КТП "Вступ до історії України та громадянської освіти" ІІ семестр 2023/2024

№

Клас

Клас

Клас

Тема уроку

Очікувані результати навчання

Розділ ІІІ. Дослідження суспільства та історії. Інформація. Історичні джерела

13

Інформація, її властивості і форми. Текст і медіатекст.

- Знати, що таке інформація, історичні джерела та якими є їхні види, як змінювалися способи нагромадження й пошуку інформації впродовж розвитку суспільства;

- розуміти, у чому полягають і як застосовуються наявні способи нагромадження й пошуку інформації;

- усвідомлювати, чим розрізняються факт і судження;

- використовувати терміни й поняття «усні джерела», «речові джерела», «археологія», «музейний предмет», «писемні джерела», «аудіовізуальні джерела», «історичні джерела», «артефакт», «літопис», «експонат», «експозиція», «музей», «архів», «міф», «легенда», «пам’ятка», «пам’ятник», «аналіз інформації», «достовірність», «факт», «судження», «систематизація»;

- розрізняти джерела інформації за видами (матеріальні/нематеріальні, первинні/вторинні, текстововізуальні тощо);

- добирати інформацію за заданими критеріями та використовувати для цього рекомендовані пошукові системи;

- розрізняти тексти історичного й соціального змісту, виокремлювати в них основне і другорядне та формулювати запитання різних видів до тексту, медіатексту та візуальних джерел;

- застосовувати критерії визначення достовірності інформації;

- розпізнавати прояви маніпулювання інформацією;

- визначати ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом (у межах теми);

- порівнювати однотипні пам’ятки історії, природи та культури й пояснювати їх значення; сформулювати висновок, судження на основі наведених фактів;

- визначати придатність отриманої інформації для добору аргументів за допомогою вчителя/вчительки;

- описувати та характеризувати за певним алгоритмом пам’ятки природи, історії та культури;

- послідовно викладати інформацію, будуючи виступ із дотриманням структури;

- виявляти розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасності на конкретних прикладах;

- застосовувати критерії визначення достовірності інформації;

- добирати приклади, які розкривають зміст терміна або теми;

- правильно використовувати для розкриття питання інформацію з різних джерел;

14

Історичні джерела та їхні різновиди

15

Робота з інформацією та історичними джерелами.

16

Збереження інформації та історичних пам’яток. Пам’ятники

17

Практичне заняття. Систематизація соціальної та

історичної інформації. Розрізнення історико-культурних пам’яток, осіб, соціальних об’єктів та явищ за певними ознаками

18

Узагальнення з розділу ІІІ.

Тематичний контроль.

Розділ ІV. Історія як наука і навчальний предмет. Історичне мислення

19

Історія як наука і навчальний предмет.

- Знати, що вивчає історія України і чому вона є складовою європейської та світової (всесвіньої) історії;

- знати видатних українських істориків, їхніх внесок у дослідження історії України;

- розуміти, яку роль відіграє людина в історії; у чому полягає історичне мислення; як історики виявляють і передбачають суспільні (історичні) зміни;

- усвідомлювати зміст чинників, від яких залежить життя людини й суспільства;

- розрізняти спільне й відмінне в історії як науці та навчальному предметі;

- розрізняти природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни в житті людини й суспільства в минулому та сьогоденні;

- використовувати терміни й поняття «гуманітарні науки», «історія», «історичні факти, подія та процес», «історичне явище», «всесвітня історія»;

- встановлювати причину, привід, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів;

- наводити приклади історичних пам’яток, проявів минулого в топоніміці, лексиці, фольклорі, соціальних практиках;

- наводити приклади впливу природних, економічних, політичних, соціальних технологічних і культурних змін на життя людини й суспільства в минулому та сьогоденні;

- послідовно викладати інформацію, будувати виступ із дотриманням певної структури;

- виокремлювати головне і другорядне в тексті.

20

Історичні факти, події, явища та процеси.

Історичний образ.

21

Історичне мислення. Причинно-наслідкові

зв’язки.

22

Практичне заняття за розділом ІV.

23

Узагальнення за розділом ІV. Тематичний контроль.

Розділ V. Орієнтування в історичному часі та просторі

24

Календарний та історичний час.

