КТП біологія 8 клас.за програмою Соболь, 1 семестр

№

Зміст

Діяльність

Очікувані результати

Саморозвиток, дз

прим

Тема 1. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ. БУДОВА ОРГАНІЗМУ. ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМУ

Основний спосіб навчальної діяльності: ДОСЛІДЖЕННЯ

Ціннісна категорія теми: ГІДНІСТЬ ЛЮДИНИ

Ключові компетентності: ЕКОЛОГІЧНА, соціальні, вільне володіння державною мовою

ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

як біологічна система.

Властивості організму

людини. Біологічна

індивідуальність.

Рівні організації

організму людини.

Хімічний склад організму

людиниБУДОВА ОРГАНІЗМУ

ЛЮДИНИ.

Різноманітність клітин

людини. Тканини

організму людини.

Органи та фізіологічні

системи органів.

ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ

ОРГАНІЗМУ

ЛЮДИНИ. Біохімічні та

біофізичні процеси

життєдіяльності клітин.

Фізіологічні функції, їх

взаємозв’язок з будовою.

 Внутрішнє середовище

організму людини.

Властивості внутрішнього

середовища.

Гомеостаз організму та

його показники.

Механізми підтримання

сталості внутрішнього

середовища.

Тема Природні та соціальні

чинники адаптації

людини.

Біологічні та соціальні

адаптації людини. Рівні

біологічної адаптації

організму людини. Механізми фізіологічної

адаптації людини.

Тема досягнень природничих наук і

техніки на добробут і здоров’я

людини.

Механізми фізіологічної

адаптації людини.

існує зв'язок між названими суспільними цінностями та біологічною здатністю до

адаптацій? Вправа для формування вибірковості. Основні складові компоненти здоров’я людини

Міжпредметні зв’язки «Біологія + Екологія»*. Гірська хвороба – що це?

«Вчись вчитись» Ціннісно-емоційне завдання&. Дослідження адаптації до шкільного життя

(проєктивна методика «Дерево» (Джон і Дайан Лампен).

Формувальне оцінювання .Адаптація людини: адаптогенні чинники, рівні, види та механізми.

Організм людини та

його дослідження.

Біологія людини, її

зв'язок з іншими науками.

Застосування знань про

організм людини.

Людина - біосоціальна

істота.

Ставлення людини до

природи з позицій сталого

розвитку суспільства

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

Навчальне завдання Що спільного має організм людини з іншими організмами? Опорна

схема.ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ, будова, життєдіяльність,властивості, взаємозв’язок з

природою ,суспільством

Розвивальне завдання У чому полягає складність організму людини? Дослідницька вправа.

Формулювання проблеми досліджень організму людини з використанням

антропометричних методів.

Ціннісне завдання Чи потрібне розуміння біологічної індивідуальності для формування уявлень про власну особистісну цінність? Вправа для визначення змісту ціннісної

категорії. Що таке ГІДНІСТЬ ЛЮДИНИ?

Вірш Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти людина».«Вчись вчитись» Особистісне завдання «Властивості характеру». Тест. Вимірювання

рівня самоповаги (за методикою «Шкала М. Розенберга

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

Навчальне завдання Які особливості будови організму людини? Опис з використанням

схеми «Ієрархія» Будова організму людини: клітини, тканини, органи, системи органів.

Розвивальне завдання Що відмінного у різних клітин організму людини?

ПРАКТИЧНА

РОБОТА 1. Дослідження різноманітність клітин організму людини

Ціннісне завдання Абсолютно кожна людина є особливою, винятковою,надзвичайною, як і мільйони зірок на небі. Чи достовірним є це твердження стосовно органів різних

людей? Вправа для сприймання. Розташування і форма різних органів людини

«Усі люди є вільні й рівні у своїй

гідності та правах» (Конституція України, стаття 21). Чому право на людську гідність

необхідне для існування та розвитку людини?

«Опорна схема»

Формувальне оцінювання. Будова організму людини Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

Навчальне завдання Чим відрізняються життєві функції організму людини? Пояснення з

використанням схеми . Чи існує взаємозв'язок між функціями та будовою тканин?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2. Дослідження будови тканин у взаємозв’язку з функціями.

Ціннісне завдання Чим і чому відрізняються процеси життєдіяльності різних людей?

Вправа для реагування. Зовнішні та внутрішні причини різної частоти пульсу у людей

Дослідницька вправа. Доведення взаємозв’язку гідності людини з

процесами життєдіяльності.

«Вчись вчитись» Комунікативне завдання. Життєві функції організму людини.

Формувальне оцінювання Репродуктивне завдання.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

Навчальне завдання Що забезпечує цілісність будови та життєдіяльності організму людини? Самостійне перетворення знань з використанням інтелект-карти.

Розвивальне завдання Чи однаковий склад внутрішнього середовища різних організмів?

Яку інформацію про склад внутрішнього середовища дає лабораторний аналіз крові?

Дослідницька вправа. Склад внутрішнього середовища та лабораторний аналіз крові.

Ціннісне завдання Як підтримується сталість внутрішнього середовища організму

людини? Вправа для формування переконаності. Механізм зворотного зв’язку та підтримання рівня глюкози в крові.

Міжпредметні зв’язки «Біологія + Етика»*. «Усі люди народжуються вільними і рівними

в своїй гідності й правах» (Загальна Декларація прав людини ст. 1). Що є біологічним

підґрунтям ПРАВА ЛЮДИНИ НА ГІДНІСТЬ?

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

Навчальне завдання Які особливості адаптації людини? Оцінювання знань з використанням

інтелект-карти.

Розвивальне завдання Чи існує зв'язок між станом здоров’я та адаптаційними

можливостями організму людини? ПРАКТИЧНА РОБОТА 3. Оцінювання адаптаційного

потенціалу (методика Р. М. Баєвського)*.

