Культура Русі-України в другій половині XI – першій половині XIII ст

Тема уроку: Культура Русі-України в другій половині XI – першій половині XIII ст.

Мета уроку

•                   Предметна: сформувати уявлення про розвиток культури Київської держави (Русь-Україна) XI–XIII ст. – освіту, науку, освіту, мистецтво і літературу; ознайомити з основними пам’ятками тієї доби; розвивати вміння працювати з історичними джерелами та інформаційними технологіями
•                   Ключові компетентності: інформаційна (робота з текстами та картами), комунікативна (обговорення, презентації), логічна (аналіз фактів), просторово-часова
•                   Емоційно-ціннісні орієнтири: виховувати гордість і повагу до національної культурної спадщини, історичної самосвідомості, естетичних почуттів (патріотизм до давніх культурних надбань)

Очікувані результати навчання

•                   Учні знатимуть: основні факти про культуру Русі-України XI–XIII ст. (освіту, науку, письменні пам’ятки, архітектуру та мистецтво цього періоду); ключові поняття («берестяні грамоти», «літопис», «ізборник», «патерик»)
•                   Учні вмітимуть: називати відомі пам’ятки та діячів епохи, пояснювати значення перелічених понять, розпізнавати визначні пам’ятки архітектури й мистецтва Русі-України та давати їм характеристику

Тип уроку: Комбінований із використанням інтерактивних технологій та ІКТ

Міжпредметні зв’язки

•                   Українська мова: робота з давньоруськими текстами і термінологією (аналіз уривків літопису, берестяних грамот), формування вмінь працювати з історичними документами.
•                   Українська література: використання літературних джерел доби Київської Русі (читання фрагментів «Повісті минулих літ», «Слова о полку Ігоревім»); засвоєння тогочасних епосів і повір’їв для глибшого розуміння епохи
•                   Образотворче мистецтво: аналіз архітектури та живопису Русі-України (софійські мозаїки, фрески, ікони, монументальні будівлі XI–XIII ст.); інтеграція художніх зразків для відтворення історичної атмосфери

Обладнання

•                   Комп’ютер із проектором і екраном; підручник з історії (7 клас) та атлас із історії України
•                   Презентація учнівських груп, роздаткові матеріали (картки з термінами та датами, схеми, карти, аркуші з завданнями).
•                   Інтернет і пристрої учнів (планшети/смартфони) для роботи з онлайн-сервісами.
•                   Цифрові ресурси: Mentimeter, Wordwall, LearningApps (для інтерактивних опитувань, ігор і тестів)

Хід уроку

І. Організаційний момент: вітання учнів, перевірка готовності до роботи, створення доброзичливої атмосфери

ІІ. Актуалізація опорних знань:

 Вправа «Кубик Блума» : Роздробленість Русі-України

•          На гранях кубика  розміщено завдання, що починаються словами :
•          - Назви
•          - Чому
•          - Поясни
•          - Запропонуй
•          - Придумай
•          - Поділися

Завдання.

1. Методом «мозкового штурму» скласти 6 запитань, які будуть розпочинатися вказаними вище маркерами слів.(Додаток 1)
2. Учні інклюзивної форми навчання виконують інтерактивну вправу LearningApps: “Роздробленість Русі-України” (Додаток 1)

ІІІ. Мотивація: коротка вступна бесіда про значення теми.

Учитель задає проблемне питання на дошці: «Яким був рівень розвитку культури Київської держави (Русі-України) у XII ст. та які чинники цьому сприяли?».

Пояснюється, що культура того часу перебувала під сильним впливом церкви і розвивалася разом із державними потребами. Звертається увага учнів на конкретні цікаві факти (наприклад, «в XI ст. існували як державні, так і церковні школи; у 1068 р. засновано школу для дівчат при Андріївському монастирі»), аби викликати зацікавленість.

Вправа «Асоціативний кущ».
          Що вам відомо про культуру Русі- України кінця X — першої половини XI ст? (Додаток 2)

4. Повідомлення теми і мети уроку: учні записують тему уроку в зошити.

Вивчення нового матеріалу (робота в групах):

клас ділиться на групи, кожна група досліджує окрему галузь культури Русі-України (наприклад, освіта і наука; народна творчість і літописання; архітектура і мистецтво).

Завдання груп: підготувати невелику презентацію або плакат за темою, використовуючи підручник, атлас, інтернет-ресурси.

