КТП до модельної програми Шаламова для 5 класу НУШ

Nз/п

Дата

Корекція

  Тема  уроку

Очікувані результати навчання

Загальні для кількох досліджень

Конкретні для окремого дослідження

РОЗДІЛ І   ЯК ВИВЧАЮТЬ ПРИРОДУ

1

Вступне  заняття

Обговорення: «Як я користуюся науковими здобутками в житті» Інструктаж  з БЖД

Учень / учениця

● ілюструє прикладами самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб використання здобутків природничих наук для сталого розвитку суспільства

● розуміє внесок ученихприродничників і винахідників у створення нових технологій та вдосконалення техніки

● пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення науки для створення нових   технологій і сучасної техніки

 Учень / учениця

● усвідомлює наявність наукового підґрунтя в багатьох проявах повсякденного життя

ТЕМА 1  СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ

2

Навчальний проєкт «Тривале спостереження за змінами в живій природі»

Учень / учениця

 ● ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їх ознаки

● визначає з допомогою вчителя чи інших осіб мету і завдання дослідження відповідно до сформульованої проблеми

 ● описує етапи дослідження

● фіксує результати етапів дослідження у запропонований спосіб

● пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів

● дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень

● визначає з допомогою вчителя чи інших осіб

відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження

● формулює з допомогою вчителя чи інших осіб висновки за результатами дослідження

● пояснює на основі особистого досвіду, що природу можна пізнавати, досліджуючи її

● наводить з допомогою вчителя чи інших осіб міркування / докази, що підтверджують / спростовують досягнення мети дослідження

● оцінює власний внесок у дослідження і важливість набутих дослідницьких навичок

 ● описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію

● формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації

● наводить приклади об’єктів і явищ природи

 ● характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості об’єктів дослідження, використовуючи відповідну наукову термінологію

 ● встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами

● використовує наукові факти для формулювання власних суджень

● виявляє невідомі для себе знання

● відповідає самостійно на чітко сформульовані

запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту

● пропонує правила взаємодії в групі й дотримується їх

● бере участь у прийнятті спільних рішень

 ● оцінює за спільно розробленими критеріями з допомогою вчителя чи інших осіб власну діяльність і ефективність дій групи для досягнення результату

 Учень / учениця

● називає органи рослин: корінь, пагін, стебло, листок, брунька, квітка, плід, насінина

● наводить приклади та пояснює різницю між листопадними й вічнозеленими рослинами

● характеризує будову і значення органів рослин

● розпізнає зміни у житті рослин, що відбуваються восени, та пояснює їх

● робить гербарій осінніх рослин ● обґрунтовує значення осінніх явищ у житті рослин

3

Навчальний проєкт (продовження). Екскурсія на пришкільну  ділянку, вибір обєкта спостереження.

4

Навчальний проєкт (продовження).Ведення спостережень, фіксування результатів у щоденник, створення гербарію.

5

Навчальний проєкт (завершення). Формулювання висновків про зміни вигляду рослин восени.

6

Навчальний проєкт «Опосередковане спостереження за пожежею в природному середовищ » Визначення умов виникнення пожежі у природному  средовищі.

Учень / учениця

● розуміє причини виникнення пожежі в природному середовищі ● формулює правила поведінки в лісі та дотримується їх

● аргументує необхідність охорони природних середовищ

● пропагує охорону природних середовищ у закладі освіти, вдома, в громаді

● пропонує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб способи практичного використання результатів досліджень

 ● використовує окремі способи пошуку джерел інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми

● здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформації про лісові пожежі в доступних джерелах

● порівнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію про лісові пожежі, здобуту в різних джерелах

● узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію про лісові пожежі

● виділяє самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб істотне в інформації про лісові пожежі

● наводить приклади взаємозв’язків об’єктів і явищ природи, зокрема пов’язаних із власними діями в довкіллі

● дотримується правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля

7

Навчальний проєкт (продовження). Формулювання  завдання (причини виникнення пожеж) Пошук джерел інформації та опрацювання матеріалів ( аналіз побаченого та почутого)

8

Навчальний проєкт (завершення). Формулювання висновків   як уникнути виникнення пожеж у природному середовищі.