Ціннісне завдання «Коли немає здоров’я – мудрість мовчить,

мистецтво не народжується,сила спить, багатство не потрібне і розум безсилий».

Формування біологічної

компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця:

визначає зміст понять: ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ, клітина, тканина, орган, система органів,

ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ

ОРГАНІЗМУ, внутрішнє

середовище, гомеостаз, адаптація організму, біологія людини;

візуалізує знання: про організм людини;

 описує: будову організму людини;

пояснює: життєдіяльність організму людини;

самостійно перетворює знання: про внутрішнє середовище організму

людини;

оцінює знання: про адаптації

організму людини;

структурує знання і моделює зміст теми.    Учень  / учениця:

формулює проблему дослідження:

організму людини з використанням

антропометричних методів; визначає мету і завдання

дослідження: будови різних клітин організму людини;

визначає етапи дослідження:

взаємозв’язку процесів

життєдіяльності й будови тканин;

аналізує результати дослідження:

аналізу крові для розуміння складу внутрішнього  середовища;

оцінює значення досліджень: для розуміння зв'язку між станом здоров’я та адаптаційними можливостями організму людини;

співпрацює в групі та створює інфорграфіку.

СТАВЛЕННЯ.

Учень / учениця:

визначає сутність ціннісної

категорії: ГІДНІСТЬ ЛЮДИНИ;

усвідомлює та сприймає:

твердження про унікальність і неповторність будови кожного організму людини;

виявляє ставлення: щодо

відмінностей процесів

життєдіяльності у різних людей;

пояснює: біологічне підґрунття права кожної людини на гідність;

виявляє вибірковість ставлення:

щодо зв'язку суспільних цінностей та біологічною здатністю до адаптацій;

розробляє освітні продукти наоснові ставлення:  оцінювання власних дій у природі з позицій безпеки життєдіяльності, етичних норм і принципів сталого  розвиткусуспільства.

Формування ключової

компетентності

УМІННЯ: використовувати

україномовні джерела для здобуття інформації природничого змісту;

СТАВЛЕННЯ: оцінювання впливу досягнень природничих наук і техніки на добробут і здоров’я

людини.

Тематичне оцінювання ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Формувальне оцінювання

Тема 2. РЕГУЛЯЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: САМОРЕГУЛЯЦІЯ. РЕГУЛЯЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ

Основний спосіб навчальної діяльності: ІНФОРМУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: ПРАВО НА ЖИТТЯ

Ключові компетентності: КУЛЬТУРНА, здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, інформаційно- комунікаційна

САМОРЕГУЛЯЦІЯ.

Рівні саморегуляції в

організмі людини.

Функції саморегуляції

(інтегративна,

гомеостатична,

адаптивна, захисна).

Принцип зворотного

зв’язку – основа

саморегуляції.

Тема РЕГУЛЯЦІЯ

ФІЗІОЛОГІЧНИХ

ФУНКЦІЙ.

Регуляторні системи

організму людини та

загальні принципи їх

організації.

Механізми координації

процесів життєдіяльності

(нервовий, гуморальний,

імунний).

Тема Нервова регуляція. Рівні

організації та значення

нервової регуляції. Нейрони та їх роль в

нервовій регуляції

Рефлекторний принцип

нервової регуляції. Склад

рефлекторної дуги

Тема Імунна регуляція. Рівні

організації та значення

імунної регуляції.

Поняття про антигени і

антитіла.

Біологічні бар’єри

організму людини та їх

функції.

 Регуляція фізіологічних

функцій та наукові

дослідження.

Вплив зовнішніх чинників

на регуляцію

фізіологічних функцій.

Дослідження та

застосування знань про

регуляцію фізіологічних

функцій.

Імунна регуляція. Рівні

організації та значення

імунної регуляції.

Поняття про антигени і

антитіла.

Біологічні бар’єри

організму людини та їх

функції.

 Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

У чому необхідність саморегуляції для біологічних систем? Опорна схема. САМОРЕГУЛЯЦІЯ, рівні організації, функції, принцип зворотного зв’язку.

Розвивальне завдання Які процеси є основою саморегуляції? Інформаційно-пошукова

вправа. Інтегративні, гомеостатичні, адаптивні, захисні процеси саморегуляції

Ціннісне завдання Чому право на життя є природним? Вправа на визначення змісту

ціннісної категорії. У чому зміст ПРАВА НА ЖИТТЯ? (Конституція України. Розділ ІІ.

Стаття 23).

Особистісне завдання «Властивості характеру». Тест.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

Навчальне завдання Які особливості відрізняють фізіологічну регуляцію? РЕГУЛЯЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ:

регуляторні системи, принципи організації, механізми координації

Розвивальне завдання Які загальні принципи організації регуляторних систем?

Інформаційно-пошукова вправа. Регуляторні системи організму людини

Ціннісне завдання Чи існує взаємозв’язок між різними механізмами координації процесів

життєдіяльності? Вправа для сприймання. Як відбувається загоєння рани на руці?

Міжпредметні зв’язки «Біологія + Фразеологізми»*. На яких «трьох китах» тримається

регуляція фізіологічних функцій?

«Вчись вчитись» Регулятивне завдання. Графічний організатор «Фрейм»

Формувальне оцінювання Завдання на розпізнавання*. Механізми координації процесів життєдіяльності

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

Навчальне завдання Які загальні ознаки нервової регуляції? Пояснення. Нервова регуляція:

1) сигнали; 2) шляхи передачі сигналів;  

3)швидкість передачі;

 4) характер впливу.

Розвивальне завдання Як відбувається нервова регуляція фізіологічних функцій?

ПРАКТИЧНА РОБОТА 4. Будова рефлекторної дуги колінного рефлексу.

Ціннісне завдання Яке значення нейронів у нервовій регуляції? Вправа Функціонування нейронів. Комунікативне завдання. Вправа «Топ-10». Українські слова та фрази для вітання, які вам подобається використовувати.

