Культура первісних людей

КУЛЬТУРА ПЕРВІСНИХ ЛЮДЕЙ

Поява знань, їх прикладний характер. Релігія у первісному суспільствіа). роль релігії у первісному суспільстві;б). ранні вірування ;в). родоплемінні вірування. ПЛАН

Первісні люди сприймали світ, який їх оточував – небо, землю, сонце, дерева, воду, тварин, – як живий організм, а людину – як його частку. Людина завжди прагнула зрозуміти, як саме влаштований навколишній світ, чому і як відбуваються певні події та явища. І первісні люди не виняток.

Розвиваються мова і абстрактне мислення;Розширюються практичні галузі знань: медицина, математика, фізика, біологія, астрономія, географія тощо;Використавуються піктограми ( вид письма, що передає зміст повідомлень за допомогою малюнків);Образотворче мистецтво: графічне та живописне зображення тварин, рідше людей і рослин, наскальні малюнки;

Нині відомі малюнки первісних людей у Європі, Азії, Африці та Австралії, більшість з них – на стінах та стелях глибоких печер. Лише в Європі знайдено близько 200 печер з такими малюнками. Уявіть, як первісні митці працювали там при світлі смолоскипів, користуючись спеціальними драбинами. В основному вони зображували звірів та сцени полювання на них. Первісні художники вміли передавати на малюнках звички і рух тварин: швидкий біг коня, лев перед стрибком, лють пораненої тварини тощо. Як же малювали первісні люди? Давні художники фарби робили із вохри, марганцевих руд та інших мінералів. Їх розтирали в порошок, змішували з тваринним жиром і отримували таким чином стійку фарбу. Малювали вони пальцями або щіточкою з волосся, умокаючи їх у фарбу. Кольори малюнків збереглися навіть через тисячоліття. Наскельний малюнок з печери Ласко у Франції. Мисливці намагалися закликати удачу під час полювання малюнками-заклинаннями. Так, на цьому малюнку зображено, як мисливці із собаками полюють на величезного бізона

Близько 130 років тому, в 1879 р., один іспанський археолог проводив розкопки в підземній печері Альтаміра (Іспанія). Одного разу він узяв з собою маленьку доньку. Доки він досліджував долівку печери, донька розглядала стіни та стелю печери. «Дивись, бики!» – раптом вигукнула дівчинка. Археолог подивився вгору і не повірив своїм очам. Виявилось, що вся стеля печери вкрита дивовижними малюнками, на яких були зображені бізони, коні та кабани: деякі тварини стояли на місці, інші бігли чи кидалися на ворога. Вони були намальовані червоною, чорною та коричневою фарбами. Археолог попросив свого товариша-художника змалювати ці зображення на папері. Незабаром вийшла книжка, у якій він стверджував, що малюнки створено багато тисячоліть тому. Проте більшість учених не повірили, що ці чудові зображення тварин залишили первісні люди. Археолога звинуватили в обмані й підробці, а автором печерних малюнків оголосили його друга-художника. Лише через 20 років, коли подібні зображення знайшли в інших місцях, визнали й відкриття археологом печерного живопису достовірним.

У неоліті та енеоліті поширюється декоративне оздоблення ужиткових речей ( одяг, кераміка, зброя )Зароджується монументальна архітектура ( оборонні споруди, усипальниці)Набувають поширення перекази про походження людей та їхні звичаї, подвиги предків, виникнення світу;У музиці з’являються вокальні форми, перші музичні інструменти;Колективні первісні танці ( імітували сцени життя )

Релігія у первісному суспільствіУ первісних людей виникають релігійні вірування. Вони вважали, що природою та їхнім життям управляють певні надприродні сили. Їх називали духами. Вважалося, що деякі духи є добрими для людини й допомагають їй, інші – ворожими, що можуть заподіяти лихо.

Поснювала людині навколишній світ та її місце в ньому. Установлювала певні звичаї, традиціїОб’єнувала людей у спільноту. Була одним із засобів передання культурної спадщини наступним поколінням. Узаконювала певні суспільні порядки !!! Табу – ціла низка заборон і правил, які регулювалиї хнє життя.

Релігійні вірування — це віра в існування надприродних сил, які впливають на природу й долю людей. На основі цих вірувань пояснювалася будова світу, місце і правила поведінки людини в ньому. Первісними формами релігійних вірувань були тотемізм, фетишизм, анімізм, магія.

СЛОВНИКФетишизм – поклоніння предметам неживої природи, що нібито наділені таємничою силою. Анімізм – віра в існування душі та духів. Тотемізм – вірування в наявність надприродної спорідненості між людськими групами ( родами) і дякими рослинами або тваринами ( тотемами )Магія- обряди і дії, що пов’язані з вірою в можливість людини впливати на іншу людину чи явище природи

Злих духів первісні люди часто зображували у людській подобі, але з рогами та хвостами. Вважалося, якщо в людину вселяється злий дух, то вона починає хворіти. Щоб її вилікувати, кликали знахаря, який за допомогою заклинань виганяв злих духів. Зображення чаклуна у вигляді оленя, що виконує ритуальний танець. Малюнок на стіні печери (Франція)

Шаманізм – підтримка зв’язку з духами через наділеного надзвичайними якостями шамана – чаклуна-знахаря; духи забезпечували вдале полювання , зцілювання тощо. Первісні люди уявляли богів у вигляді людей, а іноді й тварин. Із дерева чи каменю вони вирізали зображення бога, яке ставили в поселенні на почесному місці. Таке зображення називається ідолом. Щоб заслужити милість бога, його всіляко задобрювали: звертались до нього з проханнями – молитвами, приносили жертви – найкращі страви, вбивали тварину, а іноді й людей.

Чи вірили первісні люди в потойбічне життя? Так, вони вважали, що після смерті душа людини переселяється в інший світ – світ мертвих. Археологи знаходять численні тогочасні поховання. Первісні люди ховали померлих у ямах у позі сплячої людини. Поруч клали різні предмети: коштовні прикраси, знаряддя праці, зброю та їжу. Первісні люди вважали, що ці речі будуть потрібні небіжчику для життя в іншому світі – світі мертвих. Померлих часто розмальовували червоною фарбою, що символізувало кров та життя. Первісні люди поклонялися і вшановували пам’ять померлих родичів, час від часу приносили на могилу їжу та питво. Похоронна церемонія мисливців мамонтів (реконструкція З. Буріана) СЛОВНИК Культ предків – поклоніння і вшанування пам’яті померлих предків; з приходом патріархату виник культ чоловіків-покровителів.

Культ Великої Богині-Матері у трипільців. Антропоморфні посудини з зображенням Богині-Матері з поселень Хаджилар і Хасуна (Туреччина). 5 200 р. до н.е. Палеолітична Венера. КУЛЬТ РОДЮЧОСТІ – віра в жінку – богиню природи, від якої залежить родючість землі, урожай, приплід худоби.