9

Навчальний проєкт «Вимірювання і порівняння масиву даних». Вимірювання та порівняння зросту (або довжини кроку) однокласників і однокласниць

Учень / учениця

● вимірює лінійні розміри

● фіксує дані вимірювань і обробляє їх

● розуміє різницю між окремими (дискретними) і середніми даними, масивом даних та результатами їх статистичної обробки

● усвідомлює наявність індивідуальних рис кожної людини (зокрема зросту чи ширини кроку)

10

Навчальний проєкт (продовження). Формулювання  завдання: виміряти зріст однокласників та однокласниць та обчислити їх середнє значення

11

Навчальний проєкт (продовження). Фіксація результатів   створення таблиці з результатами вимірювань . Обробка результатів   розрахунок середніх значень для груп одного віку, статі.

12

Навчальний проєкт (завершення). Порівняння результатів  та  формулювання висновків   хто в середньому вище в класі: хлопці чи дівчата.

13

Навчальний проєкт «Визначення фізичної величини за результатами вимірювання» Визначення та порівняння швидкості руху людини та вітру

Учень / учениця

● розуміє поняття “швидкість”, “час”, “відстань”, “переміщення”, “середня швидкість”

 ● називає одиниці й позначення фізичних величин: відстань, час, швидкість

● порівнює результати обчислень

● використовує формулу взаємозв’язку відстані, часу та швидкості

● обчислює швидкість, середню швидкість та розмір кроку

 ● вимірює відстань між двома точками еталонним метром або рулеткою, час секундоміром, швидкість анемометром або за допомогою GPS-сигналу

 ● усвідомлює можливість визначення швидкості вимірюванням швидкості потоку повітря відносно бігуна

● пояснює небезпеку великої швидкості вітру, різницю в точності вимірювання швидкості в різний спосіб.

14

Навчальний проєкт (продовження). Визначення завдання  виміряти та розрахувати швидкість руху людини завдяки вимірюванню часу потрібного на подолання відстані, кількості здійснених кроків за одиницю часу, використанню системи GPS, анемометра.

15

Навчальний проєкт (продовження).  Засвоєння знань. Фіксація результатів вимірювань. Обробка результатів   обчислення швидкості руху людини, виміряної в різний спосіб. Порівняння результатів вимірювань та розрахунків.

16

Навчальний проєкт (завершення). Формулювання висновків  про середнє значення швидкості руху людини; чому йти проти вітру важче.

17

Навчальний проєкт «Спостереження за реальним фізичним процесом» Спостереження за зміною агрегатного стану

Учень / учениця

 ● розуміє зв’язок між агрегатними станами речовин та температурою

● пояснює значення понять “кипіння”, “конденсація”, “плавлення”

● характеризує зміну об’єму води й парафіну під час плавлення

● зіставляє одержані результати дослідження з відомими (довідковими) даними

18

Навчальний проєкт (продовження).  Визначення мети спостереження:   виміряти температуру плавлення льоду й інтервал температур плавлення парафіну та визначити як змінюється їх об’єм під час цього. Формулювання завдання спостереження   розплавити лід і парафін.

19

Навчальний проєкт (продовження).  Засвоєння знань. Проведення спостереження. Фіксація результатів.

20

Навчальний проєкт (завершення). Формулювання висновків  про умови плавлення льоду й парафіну та різницю між ними за цією характеристикою.

21

Навчальний проєкт

«Класифікація об’єктів неживої природи за запропонованими ознаками» .Класифікація корисних копалин, гірських порід і мінералів

Учень / учениця

● розрізняє запропоновані корисні копалини, гірські породи й мінералів

● називає ознаки різних корисних копалин, гірських порід і мінералів

● наводить приклади корисних копалин, гірських порід і мінералів, що трапляються в Україні

● усвідомлює необхідність раціонального видобутку корисних копалин

● пропонує заходи охорони надр у закладі освіти, вдома, в громаді

 ● визначає основну ознаку (ознаки), за якими об’єкти природи об’єднано в окремі групи

● вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають одну чи більше спільних ознак

● групує (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти природи за визначеною ознакою

● розуміє важливе значення класифікації об’єктів і явищ природи

22

Навчальний проєкт (продовження).  Визначення мети класифікації розділити корисні копалини, гірські породи й мінерали на групи за запропонованими ознаками. Формулювання завдання класифікації  визначити основні ознаки запропонованих корисних копалин, гірських порід і мінералів: агрегатний стан, твердість, колір тощо.