Репродуктивне завдання

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

Навчальне завдання Які загальні ознаки гуморальної регуляції? Самостійне перетворення знань. Гуморальна регуляція: 1) сигнали; 2) шляхи передачі сигналів;

3) швидкість передачі; 4) характер впливу.

Розвивальне завдання Які процеси забезпечують утворення та виділення біологічно

активних речовин (БАР) для гуморальної регуляції? Інформаційно-пошукова вправа.

Внутрішня та зовнішня секреція

Ціннісне завдання Поясніть підґрунтя таких фразеологізмів, як «від страху в піт кинуло»,

«у страху очі великі», «волосся дибки стало», «мурашки по спині забігали», «від радості

дух перехопило». Вправа для формування переконаності. Механізм виникнення емоцій.

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

Навчальне завдання Які загальні ознаки імунної регуляції? Оцінювання знань. Імунна регуляція: 1) сигнали; 2) шляхи передачі сигналів;

3) швидкість передачі; 4) характер впливу.

Розвивальне завдання Завдяки чому більшість шкідливих мікроорганізмів не потрапляє у внутрішнє середовище організму людини? Інформаційно-пошукова вправа.

Рівень «СТВОРЮЄМО»

Навчальне завдання Яке значення для організму має регуляція фізіологічних функцій?

Моделювання змісту теми. Яке значення для людини мають знання процесів регуляції

фізіологічних функцій?

Ціннісне завдання Проєкт на одну із обраних тем.

Формування біологічної

компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця:

визначає зміст понять:

САМОРЕГУЛЯЦІЯ, РЕГУЛЯЦІЯ

ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ,

нервова регуляція,гуморальна

регуляція, імунна регуляція;

візуалізує знання: про

саморегуляцію;

описує: регуляцію фізіологічних функцій;

пояснює: нервову регуляцію;

самостійно перетворює знання: про гуморальну регуляцію;

оцінює знання: про імунну

регуляцію;моделює зміст теми: РЕГУЛЯЦІЯ

ФІЗІОЛОГІЧНИХФУНКЦІЙ

УМІННЯ

ІНФОРМУВАННЯ. Учень /

учениця:

виділяє істотне: щодо значення саморегуляції;

описує з використанням наукової термінології: загальні принципи організації регуляторних систем;

Тема 3. ОПОРА ТА РУХ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ОПОРА

Основний спосіб навчальної діяльності: ОБҐРУНТУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: ПРАЦЯ. КРАСА

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, соціальні, культурна

 ОПОРА ЛЮДИНИ.

Рівні організації та

значення.

Кісткова та хрящова

тканина.

Опорно-рухова система,

будова та функції.

Тема Кістка як орган скелетної

системи.

Будова, хімічний склад,

властивості та функції

кістки (на прикладі

трубчастої кістки).

Різноманітність кісток.

З’єднання кісток.

Тема Скелетна система

людини. Будова й

функції скелета людини.

Особливості скелета

людини, пов’язані з

прямоходінням, працею

та мовою.

РУХ ЛЮДИНИ.

Особливості руху

людини.

М’язові тканини.

М’яз як орган м’язової

системи. Будова,

властивості та функції

м’яза (на прикладі

скелетного м’яза).

Різноманітність м’язів.

М’язова система

людини. Основні групи і

значення скелетних м’язів людини.

Робота скелетних м’язів.

Умови продуктивної

роботи м’язів.

Втома скелетних м’язів.

Опора та рух людини і

наукові дослідження.

Вплив природних і

соціальних чинників на

формування скелету і

м’язів.

Гіпокінезія і гіподинамія.

Дослідження та

застосування знань про

опору й рух.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

Навчальне завдання У чому сутність опори як життєвої функції? Опорна схема. ОПОРА

ЛЮДИНИ, рівні організації, значення та взаємозв’язки з іншими життєвими функціями.

Розвивальне завдання Які особливості кісткової та хрящової тканини визначають опору людини? ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 5. Мікроскопічна будова кісткової та хрящової

тканин*.

Ціннісне завдання Чи існує зв'язок між опорою людини та працею і красою? Вправа на

визначення змісту ціннісної категорії. Що таке ПРАЦЯ та КРАСА?

Міжпредметні

«Вчись вчитись» Особистісне завдання «Властивості характеру». Тест. Який у тебе стиль мислення? (за методикоюХаррісона та Р. Бремсона).

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

Навчальне завдання Чому кістка – це орган опорно-рухової системи? Опис з

використанням інтелект-карти. Кістка, будова, хімічний склад, властивості та функції

Розвивальне завдання. Чим і чому різняться кістки скелету людини?  Характеристика окремих кісток людини

Ціннісне завдання Як праця може зміцнювати кістки і як хімічний склад та властивості

кісток впливають на здатність до праці?  Графічний організатор «Інтелект-карта».

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

Навчальне завдання Які органи утворюють скелетну систему людини? Скелет людини, будова, функції, особливості

Розвивальне завдання Які причини відмінностей та подібності у будові скелета людини і ссавців? Інтелектуально-розвивальна вправа. Порівняння скелета людини і горили

Ціннісне завдання «Людина народжена для праці, як птах для польоту» (Папа Римський

Пій ХІ). З якими особливостями скелету людина народжується для праці, а які формуються упродовж трудової діяльності? Особливості скелета

людини і праця

Міжпредметні зв’язки «Біологія +Медицина»*. Остеопороз – чому?

«Вчись вчитись» Комунікативне завдання. Вправа «Цікава хвилина». Рекорди опорно-рухової системи

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

Навчальне завдання У чому сутність руху як життєвої функції? Самостійне перетворення знань у логічні схеми.

Розвивальне завдання Які особливості м’язової тканини визначають рухи людини?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 6. Мікроскопічна будова м’язової тканини*.

Ціннісне завдання Чи існує зв'язок між властивостями м’язів та красою тіла людини?

