Урок "КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (РУСЬ-Україна)у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст."

Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна)у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Тема уроку:Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

 

Тип уроку: комбінований (з використанням ІКТ та інтерактивних технологій).

Форма уроку: урок-дослідження.

Дати та події:

1056—1057 рр.— створення «Остромирового Євангелія».

1068 р.— дочка князя Всеволода Ярославича Анна Вссеволодівна (Янка) заснувала при Андріївському монастирі школу для дівчат.

1078 р.— будівництво Успенського собору Києво-Печерської лаври.

1108 р.— будівництво Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.

1113 р.— імовірна дата завершення написання «Повісті минулих літ».

1187 р. – найдавніша згадка назви «Україна» в Київському літописі.

Компетенції учнів:

інформаційна, мовленнєва, логічна, просторова.

Очікувані результати:

після уроку учні зможуть:

• здобувати та використовувати знання про розвиток культури Київської держави(Русь-Україна)вдругій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;
• пояснювати поняття «берестяні грамоти»,«ізборник», «літопис», «патерик»
• називати відомих історичних осіб вібповідного періоду;
• розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури та мистецтва;
• давати характеристику пам’яткам культури зазначеної доби.

 

Мета уроку:

• сформувати уявлення про рівень культурних досягнень Київської держави, розуміння процессу формування системи освіти, з’ясувати рівень розвитку науки, ознайомити з найвизначнішими пам’ятками освіти, архітектури, мистецтва; визначити, яке значення мають історичні культурні пам’ятки для розуміння минулого народу; формуватиі сторичну, логічну, комунікативну компетентність;
• розвивати вміння учнів отримувати знання з різних джерел, продовжувати формувати понятійний апарат, загальнонавчальні уміння спостереження, слухання, класифікації та узагальнення, розвивати уміння роботи з ІКТ;
• виховувати почуття патріотизму, поваги до культурних надбань українського народу, сприяти розвитку історичної свідомості, формуванню естетичних почуттів учнів.

Обладнання уроку:

Комп'ютер, екран, проектор, учнівські презентації, «ІсторіяУкраїни» підручник для 7 класу О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – Х.: «Ранок», 2015, атлас «Історія України 7 клас».

Попереднє завдання: учні готують презентації з тем:

 «Освіта. Розвиток наукових знань Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.»

 «Усна народна творчість. Книжні пам`ятки та літописання Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст ».

 «Архітектура та мистецтво Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.»

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Учитель: Добрий день! Діти, сьогодні у нас незвичайний урок. До нас завітали гості. Тож давайте потішимо їх гарними відповідями та позитивними емоціями.

II. Актуалізація опорних знань:

Вчитель: На попередньому уроці ми з вами вивчили тему «Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл» з розділу ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна)у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Погляньте, будь ласка на слайд.Та дайте відповідь на запитання:

1. Яка держава зображена на карті?

2. Покажіть, будь ласка,  територію Київської держави (Русь-Україна) у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.

3. Назвіть та покажіть на карті князівства на території України періоду роздробленості.

4. Назвіть та покажіть на карті міста центри князівств на території Україниу другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст..
5. Про яку історичну подію йдеться у літописі? Якого року відбулася ця подія?

«І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і радіють, що межі нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою…»?

6. Укажіть, з якого джерела наведено цитату назвіть автора цього твору.

«Усього ж паче убогих не забувайте, але наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, і не давайте сильним погубити людину»

Метод «Чиста дошка».

На дошці прикріплені картки на яких записані імена історичних осіб, дати подій, поняття. Учні по черзі надають пояснення до інформації поданої на картці. Опрацьована картка знімається з дошки.

Володимир Мономах-

Ярослав Осмомисл–

1054-1073 рр.

р. Альта –

«Правда Ярославичів»

1097 рік –

Мозаїка –

1113 рік –

Тріумвірат–

Галич–

Федерація -

Снеми –

Вчитель: Молодці, добре впоралися з поставленим завданням, наша дошка пуста, а ви показали як добре ви орієнтуєтеся у поняттях та подіях попередньо вивчених тем.

Всі перелічені події так чи інакше вплинули на розвиток Київської держави і зокрема на її культуру.

III.Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель: у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. відбувався досить бурхливий розвиток культури Київської держави Русь-Україна. Освіта, наука й культура розвивалися під безпосереднім впливом церкви. Християнське богослужіння потребувало грамотних людей, і церква їх виховувала.

