Урок на тему "Церковне життя у другій половині ХVI ст. Берестейська церковна унія"

Про матеріал

На даному уроці розкривається становище православної церкви до Берестейської церковної унії та після її прийняття; боротьба українського народу за збереження традицій та національного самовизначення українців

Перегляд файлу

І С Т О Р І Я У К Р А Ї Н И ( 8 К Л А С )

Тема: «Церковне життя у другій половині ХVI ст.

Берестейська церковна унія»

Формування компетентностей:

предметна компетентність:
охарактеризувати становище Української православної церкви до Берестейської церковної унії;
висвітлити становище Української православної церкви до Берестейської церковної унії;
розкрити діяльність братств;
розглянути причини міжцерковної боротьби, передумови, сутність та наслідки Берестейської церковної унії для України;
ініціативність і підприємливість;
розвивати вміння учнів працювати з історичною картою (атласом);
сприяти формуванню в учнів історичного мислення;
виховувати у школярів повагу до історичного минулого України, традиції боротьби за національне самовизначення українців (у тому числі і релігії).

Основні терміни та поняття: релігійна віротерпимість, братства, Реформація, реформаційні течії, лютеранство, протестанти, контрреформація, Берестейська унія, Пересопницьке Євангеліє.

Обладнання: атласи, карта України, комп’ютерна графіка.

Тип уроку: урок з елементами інтерактивних методів (урок-конференція).

С Т Р У К Т У Р А У Р О К У

Організаційна частина уроку. 2 хв.
Актуалізація опорних знань учнів. 10 хв.
Вивчення нового матеріалу: 24 хв.

а) Реформаційні рухи в Україні

б) Братства

в) Передумови Берестейської церковної унії

Вплив контрреформації;
Календарна реформа в римо-католицькі церкві;
становище православної церкви.

г) Берестейській собор та його наслідки для України.

Закріплення нових знань учнів. 4 хв.
Підсумки уроку. 2 хв.
Домашнє завдання. 3 хв.

Х І Д У Р О К У

Організаційний момент
Актуалізація отриманих знань учнів

а. Що таке Київська православна митрополія?

(Церковна адміністративно-територіальна структура на чолі з митрополитом)

б. Кому була підпорядкована Київська митрополія?

(Духовній владі Константинопольського патріарха, який був главою церкви у Візантійській імперії)

в. Яким було становище православного духовенства у українських єпархіях Польського королівства?

(Воно, на відмінну від католицького, обкладалося податкам; православне населення зазнавало релігійних утисків )

г. Як ви гадаєте, чи змінилася після Люблінської унії становище православної церкви?

(Учні повинні дійти висновку, що польський уряд і верхівка католицького духовенства прагнули поширити католицизм на схід)

д. Назвіть центри православних митрополій.

(Київ, Москва)

е. Зробіть висновок про стан православної церви в Речі Посполитій у 2-й половині XVI ст.

Вивчення нового матеріалу.

Вступне слово вчителя:

Церковне життя на українських землях зазнавало впливів загальноєвропейських ідей та рухів. Багато Європейських країн було охоплено реформаційними ідеями. Не оминули вони і Речі Посполитої, у складі якої перебували українські землі. Реформація – суспільно-політичний рух у християнстві XVI – XVII ст. спрямований католицької церквою.

Найголовніший здобуток Реформації в Україні, як і в інших європейських країнах, були переклади Святого Письма Живою Мовою народу (українською), а також її використання в богослужінні. Переклади Святого Письма в Україні від середини XVI ст. Найвідомішими є Пересопницьке Євангеліє.

Для того, щоб здійснити нам підготовку до проведення Церковного собору в Бресті 1596р. ми повинні дослідити становище православної релігії та католицької в 2-й половині XVI ст. Ми розділилися на групи; які будуть займатися підготовкою і проведенням Церковного Собору:

І група: «Діяльність православних братств».

ІІ група: «Контрреформація та її вплив на католицизм».

ІІІ група: «Становище православної церкви» (Православна церква)

IV група: «Думки католиків щодо унії» (Католицька церква)

V група: «Церковний Собор в Бресті 1569 р.»

VI група: «Експерти»

І група: В умовах національного та релігійного гніту заможне населення українських міст почало об’єднуватися в спілки православних українців при церквах у містах – братства. Вони почали відігравати важливу роль не тільки в релігійному житті, а й в культурному та політичному.

Перше братство виникло в 1586 р. у Львові. Його діяльність благословив антіохійський і всього Сходу патріарх Йоаким, який надав братству ставропігію – підпорядкованість безпосередньо патріархові.

Львівське братство мало стати зразком для інших братств.