23

Навчальний проєкт (продовження).  Засвоєння знань. Групування за визначеними ознаками  згрупувати копалини, гірські породи й мінералів за запропонованим ознаками.

24

Навчальний проєкт (завершення). Аналіз результатів : чому деякі об’єкти не потрапили до утворених груп.

25

Навчальний проєкт «Класифікація та порівняння об’єктів живої природи за запропонованими ознаками» Класифікація та порівняння тварин за способом руху

Учень / учениця

 ● називає види тварин, які рухаються різними способами

● розрізняє за будовою тварин, що рухаються в різний спосіб

 ● виокремлює риси будови, що властиві тваринам з певним типом руху

● розуміє риси пристосованості тварин до руху певним способом

● усвідомлює важливість пристосувань тварин до різних типів пересування

● використовує окремі способи пошуку джерел інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми

● здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформації про рух тварин у доступних джерелах

● порівнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію про рух тварин, здобуту в різних джерелах

● узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію про рух тварин

● виділяє самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб істотне в інформації про рух тварин

● вирізняє з-поміж об’єктів природи (тварин) ті, що мають одну чи більше спільних ознак

● групує (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти природи (тварин) за визначеною ознакою

26

Навчальний проєкт (продовження).  Визначення мети класифікації та порівняння   визначення особливостей будови тварин, що дозволяють їм рухатися у певний спосіб. Формулювання завдання: розподіл тварин за групами залежно від способів їх руху й порівняння рис будови тіла тварин у групах та між ними.

27

Навчальний проєкт (продовження). Засвоєння знань. Групування за визначеними ознаками   способом руху. Аналіз результатів групування   визначення спільних особливостей будови тварин кожної з груп.

28

Навчальний проєкт (продовження). Порівняння отриманих результатів аналізу   виявлення рис будови, характерних тваринам, що рухаються у певний спосіб.

29

Навчальний проєкт (завершення). Формулювання висновків  про залежність між будовою і способом руху тварин, середовищем існування.

30

Вимірювання компетентностей з теми: «Спостереження і класифікація»

ТЕМА ІІ  МОДЕЛЮВАННЯ

31

Навчальний проєкт «Створення реальної моделі на основі власних спостережень» Моделювання будови квітки

Учень / учениця

 ● ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їх ознаки

● визначає з допомогою вчителя чи інших осіб мету і завдання дослідження відповідно до сформульованої проблеми

● пропонує і створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження

● досліджує об’єкти і явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема цифрові

● виконує самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі

● пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів

● дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень

● визначає з допомогою вчителя чи інших осіб відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження

 ● зіставляє одержані результати дослідження з відомими (довідковими) даними

● формулює з допомогою вчителя чи інших осіб висновки за результатами дослідження

 ● пропонує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб способи практичного використання результатів досліджень

● представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв

● пояснює на основі особистого досвіду, що природу можна пізнавати, досліджуючи її

● наводить з допомогою вчителя чи інших осіб міркування / докази, що підтверджують / спростовують досягнення мети дослідження

● визначає з допомогою вчителя чи інших осіб чинники, які сприяли / завадили (за наявності) досягненню мети дослідження

● оцінює власний внесок у дослідження і важливість набутих дослідницьких навичок

● використовує окремі способи пошуку джерел інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми

● здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформації природничого змісту в доступних джерелах

● порівнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту, здобуту в різних джерелах

● узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту

 ● виділяє самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб істотне в інформації природничого змісту

● описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію

● формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації

● наводить приклади об’єктів і явищ природи

● характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості об’єктів дослідження, використовуючи відповідну наукову термінологію

● встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами

● обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних ● використовує наукові факти для формулювання власних суджень

● виявляє невідомі для себе знання

● відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту

● пропонує правила взаємодії в групі й дотримується їх

 ● бере участь у прийнятті спільних рішень

● оцінює за спільно розробленими критеріями з допомогою вчителя чи інших осіб власну діяльність і ефективність дій групи для досягнення результату.