Сьогоднішній наш урок – це урок-дослідження. Ми дослідимо феномен української культури Київської держави Русь-Україна кінця XI – початку XIII століття, ознайомимося з тим, як розвивалась культура Київської держави упродовж наступних століть, коли сталися зміни в її управлінні і устрої.Ми зануримося у чудовий світ культури Київської держави, перенесемося в епоху наших предків, зазирнемо у їх життя.

IV. Повідомлення теми та мети уроку.

Отже тема нашого сьогоднішнього уроку: Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Запишіть, будь ласка тему уроку у ваші зошити.

Учні записують тему уроку в зошити.

V. Вивчення нового матеріалу.

Протягом уроку нам потрібно відповісти на проблемне питання: (надруковане та постійно знаходиться на дошці)

Яким був рівень розвитку культури Київської держави в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. ? Що сприяло, а що гальмувало її розвиток у цей час?

Вчитель: На підготовчому етапі до уроку ви об’єдналися у чотири групи та отримали завдання для підготовки, дослідження і створення (комп’ютерних) презентацій.

Перша група у складі Лихацької Олени, Шматченко Діани та Караганової Вікторії готувалися презентувати проект з теми: «Освіта. Розвиток наукових знань Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.»

Друга група у складі Лучки Влада, Новікова Олексія, Мечик Діани та  Ромашина Сергія готували тему : «Усна народна творчість. Книжні пам`ятки та літописання Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст ».

У третю групу об’єдналися Чорнокнижний Олексій, Шматченко Єлизавета Шевцова Марія та Гринчук Олександр і працювали із темою «Архітектура та мистецтво Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.»

Кожен з вас поглиблено опрацював вибрану тему, з іншим матеріалом уроку ви познайомитеся з проектів інших груп. Я пропоную вам протягом уроку побути у ролі літописців, тобто занотовувати до ваших зошитів найважливіші, на вашу думку, ідеї з інших презентацій, нові поняття, дати чи події.

(Вправа «3 речення»перед початком розповіді учні отримують завдання записати у зошити 3 основні ідеї почутої відповіді.(літописці))

Слово надаємо першій групі дослідникам освіти та наукових знань

Презентація I групи: «Освіта та розвиток наукових знаньРусі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.»

  У другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. на Русі продовжували існувати і розвиватися державні й церковні школи. Літописець стверджував, що «той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує або зі святими мужами».

У державних школах навчалися діти найближчого оточення князя з метою виховання грамотних державних діячів. Церковні школи готували паламарів і священиків. (слайд 2)

Провідним освітнім центром Русі був Софійський собор, при якому продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим. (слайд 3)

У 1068 р. дочка князя Всеволода Ярославича Анна Всеволодівна (Янка) відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат. (слайд 4)

Існуючі історичні джерела засвідчують поширення освіти серед населення Русі. Свідченням цього є берестяні грамоти, знайдені переважно в північних містах Русі (у Новгороді — понад тисячі), графіті на стінах культових споруд (найбільш цінні — на стінах Софійського собору), написи на ремісничих виробах, предмети для письма. (слайд 5)

Терміни та поняття

Берестяні грамоти — написи на шматках берести, кори берези, зроблені за допомогою спеціальних писал — загострених металевих паличок. 

Для продовження і поглиблення освіти служили бібліотеки, яких на Русі було багато (Києві, Чернігові, Переяславі, Галичі, Володимирі тощо). Але найперша і найбільш значна містилася вСофії Київській. За підрахунками вчених, книжний фонд Русі складав щонайменше 130—140 тис. томів. Існували бібліотеки при соборах, монастирях, княжих палатах. Чимало було і приватних книгозбірень.Для поширення книг діяли центри з переписування книг (скрипторії) у Києві, Новгороді, Галичі, Чернігові, Володимирі Волинському, Переяславі, Ростові та інших містах. (слайд 6)

В ХІ—ХІІІ ст., як свідчать візантійські джерела, за одну книгу можна було купити великий міський будинок або 12 гектарів землі. Напевно, не менш цінною була книга й на Русі.

Наука

У Київській державі, як і в усій Європі, не існувало такої галузі діяльності людини, як наука проте нагальні потреби життя вимагали розвитку достовірних і точних наукових знань.