Вправа для формування переконаності. Будова і властивості скелетного м’яза.

Рівень«ОЦІНЮЄМО»

Навчальне завдання Оцінювання знань з використанням інтелект-карти. Робота м’язів, основні групи, властивості, значення скелетних м’язів людини.

Розвивальне завдання Які умови найпродуктивнішої роботи скелетних м’язів?

ПРАКТИЧНА РОБОТА 7. Розвиток втоми під час статичного й динамічного

навантаження. Вплив ритму і навантаження на розвиток втоми

Ціннісне завдання Чи можуть розвиватися м’язи без  авантаження? Вправа для формування вибірковості. Навантаження і втома м’язів

Міжпредметні зв’язки «Біологія + Культура»*. «Шукай краси, добре шукай! Вона є все,

вона є всюди!» (Іван Франко). А чи існує зв'язок між сприйняттям прекрасного і

продуктивністю праці?

«Вчись вчитись» Ціннісно-емоційне завдання. Мої пропорції тілаМ’язова система л. юдини

Рівень «СТВОРЮЄМО»

Навчальне завдання Що таке опора та рух людини?

Розвивальне завдання Чому опора та рух людини мають біосоціальний характер?

Формування біологічної

компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця:

визначає зміст понять:  опорно-рухова система, кістка, скелетна система людини, рух людини, м’яз,

м’язова система людини;

візуалізує знання: про опору людини;

описує: кістку як орган скелетної системи;

пояснює: будову та функції

скелетної системи людини;

самостійно перетворює знання: про рух людини;

оцінює знання: про м’язову систему людини;

структуує знання, моделює зміст теми:

УМІННЯ ОБҐРУНТУВАННЯ.

Учень /учениця:

висловлює твердження: особливості кісткової та хрящової тканин, які

визначають функцію опори;

підбирає аргументи і пояснює: чим і чому кістки скелету людини відрізняються

Тема 4. ОБМІН РЕЧОВИН ТА

ЕНЕРГІЇ. ХАРЧУВАННЯ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ. ЖИВЛЕННЯ

Основний спосіб навчальної діяльності: ДОСЛІДЖЕННЯ

Ціннісна категорія теми: БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Ключові компетентності: ЕКОЛОГІЧНА, соціальні, математична

ЕНЕРГІЇ. Функції та

етапи обміну речовин та

енергії людини.

Зовнішні чинники, що

впливають на обмін

речовин та енергії.

Внутрішні зв’язки обміну

речовин та енергії з

іншими життєвими

функціями.

ХАРЧУВАННЯ.

Значення харчування.

Харчові продукти, їх

склад та класифікація.

Енергетична та харчова

цінність харчових

продуктів. Енергетичні та

харчові потреби.

Поживні речовини.

Молекулярний склад,

функціональне значення

білків, жирів та вуглеводів

їжі.

Обмін білків, жирів і

вуглеводів в організмі

людини

Додаткові речовини.

Мінеральні речовини, їх

значення для організму.

Обмін води та

мінеральних речовин.

Харчові добавки

ВІТАМІНИ. Особливості

та роль в організмі

людини.

Різноманітність вітамінів.

Порушення, що

виникають під час нестачі

чи надлишку вітамінів. Обмін речовин та

енергії, харчування і

наукові дослідження.

Вплив природних і

соціальних чинників на

харчування.

Раціональне харчування.

Дослідження та

застосування знань про

харчування.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

Навчальне завдання У чому сутність обміну речовин та енергії?

Розвивальне завдання Чому дослідження обміну речовин і перетворення енергії з

використанням індексу тіла рекомендується здійснювати у дорослих? ПРАКТИЧНА

РОБОТА 8. Самоспостереження за співвідношенням маси й зросту тіла.

Ціннісне завдання Чому знання обміну речовин та енергії є необхідною складовою

безпеки життєдіяльності? Вправа для визначення змісту ціннісної категорії. Що таке

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ?

 Тест на тривожність

(ознайомлення з методикою «Шкала тривожності» Тейлора)

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

Навчальне завдання Яке значення харчування? Опис за радіальною схемою. Харчування та його функції

Розвивальне завдання Як визначають енергетичні потреби? Дослідницька вправа Які продукти мають більшу енергетичну цінність: молоко, сік виноградний чи сік апельсиновий?

Ціннісне завдання Чому більшість педіатрів не рекомендують вживати гриби дітям?

Вправа для сприймання. Поживні й додаткові речовини білих грибів.

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

Навчальне завдання Які особливості поживних речовин?

Розвивальне завдання Як визначити цінність харчових продуктів? ПРАКТИЧНА РОБОТА

9. Характеристика харчового продукту за планом.

Ціннісне завдання Чому надлишок вуглеводів в раціоні може сприяти зайвій вазі? Формувальне оцінювання Репродуктивне завдання

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

Навчальне завдання Які особливості додаткових речовин у складі їжі? Додаткові речовини їжі: вода, мінеральні солі, вітаміни: властивості та значення

Розвивальне завдання У якому вигляді кухонна ціль бере участь у фізіологічних процесах

життєдіяльності?

Ціннісне завдання У чому суть українського прислів’я «Нема долі без солі»? Вправа для

формування переконаності. Водно-сольовий обмін в організмі людини

Формувальне оцінювання Продуктивно-конструктивне завдання*.

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

Навчальне завдання Чим вітаміни відрізняються від інших додаткових речовин?

Оцінювання знань за допомогою радіальної схеми&. ВІТАМІНИ: різноманітність, значення.

Розвивальне завдання Чому щодня потрібно вживати свіжі фрукти та овочі? Дослідницька

вправа. Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни, їх джерела надходження.

Ціннісне завдання Чому у своїй практиці лікарі частіше зустрічаються з проблемами надлишку вітамінів, ніж з їх нестачею? Вправа для формування вибірковості. Наслідки

надмірного вживання вітамінів в складі вітамінних препаратів.