Учень / учениця

 ● розрізняє елементи будови квітки

● характеризує значення основних елементів квітки

● характеризує будову квітки за створеною моделлю

● наводить приклади квіток різної будови ● пояснює значення квітки в житті рослини ● створює самостійно / з допомогою вчителя модель квітки

● усвідомлює різноманітне використання квіток людиною: естетичне, харчове, лікарське, технічне тощо

32

Навчальний проєкт (продовження). Визначення мети моделювання :  дослідження особливостей форми й розташування елементів квітки). Формулювання завдання, створити модель квітки . Аналіз інформації   виявлення основних частин квітки і їх розташування. Засвоєння знань.

33

Навчальний проєкт (завершення). Засвоєння знань. Створення моделі , за допомогою пластиліну, паперу, тканини. Порівняння моделі з прототипом   виявлення рис відмінності між моделлю й прототипом . Пошук додаткової інформації про різноманіття квіток . Формулювання висновків   про взаєморозташування елементів квітки.

34

 Навчальний проєкт «Створення на основі власних спостережень та вимірювань словесних моделей і порівняння їх» Створення словесних моделей металів та порівняння їх на прикладі залізного, алюмінієвого та мідного дротів. Визначення мети моделювання   створити словесний опис металів.

Учень / учениця

● називає одиниці вимірювання і позначення фізичних величин: густина, маса, об’єм

● називає властивості, за якими можна описати метали

 ● використовує формулу взаємозв’язку маси, об’єму та густини

● обчислює густину металу за визначеними об’ємом та масою

● характеризує названі властивості металів ● представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію про метали в формі графічної, табличної інформації або інфографіки

● розуміє необхідність ощадливого використання металів та переробки металевих відходів

35

Навчальний проєкт (продовження). Формулювання завдання:  дослідити властивості металів: визначити колір, пластичність, гнучкість, твердість, пружність, густину, взаємодію з магнітом. Засвоєння знань. Дослідження прототипів. Створення словесної моделі   текстового опису. Пошук додаткової інформації   про температуру плавлення й кипіння, густину, корозійну стійкість, поширеність у природі тощо . Доповнення словесної моделі й створення інфографіки або таблиці з даними.

36

Навчальний проєкт (завершення). Формулювання висновків за результатами порівняння зроблених моделей   визначення металу з найбільшою / найменшою гнучкістю, густиною, температурою плавлення.

37

Навчальний проєкт «Створення реальної моделі на основі аналізу» Моделювання обертання Місяця навколо Землі. Визначення мети моделювання (наприклад, зіставлення обертання Місяця навколо Землі й навколо власної осі зі зміною спостережуваних фаз Місяця.

Учень / учениця

 ● називає фази Місяця

● пояснює причини зміни фаз Місяця, місячного та сонячного затемнення

● розуміє залежність між обертанням Місяця навколо Землі та навколо власної осі

● здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформації про Місяць у доступних джерелах

● усвідомлює взаємне положення Сонця, Землі та Місяця в космічному просторі

38

Навчальний проєкт (продовження). Формулювання завдання   змоделювати рух Місяця навколо Землі й обертання навколо власної осі. Пошук інформації, про фази Місяця у вигляді інфографіки, відео, словесного опису тощо . Засвоєння знань.

38

Навчальний проєкт (завершення).   Виявлення основних рис обертання, якот незмінної видимої частини Місяця, вигляду різних фаз. Створення моделі  імітація обертання за допомогою кульок і лампи . Порівняння моделі з прототипом  зіставлення спостережуваних фаз Місяця з такими на моделі . Формулювання висновків   про збіг періодів обертання Місяця навколо Землі й навколо власної осі.