Наука перебувала під впливом античних авторів. Із перекладених книг черпали наукові знання про природу, географію, філософію.

Центром розвитку наукового життя був Києво-Печерський монастир.(слайд 8)

Зі збільшенням кількості міст та населенна в них за часів Київської держави зростала необхідність медичної допомоги, яку надавали, здебільшого, знахарі та ворожбити. Одночасно з’являлися лікарі-фахівці, які згідно з “Руською правдою” мали право за платню лікувати хворих.

Відомим лікарем у Києві був Агапіт, який умів робити хірургічні операції. У писемних джерелах збереглися відомості про діяльністьцього ченця Києво-Печерського монастиря. У 1076 р. Святославу ЯрославичуАгапітом була зроблена хірургічна операція з видалення пухлини на шиї. На території Києво-Печерського монастиря він заснував першу лікарню. (слайд 9)

Агапіт - вважається засновником лікарської справи у Києво-Печерському монастирі. (слайд 10)

Онука Володимира Мономаха Євпраксія - Адельгейда займалася наукою. Вона написала медичний трактат “Мазі”, окремим розділом там був “Про гігієну тіла”, яким випередила європейських вчених на два століття. (слайд 11)

У славнозвісному “Ізборнику Святослава" - праці енциклопедичного характеру, перекладеній з грецької мови на болгарську в X ст. і переписаній у 1076 р. для сина Ярослава Мудрого -  Святослава, подано багато відомостей медичного змісту.

Висновок: тож ми можемо зробити висновок:в Київській державі, як і в усій Європі, не існувало такої галузі діяльності людини, як наука, але  нагальні потреби життя вимагали розвитку достовірних і точних наукових знань. Як правило, вони передавалися усно з покоління в покоління як професійні секрети спеціалістами з певних спеціальностей.Знання також брали із книг. Поєднання реальних і вигаданих подій було особливістю тогочасних наукових знань.(слайд 12)

Підсумкові запитання дослідників освіти та науки до «літописців»(слайд 13)

А зараз давайте відповімо на запитання по змісту нашого проекту:

1. Де на Русі можна було здобути освіту?

2.Хто і коли заснував на Русі першу школу для дівчат?

3. Яку роль відігравали бібліотеки в розвитку освіти?

4. Де знаходився центр розвитку наукового життя Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.?

5. Хто створив медичний трактат «Мазі»?

6. Як було ім`я відомого лікаря у Києві, який умів робити хірургічні операції?

Учитель: Отже ми з вами з`ясували, що у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. на Русі продовжували існувати і розвиватися державні й церковні школи,у 1068 р. дочка князя Всеволода Ярославича Анна Всеволодівна (Янка) відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не отримували освіти. Поширюється освіта серед усих верств населення, а для продовження і поглиблення освіти служили бібліотеки. Наука перебувала під впливом античних авторів. Із перекладених книг черпали наукові знання про природу, географію, філософію.Видатними постатями освіти і науки цього періоду були: Агапіт, Євпраксія, Анна Всеволодівна. Центром розвитку наукового життя був Києво-Печерський монастир.

Учитель. У період феодальної роздробленості виникають літописи у Чернігові, Переяславі, Володимирі, створюється Київський літопис, Галицько-Волинський. Крім літописів, створюються й інші літературні твори. Більшість з них загинула, до нас дійшли лише одиниці.

Запрошуємо до слова дослідників усної народної творчості, книжних пам`яток та літописання Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Презентація IIгрупи учнів «Усна народна творчість. Книжні пам`ятки та літописання Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.», супроводжується показом презентації.

Учень IIгрупи: Запрошуємо вас ознайомитися з нашою роботою.

У народній творчості періоду другої половини XI – першої половини XII ст. продовжують розвиватися такі види усної народної творчості, як перекази і легенди, билини, різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я й приповідки.(СЛАЙД 2)

З усіх джерел усної народної творчості, котрі збереглися до наших часів, дуже складно відокремити зразки саме того періоду, адже на твори попереднього періоду нашаровувалися більш пізні сюжети. Так наприклад, на язичницькі за змістом колядки та щедрівки накладалися християнські мотиви.

У народній творчості періоду другої половини ХІ – першої половни ХІІІ ст., визначається дружинний епос, у якому оспівувалися перемоги вождя-князя та його дружини. Билини доповнюються новими сюжетами про боротьбу з половцями. Під ім’ям Володимир Красне Сонечко вже розуміється Володимир Мономах.