Формувальне оцінювання Продуктивно-творче завдання*. Вітаміни

Рівень «СТВОРЮЄМО»

Навчальне завдання Які особливості обміну речовин та енергії в організмі людини?

Моделювання змісту теми.

Розвивальне завдання Які чинники мають визначальний вплив на харчування людини?

Інфографіка. Вплив природних і соціальних чинників на харчування

Тематичне оцінювання

 Формування біологічної

компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця:

визначає зміст понять: ОБМІН

РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ,

ХАРЧУВАННЯ, поживні

речовини, додаткові речовини, вітаміни.

візуалізує знання: про обмін речовин та енергії;

описує: функції харчування;

пояснює: енергетичну та пластичну функції поживних речовин;

самостійно перетворює знання: про додаткові речовини їжі;

оцінює знання: про значення вітамінів;

структурує знання і моделює зміст

теми: ОБМІН РЕЧОВИН ТА. ХАРЧУВАННЯ

ЛЮДИНИ. УМІННЯ

ДОСЛІДЖЕННЯ.

Учень / учениця:

формулює проблему дослідження:

обміну речовин та енергії з

використанням індексу маси тіла; визначає мету і завдання дослідження: енергетичних та харчових потреб організму;чому сутність обміну речовин та енергії?

ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ:1) функції

2) етапи; 3) зв’язки.

Розвивальне завдання Чому дослідження обміну речовин і перетворення енергії з використанням індексу тіла рекомендується здійснювати у дорослих? ПРАКТИЧНА

РОБОТА 8. Самоспостереження за співвідношенням маси й зросту тіла.

Тема 5. ТРАВЛЕННЯ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ТРАВЛЕННЯ

Основний спосіб навчальної діяльності: ІНФОРМУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: ДОБРОБУТ (БЛАГОПОЛУЧЧЯ)

Ключові компетентності: СОЦІАЛЬНІ, культурна, екологічна

ТРАВЛЕННЯ. Рівні

організації, процеси, типи

та значення.

Травна система людини,

будова та функції.

Травні ферменти, їх

значення.

Ротова порожнина.

Компоненти будови (зуби,

слинні залози, язик), їх

функції. Особливості

процесів та регуляція

травлення в ротовій

порожнині.

Глотка і ковтання.

Стравохід і переміщення

харчових грудочок.

Шлунок. Компоненти

будови (оболонки стінок

шлунку, шлункові залози,м’язи-сфінктери), їх функції. Особливості процесів травлення у шлунку.

Регуляція травлення у

шлунку.

Тонкий кишківник.

Компоненти будови

(оболонки, кишкові

залози, ворсинки), їх

функції.

Особливості процесів та

регуляція травлення у

тонкому кишківнику.

Печінка і підшлункова, їх участь у травленні.

Товстий кишківник.

Компоненти будови.

Мікрофлора товстого

кишківника.

Особливості процесів та

регуляція травлення у

тонкому кишківнику.

Травлення і наукові

дослідження. Вплив

природних і соціальних чинників на травлення

людини.

Захворювання органів

травлення. Харчові

розлади.

Дослідження та

застосування знань про

травлення.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

Навчальне завдання У чому сутність травлення? Опорна схема

ТРАВЛЕННЯ: рівні організації та значення.

Розвивальне завдання Чи взаємопов’язана травна система людини з іншими

фізіологічними системами?

Ціннісне завдання Чи залежать добробут від травлення? Вправа на визначення змісту

ціннісної категорії. Що таке ДОБРОБУТ?

Тест на почуття

(ознайомлення з опитувальником САН (Самопочуття. Активність. Настрій)

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

Навчальне завдання Які особливості процесів травлення у ротовій порожнині? Опис за

Схемою.Ротова порожнина: компоненти будови та процеси

травлення.

Розвивальне завдання Чому в ротовій порожнині відчувається солодкий смак, якщо

декілька хвилин жувати чорний хліб? ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 10. Дія ферментів слини

на крохмаль

Ціннісне завдання Чи залежить добробут людини від травлення в ротовій порожнині?

Вправа для сприймання. Зуби людини та її добробут.

Формувальне оцінювання Завдання на розпізнавання*. Травлення в ротовій порожнині

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

Навчальне завдання Які особливості процесів травлення у шлунку? Пояснення за схемою

«Шлунок: компоненти будови та процеси травлення.

Розвивальне завдання Як довести взаємозв’язок травлення у шлунку з іншими процесами

життєдіяльності? Будова шлунку

Ціннісне завдання «Шлунок першим приймає навантаження від їжі та є головним органом

формування здоров’я» (Авіценна). Вправа для реагування. Здоров’я і функціонування

шлунку

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

Навчальне завдання Які особливості процесів травлення у тонкому кишківнику?Самостійне перетворення за схемою. Тонкий кишківник: компоненти будови та процеси травлення.

Розвивальне завдання Завдяки чому здійснюється всмоктування продуктів розщеплення поживних речовин у тонкому кишківнику? ПРАКТИЧНА РОБОТА 11. Будова і функції

ворсинки*.

Ціннісне завдання Як жовч впливає на травлення? Вправа для формування переконаності.

Функції жовчу Формувальне оцінювання

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

Навчальне завдання Які особливості процесів травлення у товстому кишківнику?

Оцінювання за схемою «Функціонування»Товстий кишківник: компоненти будови та

процеси травлення.

Розвивальне завдання Яке значення функцій товстого кишківника в обміні речовин та

перетворенні енергії організму людини? Інформаційно-комунікаційна вправа. Будова та функції товстого кишківника

Ціннісне завдання Яке значення «корисних» бактерій товстого кишківника? Вправа для

Формування вибірковості. Целюлозобактерії та мутуалізм.

Формувальне оцінювання.

