Круглий стіл «Внесок М.О.Корфа у розбудову національної освіти».

Україна

Великоновосілківська районна рада

Донецької області

Круглий стіл

«Внесок М.О.Корфа у розбудову національної освіти».

                                                 Підготувала керівник

                                                                     школи педагогічної майстерності

                                                                   Великоновосілківського району

                                    Пєркова А.І.

  Постановка проблеми у загальному вигляді.

      Реформування та вдосконалення освіти було й залишається важливою складовою соціальної політики нашої країни. На шляху її прогресивного й ефективного втілення в життя особливо актуальним є звернення до історичної спадщини. 

       У пошуках нових шляхів вирішення проблем гуманізації виховання та навчання, відповідності рівня освіченості до вимог ринку праці, формування екологічної свідомості, нарощення людського капіталу та ін. сучасна педагогічна наука звертається до різних джерел, зокрема, до педагогічного досвіду прогресивних педагогів минулого. Їх педагогічна спадщина зберігає дієвість і в умовах розбудови сучасної національної школи, а творче використання допомагає вчителям виховувати і навчати молодь» [8, c. 215].

        Однією з найбільш яскравих постатей в історії української освіти, на думку багатьох науковців, є організатор народної земської школи Микола Олександрович Корф (1834–1883). Саме він створив наукову основу народної школи, запровадив на південноукраїнських землях земські «народні» та недільні «повторювальні» школи і виступив організатором учительських з’їздів.
Мета: привернути увагу педагогів початкових класів району до вивчення культурної спадщини рідного краю.

Завдання:

- ознайомити вчителів з педагогічними  поглядами  та освітньою  діяльністю відомого педагога, просвітителя  рідного краю  М. О.Корфа.;

- спрямувати дослідження педагогічної спадщини  на творче використання в практиці сучасної української школи;

- завдяки творчому  використанню педагогічних ідей українських просвітителів формувати особистість майбутнього вчителя початкових класів у сучасних умовах;

- формувати  творчо розвинену особистість, орієнтовану на високі культурні та духовні цінності;

- пробудження інтересу до історико-культурної спадщини свого краю;

ПРИНЦИПИ, на яких побудовано роботу засідання:

1) науковості

2) демократизації

3) цілісності

4) продуктивності

5) діяльності

6) самоорганізації

7) самовдосконалення

8) зворотного зв’язку

ПРОГНОЗОВАНІ ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

• набуття педагогами  соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин;
• отримання  достатньої  кількість інформації про культурну спадщину рідного краю;
• створення учасниками проекту творчих доробок: лепбуків.

                                              План

1. Дитинство та виховання молодого барона Корфа М.О. (Глушко М.В.- директор музею В.І. Немировича-Данченка) – 15 хв.

2. Корф М.О. – видатний педагог та новатор у сфері освіти. – 15хв.

3. Благодійна діяльність барона Корфа. ( Д’яченко Л.П. – вчитель початкових класів Керменчицької ЗОШ І-ІІІ ст.) – 15 хв.

                                               ЗМІСТ

І. Відкриття, представлення організаторів та учасників.

ІІ. Вступне слово ведучого.

ІІІ. Виступи експертів ( інформаційні повідомлення).

ІV. Обговорення.

Питання для обговорення. ( Кожен виступаючий -   5 хв.)

1. Принципи загально педагогічних і дидактичних праць М.О. Корфа.

2.Етапи, методи і форми педагогічної і просвітницької діяльності М.О. Корфа.

3.Характеристика  моделі земської народної школи, розробленої М.О. Корфом.

4.Актуальність доробок педагога в сучасних умовах на основі виявлення в його діяльності новаторства

V. Заключне слово ведучого. Закриття.

IV. Неофіційна частина (кава).

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЕДУЧОГО (5 хв.)

      Відомий педагог, методист, діяч у галузі народної освіти Микола Олександрович Корф був прихильником реформаторського шляху вдосконалення народної освіти 60-80 років ХІХ століття. 