До цієї доби належать казки, де згадується Змій Горинич. Науковці схильні вважати Змія Горинича узагальненим образом половців.

Книжні пам’ятки. Літописання.

Як нам уже відомо, книжна культура Київської держави формувалася за візантійськими та болгарськими зразками. Розквіт власної літератури припадає на період другої половини XI – першої половини XIIIст.

Книжки писали “уставом”. Початкові букви виділяли, часто прикрашали різними орнаментами: звіриним, геометричним, рослинним. Кожну сторінку прикрашали різними малюнками (мініатюрами).

До нашого часу збереглася лише невелика частина творчого доробку тієї доби: Остромирове Євангеліє, Ізборники 1073 і 1076 рр., Мстиславове Євангеліє, «Повість минулих літ», «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім», «Києво-Печерський патерик»(СЛАЙД 7)

Найдавнішою книгою Київської держави, що збереглася, є Остромирове Євангеліє, написане в 1056-1057 рр. у Києві дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира. Ця пам’ятка має виключно мистецьке значення завдяки своєму багатому оформленню.(СЛАЙД 8)

Відомим є Мстиславове Євангеліє, написане у два стовбці гарним уставом на 213 аркушах.

Своєрідною енциклопедією різних знань цієї доби були «Ізборники».

Ізборник – рукописний збірник статей та уривків, вибраних із різних книг.

Яскравим свідчення високої майстерності письма та ілюстрування слугує Ізборник Святослава (1073) У ньому вперше вміщено груповий портрет реальних людей Святослава Ярославича та його сім’ї. (СЛАЙД 9)

«Ізборники» – були збірниками різних за тематикою творів переважно візантійських вчених, які розтлумачують деякі складні для розуміння біблійні сюжети, а також повчають і дають настанови.

Почали з’являтися твори житійного характеру, у яких описувалося життя мучеників і подвижників. Оповідання про окремі епізоди з життя святих об’єднувалися в збірки – патерики. Найвідомішим із них є «Києво-Печерський патерик».

У ньому міститься змістовний історичний матеріал, є цікава інформація про будівництво Успенської церкви Печерського монастиря, живописця Алімпія і взагалі про життя Києва тієї доби.(СЛАЙД 10)

 Найоригінальнішою формою давньоруської літератури були літописи.

Літописи – історичні твори, у яких розповіді про події та факти подаються за роками.

Традиції літописання склалися у Києві, але згодом поширилися на всі регіони Русі.

Літописи Київської держави становлять одне з найпомітніших історико-літературних явищ Середньовіччя. На відміну від європейських хронік, вони створювалися рідною мовою, що робило їх популярними. Їх читали і переписували впродовж кількох століть, завдяки чому вони збереглися до нашого часу. Авторами літописів були ченці, священники, ігумени придворних монастирів, наближені князя і  самі князі.

Практично всі літописи у своїй основі мають спільний київський літописний звід, відомий під назвою «Повість минулих літ»автором якого був ченець Києво-Печерського монастиря Нестор (кінець XI - початок XII ст.) Імовірна дата завершення написання «Повісті минулих літ» - 1113 рік.Близько середини XIIст. спостерігається розгалудження літопису на ряд хронік, головним змістом яких стали місцеві події.

Своє головне завдання літописець визначив у назві: розповісти наступним поколінням, «звідки пішла Земля Руська, хто почав у Києві першим князювати і як виникла держава Русь»(СЛАЙД 12)

 Літописець сумлінно описав героїчну боротьбу наших предків із ворогами, їхню нелегку історію і важке життя.

«Повість минулих літ» має велику художню цінність як літературний твір, написаний досконалим стилем і сповнений патріотизму.

 Продовженням «Повісті минулих літ» є Київський літописний звід кінця XIIст.Укладений ігуменом Мойсеєм у Видубицькому монастирі,він становить сукупність літописів написаних різними авторами і для різних князів. У Київськомузводі є відображення літописних традицій Чернігова, Володимира-Волинського і Галича.(СЛАЙД 13)

Уперше назва «Україна» згадується в Київському літописі під 1187 роком. Описуючи загибель переяславського князя Володимира Глібовича, літописець зазначав: «І плакали за ним всі переяславці. За ним вся Україна стогнала».