•             Перша група: «Освіта у Київській Русі XII–XIII ст.». Репрезентує відомості про шкільництво, бібліотеки, переклади (Анна Всеволодівна відкрила в Києві жіночу школу).
•             Друга група: «Усна народна творчість, писемні пам’ятки та літописання Русі-України». Розповідає про героїчні думи, легенди, книги (ізборники), перші літописи («Повість минулих літ») та їх авторів (Нестор).
•             Третя група: «Наука у Київській Русі XII–XIII ст.». Репрезентує про розвиток медицини (Агапіт Киянин тощо).
•             Четверта  група: «Архітектура та мистецтво Русі-України». Представляє зразки храмів (Софійські собори, Золотоверхий Михайлівський, Печерський Успенський собор тощо), мозаїки і фрески, іконопис, прикладне мистецтво (ювелірні вироби). (Додаток 3)

Кожна група виступає з презентацією (біля проектора) або демонструє плакат.

Інші учні слухають і виступають у ролі «літописців»: під час презентацій вони вписують у зошити три основні ідеї кожного виступу. Така вправа формує уміння виділяти головне. Після кожного виступу можливе коротке обговорення (учні задають допитливі питання, уточнюють факти).

Освіта у Київській Русі XII–XIII ст.

Завдання від  першої групи:

1. Якими були школи та чого в них навчали за часів Ярослава Мудрого?
2. Чи розвивалася жіноча освіта в Русі – Україні?

Вправа «Мікрофон»: Як розвивалася освіта в Русі- Україні

Випереджаюче творче завдання: Чому в межах сучасної України збереглося мало берестяних грамот? Зауважте, що стрижні для письма по бересті археологи знаходять у великій кількості.

Усна народна творчість, писемні пам’ятки та літописання Русі-України

Завдання від  другої групи:

1) Напис на берестяній грамоті: «Аз купець Домажир цією грамотою засвідчую, що узяв у борг 20 гривень у чернігівського гостя (купця) Гліба».

2) Напис на глиняному посуді: «Цей глек виготовив гончар Милоніг».

3) Напис на мечі: «Сей меч зробив коваль Путята».

Запитання

1) Про що свідчать ці написи?

2) Ким вони були зроблені?

3) До яких суспільних верств належали автори?

4) Для чого майстри робили написи на своїх виробах?

Протягом XI-XII ст. створюються перші художні та публіцистичні твори. До нашого часу дійшли лише деякі. Це - «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Моління» Даниїла Заточника, «Слово про зокон і благодать» мит­рополита Іларіона. Перлиною літератури того часу є «Слово о полку Ігоревім» невідомого автора. Цей твір написаний наприкінці XII ст.

Робота з підручником

1.                   Напрямки книжкових памʼяток

•   До нашого часу збереглася лише невелика кількість памʼяток. Найдавнішою книгою на Русі, що збереглася, є Остромирове Євангеліє в 1056-1057 р. у Києві дияконом Григорієм. Ця памʼятка має велике мистецьке значення завдяки своєму багатому оформленню.
•   Енциклопедичні знання були зібрані в «Ізборнику». Вони мали різну тематику восновному Візантійських авторів, які пояснювали складні для розуміння біблійні сюжети.
•   Найбільше виділяється «Слово о полку Ігоревім». Головна думка якого, є єдність князіву боротьбі із зовнішньою небезпекою Русі.

2.                   Особливості літописання

•   На відміну від європейських хроні, вони створювалися рідною мовою, що робили їх популярними. Їх читали й переписували впродовж кількох століть, завдяки чому вони збереглися до нашого часу.
•   Своє головне завдання літописець визначав у назві: розповісти наступним поколінням, «звідки пішла Земля Руська та яким чином вона розвивалася»
•   Літопис має й художню цінність як літературний твір, написаний досконалим стилем і сповнений патріотизмом.
•   Спостерігається розгалуження літопису на ряд хроні, головним змістом яких стали місцеві події.

Учитель пропонує учневі прочитати уривок із «Повчання Володимира Мономаха».

Із «Повчання Володимира Мономаха»

… (Треба мати) душі чисті, непорочні,тіла худі, лагідну бесіду і в міру слово Господнє; при їді і питті без галасу великого бути, при старих – мовчати, премудрих – слухати, старшим – покорятися, із рівними і меншими – приязнь мати; без лукавства розмовляти, багато розуміти; не лютувати словом, не надміру сміятися, соромитися старших; долу очі мати, а душу – угору… Якщо хто з вас може іншим помогти – од Бога нагороди нехай той сподівається…

Завдання. Опишіть за зображеннями найдавніші книги. У чому їхня цінність? (Додаток 4)

Вправа «Хмарка слів». Досліди хмарку слів. Встав у текст пропущені слова. (Додаток 5)

Вправа «Робота з текстом». На основі тексту скласти запитання до вікторини «Що? Де? Коли?».

У другій половині XI — першій половині XIII ст. в Русі-Україні, поряд із перекладною, розвивається власна література, пам’ятками якої є літописи. Найвідомішим є літопис «Повість минулих літ» (1113 p.), складений у Києво-Печерському монастирі ченцем Нестором, у якому виклад доведено до 1110 року. У більшості літописів наступних років він переписувався як початкова частина.

Наука у Київській Русі XII–XIII ст.

