів своєї країни.

Учителі постійно формують у здобувачів освіти громадянські якості, розуміння приналежності до українського народу. Велика увага, особливо зараз, приділяється дітям та сім’ям, які переїхали із території військових дій, сприяння їх адаптації у нових умовах. Психологічна служба постійно працює з дітьми цієї категорії, надають психологічну підтримку, визначивши ступінь психологічного ураження таких здобувачів освіти. 

У нашому закладі освіти з 2010 року створені кадетські класи. Кадетське  виховання – це  система  формування  особистості  підлітків, узгоджена з  загальнонаціональними традиціями і націлена  на підготовку до служби  на  загальнодержавному та військовому поприщі.             

Кадетські традиції  - це правила, норми і звичаї, які діють в кадетському середовищі і передаються від покоління до покоління.  Створення кадетських класів - це відродження в Україні  кадетського руху, обумовленого істотними змінами українського суспільства, що  визначається наступними основними цілями та завданнями: залучення підліткової молоді до кадетської освіти в рамках національно - патріотичного виховання; збереження історичних, культурних і духовних традицій, створення умов для формування в кадетів національно-патріотичної позиції; формування ціннісного ставлення до особистості, суспільства, держави, до ідей і цінностей їх відродження та розвитку; залучення кадетів до системи соціокультурних цінностей; створення конкретних умов для прояву громадянської позиції, патріотизму; виховання поваги до закону, норм колективного життя, розвиток соціальної відповідальності; виховання позитивного ставлення до праці; формування і розвиток потреби у духовному житті, в морально здоровому способі життя. Велику  роль  у  фізичній  підготовці  юнаків  до  військової  служби  мають  уроки  фізичної  культури.  На  заняттях  із  фізкультури  формуються  якості,необхідні  справжньому захиснику: висока працездатність, витривалість, чітка координація і точність рухів.

Крім того, у нашому закладі освіти створені гуртки, частина яких направлена на національно-патріотичне виховання: «Джура», «Школа патріота», «Вогнева підготовка», «Стройова підготовка», «Рукопашний бій», «Ігрові види спорту», «Українознавство»,  але, на жаль, зараз, у зв'язку з воєнним станом, їх робота призупинена.

Гурток «Українознавство», спрямований на формування соціальної і життєвої компетентностей здобувачів освіти,  на основі знань про Україну; вивчення особливостей українського довкілля, етносу, мови, культури та державотворення, формування багатої особистості з цілісним уявленням про світ, глибокими патріотичними почуттями та розвиненою національною свідомістю майбутнього громадянина України.

Педагогічний колектив нашого закладу освіти – це колектив однодумців, які здатні до спільної, плідної роботи й пошуку. Стіни в початковій школі оформлені в національному стилі малюнками краєвидів, ілюстраціями до українських народних казок.

    Важливим засобом формування розвитку патріотичних якостей школярів є рідна мова. Діти знайомляться з українськими легендами, притчами, міфами, історіями, що втілюють у собі могутній пізнавальний та виховний потенціал. Міфологія –  один із найдавніших видів народної творчості. А  народні свята стали її складовою частиною. Традиційними стали великодні, новорічні  та різдвяні свята, виготовлення та виставки писанок, свята «Івана Купала», «Трійця» та ін. Притаманну дітям допитливість, прагнення до активної діяльності вчителі підтримують і розвивають через позакласну роботу. Незважаючи на дистанційну форму навчання, але завдяки інформаційним технологіям, здобувачі освіти із задоволенням навчаються та пізнають щось нове. На уроках музики діти вивчають і виконують народні пісні.

Не можна сьогодні уявити процес осмислення національного «Я» без історичної освіти кожного громадянина України, без знання ним минувшини рідного краю.    Педагоги прищеплюють школярам з найменших літ любов до рідної місцевості, залучаючи до проведення пошукової, дослідницької роботи.

 З метою формування почуття любові до Батьківщини та її національних цінностей, національної свідомості у закладі освіти  заплановані та  проводяться заходи щодо відзначення національних свят, знаменних та пам’ятних дат. Здобувачі освіти  залучаються до проведення Шевченківського тижня, місячника патріотичного виховання, святкування днів народного календаря, до відзначення Дня Гідності та Свободи, Дня Єднання, подвигу героїв бою під Крутами, увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні, Перемоги над нацизмом у ІІ світовій війні, Дня української писемності та мови,  Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та жертв Голодоморів, Дня Соборності, Дня Миру. [7]

