Культура України першої половини XVIIст.

Культура України першої половини. XVIIст.

Мета: ознайомити з умовами та особливостями розвитку культури в Україні в першій половині XVII cm., а також охарактеризувати розвиток освіти , книгодрукування та літератури в даний період; розвивати в учнів уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації і на основі їх робити висновки та узагальнення, на конкретних прикладах духовної культури розкривати характерні риси українського народу; виховувати в учнів естетичні смаки.

Основні поняття: «культура», «книгодрукування», «сім вільних наук», «мемуари», «поезія», «публіцистика», «шкільна драма». Обладнання: підручник,роздавальні картки з документами та таблицями, ілюстраціями, відеоматеріал «Святитель П. Могила». Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:• визначати умови розвитку української культури першої половини XVII ст.;• характеризувати розвиток освіти, книгодрукування та літератури на українських землях у першій половині XVII ст.;• називати імена визначних діячів культури;• розпізнавати та описувати визначні культурні пам’ятки;• самостійно працювати з різними джерелами інформації і на основі їх робити висновки та узагальнення, на конкретних прикладах духовної культури розкривати характерні риси українського народу.

ХІД УРОКУ 1 . ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 2 . АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВЕвристична бесіда1. Що таке культура?2. Пригадайте основні досягнення української культури другої половини XVI ст.3. Які пам’ятки культури та імена визначних культурних діячів цього періоду ви можете назвати?

3 . Мотивація навчальної діяльності Слово вчителя. Відомий церковний діяч Павло Алеппський , який 1654 р . мандрував Україною , записав у своєму щоденнику : «По всій козацькій землі ми помітили прекрасну рису , що нас дуже здивувала : всі вони ( мешканці ) , крім небагатьох , навіть більшість їхніх жінок і дочок , уміють читати і знають порядок церковних служб та церковні співи ; крім того , священники навчають сиріт та не дозволяють , щоб вони тинялися неуками по вулицях …Кожне місто має близько 40 ,50 та більше тисяч душ ; але дітей більше ,ніж трави , і всі вони вміють читати , навіть сироти . » - Яка риса культурного розвитку привернула увагу мандрівника – чужинця ? - Що ви знаєте про традицію шкільництва в українських землях у XVI ст.?

Метод «Мозковий штурм» Визначити, в яких умовах розвивалася українська культура першої половини XVII ст. Учні висловлюють свої пропозиції, які записуються на дошці. Потім один з учнів робить узагальнюючий висновок.

  Умови розвитку української культури першої половини XVII ст. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ПОЗИТИВНІ ФАКТОРИНЕГАТИВНІ ФАКТОРИРозвиток української мови. Національно-визвольні повстання. Героїка козацьких походів. Необхідність збереження національної культури в умовах польсько-католицької експансії. Розвиток національної свідомості. Відновлення ієрархії української православної церкви. Відсутність власної держави. Поділ території України між Річчю Посполитою, Московією, Угорщиноюта Туреччиною. Відсутність єдиного наукового й полі-тичного центру. Тяжкий національний гніт. Зростаюча загроза ополячення й окатоличення. Спустошливі напади турків та татар

4. Вивчення нового матеріалу. План1. Митрополит П. Могила.2. Шкільництво. 3. Утворення Києво-Могилянської академії. 4. Література.5. Книгодрукування.

- Перегляд відеофільму про П. Могилу. Завдання : використовуючи отриману інформацію, побудуйте схему Напрямки діяльності П. Могили:   

Прикладом роботи може бути схема Напрямки діяльності П. Могили: Піднесення авторитету митрополита. Піднесення авторитету митрополита Літературна діяльність Реформування церкви Освітня діяльність Відновлення духовних святинь

Робота за підручником. Завдання:1. Опрацювати ст 77-78 підручника2. Виписати які існували види навчальних закладів у першій половині XVII ст. в Україні .3. Якими були здобутки українського шкільництва у першій половині XVII ст.