Диференційовані завдання

Високий рівень – Інтерактивна вікторина в Wordwall «Бліц-тест». Освіта та розвиток наукових знань Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст (Додаток 7 )

Достатній рівень - Вправа «Логічна пара» Співставити поняття із визначеннями

Базовий рівень – Вправа «Хронологічний ряд » : Розмістити у хронологічній послідовності час створення книжкових пам'яток.

А.  Мстиславове  Євангеліє  

  Б.  «Повість минулих літ»

  В.  «Ізборника Святослава»

  Г. «Слова о полку Ігоревім» 

Архітектура та мистецтво Русі-України

Завдання. Як архітектори використовували природний ландшафт у зведенні оборонних споруд?

Які особливості розвитку архітектури ХІ–ХІІІ ст. відображено на ілюстраціях? (Додаток 6)

Робота в парах. Гра «Три речення».
Завдання. Передати зміст прочитаного трьома реченнями

У декоруванні храмів використовували традиційні мозаїки та фрески. Мозаїкою були прикрашені храми Михайлівського Золотоверхого монастиря й Успенський собор Печерського монастиря. Із Михайлівського храму збереглися лише композиція «Євхаристія», зображення Димитрія Солунського, Стефана і Фадея. Майстри розписували інтер’єр церковних споруд фресковими зображеннями на біблійні сюжети.

Робота в парах. Гра «Три речення».
Завдання. Передати зміст прочитаного трьома реченнями

Усередині храми оздоблювали також іконами, які писали на дошках, освячували і вважали оберегами храму та вірян. Осередком іконопису стала майстерня Києво-Печерського монастиря, де працював відомий художник — Аліпій Печерський

Завдання. Якими були особливості розвитку живопису в ХІ — першій половині ХІІІ ст.?

5. Узагальнення й систематизація знань:

Виконання тренувальної онлайн-вправи «Логічна пара» LearningApps (додаток 8)

Учні інклюзивної форми навчання виконують інтерактивну вправу  «Встановлення відповідністі між пам'ятками культури та їх зображенням»

Робота з таблицею «Чинники розвитку культури Київської держави»

Завдання.

Які чинники сприяли розвитку культури Київської держави другої половини ХІ — першої половини ХІІІ ст., а які — гальмували його? (Додаток 9)

Вправа «ПРЕС»

Завдання.

Чи можна стверджувати, що культура періоду роздробленості розвивалась?

Я вважаю…

Тому що ….

Наприклад…..

Отже……

6. Рефлексія: підсумкове інтерактивне опитування (формувальне оцінювання)

 Подивіться один на одного, посміхніться і подумки побажайте успіхів

    Виберіть смайлик  вашого настрою на  момент завершення уроку.

Який Ви обираєте? Чому?

7. Домашнє завдання (диференційоване, творче):

•      Базове: опрацювати підручник (параграф про культуру Київської Русі), підготувати коротку записку з основними фактами (перелічити пам’ятки та діячів епохи).
•      Середній рівень: скласти кросворд, написати есе

Обери одну із тем та напиши есе.

1. Чому раніше писали на стінах храмів?
2. Про який рівень розвитку освіченості населення Русі свідчать берестяні грамоти?
3. Чи була книга цінним подарунком у часи Русі? (написати кілька речень).

•      Поглиблене/творче: підготувати міні-проєкт – наприклад, намалювати улюблений пам’ятник Русі-України чи скласти казкову історію-легенду про князя чи монаха того часу. (Учні можуть використати технології для оформлення презентації або плакатів у домашніх умовах.)

Використані інтерактивні технології: Wordwall, LearningApps (в онлайн-опитуваннях та ігрових завданнях), групові презентації, рольові завдання.

Джерела:

1. Пометун О. І. Історія України : підруч. для 7 класу закладів загальної середньої освіти / О. І. Пометун, О. В. Дудар, Н. М. Гупан. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2024. —208 с. : іл.
2. https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_ukraine/kultura-rusi-ukrainy-v-druhij-polovyni-khi-pershij-polovyni-khiii-st-7-klas/
3. https://uahistory.co/lesson/ukraine-history-2015-lessons-7-class-gisem/19.php
4. naurok.com.ua naurok.com.ua ceur-ws.org naurok.com.ua.
5. https://learningapps.org/watch?v=p8ty43bnv25
6. https://learningapps.org/watch?v=pbr7k7zt520
7. https://wordwall.net/uk/resource/84707675
8. https://wordart.com/fe2a1r4fdthd/untitled-642
9. https://shkola.in.ua/1433-istoriia-ukrainy-7-klas-dribnytsia-2020.html
10. https://vseosvita.ua/library/prezentatsiia-kultura-rusi-ukrainy-7-klas-757292
11. https://lms.e-school.net.ua/asset-v1:UIED+History-of-Ukraine-7th