Літописи є унікальними і безцінними джерелами вивчення історії Русі-України IX-XII ст.

Перлиною давньоруської художньої літератури є літературна пам’ятка невідомого автора - «Слово о полку Ігоревім»,написана наприкінці XII ст. У ній розповідається про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців. (СЛАЙД 15)

Проте «Слово о полку Ігоревім» є  водночас і важливим історичним джерелом: з нього можна дізнатися, яким шляхом просувалося руське військо, де відбувалася битва,як вона проходила та які наслідки для населення руських земель мала поразка новгород-сіверського князя Ігоря. Головна думка твору – єдність князів у боротьбі із зовнішньою небезпекою держави, єдність руських земель.(СЛАЙД 16)

Висновок:виникнення писемності створило передумови для перетворення усної народної творчості на писемну літературу. Літературна спадщина Київської держави була винятково багатою. Але до нашого часу збереглася лише невелика частина творчого доробку тієї доби: Остромирове Євангеліє, Ізборники 1073 і 1076 рр., Мстиславове Євангеліє, «Повість минулих літ», «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім», «Києво-Печерський патерик».

Запитання до літописців:

 1. Назвіть основні книжкові пам’ятки Київської Русі другої половини ХІ — початку ХІІІ ст.

2. Що таке літопис?

3. Яку назву має основний літописний звід Русі, що став основою для всіх наступних?

4. Що таке ізборник?

5. Де і коли вперше згадується назва «Україна»?

6. Що таке патерик і про який найвідоміший патерик відповідного періоду ви знаєте?

7. Які види усної народної творчості розвивалися удругій половині ХІ — початку ХІІІ ст?

Учитель: Отже ми з вами з'ясували, що усна народна творчість, розвивалася і слугувала потужною підвалиною духовного життя наших пращурів. Літературна спадщина Київської держави була винятково багатою. Але до нашого часу збереглася лише невелика частина творчого доробку тієї доби, серед яких: Остромирове Євангеліє, Ізборники 1073 і 1076 рр., Мстиславове Євангеліє, «Повість минулих літ», «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім», «Києво-Печерський патерик».Найдавнішою книгою Київської держави, що збереглася, є Остромирове Євангеліє, написане в 1056-1057 рр. Найвідоміша збірка опису житія святих - «Києво-Печерський патерик».Літописи є унікальними і безцінними джерелами вивчення історії Русі-України IX-XII ст.У 1187 році вперше згадується назва «Україна» в Київському літописі. Перлина давньоруської художньої літератури - «Слово о полку Ігоревім», це не лише найвидатніша пам’ятка давньоруської літературної спадщини, а й цінне історичне джерело.

Учитель: Складовою частиною культури є мистецтво та архітектура - система будівель та споруд, що формують просторове середовище для життя і діяльності людей. Це можуть бути окремі будівлі, архітектурні ансамблі, майдани. Із найбільш відомими архітектурними пам’ятками другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.ми з вами познайомимосьу презентації  третьої групи,будь ласка вам слово.

(СЛАЙД 1)

Презентація III групи:«Архітектуратамистецтво Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.»

Учень III групи:Наша група підготувала презентацію про одину з найцікавіших галузей культури – архітектуру та мистецтво. Просимо вашої уваги та запрошуємо до співпраці.

 За часів Ярославичів і Володимира Мономаха у Київській державі продовжує розвиватися архітектура. Як і раніше, архітектурний вигляд міст і сіл визначався насамперед дерев`яними будівлями, які були багато декоровані. Із дерева будували укріплення міст і зводили храми. Проте головні храми будували із цегли та каменю.

(СЛАЙД 2)

Здругої половини ХІ ст. спостерігається справжнє піднесеня монументального будівництва. У другій половині ХІ – першій половині ХІІ ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського,Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Печерського та Кловського монастирів.

(СЛАЙД 3)

Упроваджується новий тип монастирського храму: шестистовпна будівля з одним куполом.

(СЛАЙД 4)

 Першою такою спорудою став Успенський собор Києво-Печерського монастиря (1078 р.), Головну церкву найавторитетнішого монастиря Київської держави  заклав навесні 1078 р. Феодосій Печерський, на той час ігумен Печерського монастиря. Він  правив за зразок для храмів у багатьох містах Київської держави. За його зразком Володимир Мономах збудував храм у Ростові.