 Рівень «СТВОРЮЄМО»

Навчальне завдання Які особливості травлення людини? Моделювання змісту теми.

ТРАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ. Розвивальне завдання Чи залежить травлення людини від зовнішніх впливів?

Конструювання онлайн-тестів (в сервісі Online Test Pad) на тему: Вплив екологічних

чинників на травлення людини.

Ціннісне завдання Проєкт на одну із тем&: про вплив досягнень природничих наук і

техніки на добробут і здоров’я людини:

Формування біологічної

компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця:

визначає зміст понять:

ТРАВЛЕННЯ, травна система, ротова порожнина, шлунок,

тонкий кишківник, товстий

кишківник.

візуалізує знання: травлення людини;

описує: травлення в ротовій

порожнині;

пояснює: травлення у шлунку;

самостійно перетворює знання: про травлення у тонкому кишківнику;

оцінює знання: про основні процеси товстого кишківника; структурує знання і моделює зміст

теми: ТРАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ.

 Учень /учениця:

виділяє істотне: щодо

взаємозв’язків травної системи з іншими фізіологічними системами;

пояснює значення інформації про травні ферменти для пояснення

впливу слини на крохмаль;

здійснює пошук інформації: про взаємозв’язок травлення у шлунку з іншими процесами життєдіяльності; аналізує інформацію: про

всмоктування продуктів

розщеплення поживних речовин у тонкому кишківнику;

оцінює інформацію: про значення процесів товстого кишківника для обміну речовин і перетворення

енергії;

створює та презентує; онлайн-тести про вплив екологічних чинників на травлення людини.

СТАВЛЕННЯ

визначає сутність ціннісної

категорії: ДОБРОБУТ;

усвідомлює та сприймає:

твердження про взаємозв’язок

добробуту і травлення;

висловлює судження: щодо зв’язку

здоров’я із діяльністю шлунку;

обґрунтовує запропоновані

твердження: про значення жовчі у

траленні;

виявляє вибірковість ставлення:

щодо корисного значення бактерій

товстого кишківника;

розробляє освітні продукти на

основі ставлення: про вплив

досягнень природничих наук і техніки на добробут і здоров’я людини.

Формування ключової

компетентності

УМІННЯ: пояснювати природничо-

наукове підґрунтя окремих

мистецьких проявів;

СТАВЛЕННЯ: усвідомлення

значення техніки у розвитку культури,

цінування розмаїття природи.природничих наук

Тема 6. ДИХАННЯ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ДИХАННЯ

Основний спосіб навчальної діяльності: ОБҐРУНТУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: СВОБОДА

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, культурна, соціальні

ДИХАННЯ ЛЮДИНИ.

Рівні організації та

значення. Етапи дихання:

зовнішнє дихання,

транспорт дихальних газів

та внутрішнє дихання.

Основні процеси дихання.

Особливості дихання

людини

Дихальна система

людини. Функції

дихальної системи.

Будова та функції

повітроносних шляхів.

Легені, особливості

будови.

Зовнішнє дихання.

Вентиляція легень і

дихальні рухи.

Газообмін в легенях та

дифузія газів.

Основні показники

зовнішнього дихання. Поняття про життєву

ємність легень.

Транспорт дихальних

газів.

Гемоглобін та дихальні

гази.

Транспорт кисню.

Транспорт вуглекислого

газу.

Внутрішнє дихання.

Газообмін в тканинах.

Тканинне дихання.

Споживання кисню

тканинами. Кисневе

голодування.

Регуляції дихання.

Дихання людини і

наукові дослідження.

Вплив природних і

соціальних чинників на

дихання людини. Сучасні

методи дослідження

дихання.

Дослідження й

застосування знань про

дихання.

Формування біологічної

компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця:

визначає зміст понять: ДИХАННЯ

ЛЮДИНИ, дихальна система,

зовнішнє дихання, транспорт

дихальних газів, тканинне

дихання;

візуалізує знання: про дихання

людини;

описує: дихальну систему;

пояснює: зовнішнє дихання;

самостійно перетворює знання: про

транспорт дихальних газів;

оцінює знання: про внутрішнє

дихання;

структурує знання і моделює зміст

теми: ДИХАННЯ ЛЮДИНИ.

УМІННЯ

ОБҐРУНТУВАННЯ. Учень /

учениця:

висловлює судження: про існування

зв’язку між процесами дихання;

підбирає аргументи: для доведення

взаємозв’язку будови легень із

функцією газообміну;

обґрунтовує зв’язок: показників

зовнішнього дихання із фізичними

тренуваннями і здоровим способом

життя; пояснює: властивості крові, які

визначають транспорт дихальних

газів;

оцінює та обґрунтовує: причини

кисневого голодування тканин;

створює та презентує онлайн-тести

про вплив екологічних чинників на

дихання людини.

СТАВЛЕННЯ

визначає сутність ціннісної

категорії: СВОБОДА;

усвідомлює та сприймає:

твердження про індивідуальні

особливості голосового апарату

людини;

висловлює міркування: щодо

можливого зв'язку складу повітря і

свободою людини;

виявляє переконання: про важливість

свіжого і чистого повітря для

дихання;

виявляє ставлення: щодо

твердження про значення кисню;

розробляє освітні продукти на

основі: емоційно-ціннісного

сприйняття природи для успішного

життя в соціоприродному

середовищі.

Формування ключової

компетентності

УМІННЯ: пояснювати природничо-

наукове підґрунтя мистецьких

проявів;

СТАВЛЕННЯ: оцінювання впливу

досягнень природничих наук на

здоров’я людини.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

Навчальне завдання У чому сутність дихання? Опорна схема. ДИХАННЯ ЛЮДИНИ:

рівні організації, етапи, основні процеси та особливості.

Розвивальне завдання Які фізичні та хімічні процеси є основою дихання людини?

Інтелектуально-розвивальна вправа. Послідовність та зв’язок процесів дихання.