СТВОРЕННЯ КИЄВО – МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇСлово вчителя. У 1615р.постала Київська братська школа. ЇЇ першим ректором був Йов Борецький. Восени 1631р. в Києві виникла ще одна школа-Лаврська,заснував її Петро Могила. У 1632р. Відбулося обєднання лаврської та братської школи та утворено Києво-Могилянський колегіум. Робота з роздатковим матеріалом,додаток №1)

Літописання та література. Робота з таблицею та завданнями до неї. (в роздатковім матеріалі, додаток №2). Завдання:1. Опрацювати відповідний матеріал таблиці2. Визначити , які жанри літератури розвивалися в п.п. XVII ст. та які факти свідчать про її розвиток.

Українські друковані підручники. Розповідь учителя. Тривалий час в Україні для навчання читання й письма використовували богослужебні книги. З появою слов’яно-греко-латинських шкіл виникла потреба в спеціальній навчальній літературі. Першим шкільним підручником на українських землях був «Буквар», виданий у Львові в 1574 р. Іваном Федоровим. Він призначався для навчання церковнослов’янської грамоти. Буквар включав кириличну абетку з 45 букв. Для кращого запам’ятовування вона подавалася в стовпчик у прямому і зворотному порядках. У букварі наводилися двобуквені і трибуквені склади, елементарні відомості з граматики, а також тексти для читання. У 1578 р. І. Федоров видав в Острозі новий варіант «Букваря», вмістивши в ньому, зокрема, грецьку абетку. У 1596 р. у Вільні був надрукований буквар Лаврентія Зизанія.

Згодом почали з’являтися граматики:1. Церковнослов’янська граматика, яку підготували вчені, що працювали в Острозі у місцевій школі і друкарні. 1586 р. її видала друкарня Віленського братства.2. Грецько-церковнослов’янська граматика «Адельфотес» єпископа Арсенія Еласонського, яку було випущено в 1591 р. у Львові.3. «Грамматіка словєнска» Л. Зизанія, яка вийшла друком 1596 року у Вільно.4. «Граматики славенскія правилноє синтагма» (1619) — найдосконаліша граматика, написана Мелетієм Смотрицьким у Вільно. Визначний російський учений Михайло Ломоносов називав її «воротами своєї вченості».5. Перший друкований словник — «Лексик» Лаврентія Зизанія, виданий у 1596 р. разом з букварем цього автора. Завдання1. Що ви дізналися про перші українські друковані підручники?2. Яке значення мала їх поява?

ДРУКАРНЯ КИЄВО – ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИРобота за підручником. Завдання: Використовуючи отриману інформацію, складіть план розповіді «Друкарня Києво – Печерської лаври у першій половині XVII ст.» 

5. Узагальнення та систематизація знань Історичний диктант1)Православний митрополит у (1632-1647 рр.)...;2)Київська братська школа була заснована у …;3)У 1631 р. виникла школа …;4)Петро Могила народився в сім`ї …;5)Навчання в Києво – Могилянськії академії тривало -…;6)Київська братська школа і Лаврська об`єдналися і постала …;7) Друкарня Києво – Печерської лаври була заснована …;8) Основу предметів Києво – Могилянської академії становили …;9)Однією з пам'яток літописання XVIIст. є- …;10)П. Могила запровадив у богослужінні замість церковнослов`янської мови …;11) Друкання Києво – Печерської лаври проіснувала …;12) Лаврська друкарня видала першу книжку --- …Перевірка робіт , звернення уваги на типові помилки . 

6. ПІДСУМКИ УРОКУ Отже , у першій половині 17 ст. освіта ,церква і книгодрукування існували у тісному взаємозв`язку . Православні ієрархи засновували школи , друкарні , відновлювали духовні святині православ`я, дбали про збереження української мови . Особливо у цій царині відзначився митрополит Петро Могила , який став засновником першого вищого навчального закладу України,Східної Європи та православного світу – Києво – Могилянської академії . Осередком поширення освіти і літератури стала друкарня Києво- Печерської лаври , що проіснувала близько 300 років. 