      Його педагогічна діяльність припадає на часи після скасування кріпацтва, коли більше 40 мільйонів селян отримали громадянські права, а питання про народну освіту стало першочерговим. Народну школу почали розглядати як інституцію, що повинна мати соціальне й державне значення, і водночас велися дискусії щодо зміни характеру, змісту і методів навчання, збільшення кількості шкіл та контингенту учнів. М.Корф саме в поширенні знань серед народу вбачав свій патріотичний обов’язок. Він створив новий тип сільської школи (“ Корфівська тризимка" ») – початкову школу з трирічним навчанням, розробив методику навчання, навчальні посібники “Малютка”, “Русская начальная школа ”, “ Наш друг ”, “ Наше школьное дело». Тривалий час ця школа була зразком для всіх земських шкіл Приазовського регіону.

       М.Корф розглядав земську школу як загальноосвітню з 3-річним терміном навчання лише як однокомплектну, де один учитель проводить заняття з усіма трьома класами – 1-го, 2-го, 3-го років навчання. Такі школи, як відомо, прижилися в Олександрівськом повіті й почали поширюватися по всій території України та Росії за підтримки земських установ.

         З ініціативи М.Корфа Олександрівська повітова училищна рада, Бердянське, Маріупольське та Мелітопольське земства, починаючи з 1869 року, щорічно друкували звіти про стан народної освіти у своїх повітах.

          Потужною об’єднуючою енергією земської освіти, зокрема і педагогічної системи земських шкіл, була християнська релігія. Насамперед ідеться про конструктивні пропозиції М.Корфа щодо наповнення релігійним змістом навчально-виховного процесу земської школи. Так, виступаючи на вчительському з’їзді 10 червня 1883 р. у м. Бердянську, М.Корф звернув увагу присутніх на виховний потенціал предмета “ Закон Божий ”, нагадавши присутнім слова К.Ушинського про необхідність розуміння дітьми премудрості Божих законів. На думку М.Корфа, це допоможе вирішити головне завдання морального виховання – “ побороти зло в людині і спрямувати її на добро ” .

        Головним засобом розумового розвитку учнів у земських школах були підручники М.Корфа. У них подавалися наукові відомості, які мали практичне значення для майбутнього життя й діяльності учнів, сприяли розширенню їх світогляду, розвиткові логічного мислення.

       М.Корф, який усе життя боровся за реалізацію ідеї загального обов’язкового навчання, земську школу вважав лише першою сходинкою в освіті. Тому мету такої школи він визначив у її сенсі – готувати до життя в соціумі, в реальному середовищі, в конкретному суспільстві.

      Він експериментально не тільки розширив принцип практичності, свідомості, природності, швидкості, легкості, самодіяльності, наочності, врахування індивідуальних особливостей дітей, але саме в земській педагогіці обґрунтував принципи стислості, простоти, раптовості, впевненості в успіху і, що особливо цінно, на наш погляд, подав конкретні практичні поради вчителю щодо їх застосування.

        Саме з ініціативи М.Корфа у земських школах втілювалися основні дидактичні принципи розвивального навчання, а саме: не вимагати від дітей заучувати матеріал без розуміння, забезпечувати доступність у навчанні, не звільняти дітей від самостійного обдумування, не залишати дітей без допомоги, у навчанні йти вперед, спираючись на вивчений матеріал.

       Особливу увагу педагог приділяв методам розвивального навчання. Він сформулював мету застосування методу навчання як правильний розподіл навчального матеріалу, системне його розташування, що полегшує як передачу, так і засвоєння. Справедливо вважаючи, що вчитель повинен бути не тільки педагогом, а й дослідником, він рекомендував сміливіше запроваджувати самостійні письмові роботи, забезпечувати тісний зв’язок школи з громадським життям рідного села, краю, залучати учнів до краєзнавчої діяльності.

        Самостійні роботи були надзвичайно важливими в роботі земських шкіл. Розробив графіки такої роботи. Навчання тривало 3 години до обіду і 3 години – після обіду. Термін навчання становив 3 роки.

         Сказане дозволяє зробити висновок, що земська школа завдяки педагогічним пошукам М.Корфа, його спадщині стала на шлях розвивального навчання, а основою методики викладання затвердилася організація самостійної розвивальної діяльності учнів.            Роль учителя була спрямована на активізацію діяльності учнів різноманітними засобами, методами та прийомами навчання. Таким чином, ідеї М.Корфа є провідними ідеями в розв’язанні актуальних проблем розвивального навчання на сучасному етапі вдосконалення освіти: впровадження нових типів і видів викладання, історичний характер змісту національного виховання, особистісно орієнтований підхід у навчально-виховному процесі.