40

Навчальний проєкт «Створення графічних моделей і класифікування на основі власних спостережень» Створення графічних моделей будови соковитих плодів рослин та їх класифікування. Визначення мети моделювання:  дослідити будову соковитих плодів рослин).

Учень / учениця

● орієнтується в елементах будови плодів рослин

● визначає основні риси різних типів соковитих плодів рослин

 ● замальовує будову простих біологічних об’єктів, зокрема плодів рослин, з натури

 ● пояснює значення плодів рослин у житті рослини

● визначає основну ознаку (ознаки), за якими об’єкти природи (соковиті плоди рослин) об’єднано в окремі групи

 ● вирізняє з-поміж об’єктів природи (соковитих плодів рослин) ті, що мають одну чи більше спільних ознак

● усвідомлює різноманітне використання плодів людиною: харчове, лікарське, технічне, естетичне тощо

● групує (упорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти природи (соковиті плоди рослин) за визначеною ознакою

41

Навчальний проєкт (продовження). Формулювання завдання, створити графічні моделі внутрішньої будови плодів рослин на папері чи в електронному вигляді за натуральними зразками. Дослідження прототипів   розгляд поперечних перерізів плодів рослин.  Засвоєння знань.

42

Навчальний проєкт (продовження).    Створення моделі   за допомогою олівців чи комп’ютерної програми . Визначення мети класифікації   створення власної класифікації соковитих плодів рослин за їх моделями. Формулювання завдання , розподілення моделей соковитих плодів рослин за групами відповідно до запропонованих ознак .

43

Навчальний проєкт (завершення).   Групування за визначеними ознаками (наприклад, кількістю насінин). Порівняння отриманих результатів групування з усталеною класифікацією плодів рослин. Формулювання висновків   про різноманітність типів соковитих плодів рослин .

44

Навчальний проєкт «Створення графічної моделі на основі власних спостережень і вимірювань» Створення картосхеми прилеглої  до закладу освіти території. Визначення мети моделювання:  створити картосхеми території довкола закладу освіти.

Учень / учениця

● характеризує основі риси картосхеми

● розрізняє та використовує окремі картографічні умовні знаки, що позначають будинки, дороги, ріки, типи рослинності читає картосхему

● орієнтується на місцевості за допомогою картосхеми

● створює прості картосхеми

● позначає на карті історикокультурні / природні пам’ятки

● приділяє увагу забрудненим ділянкам місцевості, пропонує способи їх очищення

45

Навчальний проєкт (продовження). Формулювання завдання : позначити на картосхемі об’єкти на прилеглій до закладу освіти території . Збирання інформації , вимірювання кількості кроків та визначення напрямку від закладу освіти до різних об’єктів . Створення картосхеми   на папері або в будь -якій комп’ютерній програмі . Взаємонавчання у процесі створення картосхеми.  

46

Навчальний проєкт (завершення).   Порівняння створеної картосхеми з картою, створеною професіоналами   виявлення рис відмінності між картами. Унесення змін у власні картосхеми на основі порівняння. Представлення результатів   у вигляді постерної сесії, карти зі схемою екскурсійного маршруту екологічного / історико -культурного спрямування . Формулювання висновків   про причини відмінностей між власними картосхемами і правильними картами .

47

Вимірювання компетентностей з теми: «Моделювання»

ТЕМА ІІІ  ЕКСПЕРИМЕНТУВАННЯ

48

Навчальний проєкт «Якісне дослідження фізичного процесу» Дослідження швидкості випаровування рідин (на прикладі води, етилового спирту та олії). Створення алгоритму оцінювання швидкості випаровування рідин.