(СЛАЙД 5)

У 1108 р. За типом Успенського було зведено Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.

 (СЛАЙД 6)

 

Починаючи з 30 років ХІІ ст. архітектура Русі набуває нових рис.Це було пов`язане з посиленням політичної ролі удільних князівств та розбудовою їхніх столиць. Значно збільшується кількість споруд, але зменшуються їхні розміри. Спрощуються також архітектурні форми. Шестистовпні будівлі поволі витісняються чотиристовпними.

(СЛАЙД 7)

У цей час зводились величні монастирі - Києво-Печерський,

(СЛАЙД 8) Михайлівський собор Видубицького монастиря

(СЛАЙД 9) Успенський (Юріївський) собор у Каневі

(СЛАЙД 10) Формується київська,чернігівська та переяславська архітектурні школи, але їх поєднує єдиний стильовий напрямок.

(СЛАЙД 11)

Характерними пам`ятками цього періоду є церква Богородиці Пирогощі (1132 р.) та Борисоглібський собор  в Чернігові.

 (СЛАЙД 12) У цей самий час формується і власна галицька архітектурна школа, яка багато запозичує із західноєвропейської архітектури (романського стилю): колони, заглибини в стінах, вітражі тощо.

(СЛАЙД 13)

Наприкіці XII- початку XIII ст. зовнішні форми монументальних споруд знову ускладнюються, поширеними стають більш високі конструкції. Зразком таких храмів є П’ятницька церква в Чернігові, споруджена наприкінці XIIст. Від кінця XIIст. найпоширенішими стають храми з одним куполом (однобанні), пірамідальної побудови.

Мистецтво. З архітектурою церков тісно пов’язаний монументальний живопис, представлений мозаїками і фресками.

(СЛАЙД 14)

Мозаїками були прикрашені храми Михайлівського Золотоверхого монастиря й Успенський собор Печерського монастиря. Мозаїка цих храмів за композиційною схемою нагадувала Софійський собор, але зруйнування цих храмів у ХХ ст. знищило ці витвори давнього мистецтва.

(СЛАЙД 15)

Проте дещо вдалося врятувати. Із Михайлівського храму збереглися композиція «Євхаристія», (СЛАЙД 16)

Зображення Дмитрія Солунського.У порівнянні із Софійським собором мозаїки Золотоверхого насичені більш яскравими кольорами, мають чіткіші лінії, більшу динаміку, а його персонажі наділені індивідуальними рисами.

(СЛАЙД 17)Із початку ХІІ ст. храми починають прикрашатися переважно фресками, мозаїки вже не використовуються. Проте за своїм стилем виконання фрески нагадують мозаїки. Вони, як правило, прикрашали всі стіни храмів. У фресковому живописі теж прослідковуються зміни: зображення робляться тонкими лініями, постаті стають динамічнішими, фарби яскравішими. Найбільш цікавими є фрески Кирилівської церкви, церкви Спаса на Берестові.

(СЛАЙД 18)Видатним живописцем Київської держави був Аліпій (Алімпій, Олімпій) Печерський (бл. 1050—1114). Живопису він навчався у візантійських майстрів, які розписували храми Києва. Аліпій брав участь у розписі Успенського собору Києво-Печерської лаври. Згодом він став ченцем і прославився написанням ікон, деякі з яких уважаються чудодійними. За переказами, саме він виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. Його ж твором вважають і велику ікону «Богоматір Велика Панагія. Оранта» поч. XII ст. з Ярославського  Спасо-Преображенського монастиря.

(СЛАЙД 19)

У культурі тієї доби не останню роль відігравав іконопис. Ікони писалися надерев’яних дошках і знаходилися в усіх церквах, проте переважна більшість їх втрачена. Багато ікон привозили з Візантії, де існувала найкраща на той час школа іконопису. Однією з найпопулярніших на Русі була ікона Володимирської Богоматері ІІ пол. ХІ - поч. XII ст., яку привезли з Константинополя у Київ.

СЛАЙД 20)Стиль виконання київських ікон нагадує мозаїку та фрески. Усі вони мають великий розмір, що поєднує їх із монументальним мистецтвом (фресками, мозаїками).