 Виховання у здобувачів освіти патріотичних почуттів відбувається у процесі вивчення  історії про героїчний характер українського народу, його прагнення до зміцнення могутності Батьківщини. До Дня захисника України, збройних сил України адміністрацією закладу освіти  для школярів зараз організовуємо онлайн-зустрічі з учасниками АТО, Збройних сил України, де учні підтримують єдність нашої країни і висловлюють подяку людям, що, ризикуючи своїм життям, захищають її незалежність. Діти з любов’ю передавали та передають і досі військовим на передову власні малюнки, листи, зроблені власноруч, теплі речі, смаколики. [7]        

Наша школа  знаходиться  в тісній співпраці з фахівцями відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту у Шосткинському районі центру забезпечення діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області ДСНС. Так, як ми знаходимось у прикордонній зоні, діти повинні знати «Правила поводження при виявленні вибухонебезпечних предметів», «Дії  при сигналі повітряної тривоги». [10]

Такі зустрічі є необхідними, адже спілкування з людьми, які ризикують своїм життям заради миру, сприяє вихованню справжніх громадян нашої Батьківщини і доводить, що патріот – не книжне слово, не романтизований образ, а реальність.

Особливу увагу педагоги приділяють урокам української мови та літератури. Я теж, як учитель-філолог, з учителями на уроках української мови використовуємо патріотичні тексти, уривки з творів українських письменників. А на уроках української  літератури формуємо моральні ідеали на прикладах позитивних героїв художніх творів, установлюємо живий зв'язок минулого із сучасним життям, виховуємо почуття гордості за неньку-Україну.

При вивченні інших предметів педагоги також постійно пов'язують з патріотичним напрямком. На уроках природничо-математичного циклу здобувачі освіти знайомляться з впливом науково-технічної революції на розвиток військової техніки, розв'язують задачі, де відображено військову тематику. На уроках англійської мови школярі засвоюють лексичний матеріал з таких тем, як «Україна», «Учень і його оточення», «Українські традиції та звичаї».

Заклад освіти є велику увагу приділяє роботі з батьками, а особливо роботі з національно-патріотичного виховання здобувачів освіти. Це проявляється за такими напрямами, як: роз’яснення завдань  національно– патріотичного  виховання  дітей; залучення батьків до участі в позакласній роботі (бесіди про героїчні подвиги українського народу, ознайомлення дітей  із сімейними традиціями,  читання та обговорення з дітьми книг патріотичного характеру, спільний перегляд героїко-патріотичних фільмів, фізична підготовка та загартування).

 Для того, щоб виховати справжнього свідомого патріота своєї країни, школярі повинні отримувати знання та навички, досвід – національно-патріотичне виховання необхідно проводити систематично, наполегливо та цілеспрямовано.

 Отже, працюючи в напрямку національно-патріотичного виховання, ми очікуємо наступних результатів:

-         утвердження патріотизму та національної самосвідомості молоді, поглиблення процесу формування основ гуманістичного світогляду; пріоритетності високих моральних, культурних, національних та загальнолюдських цінностей, що сприятиме зміцненню духовної, моральної єдності суспільства;

-         дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи, готовність до захисту Батьківщини, пошана до історичної пам'яті, любові до рідної культури, мови, національних свят і традицій, збереження та зміцнення власного здоров'я; підвищення зацікавленості молоді щодо  служби у ЗСУ, її готовності до захисту України, збереження та шанування національної пам'яті.

Висновок. Отже, національно-патріотичне виховання є гармонійною складовою загального виховного процесу закладу освіти підростаючого покоління. Воно формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у різних галузях.

Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, усе залежить від мене. Патріотизм – це дія особистості у теперішньому, але неодмінно має передбачати й майбутнє. [1]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Бех  І.Д.  Проблема  патріотизму  в  сучасному  науковому  осмисленні  /     
   Директор школи, ліцею, гімназії. – 2015. – № 4/5. – С. 6– 12.
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#
3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України» https://zakononline.com.ua/documents/show/54572___54572
4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.06.2022 № 527 «Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України», «Заходи щодо реалізації Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року»

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0527729-22#Text

5. Лист МОН від 10.06.2022 № 1/6267-22 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України» https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-deyaki-pitannya-nacionalno-patriotichnogo-vihovannya-v-zakladah-osviti-ukrayini-ta-viznannya-takim-sho-vtrativ-chinnist-nakazu-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-vid-16062015-641
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2020 №932 «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки»  

 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2020-%D0%BF#Text

7. Сайт Глухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6

https://school.org.ua/rada/21129117//

8. Указ Президента України від 9 лютого 2016 року № 42/2016 «Про Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/42/2016#Text

9. Указ Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання»

https://www.president.gov.ua/documents/2862019-27025

10. Указ Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020 «Стратегія національної безпеки України «Безпека людини-безпека країни»

     https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037