ІІ група: Не оминула українські землі й хвиля Контрреформації. Початки Контрреформації – католицької реформи церковного життя пов’язують із розгортанням реформаційних рухів і проведенням католицького Тридентського собору (1545 - 1563). Ідеї реформування католицької церкви були різними. Одні передбачали здійснення реформи католицької церкви через її наближення до реформаційних церков. Інша ідея ґрунтувалася на цілковитому заперечені віровчень, народжених Реформацією, аж до оголошення їм війни. перемогла друга позиція. Щоправда, методи боротьби з Реформацією багато в чому були дійсно реформаційними: запровадження власного шкільництва, розвиток книгодрукування, надання особливого значення проповіді тощо.

ІІІ група: Становище православної церкви з переходом українських земель під владу католицької Польщі було непростим. Щоб протидіяти польському католицизмові, який через розгалужену мережу католицьких колегіумів і друкарень невпинно поширював вплив на нові східні землі, Українська прав славна церква мусила виробити власну систему освіти. Але ні достатньої кількості книжок, ні відповідних навчальних закладів для вищого духівництва не було.

Становище Української православної церкви ускладнювалося обставинами. Захоплений турками 1453 р. Константинополь утратив статус центру православ’я, а відтак не міг надати потрібної підтримки православній церкві України.

Розуміючи всю складність ситуації, в якій опинилася рідна церква, представники вищого духівництва, українські магнати і шляхта дедалі більше схилялися до ідеї об’єднання з римо-католицькою церквою.

IV група: У Польщі щодо унії церков одностайності не було. Одні взагалі виступали проти будь-якого об’єднання, інші ж (а їх було більшість на чолі з королем) не заперечували можливості унії. Проте польським можновладцям не потрібна була авторитетна українська церква, рівна в правах із польської. Тому об’єднання церков вони тлумачили як навернення до католицизму. У книзі «Про єдність церкви Божої» проповідник-єзуїт Петро Скарга переконував читачів, що істинною є лише одна церква – римо-католицька, тож найкориснішим для Русі було б відкинути «помилки» греків та об’єднатися з осердям істинною віри.

Таке тлумачення унії католиками викликало у православних протести та обурення. Згодом прихильників унії поменшало, її почали заперечувати навіть колишні ініціатори, зокрема князь В.-К. Острозький.

V група: Для загального схвалення церковної унії було скликано собор який відкрився у жовтні 1596 р. у Бресті. (Учні знаходять це місто на картах атласу).

Головні умови Берестейської церковної унії:

злиття православної та католицької церков і утворення греко-католицької (уніатської) церкви (ГКЦ), яка підпорядковувалася владі Папи Римського;
ГКЦ зберігала православні обряди, традиції, церковнослов’янську мову;
православне духовенство, яке визнало унію, зрівнялося у правах з католицьким і звільнялося від плати податків;

Наслідками Брестської церковної унії для України були:

збереження панівного становища в Речі Посполитій католицької церкви;
покатоличення української шляхти у результаті навчання у католицьких освітніх закладах;
діяльність в Україні католицьких орденів;
розкол національної єдності українців (на прихильників православ’я та унітарства);
збереження напруги в стосунках католицької та православної церков;
призупинення поширення католицизму та полонізації на українських землях;

захист православ’я став гаслом національно-визвольної боротьби наприкінці XVI – у середині XVII ст.

VI група: Експерти. У 1054р. стався розкол християнства на католицьку і православну (грецьку) церкву.

Разом з тим, починаючи з XV ст., порушується питання про відновлення єдності християнської церкви (унії).

Як відомо з курсу всесвітньої історії, на початку XVI ст. в Європі почалася Реформація – релігійний рух за реформу католицької церкви.

Виникають нові реформаційні течії – кальвінізм, лютеранство тощо.

Католицька церква в Європі взагалі і в Польщі особливо почала боротьбу з реформуванням католицизму. Цей рух отримав назву контрреформація, який остаточно перемагає наприкінці XVI – початку XVII ст. Головною силою у боротьбі проти Реформації в Польщі став релігійний орден єзуїтів.

У таких умовах почалася підготовка до об’єднання католицької та православної церков.

Верхівка православної церкви хотіла зрівнятися з католиками, засідати в Сеймі Речі Посполитої і взагалі вивести з кризи Православну церкву. Частина світської та духовної верхівки українського суспільства (зокрема князь К. Острозький) хотіла, щоб православно-католицька унія відбулася в принципах рівноправності обох церков.

У 1595 р. володимирський єпископ І. Потій та луцький К. Терлецький відбули з унійною програмою до Риму. Там вони змогли добитися лише збереження за української церквою права на традиційну обрядовість.