Учень / учениця

● ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їх ознаки

● вибирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити

● визначає з допомогою вчителя чи інших осіб мету і завдання дослідження відповідно до сформульованої проблеми

● формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження

 ● визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження

● передбачає з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження

● складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження

 ● виконує самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі

● описує етапи дослідження

● фіксує результати етапів дослідження у запропонований спосіб

● пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів

● дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень

● пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб вплив умов виконання дослідження на його результати

● визначає з допомогою вчителя чи інших осіб відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження

● зіставляє одержані результати дослідження з відомими (довідковими) даними

● формулює з допомогою вчителя чи інших осіб висновки за результатами дослідження

● пропонує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб способи практичного використання результатів досліджень

● представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв

● пояснює на основі особистого досвіду, що природу можна пізнавати, досліджуючи її

● наводить з допомогою вчителя чи інших осіб міркування / докази, що підтверджують / спростовують досягнення мети дослідження

● визначає з допомогою вчителя чи інших осіб чинники, які сприяли / завадили (за наявності) досягненню мети дослідження

● оцінює власний унесок у дослідження і важливість набутих дослідницьких навичок

 ● здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформації природничого змісту в доступних джерелах

● описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію

● формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації

● представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки

● наводить приклади об’єктів і явищ природи

● характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості об’єктів дослідження, використовуючи відповідну наукову термінологію

● встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами

● пояснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб можливі зміни природних об’єктів і явищ залежно від певних умов; відповідального / безвідповідального використання здобутків науки й техніки

● наводить приклади взаємозв’язків об’єктів і явищ природи, зокрема пов’язаних із власними діями в довкіллі

 ● дотримується правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля

● обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних ● використовує наукові факти для формулювання власних суджень

● виявляє невідомі для себе знання

 ● відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту

 ● пропонує правила взаємодії в групі й дотримується їх

● бере участь у прийнятті спільних рішень

● оцінює за спільно розробленими критеріями з допомогою вчителя чи інших осіб власну діяльність і ефективність дій групи для досягнення результату.

● Учень / учениця

● усвідомлює процес випаровування як зміну агрегатного стану

● характеризує чинники, від яких залежить швидкість випаровування рідин

● наводить докази залежності швидкості випаровування рідин від різних чинників

● створює умови для найшвидшого випаровування рідин та висихання  матеріалів.

49

Навчальний проєкт (продовження). Формулювання завдання, провести дослідження залежності швидкості випаровування рідин від їхнього складу, температури та площі поверхні випаровування . Засвоєння знань. Висунення гіпотези : усі рідини випаровуються з однаковою швидкістю незалежно від складу та умов. Планування досліду. Виконання досліду.

50

Навчальний проєкт (завершення).   Аналіз результатів досліду (наприклад, яка рідина випаровується швидше; як залежить швидкість випаровування від площі поверхні рідини). Формулювання висновків (наприклад, швидкість випаровування залежить від температури).

51

Навчальний проєкт «Дослідження перебігу процесів у живій природі» Дослідження умов проростання насіння рослин. З’ясувати умови, необхідні для проростання насіння рослин.

Учень / учениця

● називає частини насінини рослин

● характеризує значення частин насінини рослин

● характеризує оптимальне значення чинників, необхідних для проростання насіння рослин

● створює умови для проростання насіння рослин

● оцінює вплив різних чинників на проростання насіння рослин

52

Навчальний проєкт (продовження). Висунення гіпотези :   для проростання насіння рослин потрібні вода та тепло . Засвоєння знань. Планування досліду. Виконання досліду (наприклад, пророщування насіння рослин за нестачі різних чинників).

53

Навчальний проєкт (завершення).   Формулювання висновків (наприклад, про необхідні умови для проростання насіння рослин). Аналіз дослідницької діяльності (наприклад, з’ясовує чому не всі насінини рослин проросли)

54

Навчальний проєкт «Дослідження з вимірюванням перебігу процесів у живій природі» Дослідження росту паростків. Визначення мети:   з’ясувати умови та час, за яких швидкість росту паростків найбільша . Формулювання завдання (наприклад, порівняти швидкість росту паростків у різних умовах та в різний час). Висунення гіпотези (наприклад, найшвидше паростки ростуть у чорноземі, за наявності води, тепла і світла).