- Знати, як відбувається відлік часу в історії;

- розуміти, як розташувати події в хронологічній послідовності;

- знати, що таке історична карта та яку інформацію можна за нею отримати;

- розуміти відмінності одиниць вимірювання історичного часу (рік — століття — тисячоліття — ера) і співвідносити їх;

- розуміти, як встановлюється одночасність, тривалість і віддаленість подій;

- уміти працювати з історичною картою;

- розкривати перебіг історичних подій, використовуючи карту та інші джерела інформації;

- будувати лінію часу, встановлювати за нею послідовність, тривалість і віддаленість історичних подій, явищ та процесів;

- розрізняти системи літочислення, пояснювати їх на прикладах;

- розташовувати події в хронологічній послідовності й створювати хронологічну таблицю;

- використовувати поняття й терміни «хронологія», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «історична періодизація», «історична карта», «картосхема», «контурна карта», «історико-географічний регіон», «територіальні межі», «державний кордон», «простір життєдіяльності»;

- виокремлювати основні елементи історичної карти та пояснювати їх значення;

- розрізняти сталі та змінні об’єкти карти;

- визначати орієнтацію об’єктів щодо сторін світу, суб’єкта спостереження;

- зіставляти інформацію, отриману з історичної карти та інших джерел, і створювати уявлення про історичну подію;

- визначати на карті розташування культурно-історичної пам’ятки або місце, де відбулася певна подія;

- позначати розміщення об’єктів, визначати відстань, прокладати маршрути на історичній карті.

25

Географічний та історичний простір.

26

Українська держава на історичних картах

у різні часи свого існування.

Історико-етнографічні регіони України.

27

Практичне заняття за розділом V.

28

Узагальнення за розділом V. Орієнтування

в історичному часі та просторі.

Тематичний контроль.

Розділ VI. Права людини і громадянина. Демократія

29

Права людини і громадянина. Права дитини.

- Знати основні права людини, зокрема дитини, механізми їх реалізації та захисту;

- протидіяти та запобігати проявам дискримінації та утисків, зважаючи на те, що всі люди різні;

- знати визнані стандарти доброчесної поведінки;

- усвідомлювати важливість поваги до прав людини в суспільстві;

- розуміти причини, прояви та наслідки культурного різноманіття в сучасній Україні;

- усвідомлювати необхідність протидії утискам, насиллю (булінгу), проявам нерівності або несправедливості; небезпеку замовчування порушень прав людини;

- використовувати терміни й поняття «права людини», «права дитини», «громадянин», «дискримінація», «булінг»;

- правильно діяти у випадку порушення прав дитини;

- визнавати відповідальність за свою поведінку, якщо вона призводить до порушення гідності інших людей або перешкоджає здійсненню їхніх прав;

- аргументувати власну позицію щодо конкретних життєвих ситуацій;

- застосовувати механізми розв’язання конфліктних ситуацій;

- переконувати інших у перевагах поведінки, заснованої на повазі до прав людини та її гідності;

- обґрунтовувати необхідність захищати право людини і громадянина та дотримуватися обов’язків громадянина;

- наводити приклади протидії порушенням прав людини, етнічного, релігійного, культурного та іншого різноманіття в Україні та світі в минулому або сьогоденні;

- висловлювати власне судження про цінність для суспільства культурного різноманіття, виявляти зацікавленість переконаннями інших людей та взаємодіяти з ними;

- наводити приклади дискримінації, булінгу, їхні наслідки для людини та групи, до якої вона належить, і пропонувати шляхи їх подолання;

- вирізняти прояви «мови ворожнечі»;

- конструктивно реагувати на випадки утисків, насилля, проявів нерівності або несправедливості, не замовчуючи їх;

- аналізувати й оцінювати роботу самоврядування закладу освіти та обстоювати справедливість у його середовищі;

- дотримуватися принципів академічної доброчесності;

- брати участь у розв’язанні проблем різних спільнот, беручи до уваги інтереси їхніх представників

30

Протидія порушенню й замовчуванню порушенням прав людини і громадянина.

31

Демократія: принципи та механізми.

32

Практичне заняття за розділом VІ. Права людини

і громадянина. Демократія.

33

Узагальнення за розділом VІ.

Тематичний контроль.

34

Підсумкове заняття.