Презентація та доповідь "Про підвищення навчальної діяльності різновмотивованих учнів"

Тема: «Про підвищення навчальної діяльності різновмотивованих учнів»

Дитина приходить до школи з величезним бажанням вчитися. Вона переживає стан радісного подиву перед школою, перед таємницями, які на неї там чекають. Головною діяльністю для неї стає навчання. Учні 1 класу ще не усвідомлюють конкретно для чого їм потрібно вчитися. Зрозуміло їм одне, що всі діти їхнього віку і старші вчаться, тому й вони повинні ходити до школи. Їх приваблює шкільна форма, ранець, зошити, ручки, підручники, парти, дошка, дзвоники. Проте, сучасний стан освіти в Україні (пандемія, військовий стан) завдає суттєвих випробувань: дистанційне навчання, обмеження очного міжособистісного спілкування, зниження інтересу до результатів шкільного навчання, стани стресу та панічні атаки в умовах військової агресії тощо. Але позитивні зміни в освіті продовжують відбуватися і вони носять кардинальний характер, тому що торкнулися важливих аспектів таких як: зміст освіти, комп’ютерізація/діджеталізація, освітні стандарти, різностороння фахова підготовка вчителів тощо.

 Спонукальною силою для дітей стає учитель. Його авторитет для учнів 1-2 класів є найвищим, порівняно навіть з авторитетом батьків. Вже через 2-3 тижні після 1 вересня учнів приваблює дійовий бік навчання: читати, писати, рахувати, розповідати, малювати, їм подобається виконувати завдання вчителя, чути оцінюючі судження. Саме тут потрібна підтримка і допомога учням з боку вчителя і батьків, щоб заохочувати їх успіхи в навчанні. Як тільки першокласник одержить перші реальні результати своєї праці, радості при цьому іноді немає меж.Тільки після виникнення інтересу до результатів своєї навчальної праці формується інтерес до змісту навчальної діяльності, потреба оволодівати знаннями. Центром уваги маленьких школярів стає навчання. Саме в цьому розкриваються провідні мотиви їхньої поведінки в навчанні. 

  З дорослішанням і розвитком дітей мотиви змінюються. При цьому змінюється не тільки мотив навчання, а й характер ставлення до предмета. Тому вчитель має не примушувати, а зацікавлювати, залучати дитину до нової системи відносин – навчальної співпраці, заснованої на повазі та взаєморозумінні. Для того, щоб учні зберегли інтерес до предмета, необхідно розвивати їх творчість як на уроці, так і за його межами.

На мотивацію впливає багато чинників: інтерес до предмета, усвідомлення його корисності, прагнення до успіху, впевненість та почуття власної гідності, наполегливість та терпіння, подобається або не подобається учитель. Не усі діти орієнтовані на навчання; вони мають різні потреби та бажання.

  Виокремлюють три рівні розвитку пізнавальної мотивації:

1. Мотив самоосвіти.
2. Широкий пізнавальний мотив, спрямованість на засвоєння нових знань.
3. Навчально-пізнавальний мотив, який спонукає до оволодіння способами добування нових знань.

Необхідними умовами для підтримки, розвитку позитивної мотивації навчання є:

- використання цікавого ігрового матеріалу у ході навчальних занять;

- забезпечення оптимального мікроклімату в системі взаємин «учитель-учень», гуманного ставлення до дитини;

- створення «ситуації успіху» для кожної дитини, стимулювання її пізнавальної активності;

- ефективне застосування в навчанні ігрових педагогічних технологій.

Опрацювавши психолого-педагогічну літературу та узагальнивши власний досвід роботи я пропоную декілька ідей, які можуть допомогти підвищити  інтерес до навчання:

1. Різносторонній підхід: спробуйте включити різноманітні методи навчання, такі як відео-уроки, проєкти, дискусії, групові завдання та практичні дослідження. Це допоможе учням зрозуміти, що навчання може бути цікавим і захоплюючим.

2. Актуальність: зв’яжіть навчання з реальним світом, показавши учням, як їхні знання можуть бути застосовані у повсякденному житті або в майбутній кар’єрі. Це може спонукати їх до більш активного навчання і показати значення здобутих знань.

3. Інтерактивність: використовуйте технології та інтерактивні інструменти в навчальному процесі, щоб створити цікаві завдання та при активній участі учнів. Вони можуть використовувати планшети або комп’ютери для вирішення завдань, групових проєктів або взаємодії з іншими учнями.

4. Підтримка та похвала: важливо підтримувати і хвалити учнів за їхні успіхи та досягнення. Позитивний підхід може стимулювати бажання навчатися і розвиватися. Ви можете використовувати систему нагород і визнання, а також індивідуальні розмови, щоб показати, що ви цінуєте учнівський прогрес.