Учень / учениця

● називає частини паростка

● наводить приклади паростків, які вживають в їжу

● пояснює зв’язок між частинами насінини та паростка

● характеризує умови найшвидшого росту паростків

● робить обчислення за вимірюваннями (швидкості росту паростків)

● будує графік за одержаними даними

● створює умови для найшвидшого росту паростків

55

Навчальний проєкт (завершення). Представлення результатів досліду:   створення стовпчастої діаграми швидкості росту та зміни швидкості приросту паростків залежно від часу). Формулювання висновків   про умови, що забезпечують найшвидший ріст паростків та період найшвидшого росту. Аналіз дослідницької діяльності: з’ясовує чому однакові паростки в однакових умовах ростуть з різною швидкістю. 

56

Навчальний проєкт «Якісне дослідження фізичного процесу» Дослідження залежності параметрів звуку від його джерела. Визначення мети . Формулювання завдання   Висунення гіпотези (наприклад, що товстіша струна, то нижчий звук). Засвоєння знань.

Учень / учениця

● усвідомлює принципи роботи струнних музичних інструментів

 ● розрізняє звуки за висотою та гучністю

 ● пояснює залежність між характеристиками джерела звуку та параметрами звуку

● оцінює вплив звуків різної висоти й гучності (музики та звукових ефектів) на емоційний стан

 ● усвідомлює причини й наслідки шумового забруднення довкілля та його вплив на живу природу та здоров’я людини

57

Навчальний проєкт (завершення). Планування досліду. Виконання досліду. Формулювання висновків   про зв’язок між товщиною, довжиною, натягом струни, амплітудою її коливань та висотою й гучністю звуку .

58

 Навчальний проєкт «Дослідження, порівняння та створення шкали властивостей об’єктів неживої природи» Дослідження твердості матеріалів і створення шкали твердості. Визначення мети дослідження   створити власну шкалу твердості матеріалів). Формулювання завдання: порівняти твердість за можливістю одного матеріалу лишати подряпини на поверхні іншого . Висунення гіпотези   що твердіший матеріал лишає подряпини на більш м’якому, але не навпаки . Засвоєння знань

Учень / учениця

 ● пояснює значення понять “твердість”, “шкала”

● розуміє, що твердість речовин залежить від їх складу

● здійснює пошук інформації щодо аналогічних результатів у різних джерелах ● порівнює результати дослідження й створює ряд від найменшого до найбільшого

● порівнює власні результати з описаними раніше

● обґрунтовує можливість експериментального визначення відносної твердості двох матеріалів

● висловлює припущення щодо критеріїв добору об’єктів дослідження

● усвідомлює значення шкал для характеристики груп природних об’єктів чи явищ

59

 Навчальний проєкт (завершення). Добір об’єктів дослідження з доступних матеріалів (наприклад, залізо, мідь, алюміній, крейда, деревина, бетон, скло, вапняк або мармур, пінопласт та пластмаси тощо). Планування досліду. Виконання досліду. Аналіз результатів (наприклад, упорядкування досліджених матеріалів у ряд від найм’якішого до найтвердішого). Представлення результатів (наприклад, у вигляді інфографіки або таблиці). Порівняння власної шкали з наявними (наприклад, зі шкалою твердості Мооса). Формулювання висновків (наприклад, щодо можливості визначення відносної твердості матеріалів за створеною шкалою).

60

Навчальний проєкт «Якісне дослідження об’єкту неживої природи» Дослідження складу ґрунту

Учень / учениця

● називає основні компоненти ґрунту

● перелічує живих істот, що мешкають у ґрунті

● пояснює вплив складу ґрунту на його родючість

● аргументує необхідність охорони ґрунтів ● доводить наявність у ґрунті води, повітря, перегною та мінеральних речовин ● планує й бере участь у ґрунтоохоронних заходах

61

Навчальний проєкт «Дослідження природного процесу на реальній моделі» Дослідження стійкості ґрунту до водної ерозії на модел

Учень / учениця

● перелічує різні типи ґрунтів

● пояснює механізми водної ерозії ґрунтів ● прогнозує стійкість до водної ерозії ґрунту залежно від його складу та рослинного покриву