Ціннісне завдання Чи існує зв'язок між диханням людини та її свободою? Вправа на

визначення змісту ціннісної категорії. Що таке свобода СВОБОДА?

Міжпредметні зв’язки «Біологія + Фізика»*. Енергія і дихання

«Вчись вчитись» Особистісне завдання «Властивості характеру»&. Тест на внутрішню

свободу (за опитувальником «Я і світ»).

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

Навчальне завдання Чи існує взаємозв’язок будови органів дихання з їхніми функціями?

Опис з допомогою таблиці «Будова та функції»&. Дихальна система людини: будова та

функції.

Розвивальне завдання Як функція газообміну позначається на будові легень?

Інтелектуально-розвивальна вправа. Газообмін та будова легень.

Ціннісне завдання Чи відрізняється за будовою голосовий апарат видатних співаків?

Вправа для сприймання. Індивідуальні особливості будови гортані.

Міжпредметні зв’язки «Біологія + Латина»*. Dum spiro spero (Овідій).

«Вчись вчитись» Регулятивне завдання&. Графічний організатор. Таблиця «Будова та

функції».

Формувальне оцінювання Завдання на розпізнавання*. Дихальна система людини

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

Навчальне завдання Пояснення з використанням фрейму «Три кольори»&. Зовнішнє

дихання: вентиляція легень, газообмін в легенях, показники.

Розвивальне завдання Як досліджують зовнішнє дихання? ПРАКТИЧНА РОБОТА 11.

Спірограма та показники зовнішнього дихання

Ціннісне завдання «З повітря виткана свобода людини» (Фрідріх Ніцше). Як кисень та

вуглекислий газ можуть впливати на внутрішню свободу людини? Вправа для реагування.

Вплив вуглекислого газу та кисню на самопочуття людини.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

Навчальне завдання Які біофізичні та біохімічні процеси є основою транспорту газів?

Самостійне перетворення знань в графічну форму. Кладограма. Транспорт дихальних

газів

Розвивальне завдання Як кров транспортує гази? Інтелектуально-розвивальна вправа.

Властивості крові і транспорт газів

Ціннісне завдання Як відбувається регуляція дихання за допомогою вуглекислого газу?

Вправа для формування переконаності. Гуморальна регуляція дихання та СО2.

Міжпредметні зв’язки «Біологія + Символіка». Тризуб і воля

«Вчись вчитись» Пізнавальне завдання. Правило-орієнтир «Інфографіка»

Формувальне оцінювання Продуктивно-конструктивне завдання. Транспорт газів

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

Навчальне завдання У чому сутність дихання в клітинах? Оцінювання знань з

використанням фрейму «Три кольори»&. Внутрішнє дихання: газообмін в тканинах,

транспорт в клітини та клітинне дихання.

Розвивальне завдання Як відбувається постачання кисню тканинам? Інтелектуально-

розвивальна вправа. Причини кисневого голодування

Ціннісне завдання Яке значення кисню для життя й свободи? Вправа для формування

вибірковості. Механізм термінової адаптації людини до нестачі кисню.

Міжпредметні зв’язки «Біологія + Хімія»*. А. де Лавуазьє та Оксиген.

«Вчись вчитись» Ціннісно-емоційне завдання&. Як правильно дихати?

Формувальне оцінювання Продуктивно-творче завдання*. Внутрішнє дихособливості дихання людини? Моделювання змісту теми.

ДИХАННЯ ЛЮДИНИ

Розвивальне завдання Чи впливають зовнішні чинники на дихання? Конструювання

онлайн-тестів (в сервісі Online Test Pad) на тему: Вплив екологічних чинників на дихання

людини.

Ціннісне завдання Проєкт на одну із тем&: про емоційно-ціннісне сприйняття природи для

успішного життя в соціоприродному середовищі:

1. Переклад. Goal 15: Life on land.

2. Дослідження. Спорт та аеробні й анаеробні вправи.ання

Тема 7. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН

Основний спосіб навчальної діяльності: ІНФОРМУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: ДОБРО 

Ключові компетентності: СОЦІАЛЬНІ, культурна, інформаційно-комунікаційна

ТРАНСПОРТ

РЕЧОВИН ЛЮДИНИ.

Рівні організації та

значення для організму.

Транспортні рідини та

процеси, що визначають

транспорт речовин.

Серцево-судинна

система, будова і функції.

КРОВ. Склад та функції

крові.

Формені елементи крові.

Еритроцити, лейкоцити та

тромбоцити, їхні

особливості.

Лімфа, склад і функції.

Кровотворення. Органи

та чинники

кровотворення.

Гемоглобін та його

форми.

Групи крові. Зсідання

крові

Серце, його будова й

функції.

Робота серця. Регуляція

роботи серця

Показники

функціонального стану

серця.

Кровоносні судини.

Будова і функції артерій,

вен, капілярів.

Кола кровообігу та їхнє

значення.

Рух крові по судинах.

Закономірності руху крові

Транспорт речовин

людини і наукові

дослідження. Вплив

природних і соціальних

чинників на кровообіг.

Гістогематичні бар’єри.

Дослідження і

застосування знань про

транспорт речовин

Формування біологічної

компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця:

визначає зміст понять:

ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН,

серцево-судинна система, КРОВ,

лімфа, кровотворення, серце,

кровоносні судини.

візуалізує знання: про транспорт

речовин;

описує: кров;

пояснює: кровотворення людини;

самостійно перетворює знання: про

серце людини;

оцінює знання: про кровоносні

судини;

структурує знання і моделює зміст

теми: ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН.