5. Залучення батьків: спілкуйтеся з батьками та залучайте їх до навчального процесу. Вони можуть бути важливою підтримкою для учнів і мати важливу роль у подоланні демотивації. Регулярні зустрічі, спільні проєкти або спільні заходи можуть створити позитивне середовище для навчання.

Існує безліч творчих способів стимулювання мотивації навчання у дітей. Один з них – це графічний підхід. Ви можете використовувати фарби, олівці та інші художні матеріали, щоб зробити навчання цікавим та залучити увагу учнів. Також можна використовувати технології, такі як комп’ютерні ігри та програми, які сприяють активному навчанню. Це дозволяє дітям вивчити новий матеріал у захопливій та інтерактивній формі. Позитивне підкріплення може бути сильним мотиватором для навчання. Ви можете встановити систему нагород та похвал, де учні підтримують заохочення за досягнення в навчанні та зусилля.

Навчання також може бути більш захоплюючим, якщо ви використовуєте різноманітні методи навчання, такі як рольові ігри, групові проєкти та екскурсії. Це допоможе учням побачити значення та застосування знань у реальному житті. Забезпечення навчальної діяльності аспектами, які створюють умови для формування позитивної мотивації є на сьогодні фундаментальним завданням освіти, зокрема початкової школи і вимагають постійної уваги.

Кропітку роботу з формування позитивної мотивації слід починати з врахування психологічної сумісності та психологічного налаштування на виконання функцій учителя та учня. Урок рекомендовано розпочинати з психологічної установки на діяльність, на етапі цілепокладання та проєктування необхідно опиратися на суб’єктивний досвід молодшого школяра та поєднувати зміст навчання з прикладами реального життя, переконувати їх у розумінні значення отриманих знань для подальшого власного розвитку та для майбутнього в цілому:

1. Створити цікаве та стимулююче навчальне середовище: використовуйте інтерактивні методи, мультимедійні засоби та забезпечте доступ до нових технологій.

2. Персоналізоване навчання: розумійте потреби та інтереси кожного учня та надавайте їм можливість вибирати теми, які їх цікаві.

3. Застосовуйте практичні завдання та проєкти: допоможіть учням побачити зв’язок між навчальним матеріалом та реальним життям, що може збільшити їх мотивацію.

4. Використовуйте гру та конкурси: створіть навчальні ігри або підтримуйте змагання між учнями, що може стимулювати бажання навчатися.

5. Похвальні системи та визнання: дякуйте учням за їхні успіхи та досягнення, нагороджуйте їх за успіхи. Це зможе підтримати позитивний емоційний стан та спонукати бажання продовжувати навчатися.

На уроках слід використовувати яскравий, контрастний та цікавий матеріал, хоча також використання технічних засобів унаочнення теж має бути присутня. Учні, особливо молодші школярі ефективно сприймають матеріал і з високою продуктивністю засвоюються завдання електронних розробок уроків. Уроки мають бути творчими, сам учитель повинен весь час знаходитися у творчому пошуку, досліджувати та розробляти ефективні способи пояснення нового та закріплення пройденого/вивченого навчального матеріалу.

Загалом, педагоги повинні бути творчими та гнучкими у своєму підході до формування мотивації учнів. Сприяючи позитивному ставленню до навчання у молодшому шкільному віці, можна створити міцну основу для подальшого академічного та особистісного розвитку дитини.
Батьки, педагоги і вихователі грають ключову роль у формуванні позитивної мотивації учнів.                  Спільні зусилля і співпраця між ними є необхідною у цьому процесі. Взаємодія між сім'єю і школою допомагає зробити навчання більш змістовним і заохочує дітей активно залучатися до навчальної діяльності.

Отже, мотиваційні процеси грають важливу роль у навчанні. По-перше, створіть стимулююче середовище, де учні можуть відчувати себе успішними. Дайте їм можливість брати участь у захоплюючих проектах, розвивати свої таланти та досягати результатів.

По-друге, враховуйте індивідуальні особливості учнів. Кожна дитина має свої мотиваційні фактори, тому важливо притягувати її інтереси та шукати способи стимулювання кожного учня окремо.

По-третє, надайте можливість учням установлювати власну ціль та планувати свої досягнення. Це допоможе активізувати їх мотивацію та відчуття власної відповідальності за свої успіхи. Не забувайте, що похвала за успіхи та досягнення також є потужним мотиваційним інструментом. Виявляйте інтерес до досягнень учнів і показуйте їм, що їхні результати оцінюються та визнаються.