 ● оцінює зв’язок між рослинним покривом і ерозією ґрунтів

 ● пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення науки для створення нових технологій і сучасної техніки

● ілюструє прикладами самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб використання здобутків природничих наук для сталого розвитку суспільства

 ● робить висновок про необхідність засадження еродованих ділянок ґрунту

 ● пропонує і створює самостійно / у групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження

● досліджує об’єкти і явища, використовуючи відповідні моделі

62

Навчальний проєкт (завершення). Створення моделей (наприклад, завдяки перенесенню шматків ґрунту в прозорі ємності). Виконання досліду (наприклад, аналіз  чистоти водних стоків крізь різні типи ґрунту). Аналіз результатів досліду. Формулювання висновків . Аналіз дослідницької діяльності.

63

Навчальний проєкт «Дослідження поведінки тварин» Дослідження поведінки мокриць залежно від вологості повітря

Учень / учениця

● ідентифікує ознаки посегментованості тіла та членистості кінцівок мокриць

● характеризує ознаки зовнішньої будови мокриць

● пояснює риси пристосованості мокриць до умов існування

● зазначає вимоги до умов мешкання мокриць

● робить висновки про вплив умов довкілля на поведінку тварин

64

Навчальний проєкт «Дослідження впливу умов на інтенсивність процесів у живій природі» Дослідження впливу освітлення, температури та кількості вуглекислого газу на інтенсивність фотосинтезу

Учень / учениця

● називає необхідні умови здійснення фотосинтезу

● характеризує фотосинтез

● наводить докази виділення рослинами кисню

● пояснює залежність інтенсивності фотосинтезу від освітленості, температури та кількості вуглекислого газу

● аргументує значення фотосинтезу для природи

● будує діаграму за результатами експерименту

● усвідомлює, що під час фотосинтезу рослини виділяють кисень

65

Навчальний проєкт (завершення). Планування досліду. Виконання досліду. Аналіз результатів. Представлення результатів   у формі діаграми, таблиці тощо. Формулювання висновків (наприклад, про залежність від умов інтенсивності виділення кисню рослиною). Аналіз дослідницької діяльності. 

66

Навчальний проєкт «Мікроскопіювання об’єктів живої природи»  Дослідження мікроскопічної  будови  рослин. Визначення мети   дія розчину солі на стан клітини. Формулювання завдання:  дослідити зміни рослинної клітини у солоній та прісній воді.

Учень / учениця

● орієнтується в будові мікроскопа

 ● називає та пояснює призначення основних частин мікроскопа

● розрізняє основні компоненти рослинної клітини (клітинну стінку, цитоплазму, ядро, плазматичну мембрану)

● пояснює зміни в рослинній клітині під дією розчину солі

 ● пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення науки для створення нових технологій і сучасної техніки

● користується мікроскопом

 ● замальовує побачене під мікроскопом

● доводить існування плазматичної мембрани дослідом з плазмолізом

● аргументує негативний вплив надмірного використання кухонної солі взимку на життя рослин

● ілюструє прикладами самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб використання здобутків природничих наук для сталого розвитку суспільства

67

Навчальний проєкт (завершення). Висунення гіпотези (наприклад, сіль не впливає на стан клітин рослин). Планування досліду. Виконання досліду, використовуючи мікроскоп. Взаємонавчання використанню мікроскопа. Фіксація результатів (наприклад, замальовування спостереженого). Формулювання висновків (наприклад, щодо впливу солоного розчину на стан рослинних клітин). Аналіз дослідницької діяльності.

68

Вимірювання компетентностей з теми: «Експериментування»

69

Підсумкове заняття «Методи  пізнання природи» Обговорення методів пізнання природи. Узагальнення й систематизація методів пізнання природи (наприклад, створення ментальних карт, проведення дебатів).

Учень / учениця

● характеризує методи пізнання природи: спостереження, класифікування, моделювання, експериментування

● перелічує основні етапи дослідження

 ● використовує методи пізнання природи ● усвідомлює значення пізнання природи для покращення життя

70

Резерв часу