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1. Прочитати текст параграфа і відповісти на запитання2. Скласти історичний портрет Петра Могили3. Підготувати реферат «Києво-Могилянська академія. Наші дні»4. Виписати з підручника основні терміни і поняття  

Додаток №1. Києво-Могилянська академія. Джерело: «Історія української культури».«Час навчання в Могилянському колегіумі тривав сім, а то й вісіх літ. Окремі класи звалися: інфіма, граматика, синтаксима, поетика, риторика, по чім ішли два або три роки філософії. Головними предметами навчання були латинська мова, грецька, церковнослов'янська, польська. З інших предметів учили поетики, красномовності (риторики), науки ведення схоластичної дискусії, або діалектики та філософії. Навчання діалектики мало на меті виробити вправних оборонців православної віри; навчання риторики мало підготовити добрих проповідників, що могли б своїм хистом дорівнювати єзуїтам. Могилянський колегіум, що в 1701 р. став академією, розсівав проміння науки й освіти широко по українських землях і далеко поза їх межами: в Сербії, Волощині й Московщині. Перед смертю записав Могила на школи великий маєток. У заповіті полишив ось які знаменні слова: «Ще заки став я архімандритом Печерського монастиря, бачачи, що занепад віри й побожності серед народу походить від повної нестачі в нас освіти та школи, дав я обіт Богові весь мій маєток обертати почасти на відбудову зруйнованих божих храмів, від яких полишилися нужденні руїни, почасти на заснування шкіл і закріплення прав і вольностей українського народу». ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ1. Які дисципліни вивчали в Могилянському колегіумі?2. З якою метою Петро Могила створив колегіум?3. Визначте внесок Києво-Могилянської академії в розвиток культури.

Додаток №1. Робота з історичним джерелом :прочитайте і дайте відповідь на запитання З акту Київського братства , даного Києво – печерському архімандриту Петру Могилі із викладом умов,на яких відбулося з`єднання Лаврської та Братської шкіл : «Відтак його милість , отець архімандрит ,побачивши те прохання наше , що воно є слушне , також зрозумівши потребу для всієї православної церкви , легко й безборонно дозволив зі своїх власних добр у такий спосіб фундувати : аби сам був пожиттєвим дозорцем та оборонцем як шкіл на згаданому місці при церкві Братській Київській , від себе уфундованих , так і самої тієї церкви і всього монастиря , який при ній . Тобто був поміж нас старшим братом через те, що прибутки церковні , грунти , городи , сади і всіляки надання ,як уже надані , так і ті,, що мають напотім надатися від будь – кого до тієї церкви , що монастирі та школи має , ні на що інше , тільки на ту вищезгадану церкву нашу Братську Київську , на монастирі , школи , вчителів, котрі в них працюють , були обернені та вживані .» - Хто написав і кому він адресований ?- Визначити вид документу .- Про яку подію йдеться ?- Як називалися школи , що хотіли об`єднатися ?- На яких умовах відбулося об`єднання Лаврської та Братської шкіл ? 

ДОДАТОК № 2 Жанри літератури першої половини XVII ст. Ораторсько-проповідницька проза Твори з моральними повчаннями й тлумаченням Святого Письма. Кирило Транквіліон-Ставровецький. З-під його пера вийшли трактат «Дзеркало богослов’я» (1618). Відомим проповідником був також П. Могила. Мемуари(твори у формі за-писок-спогадів) Серед найбільш ранніх творів вітчизняної історичноїмемуаристики була праця київського міщанина Богдана Балики«Про Москву і про Дмитра, царка московського неправдивого». Політичнапубліцистика До цього жанру належали твори, автори яких пропонували політичніреформи або шляхи розв’язання політичних проблем(Йосип Верещинський,Северин (Семерій) Наливайко)Поезія. Почала поширюватися на українських землях під впливом західноєвропейського відродження. Одним з кращих торів є поема Севастяна Кленовича «Роксоланія». Згодом виникає полемічна поезія. Прикладом її є твір невідомого автора «Скарга вбогих до Бога». Розвивалася також панегірична (хвалебна) поезія, у якій високим стилем прославлялися заслуги героїв перед вітчизною, церквою, суспільством. Шкільнадрама Виникає у слов’яно-греко-латинських школах як драматичнавистава релігійного змісту для кращого засвоєння учнями латиномовних курсів. Найбільш відомою є драма «Розмірковування про муку Христа» вчителя Йоаникія Волковича. Ця драма була надрукована у Львові на початку 30-х років XVII ст. Літописання. У першій половині XVII ст. були написані Острозький літопис,Український хронограф, літописи Волині й України, літопис Густинського монастиря