(СЛАЙД 21)

Особливим видом мистецтва Київської держави була книжкова мініатюра. Це невід’ємна складова мистецтва рукописної книги. Говорячи сучасною мовою, мініатюра — це ілюстрація до книги. Невеликі розміри цього художнього твору зумовлюють й особливо витончену манеру його виконання.

Найдавніші мініатюри, що дійшли до нас із часів Русі, включені до «Остромирового Євангелія». Тут на окремих аркушах уміщено три мініатюри із зображенням євангелістів Іоанна, Марка і Луки.

Підсумок презентації: учень з групи задає питання учням з інших груп:

Учень: а зараз давайте дізнаємося на скільки уважно ви слухали нашу презентацію. Дайте, будь ласка відповідь на мої запитання по змісту проекту:

1. Які архітектурні школи сформувалися у другій половині XI – на початку XIIIст.
2. Як звали найвідомішого іконописця Києво-Печерського монастиря?
3. Що нагадує стиль виконання київських ікон ?

4. Хто і коли заклав головну церкву найавторитетнішого монастиря Київської держави?

5. Назвіть визначні пам`ятки архітектури вивченого періоду.

Висновок вчителя: цікава розповідь, змістовна, молодці. Археологічні і літописні знахідки свідчать про високий рівень розвитку архітектури Київської держави було зведено величні монастирі - Києво-Печерський, Михайлівський, Видубицький. У Чернігові зводиться Спаський собор, за зразком Київської Софії будують Софійські собори у Новгороді та Полоцьку. Споруджують Михайлівську церкву у Переяславі, Спаський собор у Чернігові, Успенський у Києві. Формуються власні київська,чернігівська та переяславська архітектурні школи,  говорячи про мистецтво ми виділяємо особливий вид мистецтва Київської держави, яким була книжкова мініатюра, як невід’ємна складова мистецтва рукописної книги. Визначним здобутком мистецтва Київської держави є іконопис. Ікони були першими творами станкового живопису.

Вчитель: Високого рівня розвитку на Русі досягло прикладне мистецтво

Докладніше про цітехнології ви дізнаєтеся попрацювавши з підручником на ст. 117.

Увага! Діти ви маєте 1 хв. для роботи з текстом.

Робота з підручником.( Сторінка 117, ознайомлення з матеріалом про прикладне мистецтво).

 Закінчили? Увага, діти, зараз давайте відповімо на запитання по тексту підручника.

Метод «Мозковий штурм»

1.Як називалася техніка котра передбачала напаювання на виріб невеликих золотих кульок?

2. Які види  художнього ремесла були ще поширені на Русі?

Добре, молодці. Тож ми дізналися, що прикладне мистецтво також досягло високого рівня розвитку на Русі. Його особливістю було те, що на виробах співіснували елементи язичницької і християнської символіки. Прикладне мистецтво представлене ювелірними виробами, декоруванням предметів побуту, посуду, зброї, різьбленням по дереву та кістці.В ХІ—ХІІІ ст. досягли розквіту технології руських ювелірних майстрів перегородчастої емалі, зерні і черні.

Заключне слово учителя: «Отже, працюючи протягом уроку з різними джерелами інформації, ми можемо зробити висновок, що хоча з часів Київської держави до нас дійшла лише незначна частка культурної спадщини, але навіть ті поодинокі витвори мистецтва свідчать про високий рівень розвитку культури. Під впливом християнства на Русі з’явилися нові види мистецтва: зведення мурованих християнських храмів, монументальний живопис — фрески і мозаїки, станковий живопис у вигляді ікон, книжкова мініатюра. Поширилася писемність і «книжна наука». Місцеві майстри за нетривалий історичний час змогли не лише опанувати ці види творчості, а й розвинути їх, створивши самобутнє обличчя мистецтва Київської держави, яке вплинуло на мистецтво сусідніх народів і подальших віків. Зросла самобутня література, яка подарувала нам твори світового значення («Слово о полку Ігоревім»)

Культура Русі живилася з різних джерел. У ній тісно переплелися християнські та язичницькі традиції.

VI. Закріплення та систематизація знань учнів.

Отже темою нашого сьогоднішнього уроку була «Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.»

Давайте перевіримо отримані на уроці знання за допомогою Он-лайн – тесту (частина учнів працюють з тестами за комп`ютерами)

http://learningapps.org/display?v=p24ktxxmc16

http://learningapps.org/786153

Виконати завдання тестів W2 –другий варіант учнів працюють з комп’ютерами, решта – гра.