УМІННЯ

ІНФОРМУВАННЯ. Учень /

учениця:

виділяє істотне: щодо рідин

внутрішнього середовища у зв’язку з

транспортом речовин;

пояснює значення інформації для

доведення: взаємозв’язку між

складом та функціями крові;

здійснює пошук інформації: для

розв’язування задач про гемоглобін; аналізує інформацію: про частоту

серцевих скорочень;

оцінює інформацію: про кола

кровообігу в організмі людини;

створює та презентує онлайн-тести

про вплив екологічних чинників на

транспорт речовин в організмі

людини.

СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця:

визначає сутність ціннісної

категорії: ДОБРО;

усвідомлює та сприймає:

твердження про зв'язок між лімфою

та поведінкою людини;

висловлює міркування: щодо зв’язку

груп крові з характером людини;

виявляє переконання: про вплив

зовнішніх чинників на роботу серця;

виділяє закони: що характеризують

рух крові в організмі людини;

розробляє освітні продукти на

основі ставлення: щодо оцінювання

впливу досягнень природничих наук

на добробут і здоров’я людини.

Формування ключової

компетентності

УМІННЯ: знаходити, обробляти,

зберігати інформацію природничого

змісту, перетворювати її з одного

виду на інший з використанням

інформаційно-комунікаційних

технологій.

СТАВЛЕННЯ: усвідомлення

значення природничих наук і

техніки в розвитку культури.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

Навчальне завдання У чому сутність транспорту речовин як фізіологічної функції?

Опорна схема&. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН: рівні організації та значення.

Розвивальне завдання Чому лімфатичну систему об’єднують з кровоносною системою у

серцево-судинну? Інформаційно-пошукова вправа. Будова і значення серцево-судинної

системи людини.

Ціннісне завдання Цікаво, чи відрізняється транспорт речовин у доброї людини? Вправа

на визначення змісту ціннісної категорії. Що таке ДОБРО?

Міжпредметні зв’язки «Біологія + Фізика»*. Рідини та їх плинність

«Вчись вчитись» Особистісне завдання «Властивості характеру»&.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

Навчальне завдання Чому кров – це рідка тканина? Опис з використанням фрейму «Три

кольори»&. Кров: склад, властивості, функції.

Розвивальне завдання Як довести взаємозв’язок складу і функцій крові? ЛАБОРАТОРНА

РОБОТА 12. Мікроскопічна будова крові.

Ціннісне завдання «Добро – це те, що служить збереженню і розвитку життя...» (А.

Швейцер). А чи існує зв'язок між лімфою та поведінкою людини? Вправа для сприймання.

Лімфа та її функції

Міжпредметні зв’язки «Біологія + Хімія»*. Дихальні пігменти й колір крові.

«Вчись вчитись» Регулятивне завдання&. Графічний організатор. Схема «Ієрархія»

Формувальне оцінювання Завдання на розпізнавання*. Кров і лімфа

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

Навчальне завдання Як утворюється кров у людини? Пояснення з використанням

радіальної схеми&. Кровотворення: кровотворні органи, чинники кровотворення,

гемоглобін, групи крові.

Розвивальне завдання Що впливає на вміст кисню в крові? Розв’язування задач. Киснева

ємність крові

Ціннісне завдання Як визначають групу крові? Вправа для реагування. Метод стандартних

сироваток.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

Навчальне завдання Які особливості будови серця людини? Самостійне перетворення

знань з використанням фрейму «Три кольори»&. Серце: будова, функції, робота

Розвивальне завдання Як працює серце людини? ПРАКТИЧНА РОБОТА 13.

Вимірювання частоти серцевих скорочень.

Ціннісне завдання «Добро бачить тільки серце. Найголовнішого очима не побачиш» (А.

де Сент-Екзюпері). Які чинники впливають на роботу серця? ДОМАШНІЙ ПРАКТИКУМ

14. Самоспостереження за частотою серцевих скорочень у різних ситуаціях*.

Міжпредметні зв’язки «Біологія + Література»*. «Що може бути шкідливіше за людину,

котра володіє знаннями найскладніших наук, але не має доброго серця» (Г. Сковорода).

Поясніть це твердження.

«Вчись вчитись» Пізнавальне завдання&. Правило-орієнтир «Оформлення малюнків»

Формувальне оцінювання Продуктивно-конструктивне завдання*. Серце людиниРівень «ОЦІНЮЄМО»

Навчальне завдання Чим судини відрізняються між собою? Оцінювання знань з

використанням ілюстрацій&. Кровоносні судини: типи, будова та функції

Розвивальне завдання Чому мале та велике кола кровообігу починаються із шлуночків

серця, а завершуються передсердями? Інформаційно-пошукова вправа. Будова серця і

кола кровообігу.

Ціннісне завдання Чому тиск і швидкість руху крові відрізняється у різних типах судин?

Вправа для формування вибірковості. Закономірності руху крові

Міжпредметні зв’язки «Біологія + Психологія»*. Чому людина від страху блідніє?

«Вчись вчитись» Ціннісно-емоційне завдання&. Топ-5 Фразеологізми із словом «серце».

Формувальне оцінювання Продуктивно-творче завдання*. Кровоносні судини

Рівень «СТВОРЮЄМО»

Навчальне завдання Які особливості транспорту речовин у людини? Моделювання змісту

теми. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН

Розвивальне завдання Які чинники впливають на кровообіг людини? Конструювання

онлайн-тестів (в сервісі Online Test Pad) на тему: Вплив екологічних чинників на

транспорт речовин.

Ціннісне завдання Проєкт на одну із тем&: щодо оцінювання впливу досягнень

природничих наук на добробут і здоров’я людини:

1. Інформативне повідомлення. Внесок українських вчених у розвиток знань про

серцево-судинну систему.

2. Інформативне пояснення. Гірська й кесонна хвороби – які причини?

3. Дослідження. Нобелівська премія з фізіології та медицини (1920), А.Крог, вуглекислий

газ та капіляри.

4. Есе. Серце в найвідоміших літературних творах.

5. Оцінювання. «І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби

так у людей». Оцініть це висловлювання Ліни Костенко.