Протягом уроку ми ознайомилися з видатними пам`ятками архітектури, мистецтва, освіти та науки,літератури з теми «Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.»

А для закріплення вивченого на уроці я пропоную вам пограти у

ГРУ «ХТО ЗАЙВИЙ? ЩО ЗАЙВЕ?»

 

1. Княгиня Ольга, Анна Всеволодівна, Євпраксія;
2. Ярослав Мудрий, Агапіт, Володимир Великий;
3. Успенський собор Печерського монастиря, Михайлівський Золотоверхий собор, Золоті ворота.

Гру «Упізнай мене».

На слайді з`являється опис чи характеристика вивченого матеріалу, учні повинні вгадати про кого чи про що написано.

1. Він умів робити хірургічні операції. У 1076 р. Святославу Ярославичу він зробив хірургічну операцію. На території Києво-Печерського монастиря він заснував першу лікарню.(Агапіт)

2. Онука Володимира Мономаха, займалася наукою. Вона написала медичний трактат “Мазі”, окремим розділом там був “Про гігієну тіла”.(Євпраксія)

3. Ця людина відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат (Анна Всеволодівна)

4. Знаходиться у Ярославському  Спасо-Преображенському  монастирі. Автором вважають Алімпія.(ікона «Богоматір Велика Панагія. Оранта»)

5. З`явився у 1108 р. За типом Успенського собору у Києві.

Підведення підсумків уроку. Створення «Квітки вирішення проблемного питання»

Центр – вибрати правильне твердження – КУЛЬТУРА РОЗВИВАЛАСЯ чи НЕ РОЗВИВАЛАСЯ.

На рожевих пелюстках написати фактории, що сприяли розвитку культури.

На блакитних пелюстках – фактории, що гальмували розвиток культури.

«Мозковий штурм» з проблемного питання

1. Що ви можере сказати про культуру Київської держави ІІ пол. ХІ-І пол. ХІІІ століть? Чи можна сказати що вона розвивалася? (Культура Київської держави ІІ пол. ХІ-І пол. ХІІІ століть продовжувала розвиватись і досягла високого рівня.)
2. Що ж сприяло розвитку культури Київської держави ІІ пол. ХІ-І пол. ХІІІ століть? (Сприяли цьому ідеї єдності руських земель, боротьба з ворогами Русі, економічний розвиток земель. )
3. Що гальмувало розвиток культури Київської держави ІІ пол. ХІ-І пол. ХІІІ століть? (Гальмували її розвиток князівські усобиці, напади половців, татар.)

 

Слово вчителя: підсумок по вирішенню проблемного питання.

Культура Київської держави другої половини ХІ- першої половини ХІІІ століть продовжувала розвиватись і досягла високого рівня.

Сприяли цьому ідеї єдності руських земель, боротьба з ворогами Русі, економічний розвиток земель.

Гальмували її розвиток князівські усобиці, напади половців, татар.

     Особливостями культури цього періоду можна вважати: залучення до неї нових верств населення, а не тільки привілейованого стану, як це було раніше; поява місцевих особливостей у різних галузях культури: літописанні, архітектурі, літературі, живописі.

Сучасність твердо тримається на грунті лише тоді, коли її коріння глибоко сягає у минуле, коли вона тісно пов’язана з нашою великою культурною спадщиною. В іншому випадку вона — тополиний пух, красивий, привабливий, але варто повіяти вітру — і від нього не залишиться і сліду. Культура і мистецтво Київської держави Русь-Україна — це неоціненний внесок до світової художньої скарбниці.Найцінніша культурна спадщина давньоруської держави, збагачена й подальшому творчою діяльністю майстрів різних удільних земель, послужила міцною основою для майбутніх досягнень українського мистецтва.

Підходить до логічного закінчення наш урок і я б хотіла аби ви відповіли на мої запитання:

Що нового ви почули на сьогоднішньому уроці?

Про що цікаве дізналися?

Що вам найбільше сподобалося на уроці?

 Як ви вважаєте, чи знадобляться вам отримані на сьогоднішньому уроці знання у майбутньому?

 Оцінювання роботи учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання:

Опрацювати § 14—15. Повторити вивчені§ 12,13.Складіть перелік подій з історії Київської держави Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір. Підготуйтеся до уроку узагальнення.